Програма виробничої практики студентів 3 курсу спеціальності «Економічна І соціальна географія»

Вид материалаДокументы

Содержание


Комплексної навчально-дослідницької студентської експедиції.
Оцінювання результатів роботи студентів
Подобный материал:

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Геолого-географічний факультет

Кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства


Затверджую

Декан геолого-географічного

факультету

________________ К.А. Нємець

«____» ___________ 2010 р.


ПРОГРАМА

виробничої практики студентів 3 курсу

спеціальності «Економічна і соціальна географія»


Затверджено на засіданні кафедри

соціально-економічної географії

і регіонознавства

«____» ___________ 2010 р.

протокол № ____

______________ Л.М. Нємець


Схвалено методичною комісією

геолого-географічного факультету

«____» ___________ 2010 р.

протокол № ____

_____________ О.О. Жемеров


Харків – 2010

Виробнича практика студентів 3 курсу проходить у формі Комплексної навчально-дослідницької студентської експедиції.

Експедиція є специфічною ланкою у забезпеченні безперервності вищої освіти, її проведення забезпечує закріплення на практиці теоретичних знань, розвиток умінь та навичок дослідницької роботи відповідно до кваліфікаційних вимог бакалаврів географії.

Метою виробничої практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та засобами дослідницької діяльності у галузі економічної та соціальної географії.

Завданнями виробничої практики є:
  • закріплення студентами теоретичних знань, одержаних під час вивчення загальних та спеціальних курсів у відповідності до навчальних планів;
  • формування у студентів професійних умінь та навичок регіональних суспільно-географічних досліджень у польових і камеральних умовах;
  • удосконалення студентами прийомів та методів комплексного суспільно-географічного вивчення об’єктів та процесів на конкретній території;
  • збір матеріалів для їх подальшого використання при виконанні курсових, кваліфікаційних, дипломних робіт та особистих наукових дослідженнях студентів;
  • розширення економічного і соціального кругозору студентів, набуття суспільного досвіду;
  • формування засад колективної праці.

В результаті проведення виробничої практики у студентів повинні бути сформовані наступні знання, вміння та навички:
  • системне просторово-часове бачення природи і суспільства;
  • комплексне мислення про навколишній світ;
  • розуміння суті економічних відносин;
  • системне розуміння впливу навколишнього природного середовища на діяльність суспільства та суспільства на довкілля;
  • вміння оцінювати вплив діяльності людини на навколишнє середовище;
  • вміння критично аналізувати, оцінювати та прогнозувати природні й суспільні явища і процеси;
  • оволодіння новими інформаційним і комп’ютерними технологіями дослідження,
  • знання і дотримування загальноприйнятих норм поведінки та моралі в міжособистісних стосунках і в суспільстві в цілому;
  • здатність до спільної творчої діяльності, до ефективних комунікативних взаємодій тощо.

Об’єктом дослідження виступає адміністративний район як соціогеосистема локального рівня.

Предметом дослідження є територіальна організація життєдіяльності населення адміністративного району.

Завдання суспільно-географічної характеристики адміністративного району:
  • провести аналіз та оцінку природних умов і ресурсів для життя населення і розвитку господарства;
  • провести аналіз історико-географічних особливостей розвитку району;
  • дати характеристику демографічної ситуації в районі, виявити проблеми демографічного розвитку, визначити їх причини та шляхи розв’язання;
  • дати оцінку трудових ресурсів, визначити особливості та проблеми їх використання;
  • виявити господарську спеціалізацію району та причини, що її зумовили;
  • дати характеристику сільськогосподарського та промислового виробництва;
  • провести аналіз розвитку транспорту і зв’язку;
  • виявити особливості розміщення підприємств і закладів сфери обслуговування, дати характеристику соціальної інфраструктури;
  • розкрити особливості економічних зв’язків району;
  • виявити внутрішньорайонні відмінності;
  • визначити проблеми соціально-економічного розвитку району;
  • визначити перспективні напрями соціально-економічного розвитку району, його точки росту, зробити висновки та рекомендації.

Виробнича практика проходить у 3 етапи – підготовчий, польовий та камеральний.

На підготовчому етапі проводяться аудиторні заняття, які включають інструктаж керівників практики, ознайомлення студентів з програмою практики, закріплення за студентами конкретних напрямів досліджень, проведення лекцій з методики суспільно-географічних досліджень.

Студенти самостійно збирають вихідні матеріали про район за напрямами власних досліджень, розробляють програми досліджень за своїми напрямами та опрацьовують методики досліджень.

Підготовчий етап закінчується заліком у формі співбесіди, в ході якої перевіряється, наскільки студент усвідомлює поставлені перед ним завдання, розуміє алгоритм їх розв’язання, а також оцінюється робота зі збору вихідних матеріалів та знання методики дослідження.

Під час польового етапу практики здійснюється виїзд групи студентів у район дослідження. Організується поселення на базі (в якості бази можуть бути гуртожитки, туристичні бази тощо), облаштування табору, забезпечення продуктами харчування, чергування.

Керівники практики розробляють маршрути та складають їх графік. Студенти розділяються на бригади по 3-4 особи, ознайомлюються з графіком роботи бригад. Згідно графіка роботи бригад та програм особистих досліджень студентів проводяться радіальні виїзди та виходи: в управління та відділи районної державної адміністрації, в міські, селищні і сільські ради, на підприємства та в установи.

Студенти збирають статистичну та іншу інформацію про стан соціально-економічного розвитку району, сільських і селищних рад, про основні підприємства та установи. Інформація збирається у паперовому, електронному вигляді, використовуються фото- і відеоматеріали. Доцільно проводити дослідження підприємств з їх відвіданням та ознайомленням з особливостями виробничої діяльності.

У камеральних умовах проводиться попереднє упорядкування та узагальнення зібраних даних.

У вихідні дні організовується відпочинок та дозвілля студентів.

На камеральному етапі практики проводиться обмін студентів зібраними даними, групування даних, їх узагальнення та первинна обробка. Кожен студент готує попередній варіант індивідуального звіту, який буде складовою частиною групового звіту.

Звіт з виробничої практики містить текстову частину та ілюстрації у вигляді схем, графіків, діаграм, картосхем, статистичних таблиць тощо. Звіт оформляється у паперовому та електронному вигляді.

Основні напрями дослідження району, які включаються до звіту:

1. Природні та історико-географічні передумови розвитку району:

а) географічне положення;

б) природно-ресурсний потенціал (рельєф, кліматичні умови, мінеральні, земельні, водні, лісові, рекреаційні ресурси);

в) історичний нарис району.

2. Населення і трудові ресурси:

а) демографічна ситуація (природний рух населення, міграційні процеси);

б) система розселення населення;

в) трудові ресурси і ринок праці.

3. Господарство:

а) сільське господарство (рослинництво, тваринництво);

б) промисловість;

в) транспортна система і зв’язок.

4. Сфера обслуговування:

а) торгівля;

б) освіта;

в) культура;

г) охорона здоров'я;

д) рекреація і туризм;

е) інші галузі обслуговування.


Оцінювання результатів роботи студентів


Етап, вид роботи

Кількість

балів

Підготовчий етап

20

Польовий етап

20

Камеральний етап

10

Підготовка та оформлення звіту

20

Захист звіту

30

Сума балів

100



Шкала оцінювання


Сума балів за всі види роботи

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

А

відмінно

80 – 89

В

добре

70 – 79

С

60 – 69

D

задовільно

50 – 59

Е

1 – 49

FX

незадовільно