Плани-конспекти вступних уроків української мови

Вид материала

Конспект

Содержание Прочитайте учням Лариса Масенко. Українська літературна мова: історія становлення і розвитку Ірина Фаріон: «Світова практика визнає верховенство мовних прав нації над мовними правами особи» (інтерв’ю) Ярослав Радевич-Винницький. «Жива мова – як ріка: ніколи не тече прямо…» Дмитро Горбачов: Є шароварно-гопашна культура, а є шароварно-гопашне безкультур’я

Подобный материал:

• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• О. П. Глазова н. М. Дика рідна мова плани-конспект, 1728.69kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.
• Конспекти вступних уроків 10 клас Тема: Мовлення як предмет вивчення стилістики І культури, 383.23kb.
• Протокол засідання регіонального методичного об’єднання викладачів української мови, 69.9kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 90.82kb.
• Уроках української мови та літератури, 25.68kb.
• «корифеїв», 144.97kb.
• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.

• Отже, ти хохол? - запитав мене прапорщик.
  
• Ні, українець, - тихо відповів я.
  
• А що, хіба є різниця між хохлом і українцем?
  
• Звичайно.
  
• Невже? Ну то яка?
  

- Хохол - це людина, яка втратила свою батьківщину і до неї байдужа, а українець – хто на ній живе, чи, принаймні, її любить.

• О-о-о-о, філософ, - промовив прапорщик. – Але тут ти просто рядовий.
  

Він на хвилю вмовк, вдивляючись у вираз мого обличчя.

• Що, хохол, прижмурився? Не подобаються мої слова? Я теж був колись украйонцем, але тепер я – прапорщик і у своїх поглядах на життя глибоко космополітичний.
  
• Шпрехен зі Дойч? Парле ля франсе? Ду ю спік інгліш? – запитав я.
  
• Що-що?
  
• Чи володієте ви хоча б однією з цих трьох світових мов, що я назвав?
  
• Ні. Ну то й що?
  
• А те, що космополіт повинен знати мову, культуру, побут, звичаї народів земної кулі. Тільки в цьому випадку він може назвати себе громадянином світу.
  

Того мов грець трапив. Погляд став сталевим, обличчя попелястим, очі, й так вибалушені, здавалося, от-от полізуть із орбіт.

За О.Сушком.


*Прочитати висловлювання. Розповісти, яке місце посідає у вашому житті Інтернет. У чому ви вбачаєте його користь? Які загрози ви відчуваєте для вас і ваших однолітків? Ким ви відчуваєте себе в Інтернеті: Homo faber (людиною вмілою), Homo Consommatus (людиною-споживачем), Homo еloquens (людиною, що спілкується) чи Homo Informaticus (інфолюдиною)?


І. Homo Internetus – людина-космополіт, громадянин світу, яка втратила свою ідентифікацію, самобутність і культуру.

Інтернет – це суперпотужний інструмент, який нав’язує західну культуру та систему цінностей. Констатуємо ще один факт, що це безцензурна система, яка наповнена інформаційним сміттям, непотрібною рекламою. (З газети.)

ІІ. Хоча глобалізація високо підносить прапор свободи, але реально сфера свободи людини звужується, як шагренева шкіра, під дією не завжди помітних, однак потужних маніпуляторів — економічних, політичних, мас-культурних, мас-медіальних та інших. Яке місце залишиться для особистості під пресингом глобальних чинників, на що вона спиратиметься? Чи не перетвориться вона просто на статистичну одиницю, позбавлену можливості бути творцем — у культурі, в господарстві, в інтелектуальній сфері? (Іван Дзюба.)

Словник.

Homo Informaticus - біологічне творіння з одним лише інформаційним суперінтелектом, позбавлене емоцій і душі, людина, поневолена інформацією, яка часто стає заручником маніпулятивних технологій через невміння або небажання критично, осмислено до отриманої інформації підходити.


Дати відповіді на запитання:

• Як ви розумієте вислів «Homo sapiens – це Homo еloquens (Людина розумна – це людина, яка спілкується)».
  
• Як ви ставитесь до засилля інших мов у інформаційному просторі України? Чи відчуваєте на собі його вплив? У чому він виявляється?
  
• Який внесок можете зробити особисто ви у формування україномовного інформаційного середовища (зокрема україномовного Інтернету?)
  
• Яка роль україномовного Інтернету в особистісному розвитку молодих українців? Виконайте проект «Homo sapiens в україномовному Інтернеті».
  

VІІ. Домашнє завдання. Вправа 4.

Конспекти уроків підготувала О.Глазова.

Газета «Методичні діалоги», 2010, №8.

ПРОЧИТАЙТЕ УЧНЯМ Проблема формування україномовного інформаційного простору нашої держави актуальна й досить гостра. Нацковці довели, що сучасний масований інформаційний вплив уже не вимагає прямої чи прихованої пропаганди. Цілком досить тривалого й системного перебування особистості в інформаційному соціумі іншої держави. Відбувається тісний інформаційний зв'язок з іншою країною, що призводить до духовної і психічної нівеляції власного мовного імунітету. Створюються сприятливі умови для чужомовної ідентифікації, що є значно сильнішим чинником, ніж конкретна ідеологічна диверсія. На думку вчених, відсутність мовної стійкості – набута риса української ментальності. Тому лінгвісти б'ють на сполох: у нашої нації дуже занижений поріг гідності. Гідність українця необхідно виховувати з дитячого садочка. Тоді зі шкіл і вищих навчальних закладів не виходитимуть люди, байдужі до української культури. Чинники, які обумовлюють поведінку людини, є, як правило, групові, а не індивідуальні. Середовище скеровує взірці мовної поведінки. Переважання російськофонної міської лексики, на думку вчених, призводить до потрактування україномовного взірця у ролі відсталого, «сільського». У живому українському лінгво-культурному середовищі найбільш спостережені взірці суржикомовної мовленнєвої поведінки. Тому мігрант із села, перебуваючи на межі двох культур, двох мовленнєвих стихій, у стані роздвоєння душі, не обирає мову, а тільки підсвідомо пристосовується до лінгвокультурного середовища. Вагаючись між містом і селом, не знаючи, з чим себе ідентифікувати, він перетворюється в суржикомовного марґінала. З журналу.       Суржик – це хвороба, що зачіпає не тільки “порушення мовної норми”. Це проблема – психічна, психологічна, гуманітарна... Спроба таким чином “захистити себе від України (мови, мовомислення, свідомости) перетворює людей на пітекантропів ХХІ століття, калік і рабів. Культурне невігластво – результат опору, природної редукції естетичних клітин людини.       Україна сьогодні перебуває “на лінії мовного фронту” – із заходу та центру йде циклон – з півдня насувається антициклон. Українці цілком можуть втратити зв’язки із генетичним корінням. Ліна Костенко з цього приводу сказала: “...Значна частина самих українців, які, втративши свою національну ідентичність і не ставши органічно людьми російської культури, являють собою конґломерат нечіткої національної належності, що продукує найпримітивніший засіб спілкування – суржик. Це вже хронічна хвороба нації. Її не вилікуєш ні піґулками, ні грошовими преміями всеукраїнських конкурсів, ні бальзамом патетики про національні святині... Тут вже потрібна шокова терапія”. Дмитро Дроздовський. Людині властиво прагнути органічності й цілісності мовного середовища. Часте переключення з коду на код викликає втому й хворобливе сприйняття у довкіллі всього, що має риси будь-якої самобутності. Навіть поліглот, потрапивши за кордон, продовжує мислити рідною мовою і невдовзі починає відчувати незборимий потяг додому - ностальгію. Перекладачам-синхроністам (недарма ж вони працюють зазвичай у парі) добре відомі втома від швидких перебіжок з мови на мову і напруга від приблизного тлумачення того, над чим письмові перекладачі сушать собі голови годинами, іноді роками. Інша справа - масова свідомість. Вона не підготовлена спеціальним тренуванням. Її перемінне блимання мов пригнічує і паралізує. Того ж ефекту можна було б добитися, вимагаючи від усіх громадян країни навичок космонавта, балерини, циркового акробата чи оперного співака. Ви давно були на залізничному вокзалі у Києві? Там демонструється новий винахід для здійснення сучасної мовної політики. Це електронне табло, де написи англійською, російською та українською мовами змінюються почергово через кожні кілька секунд. Не встигнеш щось прочитати, як текст уже інший. Здавалося б, навіщо це сіпання у коліщатках мізків, адже в Україні всі чудово розуміють мову свого громадянства. Ні в Лондоні, ні в Парижі, ні в Римі, де збирається значно більше людей з усього світу, нічого подібного немає. Будьте певні, у цього пристрою є і призначення, і замовники. Йому б пасувала назва шизофренізатор. Навіть блимання сонця крізь шпари частоколу викликає у цілком здорового на голову велосипедиста епілептичний припадок. Але ж мова і є практична свідомість."Шизують" радіо й телепередачі, залізничні квитки, чеки у магазинах, етикетки на товарах, рекламні оголошення, періодичні видання, цитатні огляди, пари ведучих на концертах. Прогинатися у поклоні перед чужим привчають з казки-телеколиски, з американського мультика для малят. Роль віддушини від мовної напруги, а заразом і відпочинку від мовної втоми відведено сердючкам, кроликам, телекумам і таким іншим мамадурникам. Віталій Радчук.

Інтернет-джерела:

Лариса Масенко. Українська літературна мова: історія становлення і розвитку

end.com/lmasenko.phpl#ch1

Борис Антоненко-Давидович. Як ми говоримо

ссылка скрыта


Олександр Пономарів. Культура слова: мовностилістичні поради

ссылка скрыта

Ірина Фаріон: «Світова практика визнає верховенство мовних прав нації над мовними правами особи» (інтерв’ю)

ссылка скрыта


Віталій Радчук. Забобон неперекладності, або Чи під силу мові Тараса переклад цитат?

ссылка скрыта

Ярослав Радевич-Винницький. «Жива мова – як ріка: ніколи не тече прямо…»

ссылка скрыта

Дмитро Горбачов: Є шароварно-гопашна культура, а є шароварно-гопашне безкультур’я

ссылка скрыта


Мовні конфлікти і гармонізація суспільства: матеріали наукової конференції

ссылка скрыта