Міністерство охорони здоров’я україни дніпропетровська державна медична академія

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Сестринська виробнича практика “Основні обов’язки та професійні дії медичної сестри терапевтичного відділення”
Модуль №	1
Змістовний модуль №	1
Тема заняття	Тема 1. Морально–етичні та законодавчі засади медсестринства в Україні Тема 2. Організація роботи та обов’язки медичної сестри основних структурних підрозділів терапевтичного стаціонару
Курс	3
Факультет	медичний

Дніпропетровськ 2008.


1. Актуальність теми: Поглиблення та систематизація знань і умінь з догляду за хворими у відповідності до принципів медичної етики та деонтології, а також набуття та удосконалення професійних навичок медичної сестри є невід’ємною складовою частиною учбового процесу, завдяки який формуються засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін – внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами "по вертикалі" та формування умінь застосовувати знання з сестринської справи в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.


2. Конкретні цілі:

• Визначати зміст та основні засади професійної діяльності медичної сестри
  
• Демонструвати володіння навичками організації роботи медичної сестри приймального та загальнотерапевтичного відділення
  

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Відповідно до навчального плану, проходження сестринської практики передбачено у VI семестрі, коли студентом набуті відповідні знання з основних базових дисциплін: медичної біології, медичної та біологічної фізики, анатомії людини, фізіології, біоорганічної та біологічної хімії, мікробіології, вірусології та імунології, розпочато вивчення клінічних дисциплін – пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики педіатрії та загальної хірургії, з якими інтегрується програма виробничої практики. У свою чергу, сестринська практика формує засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін – внутрішньої медицини, педіатрії, хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами "по вертикалі" та формування умінь застосовувати знання з сестринської справи в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.

Назви попередніх дисциплін

Отримані знання

1.Медична етика 2. Догляд за хворими

Знання основ медичної етики. Моральна та правова відповідальність медичного персоналу перед суспільством. Гарантія та захист законних прав медичного персоналу. Знання особливостей та призначення терапевтичної клініки, структури лікарні та терапевтичного відділення стаціонару і задач медичного догляду за хворими. Ознайомлення з найважливішими функціональними обов’язками лікаря, медичної сестри, молодшого медичного персоналу

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

1. 
   Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
   

Термін

Визначення

Догляд за хворими Медична етика Лікувально-охоронний режим Санітарно - гігієнічний режим Антропометрія Педикульоз

Комплекс заходів, спрямованих на створення сприятливих умов успішного лікування хворих, а також полегшення їх стану і задоволення основних фізіологічних потреб організму. Відображення принципів моралі, гуманізму в діяльності медичних працівників. Вона встановлює і регулює норми моральної поведінки лікаря, медичної сестри, молодшого медперсоналу, їх стосунки не лише з пацієнтом, але й його родичами, із співробітниками. Його метою є оберігання від нервових подразнень психіки хворого, створення сприятливих умов для забезпечення його фізіологічного і психічного спокою. Важливе значення має чітке виконання режиму дня, усунення несприятливого впливу надмірного звукового фону, дотримання чистоти, етична поведінка медперсоналу Підтримання оптимальних для лікування умов у стаціонарі завдяки дотримання встановлених санітарних норм Сукупність методів визначення фізичного розвитку людини: зросту, маси тіла, окружності грудної клітки і живота, сили м’язів (динамометрія). Завошивленість.

2. Теоретичні питання до заняття:
   

Треба знати:

1. 
   Етичні основи сестринської справи.
   
2. Етичний Кодекс медичної сестри України.
   
3. Кодекс міжнародної Ради медичних сестер.
   
4. Клятва Флоренс Найтінгейл.
   
5. Моральна та правова відповідальність медичної сестри перед суспільством.
   
6. Гарантії та захист законних прав медичної сестри.
   
7. Перелік наказів Міністерства охорони здоров’я України, які регламентують діяльність медичної сестри терапевтичного відділення.
   
8. Структура і функції терапевтичного стаціонару.
   
9. Основні підрозділи терапевтичного стаціонару.
   
10. Структура та функції приймального відділення.
    
11. Структура та функції відділення терапевтичного профілю.
    
12. Структура та функції діагностичного відділення, клінічної лабораторії.
    
13. Основні обов’язки медичної сестри основних підрозділів терапевтичного стаціонару.
    
14. Перелік документації, що ведеться медичною сестрою в різних підрозділах терапевтичного стаціонару.
    
15. Основні правила зберігання медикаментозних препаратів та інструментарію.
    
16. Обов’язки медичної сестри по підтриманню лікувально–охоронного та санітарно-гігієнічного режимів терапевтичного відділення.
    

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Треба вміти:

1. 
   Заповнення медичної документації терапевтичного відділення, ведення якої належить до обов’язків медичної сестри
   
2. Проведення обліку медикаментозних засобів в різних підрозділах терапевтичного відділення
   
3. Виписування та облік сильнодіючих та наркотичних речовин
   

5. Зміст теми

5.1. Етичний кодекс медичної сестри України

ДОДАТОК 1.

Клятва Флоренс Найтінгейл

Перед Богом і перед обличчям зібрання я урочисто обіцяю вести життя, сповнене чистотою, і чесно виконувати свої професійні обов’язки. Я буду утримуватися усього отруйного та шкідливого і ніколи свідомо не використаю і не призначу ліків, які можуть завдати шкоди. Я зроблю все, що у моїх силах, щоб підтримувати і підвищувати рівень моєї професії. Я

буду зберігати у таємниці особисту інформацію, яка опиниться у моєму впорядженні під час роботи з пацієнтами та їх родичами. Я буду віддано допомагати лікарю в його роботі і присвячу себе невтомному піклуванню про благополуччя всіх доручених моїй турботі.


ДОДАТОК 2

Міжнародна рада медсестер

Кодекс професійної етики медсестер

Кодекс міжнародної ради медсестер

Етичні основи сестринської справи

На медсестру покладені чотири основні обов’язки: зберігати здоров’я, запобігати захворюванням, відновлювати здоров’я та полегшувати страждання.

Потреба в роботі медсестри універсальна. Сестринська справа передбачає повагу до життя, гідності і прав людини. Вона не має обмежень за національними та расовими ознаками, за ознаками віросповідання, кольору шкіри, віку, статі, політичного або соціального стану.

Медсестри надають допомогу окремим особам, сім’ям і спільнотам та координують свою діяльність з роботою інших груп.

МЕДСЕСТРА І ПАЦІЄНТ

Основну відповідальність медсестра несе перед тими, хто має потребу в її допомозі. Надаючи допомогу, медсестра намагається створити атмосферу чемного відношення до цінностей, звичаїв та духовних переконань пацієнтів. Медсестра зберігає отриману конфіденційну особисту інформацію і ділиться нею з великою обережністю.

МЕДСЕСТРА І ПРАКТИКА

На медсестрі лежить особиста відповідальність за здійснення сестринської справи на практиці і за постійне удосконалення кваліфікації. Медсестра намагається виконувати роботу на самому високому рівні, можливому в даній ситуації. Вона приймає виваженні рішення про особисту компетенцію, даючи і беручі на себе доручення. Виконуючи професійні обов’язки, медсестра повинна постійно вести себе так, щоб не підірвати довіру до професії.

МЕДСЕСТРА І СУСПІЛЬСТВО

Медсестри, як і інші громадяни несуть відповідальність за здійснення і підтримку заходів, спрямованих на задоволення суспільних запитів в галузі охорони здоров’я.

МЕДСЕСТРА І ЇЇ ПРОФЕСІЯ

Медсестра виконує головну роль у визначенні і втіленні бажаних стандартів сестринської практики і спеціальної освіти. Медсестра бере активну участь в розвитку професійних знань. Медсестра, працюючи в професійній організації, бере участь в розробці і забезпеченні справедливих соціальних і економічних умов праці.


5.2. Перелік наказів Міністерства охорони здоров’я України, які регламентують діяльність медичної сестри терапевтичного відділення.

Наказ №120 – СПІД; наказ № 415 – додаток до наказу про СПІД

№ 408 – профілактика вірусного гепатиту

№ 720 – асептика, антисептика

СанПіН 5179-90 – санітарно-гігієнічні стандарти

ГСТ 42-21-2-85 – галузевий стандарт

№ 288 - внутрішньолікарняна інфекція

№ 654 - негайне повідомлення (особо небезпечні інфекції)

№ 334 – утилізація одноразового матеріалу

№ 245 – споживання спирту

№ 344 – отруйні та сильнодіючі речовини

№ 747 – витрата засобів медичного призначення

№ 349 – утилізація медичних засобів.


5.3. Структура і функції терапевтичного стаціонару.

Терапевтичне відділення – одне із функціональних підрозділів лікарні, в якому проводиться консервативне лікування хворих з різними захворюваннями внутрішніх органів. Сучасні терапевтичні відділення здебільшого диференційовані, тобто мають вузькоспеціалізований профіль.

Поряд з загальнотерапевтичними існує мережа спеціалізованих відділень – кардіологічні, гастроентерологічні, пульмонологічні та ін.

В структуру загального або спеціалізованого терапевтичного відділення входять палати для розміщення хворих, ординаторська, кабінет старшої медичної сестри, пост палатної медсестри, маніпуляційна, процедурні кабінети, їдальня, ванна, кімната з душем, санвузол.

Інтер’єр відділення повинен мати відповідне художньо-естетичне оформлення – доцільне розміщення художніх картин, фото шпалер із зображеннями пейзажів, натюрмортів витриманих у спокійній кольоровій гамі. Допускається вирощування невеликої кількості кімнатних рослин. На стінах повинна бути розміщена інформація для хворих: розклад дня, санітарно-гігієнічний режим, профілактичні поради.


5.4. Структура та функції приймального відділення.

До функцій приймального відділення входить прийом, реєстрація, санітарно-гігієнічна обробка, транспортування хворих у профільне відділення. Також здійснюється первинне медичне обстеження хворих і надання невідкладної медичної допомоги, заповнюється відповідна медична документація.

Централізований тип використовується у багатопрофільних неінфекційних лікарнях, коли приймальне відділення розміщується на території лікарні у окремому, ізольованому від інших відділень корпусі.

Децентралізований тип – відділення, які формуються у структурі кожного профільного відділення лікарні.

До складу прийомного відділення входять кабінети прийому і реєстрації хворих, кабінет лікаря, ізолятор, санпропускник, процедурний кабінет.

У реєстраційному кабінеті – прийом і реєстрація хворих, заповнення медичної документації.

У оглядових кабінетах – лікарняний огляд, антропометричні дослідження, надання невідкладної допомоги.

У санпропускнику – загальна та спеціальна санітарна обробка хворих перед їх транспортування до стаціонару.


5.5. Основні обов’язки медичної сестри основних підрозділів терапевтичного стаціонару.

1. 
   Своєчасне і кваліфіковане виконання лікарських призначень.
   
2. Забезпечення заходів загального догляду за хворими: контроль лікарняного, санітарно-гігієнічного та лікувально-охоронного режимів.
   
3. Виконання спеціальних маніпуляцій і процедур згідно з призначенням лікаря і за терміновими показаннями – роздача ліків, проведення ін’єкцій, застосування банок, гірчичників, компресів, постановка газовідвідної трубки, очисної та сифонної клізми, кало- і сечоприймача, промивання шлунку, катетеризація сечового міхура.
   
4. Термометрія та її реєстрація.
   
5. Забезпечення дієтичним харчуванням хворих, контроль продуктових передач, оформлення порціонника на дієтичне харчування.
   
6. Підготовка хворих до інструментально- діагностичних і рентгенологічних досліджень.
   
7. Годування важкохворих через рот або гастростому.
   
8. Збирання фізіологічних та патологічних виділень (сеча, кал, харкотиння, блювотні маси), а також нашарувань на слизових оболонках, для лабораторних досліджень.
   
9. Участь і контроль у здійснені заходів особистої гігієни хворих, переміна натільної білизни, гігієна постелі, місць і об’єктів загального користування – санітарні вузли, маніпуляційні.
   
10. Участь у транспортування важкохворих у відділення та в процедурні і діагностичні кабінети.
    
11. Визначення стану здоров’я хворого за допомогою дослідження пульсу, дихання, АТ, реакції зіниць на світло, рогівкового рефлексу. Надання, у разі потреби, невідкладної допомоги.
    
12. Діагностика ознак клінічної смерті і проведення реанімаційних заходів – штучного дихання та непрямого масажу серця.
    
13. Участь в обходах лікаря, реєстрація його призначень, виписка медикаментів.
    
14. Ведення медичної документації.
    
15. Санітарно-освітня робота.
    

5.6. Основні правила зберігання медикаментозних препаратів та інструментарію.

Існує чітко регламентований порядок забезпечення ліками хворого, він складається із кількох послідовних етапів:

1. 
   призначення лікарем хворому необхідних ліків.
   
2. запис лікарем в історію хвороби і в лист лікарських призначень з визначенням доз і методів їх застосування.
   
3. заповнення палатною (постовою) медсестрою замовлення на необхідні ліки і передача його старший медсестрі відділення.
   
4. формування загального замовлення по відділенню і відправлення його старшою медсестрою до аптеки та отримання відповідних ліків.
   
5. отримання ліків постовою медсестрою від старшої медсестри.
   
6. доставка палатною медсестрою ліків хворому.
   

В залежності від фармакологічних особливостей ліків, на посту вони зберігаються у різних умовах.

Лікарські засоби з обмеженим терміном придатності (мікстури, настої, відвари, вакцини, очні краплі) зберігають у холодильнику.

Медсестра повинна стежити за терміном зберігання ліків. Вона повинна перевіряти аптечні етикетки, на яких зазначені терміни зберігання кожного ліку.

• настої і відвари зберігаються у холодильнику до 3-х діб
  
• мікстури – до 5-ти діб
  
• очні краплі – до 3-х діб
  
• розчин пеніциліну для ін’єкцій – до 1 доби
  
• стерильні розчини у флаконах – до 10 діб
  
• таблетовані та порошкоподібні форми – у спец. шафах на відповідних полицях
  
• ампельні препарати – в металічних шафах з маркіруванням за їх механізмом дії на організм.
  

Для зберігання отруйних та наркотичних засобів (група А) та сильнодіючих препаратів (група Б) використовують спеціальні шафи, які мають відповідні відділи. На внутрішній частині дверцят, які повинні закриватися на ключ, розміщують перелік препаратів, які знаходяться у шафі. Ключ знаходиться у постової медсестри і передається по зміні під розписку. Також передаються дані стосовно кількості використаних і невикористаних наркотичних ті сильнодіючих засобів – на посту ведеться книга обліку цих речовин, яка повинна бути прошнурованою і пронумерованою. Книгу підписує головний лікар і скріплює печаткою лікувальної установи.


6. Засоби контролю

6.1. Контрольні питання

1.Етичні основи сестринської справи.

2.Етичний Кодекс медичної сестри України.

3. Кодекс міжнародної Ради медичних сестер.

4. Клятва Флоренс Найтінгейл.
   
5. Моральна та правова відповідальність медичної сестри перед суспільством.
   
6. Гарантії та захист законних прав медичної сестри.
   
7. Перелік наказів Міністерства охорони здоров’я України, які регламентують діяльність медичної сестри терапевтичного відділення.
   
8. Структура і функції терапевтичного стаціонару.
   
9. Основні підрозділи терапевтичного стаціонару.
   
10. Структура та функції приймального відділення.
    
11. Структура та функції відділення терапевтичного профілю.
    
12. Структура та функції діагностичного відділення, клінічної лабораторії.
    
13. Основні обов’язки медичної сестри основних підрозділів терапевтичного стаціонару.
    
14. Перелік документації, що ведеться медичною сестрою в різних підрозділах терапевтичного стаціонару.
    
15. Основні правила зберігання медикаментозних препаратів та інструментарію.
    
16. Обов’язки медичної сестри по підтриманню лікувально–охоронного та санітарно-гігієнічного режимів терапевтичного відділення.
    

6.3. Сітуаційні завдання:


1.У хворого у приймальному відділенні виявлено педикульоз волосяної частини голови. Ваші дії у цій ситуації. –

Волосся необхідно обробити одним із дезінсектицидних засобів (0,15% розчин карбофосу, 0,25% розчин дикрезилу, 5% мазь метилацетофосу), після чого на 15 хвилин покрити голову целофановою косинкою. Потім промити волосся теплою водою і прополоскати 6% розчином столового оцту.


2. Під час прийму гігієнічної ванни хворий поскаржився на нудоту, паморочення, потемніння в очах, загальну слабкість. Хворий блідий. Яка тактика обслуговуючого персоналу?

Приймання ванни припинити, хворого покласти на кушетку, вкрити простирадлом, дати понюхати ватку, змочену нашатарним спиртом, викликати лікаря.


3. В приймальне відділення терапевтичної клініки доставлений хворий у шоковому стані після поранення у черевну порожнину. Посилаючись на відсутність у клініці хірургічного відділення, медсестра відправила хворого у іншу клініку, де є спеціалізоване хірургічне відділення. Чи правильні її дії?

Ні. Медична сестра повинна надати хворому невідкладну допомогу, зафіксувати данні про хворого із слів осіб, які його супроводжували, і терміново викликати чергового лікаря.


4. Хворий поступив до приймального відділення у стані тяжкої серцево-судинної недостатності. Який об’єм санітарної обробки показаний хворому?

Часткова санітарна обробка шляхом обтирання обличчя, відкритих части тулуба рушником, змоченим водним розчином столового оцту. При загостренні серцево-судинної недостатності, терміново направити в реанімаційне відділення без санітарної обробки.


5. При роздачі ліків на одній із пляшок виявлена відсутність аптечної етикетки; як повинна поводитись медсестра в такій ситуації?

Ліки в пляшці повинні бути вилучені із застосування і замінені на аналогічні з аптечною етикеткою, на якій повинен бути зазначе­ний термін її придбання


6. Студент, який допомагав медсестрі вико­нувати ін'єкцію, взяв у неї щойно ви­користаний шприц, замінив використану голку на стерильну, набрав у шприц не­обхідні ліки і приготувався зробити ін'­єкцію. В чому його помилка?

Категорично забороняється проводити більше однієї ін'­єкції одним і тим же шприцом


7. Площа палати 24 м², в ній знаходяться 7 чоловік, умивальник в коридорі, температура повітря в палати 26 С⁰, провітрювання одноразове – взимку та дворазове – влітку. Дайте оцінку санітарному режиму, які необхідні зміни?

Недостатня площа палати, перевищена кількість хворих, висока температура повітря, недостатнє провітрювання приміщення. Необхідно зменшити кількість хворих, частіше провітрювати приміщення.


8. В палаті виявлених хворий на грип. Стан важкий, транспортувати в другу лікарню неможна. Ваші дії?

Перевести хворого в окрему палату. В палаті, де він знаходився раніше, провести генеральне прибирання, опромінювання ртутно-кварцевою лампою. Хворим вводять протигрипозну сироватку, інтерферон.


9. Медсестра, сидячи за столом, заносить паспортні данні хворого в історію хвороби і в той же час пропонує хворому стати на ваги для зважування. Чи правильні її дії?

Ні. Медсестра повинна попередньо підготувати ваги для зважування; відрегулювати нульове положення вагів, відвести ваги у крайнє ліве положення, підняти до верху фіксатор, а потім запропонувати хворому зняти взуття і встати на ваги для зважування.

10. Хворий Б. знаходиться у дуже важкому стані. В яку палату його необхідно госпіталізувати?

Необхідна окрема палата, індивідуальний пост медсестри, або, при наявності – в палату інтенсивної терапії.


7. Рекомендована література:

Основна:

1. 
   Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими – під ред. А.В.Єпішина – Тернопіль – Укрмедкнига, 2001- С. 19-51.
   
2. Пропедевтика внутрішніх хвороб /Децик Ю.І., Нейко Є.М., Пиріг Л.А. та інш. за ред. Ю.І.Децика.- К.: Здоров’я, 1998. - С.4-9.
   
3. Щуліпенко І.М. Загальний і спеціальний медичний догляд за хворими з основами валеології. – К.:”КИЙ”, 1998. – С. 6-22.
   
4. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. - К.:Здоров’я, 1993. – С. 5-24
   

Додаткова:

5. Мухина С.А., Тарновская И.И. Общий уход за больными. – М.: Медицина, 1989. – С. 3-17.
   
6. Пауткин Ю.В. Элементы общего ухода за больными. - М.,1988. - С. 3-5.
   
7. Шкляр Б.С.Диагностика внутренних болезний. К.:Вища школа, 1972. – С. 7-13.
   
8. Пропедевтика внутренних болезней – под ред. В.Х. Василенко, А.Л. Гребенева. - М.: Медицина, 1989. – С. 5-19.
   

Смирнова З.М., Алтинбекова З.Б. Основи сестринської справи. Посібник з мед сестринського процесу.- К.:"Здоров’я".-2002.-С. 121-11.