Виховної роботи: досвід, проблеми, пошуки. Організація змістовного дозвілля школярів
| Вид материала | Документы |
- Про організацію виховної роботи у таборах відпочинку з денним перебуванням, 90.89kb.
- Створення шкільних Інтернет-клубів, 602.51kb.
- Держава проголосила туризм пріоритетним напрямком національної культури та економіки, 311.77kb.
- Рефлексія саморозвитку вчителя І учня щодо формування життєвих компетентностей особистості, 287.67kb.
- План виховної роботи має враховувати : Мету виховання. План це не просто перелiк виховних, 68.98kb.
- Позаурочної виховної діяльності шкіл важлива умова формування самостійності молодших, 122.41kb.
- Програма обласного семінару заступників директорів шкіл-інтернатів з виховної роботи, 26.32kb.
- Тест для визначення рівня підготовки до організації виховної роботи заступника директора, 53.67kb.
- Зразок, 227.43kb.
- Й відвідування учнів, регулює навантаження вчителів, організовує методичну роботу,, 825.37kb.
Тематичний семінар для педагогів – організаторів
«Система виховної роботи: досвід, проблеми, пошуки. Організація змістовного дозвілля школярів»
Обмін практичним досвідом щодо створення системи позакласної виховної роботи педагогом – організатором Сарської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області Шимки Наталії Петрівни
Усе, що проводиться в закладі освіти з метою здійснення виховної роботи у позаурочний час, у деяких педагогічних джерелах об'єднується одним спільним поняттям — позакласна виховна робота.
До позакласної роботи належить робота педагога – організатора, класних керівників, шкільного бібліотекаря і всіх інших шкільних працівників з учнями, яка проводиться після уроків, але не має спеціально вираженого предметного характеру (не спрямована на вивчення якогось одного навчального предмета). Ця робота може проводитися у стінах школи чи за її межами, але організовується й проводиться працівниками школи (збори, класні години, лінійки, вечори відпочинку, виставки, екскурсії, ігрові програми, конкурси, походи, зустрічі, вікторини, агітбригади, диспути, КВК, тренінгові заняття, свята, колективні творчі справи, колективне ігрове спілкування тощо).
Виховна робота в школі планується, виходячи з нормативно-правових документів (Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Конвенції прав дитини, Концепції виховання дітей і молоді в національній системі освіти, Національної програми патріотичного виховання громадян, Положення про класного керівника) і відображається в:
- Плані роботи школи
- Планах роботи класних керівників
- Плані роботи групи продовженого дня
- Планах роботи педагога-організатора і практичного психолога
- Планах роботи гуртків і спортивних секцій.
Педагог-організатор – фахівець, що організує позакласну і позашкільну роботу у сфері додаткової освіти дітей. Керує роботою клубів, гуртків і інших об’єднань, що функціонують в освітніх установах, організовує діяльність учнів за технічним, художнім, спортивним і туристсько-краєзнавчим напрямах. Проводить масові заходи (вечори, свята, олімпіади та ін.), організовує відпочинок дітей у канікулярний час. Cприяє розвитку учня, і створює умови для занять творчою діяльністю. Привертає до виховної роботи з учнями установи культури і спорту, громадські організації.
Педагог-організатор не просто планує виховну роботу з дітьми на певний
період, він повинен прагнути залучити школярів до спільної цікавої
взаємопошукової роботи, яка сприяла б і відпочинку, і загартуванню, і
оздоровленню, і мала б також навчальну мету. Ця робота має певні етапи,
які повинні бути обов'язково виконаними. Етапи можуть бути пов'язані з
початком, кінцем зміни, датами національного календаря, релігійними
святами, традиціями, реальними подіями сьогодення, а також включати в
себе всі елементи виховної роботи.
Уся система виховної роботи в школі реалізовується через:
- Роботу класних керівників (виховні години, позакласні виховні заходи, оформлення класу, спільні добрі справи, походи, поїздки, індивідуальну роботу).
- Навчально - виховну діяльність вчителів - предметників (виховний потенціал уроків, позакласні предметні заходи).
- Роботу педагога-організатора і вихователя групи продовженого дня (бесіди, позакласні заходи, робота учнівського самоврядування).
- Діяльність учнівського самоврядування (засідання, залучення учнів школи до самоврядування, організація дозвілля).
- Роботу гуртків, секцій.
Основним робочим документом педагога – організатора є план його роботи.
План є документом, який захищає педагога-організатора від хаотичної діяльності і доводить системний підхід щодо організації виховного процесу. План стає помічником в роботі з учнівською молоддю.
План роботи педагога – організатора передбачає створення учням умов для вибору різних видів та форм діяльності, своєї позиції в планованій роботі.
При плануванні необхідно забезпечити послідовність змісту і форм діяльності: виключити невиправдане дублювання, враховувати попередній досвід, бачити перспективи в роботі.
Щодо створення системи виховної роботи педагогом – організатором в школі, хочу поділитися власним досвідом. По - перше – це розподіл між класними керівниками виховних заходів, які вони будуть проводити протягом навчального року (обов’язковим є проведення двох відкритих виховних заходи на навчальний рік). Педагог-організатор надає допомогу класним керівникам в складанні сценарію, допомагає під час проведення репетиції, надає допомогу в оформленні актової зали (класної кімнати тощо).
Всі ці підготовчі заходи проводяться в після урочний час. Виховна година також проводиться після проведення навчальних занять. Педагогом-організатором школи проводяться загальношкільні свята, під час проведення яких участь приймають учні не лише одного класу, а діти різних вікових категорій.
З учнями старших класів (9-11 класи) проводяться такі форми роботи:
- Інформаційно – масові (дискусії, диспути, вечори, бесіди, обговорення тощо);
- Діяльнісно – практичні (творчі групи, екскурсії, огляди-конкурси тощо);
- Інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, гуртки);
- Індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо).
У підготовці й проведенні цих заходів беруть участь самі учні. Педагог –організатор надає допомогу учням в проведенні змістовного дозвілля.
З учнями середньої ланки (5-8 класи) проводяться такі виховні заходи, як бесіда, усний журнал, турнір, змагання, виставки, вернісажі, дні добрих справ, родинні свята тощо. Традиційно в школі проводиться виставка учнівських робіт «Мої захоплення». Під час проведення таких виховних заходів першим помічником для педагога-організатора є класний керівник та учнівське самоврядування.
Ранки-зустрічі, вікторини, змагання, ігри практикуються у роботі з молодшими школярами. Пріоритетним є значення ігрової діяльності в житті молодших школярів. Ігрова діяльність виступає як спеціальна форма колективної діяльності і як елемент, важлива складова всіх інших видів діяльності.
Для учнів цієї вікової категорії можна проводити заходи під час перерви, особливо якщо виховний захід має ігрові елементи. Так учні не втомлюються і виявляють зацікавленість під час проведення заходу.
Як же проінформувати учнів та залучити до проведення тієї чи іншої форми позакласної роботи? По-перше, кожного понеділка в школі проводиться загальношкільна лінійка, під час проведення якої учнівське самоврядування оголошує про заходи, які будуть проводитися на цьому тижні або найближчим часом. По-друге, на інформаційному стенді висвітлена інформація щодо заходів, які будуть проводитися. Якщо необхідно терміново оголосити інформацію, педагог-організатор збирає учнівське самоврядування, яке доводить інформацію по всім класам. Також інформацію можна отримати зі стенда «Парламентський вісник», на якому висвітлюється інформація діяльності учнівського самоврядування.
Виховні справи мають колективний і творчий характер. Зазвичай виховні заходи організовують у вільний від навчальних занять час, тобто у години дозвілля. У цікавих, змістовних, захопливих виховних заходах діти беруть участь добровільно. Враховуючи, що дозвіллєва діяльність за своїм змістом має бути соціально значущою, тобто сприяти всебічному розвитку особистості (а такою є вся діяльність, що пронизує позакласні виховні справи), то всі виховні заходи, організовані у години дозвілля, є формами, в яких виявляється дозвіллєва діяльність школярів. Отже, кожна форма дозвіллєвої діяльності має бути виховною справою.
Зрозуміло, що вирішення всіх виховних завдань варто пов'язувати не з якоюсь окремою годиною спілкування педагога-організатора зі своїми вихованцями, нехай навіть блискуче проведеною, а з добре продуманою й детально розробленою системою їх організації, де кожній виховній годині приділяється певне місце й роль.
Отже, кінцевим результатом виховання є формування цілісної особистості, яка має активну творчу й соціальну позицію, високі моральні якості, які постійно вдосконалює, уміє керувати своїм здоров’ям, прагне до знань і має певний достатній життєвий досвід, тобто готова до суспільного життя.