Програма семінару заступників директорів шкіл з виховної роботи, проведеного на базі Світловодської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Проблема

Вид материала

Документы

Содержание ЇЇ функції багатогранні. В основному можна виділити такі Первинна профілактика Особливої уваги потребують учні, схильні до девіантної поведінки. В роботі з ними школа керується основними шістьма компонентами Напрями роботи

Подобный материал:

• Програма обласного семінару заступників директорів шкіл-інтернатів з виховної роботи, 26.32kb.
• Із планом проведення семінару познайомила учасників завідуюча рмк хронік Тетяна Євгеніївна, 15.91kb.
• Засоби реалізації програми «Обдаровані діти» Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ, 693.83kb.
• Відділ освіти Гадяцької районної державної адміністрації Гадяцький науково-методичний, 298.64kb.
• План методичної роботи Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №35 Харківської, 114.87kb.
• Виховної роботи: досвід, проблеми, пошуки. Організація змістовного дозвілля школярів, 63.68kb.
• Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М., 35.16kb.
• Методичні рекомендації діагностування в системі внутрішкільної методичної роботи, 1641.87kb.
• План роботи семінару практичних психологів та заступників директорів з навчальної роботи, 215.3kb.
• Річний план роботи Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №136 Донецької, 3692.63kb.

Програма

семінару заступників директорів шкіл з виховної роботи, проведеного на базі Світловодської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5


Проблема: «Поліпшення превентивного виховання та профілактичної роботи з подолання злочинності серед неповнолітніх»

1. Теоретичний блок.
   
   1. Превентивне виховання, його сутність та функції.
      
   2. Нормативно-правове забезпечення, яке стосується превентивного виховання.
      

О.Дурова, методист

управління освіти

2. Практичний блок .
   
   1. Презентація досвіду роботи з превентивного виховання
      

Л.Чіжова, заступник директора

з виховної роботи ЗШ № 5

О.Крилова, заступник директора

з виховної роботи ЗШ № 2

2. Виховний захід .
   

Рольова гра «Один день з життя Дениса Іванова», 11 клас

І.Скальська , вчитель

правознавства

3. Вправа «Моя модель здоров»я»
   

Л.Волощук практичний

психолог

3. Підсумки семінару
   

ЗДВР


Організація превентивного виховання в Світловодській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 5

(досвід роботи)


Одним із основних напрямків реформування виховного процесу Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХі століття) визначила необхідність забезпечення в кожному навчально-виховному закладі відповідних умов для розвитку фізично і психічно здорової особистості, запобігання пияцтву, наркоманії, насильству, іншим асоціальним, що негативно впливають на здоров’я людей . Це означає, що в школі має бути побудований такий навчально-виховний процес, який би забезпечував тривалий і цілісний виховний вплив на учнів. Сукупність навчально-пізнавальних занять, стосунки між педагогами і школярами найраціональнішою системою, сприятливою для формування гармонійно розвиненої особистості, повнішого розвитку індивідуальності дитини, але й набуття нею досвіду громадянської діяльності, виховання в неї найважливіших соціальних якостей, запобігання девіантній поведінці підлітків.

Загалом превентивне виховання – це цілісна система підготовчих , профілактичних дій педагога з метою запобігання формуванню негативних звичок, рис характеру та проявам асоціальної поведінки підлітків, а також організація належного догляду за їх діяльністю.

Система превентивних заходів у нашій школі носить попереджуючий, випереджуючий, запобіжний характер і спрямована, насамперед, на вдосконалення способу життя школярів, обрання ними правильної соціальної орієнтації.

ЇЇ функції багатогранні. В основному можна виділити такі :

• діагностична (виявлення причин і факторів відхилень у поведінці) ;
  
• реабілітуюча ( перевихована, спрямована на подолання негативних проявів у поведінці) ;
  
• координуюча (координація зусиль усіх зацікавлених виховних інститутів у попередженні і подоланні асоціальної поведінки) ;
  
• прогностична (передбачення можливих негативних явищ у поведінці неповнолітніх).
  

Умовою успішного виховання є його системність, що передбачає наявність різних видів профілактичної роботи : первинний, вторинний , протирецидивний.


Первинна профілактика :

• рання діагностика ( вивчення індивідуальних особливостей, виявлення дітей з відхиленням у розвитку та поведінці, педагогічна корекція відхилень у поведінці учнів ; визначення сімей, в яких вихованню дітей не приділяється належної уваги, знайомство з сімейними умовами, допомога батькам у виховання дітей тощо) ;
  
• потижневий контроль адміністрації за відвідуванням учнями школи ;
  
• робота з класними керівниками щодо попередження пропусків без поважних причин ;
  
• просвітницька робота з учнями :
  

1. уроки правознавства, декади та місячники правових знань;
   
2. класні години на правову тематику, зустрічі з працівниками правоохоронних органів;
   
3. зустрічі з лікарями-спеціалістами ;
   
4. постіно діючі шкільні стенди «Права дитини» та «Здоровий спосіб життя»;
   
5. просвітницька робота з батьками.
   

Вторинна профілактика :

• робота шкільної Ради профілактики правопорушень, органів учнівського самоврядування ;
  
• охоплення учнів гуртковою роботою
  
• охоплення учнів постійними і тимчасовими дорученнями;
  
• індивідуальна робота з учнями;
  

Протирецидивна профілактика :

• облік учнів, схильних до правопорушень;
  
• облік батьків, які не займаються вихованням дітей;
  
• закріплення за учнями вчителів-наставників та залучення до різних видів громадсько-корисної діяльності ;
  
• залучення до роботи в гуртках;
  
• індивідуальна робота з учнями ( всебічна діагностика, корекційна і розвиваюча робота з ними);
  
• індивідуальна робота з сім’єю (надання методичної та педагогічної допомоги, заслуховування на радах профілактики).
  

Особливої уваги потребують учні, схильні до девіантної поведінки. В роботі з ними школа керується основними шістьма компонентами :

1. Виявлення учнів, які схильні до порушення дисципліни, норм моралі й права, відстають у навчанні.
   
2. Визначення причин відхилень у поведінці й моральному розвитку, а також індивідуальних психологічних особливостей особистості учнів.
   
3. Створення плану педагогічної корекції особистості й усунення причин її моральної деформації, відхилень у поведінці (визначення цілей педагогічного впливу, його засобів, головних ланок, етапів, виконавців).
   
4. Зміна характеру особистих стосунків учнів з однолітками і дорослими.
   
5. Залучення важких учнів до різних видів позитивної діяльності й забезпечення досягнення успіху в ній.
   
6. Зміна умов сімейного виховання.
   

У школі складено певний алгоритм роботи класних керівників з учнями девіантної поведінки. Він включає в себе такі етапи :

1. Збирання інформації про учня :
   

• бесіди з вчителями та батьками;
  
• бесіди з однолітками;
  
• вивчення соціально-побутових умов дитини;
  
• успішність;
  
• участь в шкільних та класних заходах;
  
• участь в роботі гуртків, секцій, факультативів;
  
• особисті спостереження.
  

2. Діагностика:
   

• психологічна характеристика учня;
  
• психологічна характеристика батьків;
  
• педагогічна характеристика учня.
  

3. Планування роботи:
   

• педагог-наставник;
  
• психолог;
  
• батьки;
  
• заступник директора з виховної роботи;
  
• громадські та державні установи.
  

4. Коригувальна робота:
   

• наставник ;
  
• психолог;
  
• педагоги – предметники;
  
• однолітки;
  
• заступник директора з виховної роботи;
  
• батьки.
  

5. Діагностика :
   

психолого-педагогічна бесіда із залученням батьків, вчителів – предметників, керівників гуртків.

6. Аналіз результативності роботи:
   

на підставі діагностичної карти, моніторингу розвитку дитини на початок і кінець семестру виявити зміни в поведінці учня для подальшого планування роботи.


Спираючись на власний досвід взаємодії (бесіди, корекційно-розвиваючі заняття) з учнями девіантної поведінки, їхніми сім’ями, класними керівниками, а також на результати спостережень, аналізуючи теоретичний матеріал з даної проблеми, можна дійти таких висновків :

1. Необхідно розширювати сферу соціально-педагогічної адаптації учнів з девіантною поведінкою, не зупинятися на адаптації на ближньому соціальному довкіллі (школа, сім’я), але й використовувати можливості інших соціальних інститутів.
   
2. Важливим напрямком діяльності є компенсація недоліків сімейного виховання через включення учнів до спілкування із значущими для них людьми та включення до колективних видів діяльності, що сприяє розвитку емоційно-вольових і комунікативних якостей.
   

І наостанок слід зауважити, що у превентивному вихованні учнівської молоді важливими є залучення до виховного процесу батьків, громадських організацій, самоврядування; координація взаємодії школи , сім’ї і громадськості. Співпраця школи з батьківською громадськістю, іншими суспільними виховними інститутами забезпечить стійкість і стабільність навчально-виховного процесу, сприятиме усуненню психолого-педагогічних порушень соціальної адаптації неповнолітніх.


Додатки.

Додаток № 1.


Теми індивідуальних бесід з учнями девіантної поведінки

• Я + інші;
  
• Як розуміти інших людей;
  
• Моє майбутнє
  
• Мої інтереси та здібності;
  
• Я приймаю рішення;
  
• Найважливіші речі у моєму житті;
  
• Все залежить від тебе;
  
• Здоров’я та здоровий спосіб життя;
  
• Як діяти в ситуації ризику;
  
• Я та моя родина.
  

Додаток № 2

НАПРЯМИ РОБОТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

З ВАЖКОВИХОВУВАНИМИ УЧНЯМИ


1. Вивчення соціально-психологічних характеристик сімей для визначення потенційної «групи ризику».

2. Психологічний супровід учнів. Створення умов для самовиховання, самовдосконалення,самореалізації через застосування особистісно зорієнтованого підходу.

3. Психодіагностика індивідуальних особливостей та акцентуацій учнів, соціометричні дослідження колективу і соціального статусу.

4. Психологічна корекція неадекватної поведінки.

5. Психологічна підтримка в подоланні психотравмотичних ситуацій.

6. Робота з батьками (або особами, які їх замінюють) для покращення умов сімейного виховання,застосування засобів адміністративного впливу на батьків,котрі згубно впливають на дітей.

7. Постійний облік дітей і підлітків із девіантною поведінкою,які не відвідують заняття, бродяжать,схильні до вживання алкоголю, наркотиків,психотропних речовин тощо.

8. Формування у дітей і підлітків навичок правової культури через усвідомлення, проведення тижнів правових знань,спеціальних курсів(«Підліток і закон», «Конфліктологія», «Я маю право» тощо).

9. Орієнтувати учнів на здоровий спосіб життя шляхом упровадження у навчально-виховний процес технологій,що зберігають здоров’я: формування почуття відповідальності за власне життя і здоров’я,за наслідки своїх дій через отримання відповідних знань,умінь і навичок для своєчасного застосування в різних життєвих ситуаціях. Реалізація програм «Рівний-рівному»,»Діалог».

10. Участь у роботі ради профілактики правопорушень;проведення психолого-педагогічних консиліумів.

11. Участь в організації та проведенні рейдів-перевірок «Урок», «Перерва», «Діти вулиці».

12.Організація зустрічей із центрами соціальних служб для молоді, кримінальною міліцією


Додаток 3


Методи,

спрямовані на виправлення відхилень у поведінці учнів

1. Методи руйнування негативного типу характеру, його реконструкція.
   
2. Методи перебудови мотиваційної сфери та самосвідомості :
   

• об’єктивне переосмислення своїх недоліків та переваг;
  
• переорієнтація самосвідомості;
  
• переконання;
  
• прогнозування, профілактика негативної поведінки.
  

3. Методи перебудови життєвого досвіду:
   

• попередження;
  
• обмеження;
  
• перенавчання;
  
• переключення;
  
• регламентація способу життя.
  

4. Методи попередження негативної і стимулювання позитивної поведінки:
   

• заохочення та покарання;
  
• змагання;
  
• позитивні перспективи.