Плани-конспекти вступних уроків української мови

Вид материала

Конспект

Содержание Зміст уроку Дух - свідомість, мислення; внутрішній стан, моральна сила людини (колективу). Духовність V. Виконання вправ на закріплення. VІ. Підбиття підсумків уроку. VІ. Домашнє завдання. Тип уроку Функції мови Волюнтативна (впливу) Номінативна (називання) V. Виконання вправ на закріплення вивченого. VІ. Підбиття підсумків уроку. Афоризми про мову 9 клас Тема: Розвиток української мови Тип уроку Словниковий запас мови незміренний V. Підбиття підсумків уроку. Тема: Мовлення як предмет вивчення стилістики і культури мовлення Тип уроку Загальнонародна мова Літературна мова ... Полное содержание

Подобный материал:

• Відділ освіти Радивилівської райдержадміністрації Навчально-методичний центр Плани, 257.29kb.
• О. П. Глазова н. М. Дика рідна мова плани-конспект, 1728.69kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 87.33kb.
• Конспекти вступних уроків 10 клас Тема: Мовлення як предмет вивчення стилістики І культури, 383.23kb.
• Протокол засідання регіонального методичного об’єднання викладачів української мови, 69.9kb.
• Програма вступних випробувань з української мови та літератури для вступу на навчання, 90.82kb.
• Уроках української мови та літератури, 25.68kb.
• «корифеїв», 144.97kb.
• Програм а з української мови для вступників до аспірантури на 2009 рік передмова, 104.24kb.
• План. Вивчення української мови на сучасному етапі. Ознайомлення з частинами мови, 401.97kb.

Зміст уроку

І. Організаційно-психологічний момент.


* Знайомство з новим підручником.

• Читання передмови.
  
• Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).
  

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.


* Прочитати спроектовані на дошку речення. Пояснити лексичне значення слів душа, дух, духовний, духовність.


Мова - це пісня душі, покладена на слова (Д.Білоус.) Слово – прихисток і душі, і духу. (П.Мовчан.) «Мова — жива схованка людського духу»,— писав класик нашої літератури Панас Мирний. «Мова народу — це його дух, а дух народу — це його мова», — писав мовознавець і філософ Вільгельм фон Гумбольдт. (З підруч.) Мова народу – відображення Батьківщини і її духовного життя. (К.Ушинський.)


Словник. Душа - внутрішній психічний стан людини з її настроями, переживаннями та почуттями. Дух - свідомість, мислення; внутрішній стан, моральна сила людини (колективу). Духовність – спрямованість свідогляду, в основу якого покладено відстороненість від усього матеріального, приземлено-практичного; специфічно людська якість, недосяжна як для тварини, так і для машини. Пронизує всі форми людської свідомості: моральну, політичну, релігійну, художню тощо. У християнстві Д. пов’язана з внутрішньою чистотою, скромністю, порядністю. Культура - сукупність матеріальних та духовних цінностей, а також способи їх створення, вміння використовувати для людського прогресу, передавати з покоління в покоління.


ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.


ІV. Вивчення нового матеріалу.


* Пояснення вчителя.


Ще в давнину люди зрозуміли, що мова є не лише засобом спілкування, вона олюднює, шліфує людську душу, формує світогляд, робить людину істотою духовною. Саме за допомогою слова в людські душі можна вкласти знання й почуття, що навернуть до добра й справедливості, виплекають найкращі риси. (З підручника.)


*Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 12).

Виконання вправи 2 (письмове), вправ 3, 4 (усне)


V. Виконання вправ на закріплення.


*Записати речення, пояснити лексичне значення виділених словосполук. Визначити в словах орфограми, пояснити правопис слів.


Мова – це коштовний скарб, набутий віками нашим народом, його невичерпне духовне багатство (П. Панч). Народ цю мову прикрашав, любив од роду і до роду. І в ній відбилася душа мого великого народу (М.Пироженко). Мова діє в усіх сферах духовного життя як творча сила (Л.Вайсгербер). Рідна мова... Великим і щедрим має бути народ, який володіє таким неоціненним багатством, такою невичерпною скарбницею духовності й культури. (За М.Красуцьким.) Тільки той народ може вважати себе здоровим, тільки той народ може впевнено дивитись у свою будущину, всі сфери діяльності якого перейняті його мовою і культурою (Д.Павличко).


* Попереджувальний диктант.

І. О мово, щоб душа була живою, в устах нащадків будь повік жива (Н.Нікуліна). Мова – таки душа народу, ген культури, змістовний, сутнісний продукт, а не просто обгортка для думок і речей. (В.Радчук.) Не знехтуй мовою свого народу, в якій би шані інша не була! Потребу вдовольниш з водопроводу, та спраглу душу – тільки з джерела (А.Непокупний).

ІІ. Мова - найважливіший засіб формування й утвердження духовності народу. Адже до Бога людина звертається не за допомогою, скажімо, танцю чи образотворчого мистецтва, а саме за допомогою мови. Добрі й злі помисли людина оформляє й усвідомлює в мові. Самовдосконалюється людина через мову. Мова - основна ознака і основний інструмент саморозвитку як людини, так і нації.(І.Ющук)

ІІІ. Бережімо й любімо свою українську мову! Любімо її в усьому: у книжці, у пісні, у розмові. Ніколи не цураймося своєї рідної мови, де б то не було: чи в себе вдома, чи серед чужих! І не вільно ніде ховатися з рідною мовою, заступаючи її без потреби іншою. Рідна мова – то душа народу, і хто цурається її – той душі своєї цурається! (З журналу.)

* Диктант із коментуванням.

І. Рідна мова – то неоціненне духовне багатство. У рідному слові народ усвідомлює себе. Слово рідної мови – могутній засіб передачі від покоління до покоління історичного, культурного, побутового досвіду народу. Рідне слово – невичерпне і невмируще джерело, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село й місто, про весь свій край. (За В. Сухомлинським.) Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання століть, мова – це ще й музика, мелодія, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мистецька діяльність народу. Олесь Гончар

ІІ. Мова — оселя буття духу. В оселі мови живе людина (М.Гайдеґер). Мова є відбиттям духу людського і засобом для перетворення матеріального світу на світ духовний (В. фон Гумбольдт). Нас кличе Україна-мати одвічну силу дарувати, свій дух передавать словам...(Д.Білоус.) . Багатовіковий досвід трудового люду, його творча снага, сила духу, біль і гнів, боротьба, страждання, мрії – все це зафіксовано в слові, в народній пісні, думі, прислів'ї повнозерному, народному афоризмі (О. Гончар).

ІІІ. Слово, як і злак хлібний, виростає з тієї землі, на якій живеш і в яку ляжеш (Першодрукар І.Федоров). Мова посідає одне з найвищих місць на шкалі національних цінностей (У.Вайнрайх). Мова — така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі (Панас Мирний). Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, здійснює над собою самовбивство (П.Шафарик). Ні мертва мова, ні мертва цивілізація ніколи не можуть схвилювати світ (Б.Шоу).


VІ. Підбиття підсумків уроку.

*Робота з підручником. Усне виконання вправ 5, 6.


* Пояснити слова поета:

І тільки Слово береже в основі безсмертя української душі (Б.Олійник.)


VІ. Домашнє завдання. Вправа 7.


8 клас

Тема: Вступ. Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу.

Мета: пояснити основні функції мови, основну увагу зосередивши на таких, як гносеологічна, комунікативна, волюнтативна; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, комунікативні вміння, емоційну й естетичну сфери, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця, підручник⁴.


Зміст уроку


І. Організаційно-психологічний момент.


Знайомство з новим підручником.

• Читання передмови..
  
• Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).
  

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.


* Прочитати спроектовані на дошку речення. Назвати функції, які виконує мова.


Мова - це засіб переносити ідеї з мого до твого мозку, не вдаючись до хірургії. (М.Амідон) Мова – це засіб не так виражати вже готову істину, як відкривати досі невідому (О.Потебня.) Українська мова — це мова не тільки українців, спілкуватися нею мають право мешканці України  всіх національностей з потреби гуртуватися, з необхідності доходити порозуміння й ладу в спільному домі. (В. Радчук.) Надзвичайно важлива роль мови – об’єднавча. У державотворчому процесі мові належить чільна роль (Л.Масенко.) Кожна мова – то унікальне знаряддя пізнання світу. (В. Радчук.)


* Робота з підручником. Усне виконання вправи 1.


ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.


ІV. Вивчення нового матеріалу.


* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.10-11)

* Опрацювання таблиці.

ФУНКЦІЇ МОВИ
КОМУНІКАТИВНА	за допомогою мови люди обмінюються думками й почуттями;
ПІЗНАВАЛЬНА	передовсім через мову людина пізнає світ, здобуває знання про нього;
ВОЛЮНТАТИВНА (ВПЛИВУ)	засобом мови люди впливають одне на одного: переконують, спонукають, застерігають, надихають.
МИСЛЕОФОРМЛЮВАЛЬНА:	думки формуються й виражаються тільки за допомогою мови;
НОМІНАТИВНА (НАЗИВАННЯ)	за допомогою мови всі предмети, особи, явища тощо одержують свою назву;
ВИРАЖАЛЬНА	через мову людина розкриває свій інтелект і реалізує свої здібності;
ЕМОЦІЙНА	за допомогою мови людина виражає свої почуття й пережи вання;
ЕСТЕТИЧНА	через мову людина увиразнює свої смаки й уподобання; мова – основа мистецтва;
ОБ’ЄДНАВЧА	мова об’єднує людей, робить їх причетними до однієї спільноти.

* Робота з підручником. Усне виконання вправи 2.


V. Виконання вправ на закріплення вивченого.


* Пояснювальний диктант. Назвати функцію мови, про яку йдеться в кожному з речень.


І. Українська мова є державною мовою українського народу, визначальною ознакою нашої держави, засобом міжособистісного і міжнаціонального спілкування, єднання гро­мадян України в суспільно-історичну спільноту. (З Концепції мовної освіти в Україні.) Словом можна вбити, можна врятувати, словом можна військо мужнє згуртувати. (В.Шефнер.) Абсолютно ніщо не є таким само важливим для культури нації, як її мова. (Вільгельм фон Гумбольдт) Мова – своєрідний енергопровід від одного до іншого, від одного до багатьох. (П.Мовчан.) Ту нев’янучу слухали мову, що лунала, як ангельський спів. (Л.Вишеславський.)

ІІ. У слова свої закони вічно мінливого руху, слово – клітина мислі, артерія сили духу. (П.Воронько.) Є слово – наче мед, як хміль і як потік, а є слова такі, що ломлять скелю дику. (А.Малишко.) Що є для мене на кожен день святом, що я люблю із дитинства? Щира і ніжна, вічна, крилата мова моя материнська! (Г.Шмицький.) Слова були для нього мов великодній дзвін і оживляюча роса для зів’ялої квітки. (І.Франко.) Рідна мова - мати єдності, батько громадянства і сторож держави. (М. Даукша) Мова народу є тим стрижнем, на якому формується культурна самобутність народу. (Н. Гаджиахмедов) Усвідомлення народної єдності в сенсі спільності думки (мислення), що визначається єдністю мови, є глибоко давнім явищем.(О.Потебня).


* Робота з підручником. Виконання вправи 3 (письмове), вправи 4 (усне).


* Диктант із коментуванням. Яку мову, на вашу думку, слід вважати рідною? Яка роль рідної мови в житті людини? У вашому житті?


Власне, що таке рідна мова? Мовознавець В. Русанівський доводив, що це мова батьків, „з якою людина входить у світ”, рідна мова також „єднає, консолідує народ у часі і просторі”. Літературознавець А.Погрібний стверджував, що це мова роду, а не материнська. Слушна думка, коли уточнити, що коріння живить рід з різних глибин давнини.

Н. Дзюбишина-Мельник стверджує: рідна мова є не в кожного навіть за обставин одномовного довкілля, бо це мова культури, яка виховує, а не мова спілкування, до якого спонукає вселенський інстинкт. (З журналу.)


* Робота з підручником. Виконання вправи 3 (письмове), вправи 4 (усне).


* Вільний диктант. Про які функції мови йдеться в тексті?


Для більшості населення нашої держави українська мова є рід­ною, тобто мовою предків. У мові акумулювано багатющий життєвий досвід, невичерпні скарби народної пісні і думи, неповторного українського гумору, національні й загальнолюдські ідеали, незнищенний оптимізм.

Саме з допомогою рідної мови діти нашої держави мають пізнавати навколишній світ, прилучатися до національної й світової культури, щоб потім, вийшовши зі стін школи, продовжувати розвивати її далі, передавати естафету рідної мови дітям і внукам.

З Концепції мовної освіти в Україні


Словник. Акумулювати – нагоромаджувати, збирати. Ідеал - найвища досконалість, взірець; найвища мета, до якої прагнуть люди. Оптимізм – світосприймання, пройняте життєрадісністю, бадьорістю, вірою в краще майбутнє.


*Робота з підручником. Письмове виконання вправи 5.


VІ. Підбиття підсумків уроку.


*Робота з підручником. Усне виконання вправи 6.


* Прийом «мікрофон». Продовжити речення:

Зазвичай у переплетенні функцій мови вирізняють найвагоміші: комунікативну…


VІІ. Домашнє завдання. Вправа 7.

АФОРИЗМИ ПРО МОВУ Кордони моєї мови означають кордони мого світу. (Людвіг Вітгенштайн) Якщо ви розмовляєте з людиною мовою, яку вона розуміє, - слова досягають її мозку. Якщо ви розмовляєте з людиною її мовою, то слова досягають серця. (Нельсон Мандела) Мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж інших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб'єктом історії. (Ольга Федик)

9 клас

Тема: Розвиток української мови

Мета: ознайомити з тенденціями розвитку української мови в наші дні; виховувати повагу до української мови, патріотизм; розвивати увагу, логічне й образне мислення, удосконалювати навички роботи з підручником, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник⁵.

Зміст уроку


І. Організаційно-психологічний момент.


* Знайомство з новим підручником.

• Читання передмови.
  
• Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).
  

Колективне усне виконання вправи 1.


ІІ. Підготовка до вивчення нового матеріалу.


* Робота біля дошки. Записати речення. Чи змінюється, на вашу думку, мова? Чим викликані та з чим пов’язані зміни?


Мова росте разом із душею народу. (І.Франко.) Слова, забуті і нові, мелодією вишиті у мові. (Н.Гуменюк.) Мова, наша мова – літ минулих повість, вічно юна мудрість, сива наша совість. (Ю.Рибчинський.)


ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.


ІV. Вивчення нового матеріалу.

*Робота з підручником.

Колективне опрацювання теоретичного матеріалу (с. 2 ).

Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих, - рідна мова, Вишнева ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа. Так починається вірш «Рідна мова» видатного українського поета Максима Рильського. Справді, мова народу уміщує і людський досвід, тобто береже пам’ять про минуле, і реагує на реалії сьогодення, тобто відбиває всі зміни в реальному житті. Отже, мова є чутливою до суспільного життя її носіїв. Зміни відбуваються у фонетиці, лексиці, граматиці, правописній системі. Найбільш рухливою є лексика. Науковці стверджують, що впродовж десятиріччя словниковий склад мови змінюється приблизно на 25%. Реальність породжує потребу у виникненні нових слів для називання нових предметів, понять, ознак, явищ. Властивими українській мові способами утворилися й увійшли до активного вживання слова державник, самостійник, податківець, тестування і под. Завдяки розвитку економічних і культурних зв’язків України з державами світу лексика збагатилася за рахунок запозичення іншомовних слів (мер, спікер, кліп, менеджер, піца, хіт). Підраховано, що близько 90 відсотків нових слів, що з'являються у кожній мові, - це терміни. Упродовж останніх років термінологія багатьох галузей наук значно оновилася (блог, імуногенетика,, кріохірургія, мовне портфоліо, рейтингова система освіти, шоуїнг). Чимало термінів і професійних слів перейшли до мовлення широкого загалу: субсидія, інфляція, ліцензія, бартер, дистриб’ютор.

*Усне виконання вправи 2.

Дати відповіді на питання:

• Зміни на якому рівні мови – лексичному чи граматичному – засвідчили подані у вправі речення? Поясніть.
  
• Чим зумовлено «відмирання» в мові одних слів і «народження» інших? Зробіть висновок: чи пов’язаний розвиток мови з життям суспільства? У чому, на вашу думку, такий зв’язок виявляється?
  
• Чим, на вашу думку, спричинене виникнення авторських неологізмів? Чи «приживаються» вони в мові? Від чого це залежить?
  

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

*Прочитати. Як ви розумієте вираз «розвиток мови»? Чим спричинені зміни у структурних рівнях мови?


І. Мова як засіб спілкування членів суспільства не може не змінюватись. Основу мови складає її основний словниковий фонд і граматична будова. Зміни в мові не руйнують самої мови, тому що її основа змінюється дуже повільно і забезпечує стійкість мови.

Розвиток мови – це зміни, які відбуваються в напрямку її вдосконалення. Зміни ці відбуваються на всіх структурних рівнях мови (З підручника).


ІІ. Потуга мови – у ній самій. Інакше кажучи, у можливостях людського розуму. Хоча при цьому кожна мова має конкретний вимір: демографічний, політичний, економічний, правовий, ідеологічний, інформаційний, евристичний (науковий), культурний, освітній тощо. …Кожна мова – то унікальне знаряддя пізнання світу.

Змінюється мова завдяки внутрішнім пружинам розвитку, але спричинюють напругу всередині неї зовнішні чинники. Серед них найперший – це нове життя в усьому його різнобарв’ї, але не останній – це інші мови, які мають здатність проникати їй у тіло. А коли “позичаєш тую мову в свою, чудову, пребагату”, як казав поет, то тут ще треба розібратися: чи маємо справді розвиток рідної мови? (В.Радчук.)


* Прочитати. Які з поданих слів можна вважати неологізмами? Визначте серед них власне неологізми (нова форма й новий зміст); 2) перенайменування (нова форма - уже відомий зміст); 3) переосмислення (уже наявна в мові форма - новий зміст). Які з неологізмів є іншомовними словами? Наскільки інтенсивним є сьогодні проникнення в українську мову іншомовних слів? Як це пояснити?


Речник (прес-секретар), вільноринковий, банкомат, тінізація, соборність, европейськість, успіхологія, євроманікюр, відеопіратство, сувереншовінізм, СДУ (система дистанційного управління), комп’ютерний вірус, штрих-код, вогнеборець, равлик (назва символа, який розділяє ім'я скриньки користувача і хоста, де знаходиться ця скринька в адресах e-mail.), дельфінологія, біржовик, нік, прогалик (пропуск між словами в тексті).


Словник. Неологізм – слово або його окреме значення, які з’явилися в мові на даному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями. Кількість неологізмів тільки в періодиці в розвинених мовах протягом року досягає десятків тисяч. Переважна більшість неологізмів (до 90 %) — терміни. Неологізми ряду мов (англійської, російської, французької, японської) фіксуються й досліджуються в центрах неології. Сленг - емоційно забарвлені слова розмовного типу, переважно жаргонного характеру, які в сучасних умовах мають тенденцію легко переходити в літературну мову.


*Прочитати текст. Усно переказати його, проілюструвавши самостійно дібраними прикладами інтернаціоналізмів. Значення терміна інтернаціоналізм уточнити за словником термінів.


Щоб мова нормально розвивалася, аж ніяк не можна штучно спрямовувати її розвиток у тому чи іншому напрямі. Найприродніший розвиток мови спирається на живе народне мовлення, неспотворене жодними зовнішніми впливами. Годі заперечити, що співжиття і культурний обмін між народами сприяє засвоєнню інтернаціональної лексики. Уживання інтернаціоналізмів, коли в своїй мові немає чим їх заступити, цілком виправдане. (С.Караванський.)


Словник. Інтернаціоналізми (інтернаціональні слова) - слова, поширені у всіх або багатьох неспоріднених мовах, близькі за лексичним значенням і звуковим оформленням


* Прочитати інтернаціоналізми. Які з них мають українські відповідники? За потреби скористатися довідкою. З українськими відповідниками скласти речення. Зробити висновок: яких лексичних запозичень слід уникати.


Консенсус, принцип, імідж, абсурд, горизонт, клімат.


Довідка. Згода, засада, образ, безглуздя, обрій, підсоння.


* До кожного іншомовного слова дібрати український відповідник. Які з утворених пар є лексичними дублетами (абсолютними синонімами)? У якому стилі зазвичай уживається кожне з іншомовних слів? Які з них у мовленні варто замінювати на українські відповідники, які не слід? Якою мірою це залежить від контексту?


Екстраординарний, бізнесмен, адвокат, понтифік, пролонгація, ОК, спам, міленіум, блокбастер, мер, віза, координувати, лімітувати, пріоритет, репродукувати, симптом, компенсувати, квантативний, бутерброд, шеф, експорт.


Довідка. Особливий, заповзятник, захисник, папа римський, подовження, тисячоліття, бойовик, міський голова, гаразд, непотріб, дозвіл, погоджувати, обмежувати, першість, відтворювати, ознака, відшкодувати, кількісний, накладенець, керівник, вивіз.


* Прочитати. Визначити головну думку тексту. Якою мірою ви згодні з його автором? Відповідь побудувати у формі роздуму та проілюструвати прикладами.


Частка англіцизмів в українській мові зростає щокілька років на цілий окремий словник. Чи це поповнення мови, а не її витіснення? Чи це розвиток, а не заміна?

Ми позичаємо слова, які цілком піддаються перекладові, отже, виштовхують з обігу питому лексику: інтенція (намір, задум), рецепція (сприйняття), фан (болільник, уболівальник), бренд (ґатунок), промоція і промоушн (заохочення, сприяння, підтримка, допомога), памперс (підгузник), трансформер (перекинчик, перевертень), андеґраунд (підпілля), маркетинг (збут, вивчення ринку), кастинг (конкурсний відбір – акторів, фотомоделей тощо), пресинг (тиск, натиск), моніторинг (нагляд, контроль, перевірка), прайс-лист (цінник, прейскурант), дилер (посередник), трейдер (торговець), провайдер (постачальник), спічрайтер (складач промов), дайджест (оглядовий збірник), плейєр (програвач), скейтборд (дошка-самокат), котон (бавовна), степлер (зшивач, скріплювач, спинач), генерація (покоління), респектувати (шанувати), джек-пот (найвища сума виграшу), бізнес-ланч (діловий обід), тост (грінка), аплікант і аплікація (заявник і заява), бігборд (панно, стенд), амбасада (посольство), екзит-пол (опитування на виході), кілер (убивця), гелікоптер (вертоліт), шейпінг (підправка статури, догляд за поставою) і сотні подібних. (За В.Радчуком)


* За поданими лексичними значеннями визначити слова. Чи сприймаються вони сьогодні як неологізми? Пояснити.

• Позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику.
  
• Процес встановлення курсу валюти чи курсової вартості акцій.
  
• Упровадження американського долара (наприклад, у економіку України).
  
• Проходження митного контролю
  
• Оптовий торгівець; постачальник; фірма або підприємець, який займається збутом продукції; юридична або фізична особа, яка займається від імені фірми-виробника збутом і гарантійним обслуговуванням товару
  

Довідка. Іпотека. Курсоутворення. Доларизація. Розмитнення. Дистриб'ютор.


* Що означають подані вислови? Як пояснити їхню поширеність? Чи варто їх уживати в мовленні? Чому? Як розмежувати розвиток мови та засмічення мови?


No problem; no coment, ОК.


*Прослухати. Виписати подані в уривках авторські новотвори. Які з них сьогодні є загальновживаними словами? Які широко вживаються в поетичному та публіцистичному мовленні? Чи згодні ви з думкою, що письменник повинен творити нові слова? Відповідь побудуйте у формі роздуму та проілюструйте виписаними прикладами.


Письменник не тільки майстер, а й творець Слова. Письменниця Олена Пчілка, відчуваючи брак потрібної лексики, сама творила високоякісне Слово. Це їй ми завдячуємо наявність у нашій мові слів мистецтво, переможець, променистий. Галицькі письменники створили таке незаступиме тепер слово, як здійснювати. (С.Караванський.) 2. Відобразивши особливості українського світобачення, Тарас Шевченко викував нові слова, віднайшовши нові грані в узвичаєному, буденному, закріпив за багатьма словами нове значення. Ось його словотвори: довготерпеливий, медоточивий, золототканий, худосильний, убогодухий, пишно-чепурний, вінценосний. А ще: високочолий, великолітній, широкополий, крутоберегий, тихосердний (За М.Степаненком). 3. Котляревський в „Енеїді” вперше вжив слова несамовитий, приміта, розтовкти, угамуватися. П.Куліш чимало зробив для справи збільшення словника пересічного громадянина (вабити, зграя, злочинець, несвідомий, покора, послуга, почуття, рівність). Марко Вовчок теж доклала свою витончену ручку до нежіночої справи українського словокарбування (красень, легкодухий, намір, питання, струмінь). Байкар Л. Глібов допоміг нам конкретніше означити дійсність, ввівши такі мовні одиниці: бурмотати, пожовкнути, соромно. На особистому рахунку І. Нечуй-Левицького велика кількість слів, без яких сьогодні ми навряд чи обійшлися б: стосунок, перепона, квітник, вигукування, сміливість. А колекція нововведень М. Старицького не має собі рівних за суспільною розповсюдженістю, відзначимо хоча б такі слова: незагойний, мрія, завзяття, байдужість, темрява, привабливий, потужний, нестяма і багато інших. (М. Нестелєєв.) Сьогодні в літературному обігу подибуємо незафіксоване у словниках слово цікавинка, одне із значень якого відповідає запозиченому родзинка. Біля колиски цього слова стояла письменниця Докія Гуменна. До опису безвільної, пригніченої особи вона докидає епітет вівцеподібний, розкоханій на дармових хлібах особі прикладає прикметник пишнотілий. (С.Караванський.)


* Прочитати. Розказати про застарілі слова. Яка їхня роль у мовленні? У яких випадках уживання застарілих слів доцільне? Відповідь проілюструвати поданими в тексті прикладами.


Розвиток мови – процес незворотний. Ми перекладаємо сучасною українською мовою козацькі літописи та твори Г.Сковороди, “Енеїду” І.Котляревського читаємо з тлумачником. Значній частині словника Б.Грінченка сьогодні ми не знаходимо застосування, бо позначені речі та способи їх бачення вийшли з ужитку як застарілі.

Дотепер цінну, але призабуту лексику, зокрема репресовану, справді варто активізувати в обігу. Проте відроджувати мову минувшини не випадає. Чи ж потрапимо нафту замінити в терміносистемі промислу ропою, склозавод – гутою, спиртово-горілчаний – гуральнею? Чи вдасться переконати скінхеда, що він – гиря? (За В.Радчуком.)


*Робота з підручником.

Усне виконання вправи 5.

Прокоментувати зміст речення Словниковий запас мови незміренний.


*Робота з підручником.

Письмове виконання вправи 6.


*Пояснювальний диктант.

І. У розвинених мовах кількість неологізмів, зафіксованих у газетах і журналах, упродовж одного року, складає десятки тисяч. Це зумовлено соціальною потребою в називанні всього нового та в його осмисленні, внутрішньомовними факторами: тенденціями до економії, уніфікації, завданнями експресивно-емоційної стилістичної виразності.

Запозичені з англійської мови слова драйв (рух), байк (велосипед), апгрейд (підйом, заряд) притаманні мовленню сучасних підлітків, або тінів (скорочено від тінейджерів – молоді віком від 13 до 18 років).

Будь-який неологізм на момент свого виникнення є продуктом індивідуально-авторської мовотворчості, він створений на замовлення конкретної ситуації. Подальша доля неологізму залежить від прийняття або неприйняття його носіями мови. (За В.Смиковою)


V. Підбиття підсумків уроку.


*Бесіда.

• Як ви розумієте зміст виразу Розвиток мови – це зміни, які відбуваються в напрямку її вдосконалення?
  
• На яких структурних рівнях мови відбуваються зміни? Як ви гадаєте, чому найбільш рухливою є лексика?
  
• Прокоментуйте слова письменника Джона Френча: Слова - це листя на дереві мови, і якщо якесь листя падає, то інше займає його місце.
  
• Чому зміни в мові не руйнують самої мови?
  
• Що породжує потребу у виникненні нових слів? Чому найбільше новотворів – у політиці, економіці, техніці, науці?
  
• Як ви ставитесь до іншомовних запозичень? Чи згодні ви з тим, що найбільше запозичень у термінології? Як це пояснити?
  
• Чи залежить розвиток мови від мовної політики держави? Як ви розумієте цей термін?
  
• Чи згодні ви з виразом Володимира Колечицького: Архаїзм — це неологізм на пенсії? Відповідь проілюструйте прикладами.
  
• Яку роль у розвитку української мови відіграють ЗМІ? Розкажіть про це.
  
• Чи існує зв’язок між розвитком української мови та діяльністю україномовних веб-сайтів? Який саме? Які україномовні сайти вам відомі? Який україномовний сайт є вашим улюбленим? Чому?
  
• Чи можна сьогодні говорити про український Інтернет? Свою думку аргументуйте.
  

Довідка. Мовна політика України – політика держави, спрямована на забезпечення належних умов функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, гарантування вільного розвитку, використання мов національних меншин України.

• Прокоментуйте вислів мовознавця В.Радчука:
  

«Мова як подих і голос краю переживе всі партії та ідеології, а деякі слова мови, передусім ті, що старші за неї, переживуть саму мову. Це крона й коріння явища значно обсяжнішого, місткішого і вартіснішого – людського єства. У мові ми знаходимо себе і навік полишаємо. Мова, якою ми говоримо, – це наше безсмертя».


ІV. Домашнє завдання. Вправа 7.


10 клас

Тема: Мовлення як предмет вивчення стилістики і культури мовлення

Мета: дати поняття про загальнонародну мову та літературну мову, мовну норму та мовний варіант, культуру мови та культуру мовлення, розмежувати мовлення правильне (таке, що відповідає мовним нормам) і мовлення комунікативно доцільне (скероване на максимальне досягнення мети спілкування); розвивати логічне мислення, увагу до системи вимог щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності, повагу до рідної мови.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник⁶, таблиця.


Зміст уроку


І. Організаційно-психологічний момент.


* Знайомство з новим підручником.

• Читання передмови.
  
• Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).
  

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.


ІІІ. Підготовка до вивчення нового матеріалу


*Робота з підручником. Колективне усне виконання вправи 1.


*Прочитати спроектовані на дошку речення. Про які види мовленнєвої діяльності прямо або опосередковано йдеться в кожному з речень? Чому мова й мовлення нерозривні? Які види мовленнєвої діяльності являє собою спілкування?


Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ). Як крапля довбає камінь не силою, а падінням, так людина стає вченою не примусом, а читанням. (Овідій ) Навчившись слухати, матимеш користь навіть від тих, хто говорить погано. (Плутарх.) Очі – дзеркало душі... Та ще більше дзеркало – язик! (О.Сухомлин.) Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю. (В.Симоненко.) Розумного одразу видно, дурного одразу чутно. (О.Перлюк.) Перо коротше за багнет, а коле глибше (М.Полотай). Думай довго, пиши коротко. (А.Коваль.) Читання робить людину обізнаною, бесіда — кмітливою, а звичка записувати — точною. (Ф.Бекон.)  Чим менше думаєш, тим більше говориш. (Ш.Л. Монтеск’є.)


ІV. Сприйняття нового матеріалу.


* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

Спілкування – це передавання певної інформації, обмін нею між людьми. Процес спілкування являє собою різні види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письмо. Форми спілкування бувають різні: полілог (групова розмова), діалог (розмова двох людей), монолог (наявність співрозмовника не обов»язкова). Отже, мовлення – це діяльність, пов»язана з функціонуванням мови, це спілкування засобами мови, тобто через посередництво мовних одиниць. Мова і мовлення нерозривні. Розмежовують поняття загальнонародна мова і літературна мова. Загальнонародна мова - це сукупність слів, граматичних форм, особливостей вимови й наголошення, що їх використовують люди, для яких українська мова рідна. Загальнонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, професійну лексику, жаргони тощо. Вищою формою загальнонародної мови є літературна мова. Літературна мова - відшліфована форма загальнонародної мови, що постає на основі її писемної форми і в усному та писемному виявах обслуговує життя нації: державну діяльність, законодавство, науку, культуру, художню літературу, театр, засоби масової інформації. Сучасна українська літературна мова опрацьовується науковцями, письменниками та іншими діячами культури і науки. Шанобливе та дбайливе ставлення до літературної мови є ознакою патріотизму й високої духовності.

V. Вправи на закріплення здобутих знань.


*Робота з підручником.

Усне виконання вправи 2.

* Дати відповіді на запитання: Які види мовленнєвих помилок вам відомі? Які помилки найпоширеніші в мовленні ваших однокласників? Друзів? Як ставитеся до помилок у мовленні ви? Наскільки важливо володіти літературною мовою?

*Усне виконання вправи 3.

*Прочитати. Пояснити відмінність між поняттями культура мови та культура мовлення. Важливим поняттям мовознавства є варіативність. Варіанти - це паралельні форми існування мовних одиниць. Серед мовних варіантів виділяють : варіанти звука, фонетичні варіанти слова (униз/вниз), словотвірні варіанти слова (олениця/олениха), варіанти морфеми (префікси з-/зі-/із), варіанти словосполучення (українська пшениця/пшениця з україни) і речення (Сказати слово/Сказано слово), варіанти фразеологізмів (підрізати/обтяти крила). Мовна норма – мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, який закріплений практикою та рекомендований до вживання як обов’язковий. Порушення мовних норм утруднює спілкування. Саме з поняттям мовної норми нерозривно пов’язана літературна мова. Адже літературна мова – це унормована та відшліфована форма загальнонаціональної мови. Мовне правило - це наукове осмислення, визначення, формулювання мовної норми. Саме норми літературної мови є підґрунтям правил, якими користуються в усному і писемному мовленні. Нормативність мови, її відповідність тим вимогам, які ставлять перед мовою в суспільстві, вивчає розділ мовознавчої науки «Культура мови». У цьому розділі науки про мову розглядають питання мовних норм і доцільності вживання мовних засобів залежно від мети й умов спілкування. Інше значення терміна культура мови - уміння правильно говорити й писати, добирати мовні засоби відповідно до мети й обставин спілкування, грамотно, логічно, точно й виразно передавати засобами мови свої думки, почуття й переживання. Мові високої культури властиві багатство словника, різноманітність граматичних форм і синтаксичних конструкцій, логічна стрункість і виразність. Таким чином, розрізняють мовлення правильне (таке, що відповідає мовним нормам) і мовлення комунікативно доцільне (скероване на максимальне досягнення мети спілкування). Культура мовлення - це система вимог щодо вживання мови і мовленнєвій діяльності – усній і писемній. Належний рівень культури мовлення засвідчує розвинений інтелект та високу загальну культуру особистості. Культура мовлення забезпечує високий рівень спілкування, ушляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенн. Загальної культури особистості та суспільства в цілому. Плекати культуру мовлення - обов’язок кожного. Отже, літературна мова - це оброблена, унормована форма загальнонародної мови. Саме унормованістю літературна мова протиставляється іншим різновидам національної мови: діалектам, жаргонам, просторіччю. У писемному та усному різновидах вона обслуговує культурне життя народу. Українська літературна мова постійно розвивається й збагачується. Цей процес супроводжується усталенням, шліфуванням обов»язкових для всіх мовців літературних норм (З підручника.)

* Опрацювання таблиці.

НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
СТИЛІСТИЧНІ	правильне вживання у висловлюванні певного стилю властивих йому мовних засобів
ОРФОЕПІЧНІ	правильна вимова голосних і приголосних звуків, звукосполучень, правильне наголошення слів.
ОРФОГРАФІЧНІ	правильне написання слів і їхніх значущих частин, написання слів окремо, разом чи через дефіс, правильне вживання великої літери
ЛЕКСИЧНІ	використання слів у властивому їм значенні та правильне поєднання слів за змістом у реченні і словосполученні
СЛОВОТВІРНІ	правильне творення слів
МОРФОЛОГІЧНІ	правильна словозміна самостійних частин мови
СИНТАКСИЧНІ	правильна будова словосполучень і речень
ПУНКТУАЦІЙНІ	дотримання правил уживання розділових знаків

*Робота в парах. Відредагувати речення. Пояснити, які норми літературної мови порушено. З опорою на таблицю визначити тип кожної з виправлених помилок.


1. Згадуючи школу, перед нашими очима постає наш дружній клас, бібліотека та оформлений по останньому слову техніки спортзал. 2. Учасники олімпіади вспіли на регістрацію, яку розпочали в 9 годин ранку. Не дивлячись на спеку на протязі дня вони зберігали трудоспособність. Наслідки змагання їм об»явили через три неділі. 3. Без хороших знаннів дуже важко знайти своє місто в житті.

4. Сидячі в залі глядачі нестямилися від зачарування від п’єси. Їхній захват можна було збагнути по їх очах і дарованих виконавцям ошатних букетах. 5. Самий щасливий день у моєму житті це переможна гра по футболу з командою «Спартак». 6. Я рахую, що старшокласникам нічого не помішає прийняти участь у слідуючих міроприємствах: зустрічі з випускниками прошлих років і організації шкільного музея.            


*Робота в групах. Прочитати лист, надісланий школярем до редакції мовної телепрограми (стилістику та орфографію збережено).

Завдання:

• Визначте допущені в листі мовленнєві помилки, усно виправте їх. Які норми літературної мови порушено?
  
• Напишіть відповідь авторові листа, висловивши ваше розуміння порушеної проблеми.
  

Велика помилка відповідальних осіб є і в тому, що дозволяють людям позначати у паспортах та інших офіційних документах імена, прізвища українськими літерами у російському варіанті, наприклад: "Нікіта" замість Микита, "Анна" замість Ганна, "Крістіна" замість Христина чи прізвища, наприклад: "Іванєнко" замість Іваненко, "Літвінова" замість Литвинова... Це теж псує рідну мову.

Потрібен бути вироблений єдиний український стандарт стосовно цього, бо українська мова також має свою власну історичну специфіку, отже імена, прізвища, назви повинні відповідати їй. Ну от так заведено у нас що не "Анна" як скрізь у світі, а Ганна, що не "Ніколай", "Нікола", а Микола.

Просто в основному на ці імена негативна реакція багатьох людей, наприклад, на Слобожанщині, нехотять бути "Миколою" чи Ганною, чи Наталкою (до речі, бачив у документах тільки "Наталія") а мало чого не хотять, не подобається називатися як належить по-вкраїнські - хай їдуть звідси. Що буде, як Тома Сойєра перефарбувати на Хому Квасоленка?


* Робота з підручником. Письмове виконання вправ 4, 5.


* Диктант із коментуванням.

І. Граматиці підкоряються навіть імператори. (Латинське прислів’я). Велика мовна культура конче веде й до великої сили політичної (І. Огієнко), Норма виконує роль фільтра при рухові від системи мови до мовлення. (З підр.) Суржик — це правила утворення безладу (М. Флаєр), Суржик — це неповноправність. Це брак стилю. Це брак внутрішнього вертикального начала в людині (І.Фаріон.)

ІІ. Українська літературна мова давно виробила свої вимовні, наголосові, граматичні, стилістичні, лексичні норми. Їх треба дотримуватися. Порушенням норм є надуживання чужомовною лексикою на сторінках сучасної преси. Є багато й інших відступів від норм, проти яких і слід спрямовувати публіцистичне перо. (О.Пономарів.) Єдина літературна мова є нормативом у культурному й науковому житті країни. Проте мова не є щось застигле на віки вічні, тому й далі триває впорядкування мовних норм, уточнення сумнівних моментів у вживанні різних слів, дослідження мовних явищ і формулювання правил підпорядкування слів та складання речень, далі відбувається словотворення.(Б.Антоненко-Давидович.)

ІІІ. «Людина, байдужа до рідної мови,— дикун. Вона шкідлива своїм єством уже тому, що байдужість до мови пояснюється цілковитою байдужістю до минулого, теперішнього і майбутнього народу»,— писав російський письменник Костянтин Паустовський. Та невже ми, українці, чиєю мовою захоплювався не один світовий геній, поступово перетворюємось на дикунів?

Згадайте, яким суцільним суржиком «озвучуються» різні збори, пленуми, наради, диспути, мітинги. Якою неблагозвучною фонетикою ріжуть слух театральних відвідувачів деякі слуги Мельпомени.

Усі ми, на жаль, далекі від ідеального мовлення. Не раз і сам себе ловлю на помилці. А скільки разів не помічаю, недобачаю власних мовних вад! Та коли мене вже «підловлять» на тих помилках і виправлять, завжди щиро дякую за це. Принаймні ніколи не відмахнуся роздратовано: «Хіба не однаково, я говорю? Аби лише мене зрозуміли...» (А.Бортняк.)


*Навчальний диктант. Визначити стиль висловлювання. Сформулювати за його змістом три-п’ять запитань.


І. Національна мова і літературна мова не є тотожними. Між цими двома феноменами складний зв'язок. Літературна мова - штучний витвір провідних мислителів, художників слова. Вона потребує нормалізації, тримання стрижня, збереження монолітної єдності, що керується чинним правописом як кодексом (законом). Якщо для пересічних мовлян форми вільніші, то для самої системи мови вони є невблаганними.

Формами існування національної мови є літературна мова, діалекти, фольклор і розмовна мова.

Правопис – це частина мови, її формальне, лінійне відбиття, відкрита система.

Мета досліджень феномена мови - це вивчення форм існування національної мови в системі етнокультурних вартостей (літературна мова, діалекти, розмовна мова, фольклор). (За С.Костянтиновою.)


ІІ. Мова - один з основних націотворчих принципів. Доки під впливом певних історичних процесів не буде створено єдину, старанно оброблену літературну мову, мову офіційних документів, мову наукової термінології, мову журналів, часописів, газет, мову модерної художньої літератури, доти жоден народ не може, з усією повнотою, претендувати на те, щоб називатися нацією.


Літературна мова створюється сторіччями. У процесі мовотворчості бере участь багато людей. Це передовсім літератори: письменники, поети, а також науковці, політики. Проте є окрема група людей, без яких справу цю неможливо завершити, це - лексикографи. Мова мусить зазнати старанної кодифікації, бути пропущеною крізь густе сито, аби відсіяти усі плевели, звести мову до спільного знаменника, усунути розбіжності. Словники виконують і іншу функцію - зберігають велетенські скарби народної мови, ознайомлюють з тими скарбами велику кількість людей (З журналу.)

ІІ. Український мовленнєвий етикет відзначається неординарністю, бо постав на власному національному ґрунті та прийнятий духом європеїзму. Він віддзеркалює лагідну вдачу українців, схильність до коректності й толерантності в людських стосунках, зневагу до брутальності. Лайливі слова мають здебільшого іноземне походження. Особливо страшним паскудством є матірна лайка - пережиток первісного азіатського дикунства. Той, хто вдається до цієї грубої лайки, чинить злочинний замах на культуру нашої рідної мови, споганює наш національний мовленнєвий етикет, який формувався впродовж тисячоліть і став взірцем шанобливого ставлення до людей, невід'ємним компонентом не тільки української національної, а й європейської мовної культури, в якій людина вважається найголовнішою цінністю (згадаймо звертання «пан», «пані», «панна», «паничу», що походять від грецького слова «все»).

Український мовленнєвий етикет - то велика духовна сила, яка відстоює нас як націю (За М.Стельмаховичем.)


VІ. Підбиття підсумків уроку.


*Бесіда.

• Як співвідносяться мова загальнонародна та літературна мова?
  
• Які існують мовні норми?
  
• Які типи мовленнєвих помилок вам відомі? Навести приклади за принципом «правильно/неправильно».
  
• Яка роль в унормуванні української літературної мови Тараса Шевченка? Інших класиків української літератури?
  
• Як пов’язані культура мовлення та український національний етикет?
  
• Прокоментуйте назви розділів книжки мовознавця Ірини Фаріон «Мовна норма: знищення, пошук, віднова»: «Словотвірні норми — фундамент слова», «Синтаксичні норми — дзеркало мислення»).
  
• У чому відмінність між поняттями культура мови та культура мовлення.
  
• Витлумачте терміни мовлення правильне і мовлення комунікативно доцільне.
  
• Що таке мовне правило? Навести приклади.
  
• Чи впливають на розвиток літературної мови глобалізаційні процеси? У чому такий вплив виявляється?
  
• Чи здійснюють, на вашу думку, влив на рівень культури мовлення наших сучасників ЗМІ, зокрема Інтернет? Який це вплив?
  
• Який ваш улюблений україномовний сайт? Чим він вам імпонує? Чи дотримано на ньому норм української літературної мови? Наскільки необхідно це для Інтернету? Як ви до цього ставитесь?
  
• Які ви знаєте мовні сайти? Яке їхнє призначення? Складіть перелік таких ресурсів.
  
• Які норми літературної мови порушуються, на вашу думку, найчастіше? Проілюструйте відповідь прикладами.
  

VІІ. Домашнє завдання. Вправа 7.


Словничок використовуваних на уроці термінів

Загальнонародна мова – сукупність слів, граматичних форм, особливостей вимови й наголошення, що їх використовують люди, для яких мова є рідною. Загальнонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, професійну лексику, жаргони тощо.

Літературна мова – відшліфована форма загальнонародної мови, що постає на основі її писемної форми і в усному й писемному виявах обслуговує життя нації: державну діяльність, законодавство, науку, культуру, художню літературу, театр, засоби масової інформації.

Мовна норма – мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, закріплений практикою та рекомендований до вживання.

Мовне правило – наукове осмислення, визначення, формулювання мовної норми. Саме норми літературної мови є підґрунтям правил, якими користуються в усному та писемному мовленні.

Культура мови - уміння правильно говорити й писати, добирати мовні засоби відповідно до мети та обставин спілкування, грамотно, логічно, точно й виразно передавати засобами мови свої думки, почуття й переживання.

Культура мовлення – система вимог щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності – усній і писемній. Належний рівень культури мовлення засвідчує розвинений інтелект та високу загальну культуру особистості.

Суржик - 1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші; 2. перен., розм. Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова».


11 клас

Тема: Роль мови у формуванні та самовираженні особистості.

Мета: обrрунтувати важливість значення мови, зокрема рідної, у формуванні духовного світу людини, а також як найважливішого засобу самовираження людської індивідуальності.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник (Українська мова: Підруч. для 10-11 кл. шк. з укр. та рос. мовами навчання/ О.М.Бєляєв, Л.М.Симоненкова, Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова. – К.: Освіта.


Зміст уроку

І. Організаційний момент.


ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.


*Прочитати спроектовані на дошку висловлювання. Яка роль мови у формуванні й самовираженні особистості?


Мова є засобом спілкування між людьми, передання власного досвіду іншим і збагачення досвідом інших. Мова - це неперервний процес пізнання світу, освоєння його людиною. Мова сприяє виявленню й задоволенню матеріальних і духовних потреб людей, об'єднує їх у суспільство. Мова є засобом і матеріалом формування та становлення особистості людини, її інтелекту, волі, почуттів і формою буття. (З підручн.) Мовлення – прояв свідомості, її лабіринтів, поєднання і розташування нейронів у корі головного мозку. Мовлення відбиває психосоматичний стан людини, воно показує здібності людини, її рівень культури, духовности, свідомости. (Д.Дроздовський.)


ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.


ІV. Пояснення нового матеріалу.


* Робота з підручником. Виконання вправи 1.


*Пояснювальний диктант. Витлумачити лексичне значення виділених слів.


Україна проголосила, що будує правову демократичну державу. Для цього їй необхідні передовсім духовні, інтелектуальні особистості, високопрофесійні викладачі, політики, правники. Вміння говорити становить фундамент професіоналізму спеціаліста гуманітарного фаху. Проте й для представників професій, пов’язаних з технікою, це вміння є важливою професіограмою.

Уміння людини спілкуватися засобом слова зумовлюється загальною ерудицією, здібностями, самоосвітою, прагненням до самовдосконалення.


Словник.

Інтелектуальний – який стосується інтелекту – здатності до мислення, особливо до його вищих, теоретичних рівнів. Професіограма – важливий показник здатності до певної професії, роду діяльності: набір необхідних і достатніх якостей особистості, її знань та вмінь. Ерудиція – глибокі знання в певній галузі чи в багатьох галузях, широка обізнаність, начитаність, енциклопедизм


V. Виконання вправ на закріплення здобутих знань.


* Робота з підручником. Виконання вправ 3, 4.


* Прочитати (прослухати) речення. Як характеризує мовця його мовлення?


Розмовляти сучасною мовою свого народу, мати високий рівень культури власної мови – це не тільки показник інтелектуального розвитку особи, а й її обов’язок. (Б.Антоненко-Давидович.) Розумного одразу видно, дурного одразу чутно. (О.Перлюк.) Зв’язати себе по руках і ногах найлегше власним язиком. (Л.Сухоруков.) Спочатку було слово. Потім з’явилося пустослів’я. (О.Сухомлин.)


*Прочитати. Наскільки в мовленні сучасних старшокласників поширені жаргонізми? У мовленні дорослих та літніх людей? Як уживання жаргонізмів характеризує особистість? Висловити власне ставлення до активного поширення жаргону (сленгу) ЗМІ (засобами масової інформації), зокрема телебаченням. Навести відомі вам приклади.


І. Жаргонізми – слова, що вживаються в жаргоні – соціальному діалекті мови, яким користуються люди, об’єднані спільними інтересами, захопленнями, професією, віком, ситуацією.

Жаргонізми використовуються для надання експресивного забарвлення назвам предметів та явищ, важливих для членів соціальної групи, що послуговується даним жаргоном, а також для встановлення й вираження духовної єдності між ними. Наприклад, бабки (гроші), тусівка (спілкування), на шару (задарма), наїжджати (мати претензії), прикид (одяг), прикол (щось особливе), шлангувати (прикидатися) – молодіжний жаргон.

З довідника.¹


ІІ. Українсько-російський, а подекуди російсько-український, суржик є нашою лінгвальною дійсністю; він багатоликий, має свої різновиди, можливо, найкраще відбиті в творах художньої літератури. Аналіз сучасного стану мови не обходиться без того, щоб не сказати щось із приводу суржика. Його називають гримучою сумішшю, мовним безладом, шельменкоденщицьким мовленням, мовою-калікою, імперським діалектом, колоніальним гібридом, інвалідним покручем, вирізняють специфічний суржик інтелігенції, легалізований суржик тощо, говорять про нього осуджуючи, а то й беручи на кпини. Переважно трактують його як хворобливий стан мови, що є очевидним наслідком нечуваного тиску русифікації, складних інтерференційних процесів. (О.Сербенська).


* Робота в групах. Прочитайте. Спробуйте перекласти поданий уривок (усно) літературною українською мовою. Які процеси в розвитку мови він ілюструє? Як характеризує людей, які таким чином спілкуються?


Цю розмову, нереальну за доби І. Нечуя-Левицького і часів М. Стельмаха, складено з лексики, взятої із сучасних друкованих видань. Якби й трапилося в ній якесь питоме українське слово, як-от глузд, вщерть, малюсінький, сахатися, навшпиньки, сутужно, поспіль, всуціль, допіру, далебі, перегодом, неборак, проноза, шарварок, чи не здавалося б воно іноземним?..

«Гадаєш, піпл буде без бонусу й пресингу толерувати інвазію офшорних брендів у прайс-листах наших маркетів і на бігбордах?» – зі смайлом на фейсі проартикулював бой-френд іміджмейкер офіс-менеджерці за бізнес-ланчем з бренді й чикен-київ у снек-барі фітнес-центру, коли диск-жокей міняв рімейк синглу модерної хедлайнерки-суперстар на коктейль з хітів попси, мікс гардроку, арт-ґотіку, репу – харитативний ексклюзив для фанів брейк-дансу й рекреаційного секунд-хенду. „Що за слоган з постера? Не жени перманентно, без тайм-ауту піарний фаст-фуд, як на брифінгу перед самітом чи на пабліситі ток-шоу зі спікером! Ти ж не копірайтова топ-модель істеблішменту. Та й не репрезентант формації аутсайдерів, не тінейджер-скінхед чи памперсний байкер з пірсингом. Ти – креативний трейдер інновацій, промоутер маркетингу й сайдингу, хай-фай модератор, тебе респектують фундатори холдингів, спонсори перформенсів, монетарні боси, що мають кейси баксів на депозитах і гігабайти в ноутбуках лояльних білих комірців! Не пролонгуй нонсенсу фрустрацій депресивним кілером із мильного трилера. Наш месидж рецептору – це глобальний виклик. Фокусуватися в дискурсі конвенційної трансляції та мобільної перцепції на евентуальних лейбелах прагматичної екзистенції і нефункційних субститутах ноу-хау хепіендової футуристики – аналог суїциду на старті. Альтернатива – драйв у тренді. Концентруймося на тотальному консенсусі щодо формату тренінгу просунутої генерації лідерів. Щоб мати з гарантією реальний дилінг, треба зафондувати драстичний моніторинг і релевантний консалтинг дистриб’юторів, імплементувати трансформацію менталітету через мас-медіа і шоу-бізнес, поюзати для піар-акцій кліпи, музик-фести, інет-клаби, таблоїди, рейтингових спічрайтерів, блокбастерних секс-бомб, дайджести віртуальних блоків, пакети тестів для аплікантів на гранти”. „Вау, моя бізнес-леді, твій прес-реліз – супер для адмінсайту фірми! Але таймер у холі демонструє фінал вікенду й акселерує інтенцію фінішувати з чізбургером та біг-шейком. Подискутуймо адекватно на бізнес-панелі або в чаті он-лайну, окей?” (В.Радчук.)


* Диктант із коментуванням. Дати відповідь на запитання: яка роль у формуванні особистості належить рідній мові? Як рідна мова формує людську та національну гідність?


Не стліє рідне слово в домовині, як це йому пророчили колись. Жага життя не вмерла в Україні, сини своєї мови не зреклись! (Б.Дегтярьов.) Українське слово проситься до тебе. Хто його настояв на цих травах неба? Українська казка із-під віч сія – та хіба не звідси доленька твоя? (М.Шостак.) Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя? О рідна мово солов’їна, до тебе лину звідусіль; моя ти мово українна, моя жаго, відрадо, біль! (П.Харченко.) Не відцураймося добра – своєї мови, бо загинем. Нема без неї ні Дніпра, нема без неї України. (Б.Дегтярьов.) Як усяка любов, любов до рідного слова збагачує нас, ушляхетнює, робить щасливими. (В.Захарченко.) І слову найріднішому звучати в житті народу сто тисячоліть. (І.Редчиць).


VІ. Підбиття підсумків уроку.


*Робота в парах. Прочитати уривок. Пояснити лексичне значення виділеного слова, за потреби звернувшись до словника. Дібрати до цього слова антонім. Витлумачити лексичне значення слів хохол – малорос - українець.

Дати відповіді на запитання:

• Чи пов’язана самоповага людини із її національною самоідентифікацією? Яким чином?
  
• Яка роль самоповаги у формуванні особистості молодої людини?
  
• Як ви розумієте слова поетеси: Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція (Леся Українка). Чи втратили вони актуальність? Чи стосуються ці рядки мовного питання? Поясніть.