Geum.ru

Національний фармацевтичний університет Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів Збірник праць науково практичної конференції Харків 2005

Вид материалаДиплом

Содержание


Деякі особливості перебігу вірусних гепатитів на тлі віл-інфекції
Харківська медична академія післядипломної освіти, Харківська обласна клінічна інфекційна лікарня
Подобный материал:
1   ...   56   57   58   59   60   61   62   63   ...   115

Деякі особливості перебігу вірусних гепатитів на тлі віл-інфекції

Малий В.П.1, Полукчи О.К.1, Калюжний В.О.2, Швайченко А.О.1, Дмитренко В.М.2, Нартов П.В.1, Мороховська Л.М.2

Харківська медична академія післядипломної освіти1, Харківська обласна клінічна інфекційна лікарня2


В останні роки проблема поєднаного перебігу вірусних гепатитів (ВГ) з парентеральним механізмом інфікування та ВІЛ-інфекції набуває все більшої актуальності. За даними різних авторів частота коінфекцій (ВІЛ+вірусні гепатити) складає 60-70 % (В.В.Покровський, 2000; Д.Ф.Кириченко і співавт., 2002). Тому вірусні гепатити В та С відносять до ВІЛ-асоційованих інфекцій. Виходячи з вищезазначеного метою дослідження було вивчення перебігу вірусних гепатитів у ВІЛ-інфікованих у залежності від стадії ВІЛ-інфекції.

На наявність у сироватці крові маркерів ВГ (НВsAg та анти-HCV-Ig (M+G)) було обстежено 65 хворих на ВІЛ-інфекцію, які знаходилися на лікуванні в клініці інфекційних хвороб ХМАПО в 2000-2004 рр. У сироватці крові хворих визначали також рівень білірубіну та його фракцій, активність АлАТ, кількість Т-лімфоцитів-хелперів (Тх), співвідношення лімфоцитів хелперів/супресорів (індекс імунорегуляції, ІІР), розміри печінки.

Маркери ВГ були виявлені у 54 ВІЛ-інфікованих (83%). У середньому вік хворих складав 28,1 років. Переважали чоловіки - 75,9 %. Із анамнезу встановлено, що 52 пацієнти (96,3 %) внутрішньовенно, систематично або епізодично, вживали наркотики, в середньому на протязі 4,6 років. Імовірно саме це стало причиною інфікування. Статевий шлях інфікування був лише у 2-х паціентів (3,7 %).

Серед зазначених пацієнтів у 36 (55,3 %) був діагностований хронічний вірусний гепатит С (ХВГС), у 18 (27,7 %) - хронічний вірусний мікст-гепатит В+С (ХВГВ+С). Залежно від стадії ВІЛ-інфекції хворі розподілилися наступним чином (табл.). Проведене обстеження показало, що серед загальної кількості хворих на гепатити латентна стадія ВІЛ-інфекції була у 13 (24,1 , персистуючої генералізованої лімфаденопатії (ПГЛ)- 17 (31,6 %), СНІД-асоційованого комплексу – (САК) - 18 (33,3 %) та СНІДу - 6 (11,0 %).

Розподіл хворих на вірусні гепатити по стадіям віл-інфекції
Гепатити
Стадії ВІЛ-інфекції
Латентна
ПГЛ
САК
СНІД
Разом
А.ч.
%
А.ч.
%
А.ч.
%
А.ч.
%
А.ч.
%
Разом
13
24,1
17
31,6
18
33,3
6
11,0
54
100
ХВГВ+С
6
11,0
6
11,0
3
5,7
3
5,5
18
33,3
ХВГС
7
13,1
11
20,6
15
27,6
3
5,5
36
66,7


У всіх хворих на ХВГВ+С відзначалося підвищення активності АлАТ, показники якої коливалися від 1,2 до 7,9 ммоль/л і складали в середньому - 3,3 ммоль/л. У 8 осіб (44,4 %) в сироватці крові був підвищеним рівень білірубину від 22 до 185 мкмоль/л і в середньому складав 87 мкмоль/л. Переважала пряма фракція білірубину при співвідношенні 1,7:1. У всіх хворих збільшувалися розміри печінки - нижній край пальпувався на 2 - 7 см (у середньому на 3,7 см) нижче за край реберної дуги.

При вивчені показників імунітету було встановлено, що у хворих із ХВГВ+С рівні Тх залежали від стадії ВІЛ-інфекції та коливалися в межах від 180 / мкл до 800 / мкл (в середньому 395 / мкл). ІІР відповідно - від 0,67 до 5,0 (в середньому 1,9).

Інша динаміка показників відзначалися у хворих на ХВГС. Підвищення активності АлАТ в латентну стадію ВІЛ-інфекції відзначалося тільки у 2 хворих (0,78 та 3,9 ммоль/л) із 7. Також у зазначених 2-х осіб був підвищеним рівень загального білірубину (25 та 99 мкмоль/л). У інших 5 показники АлАТ та білірубину були в межах норми. У 6 хворих збільшувалися розміри печінки - нижній край пальпувався у середньому на 3,3 см нижче за край реберної дуги. Рівень Тх у таких хворих у середньому складав 515 / мкл, ІІР - 2,1.

Подібна динаміка показників відзначалися у хворих на ХВГС у стадію ПГЛ. Підвищення активності АлАТ відзначалося тільки у 2 хворих (1,2 та 2,9 ммоль/л) із 11. Також у цих осіб підвищувався рівень загального білірубину (44 та 109 мкмоль/л). У інших 9 хворих показники АлАТ та білірубину були в межах норми. У 10 хворих збільшувалися розміри печінки - нижній край пальпувався у середньому на 3,1 см нижче за край реберної дуги. Рівень Тх у таких хворих у середньому складав 491 / мкл, ІІР - 2,2.

Динаміка показників у хворих на ХВГС у стадію САК значно відрізнялася від попередніх. Підвищення активності АлАТ відзначалося у 14 хворих із 15, та складало в середньому 3,2 ммоль/л. Рівень загального білірубину підвищувався у 9 пацієнтів у середньому до 49,3 мкмоль/л, у 6 показники білірубину були в межах норми. У всіх хворих збільшувалися розміри печінки - від 2 до 8 см, в середньому на 3,9 см нижче за край реберної дуги. При цьому рівень Тх у таких хворих в середньому не перевищував 249 / мкл, ІІР - 1,1.

У стадію СНІДу підвищення активності АлАТ відзначалося у всіх хворих і досягало у середньому 4,1 ммоль/л. Рівень загального білірубину був підвищеним у 2-х пацієнтів у середньому до 55,1 мкмоль/л. У всіх хворих збільшувалися розміри печінки - від 2 до 7 см, у середньому на 4,1 см нижче за край реберної дуги. Рівень Тх у таких хворих у середньому не перевищував 169 / мкл, ІІР - 0,8.

Таким чином, наведені результати свідчать про те, що існують певні розбіжності в перебігу ХВГС та ХВГВ+С на тлі ВІЛ-інфекції. Перебіг ХВГВ+С характеризується вираженою активністю процесу незалежно від стадії ВІЛ. В стадіях САК та СНІД відзначається реактивація ХВГС, що свідчить про взаємообтяжливий перебіг. Враховуючи негативний вплив на імунну систему зазначених інфекційних чинників, їхня взаємодія потребує подальшого вивчення.