Geum.ru

Створення Центральної Ради. I універсал Центральної Ради та його значення. V. Узагальннення та закріплення вивченого матеріалу VI. Підсумок урок

Вид материалаУрок
Тема: Українська Держава Павла Скоропадського
Структура уроку.
Хід уроку
В. Винниченко. «Відродження нації».
Чим пояснюється різний підхід до оцінки однієї і тієї ж особистості?Яка оцінка діяльності гетьмана П.Скоропадського вам найбільш
Подобный материал:
1   2   3   4
Тема: Війна Радянської Росії з УНР. ІV Універсал Центральної Ради.

Мета уроку: ознайомити учнів з причиною початку війни Радянської Росії проти УНР; простежити напрямок наступу більшовиків на Україну; дослідити зміст ІV Універсалу та визначити його знечення;

-формувати вміння роботи з історичною та контурними картами; розвивати в учнів вміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал;

-виховувати почуття патріотизму.

Обладнання:

Карта «Україна», атласи, контурні карти, тестові джерела ІV Універсалу.

Тип уроку: комбінований урок

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть.

-визначити причини початку війни Радянської Росії проти України;

-на контурній карті позначати напрямок наступу більшовиків на Україну;

-аналізувати зміст ІV Універсалу, робити висновки.


Структура уроку:

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань учнів

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Наступ Радянської Росії на Україну

2. Бій під Крутами

3. ІV Універсал Центральної Ради

V. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання


Хід уроку:

I. Організаційний момент

II. Актуалізація знань учнів

Гра « Загадкові дати»

На дошці записані дати, вказати, що за подія відбулася в цей час?

3 березня 1917 року;

5-6 квітня 1917 року;

10 червня 1917 року;

15 червня 1917 року;

3 липня 1917 року;

7 листопада 1917 року;


Робота на карточках-2 чоловіка.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів ( оголошення теми, мети уроку)

ІV. Вивчення нового матеріалу

Учитель:

Відносини між більшовиками Росії та Центральною Радою були досить суперечливими і пройшли різні етапи. В квітні 1917 року на VІІ конференції Російської соціал-демократичної робітничої партії ( РСДРП ) В. І. Ленін підкреслював: «Якщо Фінляндія, Польща, Україна відокремиться від Росії, у цьому нічого поганого нема. Що тут поганого? Хто це скаже, той шовініст. Треба збожеволіти, щоб і далі провадити політику царя Миколи.»

Але на кінець 1917 року ні аграрне, ні національне питання в Україні не було розв’язано, що призвело до посилення політичної кризи в країні. Цим вирішили скористатися більшовики. Тим більше, що керівництво більшовицької Росії було невдоволене самостійницькою політикою УНР. 30 листопада 1917 року була здійснена спроба в Києві повалити владу Центральної Ради, але тоді ця спроба провалилася. Через кілька днів спробу захопити Київ здійснив 2-й Гвардійський корпус, але його марш на Київ з Поділля без бою зупинив під Васильковом 1-й Український корпус генерала П. Скоропадського. Конфлікт ЦР і Раднаркому РСФРР досяг апогею. 4 грудня 1917 року В.І.Ленін іЛ. Троцький підписали « Маніфест до українського народу» , який містив ультиматичні вимоги до ЦР.

Робота над змістом « Маніфесту до українського народу» ( готується, як роздатковий матеріал кожному учню)

Завдання до документу:

Яку мету переслідували більшовики, публікуючи цей документ?

Учитель:

Не чекаючи відповіді на ультиматум 5 грудня 1917 року Раднарком оголосив війну Центральній Раді. На початку грудня 1917 року в Києві розпочав роботу Всеукраїнський з’їзд рад, на якому більшовики планували здійснити переворот, але їх виявилося для цього замало. Це не задовільняло більшовиків і вони переїхали до Харкова, де в цей час відбувався з’їзд рад Донецько-Криворізького басейну. Після приєднання більшовики оголосили себе І Всеукраїнським з’їздом рад.

12 грудня 1917 року було проголошено встановлення радянської влади в Україні. Було створено уряд- Народний Секретаріат.

Так, в Україні з’явилося два уряди із власними законодавчими та виконавчими органами; що вело до дестабілізації та розколу суспільства. Радянська Росія отримала привід для подальшого захоплення української території.

Робота з картою (позначити на контурній карті напрямок наступу більшовиків на Україну)


Вправа «Ялинка»

На дошці намальована ялинка, вчитель пояснює порядок виконання роботи:

Верхівка-висновок

Гілочки- напрямки розв’язання проблеми

Корінь- назва проблеми


Завдання:

Чому більшовикам вдалося так швидко встановити свій контроль над Україною в кінці 1917- початку 1918 року?


Еврістична бесіда:

1. Чому війна з більшовицькою Росією виявилася неминучою?

2. Чому ЦР не змогла мобілізувати український народ для відсічі більшовицькій агресії?

Учитель: 6 січня 1918 року почався наступ на Київ. Після з’єднання армій під Бахмачем, вже під керівництвом М. Муравьйова більшовики пішли на Київ.Наступ розпочався у напрямку Ніжина. Водночас У Києві на заводі «Арсенал» розпочалося повстання більшовиків. Воно було придушене військами ЦР, але для цього довелося зняти з фронту війська, що відкривало більшовикам шлях на Київ. Обороною напрямку вздовж залізничного перегону Бахмач- Ніжин керував полковник А. Гончаренко. У нього в розпорядженні були курінь Юнацької військової школи отамана Капкана (600 Бійців, 20 старшин, 18 кулеметів), «червоні» й « чорні» гайдамаки під командуванням С. Петлюри та 1-а сотня галицьких Січових стрільців- усього близько до 3 тисяч бійців. До них приєдналися студенти університету Святого Володимира та Академії

Святих Кирила та Мефодія.

Інформаційна хвилинка

( повідомлення учня про бій під Крутами )

Використовуючи метод «Мікрофон» пояснити в’єтнамську приказку, чи згодні ви з нею?

«Не було б лиха – не було б і героїв.»

Учитель:

Напередодні вирішальних боїв за Київ 9 січня 1918 року ЦР ухвалила свій ІV Універсал, яким Українська Народна Республіка проголошувалася цілком незалежною державою.

Робота з документами

Учні працюють над текстом ІV Універсалу та визначають його основні положення. Потім складають узагальнюючу таблицю «Основні положення Четвертого Універсалу.»

Дискусійна сітка

Чи могло рішення про проголошення незалежності змінити ситуацію в Україні?

Чи могли українські частини захистити Київ?

Чи мала Радянська Росія достатньо сил, щоб зразу встановити повний контроль над Україною?

( За допомогою карток учні «голосують» за кожним питанням. Варіанти відповідей: так, ні, не знаю. Підрахувати кількість відповідей, записати результати на дошці.)

V. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

Запитання до учнів:

Чому ЦР не наважувалася так довго проголосити незалежність, і зробила це саме в даний період?

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника, написати твір-роздум «Бій під Крутами- це героїзм чи трагедія?»

Тема: Українська Держава Павла Скоропадського

Мета уроку:
  • охарактеризувати основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики гетьманату; дослідити причини падіння влади Павла Скоропадського, порівняти погляди великих політиків 20-х ХХ ст. М.Грушевського,Симона Петлюри та Павла Скоропадського;
  • розвивати навики роботи з історичними документами, формувати в учнів вміння критично мислити, висловлювати власну думку, доводити свої переконання, підтверджуючи їх історичними фактами;
  • виховувати в учнів патріотичні почуття;

Епіграф: «Народ, який не знає своєї історії, є народ сліпець»

О.Довженко

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Форма уроку : урок практикум

Обладнання:
  • підручник «Новітня історія України» Ф.Г.Турченко 10 клас;
  • атлас «Новітня історія» 10кл.
  • виставка матеріалів про Павла Скоропадського
  • роздатковий матеріал з історичними характеристиками Павла Петровича Скоропадського в різні періоди історії
  • Т.Ковтунович « Визначні особистості в історії України 2 частина Київ . Редакція загально педагогічних газет 2004р.

Структура уроку.

I.Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань учнів

III.Оголошення теми та мети уроку

IV.Вивчення нового матеріалу

V.Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

VI.Підсумок уроку

VII.Домашнє завдання

Хід уроку

I.Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань учнів.

Бліц –описування по темі: «Україна в добу Української революції 1917-1918р»

1.Коли утворилась Центральна Рада?

2.Хто став її лідером?

3.Коли проголосила ЦР I Універсал?

4.Яке його значення?

5.Коли ЦР підписала угоду з Тимчасовим Урядом, що згодом отримала назву II Універсал?

6.Яка була реакція на цю домовленість в Україні та в Росії ?

7.Коли проголосили III Універсал?

8.Яке його значення?

9.Коли почався наступ більшовиків на Україну?

10.Коли проголошено ЦР IV Універсал?

11.Коли вперше більшовики захопили Київ?

12.Коли було підписано Берестейський договір?

13.Зміст та значення Берестейського мирного договору?

14.В чому причини падіння Центральної Ради?

III.Оголошення теми та мети уроку

IV.Вивчення нового матеріалу

План
  1. Гетьманський переворот
  2. Внутрішня та зовнішня політика гетьманату
  3. Причини подіння гетьманату

Проблемне завдання уроку:

Якими були державотворчі плани гетьмана Павла Скоропадського і чому не вдалося їх повністю реалізувати?


Учитель: Після здобуття Україною незалежності і державного суверенітету ми нарешті маємо змогу по-новому подивитись на постать Павла Петровича Скоропадського – останнього українського гетьмана. Він належить до тих дійових осіб історії , навколо яких завжди точилися нескінченні дискусії , створювалися міфи , легенди.

За свої майже 72 роки життя Скоропадський гетьманував лише 7 з половиною місяців. І якщо 45 років вважати передмовою до гетьманства , то останні 27 років були тяжкою розплатою за ту недовгу мить влади над вируючою в пошуках виходу з соціальних експериментів над Україною. А плата була занадто високою – смерть маленького сина ще за часів гетьманування , поневіряння та смерть на чужині.

Початок життя Павла Скоропадського не віщував жодної з цих подій.

То був типовий життєвий шлях російського аристократа – адже половина петербурзького вищого світу мала українське коріння або українську маєтність.

Хто ж він такий Павло Скоропадський?

- розповідь учня про життєвий шлях Павла Скоропадського

- фрагмент документального фільму «Гетьман Павло Скоропадський»

Учитель: Гетьмана Павла Скоропадського по-різному оцінювали, характеризували в різні часи.

Перед вами різні оцінки гетьмана (з сучасного історичного словника, радянської енциклопедії України 1972 року видання, уривок з праці В.Винниченка «Відродження нації»)

(гатується як роздатковий матеріал)


Сучасний історичний словник.

Скоропадський Павло Петрович. Генерал-лей­тенант. Гетьман України (29.04—14.12.1918); потомок гетьмана I.I.Скоропадського. Учасник російсько-японської війни 1904—1905 рр., Першої світової війни. Командир Першої Гвардійської кавалерійської дивізії, 34 армійського корпусу в 1916—1917 рр.

Командир 1-го Українського корпусу Центральної Ради. 29.04.1918 року на з'їзді хліборобів обраний гетьманом України, здійснив переворот, ліквідував УНР. Після закінчення світової війни і залишення німцями України 14.12.1918 зрікся посади гетьмана України. Емігрував в Німеччину, в 1941—1945 роках співробіт­ничав з німецькою владою. Загинув в Берліні під час бомбардирування міста авіацією союзників.

«Радянська енциклопедія історії України». 1972 р.

«Скоропадський Павло Петрович. Генерал царсь­кої армії. Великий український поміщик. 29.04.1918 року на інсценізованому австро-німецькими окупанта­ми, так званому, «з'їзді хліборобів» у Києві був прого­лошений гетьманом України. 14.12.1918 року, внаслі­док революційної боротьби трудящих, «український уряд» Скоропадського було повалено, Скоропадський втік до Німеччини, де продовжив антирадянську діяльність».

В. Винниченко. «Відродження нації».

«Російський генерал малоросійсько­го походження, фігура синтементального дегенерата, безвольного, але з ро­мантичними мріями і величезними во­лодіннями по всій Україні.»

Бесіда за запитаннями. Чим пояснюється різний підхід до оцінки однієї і тієї ж особистості?Яка оцінка діяльності гетьмана П.Скоропадського вам найбільше подобається?

Завдання нашого уроку: на основі знайомства з документами і реальними подіями часів гетьманату, сформувати власну думку про те, якої характеристики заслуговує цей історичний діяч.


Учитель: Зачитайте дані характеристики, а в кінці ви висловите власну оцінку діяльності гетьмана та вкажете з якою з даних характеристик ви погоджуєтеся, а з якою ні?


Учитель:

Сьогодні ми зосередимося на 7,5 місяцях його життя і діяльності, а саме періоду гетьманату Скоропадського.

Застосувавши метод інтерактивного навчання «Коло ідей» записати на дошці факти , що вплинули на прихід до влади гетьмана Скоропадського:
  • помилки попереднього уряду;
  • підтримка окупаційних військ;
  • підтримка Української демократично хліборобської партії та союзу землевласників.

Робота в групах

Клас ділиться на групи, за допомогою методу «Мозаїка»(різнокольорові карточки)

1 група

За допомогою підручника «Новітня історія України»10кл Ф.Г.Турченко с.112-115. грамоти Скоропадського «До всього українського народу» с.117 підручника дослідити якою була внутрішня політика гетьманату?

2група

Дослідити досягнення та прорахунки в сфері культури?

3група

Дослідити зовнішню політику гетьманату.

4група

Дослідити , як розвивався селянський рух в період гетьманату та розкрити причини піднесення визвольної боротьби в даний період (звернути увагу на вирішення аграрного питання)
  • виступ груп по 5 хв. по одному представнику від групи записують на дошці основні тези по питанню , яке досліджували

Рольова гра

Учень від імені Павла Скоропадського відповідає на питання сучасників.
  1. питання

Чому ви вирішили взяти владу в свої руки?

Відповідь: (книга П . Скоропадського «Спогади» с.111-112

Багато людей критикують мій крок і злим оком дивляться на возстановлення Гетьманства. Зовсім зрозуміло, чому так відносяться до цього факту вороги української державності. Оправдувати відновлення і зміцнення державної української традиції не можуть ці, що хочуть, аби не було Української держави. Відповідати їм на роблені мені закиди — безцільно. Але тим, що звуть себе українцями, мені хочеться поки що сказати лише одне: пам'ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька тижнів пізніше, завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно було б оперте на за­гальних основах окупації і нічого спільного з українством, розуміється, не мало б. Тим самим не було б Української держави, яка реально появилась на світовій арені хоч в цьому короткому періоді Гетьманства. А це значить, що ідея ук­раїнської державності в очах чужих і своїх здавалась би й досі нездійснимою утопією. Від часів Гетьманства 1918 року де­ржавність українська стала фактом, з яким світ вже рахувався і буде рахуватись. Тепер тільки від нас самих, українців, за­лежать докази, що факт цей здатний до життя.
  1. питання

Чому ви встановили диктатуру в країні, адже це був досить не популярний крок з вашої сторони?

(«Визначні особистості України» ст. 87). Навколо мене , як до відставного отамана ,а в відставку мене змусили подати в грудні 1917р.) почали гуртуватись державницькі елементи українського руху, російські та польські кола ,які розраховували на підтримку та поміркованість у національному питанні , прихильно до мене ставилась і німецька адміністрація , яка на той час виявилася найвпливовішим чинником української політики.

Я відчував відповідальність за долю батьківщини , тому я взяв владу до своїх рук, яку «випустили»есерівські керівники Центральної Ради в тому числі і Грушевський.

На таємній нараді у казармі Січових стрільців, де зібралися М.Грушевський, А. Степаненко, Є. Коновалець, С.Петлюра, обговорювались два варіанти подальших дій .

Пропонувалась військова акція(викрадення майбутнього гетьмана) або перехід без супротиву на нелегальне становище. Як бачимо, обидва заходи – суто терористичні, не державницькі .Провідники есерів та Січових стрільців, не впевнені у власних силах, погодились на останній варіант.

За таких обставин я вирішив взяти на себе відповідальність за долю держави. Я не диктатор, але таким чином, я прагнув оволодіти ситуацією, зберегти незалежну Україну в найскладніших умовах. Як відставний генерал, я був упевнений, що ліберальний демократизм, відродження приватної власності, аграрна реформа врятують молоду державу, поставлену на межу катастрофи невдалими соціальними експериментами Центральної Ради.

3. питання

Чи були ви особисто знайомі з головою ЦР М.Грушевським?

Я був налаштований на співробітництво з видатними фігурами українського руху. Однією з таких фігур був Грушевський, однак політичного діалогу між нами не відбулося ні при першій зустрічі , ні пізніше. Соціалістичні погляди , що їх сповідував на той час голова ЦР, були далекими від моїх переконань. Тому коли я став гетьманом і очолив Українську державу , я вважав політичну кар’єру Грушевського закінченою. Але, я цінував його як ученого, я хотів використати його знання й авторитет науковця у культурній сфері , при створенні Української академії наук.

4. питання

Чи пропонували ви Грушевському очолити Українську академію наук?

Так, але він відмовився. У Грушевського темперамент політика взяв гору над об’єктивізмом великого історика.
  1. питання.

Як ви оцінюєте своє зречення від влади?


«Я , Гетьман усієї України ,на протязі семи з половиною місяців усі свої сили витрачав, щоб вивести край з того тяжкого становища, в якім він перебуває. Бог не дав мені сил справитися з цим завданням, і нині я, з огляду на умови, які тепер склалися, керуючись виключно добробутом України, відмовляюся від влади»

Учитель:

Ознайомившись з історією Української держави ми зрозуміли, що за короткі сім з половиною місяців у надзвичайно складних умовах зроблено багато корисного для розвитку держави.

Заслуговують позитивної уваги здобутки в сфері культури і освіти.

Відносини з державами Центрального блоку залишилися головним пріоритетом зовнішньої політики. Разом з тим, на відміну від ЦР, Українська Держава прагнула до розбудови взаємин з радянською Росією, а також з іншими новими державами, що виникли на теренах Російської імперії.

Здійснювалися кроки, спрямовані на встановлення дружніх відносин із державами Антанти та нейтральними європейськими країнами.

14 червня 1918 р. поширив дислокацію українських консульських установ на 22 країни і окремі регіони. Дипломатичні відносини існували з 12 країнами світу.

Всі події, про які ми сьогодні говорили відбувалися в умовах політичної нестабільності. Про всій території України розгорнувся повстанський рух, відбулися страйки.

Дестабілізували ситуацію в Україні й російські есери, які організували вбивство командуючою німецькими військами в Україні. Долили масла у вогонь і українські соціалісти , які в серпні 1918 р створили Український національний союз на чолі з Винниченком для боротьби з гетьманом.

Гетьман прагнув опанувати ситуацію, і в жовтні 1918р він включив до уряду 5 представників УНС , але через кілька тижнів вони подали у відставку.

14 листопада 1918 гетьман приймає рішення, він опублікував грамоту про федерацію з не більшовицькою Росією, відмовившись від ідеї української самостійної держави. Можливо цей крок він зробив тому, що хотів отримати підтримку з боку Антанти, адже війна добігала кінця, і Німеччина її програла.

Але цей крок УНС розцінив, як зраду. В ніч з 13 на 14 листопада 1918 в Києві для боротьби проти гетьмана створено Директорію . Дні гетьмана Павла Скоропадського були полічені. Після поразки його війська 18 листопада 1918 року під селом Мотовилівкою гетьман був змушений зректися влади .

Свої повноваження він складає 14 грудня 1918 р.

V.Узагальнення та закріплення по темі

Використовуючи метод інтерактивного навчання потрібно відповісти на проблемне завдання уроку.

За допомогою методу «Мікрофон»сформулювати своє ставлення до постаті Павла Скоропадського, чи збігається воно з оцінкою його діяльності в різних історичних джерелах?

Учитель:

Багато років змушений був поневірятися на чужині Павло Скоропадський. Початок Другої світової війни вніс різкі зміни у життя колишнього гетьмана, він був поставлений перед необхідністю робити вибір між двома коаліціями держав, що воювали.

Змушений спинитися на німецькій орієнтації. Гетьман вважав це одним із кроків до створення незалежної монархічної України – це мрія, що супроводжувала його останні 27 років життя, і який так і не судилося збутися.

Помер Павло Скоропадський у квітні 1945 року у Баварії . Нема ніяких сумнівів , що якби він залишився жити хоча б декілька місяців, його б чекали суд і страта за присудом більшовицького воєнного трибуналу. Але доля подарували колишньому гетьману смерть хоча і від поранення, але у родинному колі. Нащадок П. Скоропадського, який жив довгий час у Торонто в 2009 році приїхав жити на Україну і збирається брати участь у політичному житті України.

VI. Підсумок уроку

VII.Домашнє завдання: опрацювати матеріал підручника.

Як відомо П. Скоропадський і глава новоствореної Фінляндії К. Моннергейм були гетьманами царської Російської армії, мали іменні фотопортрети останнього російського імператора Миколи II. Але Фінляндія змогла відстояти незалежність у боротьбі проти більшовиків, а Україна – ні! (Написати твір роздум на цю тему)