Geum.ru

Інститут держави І права ім. В. М. Корецького

Вид материалаДокументы

Содержание


Висновки до розділу
Функції та повноваження депутатів місцевих рад
2.2. Організаційно-правові форми здійснення функцій та повноважень депутатами місцевих рад
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Висновки до розділу

Підсумовуючи результати проведеного дослідження можна зробити наступні висновки до розділу. Перш за все слід зазначити, що проблема удосконалення законодавства щодо конституційно-правового статусу депутата місцевої ради є однією із актуальних в державотворчих та правотворчих процесах в Україні на сьогодні відповідно до вимог державно-правової дійсності.

В більшості держав Західної Європи правовий статус депутата закріплений в нормативно-правових актах, хоча його об’єм і характер досить неоднаковий, але основні принципи правового статусу депутата, які пов’язані із здійсненням народовладдя і гарантіями депутатської діяльності є єдиними для всіх країн розвиненої демократії. Тому, постає необхідність приведення всіх елементів конституційно-правового статусу депутата місцевої ради у відповідність із теоретичними засадами народного представництва, так як в основу депутатського мандату покладені ідеї та принципи представництва.

1) слід зазначити, депутат місцевої ради є повноважним представником територіальної громади у представницькому органі та у взаємовідносинах з іншими органами та посадовими особами місцевого самоврядування та державної влади. Територіальна громада обирає певних осіб та наділяє їх повноваженнями щодо здійснення влади. Тобто, народ, залишаючись носієм суверенітету та джерелом влади, делегує права та обов’язки щодо здійснення місцевої влади своїм представникам. Реалізуючи надані повноваження, депутат вирішує питання місцевого значення, передбачені законодавством, а також здійснює повноваження, які належать безпосередньо представницькому органу місцевого самоврядування. Тобто, конституційно-правовий статус депутата буде обумовлений статусом місцевого представницького органу. При цьому, слід відмітити, що всі питання місцевого значення, а також здійснення своїх прав та обов’язків, депутат може вирішувати тільки після наділення його населенням повноваженнями щодо реалізації влади і тільки через представницький орган місцевого самоврядування, тобто після набуття спеціального конституційно-правового статусу;

2) конституційно-правовий статус депутата місцевої ради обумовлюється також характером та змістом його діяльності, а саме депутат бере участь у здійсненні місцевої влади, а також є суб’єктом інших суспільних процесів. Таким чином, на нашу думку , депутат - це громадський діяч, що обумовлюється такими факторами: по-перше, депутат – це виборна особа, яка є представником територіальної громади села, селища, міста та їх громад як у представницькому органі місцевого самоврядування, так і у взаємовідносинах з іншими суб’єктами; по-друге, хоча депутатська діяльність в деякій мірі і має політизований характер, але при цьому вона виходить за рамки політики в цілому. Адже, депутат може бути виразником як певних політичних ідей, інтересів так і представляти інтереси і певних соціальних груп; по-третє, після набуття конституційно-правового статусу, депутат місцевої ради реалізує функції та повноваження в різних сферах суспільного життя територіальної громади за допомогою різноманітних форм та методів діяльності, вступаючи у конституційно-правові відносини із іншими суб’єктами;

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

7) конституційно-правові основи статусу депутата місцевої ради складають сукупність правових норм та принципів, які регламентують права та обов’язки, , відповідальність, гарантії діяльності, терміни виникнення та припинення дії депутатського мандату, а також взаємну відповідальність депутата та органів державної влади і місцевого самоврядування, їх посадових осіб та керівників підприємств, установ, організацій з приводу реалізації завдань та функцій місцевого самоврядування. Тобто, правові норми, які закріплюють інститут депутата складають нормативну основу конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад. Як самостійний інститут конституційного права, інститут депутата місцевої ради регламентується системою джерел, які різняться за юридичною силою. А саме, це нормативно-правові акти як загальнодержавного так і локального характеру:

8) в результаті дослідження співвідношення конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад та народних депутатів України можна зробити висновок, що однією із визначальних рис статусу як депутатів місцевих рад, так і народних депутатів є здійснюване ними народне представництво, шляхом реалізації інтересів та волі народу на відповідних рівнях. При цьому, різниця полягає лише у юридичній природі влади в цілому, а саме народні депутати є суб’єктами здійснення державної влади, тобто реалізують функції та повноваження від імені держави, керуючись при цьому загальнодержавними інтересами, а депутати місцевих рад реалізують локальний рівень публічної влади, тобто владу на місцях.


РОЗДІЛ 2


ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД


2.1. Основні види функцій та повноважень депутатів місцевих рад


Поняття правового статусу застосовується в юридичній науці та практиці для того, щоб максимально визначити не тільки права та юридичні обов’язки (повноваження) депутата і засоби їх реалізації, а й для того, щоб окреслити сферу його діяльності, тобто напрямки депутатської діяльності для забезпечення цілей та завдань місцевого самоврядування, а також встановити його персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання ним повноважень.

Зміст депутатської діяльності визначається через такі елементи статусу як функції і повноваження. Сфера діяльності депутата визначається його функціями. Тому принципово важливим є чітке закріплення функцій депутатів в нормативно-правових актах.

Однією із умов створення повноцінної системи місцевого самоврядування є законодавче визначення компетенції органів місцевого самоврядування. Дана вимога передбачена Європейською Хартією місцевого самоврядування, а саме згідно частини 1 статті 4 головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України від 28 червня 1996 р. органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України [1]. Дана конституційна норма знайшла своє подальше відображення в ст. 25 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р., відповідно до якої „сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання”.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

По-перше, це управління комунальною власністю. Відповідно до ст. 17 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування [4]. Тобто, економічний стан та розвиток відповідної території буде безпосередньо залежати від ефективної взаємодії представницьких органів місцевого самоврядування та підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які розташовані на відповідній території. При цьому, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, що не перебувають у комунальній власності будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах наданих повноважень. Необхідно відзначити, що саме через ефективне управління комунальною власністю та взаємодію з іншими підприємствами, установами та організаціями відбувається створення сприятливих умов життєдіяльності територіальної громади.

На нашу думку, іншим важливим напрямом економічної функції депутатів місцевих рад є галузь будівництва. Відповідно до ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. сільські, селищні, міські ради затверджують в установленому порядку місцеві містобудівні програми, генеральні плани забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації.

Депутати місцевих рад аналізують стан виконання завдань з будівництва житлових будинків, об’єктів освіти, охорони здоров’я, торгівлі, громадського харчування, комунального господарства, культурно-побутового та об’єктів іншого призначення та ефективного використання капітальних вкладень, які спрямовані на цю мету. Крім цього, депутати готують висновки та рекомендації з питань, пов’язаних з виконанням регіональних містобудівних програм тощо.

Отже, зміни, які відбулися в системі економічних відносин суспільства в свою чергу вплинули на роль представницьких органів місцевого самоврядування у сфері економічного регулювання в межах адміністративно-територіальних одиниць.

Найбільш актуальною серед функцій являється соціальна функція, тобто основні напрями депутатської діяльності в сфері здійснення соціальної політики, яка тісно пов’язана з економічною функцією.

Становлення в Україні нової суспільно-економічної системи, заснованої на ринкових відносинах, безпосередньо пов’язано з реформуванням існуючої соціальної політики, соціального управління та формування нової системи соціальних цінностей [128, с. 224].

Згідно зі ст. 1 Конституції Україна є соціальною державою, головним завданням якої є сприяння суспільному прогресу, що базується на закріплених законодавством принципах соціальної рівності, загальної солідарності та взаємної відповідальності [106, с. 174]. Ст. 3 Конституції України від 28 червня 1996 р. визнає людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цього конституційного положення держава покладає на себе обов’язок забезпечити кожному членові суспільства гідний сучасної людини мінімум благ, в т.ч. і соціальних. Зазначені конституційні положення щодо соціальної спрямованості нашої держави повною мірою стосуються місцевого самоврядування в цілому та його органів зокрема.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

Ряд авторів, зокрема Д.А.Савченко, К.С.Шугріна, В.А.Горожанін, вважає, що в муніципальній правотворчості загалом, можна виділити такі функції, як: оновлення нормативно-правового матеріалу; усунення прогалин у праві; упорядкування чинних нормативно-правових актів [74, с. 69 ].

Вважаємо, що саме на місцевому рівні конституційні та законодавчі положення підлягають подальшій деталізації в рамках локальних рішень, які приймаються територіальними громадами безпосередньо або через органи місцевого самоврядування та конкретизуються щодо окремих самоврядних територіальних одиниць з урахуванням місцевих традицій та особливостей [70, с. 300 ].

Відповідно до ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно зі ст.19 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. депутати місцевих рад на основі Конституції України від 28 червня 1996 р. та в межах законодавства можуть прийняти статут територіальної громади села, селища, міста, який є актом загального характеру та найбільш важливим нормативним актом локального характеру, оскільки він визначає та закріплює основні питання організації та здійснення місцевого самоврядування на відповідній території.

Наряду з нормативними актами загального характеру в процесі здіснення нормотворчої функції депутати місцевих рад приймають спеціальні нормативно-правові акти в формі рішень. Відповідно до ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р., рішення приймаються на пленарному засідання після обговорення більшістю голосів депутатів від загального складу ради відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням. До таких спеціальних правових актів слід віднести регламенти місцевих рад, положення про комітети та комісії тощо.

Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо відповідною місцевою радою не встановлено більш пізній строк введення їх в дію і спрямовані на виникнення, зміну чи припинення правовідносин в межах територіальної громади села, селища, міста.

На нашу думку, реалізуючи нормотворчу функцію в процесі своєї діяльності депутати місцевих рад приймають нормативно-правові акти, які являються важливим елементом механізму правового регулювання суспільних відносин в межах територіальної громади села, селища, міста тощо.

Іншою і не менш важливою функцією депутатів місцевих рад є організаційна функція, основним змістом якої є діяльність депутатів щодо формування власних структур місцевих рад, а саме діяльність щодо утворення виконавчого комітету відповідної місцевої ради; призначення чи обрання на посади, звільнення з посад тощо.

Вважаємо, що одним із напрямів організаційної функції депутатів місцевих рад є прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації та проведення місцевих референдумів, а також виборів до органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови.

Поряд з цими напрямами організаційної діяльності, депутати місцевих рад затверджують відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки територіальної громади.

Таким чином, організаційна функція депутатів місцевих рад спрямована перш за все на організацію, впорядкування та активізацію діяльності як органів та посадових осіб місцевого самоврядування, так і територіальної громади в цілому.

Контрольна функція представницьких органів місцевого самоврядування є сукупністю напрямів діяльності щодо забезпечення реалізації різних інтересів відповідних територій, захисту прав їх мешканців та проведення заходів, спрямованих на зміцнення громадського порядку [74, с. 71].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

Іншим структурним елементом компетенції депутатів місцевих рад виступають права та обов’язки, які в юридичній науці об’єднуються таким поняттям, як повноваження. Права та обов’язки являються головним змістом компетенції. Тобто, якщо з визначенням предметів відання органу дається відповідь на питання, в яких областях суспільних відносин він компетентний, то права та обов’язки характеризують межі можливостей органу в тій або іншій сфері суспільних відносин [149, с. 216 ].

Існують різні точки зору щодо співвідношення прав та обов’язків, які в своїй сукупності складають повноваження. Як свідчить аналіз юридичної літератури, більшість авторів схильні до того, що основним елементом компетенції є права та обов’язки суб’єкта. Що стосується інших елементів, то в їх число включають: коло питань даного органу; завдання, поставлені перед органом; покладені на нього функції; відповідальність.

На нашу думку, центральним елементом конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад є повноваження як сукупність прав та обов’язків.

Конституція України від 28 червня 1996 р., Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р., Закон України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р. наділяють депутатів повноваженнями, які випливають із завдань та функцій місцевого самоврядування в цілому, представницького органу та власне функцій депутатів місцевих рад зокрема.

В юридичній науці термін „повноваження” вживається для характеристики прав та обов’язків будь-якого органу державної влади, місцевого самоврядування чи посадових осіб.

Кожна держава наділяє органи місцевого самоврядування повноваженнями з урахуванням своїх національних, історичних, культурних та інших традицій. Але, за всіх обставин вихідною методологічною основою розмежування повноважень між державними органами і органами самоврядування має бути принцип, згідно з яким держава не повинна брати на себе вирішення тих питань, які можуть успішно вирішуватися органами самоврядування [96, с. 321 ].

На нашу думку, повноваження депутатів місцевих рає є ядром конституційно-правового статусу, виступають центральним елементом та визначають зміст статусу депутата місцевої ради.

Ми вважаємо, що по суті, повноваження депутата місцевої ради є наданими йому можливостями для реалізації покладених на нього функцій. За змістом, повноваження депутата є сукупністю прав та обов’язків, встановлених нормативно-правовими актами. За формою повноваження є певною нормативно визначеною конструкцією.

Повноваження депутатів місцевих рад – це закріплені законами України та нормами муніципального права сукупність прав та обов’язків, необхідних для здійснення властивих їм функцій.

Повноваження депутатів місцевих рад встановлюються Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р., Законом України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р., а також нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування.

Класифікація повноважень депутатів місцевих рад може здійснюватися за різними критеріями. Головними із них є функціональна направленість депутатської діяльності по безпосередньому забезпеченню життєдіяльності територіальної громади і вирішенню питань місцевого значення.

Зокрема, розглянемо повноваження, які забезпечують реалізацію окремих функцій депутатів місцевих рад.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

3) на нашу думку, функції визначально впливають на елементи конституційно-правового статусу депутата. Якщо функції вказують, чим має займатися депутат то повноваження визначають межі здійснення функцій. Тобто, функції депутатів місцевих рад безпосередньо пов’язані з їх повноваженнями. Тільки являючись безпосередньо підкріпленими конкретними повноваженнями функції можуть бути реалізованими.

Вважаємо, що повноваження депутатів місцевих рад – це закріплені законами України та нормами муніципального права сукупність прав та обов’язків, необхідних для здійснення властивих їм функцій.

Повноваження є важливим елементом цілісної конструкції конституційно-правового статусу депутата;

4) права та обов’язки, що в своїй сукупності складають повноваження, є предметним вираженням функцій депутатів місцевих рад. Функція, не підкріплена відповідними правами, не може бути реалізована і втрачає практичний зміст. Зміст функції депутатів представницького органу полягає в тому, щоб виражати волю жителів адміністративно-територіальної одиниці, придавати їй загальнообов’язковий характер та здійснювати від їх імені владу.


2.2. Організаційно-правові форми здійснення функцій та повноважень депутатами місцевих рад

Функції та повноваження депутатів місцевих рад реалізуються за допомогою певних організаційних та правових форм діяльності. Організаційно-правові форми діяльності депутатів місцевих рад визначаються нормативно-правовими актами, зокрема Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. та Законом України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р. а також регламентами та іншими актами, що приймаються представницькими органами місцевого самоврядування.

Організаційно-правові форми здійснення депутатами функцій та повноважень будуть визначатися, перш за все, напрямками депутатської діяльності.

Депутати місцевих рад здійснюють свою діяльність в двох напрямках, а саме:
  • діяльність у виборчому окрузі;
  • діяльність у представницькому органі місцевого самоврядування до якого депутата обрано.

На нашу думку, обидва напрямки депутатської діяльності є досить важливими та необхідними. Тому, не можливо надавати перевагу конкретному виду депутатської діяльності, адже тільки через органічне поєднання цих двох напрямів діяльності депутат в повному обсязі може реалізувати представницьку та інші свої функції.

Діяльність депутата місцевої ради може відбуватися як в індивідуальних, так і в колективних формах. Колективні форми депутатської діяльності притаманні роботі депутата в представницькому органі, а саме під час сесій, в постійних та тимчасових комісіях, а також в депутатських групах і фракціях. Однак, при загальній позитивній оцінці колективних форм депутатської діяльності, мабуть, перевага має надаватися індивідуальним формам. Адже, говорячи про депутатську діяльність, перш за все, маємо на увазі діяльність конкретного депутата, яка в свою чергу буде пов’язана із всіма іншими організаційно-правовими формами функціонування представницького органу в цілому.

Сутність та зміст роботи депутата у виборчому окрузі буде полягати, перш за все, у забезпеченні прав та свобод, а також законних інтересів свого виборчого округу. Для цього депутат : розглядає скарги та заяви громадян; вживає заходів до їх своєчасного, обґрунтованого вирішення; вивчає причини, які породжують скарги громадян і вносить пропозиції щодо їх усунення до органів місцевого самоврядування, до місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян; систематично веде прийом громадян [72, с. 7 ].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

На нашу думку, окрім можливості спостерігати за роботою ради в сесійному режимі, доцільно передбачити регламентом правило, за яким би із згоди або на запрошення місцевої ради в її роботі могли б прийняти участь посадові особи місцевого самоврядування, керівники громадських об’єднань та трудових колективів з правом у встановленому порядку виступати та вносити пропозиції. А саме тому, порядок підготовки та проведення сесій слід детально установити Регламентами місцевих рад. Все це в свою чергу буде сприяти організованості та ефективності діяльності місцевої ради в цілому та депутатів зокрема.

Зокрема, відповідно до Регламенту Борщівської міської ради Тернопільської області в засіданнях сесії міської ради можуть брати участь запрошені представники державних органів, громадських організацій, політичних партій, рухів, трудових колективів, преси [13].

Крім цього, Регламентом Полонської районної ради Хмельницької області, а саме статтею 12 „Запрошені на сесію” передбачено, що на засіданні ради можуть бути запрошені керівники відділів, управлінь, інших підрозділів райдержадміністрації, районних організацій, установ, підприємств усіх форм власності, представники політичних партій та громадських організацій. При цьому, головуючий на засіданні інформує депутатів про склад і кількість запрошених на сесію. Запрошені особи можуть виступати на сесії при умові їх письмового звернення в секретаріат, якщо буде дана на це згода простої більшості голосів зареєстрованих депутатів [18 ].

Зокрема, слід зауважити, що регламентами місцевих рад передбачено не тільки право бути присутнім на засіданні ради тих чи інших представників, а й в міру необхідності передбачено обов’язкову присутність. А саме, відповідно до статті 1.8 Регламенту Рівненської обласної ради обласна рада не менш як 1/3 голосів депутатів або підписів від складу ради може вимагати присутності на засіданні будь-якого державного службовця, посадової особи органу місцевого самоврядування [20].

Відповідно до Регламенту Ковельської міської ради Волинської області на сесії міської ради в обов’язковому порядку запрошуються народний депутат України, депутати обласної ради, обрані від міста [15].

На сесії Ратнівської районної ради запрошуються депутати обласної ради від Ратнівського району, при необхідності – депутати інших місцевих рад, представники органів виконавчої влади, трудових колективів різних форм власності, засобів масової інформації, політичних партій та громадських організацій з правом дорадчого голосу [18].

Вважаємо, що ефективність сесійної діяльності депутатів місцевих рад багато в чому залежить і від того, наскільки глибоко та професійно підготовлені проекти рішень та інших нормативних актів, наскільки вчасно вони доведені до відома депутатів, наскільки на сесії створена сприятлива атмосфера для ділового та вільного обговорення винесених питань, а також можливість опонувати, пропонувати альтернативні рішення, виступати з запитами тощо.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

Зокрема, Положенням про постійні комісії Рівненської міської ради створені та діють: 1) комісія з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, розвитку місцевого самоврядування, депутатської діяльності та етики; 2) комісія з питань бюджету, фінансів та управління комунальною власністю; 3) комісія з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства та соціального захисту; 4) комісія з питань науки, освіти, культури, духовного відродження, молоді, спорту, зв’язків з громадськими об’єднаннями та засобами масової інформації; 5) комісія з питань економічного розвитку, промисловості, інвестицій та підтримки підприємництва; 6) комісія з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування; 7) комісія з питань міського господарства, екології, транспорту і зв’язку [12].

Положенням про постійні комісії Смілянської міської ради Черкаської області визначається функціональна спрямованість постійних комісій: 1) з питань депутатської діяльності та етики; 2) з питань місцевого бюджету, фінансів, податкової політики, роботи базових галузей народного господарства та розвитку підприємництва; 3) з питань екології, житлово-комунального господарства, раціонального природокористування, земельних відносин та містобудування; 4) з питань освіти, науки, культури, засобів масової інформації, у справах молоді та спорту; 5) з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства та соціального захисту; 6) з питань законності, правопорядку та боротьби з організованою злочинністю; 7) з питань захисту прав споживачів, торговельного і побутового обслуговування, виробництва товарів народного споживання [11 ].

Рішенням сесії Луцької районної ради від 23.05.2002 №2/4 створені та функціонують постійні комісії: 1) з питань економіки, земельної реформи і розвитку підприємств; 2) з питань депутатської етики, дотримання прав людини та боротьби із злочинністю; 3) планово-бюджетна постійна комісія; 4) з питань соціального захисту населення; 4) з гуманітарних питань [8].

Положенням про постійні комісії Рівненської районної ради створені та діють постійні комісії: 1) з питань бюджету, фінансів та податків; 2) з питань економічного розвитку галузей народного господарства та комунальної власності; 3) з питань земельних відносин та соціального розвитку села; 4) з гуманітарних питань, у справах сім’ї та молоді, соціального захисту населення; 5) з питань охорони здоров’я, екології, використання природних ресурсів та чорнобильських проблем; 6) з правових питань, місцевого самоврядування, депутатської діяльності та етики [12 ].

Положенням про постійні комісії Рівненської обласної ради створюються та функціонують постійні комісії: 1) з питань бюджету, фінансів та податків; 2) з економічних питань та комунальної власності; 3) з питань земельних відносин та розвитку села; 4) з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства; 5) з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, екології та використання природних ресурсів; 6) з питань гуманітарної політики; 7) з правових питань, місцевого самоврядування, депутатської діяльності та етики [9].

Таким чином, на підставі аналізу функціональної спрямованості постійних комісій можна стверджувати, що комісії створюються із урахуванням інфраструктури та охоплюють всі напрями і сфери депутатської діяльності.

Відповідно до статті 47 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організовує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії [4].

Подальша функціональна регламентація діяльності голови постійної комісії здійснюється регламентами та рішеннями місцевих рад.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

На нашу думку, організаційно-правовими формами діяльності депутата у представницькому органі є:
  • участь в засіданнях місцевої ради;
  • участь в роботі постійних комісій;
  • звернення із депутатським запитом;
  • участь в роботі депутатських груп та фракцій тощо.

Отже, на підставі вищевикладеного, можна зробити висновок, що депутати володіють достатнім обсягом форм діяльності як у виборчому окрузі, так і у представницькому органі для ефективної реалізації функцій та повноважень щодо здійснення місцевої влади.

Під формами діяльності депутатів місцевих рад слід розуміти конкретні організаційно-правові дії, за допомогою яких вони реалізують свої функції та повноваження.

Copyright © 2023. All rights Reserved.