Програма та методичні вказівки з виробничої практики для студентів спеціальності 091501 "Комп’ютерні системи та мережі" денної форми навчання

Вид материала

Документы

Содержание Додаток А. Календарний план проходження виробничої практики 9 1 Загальні положення 2 Мета та завдання практики 3 Бази практики 4 Щоденник практики Навчально-методичне керівництво практикою і контроль за роботою студентів здійснюється керівниками практики від кафедри і підпри 6 Обов’язки студента під час проходження практики 6 7 Зміст та оформлення звіту про практику 8. Структура індивідуальних завдань Формування вимог до пристрою Тип 2. Відомі рішення в світі Відомі рішення на базі практики Формування вимог і постановка задачі Тип 3. Відомі рішення в світі Відомі рішення на базі практики Формування вимог і постановка задачі 7 9 Захист звіту 8 Обов’язки студента під час проходження практики ДОДАТОК А Календарний план проходження виробничої практики Завдання практики ... Полное содержание

Подобный материал:

• З виробничої практики, 195.25kb.
• Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики для студентів 5, 6 курсів, 337.94kb.
• Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Системне програмне забезпечення", 184.72kb.
• Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем, 138.81kb.
• Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем, 132.16kb.
• Комп‘ютерні інформаційні технології в електроенергетиці тексти лекцій для студентів, 1076.06kb.
• Програма вступних випробовувань з спеціальності 091501 "Комп’ютерні системи та мережі", 76.25kb.
• Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Газопостачання" (для, 323.51kb.
• Вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 090215 "Машини, 994.18kb.
• В. В. Димченко Методичні вказівки, 671.68kb.

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний економічний університет

Факультет комп’ютерних інформаційних технологій


ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з виробничої практики для студентів спеціальності 6.091501

"Комп’ютерні системи та мережі" денної форми навчання


Кафедра інформаційно-обчислювальних систем і управління


2006

Програма та методичні вказівки з виробничої практики для студентів спеціальності 6.091501 "Комп’ютерні системи та мережі" денної форми навчання /Укл. О.П.Адамів, Н.М.Васильків, В.О. Турченко, В.С.Коваль/ Під ред. А.О.Саченка. – Тернопіль, ТНЕУ, 2006.- 12 15 с.


Укладачі: Адамів О.П., викладач

Васильків Н.М., ст.викладач

Турченко В.О., к.т.н., доцент

Коваль В.С., к.т.н., доцент


Відповідальний за випуск: Саченко А.О., д.т.н., професор


ЗМІСТ

1. Загальні положення 4
   
2. Мета та завдання практики 4
   
3. Бази практики 5
   
4. Щоденник практики 6
   
5. Керівництво виробничою практикою 6
   
6. Зміст та оформлення звіту про практику 7
   
7. Захист звіту 8
   
8. Обов’язки студента під час проходження практики 8
   

Додаток А. Календарний план проходження виробничої практики 9

Додаток ВБ. Орієнтовна тТематика індивідуальних завдань 11

Додаток ГВ. Структура індивідуальних завдань 12

Додаток БГ. Форма титульної сторінки звіту про практику 10

Додаток Д. Зразок технічного завдання 15

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Виробнича практика для студентів спеціальності 6.091501 "Комп’ютерні системи та мережі" є невід’ємною складовою частиною процесу їх професійної підготовки і проводиться на сучасних підприємствах та організаціях, оснащених відповідним апаратним та програмним забезпеченням комп’ютерних систем та мереж. Згідно з навчальним планом спеціальності 6.091501 "Комп’ютерні системи та мережі" виробнича практика проводиться на 4 курсі терміном вісім тижнів. Виробнича практика передбачає отримання необхідного обсягу практичних знань та умінь відповідно до кваліфікаційного рівня бакалавра.

В даних методичних вказівках розглядаються загальні питання організації, проведення та контролю виробничої практики студентів спеціальності 6.091501.


2 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ


Метою виробничої практики для студентів спеціальності 6.091501 є ознайомлення студентів із існуючими методиками ефективного застосування комп’ютерних та мережних технологій для вирішення задач комплексної автоматизації підприємств і установ, вивчення практичних рішень в галузі організації та побудови регіональних, корпоративних та локальних комп’ютерних мереж, розподілених комп’ютерних систем, дослідження характеристик, виконуваних функцій, етапів розробки, тестування та впровадження використовуваних на об’єктах практики універсального та спеціалізованого апаратного і програмного забезпечення комп’ютерних систем та мереж. Під час проходження виробничої практики студенти повинні виконати наступні завдання:

• дослідити об’єкт практики, структуру та функції обчислювальних підрозділів об’єкту практики, їх взаємозв’язок;
  
• дослідити та проаналізувати універсальне та спеціалізоване апаратне забезпечення комп’ютерних систем і мереж, які використовуються на об’єкті практики;
  
• дослідити та проаналізувати універсальне та спеціалізоване програмне забезпечення комп’ютерних систем і мереж, які використовуються на об’єкті практики;
  
• дослідити технологічні процеси складання, монтажу, налагодження і тестування створюваного апаратного забезпечення комп’ютерних систем і мереж;
  
• дослідити технологічні процеси проектування, розробки, тестування та верифікації розроблюваного прикладного та системного програмного забезпечення комп’ютерних систем і мереж;
  
• дослідити технологічні процеси проектування, розробки, тестування та верифікації розроблюваного Web-орієнтованого програмного забезпечення (Web-серверів, Web-сторінок, технології Java, PHP, dhtml, тощо);
  
• сформувати рекомендації щодо поліпшення існуючих на об’єкті практики технологічних процесів створення та використання комп’ютерних систем і мереж та їх програмного забезпечення (підвищення продуктивності та швидкодії, оптимізація комп’ютерних ресурсів, нові методи розробки, тестування та верифікації апаратного та програмного забезпечення, нові мережні рішення і технології, тощо);.
  
• виконати поставлене індивідуальне завдання та сформувати звіт проходження виробничої практики.
  

Для успішного виконання завдань виробничої практики необхідно дотримуватися рекомендованого календарного графіку проходження практики (додаток А).

Крім вказаних вище завдань практики, кожен студент ОБОВ’ЯЗКОВО повинен виконати індивідуальне завдання з практики. Орієнтовна тематика індивідуальних завдань представлена в додатку ВБ. Структура індивідуальних завдань представлена в додатку Г. Виконанню індивідуальних завдань необхідно приділяти велику увагу, так як цедля розвивиткуає самостійність самостійності у студентів при вирішенні технічних питань та розширенніює їх кругозоіру як фахівців. Індивідуальне завдання видається студенту керівником від кафедри або керівником від підприємства. Тематика індивідуальних завдань повинна відповідати кваліфікаційній характеристиці бакалавра з комп’ютерних систем та мереж. Тема індивідуального завдання вибирається студентома-практикантом уа відповідності із сферою власних інтересів, залежить від специфікиою дослідно-конструкторської або науково-дослідної роботи викладача – керівника практики від кафедри або та від специфіки роботи підприємства – бази практики.


3 БАЗИ ПРАКТИКИ


Базами виробничої практики студентів IV курсу спеціальності 6.091501 "Комп’ютерні системи та мережі" можуть бути відділи комп'ютеризації промислових підприємств та виробничих об’єднань, науково-дослідні інститути, банки, підприємства та установи різної форми власності, які займаються проектуванням, розробкою, створенням, впровадженням та експлуатацією комп’ютерних систем і мереж. Як виняток, базою практики може бути підприємство чи організація, на яких немає впроваджених комп’ютерних систем та мереж, але таке впровадження планується найближчим часом. З такими організаціями рекомендується укладати договори на проектування, розробку і впровадження комп’ютерних систем та мереж.

Перелік баз виробничої практики щорічно коректується кафедрою з врахуванням наявності державних, регіональних замовлень на підготовку спеціалістів. При підготовці спеціалістів за цільовими договорами з підприємствами, організаціями, установами, - бази практики передбачаються у цих договорах. З базами практики (підприємствами, організаціями, установами будь-яких форм власності) Університет завчасно укладає договори на її проведення.

Кафедра заздалегідь визначає бази практики і розподіляє по них студентів, повідомляючи їх про це до початку практики. Розпорядженням декана факультету здійснюється скерування студентів на відповідні бази практики, визначається визначаються керівники практики від кафедри для кожного студента. Кожному студенту видається щоденник практики.


4 ЩОДЕННИК ПРАКТИКИ


Щоденник – основний документ студента під час проходження практики.

На початку практики у щоденнику практики проставляється печатка бази практики, посада, підпис, прізвище та ініціали відповідальної особи, а також вноситься інформація про призначеного керівника практики від підприємства (посада, прізвище, ім’я, по-батькові).

Під час проходження практики студент щодня коротко повинен записувати в щоденник усе, що він зробив за деньпри виконаннія календарного графіка проходження практики. Тут же в загальній послідовності відображається й діяльність з громадсько-політичної практики. Докладні записи ведуться у робочих зошитах, які є продовженням щоденника.

Не рідше одного разу на тиждень студент зобов’язаний подавати щоденник на перегляд керівникам практики від вузу й підприємства, які перевіряють щоденник, дають письмові зауваження та настанови, формують додаткові завдання для подальшого проходження практики.

Після закінчення практики щоденник разом із звітом має бути переглянутий керівниками практики, які складають відгуки та підписують його.

Оформлений щоденник разом із звітом студент повинен здати на кафедру у визначений термін згідно графіка проходження практики.

Без заповненого щоденника практика не зараховується.


5 КЕРІВНИЦТВО ВИРОБНИЧОЮ ПРАКТИКОЮ

Навчально-методичне керівництво практикою і контроль за роботою студентів здійснюється керівниками практики від кафедри і підприємства.

Керівник практики від кафедри:

• перед початком практики контролює процес вибору бази практики;
  
• забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед вибуттям студентів на практику (знайомить про порядок проходження практики, перевіряє надання студентам-практикантам необхідних документів (скерування, програми, щоденника, індивідуального завдання тощо));
  
• спільно з керівником практики від підприємства складає календарний графік проходження практики для кожного студента;
  
• повідомляє студентів про систему звітності з практики, яка затверджена кафедрою, а саме подання письмового звіту та вимог до його оформлення;
  
• у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість її проходження згідно з програмою;
  
• консультує студентів з питань, пов'язаних з виконанням завдань з практики.
  
• у складі комісії приймає звіти про проходження виробничої практики;
  

Керівник практики від підприємства зобов'язаний:

• скласти календарний план-графік проходження практики кожного студента;
  
• провести інструктаж з правил техніки безпеки на місці проходження практики;
  
• забезпечити умови виконання студентами програми практики та індивідуальних завдань;
  
• забезпечити дотримання студентами правил внутрішнього розпорядку;
  
• контролювати хід виконання особистих планів-графіків студентів та підготовку звітів про практику.
  

6 ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТА ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ


Студенти несуть особисту відповідальність за неявку на практику та якість підготовки звіту проходження виробничої практики. Під час перебування на базі практики студенти повинні виконувати покладені на них обов'язки і дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

На початку практики студенти проходять інструктаж з техніки безпеки згідно з порядком, встановленим на даному підприємстві.

При проходженні виробничої практики студент повинен:

• вивчити і суворо дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з комп’ютерними системами та мережами на базі практики;
  
• повністю виконати завдання, передбачені програмою практики;
  
• підготувати звіт про виробничу практику та захистити його у визначений термін.
  

6 7 ЗМІСТ ТА ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ ПРО ПРАКТИКУ


Проходження практики завершується написанням студентом звіту про виробничу практику. Форма титульної сторінки звіту наведена в додатку БВ. Звіт рецензується і підписується керівником практики від підприємства і здається на кафедру до захисту. Керівник практики від підприємства підписує також щоденник і пише відгук про проходження практики.

Рекомендується наступна структура звіту про проходження виробничої практики:


Вступ

1. Дослідження об’єкту практики
   
2. Універсальне та спеціалізоване апаратне забезпечення комп’ютерних систем і мереж, які використовуються на об’єкті практики
   
3. Універсальне та спеціалізоване програмне забезпечення комп’ютерних систем і мереж, які використовуються на об’єкті практики
   
4. В ЗАЛЕЖНОСТІ від специфіки бази практики: (і) Дослідження технологічних процесів складання, монтажу, налагодження і тестування створюваного апаратного забезпечення комп’ютерних систем і мереж, (іі) дослідження технологічних процесів проектування, розробки, тестування та верифікації розроблюваного прикладного та системного програмного забезпечення комп’ютерних систем і мереж, (ііі) дослідження технологічних процесів проектування, розробки, тестування та верифікації розроблюваного Web-орієнтованого програмного забезпечення (Web-серверів, Web-сторінок, технології Java, PHP, dhtml тощо)
   
5. Рекомендації щодо поліпшення існуючих на об’єкті практики технологічних процесів створення та використання комп’ютерних систем і мереж та їх програмного забезпечення
   
6. Постановка задачі та звіт виконання Ііндивідуальногое завдання
   

Висновки

Література

Додатки


8. СТРУКТУРА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

В залежності від бази практики, а також від напрямку науково-дослідної роботи керівника практики від кафедри можливі наступні типі індивідуальних завдань:

1. індивідуальне завдання , орієнтоване на схемотехнічну розробку апаратної частини проектованого об’єкту;
   
2. індивідуальне завдання, орієнтоване на розробку системотехнічних питань;
   
3. індивідуальне завдання, орієнтоване на розробку програмного забезпечення ЕОМ, систем та мереж;
   

Детальні вимоги до змісту та структури індивідуальних завдань кожного типу:

Тип 1.

1. Відомі рішення
   

В даному розділі необхідно висвітлити результати детального дослідження існуючих аналогів, прототипів та типових пристроїв, що вирішують подібні задачі як на базі практики (якщо такі існують), так і в Україні чи за кордоном. На основі проведеного пошуку необхідно здійснити аналіз знайдених відомих рішень, з висвітленням переваг та недоліків сторін кожного з них.

2. Формування вимог до пристрою
   

На основі аналізу проведеного в попередньому розділі формулюється загальна концепція, а також вимоги до проектованого пристрою (вузла) з врахуванням необхідних структурних, функціональних чи конструктивних змін, які дозволять підвищити ефективність вирішення задачі.


Тип 2.

1. Відомі рішення в світі
   

В даному розділі необхідно висвітлити результати детального дослідження існуючих аналогів, прототипів та типових пристроїв, що вирішують подібні задачі як в Україні, так і за кордоном. При проведенні пошуку необхідно інтенсивно використовувати глобальну мережу Інтернет, оскільки це найоптимальніший шлях стосовно швидкості/якості отримання результатів. На основі проведеного пошуку необхідно здійснити аналіз знайдених відомих рішень, з висвітленням позитивних та негативних сторін кожного з них.

2. Відомі рішення на базі практики
   

В даному розділі слід дати коротку характеристику галузі, в якій працює підприємство. Окремо необхідно провести аналіз апаратних засобів, що використо­вуються на підприємстві для вирішення поставлених завдань. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію апаратних засобів за категоріями: обчислювальна техніка, локальна мережа, засоби зв’язку із глобальною мережею, пристрої безперебійного живлення, спеціалізовані пристрої обробки/збереження інформації і т.п. Також в даному розділі розглядається аналіз програмних засобів, що використовуються на підприємстві. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію програмних засобів за категоріями: операційні системи, системне програмне забезпечення, прикладні програмні засоби загального користування, спеціалізовані прикладні програмні засоби, спеціалізовані прикладні програмні засоби захисту інформації, стандартні протоколи мережевої взаємодії, спеціалізовані протоколи мережевої взаємодії, технології використання мобільних програм, технології архівування/резервування/відновлення інформаційних ресурсів.

3. Формування вимог і постановка задачі
   

На основі аналізу, проведеного в попередньому розділі, формулюється загальна концепція, а також вимоги до проектованого пристрою (вузла) з врахуванням необхідних структурних, функціональних чи конструктивних змін, які дозволять підвищити ефективність вирішення задачі. На основі сформульованих вимог розробляється технічне завдання на проектований пристрій (вузол), в якому необхідно зазначити пункти згідно додатку Д.


Тип 3.

1. Відомі рішення в світі
   

В даному прозділі необхідно висвітлити результати детального дослідження існуючих аналогів, прототипів та типових реалізацій системного та прикладного програмного забезпечення, що вирішують подібні задачі як в Україні, так і за кордоном. При проведенні пошуку необхідно інтенсивно використовувати глобальну мережу Інтернет, оскільки це найоптимальніший шлях стосовно швидкості/якості отримання результатів. На основі проведеного пошуку необхідно здійснити аналіз знайдених відомих рішень, з висвітленням позитивних та негативних сторін кожної реалізації. Об’єктом даного індивідуального завдання обов’язково повинна бути окрема складова системного чи прикладного програмного забезпечення обчислювальної системи або комп’ютерна система чи мережа в цілому.

2. Відомі рішення на базі практики
   

В даному розділі слід дати коротку характеристику галузі, в якій працює підприємство. Окремо необхідно провести аналіз апаратних засобів, що використо­вуються на підприємстві для вирішення існуючих задач. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію апаратних засобів за категоріями: обчислювальна техніка, локальна мережа, засоби зв’язку із глобальною мережею, пристрої безперебійного живлення, спеціалізовані пристрої обробки/збереження інформації і т.п. Основною частиною даного підрозділу є проведення аналізу програмних засобів, що використовуються на підприємстві. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію програмних засобів за категоріями: операційні системи, системне програмне забезпечення, прикладні програмні засоби загального користування, спеціалізовані прикладні програмні засоби та засоби захисту інформації, стандартні та спеціалізовані протоколи мережевої взаємодії, технології використання мобільних програм, технології архівування/резервування/відновлення інформації.

3. Формування вимог і постановка задачі
   

На основі аналізу проведеного в попередньому розділі формулюється загальна концепція, а також вимоги до проектованого системного чи прикладного програмного забезпечення з врахуванням необхідних структурних, функціональних чи математично-алгоритмічних змін, які дозволять підвищити ефективність вирішення задачі. На основі сформульованих вимог розробляється технічне завдання на програмне забезпечення, в якому необхідно зазначити пункти згідно додатку Д.


7 9 ЗАХИСТ ЗВІТУ


Звіт про проходження виробничої практики разом із щоденником необхідно представити на кафедру протягом перших трьох днів наступного після практики семестру. Захист звіту відбувається в терміни, встановлені кафедрою. Захист звіту про практику відбувається перед комісією, до якої входять керівники практики від кафедри та інші викладачі. В деяких випадках, пов'язаних з специфікою бази практики, захист звітів може проводитись на місці проходження практики ????? (може викинути таку інформацію, бо я не знаю чи таке є і щоб не було зловживанням. В методичці ж не обумовлюються ці окремі випадки, а це вже підстава для зловживання! Одним словом чи це нам вигідно?). Тоді до складу комісії залучаються представники бази практики. За результатами захисту звіту студентові виставляється відмітка про залік. Неподання звіту є підставою для повторного проходження практики, а у випадку зневажливого ставлення до практики і порушення дисципліни – для відрахування з вузу.


8 ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТА ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ


Студенти несуть особисту відповідальність за неявку на практику. Під час перебування на базі практики студенти повинні виконувати покладені на них обов'язки і дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

На початку практики студенти проходять інструктаж з техніки безпеки згідно з порядком, встановленим на даному підприємстві.

При проходженні виробничої практики студент повинен:

• вивчити і суворо дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з комп’ютерними системами та мережами на базі практики;
  
• повністю виконати завдання, передбачені програмою практики;
  
• підготувати звіт про виробничу практику та захистити його у визначений термін.
  

ДОДАТОК А

Календарний план

проходження виробничої практики

№ п\п	Завдання практики	Тривалість виконання (роб. дні)
1	Дослідити об’єкт практики, структуру та функції обчислювальних підрозділів об’єкту практики, їх взаємозв’язок	2
2	Дослідити та проаналізувати універсальне та спеціалізоване апаратне забезпечення комп’ютерних систем і мереж, які використовуються на об’єкті практики	3
3	Дослідити та проаналізувати універсальне та спеціалізоване програмне забезпечення комп’ютерних систем і мереж, які використовуються на об’єкті практики	3
4	В ЗАЛЕЖНОСТІ від специфіки бази практики): дослідити технологічні процеси складання, монтажу, налагодження і тестування створюваного апаратного забезпечення комп’ютерних систем і мереж; дослідити технологічні процеси проектування, розробки, тестування та верифікації розроблюваного прикладного та системного програмного забезпечення комп’ютерних систем і мереж; дослідити технологічні процеси проектування, розробки, тестування та верифікації розроблюваного Web-орієнтованого програмного забезпечення (Web-серверів, Web-сторінок, технології Java, PHP, dhtml тощо);	5
5	Сформувати рекомендації щодо поліпшення існуючих на об’єкті практики технологічних процесів створення та використання комп’ютерних систем і мереж та їх програмного забезпечення	2
6	Виконати індивідуальне завдання по виробничій практиці	19
7	Оформити звіт про виробничу практику	6
Всього:		40

ДОДАТОК Б

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра ІОСУ

ЗВІТ

про виробничу практику

студента IV курсу денної форми навчання


“_____________” ___________________________________

група прізвище, ім’я та по-батькові


“___________________________________________________________


___________________________________________________________”

/База практики/


Період практики з “______” 200___ р. по “______” 200___ р.


Керівники практики:

від підприємства

________________ _______________

/посада/ /підпис/ /П.І.П/


від кафедри

________________ _______________

/посада/ /підпис/ /П.І.П/


2007

ДОДАТОК ВБ

Орієнтовна тематика індивідуальних завдань

(подано окремим файлом на web-сторінці)


1. Огляд основних задач і сервісів відділу зондування Землі (Observing the Earth - EO) Европейського космічного агенства (ESA – European Space Agency)(консультант к.т.н., доц. Турченко В.О.).

2. Огляд літератури по обчисленню внутрішнього заряду супутника (консультант к.т.н., доц. Турченко В.О.).

3. Системи та засоби технічного зору при розв’язуванні задач оброблення відеозображень (В.Коваль).

4. Огляд способів та засобів керування мобільним роботом при функціонуванні в неструктурованому середовищі (В.Коваль).


ДОДАТОК Г


Структура індивідуальних завдань

В залежності від бази практики, а також від напрямку науково-дослідної роботи керівника практики від кафедри можливі наступні типі індивідуальних завдань:

4. індивідуальне завдання , орієнтоване на схемотехнічну розробку апаратної частини проектованого об’єкту;
   
5. індивідуальне завдання, орієнтоване на розробку системотехнічних питань;
   
6. індивідуальне завдання, орієнтоване на розробку програмного забезпечення ЕОМ, систем та мереж;
   
7. індивідуальне завдання, науково-дослідного типу.
   

Детальні вимоги до змісту та структури індивідуальних завдань кожного типу:

Тип 1.

3. Відомі рішення
   

В даному розділі необхідно висвітлити результати детального дослідження існуючих аналогів, прототипів та типових пристроїв, що вирішують схожі задачі як на базі практики (якщо такі існують), так і в Україні та за кордоном. При проведенні пошуку необхідно інтенсивно використовувати глобальну мережу Інтернет, оскільки це найоптимальніший шлях стосовно швидкості/якості отримання результатів. На основі проведеного пошуку необхідно здійснити аналіз знайдених відомих рішень, з висвітленням позитивних та негативних сторін кожного випадку.

4. Формування вимог до пристрою
   

На основі аналізу проведеного в попередньому розділі формулюється загальна концепція, а також вимоги до проектованого пристрою (вузла) з врахуванням необхідних структурних функціональних, чи конструктивних змін, які дозволять підвищити ефективність вирішення задачі.

5. Постановка задачі
   

На основі сформульованих вимог розробляється технічне завдання (ТЗ) на проектований пристрій (вузол), в якому необхідно зазначити пункти, що подані в додатку Д.


Тип 2.

4. Відомі рішення в світі
   

В даному розділі необхідно висвітлити результати детального дослідження існуючих аналогів, прототипів та типових пристроїв, що вирішують подібні задачі як в Україні, так і за кордоном. При проведенні пошуку необхідно інтенсивно використовувати глобальну мережу Інтернет, оскільки це найоптимальніший шлях стосовно швидкості/якості отримання результатів. На основі проведеного пошуку необхідно здійснити аналіз знайдених відомих рішень, з висвітленням позитивних та негативних сторін кожного з них.

5. Відомі рішення на базі практики
   

В даному розділі слід дати коротку характеристику галузі, в якій працює підприємство. Окремо необхідно провести аналіз апаратних засобів, що використо­вуються на підприємстві для вирішення поставлених завдань. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію апаратних засобів за категоріями: обчислювальна техніка, локальна мережа, засоби зв’язку із глобальною мережею, пристрої безперебійного живлення, спеціалізовані пристрої обробки/збереження інформації і т.п. Також в даному розділі розглядається аналіз програмних засобів, що використовуються на підприємстві. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію програмних засобів за категоріями: операційні системи, системне програмне забезпечення, прикладні програмні засоби загального користування, спеціалізовані прикладні програмні засоби, спеціалізовані прикладні програмні засоби захисту інформації, стандартні протоколи мережевої взаємодії, спеціалізовані протоколи мережевої взаємодії, технології використання мобільних програм, технології архівування/резервування/відновлення інформаційних ресурсів.

6. Формування вимог і постановка задачі
   

На основі аналізу, проведеного в попередньому розділі, формулюється загальна концепція, а також вимоги до проектованого пристрою (вузла) з врахуванням необхідних структурних, функціональних чи конструктивних змін, які дозволять підвищити ефективність вирішення задачі. На основі сформульованих вимог розробляється технічне завдання на проектований пристрій (вузол), в якому необхідно зазначити пункти згідно додатку Д.


Тип 3.

4. Відомі рішення в світі
   

В даному прозділі необхідно висвітлити результати детального дослідження існуючих аналогів, прототипів та типових реалізацій системного та прикладного програмного забезпечення, що вирішують подібні задачі як в Україні, так і за кордоном. При проведенні пошуку необхідно інтенсивно використовувати глобальну мережу Інтернет, оскільки це найоптимальніший шлях стосовно швидкості/якості отримання результатів. На основі проведеного пошуку необхідно здійснити аналіз знайдених відомих рішень, з висвітленням позитивних та негативних сторін кожної реалізації. Об’єктом даного індивідуального завдання обов’язково повинна бути окрема складова системного чи прикладного програмного забезпечення обчислювальної системи або комп’ютерна система чи мережа в цілому.

5. Відомі рішення на базі практики
   

В даному розділі слід дати коротку характеристику галузі, в якій працює підприємство. Окремо необхідно провести аналіз апаратних засобів, що використо­вуються на підприємстві для вирішення існуючих задач. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію апаратних засобів за категоріями: обчислювальна техніка, локальна мережа, засоби зв’язку із глобальною мережею, пристрої безперебійного живлення, спеціалізовані пристрої обробки/збереження інформації і т.п. Основною частиною даного підрозділу є проведення аналізу програмних засобів, що використовуються на підприємстві. Зокрема, слід дослідити наявність, склад та конфігурацію програмних засобів за категоріями: операційні системи, системне програмне забезпечення, прикладні програмні засоби загального користування, спеціалізовані прикладні програмні засоби та засоби захисту інформації, стандартні та спеціалізовані протоколи мережевої взаємодії, технології використання мобільних програм, технології архівування/резервування/відновлення інформації.

6. Формування вимог і постановка задачі
   

На основі аналізу проведеного в попередньому розділі формулюється загальна концепція, а також вимоги до проектованого системного чи прикладного програмного забезпечення з врахуванням необхідних структурних, функціональних чи математично-алгоритмічних змін, які дозволять підвищити ефективність вирішення задачі. На основі сформульованих вимог розробляється технічне завдання на програмне забезпечення, в якому необхідно зазначити пункти згідно додатку Д.


Тип 4.


Вибір тематики індивідуального завдання науково-дослідного характеру здійснюється за напрямками науково-дослідної роботи викладачів кафедри. Робота може відповідати структурно одному з трьох вищевказаних типів індивідуальних завдань. Відповідальність за структуру та науковий зміст індивідуального науково-дослідного завдання покладається на консультанта від кафедри.

Додаток ДВ

Зразок

Технічне завдання

“Концентратор мережі 100VG-AnyLAN”


1. НАЙМЕНУВАННЯ ТА ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

1. Концентратор локальної мережі 100VG-AnyLAN.
   
2. Область застосування – обчислювальна техніка.
   

2. ОСНОВА ДЛЯ РОЗРОБКИ

Основою для розробки є індивідуальне завдання для виробничої практики, видане консультантом від кафедри інформаційно-обчислювальних систем та управління факультету комп’ютерних інформаційних технологій Тернопільського національного економічного універсистету.


3. ПРИЗНАЧЕННЯ РОЗРОБКИ

Метою даної розробки є підвищення пропускної здатності і продуктивності локальної мережі. Концентратор локальної мережі 100VG-AnyLAN призначений для реалізації обміну даними в мережі у відповідності зі стандартом ІЕЕЕ 802.12 підвищення продуктивності мережі.


4. ДЖЕРЕЛА РОЗРОБКИ

Джерелами даної розробки є матеріали навчальної і реферативної літератури, технічна документація, науково-дослідні роботи, журнали.


5. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5.1. Вимоги до структури і функцій

1. Концентратор повинен мати модульну структуру з можливістю об’єднання декількох концентраторів у стек.
   
2. Будова концентратора повинна забезпечувати виконання всіх його функцій: об’єднання вузлів у мережу з топологією “зірка”, арбітраж пакетів у мережі на основі дисципліни обслуговування з пріоритетом запитів, прийом і передача кадрів даних фізичного рівня.
   

2. Вимоги до апаратної сумісності
   
   1. Розроблюваний концентратор повинен повністю забезпечувати зв’язок з пристоями мережі на основі стандарту ІЕЕЕ802.12 для мереж 100VG-AnyLAN.
      
   2. Порт послідовного інтерфейсу повинен забезпечувати зв’язок з консоллю управління на основі стандарту RS-232.
      

3. Вимоги до надійності
   
   1. В мережі на основі розроблюваного концентратора повинна забезпечуватися надійна передача кадрів фізичного рівня зі швидкістю 100 Мбіт/с.
      
   2. Середній час безвідмовної роботи повинен складати не менше 10000 годин. Пристрій повинен бути ремонтопридатним.
      

4. Вимоги безпеки
   
   1. Будова концентратора повинна відповідати вимогам електробезпеки ГОСТ 25.861-85.
      

1. Умови експлуатації
   
   1. Мікроклімат в приміщеннях, де встановлена локальна мережа 100VG-AnyLAN, повинен відповідати нормам виробничого мікроклімату для обчислювальних центрів (ГОСТ 12.1.005-88).
      
   2. Для нормальної роботи концентратора необхідно підтримувати (по ГОСТ 23.865-85):
      

• темепературу повітря в межах від +50С до +400С;
  
• відносну вологість повітря при 250С в межах від 30% до 80%;
  
• атмосферний тиск 76025 мм рт. ст.
  

ДОДАТОК Г

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра ІОСУ

ЗВІТ

про виробничу практику

студента IV курсу денної форми навчання


“_____________” ___________________________________

група прізвище, ім’я та по-батькові


“___________________________________________________________


___________________________________________________________”

/База практики/


Період практики з “______” 200___ р. по “______” 200___ р.


Керівники практики:

від підприємства

________________ _______________

/посада/ /підпис/ /П.І.П/


від кафедри

________________ _______________

/посада/ /підпис/ /П.І.П/


2007