Дніпропетровська академія управління, бізнесу та права

Вид материала

Документы

Содержание Предметом статистики Теоретичною основою Необхідність та випадковість Метод статистики Синтез — уявне з’єднання частин явища, пізнання його як єдиного цілого. Статистика спочатку збирає факти Закон великих чисел Статистична закономірність за своєю природою близька до закону. Статистична звітність Спеціально організовані спостереження Мета спостереження Об’єкт спостереження Місце реєстрації даних, час і період спостереження Систематичні помилки Ненавмисні помилки Навмисні помилки Арифметичний контроль Монографічне обстеження Абсолютними величинами називають числа, які виражають рівні (розміри, обсяг) досліджуваних соціально-економічних явищ у певному Трудові вимірники Вартісні показники ... Полное содержание

Подобный материал:

• Самарський інститут бізнесу та управління центр розвитку освіти, науки та інновацій, 46.93kb.
• Про завершення організаційно–прогнозувального етапу дослідно-експериментальної роботи, 652.96kb.
• Дніпропетровська обласна державна адміністрація Головне управління охорони здоров’я, 2215.64kb.
• Самарський інститут бізнесу та управління вища школа менеджменту центр розвитку освіти,, 48.35kb.
• О. В. Баєва. Міжрегіональна академія управління персоналом, 196.52kb.
• Міжрегіональна академія управління інститут права ім. Володимира великого, 2283.15kb.
• Інформаційний лист Кримський інститут бізнесу та Університет економіки та управління, 33.12kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни дніпропетровська державна медична академія, 180.17kb.
• Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку, 3314.77kb.
• Перелік запропонованих тем рефератів, 17.55kb.

Дніпропетровська академія
управління, бізнесу та права


Кафедра обліку і аудитуВ. М. Двірник,
Л. П. КорчажнИкова


теорія

статистики


навчальний посібник


Дніпропетровськ

2000

ББК 60.6

Д22


Рецензенти:

В.П. Сторожук, М.П. Волошин,
кндидати економічних наук


Д22 Двірник В.М., Корчажникова Л.П. Теорія статистики: Навчальний посібник.— Дніпропетровськ: ДАУБП, 2000.— 170 с.


ISBN 966-7479-35-8


У навчальному посібнику викладено основи статистичної методології з урахуванням переходу на міжнародні стандарти. Використання основних статистичних методів показано на конкретних прикладах. Цифрові дані взято із статистичних довідників, а в ряді випадків — вони умовні.

Розрахований на студентів економічних спеціальностей.


 В. М. Двірник,
Л. П. Корчажникова, 2000

 Дніпропетровська академія
управління, бізнесу та права, 2000

1. Предмет і методи статистики

1.1. Предмет і теоретичні основи статистики

Дослідники походження терміна статистика за літературними джерелами кваліфікують майже 200 його визначень. Найбільш прийнятною можна вважати версію, згідно з якою німецький вчений Ахенваль (1719—1772) запозичив це визначення з італійської мови. В Італії епохи Відродження, де набули розповсюдження знання про політику, слова «stato» і «statu» відповідали поняттю «держава» (звідси німецьке Staat і англійське State). У ту пору слово «statistica» означало суму спеціальних знань, потрібних купцям, політикам, діловим людям.

Зараз під терміном «статистика» розуміють:

1) статистичні дані, одержані й систематизовані статистичними органами держави;

2) статистичну науку, яка покликана удосконалювати методи збирання, систематизації та аналізу статистичних показників;

3) статистичну практику (діяльність статистичних установ).

Предметом статистики є розміри масових суспільних явищ, кількісні співвідношення між ними, закономірності їхнього формування, розвитку, взаємозв’язку.

Академічне визначення має узагальнюючий характер, воно недостатньо конкретне. Проте філософія визначає єдність кількісного та якісного як міру. Міра ж соціально-економічних явищ у статистичних дослідженнях втілена у статистичних показниках, їхніх комплексах, системах.

Показник — це ознака, явище чи подія, що характеризують стан або хід будь-якого процесу. Особливість статистичних показників поля­гає в тому, що вони характеризують масові явища життя суспільства — сукупності, а не окремі випадки. Вони більш складні, в них переплітаються випадкове й необхідне, суттєве й несуттєве. Оперування ними потребує високої фахової підготовки. Статистика використовує науково обгрунтовану систему загальних показників, що стосуються таких сфер:

1. Територія і населення.

2. Ресурси (трудовий, матеріально-технічний, земельний, фінансовий потенціал).

3. Виробничі витрати і збитки.

4. Виробництво продукції та послуг (валовий випуск, національний доход, валовий внутрішній продукт).

5. Товарний і грошовий обіг.

6. Ціни та ціноутворення.

7. Зовнішньоекономічна діяльність.

8. Ефективність суспільного виробництва.

9. Рівень і вартість життя.

При дослідженні конкретних галузей народного господарства загальні показники доповнюються конкретними, тобто такими, що виражають специфіку галузі.

Вищенаведені питання статистика вивчає відповідно до конкретних просторових і часових меж (різних регіонів, областей, районів, галузей, країн, певних періодів часу).

Статистичне вивчення суспільних явищ здійснюється за такими напрямками:

1) визначаються розміри, обсяги, кількісні співвідношення;

2) вивчається структура явищ, зміна їх у часі та відмінності щодо територій;

3) досліджується характер динаміки;

4) аналізуються зв’язки між економічними та суспільними явищами.

З означених позицій вивчаються зміна чисельності населення, його структура, виробництво різних видів продукції народного господарства, співвідношення його розмірів у часі і за територіями, зміна чисельності робітників на підприємствах, співвідношення між обсягом виробленої продукції та чисельністю працівників тощо.

Дані статистики є підгрунтям для виявлення дії законів і закономірностей у певний відрізок часу, для відкриття нових економічних законів.

Теоретичною основою статистики є філософія, науки про суспільство, зокрема теоретична економія, соціологія. Основою практичної статистики є політекономія, оскільки вона вивчає суть явищ суспільного життя, його основні категорії. Лише здійснивши теоретичний, економічний аналіз, розкривши політико-економічну суть явища, можна переходити до аналізу конкретних даних. З іншого боку, статистика дає відомості для підтвердження певних гіпотез у галузі суспільного життя.

Для правильного тлумачення фактів суспільного життя першочергове значення мають принципи взаємозв’язку та розвитку. Керуючись принципом взаємозв’язку, статистик досліджує явища всебічно, враховуючи корінні зв’язки між явищами суспільного життя, галузями та підприємствами, окремими сторонами діяльності підприємств, органі­зацій тощо (наприклад, випуск продукції і фонд зарплати; поголів’я худоби та виробництво продукції). Принцип розвитку передбачає розуміння процесу становлення і розвитку явищ як у часі, так і за територіями (народження—становлення—відмирання).

Розумінню природи суспільних явищ сприяє закон переходу кількісних змін в якісні і навпаки. Згідно з ним розвиток суспільних явищ йде шляхом поступового накопичення кількості та поступового переходу її в нову якість, а нова якість, у свою чергу, розширює можливості кількісного зростання.

Для правильного тлумачення фактів об’єктивної дійсності важливі такі категорії, як суть і явище; загальне, особливе та одиничне; причина і наслідок; необхідність і випадковість, вірогідність.

Процес пізнання, в тому числі й статистичного, це перехід від одиничного через особливе до загального. У кожному одиничному присутнє особливе й загальне, в загальному — елементи одиничного й особливого. Чітка різниця між причиною й наслідком дозволяє правильно розуміти внутрішній причинно-наслідковий зв’язок.

Необхідність та випадковість тісно пов’язані між собою, не існують окремо. Ф. Енгельс писав: «… Економічний рух, як необхідне, в кінцевому підсумку прокладає собі шлях через безкінечну нескінченну множину випадковостей».

1.2. Загальне поняття про статистичну методологію

Метод статистики — це сукупність засобів, які використовують у процесі статистичного дослідження. Він передбачає два підходи: загальнонауковий і специфічний.

Основою загальнонаукового підходу є порівняння. Щоб зрозуміти та оцінити невідоме потрібен критерій. Таким є відоме, раніше вивчене. Оцінка невідомого через відоме проводиться шляхом порівняння.

Важливими методами для вивчення, пізнання явищ є аналіз і синтез.

Аналіз — це уявне роз’єднання досліджуваного предмета на його складові. Синтез — уявне з’єднання частин явища, пізнання його як єдиного цілого. Статистика спочатку збирає факти, індивідуальні показники про різні сторони предмета, виявляє їхню сутність, тобто здійснює логічний процес аналізу, потім визначає зв’язки між фактами, показниками, систематизує їх.

У процесі дослідження статистика використовує загальнонаукові методи, в тому числі аналогію (перенесення властивостей одного предмета на інші) та гіпотезу (науково обгрунтоване припущення про можливі причинні зв’язки між явищами, предметами).

До спеціальних методів статистики належать:

1. Масове статистичне спостереження (у різних його формах і видах).

2. Зведення та групування статистичних даних.

3. Узагальнення та аналіз з використанням відносних і середніх величин, динамічних рядів, економічних індексів, кореляційно-регре­сійного методу тощо.

Важливу роль у статистиці відіграє закон великих чисел (ЗВЧ), принцип якого полягає у такому:

а) загальне, типове в явищах виявляється в їхній масі через узагальнюючі статистичні показники. Узагальнюючі характеристики тим типовіші, чим більше проведено спостережень;

б) відхилення від середнього рівня у той чи інший бік взаємно погашаються, на основі чого виявляється загальне.

Закон великих чисел не є регулятором процесів, досліджуваних статистикою. За його допомогою виявляють статистичні закономірності явищ. Наведемо класичний приклад закономірностей. Пруський пастор Зюсьмільх на основі записів про народження, зроблених у церковних книгах, першим виявив, що в середньому на 100 народжень дівчаток припадає 105—106 народжень хлопчиків; чим багатша сім’я, тим меншу частку доходу вона витрачає на продукти харчування (закон Енгеля); чим багатша сім’я, тим більшу суму коштів вона витрачає на оплату житла, але тим менша в її бюджеті частка цих видатків (закон Швабе).

Знання законів необхідне, щоб передбачати, щоб управляти.

Статистична закономірність за своєю природою близька до закону. Вона також відбиває необхідні причинно-наслідкові зв’язки, але зв’язки менш стійкі, не узагальнюючі, як у законі,— вони стосуються окремих територій, певного часу, лише для певних умов розвитку конкретних явищ.

Статистичні закономірності мають різний ступінь узагальнення і стабільності. Але через те, що суспільні явища більш мінливі, ніж природні, то й відповідні закономірності менш стійкі.

1.3. Організація та основні завдання статистики в Україні

Державна статистика в Україні організована відповідно до державного та адміністративно-територіального устрою. Вищим керівним органом є Державний комітет статистики України, його ланками — статистичні управління областей, районів, міст, Автономної Респуб­ліки Крим. На підприємствах, в установах та організаціях збирають первинну інформацію з питань соціально-економічного розвитку.

Основні завдання статистики (в загальному вигляді):

1. збирання, опрацювання, узагальнення та всебічний аналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальному житті України. Вона стосується економічних реформ, рівня життя та соціального захисту населення, формування багатоукладної економіки, її структурної перебудови, розвитку зовнішньоекономічної діяльності, ходу приватизації та земельної реформи;
   

2) розробка і впровадження статистичної методології, заснованої на результатах наукових досліджень, міжнародних стандартах і рекомендаціях;

3) забезпечення переходу національної системи обліку та статистики на міжнародні стандарти;

4) забезпечення достовірності, об’єктивності, оперативності та цілісності статистичної інформації;

5) забезпечення доступності, гласності та відкритості зведених статистичних даних відповідно до законодавства.

Актуальним завданням статистики є перехід до міжнародної системи обліку і статистики, яка передбачає використання документа «Основоположні принципи офіційної статистики ООН», консультації з міжнародними статистичними, фінансовими та іншими організаціями. Виділимо такі напрямки статистичної роботи:

а) забезпечення інформаційної бази для прогнозування тенденцій та закономірностей соціально-економічного розвитку, участь у прогнозуванні;

б) проведення переписів, одноразових обліків, опитувань, вибіркових, монографічних, інтегрованих та інших обстежень;

в) вивчення громадської думки щодо актуальних питань суспільно-політичного життя України;

г) здійснення аналізу структурної перебудови економіки, формування її багатоукладності, ходу приватизації та земельної реформи, фінансового становища та інвестиційних процесів, міждержавних і міжрегіональних зв’язків, ефективності суспільного виробництва та його технічного переоснащення, розвитку соціальної сфери, стану довкілля, рівня життя й соціального захисту населення;

д) проведення міжнародних і міжрегіональних статистичних зіставлень;

е) дослідження сезонних коливань та їхнього впливу на темпи розвитку виробництва.

Розробка нових завдань щодо підвищення оперативності статистики, її впливу на всі сторони життя вимагає нових методів збирання, обробки й використання інформації, що й передбачено програмою реформування статистики на період до 2002 р.

Поліпшення роботи у сфері статистики й статистичної продукції значною мірою залежить від рівня фахової підготовки спеціалістів статистико-економічного профілю.


Питання для самоконтролю

1. Предмет і основні завдання статистики.

2. Загальне поняття про статистичну методологію.

3. Організація статистики в Україні, її основні завдання.

4. Поясніть суть статистичної закономірності і наведіть приклади.

5. Що являє собою статистична сукупність і які її елементи?

6. Наведіть приклади атрибутивних і кількісних ознак сукупності.

7. Поясніть значення понять «однорідна сукупність» і «неоднорідна сукупність». Наведіть приклади.

8. Наведіть приклади статистичних показників і їхніх систем за галузями народного господарства.

9. Назвіть напрямки статистичного дослідження соціально-економічних явищ.

2. Статистичне спостереження

2.1. Суть та організаційні форми статистичного спостереження

Для виконання об’єктивного статистичного дослідження необхідна надійна й повна інформація. Збирання інформації про соціально-економічні явища та процеси називається статистичним спостереженням. Забезпечення науково обгрунтованого збирання даних досягається завдяки розробці плану проведення спостереження, орієнтованого на одержання точних, повних, своєчасних, порівнянних (за часом, територією і т. ін.) даних.

У практиці статистичних органів основною формою спостереження є звітність.

Статистична звітність — це офіційний документ, в якому у спеці­альній формі подано відомості про певні сторони діяльності підприємства чи організації. Вона базується на даних бухгалтерського обліку, є його узагальненням. Організація статистичної звітності – це справа органів державної статистики. Вони вирішують, чи є необхідною певна програма звітності, чи варто затверджувати її.

Основні реквізити звітності:

1) форма з найменуванням, номером і датою затвердження;

2) адреси, за якими слід подати звітність;

3) період, за який подають дані, або конкретна дата;

4) термін подання;

5) назва підприємства чи організації, яка подає звіт, адреса;

6) підпис керівних осіб, відповідальних за достовірність інформації.

Центральне місце у будь-якій звітності належить програмі — системі показників звітності. Узагальнену схему класифікації звітності за різними напрямками подано на рис. 1.1.

Спеціально організовані спостереження проводять з метою поглибленого вивчення соціально-економічних явищ, щодо яких статистична звітність не передбачена. Виникає багато питань, пов’язаних з інформаційним забезпеченням керівних структур різних рівнів на етапі реформування економіки при зменшенні державного контролю, з наданням певної свободи учасникам ринку. Це робота підприємств України із залученням іноземного капіталу, комерційних банків,



підприємців, впровадженням нових організаційних форм господарювання у сільському господарстві тощо.

Дані статистичних спостережень використовують для узагальнюючих кількісних характеристик соціально-економічних явищ у цілому та їхніх аспектів. У практиці статистики сформувалась певна система показників, використовуваних при дослідженні народного господарства.

Важливою вимогою до статистичних даних є систематизованість. Це дає змогу робити висновки з конкретних частин сукупності і давати конкретні, а не загальні, пропозиції щодо зміцнення ланок еконо­міки.

Для забезпечення високого рівня статистичного спостереження у процесі його виконання необхідно дотримуватися певних вимог: точність і повнота даних, своєчасність, порівнянність тощо.

Точність одержаної інформації залежить як від кваліфікації виконавців усіх рівнів, так і попередньої організаційної роботи (інструктаж, інструкції тощо).

При вирішенні питання про обсяг інформації, її повноту слід орі­єнтуватись як на оптимальні матеріальні-грошові витрати, так і на її вплив на кінцеві економічні результати.

Своєчасність даних особливо актуальна на етапі ринкової економі­ки, коли термін прийняття управлінського рішення суттєво впливає на фінансові результати підприємств. Такою є інформація щодо прогнозу курсів валют, динаміки цін тощо. Тут недостатньо фіксації стану речей, потрібна статистика як основа активних дій, вироблення стратегії.

У зв’язку зі структурними змінами в економіці країни, переходом на міжнародні стандарти принципово важливою є порівнянність даних як у часі, так і за територіями. Останніми роками відзначалась непорівнянність вартісних показників, пов’язана з високими темпами інфляції. Демократизація суспільства зумовлює доступність інформації для широкого загалу населення.

В Україні склалися загальнодержавна та відомча статистика, які мають як переваги, так і недоліки щодо критерію якості інформації, її терміновості, повноти тощо. Для наукової організації, яка проводить статистичні спостереження, необхідно вирішити комплекс програмно-методологічних та організаційних питань.

2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження

У цьому розділі мова йтиме про програму й методику проведення спостереження. Визначимо насамперед поняття мета спостереження, об’єкт спостереження, одиниця сукупності, одиниця спостереження, статистичний інструментарій.

Мета спостереження диктується станом економіки та суспільства. Вона повинна бути дійсно актуальною та зрозумілою для всіх виконавців, — це є запорукою якісної роботи, а також економії коштів.

Об’єкт спостереження — це сукупність явищ, що підлягають ви­вченню. Його межі повинні бути чітко визначені, аби уникнути непорозумінь (наприклад, при вивченні малих підприємств виникають питання: «Що вони являють собою? Чим вони відрізняються від інших підприємств.»).

Іноді для відмежовування об’єктів застосовують цензи — кількісне вираження межі об’єктів (від — до). Відмежовують об’єкт для того, щоб уникнути пропусків окремих частин сукупності або, навпаки, враховування інших частин, які не стосуються об’єкта.

Складовими будь-якого об’єкта є одиниці спостереження, що підлягають реєстрації в ході спостереження і вивчаються за спеціальною програмою. Наприклад, при переписі населення одиницею спостереження є кожний окремий громадянин. В інших випадках (скажімо, при вивченні життєвих умов, бюджету) за одиницю спостереження приймається кожне домогосподарство.

Серцевиною спостереження є програма. Вона містить перелік питань, згідно з якими збирають інформацію, або ознак і показників, що підлягають реєстрації. Це – бланки, анкети, формуляри, в які заноситься первинна інформація, супроводжувана інструктивними матеріалами та поясненнями. Важливими принципами, покладеними в основу програми, є раціональність (тільки те, що потрібне), прогнозованість вірогідності даних, тактовність (не торкатися самолюбства громадян), можливість контролю інформації, одержаної на основі відповідей на близькі за змістом питання (вік, освіта, сімейний стан, грошові доходи й витрати і т. ін.).

Для забезпечення цілеспрямованої систематизації інформації в ряді випадків використовують метод підказування варіантів відповідей. Наприклад, при переписі населення у графі «Освіта» пропонувались варіанти відповідей: вища, незакінчена вища, середня спеціальна, середня загальна, неповна середня, початкова, не має початкової. Отже, в результаті систематизації відповідей має бути виділено 7 груп населення. А при проведенні Всеукраїнського референдуму (квітень 2000 р.) анкетою передбачалося два варіанти відповідей: «Так», «Ні».

В Україні накопичено багатий досвід проведення статистичних спостережень, їх систематизації. Але потрібні нові ідеї, нові підходи як для пізнання минулого, так і вироблення стратегії розвитку.

Як би кваліфіковано не були продумані програмно-методологічні питання, але без чіткої організації спостереження проведення достовірність інформації забезпечити неможливо.

2.3. Організаційні питання статистичного спостереження

До комплексу організаційних питань, пов’язаних зі статистичним спостереженням, входить визначення органів спостереження, персоналу, місця, часу, форми і способу його проведення. Статистичні спостереження — це, як правило, справа органів статистики, іноді залучають спеціалістів інших галузей. Для багатьох служб практичний інтерес становить інформація щодо сфери бізнесу, комерції, інвестицій, споживання.

Місце реєстрації даних, час і період спостереження — важливі фактори доброякісності інформації.

Час спостереження — це період чи момент, за який збирається та реєструється інформація (наприклад, використання електроенергії не з ранку до вечора, а з 8-ї години ранку до 20-ї години включно).

У ряді випадків потрібно визначити момент часу, станом на який здійснюється реєстрація даних. Такий момент називають критичним. Класичним прикладом може служити перепис населення, який проводиться в усіх країнах світу в рік, який закінчується на нуль (або близький до такого). Це забезпечує відносну порівнянність світових даних. Важливо вибрати момент, який би дав можливість найбільш точно зафіксувати стан явища (зима чи літо, місяць, початок, середина чи кінець робочого тижня, масові відпустки, канікули). Оскільки процес спостереження навіть з використанням комп’ютерної техніки досить тривалий, то встановлюють період спостереження, протягом якого повинні бути зареєстровані дані.

Проведення статистичного спостереження потребує матеріально-технічного забезпечення: приміщень, засобів зв’язку, обчислювальної техніки, бланків, а головне – підготовлених кадрів.

Досвід показує, що навіть за чіткої організації справи можливі помилки, як випадкові, так і систематичні.

Випадкові помилки виникають через неуважність учасників процесу спостереження. Вони викривляють інформацію як у бік її завищення, так і заниження. За законом великих чисел їхня дія врівноважується і суттєво не впливає на кінцеву інформацію.

Систематичні помилки — це неточності реєстрації, які виникають через певні фактори, що постійно діють в процесі спостереження їх в одному напрямку (більше чи менше проти фактичного стану). Вони суттєво впливають на кінцеву інформацію (приписки у звітах, заниження доходів, завищення витрат і т. ін.) і дезорієнтують користувачів інформації.

Слід зауважити, що систематичні помилки бувають як ненавмисними, так і навмисними.

Ненавмисні помилки виникають через недостатню кваліфікацію і некомпетентність виконавців, а також в разі використання нечітких програм, інструкцій тощо. Помічено, що молоді люди при недокументованому опитуванні збільшують свій вік, аби видаватися соліднішими; представники старшего покоління, навпаки, зменшують, щоб «бути молодшими».

Навмисні помилки спрямовані на кінцеву мету — мати певну моральну чи матеріальну вигоду. Їхні «автори», як відомо, підлягають адміністративному або кримінальному покаранню.

Для виявлення та виправлення помилок використовують логічний та арифметичний контроль. Завданням логічного контролю є встановлення правдоподібності одержаних даних. Для цього зіставляють відповіді на логічно зв’язані питання, наприклад, стосовно доходів і витрат: фактичні, планові, нормативні, попередні — з даними інших підприємств. Результат контролю залежить від професіоналізму і добросовісності спеціалістів, що його проводять.

Арифметичний контроль — це перевірка правильності групових і за­гальних підсумків з деталізацією інформації: «в тому числі», «з них» та ін. Метод контролю передбачений програмою із зазначенням сум рядків чи граф (вертикальний і горизонтальний контроль), які при виконанні певних арифметичних дій повинні дати контрольний результат.

2.4. Види та способи спостереження

Достовірність статистичної інформації значною мірою залежить від вибору форми, виду і способу спостереження. Останнім часом ці категорії вдосконалювались у зв’язку з перебудовою економіки, виникненням нових явищ. Зараз існує така класифікація спостережень:

— за формою (звітність і спеціальні спостереження);

— за часом реєстрації (поточне, періодичне й одноразове);

— за ступенем охоплення (суцільне та несуцільне);

— за способом реєстрації (безпосередній облік фактів, документальний облік та опитування).

При поточному спостереженні реєструються факти в міру їх виникнення (звітність на підприємствах; народжуваність і смертність населення і т. ін.).

Періодичне спостереження проводиться через певні проміжки часу. Так, в СРСР переписи населення проводились у 1920, 1926, 1939, 1959, 1970, 1979 та 1989 рр. Отримані дані було використано при вивченні питань соціального та економічного розвитку, а також для аналізу демографічних процесів.

Одноразове спостереження проводять, якщо виникоє потреба в дослідженні певних явищ і процесів. За прикладом може служити перепис основних засобів виробництва.

Суцільне спостереження являє собою повний облік усіх одиниць досліджуваної сукупності (без винятку).

При несуцільному спостереженні інформацію збирають від частини одиниць сукупності, отримуючи узагальнену характеристику сукупності в цілому.

Різновидами несуцільного спостереження є вибіркове та монографічне спостереження, обстеження основного масиву, моніторинг.

При вибірковому методі спостереження узагальнюють дані частини сукупності, вибір котрої науково обгрунтовують. При цьому результат менше залежить від випадковості, що забезпечує об’єктивність висновків.

Обстеження основного масиву — це статистичне вивчення переважної частини сукупності, завдяки якому досягається одержання важливої інформації.

Монографічне обстеження має за мету вивчення окремих типових одиниць (кращих або гірших), механізму їхньої дії, факторів успіху чи невдачі.

Останнім часом все частіше використовують моніторинг — спеці­ально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища або явища (довкілля, валютні торги, життєвий рівень населення).

Статистичне спостереження може базуватися на безпосередньому та документальному обліку фактів, а також на даних опитування респондентів.

При безпосередньому обліку фактів інформацію одержують шляхом вимірювання, підрахунку, огляду.

При документальному способі оперують систематичними записами у первинних документах, які підтверджують ті чи інші факти.

У ряді випадків здійснюють опитування населення — експедиційним, кореспондентським способами, а також шляхом реєстрації та анкетування.

Реєстрацію проводять виконавці зі спеціальною підготовкою або самі респонденти. У практику статистики входить складання статистичних реєстрів — списків об’єктів спостереження (населення, підпри­ємств та організацій). Вони є надійним джерелом інформації для всіх суб’єктів ринку.

Комбінуючи форми і способи спостереження, забезпечують надій­ність статистичної інформації.

Реформування вітчизняної статистики, перехід її на міжнародні стандарти передбачає удосконалення державного статистичного спостереження. Розвиток нових форм господарювання у період економічних реформ зумовлює більш широке використання вибіркових обстежень. При значному скороченні суцільної звітності більшого значення набуватимуть різноманітні переписи, засновані на попередньому вивченні сукупностей, виділенні типів для поглибленого вивчення (наприклад, малих підприємств, підприємств, що використовують іноземний капіта тощо).

й бізнес) потребують контролю ситуацій, пов’язаних з процесами приватизації, змінами у формах власності, обсягах виробництва, кількості ресурсів, з надходженням інвестицій тощо. Важливість цих завдань обумовлює проведення суцільних статистичних спостережень.

Отже, на новому етапі розвитку України особливого значення набувають соціологічні дослідження різних сторін життя суспільства.


Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення статистичного спостереження і назвіть його види.

2. Програмно-методологічні питання спостереження.

3. Назвіть організаційні питання спостереження.

4. Способи контролю статистичної інформації?

5. У чому суть поняття «програма спостереження»?

6. Яка мета спостереження явищ ринкової економіки? Наведіть приклади.

7. Яка різниця між об’єктом та одиницею спостереження?

8. Дайте визначення поняття «ценз». Наведіть приклади.

9. Яке значення має критичний момент (дата) у статистиці?

10. Що є причиною помилок при спостереженні?

3. Абсолютні та відносні величини