Національний фармацевтичний університет Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів Збірник праць науково практичної конференції Харків 2005

Вид материалаДиплом

Содержание


ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТУ МАГНЕ В6 ПРИ ПОЄДНАННІ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ І ГЕПАТИТУ АЛКОГОЛЬНОЇ ЕТІОЛОГІЇ У ЖІНОК Маковецька Т.І.
Подобный материал:
1   ...   53   54   55   56   57   58   59   60   ...   115

ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТУ МАГНЕ В6 ПРИ ПОЄДНАННІ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ І ГЕПАТИТУ АЛКОГОЛЬНОЇ ЕТІОЛОГІЇ У ЖІНОК

Маковецька Т.І.

Івано-Франківська державна медична академія


В 1994 році російський вчений Я.С. Циммерман висунув концепцію виразкової хвороби як системного захворювання, в основі якого лежить розлад ієрархії адаптивної регуляції, і в більш пізніх працях (Циммерман Я.С. и др., 2000; Циммерман Я.С. и др., 2002) обгрунтував доцільність корекції цих зрушень, зокрема, ноотропними середниками.

Вважається, що за наявності коморбідної патології створюються ендогенні умови для виникнення виразкової хвороби. Логічно припускати, що в таких випадках міжіерархічні дезадаптуючі розлади є ще більш складними. Аналізуючи спектр захворювань в преморбідному періоді виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, Белов В.В. и др. (1997) вказують на вірусний гепатит в у 3,8% пацієнтів. Хазанов А.И. (1997) наводить дані про те, що у алкоголіків виразкова хвороба зустрічається в 6 разів частіше, ніж в популяції загалом.

Seelig (1994) наводить дані багатьох дослідників на підтвердження факту, що причиною виразкоутворення, особливо в умовах стресу, є дефіцит магнію. Втім, відомо, що однією з причин Mg-дефіциту є хронічне споживання алкоголю (Ficher,1981). Часто наявність психастенічних симптомів у соматичних пацієнтів не пов’язується з дефіцитом магнію. Втім, такі випадкі вимагають замісної терапії.

Здатність магнію подібно до пірацетаму впливати на синтез макроергічних фосфатних сполук (АТФ, АДФ), що в кінцевому рахунку попереджає енергетичне виснаження нейронів (нейропротективний ефект), дає підставу розглядати магнезіум-терапію поряд з ноотропною (Seelig, 1994; Громова О.А. и др., 1998).

Ефекти магнезіотерапії збільшуються в разі комбінації з вітаміном В6, оскільки піридоксин не тільки збільшує кишкову адсорбцію іону магнію, а і сприяє проникненню його крізь клітинну мембрану і стабілізації всередині клітини (Громова О.А. и др., 1998).

Позитивним моментом магнезіум-терапії є швидкодієвість і безпечний токсико-терапевтичний коефіцієнт (Grippa et al., 1999).

Ми спостерігали 18 жінок з поєднанням виразкової хвороби і алкогольного гепатиту. Вік пацієнток становив від 38 до 49 років. Наявність тривалого виразкового анамнезу з типовим циклічним перебігом захворювання та вказівки пацієнток на те, що алкоголізація проходила на фоні вже існуючої виразкової хвороби, дало підставу розглядати існучу пептичну виразку не як симптоматичну, гепатогенну, а як самостійне захворювання. В усіх випадках пацієнтки декларували споживання алкоголю. При цьому тривалість алкоголізації становила від 2 до 6 років, а середня тижнева доза алкоголю в перерахунку на етанол була задекларована в межах 200-300 одиниць. Не зважаючи не це, тільки у шести пацієнток гепатит був документований як алкогольний або токсичний. Наявність маркеру вірусного гепатиту В (HbsAg) у 4 пацієнток дало підставу думати про мікст-гепатит.

У переважної більшості пацієнток спостерігався прогредієнтний перебіг виразкової хвороби, характерними особливостями якого були ациклічність рецидивів та наявність множинних сателітних ерозивних дефектів слизової оболонки езофаго-гастро-дуоденальної зони, часто більш резистентних до традиційної противиразкової терапії, ніж солітарний виразковий дефект.

В 12 випадках констатували збільшення розмірів печінки на 1-4 см, що підтверджувалося сонографічно. У всіх пацієнток печінки оцінювалася як еластична або помірно щільна з гладкою поверхнею, при УЗД виявлялися дифузні зміни паренхіми печінки. В 7 випадках спостерігалася помірна болючисть при пальпації.

Ми представили в таблиці тільки ті симптоми, які не характерні для виразкової хвороби, що має ізольований перебіг, або такі, інтенсивність яких є незвично високою.

Характер і частота виявлених клінічних симптомів у пацієнток з поєднанням виразкової хвороби і алкогольного гепатиту (n=18)
Симптоми
Кількість пацієнток
Абс. число
%
Швидке психічне виснажнення
18
100,0
Дратівливість, плаксивість
16
88,9
Інсомнія або інверсія сну
17
94,4
Нудота або блювота натще
3
16,7
«Синдром правого підребір’я»
18
100,0
Дефіцит ваги тіла
14
77,8
Проноси
10
55,6
Гіпергідроз шкіри
11
61,1
Судоми м’язів
16
88,9
Тремор
7
38,9


Лабораторні методи оцінки функції печінки свідчили про наявність помірної гіпербілірубінемії, тоді як цитолітичні і мезенхімально-запальні прояви оцінювалися як мінімальні (рис. 1).

У всіх пацієнток спостерігалося зниження вмісту сироваткового магнію, причому в третині випадків виявлено латентний (<0,8 ммоль/л), а в 2/3 - помірний (0,5-0,7 ммоль/л) дефіцит іону.

Всім пацієнткам до традиційного противиразкового терапевтичного ансамблю (комбінація кислотосупресора та комплексу антигелікобактерних препаратів, окрім тетрацикліну, щоб запобігти небажаної взаємодії з МагнеВ6) було включено комбінований препарат МагнеВ6 в режимі 2 таб. тричі на добу протягом 3 тижнів.

Скринінг клінічних симптомів, проведений по закінченні курсу лікування, виявив повну редукцію таких ознак, як інсомнія, інверсія сну, дратівливість, плаксивість, ранкова нудота та блювота, судоми м’язів, тремор у більшості пацієнток. Зменшення гіпергідрозу шкіри, дискомфорту в правому підребір’ї та стабілізація маси тіла спостерігалися не у всіх пацієнток, або ж редукція цих симптомів була неповною, особливо у пацієнток з явним дефіцитом магнію.

Виявлено достовірне зниження рівня білірубіну та трансаміназ в сироватці крові. Спостерігалася нормалізація активності АлАт, тоді як рівень АсАт не сягав нормативних величин, що може відтворювати ураження мітохондрій (Хазанов А.И., 1997). Зменшення показників тимолової проби виявилося недостовірним (табл.2).

Динаміка показників функціонального стану печінки у пацієнток з поєднанням виразкової хвороби і алкогольного гепатиту (n=18)
Показник
До лікування
Після лікування
р
АсАт (ммоль/л)
1,24 ± 0,11
0,75 ± 0,13
<0,01
АлАт (ммоль/л)
1,68 ± 0,23
0,69 ± 0,19
<0,01
Загальний білірубін (ммоль/л)
34,56 ± 3,59
27,73 ± 2,15
<0,05
Тимолова проба (од. SH)
6,2 ± 0,32
5,8 ± 0,41
>0,05


Проведена замісна магнезіум-терапія виявилася неефективною у 3 пацієнток з явним початковим дефіцитом магнію і тривалим алкогольним анамнезом. В решті випадків по закінченні курсу лікування вдалося досягнути нормалізації показників сироваткового магнію (табл.3).

Динаміка показників сироваткоого магнію у пацієнток з поєднанням виразкової хвороби і алкогольного гепатиту (n=18)
До лікування
Після лікування
р
Сироватковий Mg 2++ (ммоль/л)
0,63 ± 0,03
0,98 ± 0,04
<0,01


Висновки: МагнеВ6 виявляє нейро-, вегето- та соматотропні властивості у пацієнток з виразковою хворобою, асоційованою з алкогольним гепатитом. При цьому оптимальний протективний ефект прогнозується у пацієнток з нетривалим алкогольним анамнезом і мінімальним дефіцитом магнію. МагнеВ6 може застосовуватися при лікуванні виразкової хвороби поряд з традиційними ноотропними середниками, цей терапевтичний підхід є особливо патогенетично виправданим в разі поєднанння з алкогольним гепатитом.
ЛІТЕРАТУРА
  1. Белов В.В., Ткаченко М.Г. Частота и характер заболеваний в преморбидном периоде язвенной болезни различной локализации// Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. – 19997. - №5. – С.15-16.
  2. Громова О.А., Авдеенко Т.В., Бурцев Е.М., Федотова Л.Є., Смирнов М.Б. Дефицит магния у детей с минимальной мозговой дисфункцией и его коррекция Магне В6// Клин. фармакология и терапия. – 1998. – Т.7. - №3.
  3. Хазанов А.И. Алкогольные поражения печени// Материалы симпозиума «Эссенциальные фосфолипиды в лечении поражений печени». – Третья Российская Гастроэнтерологическая неделя (15-22 ноября 1997 г.) – М., 1997. - С.16-18.
  4. Циммерман Я.С. Концепция патогенеза язвенной болезни (обоснование)// Клин. мед. – 1994. - №4. – С.65-67.
  5. Циммерман Я.С., Щеткин Д.И. Клиническая фармакология ноотропных препаратов и возможности их применения в кардиологии и гастроэнтерологии// Клин. фармакология и терапия. – 2002. - №11(2). – С.70-73.
  6. Циммерман Я.С., Щеткин Д.И. Пирацетам в комплексной патогенетической терапии рецидива язвенной болезни двенадцатиперстной кишки// Клин. мед. – 2000. - №1. – С.48-53.
  7. Ficher B, Ficher U. (1981): Mag. – Bull.3, 249-275.
  8. Grippa G., Sverzellati E., Giorgi-Piefranceschi M., Carrara G.C. Magnesium and cardiovascular drugs: interactions and therapeutic role// Ann. Ital. Med. Int. – 1999. – Vol.14, N1. – P.40-45.
  9. Seelig M.S.//Journal of the American College of Nutrition. – 1994. - Vol. 13. - №5. – P.429 – 446.