Одеський національний університет імені І.І
| Вид материала | Документы |
- Всеукраїнська учнівська Internet-олімпіада (2010 рік) Завдання І заочного туру з економіки, 142.3kb.
- Фіналісти Національного відбіркового етапу Конкурсу у номінації "Бізнес-ідея", 48.25kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
- «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 277kb.
- Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 675.02kb.
- «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 436.12kb.
- «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 361.22kb.
- Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
- Міністерство освіти І науки україни одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, 510.69kb.
- Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет економіки, 2069.58kb.
И
ИРЖИЩЕ, -а ч. Поле, на якому росло жито, житник. На иржúшч’і минýлим л’ітом жúта багáто з’ібрáли (с.Чигирин, Березівський р-н).
лянка, Саратський р-н).
ЗÓРДІЯ, -ї ж. див. ЗÓДІЯ О / вонá мóже вгáдуват’ / бо в нéйі йе зóрд’ійа (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).
ЗОРОВÁ, -ої у ролі ім. Улов, який тягнуть рибалки на світанку, на зорі. Зоровá – це тóн’а / коли рибáлки рáно рúбу лóвл’ат’ (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також СВІТОВÁ, СЬВІТОВÁ.
ЗРУБ, -а, ч. Густий молоденький ліс, що виріс на місці зрубаного лісу. Ми у зрýб’і збирáли гýби (с.Лісничівка, Балтський р-н).
ЗРУЧНИЙ, -а, -е Хороший, умілий. Женúвс’а в 18 год / а отó йак п’ішóв на слýжбу / то присилáйут’ пис’мó: йест’ зручнúй хлопáк (с.Плахтіївка, Саратський р-н).
ЗЦЯПАТИ, -аю, -аєш Видоїти корову, яка дає мало молока. Лед’ ту прокл’áту корóву вже зц’áпала (с.Василівка, Миколаївський р-н).
ЗЬОР, -а ч. див. ДЗЬОР Йа так л’убл’ý боршч з’óром затóвчаний (с.Кочкувате , Татарбунарський р-н).
ЗЬÓСТКА, -и ж. див. ЗВЬÓСКА Підбúт’і острíшки йа помастúла з’óсткойу (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).
ЗЯБЛЯ, -і ж. Переорана на зиму земля. На з’íму переóр’уйут’ зéмну на з’áбл’у (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; м.Татарбунари, Татарбунарський р-н).
ЗЯНДРА, -и ж. 1. див. ДЗЯНДРА З’áндри хл’ібáти не хóче (с.Василівка, Миколаївський р-н); 2. Юшка взагалі Налúй з’áндри в мúску / йа бýду йíсти (с.Жовтень, Ширяївський р-н).
ИСТИК, -а ч. див. ГИСТИК. Дай úстик / бо трéба плýга почúстити (с.Обжили, Балтський р-н).
І
ІЗВÓР, -а ч. Джерело, з якого надходить вода у водоймище. В ізвор’і водúчка чистéсен’ка (с.Будеї, Кодимський р-н).
ІКРÁ: пáїста ікрá Збита ікра з червоної риби (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ІПРÁК, -а ч. іхт. Сом, вагою понад 2 кг. Р’íдко пóм’іст’ с’іл’óтки бувáйе і іпрáк (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ПАН, МÓКА.
ІРЖĺЙ, -я ч. бот. Назва олійної рослини. Пóмниш / Йіл’éно / йак ми в голóдний год ірж’ій збирáли / г’іркувáтий трóхи / а був тод’í такúм хорóшим (с.Лиман, Татарбунарський р-н).
ІСТИ, -у, -еш Іти. Істú н’ікýди не хóчец’ц’а (с.Серби, Кодимський р-н; с.Райлянка, Саратський р-н).
ІСТИЧНИЙ, -а, -е ч.: істична ікра Незбита ікра з червоної риби (м.Вилкове, Кілійський р-н).
І
СТРÓ, -а с. Вістря, жало коси. Істрó заточúти трéба (с.Слюсареве, Савранський р-н).
Ї
ЇДЛО, -а с. 1. Їжа. Ід’íт’ гоб’íдати / а то йíдло холóне (с.Лізинка, Іванівський
р-н; с.Коси, Котовський р-н); 2. Їжа для худоби. Йíдла на ту тварúну не напасéс’с’а (с.Василівка, Миколаївський р-н).
ЇДОЛ, -а ч. лайл. Про бездушну людину. І немá на тóго йíдола здúху/ шо в’íн л’удéй ск’íл’ки у грóб загнáв (м.Татарбунари).
ЇЗДÓВИЙ у ролі ім. Робітник, який поганяє запряжені коні. Йіздóв’і пойíхали вс’і на бур’акú (с.Нова Царичанка,
Б-Дністровський р-н).
ЇКÁТЬ Подавати звуки (про ослів) (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).
ЇРОПЛÁН, -а ч. Літак. Йак ц’í йіроплáни мóжут’ так вúсоко п’іднімáц’а і дýже скóро лет’íт’ (м.Татарбунари).
ЇСТИСЯ безособ. 1. Від їсти. Шчоб йíлос’а / а найдéмо шчо (с.Лізинка, Іванівський р-н); 2. перен. Не ладити, сваритися. Вонú йíлис’а так / пóки він не п’ішóв до свóйій хáти (с.Лізинка, Іванівський р-н); Ск’íл’ки мóжна йíстис’а / порá уже помирúц’а та жúт’ тúхо / б’із лайки (м.Татарбунари).
ЇСТОВИТИЙ, -а -е Про домашню худобу та про людей з великим апетитом. Цéй кабáнч’ік затó так скóро найíв сáло / бо бýв дýже йістовúтий (м.Татарбунари).
ЇХАТИ: їхати на вóду Їхати на рибальство човнами (м.Вилкове, Кілійський р-н); їхати на гýру 1. Їхати рибалити двома розпорними неводами; 2. Їхати двома човнами рибалити волоком (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ЇЦІ незм. дит. Їсти. Давáй-но йíці бýдемо / дитúнко мойá (с.Лізинка, Іванівський р-н).
Й
ЙОРДÁН, -а ч. молд. Ковдра. Пошúла соб’í йордáн на вóвн’і / шоб тéпло булó (с.Обжили, Балтський р-н).
ЙОРДÁНЧИК, -а ч. Здрібн. до ЙОРДÁН. Кин’ йордáнчик на дитúну / бо хóлодно (с.Обжили, Балтський р-н).
ЙОРШ ч. іхт. Ставрида (м.Вилкове, Кілійський р-н).
ЙТИ: йти в три дорóзі Бути напідпитку, п’яним Був у гад’ýчнику м’ій чолов’ік/ бо вжé йде в три дорóз’і (с.Лісничівка, Балтський р-н).
К
КАБÁ , -и ж. Біла салатна велика цибуля. (с.Градениці, Біляївський р-н).
КАБÁК, -а ч. Гарбуз. Вýдин’а кабак’íв дýже стéлиц’а по земл’í (м.Татарбунари).
КАБАСЬМÁ, -и ж. Сорт винограду, що дає погане, з невеликим відсотком міцності вино, але росте на будь-якому ґрунті. (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н).
КАБИЦЯ, -і ж. Літня глиняна піч надворі. Кабúц’у трéба змáзат’ п’ід дóсочку / бо гéт’ глúна поткисáла от дошч’íв // тепéр на кабúц’і не вáр’ат’ йíсти / а на прúмусах / к’ірогáзах (м.Татарбунари); Йіжа стойíт’ на кабúц’і (с.Білка, Іванівський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н; с.Лізинка, Іванівський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Малий Бобрик, Любашівський р-н) пор. КОТЛÓН, КУТЛÓН, КУТУНЯ, КУТЮНЯ.
КАБЛУК, -а ч. Частина жатки, якою жнуть очерет взимку. Комúш пáдайе на каблýк і не бйе по лиц’í (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н).
КАБЛУКИ мн. Дерев’яні півкола, дуги, за допомогою яких будують горішню частину печі. Кладýт диривл’áн’і каблýки і мурýйут / пóсл’і вимурóвуйут і виймáйут каблýки (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н; с.Олексіївка, Кодимський р-н); Каблукú рóбл’ац’а з вирбú / бо вонá дóбре гнéц’а (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).
КАБУЛКА, -и ж. Просмолений тоненький мотузок, яким підв’язують очерет до лат, коли очеретом вкривають хату (с.Яськи, Біляївський р-н).
КАВÁЛОК, -лка ч. Шматок глини. Подáй мін’í шче із два кавáлки глúни / най кóнчу мастúти (с.Олексіївка, Кодимський р-н).
КАВÁЛЯ, -і ж. Грядки на поливних городах шириною у 3-4 метри, довжиною в 7-8 м (с.Яськи, Біляївський р-н).
КАВАРМÁ, -и ж. кул. Страва, виготовлений з пересмаженого овечого м’яса і жиру. Зар’íзали вівц’ý с’огóдн’а / а узáвтра пережáр’у на кавармý (м.Татарбунари; с.Дивізія, Татарбунарський р-н).
КАВАРМÉТ, -а ч. Кларнет (с.Райлянка, Саратський р-н).
КАГÁЛ, -у ч. екс. Велика сім’я (с.Василівка, Миколаївський р-н).
КАГÁТИ мн. Ями для бортування картоплі та буряків (с.Василівка, Миколаївський р-н).
КАГЛÁ, -и ж. Засувка в димоході. Засýн’ каглý / а то вс’о теплó вúт’агне (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); У кóм’ін’і тепéр не рóбл’ат’ каглý / а стáвл’ат’ йýшки дл’а тóго / шоб у грýб’і / п’іч’í держáлас’ теплотá / йак вúтопиш (м.Татарбунари); Шоби закрúти каглý / рáнше трéба булó лíсти на хáту (с.Білка, Іванівський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н); Вúл’іс на зимн’áнку та закрúй каглý (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н; с.Ухожани, Балтський р-н); Каглý лиш зимóйу закривáйут (с.Концеба, Савранський р-н).
КАГЛЯНКА, -и Змотана в клубок ганчірка для затулювання кагли, щоб затримувати тепло. Кагл’áнкуйу закривáйут’ каглý / бо скóро вихолóн’уйе п’íч (м.Татарбунари); Сорóчка йак кагл’áнка (с.Концеба, Савранський р-н).
КÁДА, -и ж. Невисока широка діжка. Кáду п’ідставл’áли п’ід т’áску / шоб теклó винó / йак дýшат’ (м.Татарбунари).
КАДÓЛА, -и ж. Линва будь-якого діаметру, кодола. С кáждой сторонú волокýш’і бýло по дв’інáц’ат’ кадóл (с.Білка, Іванівський р-н).
КАДРÉЛ, -а ч. Домоткане рядно з різнокольоровими візерунками у клітинку
(с. Грабове, Кодимський р-н; с.Черкеси, Б.-Дністровський р-н) див. також КАДРÉЛІ, КАДРÉЛЬКА.
КАДРÉЛІ мн. див. КАДРÉЛ. Мóйі кадрéл’і гет погнúли / бо хáта зимóйу бýла мóкра (с. Обжили, Балтський р-н).
КАДРÉЛЬКА, -и ж. див. КАДРÉЛ. Ц’óго л’íта самá наткáла свóйім д’íточкам кадрéл’ок / бо / мóже / свáтат’ прúйдут’ (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Лиман, Татарбунарський р-н); Застилú скамéйку ту кадрéл’коуйу (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).
КАДУШКА, -и ж. Діжка для засолки бринзи. Брúнзу солúли в кадýшках (с.Білка, Іванівський р-н).
КАЗАКÍН, -а ч. Вид жіночої кофти підшитої в стан. Крас’íва кóфта / казак’íном пошúта (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).
КАЗÁН, -а ч. Місце в неводі, куди збирається риба. (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; Овідіопольський р-н; м.Вилкове, Кілійський); Ñ І на казáн немáє Невелика кількість виловленої риби (м.Вилкове, Кілійський р-н) див. також ЖИВÁ; кинуть на казáн Дати трохи риби на юшку (м.Вилкове, Кілійський р-н).
КАЗНÁ, -и Держава. Казнá нáша облéгч’іла жúзн’у л’удéй / бо рáн’ше дýже бýло т’áжко жúт’ (м.Татарбунари).
КАЙМÁК знев. Здоровань. От каймáк такúй здоровúло / а всé л’íзе на п’іч (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).
КАКĺШ, -а ч. бот. Рослина з їстівним стеблом, латук дикий (лат. Laotuca) (с.Кочкувате , Татарбунарський р-н); Мал’í д’íти йід’áт кáк’іш (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); -у (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н); Рвáла как’íш / та рýки замастúла / шо відмúти не мóжу (с.Лісничівка, Балтський р-н).
КАЛАБÁЛИК, -а ч. тюрк. екс. Колотнеча, галас, гармидер, порожні розмови. В хáт’і зробúвс’ такúй калабáлик / шо ни мóжна було пон’ат’ / шо це тако (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н; Нашó м’ін’í чужúй калабалúк у свойí хáт’і / йа хóчу спокóй / тúшу (м.Татарбунари; с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Яськи, Біляївський р-н).
КАЛАБÁТИНА, -и ж. Калюжа, ковбаня. На дорóз’і стойáли калабáтини (с.Василівка, Біляївський р-н; с.Гетьманівка, Савранський р-н; с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н); На ýлиці пóсл’а дошчá калабáтина зробúлас’ (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н); Д’íти пóсл’і дошчý б’íгайут’ по калабáтинах (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); П’íсл’а дошчý стойáли калабáтини (с.Лісничівка, Балтський р-н); Ул’із у калабáтину з водóйу і гéт’ обмоч’íвс’а (м.Татарбунари).
КАЛАМÁШКА, -и ж. див. БЕСТÁРНИК (с.Василівка, Миколаївський р-н).
КАЛАМÁШНИК, -а ч. Той, хто працює на каламайці, безтарці. (с.Балайчук, Березівський р-н).
КАЛАПУЦЯТИ, -ю, -єш знев. Колотити, мішати, невміло готувати (страву). Та вжé печú блинц’í / дóки будéш калапýц’ати (с.Лісничівка, Балтський
р-н).
КАЛÁЧ, -а ч. Кам’яний чи дерев’яний зруб біля криниці. (с.Довжанка, Красноокнянський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).
КАЛДÁНИ мн. Великі темно-синього кольору сливи, пізні і дуже кислі. (с.Василівка, Миколаївський р-н) пор. ГАЛЬДÁНЬ.
КАЛЕБĺЙ, -ю ч. Тканина рослини, яка складається з призматичних клітин і знаходиться між деревиною та лубом, зумовлюючи їх ріст і товщину (с.Дивізія, Татарбунарський р-н).
КАЛИТÁ, -и ж. Спеціально спечений хліб чи корж на свято св.Андрія, прикрашений цукерками, який підвішують до стелі (м.Ананьїв, Ананьївський р-н); Та й почéпл’ат’ калитý / підскáкуйут’ до тóго коржá та по нóс’і сáжайу заробл’áйут’ (с.Василівка, Миколаївський р-н); Хлóпець йíде на куц’убí і говóре: „Калитá / калитá / йа тебé бýду кусáти!” (с.Жовтень, Ширяївський р-н; с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) див. також КАЛИТКА.
КАЛИТКА, -и ж. 1. див. КАЛИТÁ;
2. Гаманець. Достáн’ свóйу калúтку та купú к’ілó винá (м.Ананьїв, Ананьївський р-н; с.Дивізія, Татарбунарський р-н); Калúтку дóбру мáйе (с.Концеба, Савранський р-н).
КАЛІСТИРКА, -и ж. Маленька сапка, якою прополюють моркву, цибулю та інші городні культури (с.Яськи, Біляївський р-н).
КАЛЯКАТЬ, -ю, -їш знев. Малювати, писати абияк. Дáм карандáш / та нехáй там соб’í йак нéбуд’ кал’áкайе / бо скóро п’ідé у шкóлу / у пéрвий клáс (м.Татарбунари) див. також КАРÁКАТЬ.
КАЛЯРУВÁТЬ, -ю, -їш Окулірувати, прищеплювати. Кол’арýйут’ виногрáт на кýдрику (с.Велика Мар’янівка,
Б-Дністровський р-н).
КАЛЯСТРА, -и ж. Зварене перше молоко від корови, яка щойно отелилася, молозиво. З кал’áстри пичéм блинц’í або вáримо (с. Мар’янівка, Ширяївський
р-н; с.Райлянка, Саратський р-н).
КÁМБУЛА, -и ж. (від камбала) Людина, що недобачає, присліпувата. От сл’іпá кáмбула ! (с. Мар’янівка, Ширяївський р-н); Óт сл’іпá кáмбула / кудú л’íзиш на грудкú / нáч’е дорóги немáйе (м.Татарбунари).
КАМÁШІ, -ів мн. Валянки, пошиті на ваті. Пошúла на зúму камáш’і (с.Лісничівка, Балтський р-н).
КАМÉША, -і ж. Сорочка (с.Гвоздавка, Любашівський р-н).
КАМІНКÓВИЙ, -а, -е Сизувато-голубий (про колір). (с.Василівка, Миколаївський р-н).
КАМІННИК, -а ч. іхт. Бичок, що водиться під камінням на дні водоймища (Овідіопольський р-н).
КАМКÁ, -и ж. Напівперегнила чорнувато-брунатного кольору маса з різних рослин, здебільшого очерету, яка збивається у великі купи, осідає на дно лиману і заважає рибалити. Камкá – травá / шчо плáвайе у вод’í / йак набйéц’ц’а в с’éтки / та йе рибáлкам робóта (с.Любопіль, Комінтернівський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський
р-н).
КАМНЬÓН, -а ч. болг. Віз на ресорах, яким возять у місто на продаж у корзинах виноград, помідори тощо (с.Матроска, Ізмаїльський р-н).
КÁНА, -и ж. Дерев’яний кухоль, яким пастухи пили воду. Кáна вс’ігдá пут’ішéствувала з чабанáми (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).
КАНÁПКА, -и ж. Дерев’яна лава зі спинкою, призначена для сидіння. С’ідáйте на канáпку / бо н’імá де с’íсти (с.Олексіївка, Кодимський р-н; с.Плахтіївка, Саратський р-н).
КАНÁТКА, -и ж. (від канадка) Вид чоловічої зачіски. Тепéр ввійшлá в мóду канáтка / а колúс’ булá пóл’ка
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).
КАНДІБÓБЕРОМ присл. жарг. Бундючливо. Хóди канд’ібóбером / шо не пристýпиш (с.Обжили, Балтський р-н).
КАНДĺЙКА, -и ж. Посуд для рідини. (с.Дубинове, Савранський р-н).
КАНДЬÓР, -а ч. ірон. Куліш. Прихóд’у до сус’íд’ів / а вонú сид’áт’ піт хáтойу і канд’óр йід’áт (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).
КАНÉЧНО рос. присл. Звичайно. Йа / канéчно / просúт’ йійі не підý (с.Лізинка, Іванівський р-н) див. також КАНÉШНО.
КАНÉШНО рос. присл. див. КАНÉЧНО. Пан наймáв до с’еб’á на робóту / ус’í / канéшно / кáждий собí зан’імáлис’ хаз’áйством (с.Василівка, Миколаївський р-н).
КÁНКА, -и ж. Волочок. (с.Миколаївка, Овідіопольський р-н).
КАНÓВКА, -и ж. Низенький цебер з великими ручками, в якому тримають воду. Вúлий з в’ідрá вóду в канóвку (с.Жовтень, Ширяївський р-н).
КАНТÁРКА, -и ж. Вуздечка-частина кінської збруї. Хлóпец’ вúпр’іг кóней / зн’áý кантáрки і пустúý кóней пастúс’ (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).
КÁНТУРИ мн. Клапті дрантя, лахміття. Порвáла то пал’тó в кáнтури (с.Обжили, Балтський р-н).
КАНТУЧИТЬ, -у, -иш Прив’язувати канат одним кінцем до пакола, забитого у дно річки, лиману, а другим кінцем до дерев’яного виступу у човні. (Б.-Дністровський р-н; Овідіопольський р-н).
КАПÁ, -и ж. Капюшон у рибальському плащі. Плашч шúйут’ обізáтел’но с кáпойу. У дошч над’івáйут’ йійí на гóлову / шоб не умóкнути (с.Любопіль, Комінтернівський р-н).
КАПÁРИТИ, -ю, -иш знев. Варити їжу, куховарити. От скапáрила боршч / шчо і йíсти ни мóжемо (с.Михайлівка, Великомихайлівський р-н; с.Писарівка, Кодимський р-н; с.Василівка, Миколаївський р-н).
КÁПЕЦЬ, -я ч. Назва взуття. Трéба взýти так’íс’ кáпц’і / а то нóгу мóжна пробúти на стóрч’і / йак жнеш кукурýШу (с.Малий Бобрик, Любашівський р-н).
КАПÉЦЬ незм. екс. Кінець, загибель. Йак пішóв і капéц’ (с.Лізинка, Іванівський р-н); Тут йомý й капéц’ бýде (с.Лісничівка, Балтський р-н); Капéц’ йомý бýде тáм / хáй знáйе / йак зас’іхáт’ на госудáрственне добрó (м.Татарбунари).
КАПИЦЯ, -і ж. Деталь ціпа, яка зв’язує ціпильно, кáпиця. Звйáзан’і вонú капúцейу (с.Дивізія, Татарбунарський р-н; с.Коси, Косовський р-н) див. також УЖÉВКА.
КАПЛИЦЯ, -і ж. Місце, де знаходиться собака. Спец’іáл’но д’éлайут так’í каплúц’і дл’а собáк (с.Олексіївка, Кодимський р-н).
КАПЛУН, -а ч. кул. Вид страви з дрібно порізаного хліба, солі, олії. Колúс’ на підвеч’íрок давáли каплýн (с.Гетьманівка, Савранський р-н); *Холодний борщ. Накришúла Марíйа зéлен’і / полúла с’ірівцéм і вúйшов каплýн (с.Дружелюбівка, Ананьївський р-н); В голодóвку каплýн був лýччойу йідóйу
(с. Мар’янівка, Ширяївський р-н).
КАПÓТ, -у ч. Жіночий халат на підкладці. Вд’ін’ капóт / тепл’íше бýде (с.Кочкувате, Татарбунарський р-н); Пошúла на л’іто капóт (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).
КАПРÍЦА,-и ж. молд. Молода коза до року. Ни дивúс’ / шо капр’íца ше малéн’ка / а л’íзе у шкóду (с.Нова Царичанка, Б-Дністровський р-н).
КАПУСНЯКОВИЙ, -а, -е З капустою, капустяний. Печéш капусн’аковí пир’іжкú (с.Немирівське, Балтський
р-н).
КАПТУР1, -а ч. заст. Очіпок. Типéр нихтó ни хóде в каптýр’і (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н) пор. КИЧКА.
КАПТУР2, -а ч. див. ДЗЬОР Зар’íзали свин’ý / оцé каптýр тóпл’у / в бáнки позливáйу (с.Лісничівка, Балтський р-н).
КАПУША, -і ж. ірон. Флегматична, повільна людина. От капýша / шо йа будý з нéйу робúти (с.Лісничівка, Балтський р-н).
КАПЧÓНКА, -и ж. рос. Копчена, вуджена риба (м.Вилкове, Кілійський р-н).
КАРАБИДЖÁЙЛО, -а с. Основа, на якій стоять жорна у млині. К’іш стáвиц’ц’а на карабиЖáйло (с.Гетьманівка, Савранський р-н).
КАРÁБУР, ч. Сорт європейського винограду Карабурнé. Карáбур харóший виноград / крýпний і слáткий (с.Велика Мар’янівка, Б-Дністровський р-н).
КАРАЄЛЬ Північно-західний вітер. Дýйе карайéл’ / знáчит’ будé мáло водú в Дунайі (м.Вилкове, Кілійський р-н).
КАРАКÁТИ, -ів мн. тюрк. Старе взуття. Рвáна óбув називáйіц’ц’а каракáти (с.Олексіївка, Кодимський р-н).
КАРÁКАТЬ, -ю, -їш див. КАЛЯКАТЬ. Буде карáкат’ бýкви / пóки не наýч’іц’а прáвил’но йіх писáт’ (м.Татарбунари).
КАРÁКИ, -ів мн. Дерева лісу, придатні лише на дрова. Привéзли мен’і цих карáк’ів / шоб йа палúла в плит’í і гр’íлас’а (с.Лісничівка, Балтський р-н) див. також РОЗКАРÁКИ.
КАРÁКУЛЬОВИЙ, -а, -е Порода овець, у яких цінний смушок. Карáкул’ові вíвц’і до нас пригнáли з Катеринослáва (с.Білка, Іванівський р-н).
КАРÁЛІ, -ів мн. Намисто, яке носять дівчата. На др’íмне намúсто кáжут карáл’і абó пац’óрки (с.Олексіївка, Кодимський р-н).
КАРАНДАШĺР, -у ч. бот. Вид м’яти з продовгуватими листочками темно-зеленого кольору. На Трóйц’у посúпала у хáт’і карандашíіром / шчоб пáхло (с.Обжили, Балтський р-н) див. також КРАНДАШÍР.
КАРАПКÁН, -а ч. тюрк. Північно-західний вітер (Овідіопольський р-н).
КАРАФĺНКА, -и ж. Графин (с.Гвоздавка, Любашівський р-н).
КÁРБИКИ мн. Зазубринки у верхній частині підвазонника (с.Пиріжна, Кодимський р-н).
КАРБУВÁТЬ, -ую, -уїш Різати рибу ножем поперек тулуба, щоб вона краще всолилася, зварилася чи засмажилася (м.Вилкове, Кілійський р-н) пор. ПЛАТÁТЬ.
КÁРГА, -и ж. Стовбур дерева, що знаходиться на дні річки (м.Вилкове, Кілійський р-н).
КАРГÁН, -а ч. молд. Лабаз, приймальний пункт виловленої риби та місце її переробки. Ей хлóп’ц’і / підт’агн’íт’ нас до каргáна (м.Вилкове, Кілійський р-н; с.Миколаївка, Овідіопольський р-н) див. також КИРГÁН 2.
КАРДИГÁРНЯ, -і ж. Сільська в’язниця дореволюційного часу, що знаходилась у розпорядженні старшини. Булó йак старшинá прикáже / то сóц’кий тогó запирáйе у кардигáрн’у (с.Лізинка, Іванівський р-н) пор.