Дитина мов чиста книга, І ми батьки, вчителі (тут немає непричетних), повинні серйозно замислитися: що ми напишемо в цій книзі життя

Вид материалаКнига

Содержание


Настав час відвідувати школу
Чи може ваша дитина
Що ж дитина повинна вміти
Вчіть дітей
Дрібна моторика
Сім правил для дорослих
Не поспішайте підказувати!
Не вдається – пропустіть гру
4. Все вдається – чудово!
Кожна гра повинна
6. Ні – насильству!
7. Враховуйте індивідуальні
Як перетворити читання в захоплення
Використовуйте увесь світ як школу
Гордон Драй ден, Джанет Вос “Революція в навчанні”
Якби я заново виховувала дитину
Пам’ятка батькам першокласників
Подобный материал:


Дитина... мов чиста книга, і ми батьки, вчителі (тут немає непричетних), повинні серйозно замислитися: що ми напишемо в цій книзі життя? Чи стане кожна її сторінка важливою та цікавою, чи залишиться чернеткою з покресленими й заплямованими сторінками?.. Чи завалимо ми її чисту, відкриту душу сміттям і брудом, брутальністю й злобою, чи наповнимо красою, теплом, любов’ю? Все те, що понесе вона в життя, залежить від нас, дорослих.


Ш.Амонашвілі


Як обрати школу?

Діти ростуть швидко, й іноді здається, що зовсім недавно малюк солодко спав на маминих руках, а вже настав час збирати його до школи.

Скільки запитань виникає в батьків у цей момент, скільки хвилювань і переживань! Що змінить в родині учнівство? Які зміни відбудуться в дитині? Як вона вчитиметься? Як складуться її взаємини з педагогами й однокласниками?

Питання серйозні. Адже від перших кроків у складний шкільний світ дуже часто залежить успішність навчання, а від його результатів багато в чому і все наступне життя дитини.

Батькам важко вибрати школу для дитини. Але всі вони у своїй уяві малюють таку, де дитині буде тепло й затишно, цікаво й захопливо, легко й вільно.


Настав час відвідувати школу

Знайомлячись із тим чи іншим навчальним закладом, не задовольняйтеся телефонною розмовою, а обов’язково відвідайте школу. Огляньте класи, їдальню, коридори, кабінет музики, праці, малювання, бібліотеку, спортивний зал, кімнату групи подовженого дня, актовий зал, туалети (ці місця найчастіше можуть дати набагато повнішу й об’єктивнішу інформацію, ніж полум’яні промови).

Поспостерігайте за дітьми й педагогами, поговоріть з іншими батьками, розгляньте дитячі вироби, почитайте проекти, оголошення. Тут головне зрозуміти настрій дітей, відчути дух школи, стиль взаємин між учителями й дітьми.

Якщо в дітей гарний настрій, вони веселі й дружелюбні, спілкуються невимушено, а вчителі не підвищують голос, і при цьому діти їх чують – це майже те, що вам потрібно.

Завітайте до директора або до завучів, познайомтеся з ними, поясніть мету свого візиту. Поцікавтеся навчальними програмами, факультативами й гуртками.

Зверніть увагу на оформлення школи. Воно може бути шаблонним, а може бути функціональним та затишним.

Якщо після першого знайомства у вас склалося приємне враження про навчальний заклад, і «він» прихильно поставився до вас, то приведіть сюди свою дитину, познайомте її зі школою. Цим ви допоможете вашому малюку у нелегкій і відповідальній справі – вступі у шкільне життя.


Чи готова Ваша дитина до школи?

Дайте відповіді на запитання.

ЧИ МОЖЕ ВАША ДИТИНА:

Пояснити, що вона хоче, за допомогою слів, тобто не показувати пальцем, а сказати: куртка, цукерок, гребінець?

Висловлюватись зв’язно, наприклад: «Покажи мені …»?

Розуміти зміст того, що їй читають?

Чітко вимовити своє ім’я?

Запам’ятати свою адресу і номер телефону?

Писати олівцем або кретками на папері?

Намалювати картинки до вигаданої історії і розповісти про них?

Користуватися фарбами, пластиліном, олівцями для творчого самовираження?

Слухати і діяти згідно з отриманими вказівками?

Проявляти увагу, коли хтось з нею розмовляє?

Користуватись ножицями з тупими кінцями: вирізати рівно і не поранившись?

Зосередитись хоча б на 10 хвилин, щоб виконати отримане завдання?

Радіти, коли їй читають вголос або розповідають історії?

Позитивно оцінювати: я-людина, яка багато може?

«Підлаштовуватися», коли дорослі змінюють тему розмови?

Проявляти інтерес або цікавість до оточуючих її предметів?

Ладити з іншими дітьми?


Що ж дитина повинна вміти,

ідучи до школи?

Це питання хвилює всіх батьків.

Деякі школи ставлять до дітей надмірно завищені вимоги. На їхню думку, майбутні першокласники зобов’язані вміти читати, писати, рахувати, малювати, знати англійський алфавіт… Батьки, почувши це, слухняно змушують дитину читати, писати, рахувати…. Дуже часто це породжує в дітей стійку відразу до навчання, бо не всі батьки володіють необхідними психологічними знаннями й педагогічними навичками навчання дітей. Однак вважають, що коли самі вміють писати, то можуть навчити цього й своїх дітей. Такий підхід не завжди буває успішним. Частіше навчена у такий спосіб дитина приходить до першого класу із неправильними початковими навичками письма та ще й з дитячою психоемоційною непідготовленістю, а це спричинює багато шкільних труднощів, переборювати які іноді доводиться всі роки навчання.


Формальні знання: уміння читати, писати, рахувати – менш важливі для успішного шкільного старту, ніж уміння думати і спілкуватися. Тому під час підготовки до школи основну увагу звертайте на розвиток інтелектуальних і комунікативних умінь.


Зверніть увагу на;

розвиток кисті руки

координацію рухів

фізичне здоров’я

санітарно-гігієнічні навички

самостійність

розвиток мовлення

збагачення словникового запасу

розвиток комунікативних вмінь (бавитися з дітьми, слухати, активно вести діалог, бути ввічливим)


Розвивайте;

увагу

уяву

пам’ять

мислення


Вчіть дітей;

спостерігати

аналізувати

порівнювати

робити висновки


Поганий

шкільний старт

часто стає першопричною

всіх шкільних невдач.


Уява та творчі здібності

Уява дитини розвивається поступово, з накопиченням нею певного досвіду. Уява може творчо перетворювати дійсність, оскільки її образи гнучкі, рухливі,

а їх комбінації дозволяють отримувати нові і

несподівані результати.

Коли діти навчаться уявляти, то на уроках будуть не просто слухати розповідь вчителя, а будуть уявляти певні події, тоді їм легше буде зрозуміти та

запам’ятати даний матеріал.


Дозволяйте дитині фантазувати.

Тому вчіть малювати ілюстрації до почутого чи прочитаного.

Вчіть дитину бачити образ предмета з урахуванням його просторового розташування.

Давайте завдання: придумай історію, домалюй малюнок, подумай, що в цій коробці?

Вчіть дитину вміти уявити цілий предмет, показавши їй тільки його частинку.


Мислення

Безпосередня дія з предметами — це наочно-дієве мислення,

а діючи подумки це — наочно-образне мислення.

Мислення, яке оперує знаками, називається логічним.


Включайте в заняття завдання на: порівняння пари предметів або явищ – знаходження

подібності і відмінностей між ними; класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними ознаками; знаходження „зайвого” слова або зображення, не пов’язаного загальною ознакою з іншими; складання цілого з частин (розрізні картинки); послідовне розкладання картинок і складання розповіді за ними; усвідомлення закономірностей (розглянути орнамент, візерунок, продовжити його).

Завдання на визначення спільних та відмінних ознак, на розрізняння суттєвих та несуттєвих властивостей об’єкта розвиває логічне мислення.

Вміння орієнтуватися в просторі за допомогою плану, схеми розвиває наочно-образне мислення.

Заняття з малювання, ліплення, виготовлення різних виробів повинні не тільки включати копіювання зразка і відпрацьовування окремих графічних навичок, а й розвивати вміння планомірно досліджувати предмети, фантазувати, уявляти.

Розширюйте кругозір дітей, їхні основні уявлення про природні, соціальні явища, нагромаджуйте в дітей знання і враження, обговорюючи з ними прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей.

Вчіть дитину складати план своїх дій.

Ігри: „Шахмати”, „Шашки”, „Нарди”.... чудово розвивають мислення вашого малюка.

Відгадування загадок, складання загадок, групування слів за певними ознаками, поповнення ряду слів, розв’язування логічних задач, головоломок, ребусів, кросвордів ... Ці всі завдання допоможуть розвинути основний вид мислення вашої дитини.


Мовлення

Однією з умов успішного навчання в школі є мовлення. Важливо, щоб у дитини був стимул для розмови. Це може бути ваше запитання або прохання про щось розповісти, друг, якому все цікаво, сестричка, братик, які з нетерпінням чекають на казку. Стимулом може стати поїздка до лісу, відвідування музею, театру, парку... Чим різноманітніше життя дитини, тим більше нагоди для розмов.

Дорослий може підказати слово, виправити наголос, але завжди треба дати можливість висловитися дитині.

Батькам важливо навчитися дуже уважно слухати

не перебиваючи, не кваплячи, не відволікаючи.

Не можна забувати, що для дитини мова дорослих —

зразок для наслідування.

Після читання вголос казок, розповідей, просіть дітей переказувати почуте, відповідати на запитання.

Розвивайте у дітей уміння будувати розповідь за картинкою, за планом, за темою; допомагайте дітям робити висновки, міркування.

Учіть дітей доводити свою думку, висловлювати її.

Складайте разом з малюком вірші.

Починайте речення, а дитина нехай сама його закінчує, добираючи різні варіанти.

Грайте в слова будь-коли, навіть під час поїздки в транспорті.

Давайте цікаві для дітей завдання на зразок: добери слово, скажи навпаки, великий-маленький.

Вчіть дітей активно слухати, дивлячись у вічі.


Дрібна моторика

Розвиток дрібної моторики перебуває в тісному зв’язку з розвитком мовлення і мислення дитини.

Тому бажано робити щодня якісь вправи,

щоб розвивати дрібні м’язи рук.

Катати по черзі кожним пальцем камінчики, дрібні намистинки, кульки.

Розминати пальцями пластилін, робити з нього вироби.

Плескати в долоні тихо й голосно в різному темпі.

Нанизувати великі ґудзики, намистинки, кульки на нитку.

Зав’язувати вузли на товстій мотузці, шнурівці.

Застібати ґудзики, гачки, блискавки, кнопки.

Перебирати будь-які зернята, виготовляти з них аплікації.

Малювати, витинати, складати складанки.

Писати та малювати правою та лівою рукою.


Пам’ять

Пам’ять в шестирічних дітей має, в основному, мимовільний характер. Це означає, що вони найчастіше не ставлять перед собою свідомих цілей щось запам’ятати. Легко запам’ятовується те, що звернуло увагу своєю яскравістю,

що було цікаво.

А що робити для того, щоб розвивалась довільна пам’ять?


Сполучайте словесне пояснення з наочністю або із зображенням тих предметів або явищ, про які йдеться, використовуйте малюнки, таблиці, схеми.

При запам’ятовуванні робіть опору не тільки на слух, а й на інші органи відчуттів (зір, нюх, дотик).

Для покращення процесу пам’яті виховуйте в дітей прийоми осмисленого запам’ятовування і пригадування, уміння: аналізувати, виділяти у предметах зв’язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них подібності й відмінності; здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками.

Добре розвивається образна оперативна пам’ять, коли дитина має порахувати та порівняти кількість предметів чи малюнків.

Важливо навчити дитину переводити словесну інформацію в образну форму.

Перед тим, ніж вчити вірш, потрібно обговорити його зміст, створити певний емоційний настрій.

Обсяг заучуваного матеріалу потрібно послідовно збільшувати.

Запам’ятовування серії малюнків, групи предметів, розвинуть вашій дитині образну пам’ять.

Дуже люблять діти гру „Магазин”, коли ви кажете , що потрібно купити в іграшковому магазині, а малюк має запам’ятати та принести усі названі речі. З кожним разом називаємо все більше предметів.

Вчимо дітей складати схеми, за допомогою яких вони зможуть відтворити певні події.


Увага

Жоден психічний процес не може відбуватися без уваги.

Чим вищий рівень розвитку уваги —

тим вища ефективність навчання.

Саме неуважність є головною причиною поганої успішності дітей в школі, особливо в молодших класах. Навчальні завдання вимагають тривалого зосередження. Тому дітям слід вміти керувати своєю увагою. Чим довше дитина може втримувати свою увагу на завданні, тим глибше вона проникне у зміст, і тим більше в неї буде можливостей вирішити його.

А для цього необхідно її спеціально тренувати.


Включайте в заняття завдання, що потребують тривалого зосередження: намалювати будиночок, побудувати складний міст, прослухати і переказати казку тощо.

Частіше пропонуйте дітям у старій книзі на одній зі сторінок закреслювати олівцем усі букви „а”, намагаючись не пропускати їх (завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі букви „а”, обвести в кружечок всі букви „к”, підкреслити всі букви „о”).

Регулярно включайте дітей у виконання завдань за попередньо розробленим планом дій: можна використовувати будівлі з конструкторів, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форму яких Ви задаєте словесно або за допомогою схеми.

Тренуйте дітей у переказі розповідей, казок за схематичним планом, складеним вами.

Пропонуйте дітям повторювати слова, цифри, речення, сказані вами, незакінчені фрази, які потрібно закінчити, запитання, на які необхідно відповісти.

Учіть порівнювати, аналізувати зразок і результати своєї або чужої роботи, знаходити і виправляти помилки.

На уроках у школі від дітей буде потрібно швидке переключення уваги з одного виду діяльності на інший. Цю властивість уваги можна формувати за допомогою рухових вправ. Дитина повинна починати, виконувати й закінчувати свої дії за командою дорослого, швидко переходячи від одного виду рухів до іншого: стрибати, зупинятися, крокувати.

Вчіть дитину тривало втримувати увагу на одному предметі.

Цікавими для дітей є завдання на знаходження відмінностей між малюнками та предметами.

Одночасне підраховування різних предметів розвиває довільну увагу дитини..

Лабіринти, переплутані лінії допоможуть дитині довше втримувати увагу.


Через гру до навчання.


СІМ ПРАВИЛ ДЛЯ ДОРОСЛИХ


ХВАЛІТЬ ЗА УСПІХИ І НЕ СВАРІТЬ

ЗА ПОМИЛКИ

1.Відзначайте усі досягнення дитини під час гри і не загострюйте увагу на недоліках. В жодному разі не дорікайте їй за те, що вона чогось не вміє, навіть якщо це завдання легко виконують його однолітки. Не порівнюйте свого малюка з ними!


2. НЕ ПОСПІШАЙТЕ ПІДКАЗУВАТИ!

Не виняток, що під час гри дитині щось не вдаватиметься. Не поспішайте їй допомагати, а попросіть виконати завдання ще раз. І лише після того, як вона спробувала, але все ж не дала ради з проблемою, можете втрутитися. Проте в жодному разі не давайте готову відповідь! Натякніть, підкажіть, в якому напрямку дитині слід шукати вирішення, інакше кажучи, спробуйте ледь-ледь полегшити їй завдання. Але лише ледь-ледь. Це, звичайно, непросто. Тут вам знадо- биться чимала винахідливість і спритність .


3. НЕ ВДАЄТЬСЯ – ПРОПУСТІТЬ ГРУ,

АЛЕ ОБОВ’ЯЗКОВО ПОВЕРНІТЬСЯ ДО НЕЇ!

Може статись так, що виконати завдання все ж не вдається. Відкладіть цю гру набік і через день-два поверніться до неї знову. Але обов’язково перед тим, як зустрінеться гра з аналогічним змістом. Це є важливим у зв’язку з тим, що наступна гра може бути дещо складнішою за раніше відкладену і, не розібравшись з першим завданням, дитина навряд чи вирішить друге. Якщо, повернувшись до гри повторно, малюк знову не досягне мети, слід докладно пояснити йому спосіб вирішення завдання і переконатися в тому, що він його зрозумів. Тоді із наступною такою ж грою він, найімовірніше, дасть раду самостійно.

Часто буває корисно повернутися і до успішно виконаних завдань, щоб повторити і, таким чином, ще більше закріпити засвоєний інтелектуальний спосіб дії.


4. ВСЕ ВДАЄТЬСЯ – ЧУДОВО!

ХАЙ МАЛЮК ПОЯСНИТЬ ЧИ ДОВЕДЕ

ПРАВИЛЬНІСТЬ СВОГО ВИРІШЕННЯ

Якщо ви бачите, що дитина впевнено правильно виконує одне завдання за іншим, можете за неї порадіти. Це просто чудово! Однак не проходьте гру надто швидко. Затримайтеся на ній, попросіть малюка пояснити, як він вирішує завдання. Дуже важливо, щоб він усвідомлював спосіб вирішення і міг виразити його словами. Якщо йому важко це зробити, подбайте про те, щоб розібратися в цьому разом з ним. Тоді усвідомлений дитиною спосіб діяння стане більш універсальним і за необхідності може бути застосований для вирішення інших завдань. Нарешті, якщо малюкові якась гра дається надто легко, запропонуйте йому придумати аналогічну гру самостійно (це хороша вправа для розвитку творчих здібностей).


5 . КОЖНА ГРА ПОВИННА

ВИКЛИКАТИ ЛИШЕ РАДІСТЬ!

Запобігайте виникненню негативних емоцій! Коли ви зауважите, що дитина все більше відволікається від гри, частіше припускається помилок, починає розмовляти на інші теми, то вона, очевидно, вже втомилася. У такому випадку краще не чекати, поки малюк сам відкине альбом з іграми і скаже: «Набридло!» Така реакція вже може бути пов’язана з появою негативних емоцій. Намагайтесь передбачити таку ситуацію і попередньо переключити увагу малюка на якусь іншу діяльність. Тоді інтелектуальні ігри викликатимуть у нього переважно позитивні емоції, і це створить добрі передумови для формування стійкої мотивації до розумової діяльності.


6. НІ – НАСИЛЬСТВУ!

Якщо малюкові щось не вдається, і він не хоче продовжувати якусь гру або виконувати певне завдання, у жодному разі не примушуйте його це робити! Навіть якщо вам вдасться його примусити, то основна енергія малюка піде не на розумову роботу, а на подолання свого небажання цим займатися. Коли малюк виконує завдання без інтересу, він часто відволікається, а тому робить багато помилок і, таким чином, зазнає ще однієї невдачі. А це, як правило, викликає ще більше незадоволення дорослих, що неминуче призводить до нових неприємних переживань у дитини. Закріплення таких негативних емоцій поступово породжує стійке негативне ставлення до будь-якої інтелектуальної діяльності, а тому й до діяльності навчальної.


7. ВРАХОВУЙТЕ ІНДИВІДУАЛЬНІ

ОСОБЛИВОСТІ МАЛЮКА!

Коли малюк грає, поспостерігайте за ним, як він це робить. Якщо він сміливий і впевнений в собі, подбайте про те, щоб навчити його критично оцінювати свої відповіді. А якщо він сором’язливий і нерішучий, краще спочатку підбадьорити і підтримати будь-яку його ініціативу. Коли малюк швидко змінює якісь завдання, відбуваючись відповіддю, яка перша спала на думку, спробуйте знайти спосіб зацікавити його цими завданнями, навчіть його докладно аналізувати умови завдань, генерувати різні варіанти вирішення, а потім перевіряти їх. Головне – не будьте байдужими і пасивними, намагайтеся «побачити» сильні і слабкі місця дитини. Лише так ви зможете виявити шляхи, як використовувати одні і коректувати другі.

Діти шести років захоплено грають в будь-які ігри, тому використання ігрової форми завдань часто призводить до того, що діти навіть не помічають, що їх чогось навчають і що у них щось розвивають. Вони захоплені самою грою, їм просто цікаво. Але непомітно для себе, під час такої гри дошкільнята порівнюють, узагальнюють, рахують, запам’ятовують, вирішують логічні завдання і пізнають багато нового.

Успіх у будь-яких починаннях і наступні досягнення практично у всіх видах діяльності – буде це читання, рахування чи вивчення іноземної мови – залежить перш за все від рівня інтелектуальних і творчих здібностей дитини. Чим вони вищі, тим легше і швидше ваш малюк зможе здобувати потрібні знання і навики у цих видах діяльності. Розумові здібності визначають легкість і швидкість засвоєння нових знань і вмінь, можливості їх використання для вирішення різноманітних завдань.


Як перетворити читання в захоплення

«Діти потребують товариства – розмов, сміху, сердечних людей, які б залучали їх до свого життя й дарували їм світ, ніби дитячий майданчик. Дайте їм книжки для паралельного досвіду; текст та ілюстрації книжки активізують їхні відчуття, завдяки чому знання слів непомітно увійдуть у свідомість разом із відчуттями».

Батлер

Щоденно читайте з дитиною.

Дозвольте дітям самим вибирати книжки, які їм до вподоби та читати тоді, коли їм зручно.

Відтворюйте діалоги із прослуханих казок, оповідань.

Подавайте власний приклад, нехай дитина бачить, як ви самі читаєте книжку, газету, журнал.

Створіть у кімнаті дитини бібліотечку, куточок для читання, де буде різноманітна література: дитячі книжечки, журнали, газети, афіші, реклами, кросворди, карти, атласи, друковані оголошення.

Купляйте дитині книжки з ілюстрованими обкладинками, які зразу привертають дитячу увагу, мають великий шрифт, який легко читати і мало написано, а на кожній сторінці чітка і яскрава ілюстрація.

Відвідуйте книжкові виставки, бібліотеку, читальний зал.

Практикуйте зачитувати початок оповідання, пропонуйте, щоб дитина придумала кінцівку, зробила малюнок, змінила головного героя.


Використовуйте увесь світ як школу


Кожний вихід із дому може стати навчальним досвідом.

Можна шукати геометричні форми

«Вони навколо нас, - переконують Марцолло і Ллойд. – Покажіть їх своїй дитині, і незабаром вона показуватиме їх вам». Кола, колеса, кульки, сонце, місяць, окуляри, миски, тарілки, годинники, монети – все круглої форми. Довкола нас багато прямокутників – двері, вікна, кімнати в квартирах, коробки з-під каші, книжки, ліжка чи кузови вантажівок; квадратів – наприклад, паперові серветки, носовички, вікна чи стільці. Можемо знайти трикутники – скажімо, дахи будинків, гори, намети, ялинки чи вітрила.

Можна шукати протилежностей

Це чудовий спосіб, щоб засвоювати слова, використовуючи асоціації: якщо м’ячик піднімається догори, він мусить і опускатися, так само і з гойдалкою в парку. Світло вмикають і вимикають, двері зачиняють і відчиняють, ніч змінюється днем.

Будь-який похід до супермаркету може стати повчальною мандрівкою

Перед тим, як іти в крамницю, попросіть свою дитину перевірити, чого бракує в холодильнику й комірчині для неї та всієї родини. А далі починайте пошук у супермаркеті: знайти те, що потрібно, й пояснити, як його виробляють. Однак нагадуймо знову, зробіть це у формі гри: «Анумо, хто першим знайде кукурудзяні пластівці!»

Навчайте лічити за допомогою реальних речей

Почніть із тих речей, яких дитина може торкнутися; «Це одна ложка, це дві ложки». А далі перетворіть усе на природну веселу гру: «У тебе один ніс, а скільки очей? У тебе один рот, а скільки вух? А пальців скільки?» Залучайте дитину до сервірування столу на дві, три, чотири особи. Дозвольте порахувати гроші коло каси в крамниці.

Гордон Драй ден, Джанет Вос “Революція в навчанні”


Дитячі роки – той вік, який ми вважаємо віком безтурботної радості, гри, казки, – це джерело життєвого ідеалу. Від того, що відкрилося дитині в навколишньому світі в роки дитинства, що викликало її подив і захоплення, що обурило і примусило плакати не від особистої образи, а від переживання за долі інших людей – від цього залежить, яким громадянином буде наш вихованець.

В. Сухомлинський


ЯКБИ Я ЗАНОВО ВИХОВУВАЛА ДИТИНУ

Я б використовувала палець на те, щоб ним малювати,

а не забороняти.

Менше б виправляла, а більше б спілкувалась.

Замість того, щоб постійно дивитись на годинник,

я б дивилась на дитину.

Може, я б менше знала,

зате більше могла б показати свою любов.

Ми б більше мандрували, пускали б повітряні змії.

Я б перестала грати в серйозну дорослу

і почала б серйозно бавитись,

Пробігла б багато полів і оглянула тисячі зір.

Я б більше пригортала дитину,

замість того, щоб її шарпати,

Я б менше опиралась,

а більше б підтримувала сама.

Будувала б почуття власної самооцінки,

а вже потім пильнувала б хати.

Я б менше вчила про любов до влади,

а більше – про владу любові.

Diane Loomans. Full Esteem Ahead. Tuburton, Kramer

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Любіть дитину. Знаходьте радість у спілкуванні з нею. Дайте дитині місце в сім’ї.

Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки.

Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення.

Цікавтеся справами і проблемами дитини.

Заохочуйте дитину малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.

Відвідуйте з дитиною театри, музеї, виставки, організовуйте сімейні екскурсії.

Віддайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не вишуканому, дорогому одягу.

Обмежте перегляд телепередач до 30 хвилин на день.

Знаходьте час побавитися з дітьми у розвиваючі ігри.

Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички й любов до праці.

Не робіть із дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправним членом сім’ї зі своїми правами й обов’язками.


РЕЧІ, які треба приготувати для першокласника

    • Цікаві книжечки (ілюстровані, які відповідають віку дитини)
    • Ідентифікатор (записати ім’я так, як кличете дитину)
    • Пачку паперу (ксероксного, А – 4)
    • Прості олівці середньої м’якості
    • Стругалку
    • М’яку гумку
    • Лінійку
    • Лічильні палички
    • Зошит формату А-4 для ведення читання
    • Папку для зошитів
    • Пенал
    • Кольоровий папір
    • Картон
    • Кольорові олівці
    • Фломастери
    • Фарби (гуаш і акварель)
    • Папку для креслення
    • (для малювання фарбами)
    • Пензлики (з білки або колунка різної товщини)
    • Стакан для води «Невиливайчик»
    • Ножиці
    • Пластилін, стеки
    • Дощечку
    • Клей ПВА і «пальчиковий»
    • Змінне взуття (тапки з закритою п’яткою)
    • Спортивну форму
    • Спортивне взуття (з гумовою підошвою)
    • Рушничок
    • Мило в мильниці
    • Туалетний папір