Питання: Юридична особа-резидент має заборгованість нерезидента за поставлені товари, тривалість якої станом на 1 жовтня 2010 року не перевищує 180 календарних днів з моменту відвантаження резидентом товарів
| Вид материала | Документы |
- Книга 6, 1594.82kb.
- Ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, 96.93kb.
- Умови та основні складові процесу акредитації страхової компанії ат «банк «фінанси, 18.49kb.
- Методичні рекомендації деякі питання дії нормативно-правових актів, 180.92kb.
- Вознесенська міська рада миколаївської області виконавчий комітет, 166.57kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 9593.12kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 10741.36kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 9610.74kb.
- Інформація щодо плинності кадрів на державній службі в Житомирській області станом, 11.45kb.
- Редакція проекту Податкового кодексу України до третього читання, 1518.73kb.
Відповідь: З 1 січня 2008 року згідно із Законом України від 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами, внесеними Законом України від 31.05.2007 N 1108-V "Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", підставою для продовження законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними операціями резидентів буде висновок на перевищення таких строків розрахунків, що видаватиметься центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики (Міністерством економіки України) у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
За січень 2008 року
Питання: У жовтні 2007 року підприємство-учасник зовнішньоекономічної діяльності перерахувало нерезиденту кошти за товари, поставка яких відбудуться у 2008 році. З 1 січня 2008 року діє термін розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності – 180 днів.
Якого терміну необхідно дотримуватися по розрахунках за товари з нерезидентом: 90 чи 180 днів, якщо розрахунки були розпочаті у 2007 році, а будуть закінчені у 2008 році?
Відповідь: 180 днів.
Починаючи з 1 січня 2008 року набирав чинності Закон України від 31.05.2007 р. N 1108-V "Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон N 1108), яким зокрема передбачається обмеження загального розміру нарахованої пені за порушення термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями та збільшення законодавчо встановленого терміну зарахування виручки в іноземній валюті (терміну відстрочення імпортних поставок) до 180 днів.
Що стосується розрахунків резидента-покупця з нерезидентом-продавцем, розпочатих у 2007 році, то листом ДПА України від 23.11.2007 р. N 23963/7/22-5018 було повідомлено, що у разі не завершення розрахунків за імпортними (експортними) операціями резидентів станом на 01.01.2008 р. на них будуть поширюватись норми Закону N 1108, тобто 180-денний строк розрахунків.
За грудень 2007 року
Питання: За договором купівлі-продажу підприємство-резидент відвантажило товари на експорт покупцю-нерезиденту. Проте такий нерезидент в порушення умов договору не перерахував своєчасно суму заборгованості за отримані товари. У зв’язку з цим підприємство-резидент звернулося з позовною заявою до суду країни нерезидента. Чи зупиняється відлік терміну 90 календарних днів при зверненні до суду країни нерезидента?
Відповідь: Так, зупиняється при дотриманні законодавчих умов.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 23.09.1994 року N 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Таким чином, відлік терміну 90 календарних днів зупиняється і пеня за порушення в цього періоду не сплачується при зверненні продавцем-резидентом до суду країни нерезидента-покупця з позовною заявою щодо стягнення заборгованості з такого нерезидента при дотриманні умов, встановлених ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Питання: В який термін подається валютна декларація за 2007 рік?
Відповідь: Статтею 9 Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню.
Згідно зі ст. 1 Указу Президента від 18.06.94 р. № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» суб'єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
Відповідно до п. 3 наказу Мінфіну України від 25.12.95 р. № 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами»: встановлено, що обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, починаючи з підсумків за 1995 рік, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями - щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності, починаючи з підсумків діяльності за 1995 рік.
При цьому згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 № 419, річна фінансова звітність подається не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.
Виходячи із зазначеного граничний термін подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами за 2007 рік - не пізніше 20 лютого 2008 року.
За жовтень 2007 року
Питання: Підприємство самостійно виявило, що при заповненні валютної декларації за 9 місяців неправильно зазначено вартість валютних цінностей, що перебувають за кордоном. Які санкції передбачені при такому порушенні?
Відповідь: Згідно зі ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (далі – Декрет) валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
В той же час п. 2 ст. 16 Декрету до резидентів винних у невиконанні резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Відповідальність за порушення валютного законодавства встановлено постановою Національного банку України від 08.02.2000 № 49 „Про затвердження Положення про валютний контроль” (далі – Положення № 49).
Зокрема, п. 2.7 ст. 2 Положення № 49 передбачає, що невиконання резидентами вимог щодо порядку декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.
Відповідно до ст. 3 Указу Президента України від 27.06.1999 № 734/99 „Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства” санкції, передбачені п. 2 ст. 16 Декрету, застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України. Оскарження рішень про застосування фінансових санкцій здійснюється в судовому порядку.
Санкції - штрафи, зазначені у частині першій цієї статті, сплачуються не пізніше п'яти днів з дня вручення резиденту, нерезиденту рішення про накладення штрафу.
Порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства встановлено наказом ДПА України від 04.10.1999 № 542, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 за № 712/4005.
При цьому слід зазначити, що згідно з листом ДПА України від 28.07.2005 № 13-122/3484: „у випадку, коли резидент самостійно виявив помилку у Декларації про валютні цінності, але така Декларація вже ним була подана, має місце порушення порядку декларування валютних цінностей, що тягне за собою накладення на резидента штрафних санкцій, передбачених пунктом 2.7 Положення про валютний контроль”.
Питання: Наше підприємство протягом кварталу уклало декілька угод з нерезидентами. На кінець звітного кварталу не маємо валютних цінностей та майна, які б перебували за межами України. Чи зобов'язані ми подавати валютну декларацію?
Відповідь: Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.94 р. № 319/94 (зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 06.11.97 р. № 1246/97) встановлено обов'язковість щоквартального декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
Таким чином, лише ті суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які мають валютні цінності та майно за межами України, повинні їх декларувати у порядку, передбаченому наказом Мінфіну України «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» від 25.12.95 р. № 207, (зареєстровано в Мінюсті України 11.01.96 р. за № 18/1043).
У разі якщо з підприємство на кінець звітного періоду не має валютних цінностей та майна за межами України, то інформація про зовнішньо – економічну діяльність підлягає заповненню лише в розділі п'ятому Декларації, який має інформаційний характер.
При цьому слід зазначити, що згідно з п. 2.7 ст. 2 постанови Національного банку України від 08.02.2000 № 49 „Про затвердження Положення про валютний контроль” неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.
Враховуючи зазначене, за умови, що у платника податку немає валютних цінностей за межами України, він може не подавати Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.
За вересень 2007 року
Питання: Підприємство перерахувало попередню оплату нерезиденту за імпортні товари. На підставі якого документу визначається дата імпорту товарів з метою дотримання термінів розрахунків в іноземній валюті, встановлених статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?
Відповідь: Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Згідно пункту 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями постановою Правління Національного банку України від 13.12.2006 р. N 455, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.01.2007 р. за N 37/13304 (введена в дію з 29.01.2007 р.) банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.
При цьому згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. N 574, ВМД - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.
ВМД, заповнена у звичайному порядку, - ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.
ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.
Враховуючи викладене, при проведенні податковими органами перевірок імпортних операцій датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування").
Зазначене було роз’яснено листом ДПА України від 11.05.2007 р. N 9433/7/22-6017
За липень 2007 року
Питання: В які терміни суб’єкти підприємницької діяльності мають подавати декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами?
Відповідь: Згідно із п. 3 наказу Мінфіну України від 25.12. 1995 року N 207 „Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами”, зареєстрованого в Мінюсті України 11.01. 1996 р. за N 18/1043, обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, починаючи з підсумків за 1995 рік, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями - щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» № 419 (зі змінами та доповненнями) фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.
Згідно із п. 5 зазначеної постанови квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.
Питання: Який порядок подання до податкового органу декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами?
Відповідь: Послідовність подання резидентами України до державної податкової інспекції за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності та територіального управління Національного банку України за своїм місцезнаходженням Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі - Декларація), встановлена спільним листом Правління Національного банку України та Державної податкової адміністрації України від 17.04.2003 N 28-311/1929-2823, N 3368/5/23-5316, згідно з яким:
1. Декларація у двох примірниках подається до державної податкової адміністрації (інспекції) за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності.
Один примірник залишається в державній податковій адміністрації (інспекції) для обліку та контролю, а на другому - ставиться штамп державної податкової адміністрації (інспекції) і підпис відповідальної особи державної податкової адміністрації (інспекції), до якої подано Декларацію.
2. Суб'єкт підприємницької діяльності подає Декларацію зі штампом державної податкової адміністрації (інспекції) та підписом відповідальної особи державної податкової адміністрації (інспекції) до територіального управління Національного банку України за своїм місцезнаходженням.
3. Після отримання Декларації територіальне управління Національного банку України видає довідку про проведення декларування, яка засвідчується підписом начальника (заступника начальника) територіального управління Національного банку України та відбитком печатки відповідного територіального управління.
4. Зазначену довідку суб'єкт підприємницької діяльності подає державній податковій адміністрації (інспекції), до якої попередньо була подана Декларація, для засвідчення підписом голови (начальника) відповідної державної податкової адміністрації (інспекції) або його заступника та відбитком печатки.
5. Засвідчена та скріплена печатками територіального управління Національного банку України і державної податкової адміністрації (інспекції) довідка є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення суб'єктами підприємницької діяльності розрахунків за зовнішньоекономічними договорами через уповноважені банки України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.
За травень 2007 року
Питання: В які терміни платник податків може отримати в податковому органі довідку про відсутність валютних цінностей та майна за межами України?
Відповідь: Форму довідки про відсутність за межами України валютних цінностей та майна затверджено спільним листом Нацбанку України, ДПА України, Держмитслужби України «Щодо подання Декларації про валютні цінності та майно» від 09.01.98 р. № 13-226/53-188, № 206/10/22-0117, № 11/3-247. Довідка заповнюється в двох примірниках, при цьому другий примірник залишається в державній податковій інспекції для обліку та контролю.
Після реєстрації в державній податковій інспекції за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності зазначена довідка є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, здійснення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.
Водночас, оскільки у вищезазначеному листі не встановлено конкретного терміну реєстрації цієї довідки у податковому органі з моменту видачі її суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, слід керуватися нормами Типової Інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.98 р. № 315.
Зокрема, відповідно до п. 4.2.11 зазначеної Інструкції документи, звернення підприємств i організацій розглядаються в термін до 30 календарних днів, а такі, що не потребують перевірки затребування додаткових матеріалів або вжиття інших заходів, – у термін до 15 календарних днів.
Виходячи з викладеного, суб'єкти підприємницької діяльності повинні заздалегідь звертатися до податкової інспекції за своїм місцезнаходженням за реєстрацією цієї довідки.
Питання: Здійснюємо зовнішньо - економічній діяльність. На кінець кварталу валютних цінностей за кордоном не було, тобто при заповненні Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами заповнювався б лише V розділ. Чи будуть застосовуватись до нас санкції за неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами?
Відповідь: Роз’яснення з цього приводу були надані листом ДПА України від 08.10.2003 р. № 15657/7/23-5317 (пункт 5):
„Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за формою Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 N 207.
У розділах II - III зазначеної Декларації відображаються валютні кошти та товари, що знаходяться за межами України з порушенням термінів розрахунків, встановлених статтями 1 і 2 Закону України від 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Розділ V Декларації, в якому відображаються дані про проведені поточні операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема і про валютні кошти та товари, повернуті з порушенням законодавчо встановлених термінів, носить лише інформаційний характер.
Отже, враховуючи те, що в розділі V Декларації міститься інформація про валютні цінності, які повернуті на Україну, то згідно з пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 N 49, неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій”.
За квітень 2007 року
Питання: Резидент України надав послуги нерезиденту-резиденту Росії, який повідомив про утримання з доходу резидента податків з доходів нерезидентів, встановлених на території Російської федерації.
Тобто, резидент недоотримав виручку в іноземній валюті на суму податків, сплачених з його доходів за кордоном.
Чи застосовується штрафні санкції за порушення розрахунків в іноземній валюті?
Відповідь: Не застосовуються за певних умов.
Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 N 185/94-ВР встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Разом з цим, відповідно до пп.. „д” п. 1.8 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 N 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за N 338/3631 (зі змінами), сума валютної виручки (лізингових платежів) або вартість товарів (об'єктів лізингу) може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України - на суму сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента.
Таким чином, від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, не нараховується пеня у розмірі 0,3 відсотка за кожний день прострочення у випадку, якщо недоотримана сума виручки є сумою сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента, якому резидент надав послуги за межами України згідно із умовами відповідного договору.