Відомості про

Вид материала

Документы

Содержание Хід заняття Лексикологічна путанка: «Знайди мене». Зробіть лексикологічний розбір виділених слів. V.Підсумок заняття. Пошукова робота Використана література Хід заняття II. Актуалізація опорних знань учнів 1.У якому словнику пояснено лексичні значення слів? 2. Яке словосполученнях ужито в переносному значенні? 3.У якому рядку всі слова є синонімами? 4.У якому рядку усі пари слів є антоні­мічними? 5.У якому рядку правильно пояснено зна­чення фразеологізму винаходити велосипед? Розбити глека 7.У якому Нудьгу наче Конкурс «Дешифрувальник».

Подобный материал:

• Інформаційно-довідкові ресурси, 20.13kb.
• Муровомокуриловецький р-н, Вінницька обл, 2723.63kb.
• Відомості Верховної Ради України. 1999. №29 (23. 07. 99). Ст. 238. Про банки І банківську, 9.02kb.
• І. Загальні відомості про хвору дитину (praefatio), 518.46kb.
• Закон України "Про інформацію", 24.49kb.
• План загальні історичні відомості про розвиток малярства на склі, зокрема на Гуцульщині., 207.25kb.
• Відомості Верховної Ради України (ввр), 2007, n 31, ст. 402 ) Верховна Рада України, 48.02kb.
• Про суспільно-політичну ситуацію у лютому 2012 року, 119.31kb.
• Рішенням Конституційного Суду України від 30 листопада 2010 р. N 22-рп/2010 закон, 311.87kb.
• Зміст навчальної програми з вищої математики для студентів 1 курсу фармацевтичного, 32.69kb.

Тема. Лексикологічний розбір

Мета. Закріпити і узагальнити здобуті на попередніх заняттях знання з розділу “Лексикологія”, удосконалювати навички практичного використання лексики, виконувати лексикологічний розбір слова, розвивати усне і писемне мовлення, виховувати любов до мови

Обладнання. Словники, картки із завданнями; технологічна картка “Послідовність лексикологічного розбору”

Хід заняття

І.Організаційний момент. ІІ.З'ясування мотиваційної готовності.

ІІІ.Оголошення теми і завдань заняття.

• Завдання заняття:
  

• повторити основні відомості з лексикології;
  
• удосконалити вміння лексикологічного розбору;
  
• удосконалювати усне і писемне мовлення.
  

Королева. Дітки, ви так мені допомогли. В країні нарешті запанував мир. Велике вам спасибі, Але в мене є ще одне прохання. Допоможіть відремонтувати наш чарівний автобус, щоб мої піддані могли ним користуватися і не блукали країною. Але для цього потрібно виконати ось ці завдання. (Вручає конверт учителю) А допомагатиме вам мій помічник Лексикологічний розбір.

• Учитель. Діти, ви згодні ще раз допомогти королеві
  

і жителям цієї казкової країни.

ІV. Вправи на закріплення і систематизацію знань.

• Термінологічний диктант
  

1. Розділ науки, який вивчає лексику (лексикологія).
   
2. Слова, які мають одне лексичне значення
   

(однозначні).

3. Слова, які мають декілька лексичних значень
   

(багатозначні).

4. Слова однакові за звучанням і написанням, але різні
   

за значенням (омоніми).

5. Слова близькі за значенням, але різні за написанням
   

(синоніми).

6. Слова протилежні за значенням ( антоніми).
   
7. Слова подібні між собою за звучанням та частково
   

формою (пароніми).

8. Слова, які прийшли з інших мов (запозичені).
   
9. Слова, вживання яких обмежене певною місцевістю
   

(діалектні).

10. Слова властиві мовленню людей певної професії
    

(професійні).

11. Застарілі слова, у яких в сучасній мові з'явилися відповідники (архаїзми).

12. Застарілі слова, що вийшли з ужитку у зв'язку із зникненням тих понять, які вони називали (історизми).

• Взаємоперевірка. Відповіді, надруковані на
  

окремому листку, вивішуємо на дошку. Діти обмінюються зошитами і перевіряють. Помилки озвучуємо і виправляємо.

• Учитель.А тепер зіграємо у гру «Ланцюжок»:
  

Я називаю слово. Остання літера мого слова є початковою слова, яке утворює хтось із вас. Складіть речення зі словом ( останнє слово, яке назвали діти).

• Озвучте лексичне значення цього слова.
  
• Визначте багатозначне воно чи однозначне,вжите в
  

прямому чи переносному значенні, запозичене чи власне українське.Перевірте себе за словниками.

• Якими словниками ви скористаєтесь?
  
• У чому полягає різниця між прямим і переносним
  

значенням слова?

• А фразеологізми вживаються в прямому чи
  

переносному значенні?

• З якою метою вживаємо фразеологізми?
  

• До поданих фразеологізмів доберіть синонімічні
  

слова.

Давати драла, з мухи робити слона, годувати злидні, зуб на зуб не попадає, пекти раків, кров з молоком.

Довідка: здоровий, тікати, перебільшувати, холодно, червоніти, бідувати.

• Лексикологічна путанка: «Знайди мене».
  

Який із варіантів лексикологічного розбору зроблено правильно(діти отримують завдання на листочках).

І варіант

В ілюмінатор нам уже видно було берег.( Д. Ткач).

1. Ілюмінатор - повназначне слово, вікно з
   

товстим склом на кораблі, однозначне, вжито у прямому значенні, синонім – вікно, запозичене з латинської мови, активна лексика, належить до виробничо-професійної лексики.

2. Ілюмінатор - повнозначне слово, вікно з
   

товстим склом на кораблі, однозначне, вжито у прямому значенні, синонімів не має, запозичене з латинської мови, пассивна лексика, належить до виробничої-професійної лексики.

3. Ілюмінатор - повнозначне слово, вікно з
   

товстим склом на кораблі, однозначне, вжито у прямому значенні, синонімів й антонімів не має, запозичене з латинської мови,активна лексика, належить до виробничо-професійної лексики.

ІІ варіант

Заяскріли під деревами червоні, сині, зелені жупани й кунтуші з довгими одкидними рукавами, на кому добрі, ошатні, а на кому латані – перелатані, кожен вдягнув, що мав. (М. Пригара).

1. Кунтуш - повнозначне слово; старовинний
   

верхній одяг, що напинався поверх жупана; однозначне, вжито в прямому значенні; синонімів, антонімів та омонімів не має, власне українське, пасивна лексика, застаріле (архаїзм).

2. Кунтуш - повнозначне слово; старовинний
   

верхній одяг, що напинався поверх жупана; однозначне, вжито в прямому значенні, синонімів, антонімів та омонімів не має, запозичене з польської мови, пасивна лексика, застаріле (архаїзм).

3. Кунтуш - повнозначне слово; старовинний
   

верхній одяг, що напинався поверх жупана; однозначне, вжито в прямому значенні; синонімів, антонімів та омонімів не має, запозичене з польської мови, пасивна лексика, застаріле (історизм).

• Учитель. Наступні завдання будемо виконувати в групах.
  

І група

1. Укладіть словнчок професійних слів ( 5 слів)
   

(з місця роботи батьків).

2. Складіть міні-твір, використовуючи професійну
   

лексику.

3. Поясніть лексичне значення професійних слів,
   

які ви використали у творчій роботі.

4. Зробіть лексикологічний розбір одного з цих слів.
   

ІІ група

1. Укладіть словничок іншомовних слів ( 5 слів),
   

якими ви користуєтесь у школі.

2. За допомогою словника визначіть, з якої мови вони
   

запозичені.

3. Складіть діалог, між учнем і учителем,
   

використовуючи ці слова.

4. Зробіть лексикологічний розбір іншомовного слова
   

(на вибір), використаного у діалозі.

ІІІ група

1. Укладіть словничок суспільно-політичної лексики
   

(10 слів).

2. Складіть 3 речення з цими словами.
   
3. Зробіть лексикологічнимй розбір одного з цих слів
   

Або

І група

Прочитайте уривок, визначте стиль і тип мовлення. Випишіть слова, вжиті в переносному значенні. Зробіть лексикологічний розбір виділених слів.

Ліс ще дрімає в передранішній тиші ... Тихо на­вкруги, мертво ... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься з свого затишку. Ліс іще дрімає ... а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу ... Стрепенувся врешті ліс і собі заграв ... зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметуши­лась у травиці комашня, розітнулося в гущині голос­не щебетання й полинуло високо — туди, де небо мі­ниться, де небо грає всякими барвами... (М. Коцю­бинський).

ІІ група

Прочитайте уривок, визначте стиль і тип мовлення. Випишіть з уривка суспільно- політичну лексику. Зробіть лексикологічний розбір виділених слів.

Невже й сьогодні вважають нас здатними забути геноциди, голодомори, терори, забути сльози солдатських матерів, чиїх дітей було безповоротно кинуто в пекло Афганістану, цього найпотворнішого породження загребущого імперського тоталітаризму?

Ні погрозами, ні шантажем, ні фальшивими лестощами вже не зломити нашої всенародної волі, нічим не затримати владну ходу нового часу.

Хочемо жити –як брати. В незалежній Україні не повинно бути ні менших, ні старших, не повинно бути покривджених. Демократична Україна в однаковій мірі будується для всіх національностей, що живуть в українській землі. ( За О. Гончаром, 164 сл.)

ІІІ група

Прочитайте уривок, визначте стиль і тип мовлення. Випишіть з тексту професійну лексику.

Зробіть лексикологічний розбір виділених слів.

В ілюмінатор нам уже видно берег. Прямо на крутій скелі стояв самотній маяк. Праворуч від нього підковою вгиналася бухта з рибальськими ботами й шаландами, а ще далі берег ставав зовсім пологий, а на ньому виднілися поодинокі кущі та дерева.

Входили в бухту. Недосвідчений стерновий тут міг зіткнутися з іншим судном, наскочити на гнилу палю, яких багато лишилося від старих причалів, погнути гвинта. Але Ваня вів шхуну спокійно і впевнено. ( Д. Ткач)

Перевірка завдань, які виконували групи.

• Учитель. Свої думки і почуття ми виражаємо і
  

передаємо у словах. Слово - найбільша мудрість, краса і велич, найпрекрасніша скарбниця людства. Словом можна возвеличити людину, допомогти їй, піднести до висот,але можна і знищити. Тож вчіться користуватися словом, і тоді мова відкриє нам багато таємниць.

V.Підсумок заняття.

Діти, ви чудово справились із завданням і зробили добру справу: допомогли жителям цієї казкової країни.

• Чого ви навчились на нашому занятті?
  
• Чи повинна людина безкорисливо допомагати
  

іншим?

• Додаткові завдання
  

І. До поданих фразеологізмів доберіть антонімічні фразеологізми.

Ні пари з вуст, кури не клюють, заливатись гіркими словами, крок за кроком, набивати мозолі, підносити до небес.

Довідка: бити байдики, накривати мокрим рядком, семимильними кроками, почувати себе на сьомому небі, мов кіт наплакав, сипати словами.

ІІ. Прочитайте речення. Виберіть найбільш вдалий

синонім, який треба поставити на місці крапок.

Почувся … ( страшний, голосний, оглушливий) удар грому.

У Оксани була … (тверда, заліза, непохитна) воля.

Цією вулицею .. (йшло, рухалось, сунуло) безліч люду.

…. (прийшла, наступила, надійшла) весна весела, ….

( закипіли, завирували) в праці села.

• Пошукова робота
  

І. За тлумачним словником визначити скільки лексичних значень мають слова: земля, гніздо, сіль. Скласти речення, у кожному з яких ці слова мали б різне лексичне значення. Зробіть стилістичну правку речень. Аргументуйте її необхідність.

1. У променях ранкового сонця виблискували на траві
   

атмосферні опади.

2. На неосяжних полях нашої Вітчизни самовіддано
   

трудяться мільйони колгоспників з метою підви­щення врожайності.

3. На бурхливих класних зборах піддали гострій
   

критиці тих, хто безвідповідально ставиться до важливих завдань.

4. Необхідно негайно вжити заходів по ліквідації
   

бур'янів.

5. По блакитному морю йшов пароплав
   

водозаміщенням 40 000 т.

6. Клас тримає під своїм неослабним контролем учнів,
   

схильних до порушень дисципліни.

ІІ. До російських слів доберіть міжмовні українські омоніми, введіть їх в словосполучення.

Лупа, строчка, нагло, смутно, неделя, бескровный.

ІІІ. Замість крапок вставити антоніми до виділених слів. Записати їх.

Чоловіка по одежі стрічають, а по уму ….

Тиха вода людей топить, а ….. тільки ляпає.

Ліпше своє мале, ніж …. ….

Солодким будеш – розклюють, … будеш – заплюють.

Роби добро – не кайся, роби … - сподівайся.

Використана література

1. Великий тлумачний словник сучасної української
   

мови /Уклад. І голов. Ред.. В.Т. Бусел.-К., Ірпінь:ВТФ “Перун”, 2001

2. Л. М. Марченко. Робота з лексичними синонімами на
   

уроках української мови: Посібник для вчителя. – К. Рад.школа, 1981

3. Передерій Г. Р. , Смолянінова Г. М. Лексика і
   

фразеологія української мови: Факультативний курс для 7-8 класів.; Посібник для учнів. – К.: Рад. Школа, 1983

4. Г. Передерій, Т Карпенко. У світі звуків і слів. Цікаві
   

завдання з фонетики, лексикології і словотвору. К: Богдана, 1998


Н.П.Задорожня

Заняття № 34

Тема.Підсумкове заняття у формі гри «Найрозумніший»

Мета. Повторити й узагальнити за­своєний учнями мовний матеріал ; формувати уміння й навички усного мовлення, вміння швидко орієнтуватися у запропоно­ваній ситуації; виховувати в учнів наполегливість у здобутті знань, інте­рес до вивчення рідної мови

Обладнання. Сигнальні картки (А, Б, В, Г), комп'ютер, таблиця на дошці

Хід заняття

І.Мотивація навчання.Організаційний момент.

ІІ.Оголошення теми та мети уроку.

Ознайомлення з правилами гри «Найрозумніший».

II. Актуалізація опорних знань учнів

• Проведення гри «Найро­зумніший».
  

На старт виходять 12 учнів — пред­ставники 7 класу. Із чотирьох варіантів відповідей кожен повинен вибрати один правильний. На обмір­кування дається не більше 5 секунд. Шестеро переможців виходять у півфі­нал, щоб продовжити боротьбу за почесний титул «Найрозумніший».

• І тур гри «Найрозумніший»
  

Варіанти відповідей учні показують за допомогою сигнальних карток А, Б, В, Г; асистент із зворотного боку дош­ки в ході гри фіксує результати на тур­нірній таблиці. Після кожного запи­тання учитель повідомляє, скільки учасників дало правильні відповіді.

Запитання для першого туру

1.У якому словнику пояснено лексичні значення слів?

1. Орфографічному
   
2. Орфоепічному
   
3. Тлумачному
   
4. Фразеологічному
   

2. Яке словосполученнях ужито в переносному значенні?

1. Солодкий сон
   
2. Срібна сережка
   
3. Солодке яблуко
   
4. Крило птаха
   

3.У якому рядку всі слова є синонімами?

1. Люб'язний, бадьорий, непідробний
   
2. Ввічливий, чемний, привітний
   
3. Життєрадісний, справжній, рухливий
   
4. Веселий, істинний, делікатний
   

4.У якому рядку усі пари слів є антоні­мічними?

1. Мужність -відважність
   
2. Привітний - працелюбний
   
3. Світлий - со­нячний
   
4. Голосно – тихо
   

5.У якому рядку правильно пояснено зна­чення фразеологізму винаходити велосипед?

1. Братися за пошуки того, що вже давно відоме.
   
2. Учинити щось необдумано.
   
3. Не бачити далі свого носа.
   
4. Жити бездіяльно, без мети.
   

6.У якому рядку наведено тільки фразео­логізми?

1. Усміхатися до людей; святковий настрій; до­машнє
   

вогнище.

2. Розбити глека; за царя Гороха; будувати по­
   

вітряні замки.

3. Аж іскри летять; працювати тяжко; соняч­ний день.
   
4. Радісна зустріч; за тридев'ять земель; сріб­ний
   

промінь.

7.У якому рядку всі слова є стилістично забарвленими?

1. Вулиця, хліб, небо.
   
2. Людина, мітинг, пісня.
   
3. Матінка, здоровань, нахаба.
   
4. Весна, житло, спікер.
   

8. Якою частиною мови є синоніми друж­но - спільно - гуртом - злагодженої

1. Іменниками.
   
2. Прикметниками.
   
3. Дієсловами.
   
4. Прислівниками.
   

9.У якому рядку всі пари слів є омоніміч­ними?

1. Спритна ласка - ласка в голосі; прозора па­ра –
   

пара чобіт.

2. Ласкавий шепіт - шепіт трави; читання бай­ки –
   

сорочка з байки.

3. Солодкий цукор - солодкий сон; клуб диму –
   

сільський клуб.

4. Розпечена лава - дерев'яна лава; весняний день –
   

весняний цвіт.

10.У якому рядку всі слова є однозначними?

1. Дніпро, лексикологія, суфікс.
   
2. Київ, корінь, земля.
   
3. Зірка, колиска, Венера.
   
4. Місяць, день, журавель.
   

11.Яке слово є багатозначним?

1. Балка.
   
2. Бісер.
   
3. Діалог.
   
4. Шати.
   

12.Знайдіть речення, у якому непра­вильно вжито слово неділя.

1. У неділю рано зілля копала (Нар.пісня).
   
2. Була неділя - тихий час дозвілля (М. Рильський).
   
3. Ця неділя була важкою: щодня по шість уроків (3
   

розм.).

4. У неділю Кайдаші пішли до Довбушів на оглядини
   

(І.Нечуй-Левицький).

13.У якому рядку всі прикметники-означення вжиті в переносному значенні?

1. Солодкий сон, солодка цукерка, гіркий полин,
   

гіркий смак

2. Білий сніг, білий голуб, біла за­здрість, білі скроні
   
3. Гострий погляд, добре серце, тепле слово,
   

солодкий спів

4. Теплий одяг, гострий ніж, гостре сло­во, тверда рука
   

14. У якому рядку словосполучення з омонімами?

1. Крило літака - крило лелеки
   
2. Палаючий степ - палюче сонце
   
3. Моторний хлопець - моторний цех
   
4. Радісний погляд — сумний настрій
   

15. У якому рядку всі подані слова є багатозначними?

1. Абрикос, балет, голос, доля
   
2. Азбука, бігти, говорити, дивуватися
   
3. Голова, дружина, міст, пілот
   
4. Артист, кипіти, важкий, гарячий
   

16. У якому рядку синоніми мають стилістичне забарвлення?

1. Стародавній, давній, колишній, ста­ровинний
   
2. Сміятися, реготати, хихикати, скали­ти зуби
   
3. Великий, чималий, немалий, здоро­венний
   
4. Грубий, нечемний, неввічливий, не­культурний
   

17. Якими лексичними одиницями є слова – зверху широке, внизу вузьке

1. Омонімами
   
2. Синонімами
   
3. Антонімами
   
4. Спільнокореневими.
   

18. Вкажіть речення, у якому вжито фразеологізм.

1. На небі палкому ніде ні хмаринки (Леся Українка).
   
2. Нудьгу наче вітром здуло (А.Дімаров)
   
3. З вітром весняним сосна розмовляла (Леся Українка)
   
4. Голосно затріщала крига на річці (С.Васильченко)
   

• Учитель. Дивимося в турнірну таблицю, чи є шість
  

півфіналістів. Якщо такі учні є, учитель називає їхні прізви­ща і бали, оголошує, скільки балів кожний отримав, вітає цих учнів з перемогою. Іншим учасникам гри, які не стали переможцями, оголошується подяка за участь у змаганні за титул «Найрозумні­ший». Якщо ж претендентів біль­ше, ніж шість, то учасникам даються додаткові запитання.

Додаткові запитання

19. Власне українські слова - це слова, які:

1. Прижилися у мові, прийшовши зі старослов'янської
   

мови

2. Утворилися безпосередньо в українській мові
   
3. Сягають корінням у неслов'янські мови
   
4. Використовують люди, що живуть у певних
   

місцевостях

20.Застарілі слова - це слова, які...

1. Перейшли в українську мову з інших мов
   
2. Використовують люди певних професій
   
3. Вийшли з активного вжитку
   
4. Позначають застарілі наукові поняття
   

21.Діалектні слова — це слова ...

1. Які розуміють і вживають усі
   
2. Вживання яких обмежене певною місцевістю
   
3. Які використовують люди певних професій
   
4. Які позначають певні наукові поняття
   

22.Наукові поняття позначаються

1. Неологізмами
   
2. Діалектизмами
   
3. Термінами
   
4. Епітетами.
   

23.Неологізми – це слова, які:

1. Вийшли з активного вжитку
   
2. Недавно з'явилися і з'являються
   
3. Які вживають мешканці певної місцевості
   
4. Які утворилися безпосередньо в українській мові
   

24.Вкажіть рядок, усі слова в якому запозичені з неслов'янських мов:

1. Година, хурделиця, повітря, жнива
   
2. Помешкання, одвірок, сволок, наймит
   
3. Мелодія, комедія, крейда, рояль
   
4. Хист, кисет, чимчикувати, хвилина.
   

Якщо й додаткові запитання не визначать півфіналістів, учням пропонується виконати наступне задання. Хто найшвидше й найправильніше справиться із завданням, той потрапляє до наступного туру.

Установіть відповідність між мовознавчими термінами та їхніми значеннями

1	Синоніми	А	Слова, які однаково звучать, але мають різне лексичне значення
2	Омоніми	Б	Слова з протилежним лексичним значенням
3	Антоніми	В	Слова. Що вживаються в певній місцевості.
4	Діалектизми	Г	Слова різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за лексичним значенням

• Учитель. Ми продовжуємо наше змагання. Тепер
  

перед нами 6 півфіналістів. Вони змагатимуть­ся за титул «Найрозумнішого». У якому порядку будуть відповідати учні, допоможе визначити конкурс «Дешифрувальник».

Таблиця для гри «Дешифрувальник»

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
АБВ	ГДЕ	ЄЖЗ	ИІЇ	ЙКЛ	МНОП	РСТ	УФХ	ЦЧШ	ЩЬЮЯ

• Конкурс «Дешифрувальник». Ваше завдання.
  

Назвіть специфічні літе­ратурні й напівлітературні слова та вирази, властиві мовленню певної соціальної чи професійної групи лю­дей. (Вульгаризми)

1

8

5

10

2

1

7

4

3

6

4

Хто виконає завдання першим, той матиме право відповідати першим і т.д.

• Учитель. У другому турі необхідно за одну
  

хвилину дати якомога більше правильних відповідей із запропо­нованих категорій – ними будуть розділи з теми «Лексикологія».

Перший учасник має право вибору будь-якої категорії, другий вибирає з тих, що залишилися, і так до кін­ця. Зрозуміло, що найважче дове­деться останньому учаснику.

Після першої спроби(коли будуть задіяні перші 6 категорій), всі дивляться на турнірну таблицю і з'ясовують, чи є лідери. У кожного гравця є ще одна спроба. Попереду — ще одне півфінальне коло. (Учні продовжують змагання, даючи відповіді на питання решти категорій. Отримані учасниками бали додаються до попередніх).

Якщо правила гри зрозумілі, то роз­починаємо

• II тур гри «Найрозумніший» - півфінал.
  

Перший учасник вибирає собі роз­діл з теми «Лексикологія», який його найбільш приваблює. За одну хви­лину дає якомога більше правиль­них відповідей. Коли ж відповіді не знає, то говорить «Далі...». Варіанти відповідей тепер не даються. Результати відповіді кожного учас­ника фіксуються асистентом у тур­нірній таблиці (на дошці або на комп'ютері).

Запитання до кожного розділу з теми «Лексикологія»

1.Лексикологічні терміни

1. Як називаються слова, що прийшли до нас з
   

інших мов? (Запозичені, іншомовні)

2. Який словник пояснює лексичне значення слова?