Статья посвящена проблеме использования компьютерных технологий в психологических исследованиях. Проанализованы преимущества и недостатки компьютерной психодиагностики и компьютерных программ для статистической обработки данных.
| Вид материала | Статья |
- Обзор рынка спс в России. Перспективы использования компьютерных технологий для официального, 167.31kb.
- Концепция Применение компьютерных технологий при проведении химического эксперимента, 559.32kb.
- Россия и всемирная торговая организация: анализ преимуществ и недостатков, 124.75kb.
- Программа курса включает лекционные занятия, практические работы, а также выполнение, 11.35kb.
- Описание программы Ввод информации Описание выходных форм Схема компьютерной сети Список, 160.8kb.
- «Организация и математическое планирование эксперимента», 22.88kb.
- О. В. Тараканов московский инженерно-физический институт (государственный университет), 17.51kb.
- Задачи использования компьютерных технологий в обучении иностранным языкам формирование, 43.42kb.
- Виртуальная школа компьютерных технологий, 272.74kb.
- Конспект урока 9 классе на тему: Компьютерные сети. Виды компьютерных сетей, 115.15kb.
Котик І.О. ( Вінниця)
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Статья посвящена проблеме использования компьютерных технологий в психологических исследованиях. Проанализованы преимущества и недостатки компьютерной психодиагностики и компьютерных программ для статистической обработки данных. Предложены рекомендации по выявлению качества программного продукта и система использования компьютерных пакетов программ для подготовки студентов-психологов.
Ключевые слова: автоматизация психологического исследования, психологическое измерение, компьютерная психодиагностика, статистические программы, качество профессионального программного продукта.
The article deals with the problem of using computerized techniques in psychological research. The advantages and drawbacks of the psychocomputerized diagnostics and of the computerized programs for the statistical processing of the data are analysed. Recommendations for the assessment of the quality of the product and for the system of employment of computer packages of the programs for the training of would-be psychologist are proposed.
Key words: the automation of the psychological research, psychological measurement, computerized psychodiagnostics, statistical programs, quality of the programmed professional product.
Без сумніву, психіка та психічні явища − доволі складний та особливий об’єкт дослідження. Психічні явища є найвищеорганізованішим феноменом із досі відомих людині, які важко підлягають формалізації та моделюванню. Крім того, при психологічних дослідженнях відбувається злиття об’єкта і суб’єкта пізнання (на шталт мислення про мислення), дослідник не лише пізнає об’єкт, а й змінює, розвиває його.
Моделювання унікальної психічної реальності кожної людини, проектування експериментальної діяльності, лонгітюдинальність та трудомісткість дослідження, необхідність глибокого аналізу експериментальних даних, конструювання на основі отриманих результатів „групового” психічного − це неповний перелік проблем дослідника.
Активний розвиток комп’ютерних технологій у сучасному світі дає можливість фасилітувати вищезазначене та активізувати розвиток психологічної науки. Дослідженню комп’ютерної психології присвячені роботи О.М.Арестової, А.Бекера, В.М.Бондаровської, А.В.Гордєєвої, В.А.Дюка, В.Я.Ляудіса, Ю.Б.Максименка, Ю.І.Машбиця, Г.Саймана, Ш.Текл, О.Г.Шмельова та багатьох інших. Науковці з’ясовують особливості організації діалогу з комп’ютером, досліджують психологію комп’ютерного навчання, вивчають специфіку діяльності, опосередкованої комп’ютерами, розробляють комп’ютерні методи психологічних досліджень [1−4;8;11].
Однак, незважаючи на глибокі теоретико-методологічні розробки проблеми комп’ютеризації психологічних досліджень та достатній обсяг відповідних комп’ютерних програм, виникає проблема кваліфікованої орієнтації у технічному та інформаційному забезпеченні науковця-психолога. Зазначене зумовило мету та завдання нашої публікації.
Комп’ютерні технології в психологічних дослідженнях не замінять якісний, змістовний аналіз, проте можуть зробити його ефективнішим, якщо психолог, що їх використовує, не лише володіє матеріалом і предметом свого дослідження, але й застосовує комп’ютерну технологію відповідно до мети власного дослідження і наявних можливостей програмного продукту.
Для з’ясування концепції автоматизації психологічних досліджень на основі аналізу наукових джерел [5;6] відобразимо схему основних етапів наукового пізнання з психології: 1) ідентифікація проблеми; 2) огляд літератури з проблеми; 3) обґрунтування актуальності обраної теми; 4) висування гіпотези; 5) планування дослідження (мета, завдання, об’єкт, предмет, вибір методів тощо); 6) здійснення дослідження; 7) інтерпретація даних; 8) спростування або підтвердження гіпотези; 9) підготовка наукового звіту; 10) обговорення результатів дослідження, формулювання висновків та оцінка отриманих результатів.
З метою полегшення науково-інформаційної діяльності психологів як на початковому етапі, так і на завершальному варто використовувати електронні бази даних в Інтернеті та аналогічні їм на компакт-дисках (скажімо інформаційний сайт Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського: ссылка скрыта тощо).
Електронні публікації можуть бути достатньо різноманітними за характером: власні публікації науковців на своїй веб-сторінці (у формі доповіді, чернетки статті для наступного обговорення), електронні журнали на шталт традиційних печатних (з експертною оцінкою та традиційними вимогами до наукових публікацій).
Незважаючи на вагомі переваги електронних каталогів чи публікацій (швидкість доступу до джерела, швидкість отримання паперової копії, роздрукованої на принтері, скорочення часу між завершенням дослідження і публікацією результатів, можливість організації веб-конференції, порівняно невисока матеріальна витратність), слід відзначити, що і проблем виникає достатньо. Зокрема існує проблема із визнанням офіційності електронних публікацій; важко визначити якість знайденого матеріалу; у випадку публікації декількох чернеток статті чи її версій важко встановити остаточний і завершений варіант; відсутність в Інтернеті обов’язкового контролю якості матеріалів. Радимо користуватися публікаціями, що розміщені на домашніх сторінках відомих науковців, на офіційних сайтах навчальних та наукових закладів, ознайомитися у разі сумнівів щодо якості матеріалів з думкою науковців, досвідчених у цій галузі психології.
Щодо комп’ютеризації такого теоретичного етапу дослідження як створення авторської моделі досліджуваного явища, зазначимо, що оскільки кожна наукова робота відзначається унікальністю, новизною, авторською теоретичною моделлю досліджуваного явища, то і відповідний комп’ютерний інструментарій для конкретного психологічного дослідження буде також авторським. Для вирішення подібних проблем існує можливість самостійного написання (дослідником або на його замовлення фахівцем-програмістом) інструментарію в системах подібних Borland Delphi, Borland C++ Builder.
На етапі проведення дослідження цілком слушно використання, у разі потреби, комп’ютеризованого чи комп’ютерного психодіагностичного інструментарію.
До переваг сучасних комп’ютеризованих методик у порівнянні з традиційними Л.Ф.Бурлачук відносить наступне: постійність умов тестування; точність і однозначність реєстрації можливих реакцій досліджуваного; можливість відтворити і прослідкувати послідовність дій випробовуваного; створення банків даних та встановлення емпірично обґрунтованих тестових норм для різних груп досліджуваних; звільнення психолога від рутинної, трудомісткої роботи; можливість розширення практики групового тестування і тиражування методик; розширення можливості застосування потужного математично-статистичного апарату аналізу даних; полегшення збереження конфіденційності; спрощення збереження діагностичних даних, зниження собівартості дослідження; мінімізацію негативного впливу, що може виникнути в ситуації міжособистісної взаємодії між експериментатором і досліджуваним; можливість „ігрової” мотивації у досліджуваних з метою привабливості процесу тестування та підвищення достовірності результатів; забезпечення швидким інтерпретуючим оберненим зв’язком за результатами тестування; динамічність та полімодальність стимульного середовища тощо[1, с.116-117].
Проте, як зазначають багато авторів [1;4;6;10;11], автоматизація психологічних методик, крім суттєвих переваг, здатна призвести до нових непередбачуваних артефактів у дослідницькій системі: неможливість конструювання абсолютно повної та адекватної моделі психічної реальності; можливість формалізації лише репродуктивних аспектів мислення; неможливість вимірювання емоційно-вольового компоненту психіки; труднощі формалізації мотиваційної складової психічної діяльності; неможливість адекватного вимірювання змодельованих психічних функцій; деформація сприймання стимульної комп’ютерної інформації; зниження можливості корекції тестових даних; зміна операціонального складу дій досліджуваних; необхідність підвищення комп’ютерної грамотності психолога; прискорення процесу тестування; помилки введення психологічної інформації; зниження можливості втручання психолога у перебіг тестування; підвищення мотивації досліджуваних у процесі виконання автоматизованого тесту.
Крім того, слід зважати і на те, що „деякі тести в принципі не можуть бути переведені в комп’ютерний режим, для інших це призводить до суттєвої зміни їх діагностичних якостей, перш за все валідності та надійності. Автоматизована версія вже відомої психодіагностичної методики потребує спеціальної перевірки – ревалідизації. Також необхідно обґрунтування надійності комп’ютерного варіанту методики, її рестандартизація на відповідних вибірках” [1, с.117-118 ].
Крім вищезазначеного, вважаємо, що також слід звернути увагу на такі негативні аспекти комп’ютеризації, які виникають внаслідок незахищеності від неконтрольованого, несанкціонованого поширення комп’ютерних методик: суттєве зниження валідності відомих і достатньо ефективних діагностичних методик та, як наслідок, їх вилучення із професійного арсеналу; нанесення шкоди психічному здоров’ю при аутодіагностуванні.
О.Г.Шмельов, проводячи глибокий експертний аналіз-рейтинг тестових психологічних сайтів, відзначає безліч змістовних недоліків та порушень професійно-етичних аспектів саме на вітчизняних сайтах. Для встановлення загального рейтингового балу автор оцінює такі компоненти: професіоналізм у області тестології, якість дизайну і програмування, оригінальність тестових матеріалів і технологій, популярність і доступність широкому загалу, пізнавальність та просвітницький компонент, результативність та користь від тестових результатів [12].
Відсутність (або їх повна декларативність) на нинішньому рівні документів, які б мали регламентувати професійно-етичні аспекти розробників і користувачів комп’ютеризованих психологічних тестів, поширення нелінцезованих комп’ютерних психодіагностичних матеріалів спонукає науковця-дослідника до їх критичного аналізу, до власне самоконтролю якості програмного продукту. Пропонуємо наш варіант такого скептичного аналізу.
1. Легітимність комп’ютерних методів діагностики: місце продажу дисків, наявність відповідного сертифікату. У разі придбання диску перевірте чи він ліцензований, при користуванні сайтом − зважте на професійність засновників та перевірте інформацію про них .
2 . Професіоналізм в області тестології: відповідність інструкції, процедури, тексту опитувальника та інтерпретації до бланкового варіанта; наявність авторської анотації, що містить дані про розробників, зміст, рубрики, назви тестів, коротку інформацію про історію створення методики та її концепцію; достатній обсяг професійних тестів, що містять інформацію про психометричну і статистичну надійність та валідність комп’ютерного варіанту методики й виконані із дотриманням професійно-етичних стандартів (наприклад, обмежений доступ до проективних методик); високий ступінь задіяності комп’ютера у психодіагностичному дослідженні (збереження даних досліджень, проведення тестування, інтерпретація результатів тестування, вибір методів впливу); доступ до тестових ресурсів, що характеризується продуманою системою гіпертекстових табличок, проілюстрованих рейтинговими позначками, зазначенням числа завдань у тесті тощо; наявність диференційованої системи вправ щодо виконання певних груп тестових завдань; на сайтах повинна підтримуватися достатня кількість спеціалізованих телеконференцій, форумів.
3. Якість дизайну і програмування: якісний графічний дизайн; сучасне горизонтальне меню на головній сторінці; ненав’язливе музичне, графічне та кольорове оформлення, яке не відволікає увагу та не призводить до втомлюваності досліджуваного; тестові діалогові форми, інтерактивні елементи; підтримання індивідуальної історії тестування; поетапне пред’явлення окремих питань; функціональність і лаконічність; обмеження доступу до ключа та диференційована інтерпретація.
Програма повинна мати інтуїтивно зрозумілий інтерфейс та не передбачати володіння особливими навичками керування комп’ютером. Наприклад, пакет, розроблений для нашого дослідження рівня розвитку суб’єктності у середовищі Borland Delphi 5, у скомпільованому вигляді містить такі основні файли: stat.exe − головний виконавчий файл, data.dtk – база даних учасників, hlp.dll – основні функції роботи з базою, srv.dll − архіватор бази. Залежно від діагностичних потреб програма підтримує такі функції: введення, редагування та збереження параметрів та їх функціональних значень; передбачення можливості включення в систему нових методик, зміну параметрів, формул, бальних шкал; введення, збереження та відбір інформації про учасників програми; побудову лінійних, стовпчастих, кругових діаграм за введеними параметрами та їх функціональними значеннями; побудову в одній системі координат декількох графіків; розрахункові дії за відповідними формулами; можливість елементарної статистичної обробки результатів, зафіксованих у базі даних; побудову зведеної моніторингової таблиці для кожного з учасників тестування; лічильник часу та, за потреби, можливість часового обмеження тестування; ретельний інструктаж та, за необхідності, тренувальні вправи; виведення на екран і на друк основних результатів дослідження.
4. Оригінальність тестових матеріалів і технологій: стандартність чи оригінальність змісту і складу тестових пакетів; можливість комп’ютерної генерації тестових завдань; адаптивне тестування.
5. Популярність і доступність широкому загалу користувачів: зрозумілість і привабливість змісту вступу й інтерпретації; у разі використання спеціальної термінології – наявність гіпертекстового посилання.
6. Просвітницька функція: тест має бути розміщений у пізнавальному середовищі ретельного і всебічного обговорення проблеми.
7. Результативність, користь користувачу: обґрунтована, змістовна, етична інтерпретація; розвиток психологічної культури досліджуваного; стимулювання до саморозвитку та самопізнання; інформація щодо професійних можливостей розвитку (корекції) виявлених психічних феноменів; наявність тренінгових та корегуючих вправ.
Однак, незважаючи на те, що комп’ютери можна використовувати у багатьох сферах психологічного дослідження, найчастіше їх застосовують при статистичному аналізі емпіричних даних, тому що завдяки їм можливо швидко й ефективно зберігати і обробляти велику числову базу. Зокрема одним із найкращих програмних продуктів для обробки статистичної інформації ми вважаємо SPSS 13.0 – це інструмент, що забезпечує роботу на всіх етапах аналітичного процесу і дозволяє швидко отримати результати для прийняття рішень, видає результати у вигляді таблиць і діаграм, а також, за потреби, поширює результати в Інтернеті. SPSS 13.0 містить всі процедури вводу, відбору і корегування експериментальних даних, достатню кількість статистичних методів. Крім частотного аналізу, розрахунку статистичних характеристик, кореляцій, побудови графіків, SPSS 13.0 містить велику кількість непараметричних критеріїв, а також ускладнені методи, зокрема багатомірний лінійний регресійний аналіз, дискримінантний аналіз, факторний аналіз, кластерний аналіз, дисперсійний аналіз, аналіз надійності тощо. Все це дає можливість досліднику знаходити провідні факти, встановлювати взаємозв’язки і тенденції, своєчасно приймати оптимальні рішення, підкореговувати, відповідно до отриманих тенденцій, теоретичні знання.
Для навчального процесу та для науковців, які не мають досвіду користування комп’ютерними статистичними програмами, ми б радили скористатися програмним продуктом BIOSTAT, що призначений для статистичної обробки результатів медичних і біологічних досліджень методами, описаними в книзі С.Гланца „Медико-биологическая статистика” (Primer of Biostatistics, 4th Edition, S.A.Glantz, McGraw-Hill, 1993). Незважаючи на доволі стандартний набір статистичних методів, вищезгаданий комп’ютерний продукт має низку переваг: використані найуживаніші, принаймні у психологічних дослідженнях, параметричні та непараметричні статистичні критерії; потужний інтерфейс, який забезпечує легкість і простоту роботи з програмою; змістовні алгоритмізовані рекомендації щодо вибору необхідного критерію для умов і завдань конкретного дослідження, цікаві й репрезентативні приклади із книги С.Гланца.
Але за використання навіть найдосконаліших комп’ютерних пакетів статистичних програм можливо виникнення низки проблем: зменшення розуміння сутності певного статистичного критерію, його можливостей та обмежень; безплідне накопичення числового матеріалу без розуміння досліджуваних явищ; беззастережна віра в істинність, надійність та вірогідність отриманих комп’ютерних результатів, проте якщо „сміття на вході – сміття на виході” (експериментатор міг не звернути увагу на зміст, припущення й обмеження статистичних методів, невідповідно підготувати чи ввести дані, допустити логічну помилку тощо).
Наш досвід викладання дисципліни „Основи психологічних досліджень” для студентів спеціальності „Початкове навчання і практична психологія” Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського переконує в тому, що у разі ознайомлення з прикладами практики психологічних досліджень, виконання низки вправ, вимоги статистичної перевірки спочатку вручну, використання комп’ютерних статистичних програм стає значно ефективнішим та нівелює вищезгадані проблеми. Зокрема, студенти замислюються над логікою застосування статистики в психологічних дослідженнях, усвідомлюють сутність статистичного критерію та оптимально обирають для вирішення конкретного завдання необхідні статистичні методи, правильно інтерпретують результати аналізу інформації та адекватно сприймають можливості комп’ютерних технологій у сучасних психологічних дослідженнях. Пропонуємо власну систему використання комп’ютерних пакетів програм для фахової підготовки студентів − психологів.
Автоматизовані засоби (АЗ) психологічного дослідження
| Назва АЗ | Завдання АЗ |
| SPSS 13 | Статистична обробка даних та інтерпретація |
| BIOSTAT | Статистична обробка результатів медичних і біологічних досліджень |
| Subject’s activity | Дослідження сформованості та рівня розвитку суб’єктності методом контурно−параметричного аналізу матеріалів |
| Test | Тестовий залік з курсу „Основи психологічних досліджень” |
| Hypnoice | Гіпнотизуючі оптичні ілюзії |
| Vrs 101r | Розтяг візуальної репрезентативної системи |
| Uprazper | Вправи для розвитку периферійного зору |
| Tshu | Таблиця Шульца − Андрєєва для розтягу кута зору |
| Ptrenpa | Програма тренування пам’яті та розвитку асоціативного сприймання дітей |
| Logica | Ігрова програма „Бички та коровки” для розвитку логічного мислення |
| Bior 401 | Розрахунок, інтерпретація та порівняльний аналіз біоритмів |
| Alik & co | Діагностика психофізіологічного стану людини ( розрахунок біоритмів, Айзенк, сумісність, стан серцево − судинної та нервової систем, об’єктивність самооцінки, визначення стресових станів) |
| Aizenki 1 | Вимірювання інтелекту (IQ) за Айзенком |
| Anketa | Виявлення переважаючого типу спрямованості при досягненні мети |
| Armpsix | АЗ психолога − профконсультанта |
| Kompsyko | Психодіагностичний комплекс вивчення особистості школяра |
| Lik | Діагностичний комплекс „Особистість і комунікація” (визначення типу ВНД, структури психічного стану, САН, MMPI, 16 PF, РСК, мотивація афіліації, самоставлення, самооцінка, семантичний диференціал, міжособистісна діагностика, емоційне реагування) |
| Lipi 05 | Опитувальник Лірі |
| Oksftans | Оксфордський тест аналізу здібностей |
| Pednapr | Пакет програм „Педагогічна спрямованість” (рефлексивні, педагогічні та соціальні здібності, емпатія, самооцінка) |
| Pstest | АЗ: Люшер, САН, Айзенк (темперамент), Спілберг, Лірі, СМИЛ, FMPI, РСК, Лічко (для підлітків), мотивація вживання алкоголю |
| Raven | Тест Равена |
| Shtur | Шкільний тест розумового розвитку (ШТРР) |
| Stend | Система тестів: ММИЛ, Кеттел, Люшер, Леонгард, Лірі, Айзенк, РСК, Спілберг, Стірс, САН, Q−Sort, Томас, FPI, ПД, ПО, Тейлор |
| Szondi | Тест Сонді |
| Testlu91 | Пакет АЗ: Айзенк, Равен, Маслоу, „Дерево”, РСК, САН, Шмішек, „Тварина”, Лірі, Орлов, Спілберг, Кеттел, КОЗ, „Конфлікт”, ММИЛ тощо |
Застосування сучасних комп’ютерних технологій у психологічних дослідженнях інтенсифікує розвиток сучасної психологічної науки, відкриває широкі можливості за умов адекватного синтезу із класичними формами пізнання реальності, глибокого розуміння можливостей і обмежень, прогнозування перспектив та аналізу ймовірних проблем при застосуванні технічних методів для пізнання феноменів „тонкої” психічної реальності.
Проведений аналіз не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Подальші перспективи ми вбачаємо в продовженні вивчення можливостей застосування комп’ютерних технологій у психологічних дослідженнях, у написанні навчально-методичного посібника, який би став у нагоді дослідникам-психологам.
ЛІТЕРАТУРА
- Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов.− СПб.: Питер, 2005.− 351 с.
- Бююль Ахим, Цёфель Петер. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей.− СПб.: ООО «Диа Софт ЮП», 2002.− 608 с.
- Гордєєва А.В. Психологічні особливості процесу персоніфікації в діалозі „Людина−комп’ютер”: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.01.−К., 2003.−20 с.
- Дюк В.А. Компьютерная психодиагностика.−СПб.: Братство, 1994.
- Максименко С.Д., Носенко Е.Л. Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус): Навч. посібник. − К.: МАУП, 2002.−128 с.
- Мартин Д. Психологические эксперименты. Секреты механизмов психики. − СПб.: прайм−ЕВРОЗНАК, 2002. − 480 с.
- Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. Учебное пособие. − СПб.: Речь, 2004. − 392с.
- Носс И.Н. Руководство по психодиагностике. − М.: Изд-во Института психотерапии, 2005. − 688 с.
- Паніотто В.І., Максименко В.С., Харченко Н.М. Статичний аналіз соціологічних даних. − К.: Вид. дім „ КМ Академія”, 2004. − 270 с.
- Психологическая диагностика: Учебник для вузов / Под ред. М.К. Акимовой, К.М. Гуревича. − СПб.: Питер, 2006. − 652 с.
- Тихомиров О.К., Собчик Л.Н., Гурьева Л.П., Гарбер Е.И. Отношение к компьютеризованному тестированию различных социальных групп // Вопросы психологии. − 1991. − №5. − С.114-130.
- http: // testology. psychology. ru /