Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010
| Вид материала | Документы |
СодержаниеСучасні тенденції розвитку ринку міжнародних авіаперевезень |
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Громадський рух «нова україна» в автономній республіці крим центр розвитку освіти,, 1350.77kb.
- Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т луганськ:, 247.43kb.
- Центр розвитку освіти, науки та інновацій консалтингово-конфліктологічний центр громадський, 926.45kb.
- До сторіччя з часу написання роботи В.І. Леніна «Матеріалізм І емпіріокритицизм» Матеріали, 4497.2kb.
- Соціально педагогічний комплекс регіону: теорія І практика збірник матеріалів Всеукраїнської, 4395.92kb.
- Наукової доповіді, 211.17kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Програма Міжнародної науково-практичної конференції 24-25 вересня 2009 р. Київ 2009, 256.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
Сучасні тенденції розвитку ринку міжнародних авіаперевезень
Грушак З.М., аспірант,
Національний авіаційний університет
Авіація є однією з найважливіших секторів економіки, ефективне функціонування якої є необхідною умовою розвитку зовнішньоекономічної діяльності, задоволення потреб населення і суспільного виробництва в повітряних перевезеннях, забезпечення захисту економічних інтересів України на міжнародному ринку. В умовах глобалізації світової економіки авіація стає важливим елементом інтеграції України в сучасну систему міжнародних економічних зв'язків. Міжнародний авіаційний транспорт безпосередньо відображає розвиток міжнародної економіки. Авіаційні перевезення пов’язані ще і з іншими супутніми секторами економіки, такими як авіабудування, туризм.
Основною тенденцією діяльності авіакомпаній у світі протягом 2008-2009 рр. є загальний спад перевезень, в наслідок економічної кризи у світі. Останній спад перевезень відбувся ще у 1990 –х роках. А протягом 2000-х було відображено постійний ріст. Авіаційний транспорт пережив за останні десятиліття кілька спадів і ріст в середньому становив 5% на рік. Що дає впевненість, що криза в авіаційному секторі явище виключно тимчасове.
Аналіз обсягів виконаних повітряних перевезень у світі в 2008 році, показав значне уповільнення темпів росту обсягів як пасажирських, так і вантажних перевезень. Загальний обсяг перевезень регулярними рейсами авіакомпаній у 190 державах-членах ICАО склав приблизно 2 271 млн. пасажирів і близько 40 млн. тонн вантажів. Динаміка річного приросту авіаперевезень в світі у 2000-2008 рр. відображено в рис. 1.
Проте, підсумки діяльності українського авіаційного сектору за 2008 рік свідчать про збереження у цілому позитивних тенденцій розвитку, не дивлячись на погіршення наприкінці року ситуації на ринку авіаперевезень в зв’язку з розгортанням міжнародної кризи. За останні 8 років обсяги пасажирських перевезень вітчизняних авіакомпаній зросли майже в 4,5 рази, вантажних – в 1,5 рази, кількість обслугованих ДП ОПР «Украерорух» польотів у повітряному просторі України - в 2,5 рази.
Рис. 1. Динаміка річного приросту авіаперевезень в світі у 2000-2008 рр.
Спостерігається тенденція збільшення кількості пасажирів у 2008 році, що користуються послугами вітчизняних авіаперевізників та становить 6,2 млн. пасажирів. Забезпечено зростання обсягів перевезень як на міжнародних, так і на внутрішніх лініях. Домінуюче положення займають 4 провідні пасажирські авіаперевізники "Аеросвіт", "Міжнародні авіалінії України", "Донбасаеро" та "Дніпроавіа", які виконують близько 82 відсотків авіаперевезень.
Для забезпечення сталого розвитку, на нашу думку, повинні виконуватися наступні умови конкурентного ринку: вільний доступ до технологій; наявність реальної погрози потенційної конкуренції; незначні витрати входу; реалізація стратегії "вдарити й утекти" для потенційних конкурентів (увійти на ринок, дістати прибуток і залишити ринок без додаткових витрат).
Нажаль український ринок авіаційних перевезень не відповідає даним вимогам.
Таким чином ми можемо зробити висновок, що ринок авіаційних перевезень в Україні нажаль не є конкурентним. Проте, тенденції, що склались на ринку авіаційних перевезень дають надію на те, що криза, що авіакомпанії України зможуть не лише вижити на ринку міжнародних перевезень, а й стати сильними конкурентами.
проблема управління сучасними ризиками суб’єктів електроенергетики в умовах реформування енергетичних ринків
Гусєва І.І., , НТУУ « КПІ»
Реформування електроенергетичної системи (ЕЕС) України передбачає перехід на ринкові відносини, лібералізацію ринку, створення оптового ринку електроенергії, вдосконалення цінової політики за рахунок створення умов для конкуренції, які дозволять покупцям і продавцям на основі вільного попиту і пропозиції укладати операції по ринкових цінах, та забезпечення надійного постачання і оплати придбаної електроенергії і потужності.
За даних умов існує імовірність виникнення якісно нових ризиків, обумовлених, перш за все, формуванням різних груп суб'єктів відносин у процесі функціонування й розвитку ЕЕС. Різносторонність інтересів конкуруючих суб'єктів ринку обумовлено принципово новим механізмом встановлення відпускних цін. В період існування природних монополій ціни на різні види енергії визначалися з витрат на виробництво і транспорт. З появою конкуруючих суб'єктів ринку ціни встановлюються за результатами щорічних торгів, на яких котируються як «спотові» контракти (постачання наступного дня після оплати), так і контракти, де термін постачання може мінятися в межах року. Тому більшість суб'єктів ринкових відносин в серйозній мірі схильна до фінансових ризиків, пов'язаних з комерційними аспектами їх діяльності.
Постає проблема вибору інструментів мінімізації такого роду ризиків. Якщо ризики коливання цін на електроенергію в секторі вільної торгівлі можна хеджувати (страхувати) за допомогою специфічних строкових фінансових контрактів, що реалізуються через спеціальні електроенергетичні біржі або через універсальні біржі, то ризики зростання цін на паливо і інші матеріальні ресурси енергопідприємств вимагають інших, менш стандартних рішень. Найбільш очевидним напрямом вирішення даної проблеми є, на думку [1], створення вертикально інтегрованих компаній, до складу яких входять окрім безпосередньо енергогенеруючих підприємств також і підприємства по видобутку і переробці різних видів енергетичного палива.
У зв'язку з цим істотно зросла необхідність обліку багатокритеріальності і множинності інтересів в процесі обґрунтування рішень, значно збільшилася невизначеність умов розвитку фінансового ринку (як інституції формування фінансових механізмів і базових інструментів управління ризиками в енергетиці ) і електроенергетики (форм торгівлі електроенергією).
Проте сформовані в даний час енергетичні ринки за низкою ознак суттєво відрізняються від традиційних фінансових ринків, що ускладнює процедуру ціноутворення і розробку механізмів новоутворених факторів ризику. Згідно [2], в таблиці 1 приведений перелік основних відмінностей.
Таблиця 1 Відмінності енергетичного і фінансового ринків [2]
| Ознака | Енергетичний ринок | Фінансовий ринок |
| Вік ринку | Відносно новий | Кілька десятиліть |
| Важелі ціноутворення | Багато, складні | Кілька, прості |
| Вплив економічних циклів | Слабкий | Сильний |
| Частота змін | Висока | Низька |
| Вплив зберігання і доставки | Значний | Немає |
| Зв'язок між коротко- і довгостроковими контрактами | Низька | Висока |
| Сезонність | Ключова для електроенергії та газу | Немає |
| Регулювання | Змінюється від слабкого до значного | Слабке |
| Ринкова активність | Низька | Висока |
| Централізація ринку | Децентралізований | Централізований |
| Складність контрактів похідних цінних паперів (деривативів) | Досить складна | Відносно проста процедура |
Не дивлячись на низку особливостей енергетичних ринків, для управління новоутвореними ризиками застосовуються сучасні методи і інструменти ризик-менеджменту. Згідно [3, С.71.], до інструментів ризик-менеджменту, які використовуються на електроенергетичному ринку відносять: форварди, ф’ючерси, опціони та свопи.
Література:
- Колибаба В.И., Соколов Ю.А., Ямпольский Ю.П. Основы эффективного управления экономикой и финансами территориальных генерирующих компаний / ГОУВПО «Ивановский государственный энергетический университет имени В.И.Ленина». – Иваново, 2009. – 144 с.
- Pilipovic D. Energy Risks. Valuing and Managing Energy Derivaties. – New York: McGraw-Hill, 1997. – 248 p.