Подобный материал:
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Наукова програма передбачає науково-практичні доповіді та постерну сесію з обговоренням, 40.36kb.
- Міропольська М. А., Капченко Л. М., Алєксєєва А. В., Савченко, 7248.82kb.
- Хx міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1555.53kb.
- Хix міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1754.6kb.
- Хvii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1402.07kb.
- Хviii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1642.96kb.
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Міністерство аграрної політики України Львівський національний аграрний університет, 48.27kb.
ЗАСТОСУВАННЯ ХОФІТОЛУ В ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОГО АЛКОГОЛЬНОГО ГЕПАТИТУ і УРАХУВАННЯМ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК
КвасницькаО.Б.
Буковинська державна медична академія, м. Чернівці
В зв'язку зі збільшенням частоти випадків захворюваності на хронічні гепатити (ХГ), які характеризуються прогресуючим перебігом та несприятливим медико-соціальним прогнозом, актуальним є оптимізація патогенетичної фармакотерапії цій патології. При включенні лікарських засобів в схеми лікування захворювань печінки слід враховувати фармакологічну ефективність препарату, його здатність впливати на декілька патогенетичних ланок захворювання, функціональний стан інших органів, біодоступність, наявність побічних явищ, відповідність ціни лікування його ефективності. Особливе значення при цьому мас здійснення мінімального фармакологічного навантаження на уражений орган. Основне місце в лікуванні хронічних токсичних гепатитів, в тому числі і алкогольного генезу, належить геп ато протекторам, серед яких провідну роль відіграють препарати рослинного походження (препарати розторопши плямистої). Особливістю дії алкоголю на організм є Його політропність (негативний вплив на нервову систему, серце та нирки), що потребує відповідної фармакологічної корекції. Одним з нових гепатопротекторів , який здатен вплинути на різні патогенетичні ланки алкогольних уражень печінки є хофітол. Ефект хофітолу обумовлений високою концентрацією біологічно активних речовин (кафеолова та хінна кислоти, флавоноїди) і характеризується гіпохолестеринемічною, холеретичного, гепато протекторною, антиоксидантною, дезїнтоксикаційною та діуретичною дією. Метою нашого дослідження було дослідити ефективність хофітолу в комплексному лікуванні хронічного алкогольного гепатиту в поєднанні з іншими гепатопротекторами. Було обстежено 27 хворих на хронічний алкогольний гепатит з мінімальним ступенем активності (тривалість зловживання алкоголем від 2 до 5 років; вік хворих від 3 Ідо 49 років) та 16 практично здорових осіб. Діагноз верифікували на підставі загальноприйнятих клінічних, лабораторних, інструментальних методів дослідження, а також після консультації нарколога. Всі хворі в процесі лікування були розділені на дві групи, в яких на фолі дезінтокацІйної (глюкоза, вітаміни групи В, С), метаболічної (мілдронат) терапії використовували різні групи гепатопротекторів: в І (контрольній) групі (їїосіб) призначали карсіл по 1 таблетці 3 рази на добу, а в II-(основній; 13 осіб) додатково використовували хофітол по І таблетці 3 рази на добу. Лікування проводили протягом 3 тижнів. Додатково у всіх хворих визначали в крові інтенсивність пероксидиого окиснення ліпідів за рівнем малонового альдегіду (МА); активність антиоксидантних ферментів - супероксиддисмутази (СОД) глутатіонтрансферази (ГТ); рівень глутатіону відновленого (ГВ); показники ендотоксикозу - рівень молекул середньої маси СМП 254, СМП 280; функціональний стан нирок за умов спонтанного 12-годинного нічного діурезу та 2-х годинного індукованого водного діурезу. Статистичну обробку проводили з використанням методів непараметричної статистики. Результати дослідження; до проведення лікування во всіх групах дослідження виявлено підвищення рівня МА на 46% порівняно з віковою нормою (р< 0,001; норма 3,95 ±0,26 мкмоль/л) на фоні пригнічення системи антиоксидантного захисту- зменшення рівня ГВ на 20% (р< 0,001) та активності ферменту першої ланки антиоксидантного захисту - СОД на 40% (р< 0,001). Підвищення активності ГТ на 20% (р<0,01) порівняно з показниками у здорових осіб можна розглядати, як збереження компенсаторних можливостей печінки. На наявність синдрому ендогенної інтоксикації вказувало збільшення в крові фракції СМП 254 в 1,25 рази (р< 0,001) та фракції СМП 280 в 1,36 рази (р<0,00І) в порівнянні з показниками у здорових осіб. Вивчення функшонального стану нирок за умов спонтанного діурезу встановило зменшення питомої ваги сечі (р<0,05) при близьких до норм величин добового діурезу, що вказує на порушення концентраційної функції нирок. Підвищення концентрації в плазмі крові креатиніну до 108,61±8,32 мкмоль/л (при нормі 75,20±5,86 мкмоль/л; р<0,05) супроводжувалось зниженням клубочкової фільтрації (КФ) в 1,3 разі*: ( р<0,05). При проведенні навантаження у хворих виявлені більш значні порушення функціонального стану нирок: відмічено вірогідне зменшення як загального, так і відносного діурезу (р<0,05); підвищення концентрації креатиніну плазми крові при зниженні клубочкової фільтрації майже в 3 рази (р<0,05) порівняно з групою здорових осіб. Зміни функціонального стану нирок можуть бути обумовлені як безпосередньою дією алкоголю, так і проявами ендотоксикації внаслідок порушення дезінтокацІйної функції печінки. На користь останнього свідчить наявність позитивних кореляційних зв'язків (р<0,05) між змінами КФ та інтенсивністю цитолітичного, мезенхімально-запального синдрому, рівнем в крові МА, СМП. Позитивний клінічний ефект від комбінованого застосування гепатопротекторів відмічено у 83% хворих вже на 5-7 день лікування І проявлявся зменшенням загальної слабкості, покращенням апетиту, зменшенням диспетичних розладів. В контрольній групі стійкий клінічний ефект спостерігався тільки на 10-11 добу. До кінця 3 тижня лікування в обох дослідних групах нормалізувалась активність амінотрансфераз, рівня білірубіну; вірогідно зменшувався рівень в крові МА, СМП 254 та СМП 280, підвищувалась активність СОД. Нормалізація рівня ГВ та активності ГТ спостерігалась тільки в основній групі. При дослідженні функшонального стану нирок за умов спонтанного нічного діурезу нормалізація КФ та рівня креатиніну плазми крові відмічена на 9-І 1 добу в основній групі, а в контрольній групі тільки на 15-16 добу. Але слід відмітити, що нормалізація функціонального стану нирок за умов проведення водного навантаження на кінцевому етапі лікування спостерігалась тільки в основній групі. Таким чином, результати нашого дослідження вказують на доцільність використання в схемах лікування хворих з алкогольним ураженням печінки (особливо при наявності порушень з боку нирок) комбінації гепатопротекторів (карсілу та хофітолу) з метою підсилення їх антиоксидантної та дезінтокацІйної дії. Це дозволяє не тільки скоротити час перебування в стаціонарі, але і досягти стійкого терапевтичного ефекти ча більш короткий термін.
