Програма та методичні матеріали з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів та здобувачів нефілософських спеціальностей харків

Вид материала

Документы

Содержание 7.3  Аксіологічні проблеми сучасної науки 7.4  Філософія техніки і технічна раціональність Плани семінарських занять 2  особливості наукового пізнання 3  наука і філософія: історія і сучасність 4  наука і релігія 5  наука, техніка, культура 6  теоретичні моделі розвитку науки (за роботами к. поппера, і .лакатоса, т. куна, ст. тулміна, п .феєрабенда) 7  пошуки нового світорозуміння: глобальний еволюціонізм, синергетика, сучасний холізм у науковій картині світу 8  філософські і соціальні проблеми комп’ютерної революції 9  наука і моральність: проблеми і дискусії 10  філософські проблеми та підґрунтя математики (за роботами м. клайна “математика. втрата визначеності” і “математика. пошук і

Подобный материал:

• Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського, 960.03kb.
• Робоча програма для підготовки аспірантів І здобувачів до здачі кандидатського іспиту, 121.73kb.
• Затверджено на засіданні· кафедри філософії, 184.34kb.
• Методичні рекомендації для ад’юнктів та здобувачів. Київ: віті нтуу «кпі», 610.23kb.
• Навчальна програма дисципліни історія філософії для напрямків підготовки (спеціальностей):, 328.42kb.
• Питання до кандидатського іспиту з філософії, 23.15kb.
• Навчальна програма дисципліни "соціальна етика" (назва дисципліни) для напрямів підготовки, 290.53kb.
• Програма, методичні вказівки І контрольні завдання з дисципліни "основи екології" для, 325.1kb.
• Програма вступного іспиту з історії філософії, 380.89kb.
• Програма кандидатського екзамену з філософії, 348.1kb.

7.3  Аксіологічні проблеми сучасної науки

Пізнання і цінності. Проблема співвідношення істинності і цінності.

Різноманіття і суперечливість ціннісних орієнтацій науки як соціального інституту. Орієнтація на об’єктивне знання і практичну цінність. Ціннісні орієнтації в управлінні наукою.

Аксіологічний вибух і зміна ціннісних орієнтацій у сучасній науці. Сцієнтизм і антисцієнтизм. Абсолютизація соціокультурної ролі науки й ідеї технократизму. Критика абсолютистських домагань науки в екзистенціалізмі і феноменології. Антисцієнтизм як світоглядна позиція. Об’єктивні джерела поляризації соціокультурних оцінок науки і НТП. Реальна багатоаспектність культури і хибність альтернативи сцієнтистського й антисцієнтистського світоглядів.

Ціннісні орієнтації вченого. Включення соціальних цінностей у процес вибору стратегій дослідницької діяльності. Різноманіття особистісних мотивацій і ціннісних орієнтацій. Р. Мертон про етос наукового співтовариства. Проблема становлення нового етосу науки. Інституціональні норми науки і реальна поведінка вченого. Спроби сформулювати моральний кодекс ученого. Громадянська і соціальна відповідальність учених за долі людства.

Нові етичні проблеми науки наприкінці XX сторіччя. Проблема гуманітарного контролю в науці і високих технологіях. Екологічна і соціально-гуманітарна експертиза науково-технічних проектів.

Принцип краси як формуюча й організуюча канва і смисл наукового знання. Функціональний характер принципу краси: як такого, що смислоутворює при створенні наукової теорії і такого, що розуміє при сприйнятті. Осмислення рядом учених методологічної, регулятивної ролі принципу краси в процесі формування, функціонування і вибору наукової теорії наприкінці XIX – початку XX ст.


Література

1. Агацци Э. Моральное измерение науки и техники. – М., 1998.
   
2. Агацци Э. Ответственность – подлинное основание для управления свободной наукой // Вопросы философии. № 1, 1992.
   
3. Гейзенберг В. Значение красоты в точной науке // Шаги за горизонт. – М., 1987.
   
4. Лейсли Х. Свободна ли наука от ценностей? Ценности и научное понимание. – М.: Логос, 2001.
   
5. Малкей М. Наука и социология знаний. – М., 1981.
   
6. Мигдал А.Б. Поиски истины. – М., 1983.
   
7. Мигдал А.Б. Физика и философия // Вопросы философии. № 1, 1990. – С. 5-32.
   
8. Наука, техника, культура: проблемы гуманизации и социальной ответственности. Материалы «Круглого стола» // Вопросы философии. № 1, 1989.
   
9. Новая технократическая волна на Западе / Под ред. Гуревича. – М., 1986.
   
10. Римский клуб. История создания, избранные доклады и выступления, официальные материалы. – М., 1997.
    
11. Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии. №10, 1989.
    
12. Фролов И.Т., Юдин Б.Г. Этика науки: проблемы и дискуссии. – М., 1986.
    
13. Ценностные аспекты развития науки. – М., 1990.
    
14. Эстетические ориентиры в науке. Некоторые грани видения принципа красоты. – М: МФТИ, 2000.
    

7.4  Філософія техніки і технічна раціональність

Техніка як об'єкт філософської рефлексії. Історична еволюція поняття техніки і його сучасні інтерпретації.

Предмет і структура філософії техніки. Історичні і теоретичні передумови виникнення філософії техніки. Проблема технічної реальності.

Функції техніки, її роль і статус в історії цивілізації. Генезис і соціодинаміка техносфери. Людина в техносфері. Проблема оцінки економічних, соціокультурних і соціоекологічних наслідків розвитку техніки.

Інженерне мислення і формування технократичних уявлень про розвиток суспільства. Філософсько-методологічні аспекти проектування складних антропотехнічних комплексів.

Інформаційно-комп'ютерна революція в ракурсі філософсько-методологічного аналізу. Віртуальна реальність як соціокультурний феномен інформаційного суспільства. Проблема інтелектуальної власності. Комп'ютерна революція в соціальному контексті. Інформатизація, медіатізація сучасного суспільства і соціальний контроль над людиною. Інформація і знання.

Філософське осмислення проблеми штучного інтелекту. Комп'ютерна репрезентація знань як проблема інформаційної епістемології.


Література

1. Виртуальная реальность как феномен науки, техники и культуры. – СПб., 1996.
   
2. Горохов В.Г., Розин В.М. Введение в философию техники: Учебное пособие. – М., 1998.
   
3. Митчем К. Что такое философия техники. – М., 1995.
   
4. Мэмфорд Л. Миф машины // Утопия и утопическое мышление. – М., 1991.
   
5. Ортега-и-Гассет Х. Размышления о технике // Вопросы философии. №10, 1993.
   
6. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. – М., 1993.
   
7. Философия техники в ФРГ. – М., 1989.
   
8. Философия техники: история и современность. – М., 1997.
   
9. Шаповалов Е.А. Курс лекций по философии техники. – СПб., 1998.
   

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


1  ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ СВІТУ

Питання для обговорення

• Пізнання як відображення і творчість.
  
• Сенсуалістична і раціоналістична теорія пізнання: історія і сучасність.
  
• Об’єкт і суб’єкт пізнання.
  
• Концепції істини в сучасній філософії і науці.
  
• Проблема об’єктивної істини і різноманіття істин.
  

Література

1. Штанько В.И. Философия и методология науки. Учебное пособие. – Харьков, 2002.
   
2. Философия и методология познания. Учебник / Под общ. ред. Обухова В.Л. и др. – СПб., 2003.
   
3. Заблуждающийся разум? Многообразие форм вненаучного знания. – М., 1991.
   
4. Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы. – М., 1998.
   
5. Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии. – М., 1985.
   
6. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М., 1988.
   
7. ДеннетД. Постмодернизм и истина. Почему нам нужно понимать это правильно // Вопросы философии. № 8, 2001.
   
8. Касавин И.Т. Миграция. Креативность. Текст. Проблемы неклассической теории познания. – М., 2003.
   
9. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. – М., 1980.
   
10. Холтон Дж. Что такое «антинаука» // Вопросы философии. № 2, 1992.
    
11. Эволюционная эпистемология: Проблемы, перспективы. – М., 1996.
    

2  ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

Питання для обговорення і дискусії

• Різноманіття форм пізнання: повсякденне, міфологічне, художнє, релігійне, філософське, наукове.
  
• Структура наукового знання. Проблема класифікації наук.
  
• Емпіричне і теоретичне знання, проблеми їх взаємовідношення і взаємозв’язку.
  

Література

1. Заблуждающийся разум? Многообразие форм вненаучного знания. – М., 1991.
   
2. Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы. – М., 1998.
   
3. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. – М., 1980.
   
4. Бернар Дж. Наука в истории общества. – М., 1956.
   
5. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М., 1974.
   
6. Кохановский В.П. Философия и методология науки. Р. н/Д. 1999.
   
7. Крымский С.Б. Научные знания и принципы его трансформации. – К., 1974.
   
8. Мамчур Е.А. Проблемы социально-культурной детерминации научного познания. – М., 1987.
   
9. Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии. – М., 1985
   
10. Попович М.В. Раціональність і виміри людського буття. – К., 1997.
    
11. Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии. №10, 1989.
    
12. Степин В.С., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации. – М., 1994.
    
13. Холтон Дж. Что такое «антинаука» // Вопросы философии. № 2, 1992.
    

3  НАУКА І ФІЛОСОФІЯ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

Питання для обговорення і дискусії

• Проблема співвідношення науки і філософії в різні історичні епохи розвитку європейської цивілізації.
  
• Філософія і класична наука.
  
• Співвідношення філософії і науки з погляду позитивізму.
  
• Проблема взаємозв’язку філософії і науки в діалектико-матеріалістичній філософії.
  
• Філософія як рефлексія над наукою.
  
• Філософія як спосіб включення наукового пошуку в соціокультурний контекст.
  
• Філософія і самосвідомість ученого.
  

Література

1. Штанько В.И. Философия и методология науки. Учебное пособие. – Харьков, 2002.
   
2. Купцов В.Философия и методология науки. Учебное пособие. – М., 1996.
   
3. Лешкевич Т.Г. Философия науки: традиции и новации: Учебное пособие. – М., 2001.
   
4. Методология науки: Проблемы и история. – М., 2003.
   
5. Современная философия науки: знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей запада: Учебн. хрестоматия. 2-е изд., перераб и доп. – М., 1996.
   
6. Бернар Дж. Наука в истории общества. – М., 1956.
   
7. Вайцзекер К.Ф. Физика и философия // Вопросы философии. №1, 1994.
   
8. Вернадский В.И. Избранные труды по истории науки. – М., 1981.
   
9. Гайденко В.П., Смирнов Г.А. Западноевропейская наука в средние века. – М., 1989.
   
10. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. – М., 1980.
    
11. Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теорий. – М., 1985.
    
12. Мигдал А.Б. Физика и философия // Вопросы философии № 1, 1990. – С. 5-32.
    
13. Уайтхед А. Наука и современный мир. Избранные работы по философии. – М., 1990.
    

4  НАУКА І РЕЛІГІЯ

Питання для обговорення і дискусії

• Віра і розум як джерела людського знання.
  
• Міф і релігія у відношенні до раціонального пізнання.
  
• Природознавство і релігія в сучасній культурі.
  
• Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.
  
• Релігія і наука: чи можлива синтез?
  

Література

1. Вайнгартнер П. Сходство и различие между наукой и религиозной верой // Вопросы философии. № 5, 1996.
   
2. Гейзенберг В. Естественнонаучная и религиозная истина // Шаги за горизонт. – М., 1987.
   
3. Гивишвили Г.В. Есть ли у естествознания альтернатива богу? // Вопросы философии. № 2, 1995.
   
4. Гивишвили Г.В. О сверхсильном антропном принципе // Вопросы философии. № 12, 2000.
   
5. Грюнбаум А. Новая критика теологических интерпретаций физической космологии / Вопросы философии. № 5, 2000.
   
6. Грюнбаум А. Происхождение против творения в физической космологии // Вопросы философии. № 2, 1995.
   
7. Заблуждающийся разум? Многообразие форм вненаучного знания. – М., 1991.
   
8. Козлова М.С. Вера и знание. Проблема границ // Вопросы философии, №2, 1991.
   
9. Наука и религия: Проблемы границы / ИФРАН. – СПб.: Алетейя, 2000.
   
10. Планк М. Религия и естествознание // Вопросы философии. № 8, 1990.
    
11. Роль философии в научном исследовании. – Л., 1985.
    
12. Рьюз М. Наука и религия: по-прежнему война? // Вопросы философии. №2, 1991.
    

5  НАУКА, ТЕХНІКА, КУЛЬТУРА

Питання для обговорення і дискусії

• Наука як цивілізаційний феномен.
  
• Наука, цивілізація, демократія.
  
• Історична місія науки в західній цивілізації.
  
• Наукове пізнання і цінності техногенної цивілізації.
  
• Наука і глобальні проблеми людства.
  
• Соціальні проблеми нової техніки і технології .
  
• Філософія техніки в роботах Н.Бердяєва.
  
• Проблема відносини держави до науки.
  
• Проблеми гуманізації сучасної науки.
  
• Наука і влада.
  
• Феномен “ідеологізованої” науки.
  

Література

1. Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М., 1995.
   
2. Агацци Э. Моральное измерение науки и техники. – М. 1998.
   
3. Бердяев Н.А. Дух и машина // Судьба России. М., 1990.
   
4. Бом Д. Наука и духовность: необходимость изменений в культуре // Человек. №1, 1993.
   
5. Злобин Н. Культурные смыслы науки. – М., 1997.
   
6. История науки в контексте культуры (ред. П.П. Гайденко). – М., 1990.
   
7. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика. Общество. Культура. – М., 2000.
   
8. Косарева Л.Н. Социокультурный генезис науки нового времени. – М., 1989.
   
9. Моисеев Н.Н. Логика универсального эволюционизма и кооперативность // Вопросы философии. № 8, 1989.
   
10. Наука и власть. / Под. ред. Огурцова А.П., Юдина Б.Г. – М., 1990.
    
11. Наука, техника, культура: проблемы гуманизации и социальной ответственности. Материалы «Круглого стола» // Вопросы философии. № 1, 1989.
    
12. Новая технократическая волна на Западе / Под ред. Гуревича. – М., 1986.
    
13. Ортега-и-Гассет. Размышления о технике // Вопросы философии. №10, 1993.
    
14. Римский клуб. История создания, избранные доклады и выступления, официальные материалы. – М., 1997.
    
15. Сокулер З.А.. Знание и власть: наука в обществе модерна. – СПб.: РХГИ, 2001.
    
16. Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии. №10, 1989.
    
17. Философия техники в ФРГ. – М., 1989.
    
18. Философия техники: история и современность. – М., 1997.
    

6  ТЕОРЕТИЧНІ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ НАУКИ (ЗА РОБОТАМИ К. ПОППЕРА, І .ЛАКАТОСА, Т. КУНА, СТ. ТУЛМІНА, П .ФЕЄРАБЕНДА)

Питання для обговорення і дискусії

• Концепція розвитку наукового знання К. Поппера.
  
• Методологія науково-дослідних програм І. Лакатоса.
  
• Теорія наукових революцій Т. Куна.
  
• Еволюціоністська модель розвитку науки Ст. Тулміна.
  
• Методологічний анархізм П. Феєрабенда.
  

Література

1. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975.
   
2. Лакатос И. Методология научно-исследовательских программ // Вопросы философии. №4, 1995.
   
3. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1999.
   
4. Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход. – М., 2002.
   
5. Тулмин Ст. Человеческое понимание. – М., 1984.
   
6. Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. – М., 1986.
   

7  ПОШУКИ НОВОГО СВІТОРОЗУМІННЯ: ГЛОБАЛЬНИЙ ЕВОЛЮЦІОНІЗМ, СИНЕРГЕТИКА, СУЧАСНИЙ ХОЛІЗМ У НАУКОВІЙ КАРТИНІ СВІТУ

Питання для обговорення і дискусії

• Вчення Вернадського і сучасна концепція ноосфери.
  
• Ідея універсального еволюціонізму в науці ХХ ст.
  
• “Антропні аргументи” у сучасній космології.
  
• Особливості стилю мислення науки ХХ ст.
  
• Людина і ноосфера.
  
• Сучасна культура на шляхах подолання відчуження людини і природи.
  
• Концепція самоорганізації в сучасній науці.
  
• Сінергетика як нове світорозуміння.
  
• Криза елементаризму в науці ХХ ст. і перебудова категоріальної структури мислення.
  
• Проблеми становлення сучасної концепції холізму.
  

Література

1. Цехмистро И.З. Холистическая философия науки. – Сумы, 2003.
   
2. Аршинов В.И. Синергетика как феномен постнеклассической науки. – М., 1999.
   
3. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. Научная мысль как планетарное явление. – М.: Наука, 1988.
   
4. Гайденко П.П. Проблема рациональности на исходе ХХ в. // Вопросы философии. №6, 1991.
   
5. Гивишвили Г.В. О сверхсильном антропном принципе // Вопросы философии. № 12, 2000.
   
6. Грюнбаум А. Происхождение против творения в физической космологии // Вопросы философии. № 2, 1995.
   
7. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления. – Киев, 1991.
   
8. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. – М., 1994.
   
9. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика как новое мировидение // Вопросы философии. №12, 1992.
   
10. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Синергетика: Начала нелинейного мышления // ОН и современность. №2, 1992.
    
11. Концепция самоорганизации: Становление нового образа научного мышления. – М, 1994.
    
12. Концепция целостности / Ред. Цехмистро И.З., Штанько В.И. – Харьков, 1987.
    
13. Моисеев Н.Н. Логика универсального эволюционизма и кооперативность // Вопросы философии. №8, 1989.
    
14. Моисеев Н.Н. Универсальный эволюционизм // Вопросы философии. №3, 1991.
    
15. Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. – М., 1990.
    
16. Пригожин И. От существующего к возникающему. – М., 1985.
    
17. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. – М., 1986.
    
18. Цехмистро И.З. Диалектика множественного и единого. – М., 1972.
    

8  ФІЛОСОФСЬКІ І СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КОМП’ЮТЕРНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Питання для обговорення і дискусії

• Комп’ютер як основа нового світосприймання.
  
• Шляхи і форми комп’ютеризації сучасної науки.
  
• Соціальні проблеми комп’ютеризації.
  
• Нова комп’ютерна культура: механізація розуму.
  
• Людський дух у комп’ютерній культурі.
  
• Штучний інтелект: гносеологічний аспект.
  
• Знання як об’єкт комп’ютерного моделювання.
  
• Проблема відносин людини і машини в епоху комп’ютерної революції.
  
• Творче мислення і комп’ютерна революція.
  
• Комп’ютеризація науки як феномен сучасної культури.
  
• Комп’ютерна революція: соціальні перспективи і наслідки.
  

Література

1. Алексеева И.Ю. Взаимосвязь понимания и ответственности в компьютерной этике // Человек и техника. – М., 1990.
   
2. Алексеева И.Ю. Человеческое знание и его компьютерный образ. – М., 1993
   
3. Вейценбаум Дж. Возможности вычислительных машин и человеческий разум. – М, 1982.
   
4. Глушков В.М. Кибернетика: Вопросы теории и практики. – М., 1986.
   
5. Дрейфус Х. Чего не могут вычислительные машины. – М., 1978.
   
6. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика. Общество. Культура. – М., 2000.
   
7. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. – М., 1992.
   
8. Этические проблемы компьютеризации. – М., 1990.
   
9. Штанько В.И. Информация. Мышление. Целостность. – Харьков, 1992.
   

9  НАУКА І МОРАЛЬНІСТЬ: ПРОБЛЕМИ І ДИСКУСІЇ

Питання для обговорення і дискусії

• Різноманіття і суперечливість ціннісних орієнтацій науки як соціального інституту.
  
• Ціннісні орієнтації вченого.
  
• Проблема співвідношення теоретичного і практичного розуму у філософії Канта.
  
• Ж.Ж. Руссо про роль наук і мистецтв у моральному прогресі людства.
  
• Істинні і ціннісні компоненти пізнання.
  
• Проблема гармонії істини, добра і краси у творчості вченого.
  
• Етичний і екзистенціальний сенс драми людського пізнання.
  
• Проблеми створення морального кодексу вченого.
  
• Проблема моральної відповідальності вченого в сучасному світі.
  
• Науковий прогрес і моральність.
  

Література

1. Агацци Э. Моральное измерение науки и техники. – М., 1998.
   
2. Агацци Э. Ответственность – подлинное основание для управления свободной наукой // Вопросы философии. № 1, 1992.
   
3. Бом Д. Наука и духовность: необходимость изменений в культуре // Человек. №1, 1993.
   
4. Вебер М. Наука как призвание и профессия // Избранные произведения. – М., 1990.
   
5. Гейзенберг В. Значение красоты в точной науке // Шаги за горизонт. – М., 1987.
   
6. Горохов В.Г. Розин В.М. Формирование и развитие инженерной деятельности // Философские вопросы технического знания. – М., 1984.
   
7. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей появиться как наука. – М., 1995.
   
8. Лазар М. Этика науки. – Л., 1985.
   
9. Лейсли Х. Свободна ли наука от ценностей? Ценности и научное понимание. – М.: Логос, 2001.
   
10. Маслоу Абрахам Г. Мотивация и личность. – М., 1999.
    
11. Наука, техника, культура: проблемы гуманизации и социальной ответственности. Материалы «Круглого стола» // Вопросы философии. № 1, 1989.
    
12. Римский клуб. История создания, избранные доклады и выступления, официальные материалы. – М., 1997.
    
13. Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии. №10, 1989.
    
14. Фролов И.Т., Юдин Б.Г. Этика науки: проблемы и дискуссии. – М., 1986.
    
15. Хунинг А. Инженерная деятельность с точки зрения этической и социальной ответственности // Философия техники в ФРГ. – М., 1989.
    
16. Ценностные аспекты развития науки. – М., 1990.
    
17. Эстетические ориентиры в науке. Некоторые грани видения принципа красоты. – М.: МФТИ, 2000.
    
18. Этические проблемы компьютеризации. – М., 1990.
    

10  ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ТА ПІДҐРУНТЯ МАТЕМАТИКИ (ЗА РОБОТАМИ М. КЛАЙНА “МАТЕМАТИКА. ВТРАТА ВИЗНАЧЕНОСТІ” І “МАТЕМАТИКА. ПОШУК ІСТИНИ”).

Питання для обговорення і дискусії

• Логічний і епістемологічний зміст парадоксів в основах теорії множин.
  
• Теорема Гьоделя про неповноту формальних систем і їх логіко-гносеологічне значення.
  
• Парадокси теорії множин і їх філософське значення.
  
• Про природу математичного знання.
  
• Проблема безкінечності в математиці і філософія.
  
• Проблема основ математики (філософський аналіз).
  
• Проблема істини в математиці.
  
• Особливості математизації сучасної науки.
  

Література

1. Клайн М. Математика. Поиск истины. – М., 1988.
   
2. Клайн М. Математика. Утрата определенности. – М., 1984.
   
3. Философские проблемы оснований математики. – М., 1983.