Методика вивчення нумерації І арифметичних дій в 3-му класі. Методика вивчення табличного множення І ділення

Вид материала

Книга

Содержание Порозрядне віднімання без переходу через розряд. Порозрядне додавання і віднімання без переходу через десяток

Подобный материал:

• Лекція №11. Тема: Методика вивчення багатоцифрових чисел, 89.49kb.
• План Причини виділення першого десятка в окремий концентр. Підготовчий період до вивчення, 81kb.
• Уроків математики у 4 класі, 308.95kb.
• Зміст та методика вивчення кінематики гармонічних коливань, 233.3kb.
• Методика вивчення художньої культури північноамериканського культурного регіону, 527.82kb.
• Методика діагностики рівня інтелекту (впровадження психолого-педагогічної системи диференційованого, 19.44kb.
• Презентація навчального посібника «Література модернізму: художній стиль, методика, 42.75kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення географії у 9 класі 12-тирічної школи, 138.88kb.
• Методика проведення позакласних занять з математики. Методика розв’язування задач, 28.16kb.
• Відбулась Всеукраїнська нарада «Вивчення художньої культури та естетики в 11 класі, 19.1kb.

Пам'ятка

Порозрядне віднімання без переходу через розряд.

1. Заміняю зменшуване сумою десятків і одиниць.
   
2. Заміняю від'ємник сумою десятків і одиниць.
   
3. Віднімаю десятки.
   
4. Віднімаю одиниці.
   
5. Складаю отримані суми.
   

Наприклад:

35 – 14 = 30 + 5 – 10 – 4 = 20 + 1 = 21

30+5 10+4

• Порівняйте пам'ятки для порозрядного додавання і для порозрядного віднімання й визначте, що спільного в порозрядному додаванні і порозрядному відніманні. (Спільне те, що в обох випадках обчислення кожне число заміняємо сумою розрядних доданків; в обох випадках обчислення спочатку робимо дії з десятками й окремо – з одиницями, а потім складаємо отримані результати.)
  
• Чим відрізняється порозрядне додавання від порозрядного віднімання? (Відрізняється тим, що в першому випадку ми складаємо десятки з десятками, а одиниці з одиницями. А в другому – віднімаємо десятки з десятків і одиниці з одиниць.)
  

Пам'ятка

Порозрядне додавання і віднімання без переходу через десяток

1. Заміняю кожне число сумою десятків і одиниць.
   
2. Складаю (віднімаю) десятки.
   
3. Складаю (віднімаю) одиниці.
   
4. Складаю отримані суми.
   

Наприклад:

26 + 12 = 20 + 6 + 10 + 2 = 30 + 8 = 38

20+6 10+2

35 – 14 = 30 + 5 – 10 – 4 = 20 + 1 = 21

30+5 10+4








2. Обчисліть: 42 – 15.

• Як знайти цю різницю способом порозрядного віднімання? (Потрібно використовувати знання десяткового складу числа і представити кожне число у вигляді суми десятків і одиниць, а потім десятки відняти з десятків, а одиниці з одиниць.)
  
• З 40 можна відняти 10, а з 2-ох не можна відняти 5! У яких випадках з числа можна відняти 5? (Тільки в тих випадках, коли зменшуване чи більше дорівнює 5)
  
• Значить треба другим доданком узяти число, більше 2 –ох - 12.Тоді першим доданком буде число 30 : тому що другий доданок ми збільшили на 10, то перший доданок повинний на стільки ж зменшитися. Сума 30 і 12 називається сумою зручних доданків.
  

42 – 15 = 30 + 12 – 10 - 5 = 20 + 7 = 27.

Пам'ятка

Порозрядне віднімання з переходом через десяток

1. Заміняю зменшуване сумою зручних доданків.
   
2. Заміняю від'ємник сумою розрядних доданків.
   
3. Віднімаю десятки.
   
4. Віднімаю одиниці.
   
5. Складаю отримані різниці.
   

Наприклад:

• 42 – 15 = 30 + 12 – 10 - 5 = 20 + 7 = 27.
  

30+ 12 10+5

30+12 10+5

• Порівняємо міркування при порозрядному відніманні без переходу через десяток і при порозрядному відніманні з переходом через десяток. Чим вони схожі? (Схожі тим, що в обох випадках обчислення: від'ємник представляємо у вигляді суми десятків і одиниць; спочатку віднімаємо десятки; потім віднімаємо одиниці; складаємо отримані різниці.)
  
• Чим відрізняються міркування? (При відніманні без переходу через десяток ми зменшуване представляємо у вигляді суми розрядних доданків, а при відніманні з переходом через десяток – у вигляді суми зручних доданків.)
  
• Чому ми змушені при відніманні з переходом через десяток зменшуване представляти у вигляді суми зручних що складаються? (Тому що з одиниць зменшуваного не можна відняти одиниці від’ємника.)
  
• А як ми можемо довідатися, у якому випадку зменшуване треба представляти у виді суми розрядних доданків, а в яких – у виді зручних? (Треба подивитися чи можна з одиниць зменшуваного відняти одиниці від'ємника: якщо можна то зменшуване заміняють сумою розрядних доданків, якщо немає – то зручними доданками.)
  
• Відіб'ємо наші зауваження в узагальненій пам'ятці: