Програма вступного іспиту з історії філософії

Вид материала

Содержание

Розділ I – антична та середньовічна філософія
Студент повинен вміти
2. Зміст курсу
Співвідношення віри і знання в християнській філософії. Грецька патристика Середньовіччя, її представники. Діонісій Ареопагіт і
Філософська думка епохи російського просвітництва. Реформи Петра I та їхній вплив на духовну атмосферу Росії XVIII ст.
Філософська спадщина М. П. Драгоманова.
2. Зміст курсу
Розділ II – філософія Відродження, Нового часу та німецької класичної філософії.
Філософська думка епохи російського просвітництва. Реформи Петра I та їхній вплив на духовну атмосферу Росії XVIII ст.
Перелік рекомендованої літератури

Подобный материал:

ПРОГРАМА ВСТУПНого ІСПИТу

з історії філософії

Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра,

Спеціальність 8.03020101 «філософія»

ВСТУП

В загальній системі підготовки магістрів зі спеціальності «філософія» знання з історії філософії забезпечують необхідну ґрунтовну теоретичну базу їх професійних знань.

Програма іспиту з історії філософії визначає окремі теми і питання, які є важливими для професійної підготовки філософа, є актуальними для освоєння сучасною філософією і відповідають програмі, рекомендованій Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України. Серед них:

Розділ I – антична та середньовічна філософія;

Розділ II – філософія Відродження, Нового часу та німецької класичної філософії;

Розділ III - філософія Сходу;

Розділ IV – історія російської філософії;

Розділ V – історія української філософії.

Абітурієнт має визначити рівень отриманих ним знань під час одержання вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр філософії», а саме знайомство з головними напрямами світової філософії, освоєння головних проблем та методів їх вирішення, що виникли на протязі століть, а також вироблення навичок самостійного дослідження, характеризування та оцінювання різноманітних рухів та тенденцій, які мали місце у історії світової думки.

Студент повинен знати:

Основні етапи розвитку світової філософії.
Загальні проблеми філософії кожного вивчає мого періоду.
Основні підходи до розв’язання означених проблем.
Зміст основної літератури, що вивчається.
Загальний культурний контекст, у якому мав місце розвиток світової філософії кожного часу, що вивчається.

Студент повинен вміти:

Охарактеризувати напрямки філософської думки (наприклад, платонізм, кантіанство та ін.); подати основні риси вивчаємих філософських напрямків та рухів у вигляді системи (у зв’язку елементів).

2. ЗМІСТ КУРСУ

Розділ I – антична та середньовічна філософія.

Мілетська філософська школа (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен). Піфагор и Геракліт про поняття «філософія».
Проблема буття в Елейській філософській школі (Ксенофан, Парменід, Зенон, Меліс).
Емпедокл про чотири елементи буття.
«Гомеомерії» Анаксагора та «атоми» Демокрита як елементи буття.
Софісти. Проблема численності буття у ранній софістиці.
Сократ і сократівські школи. Проблема «блага» в філософії Сократа і сократівських школах.
Теорія ідей Платона і її критика Аристотелем. Арістотель про види буття.
Проблема «блага» в філософії Платона і проблема «щастя» в філософії Арістотеля.
Вчення Платона і Аристотеля про суспільство і державу.
Аристотель як засновник силогістики. Закони та форми логічного мислення. Вчення про душу.
Епікур і епікурейці. Лукрецій Кар.
Практична філософія скептиків, стоїків та епікурейців.
Неоплатонізм як завершення історії античної філософії.

Доба народження філософії. Міфологічна свідомість. Передумови виникнення філософії. Теорії народження філософії. Мілетська школа. Учення Фалеса про воду як основу буття. Анаксімандр та вчення про апейрон. Анаксімен та учення про повітря як буття та життя взагалі. Піфагорейська школа. Історичні відомості та свідоцтва. Учення про число як про сутність. Життя та філософія Геракліта Ефеського. Діалектика. Учення про логос та вогонь як першостихію.

Елейска школа: Ксенофан, Парменід, Зенон, Меліс. Учення Парменіда про Едине. Онтологія Парменіда. Апорії Зенона та їх доля у подальшій філософії.

Емпедокл з Агріенту та його філософія. Учення про чотири початкові стихиї. Любов та ворожнеча. Теорія пізнання у Емпедокла.

Атомісти Левкіпп та Демокрит. Атоми та порожність. Учення про природу атомів, Гегель та Лосєв про атоми та порожність. Анаксагор та його погляди. Учення про Нус та гомеомерії. Уяви Анаксагору про хаос.

Загальна характеристика філософії софістів. Протагор та його погляди. Людина як міра усіх речей. Горгій та його погляди на можливості пізнання. Коротка характеристика інших софістів.

Життя Сократа та його учні. Література про Сократа. Філософські погляди Сократа. Майевтичний метод розшукування істини. Іронія та її використування Сократом. Знання як благо. Мегарська школа. Евклід, Ічтій, Евбулід та ін. Незмінні сутності. Абстрактний початок як єдине, що має дійсність. Едине благо. Кініки як філософський напрямок. Пошуки блага. Благо як востриманність від бажань. Антісфен та Діоген. Доброчесність як єдина умова блаженства. Школа кіренаіків. Аристип та його послідовники. Благо як насолода.

Платон: життя та творчість. Твори Платона. Характер, метод та частини платонівської системи. Діалектика чи учення про ідеї. Фізика Платона. Матерія та Світова Душа. Всесвіт та його частини. Антропологія та етика Платона. Учення Платона про державу. Платон про мистецтво та релігію. Загальна характеристика філософії Платона. Стародавня Академія. Спадщина Платона у історії філософії.

Життя Аристотеля. Твори Аристотеля. Загальний вступ до філософії Аристотеля. Логіка Аристотеля. Метафізика Аристотеля. Фізика Арістотеля та його погляди на всесвіт: матерія та форма, учення про чотири причини, першодвигун та ін. Людина у філософії Аристотеля, учення про душу. Етичні та политичні погляди Арістотеля. Вчення Арістотеля про поетику. Поняття катарсісу. Риторика Арістотеля. Перипатетична школа.

Стоїчна школа. Учення Зенона Кітионського. Характер та частини учення ранніх стоїків: логіка, фізика, етика. Середня стоя. Пізні стоїки. Епікур та його учення. Система епікурейської філософії. Етика Епікура. Епікурейство у Давньому Римі. Скептицизм.

Виникнення, характер та розвиток неоплатонізму. Система Плотіна. Надчуттевий світ. Світ явищ у системі Плотина. Учення Плотіна про возвишення у надчуттевий світ. Школа Плотина. Порфірій. Ямвліх та його школа. Особливості платонізму Ямвліха. Прокл та остання школа античної традиції. Кінець неоплатонічної філософії.

Співвідношення віри і знання в християнській філософії. Грецька патристика Середньовіччя, її представники. Діонісій Ареопагіт і Іоанн Дамаскін.
Загальна характеристика догматики раннього Середньовіччя. (Тертулліан. Олександрійська і Каппадокійська школи).
Гностицизм і маніхейство. Місце і роль цих вчень в історії філософії.
Співвідношення реалій та універсалій. Номіналізм і реалізм. Вчення П’єра Абеляра.
Августин Аврелій (Блаженний), його філософське вчення. Співвідношення августинізму і арістотелізму.
Загальна характеристика схоластики. Боецій, Еріугена, Ансельм Кентерберійський.
Значення арабської і єврейської філософії. Зміст вчень Авіцени, Авероеса і Моїсея Маймоніда.
Розквіт схоластики. Погляди Ф.Аквінського.
Вільям Оккам, Ж.Бурідан і кінець схоластики.

Основні етапи середньовічної філософії: апологетика, патристика та схоластика. Східна та західна традиції у середньовічної філософії. Ідеологічна ситуація у сфері релігійних пошуків у I ст. до н.е. – I ст. н.е.

Гностицизм та його специфічні риси. Маніхейство. Діяльність та ідейні пошуки християнських апологетів.

Загальна характеристика християнства як світогляду. Відношення апологетів до античної філософської спадщини.

Етапи схоластичної філософії. Напередодні схоластики: Еріугена та його учення про розділ природи. Рання схоластика: Абеляр та його пошуки розумної теології. Містичне учення Бернара. Аввероїзм та аристотелізм. Ансельм Кентерберійський, зародження реалізму та номіналізму.

Розквіт номіналізму (Р. Бекон, В. Окам та ін.) та кінець схоластики.

Висока схоластика: Альфред фон Больштед, Фома Аквінський. Іоан Дунс Скот. Виникнення нових форм відношень раціонального наукового знання та теології.

Розділ II – філософія Відродження, Нового часу та німецької класичної філософії.

Натурфілософія пізнього Відродження (Дж. Бруно та інші).
Проблема людини і соціально-політичні вчення доби Відродження (Дж.Піко, делла Мірандола, Н.Макіавеллі, Т.Кампанелла).
Р.Бекон, ідея позитивного наукового знання в його працях.
Раннє італійське і Північне Відродження (Ф.Петрарка, Бокачіо, Лоренцо Валла; Еразм Роттердамський, Т.Мор).
Неоплатонізм і перипатетизм доби Відродження. Микола Кузанський.

Р.Бекон, ідея позитивного наукового знання в його працях.
Філософські вчення Ф.Бекона і Т.Гоббса. «Новий органон» Ф.Бекона та його критика силогістики Аристотеля.
Т.Гоббс. Його філософія і теорія держави.
Філософія послідовників і критиків Декарта. (А. Гейлінкс, Н. Мальбранш, Б.Паскаль, П. Гассенді).
Філософія Р.Декарта як засновника сучасного раціоналізму, принцип сумніву, (cogito ergo sum), дуалізм, метод.
Б.Спіноза: раціоналізм, монізм, критика дуалізму Р.Декарта, вчення про єдину субстанцію, причинність, необхідність та випадковість, вчення про джерело достовірного знання.
Філософія Дж. Локка: емпірична теорія пізнання, про вродженні ідеї, свідомість як tabula rasa, вчення про «первинні» та «вторинні» якості, вчення про державу.
Філософія Г. Лейбниця: монадологія, вчення про передустановну гармонію, логічні ідеї.
Суб'єктивний ідеалізм Дж. Берклі: принципи буття речей, заперечення існування «первинних» якостей, чи можуть «ідеї» бути копіями речей?
Скептицизм Д. Юма і філософія «здорового глузду» Шотландської школи.
Філософія французького Просвітництва (Ф.Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, Ш.Л.Монтеск’є).
Французький матеріалізм 18 ст. (Ж. О. Ламетрі, Д. Дідро, П.А. Гольбах, К. А. Гельвецій).
Англійський деїзм 18 ст. (Е. Шефтсбері, Б. Мандевіль, Ф. Хатчесон; Дж. Толанд, Е. Коллінз, Д. Гартлі і Дж. Прістлі).
Рання американська філософія: С.Джонсон, Дж. Едвардс. «Вік просвітництва»: Т.Джефферсон, Б.Франклін, Т. Пейн.

Загальні риси світогляду Відродження та Нового часу. Головні проблеми та методи їх розв’язання. Наука та філософія. Філософія і релігія. Проблема гуманізму як елемента філософського світогляду. Основні етапи розвитку філософської думки цього періоду. Джерела.

Відродження у Італії, Франції, Англії та Німеччині. Ідейні джерела філософії Відродження. Основні проблеми філософії того часу та їх розв’язання у головних представників: М. Кузанський, Л. Валла, Піко дела Мірандола, Леонардо да Вінчі, П. Помпонацці, М. Фічіно, Дж. Бруно та інш. Метафізика, соціальна філософія, методологія, філософія природного права.

Загальні біографічні дані Ф. Бекона. Теорія подвійної істини. «Новий органон» та учення про індуктивний метод. Почуття як основа пізнання. Теорія ідолів. Томас Гоббс та його матеріалістичні філософські погляди. Соціальне вчення. «Левіафан» або вчення про державу.

Рене Декарт як засновник нового типу філософії. Біографічні дані. Проблема начала та дуалізму. Аналітична геометрія. Вчення про метод. Природжені ідеї. Механіцизм та проблема його переборення. Картезіанство.

Загальні дані про життя та творчість Б. Спінози. Основні характеристики філософського світогляду Б. Спінози. «Етика» та її головні проблеми. Субстанція та її модуси. Проблема пантеїзму. Соціальні та етичні погляди нідерландського філософа. Вплив іудейської традиційної філософії на Б. Спінозу.

Філософські погляди та світогляд Д. Локка. Сенсуалізм. Критика «природжених ідей» Декарта та його теорії свідомості. Вчення про матерію, первинні та вторинні якості. Проблема рефлексії, чуттєвих ідей та висновків. Філософія Дж. Берклі. Критика матеріалістичної філософії. Неможливість абстракції. Погляди на матерію. Проблема соліпсизму. Бог як причина.

Загальна характеристика особистості Г. В. Лейбниця та його філософських поглядів. Відкриття у механіці, математиці, природознавстві та праві. Вчення про субстанцію (монаду). Динамічні початки світу. Принцип загального розділу. Поняття «світової гармонії». Поняття простору та часу.

Загальні біографічні дані про Д. Юма. Скептицизм як головний принцип філософії Д. Юма. Проблема причинності. Асоціація ідей та репрезентативна теорія абстракцій та відношень. Зв’язок з психологією. Шотландська філософська школа «загального глузду» та її головні представники та погляди.

Загальні теоретичні, філософські та естетичні засади класицизму як напрямку естетичної та життєвої думки. Розумність як головний принцип теоретичного класицизму. Суперечність розуму та почуття як основа конфлікту у класицизмі. Зародження естетики як спеціальної науки (А. Баумгартен). Описно-емпірична естетика у Англії (Фр. Хатчесон, Г. Хоум та ін.). Неокласицизм.

Філософія Просвітництва: загальна характеристика. Початок формування французької матеріалістичної філософської думки (П. Бейль, Ж. Мельє, Ш. Л. Монтескьє). Основна проблематика та характерні риси філософії головних представників французького Просвітництва (Ф. М. А. Вольтер, Ж. Ж. Руссо, К. А. Гельвецій, Д. Дідро). Енциклопедія та енциклопедисти.

Фаталізм Ламетрі: людина як машина. Життя і творчість Дідро. «Енциклопедія». Гольбах про матерію. «Система природи». Теорія пізнання та роль досвіду. Гельвецій «Про розум». Суперечка між Гельвецієм та Дідро щодо виховання. Атеїзм та соціальні погляди.

Кант про співвідношення «речі-в-собі» і «явища». Поняття ноумена і феномена.
Діалектичні ідеї кантівської філософії. Вчення Канта про антиномії чистого розуму.
Апріоризм філософії І.Канта. Трактовка Кантом простору і часу як чистих форм споглядання.
Поняття трансцендентного та трансцендентального. Сутність трансцендентального методу і розуміння його Кантом.
Основні поняття «Науковчення» Фіхте.
Система трансцендентального ідеалізму Шеллінга. Філософія тотожності.
Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
Основні категорії логіки Гегеля. Мала і велика логіки.
Діалектичні ідеї гегелівської філософії. Тріада як форма розвитку.

«Коперніканський переворот» І. Канта та його головний сенс. Основні питання, поставлені І. Кантом перед філософією. Критика Кантом матеріалізму, догматичного ідеалізму та скептицизму. «Річ в собі» наріжний камінь кантівського учення про пізнання. Чуттєвість та мислення. Простір та час як апріорні категорії. Вчення про глузд та розум. Трансцендентальний метод. Трансцендентальна єдність апперцепції. Антиномії чистого розуму. Розрізнювання чистого та практичного розуму. Людина як істота двох світів. Природа та свобода. Поняття «категоричного імперативу». «Формальний» характер кантівської етики. Протиставлення схильності та долгу. Поняття моральної поведінки за Кантом. «Критика здібності судження» як завершення кантівської філософської системи. Естетичне уявлення та доцільність. Сфера природи та сфера свободи. Краса як начало «морально доброго». Аналітика чудового. Краса як форма суб’єктивної доцільності. Поняття естетичної ідеї. Класифікація мистецтв.

Вплив кантівської філософії на Фіхте. Період створення «Науковчення». Чиста діяльність як начало пізнання. Поняття «Я» у Фіхте. «Я» = «Я». Три принципи пізнавальної діяльності. Активний характер споглядання та часовий характер свідомості. Інтелектуальне споглядання як саморефлексія над діяльністю. Практичне «Я». Воля та інтелект. Від абсолютної діяльності до абсолютного буття. Абсолютне буття та абсолютне знання. Соціальна філософія Фіхте та філософія історії. Свобода як трагічна провина. Сутність права та моралі.

Основні періоди творчої біографії та філософської еволюції Шеллінга. Натурфілософський період. Природа як продуктивність. Ступені організації природних утворень (матерія та життя). «Система трансцендентального ідеалізму». Практична філософія. Природа та свобода (мораль та право). Всесвітня історія як відкриття абсолюту. Філософія тотожності. Єдність мислення та буття. Спроби знаходження абсолютної філософської системи. Поняття інтелектуального споглядання. «Філософія мистецтва». Чудове як збіг духовного та матеріального. Єдність краси та добра. Творчість як взаємодія свідомості та несвідомого. Міф та художній образ. Символ, схема, алегорія як форми об'єднання загального та особливого. «Філософія прозріння».

Гегелівська філософська система та її місце у класичній філософії. Поєднання учення про субстанцію з ученням про суб’єкта. «Феноменологія духу». Формування діалектико-історичного розуміння свідомості. Свідомість, самосвідомість, розум. Господар та раб. Відчуження. Скінченність людського існування та безкінечність людського пізнання. «Наука логіки». Три форми логічного. Формальна логіка та діалектична логіка. Логіка як система категорій. Триада як принцип логіки. Абсолютна ідея як вихідний пункт та рушійна сила світового прогресу. Філософія духу. Соціальна філософія та історія філософії.

Розділ III - філософія Сходу.

Проблема Бога-творця в індійській філософії (санкх'я, йога, джайнізм і адвайта-веданта, буддизм).
Проблема істинного «Я» у ранньому і пізньому буддизмі.
Соціокультурні передумови виникнення філософії Стародавньої Індії.
Проблема реальності в буддизмі і веданті.
Проблема визволення в індійській філософії.

Основні етапи розвитку індійської філософії. Характерні риси східної філософії взагалі та індійської зокрема. Структура і генезис філософських систем. Сутри, бхаш’ї, каріки і врітті. Астіка і настілка. Основні системи індійської філософії.

Обгрунтування теїзму і його значення в класичній йозі, джайнізмі, буддизмі, адвайта-веданті. Критика ідеї Бога творця в джайнізмі. Вчення про визволення. Обгрунтування переваг карма-марги у вішишта-адвайта і двайта-веданті. Особливості буддизму як релігійно-філософської системи. Вчення про чотири шляхетні істини в буддизмі.

Розділ IV – історія російської філософії.

Філософська думка російського Просвітництва (О. Радіщев).
Загальна характеристика і основні ідеї слов’янофільства (О. Хомяков, І. Киреєвський).
Філософія російського марксизму (В.Г.Плеханов, В.І.Ленін).

Філософська думка епохи російського просвітництва. Реформи Петра I та їхній вплив на духовну атмосферу Росії XVIII ст.

Російська філософія як епоха, що схоплена в мисленні. Слов'янофільство. Суспільно-політична ситуація Росії першої половини XIX ст. Філософські погляди декабристів. Від трагедії декабризму до ідеї "російського самобутництва". Гурток любомудрів. Філософія Чаадаєва П.Я. Чаадаєв П.Я. і Пушкін О.С. Філософські погляди Хом’якова О.С. Філософія Киреєвського І.В. Філософські погляди Аксакова К.С. і Аксакова І.С.

Соціально-економічні, соціально-політичні та духовно-пізнавальні передумови виникнення російської філософії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Зміст суспільних катаклізмів, характерних для перехідної епохи, започаткованої останньою чвертю ХІХ століття, її провідні тенденції і відображення їх в російській філософії цього періоду.

Виникнення філософії марксизму, її ідейно-теоретичні джерела і зміст. Діалектичний та історичний матеріалізм. Визвольний рух в Росії та марксизм. Філософія Плеханова Г.В. Ортодоксальний марксизм В.І. Засулич. Філософські погляди Ленина В.І. Його роботи "Матеріалізм та емпіріокритицизм", "Філософські зошити". Боротьба Леніна за філософську єдність большовизму. «Легальний марксизм» (Струве П. Б., Туган-Барановский М. І., Булгаков С. М., Бердяєв М. О.). Марксизм та емпіріокритицизм. Філософські погляди Луначарського А.В., Валентинова В.В. Емпіріомонізм Богданова О. О. Емпіріосимволізм Юшкевича П. С.

Розділ V – історія української філософії.

Головні етапи розвитку філософських ідей в Україні.
Визначення філософії, поширені в Київській Русі.
Філософія у Києво-Могилянській академії.
Роль Острозького культурно-освітнього центру в становленні і розвитку реформаційних та гуманістичних ідей.
Німецький ідеалізм та філософська думка в Україні.
Філософія Г.Сковороди: вчення про три світи (макрокосм, мікрокосм, символічна реальність), та їх подвійної «натури», вчення про «спорідненість» та «споріднену працю».
Філософська спадщина М. П. Драгоманова.

Введення християнства в Київській Русі та його вплив на зміну світоглядних парадигм. Особливості розвитку філософської культури доби Київської Русі. «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона Київського. «Слово о полку Ігоревім»: історіософська проблематика. «Моління Данила Заточника»: філософська проблематика твору.

Києво–Могилянська академія як новий тип вищої школи в Україні. Розуміння філософії професорами Києво-Могилянській академії. Натурфілософська проблематика в філософських курсах Академії. Теософські ідеї Теофана Прокоповича.

Осередки культури при магнатських і шляхетських дворах. Острозька академія. Братські школи та їх значення в становленні і поширені гуманістичних і реформаторських ідей (М. Смотрицький. К. Старовецький та інші.)

Кантіанство в українській філософській культурі. П. Лодій. Вплив ідей Й. Г. Фіхте. Й. Б. Шад. Шеллінгіанство в українській духовній культурі. Д. Веланський. Гегельянські впливи в українській філософії. С. Гогоцький.

Феномен і значення постаті Г. С. Сковороди в українській культурі. Життя як спосіб філософування. Вчення Сковороди про дві натури і три світи. Критика схоластики у Сковороди. Проблема людини і «філософія серця». Концепція «спорідненої праці» Г. Сковороди. Соціальна філософія Михайла Драгоманова.

Перелік рекомендованої літератури:

Розділ I – антична та середньовічна філософія.

Підручники:

1. Жильсон Э. Философия в Средние века. М.: «Республика», 2004.

2. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Чч. 1 - 2: Античность. Средневековье. СПб.: ТОО ТК “Петрополис”, 1997.

3. Соколов В. В. Средневековая философия. М.: Высшая школа, 1979.

4. Целлер Э. Очерк истории греческой философии. (Любое идание, например: СПб.: “Алетейя”, 1996.)

Тексти:

1. Абеляр, Пьер. История моих бедствий. (Любое издание. Напр.: Петр Абеляр. История моих бедствий. М.: Изд-во АН СССР, 1959. С. 9 – 60.)

2. Аверинцев С. С. Греческая «литература» и ближневосточная «словесность» (Противостояние и встреча двух творческих принципов) // Вопросы литературы, 1971, № 8, С. 40 – 68; Сб. Типология и взаимосвязь литератур древнего мира. М., 1971. С. 206 – 266; Аверинцев С. С. Риторика и истоки европейской литературной традиции. М., 1996. С. 13 – 77.

3. Аристотель. Метафизика. Кн. I. / Аристотель. Соч. в 4-х тт. Т. 1. М.: Мысль, 1975. С. 65 – 93.

4. Аристотель. Поэтика. (Любое издание, напр.: Аристотель. Соч. в 4-х тт. Т. 4. М.: Мысль, 1984. С. 645 – 680.).

5. Блаженный Августин (Аврелий Августин). Исповедь. (Любое издание. Напр.: Блаженный Августин. Творения. Т. 1. Об истинной религии. СПб: «АЛЕТЕЙЯ», К.: УЦИММ-Пресс, 1998. С. 469 – 741.)

6. Дионисий Ареопагит. Мистическое богословие. (Любое издание. Напр.: Мистическое богословие. К.: Путь к истине, 1991. С. 3 – 10.)

7. Из произведений Фомы Аквинского / Боргош Ю. Фома Аквинский. Пер. с польск. М. Гуренко. М.: «Мысль», 1975. С. 141 – 176.

8. Ксенофонт. Пир / Ксенофонт. Воспоминания о Сократе. М.: Наука, 1993. С. 160 – 196.

9. Материалисты Древней Греции. Собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура. М.: Госполитиздат, 1955.

10. Платон. Государство. Кн. 6. / Платон. Соб. соч. в 4-х тт. Т. 3. М.: Мысль, 1994. С. 262 – 295.

11. Платон. Евтифрон / Платон. Соб. соч. в 4-х тт. Т.1. М.: Мысль, 1990. С. 295 – 313.

12. Платон. Пир / Платон. Соб. соч. в 4-х тт. Т. 2. М.: Мысль, 1993. С. 81 –134.

13. Платон. Протагор / Платон. Соб. соч. в 4-х тт. Т.1. М.: Мысль, 1990. С. 418 – 476.

14. Платон. Федр / Платон. Соб. соч. в 4-х тт. Т.2. М.: Мысль, 1993. С. 135 – 191.

15. Сенека. Нравственные письма к Луцилию. Письма 1 - 10. (Любое издание. Например: Сенека. Нравственные письма к Луцилию. Трагедии. М.: Худож. лит., 1986. С. 33 – 50.)

16. Фрагменты ранних греческих философов. Ч. 1. От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики. М.: Наука, 1989.

17. Ямвлих. Теологумены арифметики / Лосев А. Ф. История античной эстетики: Последние века. М.: Искусство, 1988. С. 395 – 419.

Розділ II – філософія Відродження, Нового часу та німецької класичної філософії.

Підручники:

1. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Часть 3. СПб.: ТОО ТК “Петрополис”, 1997.

2. Соколов В. В. Европейская философия XV – XVII вв. М.: Высшая школа, 1984.

Тексти:

1. Беркли Дж. Трактат о принципах человеческого знания / Беркли Дж. Сочинения. М.: Мысль, 1978. С. 149 – 248.

2. Абеляр П. История моих бедствий. М.: Изд-во АН СССР, 1959.

3. Бурхард Я. Культура Возрождения в Италии. М.М.: Юрист, 1996. Гл. I. Государство как произведение искусства. С. 8 – 88.

4. Гегель Г. В. Ф. Эстетика Введение., Ч. 1. Введение. / Гегель Г. В. Ф. Эстетика. В 4-х тт. Т. 1. М.: Искусство, 1968. С. 7 – 113.

5. Декарт Р. Рассуждение о методе… / Декарт Р. Соч. в 2-х тт. Т. 1. М.: Мысль, 1989. С. 250 – 273.

6. Макиавелли Н. Государь. Любое издание (Напр.: Макиавелли Н. Избранные сочинения. М., 1982. С.301 – 378.).

7. Кант И. Первое введение в критику способности суждения / Кант И. Соч. в 6-ти тт. Т. 5. М.: «Мысль», 1966. С. 99 – 160.

8. Шеллинг В. Ф. Й. Философия искусства. Введение. Ч. I. Раздел 1. / Шеллинг В. Ф. Философия искусства. М.: «Мысль», 1966. С. 47 – 87.

9. Лейбниц Г. Монадология / Лейбниц Г. Соч. в 4-х тт. Т. 1. М.: Мысль, 1982. С. 413 – 429.

10. Шефтсбери. Моралисты. Философская рапсодия… / Шефтсбери. Эстетические опыты. М.: Искусство, 1975. С. 79 – 236.

Розділ III - філософія Сходу.

Підручники:

1. Костюченко В. С. Классическая веданта и неоведантизм. - М. : Мысль, 1983.

2. Лысенко В. Г. Ранняя буддийская философия. Философия джайнизма. - М. : Восточная литература, 1994.

3. Классическая буддийская философия: Учебник для студ. вузов. - СПб. : Лань, 1999.

4. Томпсон М. Восточная философия. - М. : Гранд ; Фаир-Пресс, 2002.

5. Чаттерджи С., Датта Д. Введение в индийскую философию. - М. : Изд-во иностр. лит., 1955

Тексти:

1. Радхакришнан С. Индийская философия. - М. : Альма Матер ; Акад. проект, 2008

2. Древнеиндийская философия. Начальный период: пер с санскрита / подгот. текста и коммент.: В. В. Бродова - М. : Мысль, 1972.

Розділ IV – історія російської філософії.

Підручники:

1. Громов, М. Н., Козлов Н. С. Русская философская мысль X-XVII веков: учеб. пособие. - М: Изд-во МГУ, 1990.

2. Лосский Н. О. История русской философии. - М: СВАРОГ и К, 2000.

Тексти:

Антология русской философии : Учебн. пособие для студ. ВУЗов: В 3-х т. - СПб: Сенсор, 2000.
Бердяев Н. А. О русской философии: В 2-х томах. Свердловск : Изд-во Уральского ун-та, 1991.

Розділ V – історія української філософії.

Підручники:

1. Горський В. С. Iсторiя української фiлософiї : Навч. посiбник. К. : Наукова думка, 2001.

2. Федiв Ю. О. Iсторiя української фiлософiї : Навч. посiбник. К. : Україна, 2000.

Тексти:

1. Сковорода Г. Твори у двох томах. – К.: Обереги, 1994

2. Чижевський Д. Філософські твори у чотирьох томах. – К.: Смолоскип, 2005

3. Драгоманов М. Вибране. – К., 1991

ПРОГРАМА ВСТУПНого ІСПИТу

з історії філософії

Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста,

Спеціальність 7.03020101 «філософія»

ВСТУП

В загальній системі підготовки спеціалістів зі спеціальності «філософія» знання з історії філософії забезпечують необхідну ґрунтовну теоретичну базу їх професійних знань.

Програма іспиту з історії філософії визначає окремі теми і питання, які є важливими для професійної підготовки філософа, є актуальними для освоєння сучасною філософією і відповідають програмі, рекомендованій Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України. Серед них:

Розділ I – антична та середньовічна філософія;

Розділ II – філософія Відродження, Нового часу та німецької класичної філософії;

Розділ III - філософія Сходу;

Розділ IV – історія російської філософії;

Розділ V – історія української філософії.

Абітурієнт має визначити рівень отриманих ним знань під час одержання вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр філософії», а саме знайомство з головними напрямами світової філософії, освоєння головних проблем та методів їх вирішення, що виникли на протязі століть, а також вироблення навичок самостійного дослідження, характеризування та оцінювання різноманітних рухів та тенденцій, які мали місце у історії світової думки.

Студент повинен знати:

Основні етапи розвитку світової філософії.
Загальні проблеми філософії кожного вивчає мого періоду.
Основні підходи до розв’язання означених проблем.
Зміст основної літератури, що вивчається.
Загальний культурний контекст, у якому мав місце розвиток світової філософії кожного часу, що вивчається.

Мілетська філософська школа (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен). Піфагор и Геракліт про поняття «філософія».
Проблема буття в Елейській філософській школі (Ксенофан, Парменід, Зенон, Меліс).
Емпедокл про чотири елементи буття.
«Гомеомерії» Анаксагора та «атоми» Демокрита як елементи буття.
Софісти. Проблема численності буття у ранній софістиці.
Сократ і сократівські школи. Проблема «блага» в філософії Сократа і сократівських школах.
Теорія ідей Платона і її критика Аристотелем. Арістотель про види буття.
Проблема «блага» в філософії Платона і проблема «щастя» в філософії Арістотеля.
Вчення Платона і Аристотеля про суспільство і державу.
Аристотель як засновник силогістики. Закони та форми логічного мислення. Вчення про душу.
Епікур і епікурейці. Лукрецій Кар.
Практична філософія скептиків, стоїків та епікурейців.
Неоплатонізм як завершення історії античної філософії.

Співвідношення віри і знання в християнській філософії. Грецька патристика Середньовіччя, її представники. Діонісій Ареопагіт і Іоанн Дамаскін.
Загальна характеристика догматики раннього Середньовіччя. (Тертулліан. Олександрійська і Каппадокійська школи).
Гностицизм і маніхейство. Місце і роль цих вчень в історії філософії.
Співвідношення реалій та універсалій. Номіналізм і реалізм. Вчення П’єра Абеляра.
Августин Аврелій (Блаженний), його філософське вчення. Співвідношення августинізму і арістотелізму.
Загальна характеристика схоластики. Боецій, Еріугена, Ансельм Кентерберійський.
Значення арабської і єврейської філософії. Зміст вчень Авіцени, Авероеса і Моїсея Маймоніда.
Розквіт схоластики. Погляди Ф.Аквінського.
Вільям Оккам, Ж.Бурідан і кінець схоластики.

Основні етапи середньовічної філософії: апологетика, патристика та схоластика. Східна та західна традиції у середньовічної філософії. Ідеологічна ситуація у сфері релігійних пошуків у I ст. до н.е. – I ст. н.е.

Гностицизм та його специфічні риси. Маніхейство. Діяльність та ідейні пошуки християнських апологетів.

Загальна характеристика християнства як світогляду. Відношення апологетів до античної філософської спадщини.

Етапи схоластичної філософії. Напередодні схоластики: Еріугена та його учення про розділ природи. Рання схоластика: Абеляр та його пошуки розумної теології. Містичне учення Бернара. Аввероїзм та аристотелізм. Ансельм Кентерберійський, зародження реалізму та номіналізму.

Розквіт номіналізму (Р. Бекон, В. Окам та ін.) та кінець схоластики.

Висока схоластика: Альфред фон Больштед, Фома Аквінський. Іоан Дунс Скот.

Виникнення нових форм відношень раціонального наукового знання та теології.

Розділ II – філософія Відродження, Нового часу та німецької класичної філософії.

Натурфілософія пізнього Відродження (Дж. Бруно та інші).
Проблема людини і соціально-політичні вчення доби Відродження (Дж.Піко, делла Мірандола, Н.Макіавеллі, Т.Кампанелла).
Р.Бекон, ідея позитивного наукового знання в його працях.
Раннє італійське і Північне Відродження (Ф.Петрарка, Бокачіо, Лоренцо Валла; Еразм Роттердамський, Т.Мор).
Неоплатонізм і перипатетизм доби Відродження. Микола Кузанський.

Р.Бекон, ідея позитивного наукового знання в його працях.
Філософські вчення Ф.Бекона і Т.Гоббса. «Новий органон» Ф.Бекона та його критика силогістики Аристотеля.
Т.Гоббс. Його філософія і теорія держави.
Філософія послідовників і критиків Декарта. (А. Гейлінкс, Н. Мальбранш, Б.Паскаль, П. Гассенді).
Філософія Р.Декарта як засновника сучасного раціоналізму, принцип сумніву, (cogito ergo sum), дуалізм, метод.
Б.Спіноза: раціоналізм, монізм, критика дуалізму Р.Декарта, вчення про єдину субстанцію, причинність, необхідність та випадковість, вчення про джерело достовірного знання.
Філософія Дж. Локка: емпірична теорія пізнання, про вродженні ідеї, свідомість як tabula rasa, вчення про «первинні» та «вторинні» якості, вчення про державу.
Філософія Г. Лейбниця: монадологія, вчення про передустановну гармонію, логічні ідеї.
Суб'єктивний ідеалізм Дж. Берклі: принципи буття речей, заперечення існування «первинних» якостей, чи можуть «ідеї» бути копіями речей?
Скептицизм Д. Юма і філософія «здорового глузду» Шотландської школи.
Філософія французького Просвітництва (Ф.Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, Ш.Л.Монтеск’є).
Французький матеріалізм 18 ст. (Ж. О. Ламетрі, Д. Дідро, П.А. Гольбах, К. А. Гельвецій).
Англійський деїзм 18 ст. (Е. Шефтсбері, Б. Мандевіль, Ф. Хатчесон; Дж. Толанд, Е. Коллінз, Д. Гартлі і Дж. Прістлі).
Рання американська філософія: С.Джонсон, Дж. Едвардс. «Вік просвітництва»: Т.Джефферсон, Б.Франклін, Т. Пейн.

Кант про співвідношення «речі-в-собі» і «явища». Поняття ноумена і феномена.
Діалектичні ідеї кантівської філософії. Вчення Канта про антиномії чистого розуму.
Апріоризм філософії І.Канта. Трактовка Кантом простору і часу як чистих форм споглядання.
Поняття трансцендентного та трансцендентального. Сутність трансцендентального методу і розуміння його Кантом.
Основні поняття «Науковчення» Фіхте.
Система трансцендентального ідеалізму Шеллінга. Філософія тотожності.
Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
Основні категорії логіки Гегеля. Мала і велика логіки.
Діалектичні ідеї гегелівської філософії. Тріада як форма розвитку.

Проблема Бога-творця в індійській філософії (санкх'я, йога, джайнізм і адвайта-веданта, буддизм).
Проблема істинного «Я» у ранньому і пізньому буддизмі.
Соціокультурні передумови виникнення філософії Стародавньої Індії.
Проблема реальності в буддизмі і веданті.
Проблема визволення в індійській філософії.

Філософська думка російського Просвітництва (О. Радіщев).
Загальна характеристика і основні ідеї слов’янофільства (О. Хомяков, І. Киреєвський).
Філософія російського марксизму (В.Г.Плеханов, В.І.Ленін).

Філософська думка епохи російського просвітництва. Реформи Петра I та їхній вплив на духовну атмосферу Росії XVIII ст.

Головні етапи розвитку філософських ідей в Україні.
Визначення філософії, поширені в Київській Русі.
Філософія у Києво-Могилянській академії.
Роль Острозького культурно-освітнього центру в становленні і розвитку реформаційних та гуманістичних ідей.
Німецький ідеалізм та філософська думка в Україні.
Філософія Г.Сковороди: вчення про три світи (макрокосм, мікрокосм, символічна реальність), та їх подвійної «натури», вчення про «спорідненість» та «споріднену працю».
Філософська спадщина М. П. Драгоманова.

Осередки культури при магнатських і шляхетських дворах. Острозька академія. Братські школи та їх значення в становленні і поширені гуманістичних і реформаторських ідей (М. Смотрицький. К. Старовецький та інші.)

Кантіанство в українській філософській культурі. П. Лодій. Вплив ідей Й. Г. Фіхте. Й. Б. Шад. Шеллінгіанство в українській духовній культурі. Д. Веланський. Гегельянські впливи в українській філософії. С. Гогоцький.

Феномен і значення постаті Г. С. Сковороди в українській культурі. Життя як спосіб філософування. Вчення Сковороди про дві натури і три світи. Критика схоластики у Сковороди. Проблема людини і «філософія серця». Концепція «спорідненої праці» Г. Сковороди. Соціальна філософія Михайла Драгоманова.

Перелік рекомендованої літератури:

Розділ I – антична та середньовічна філософія.

Підручники:

1. Жильсон Э. Философия в Средние века. М.: «Республика», 2004.

2. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Чч. 1 - 2: Античность. Средневековье. СПб.: ТОО ТК “Петрополис”, 1997.

3. Соколов В. В. Средневековая философия. М.: Высшая школа, 1979.

4. Целлер Э. Очерк истории греческой философии. (Любое идание, например: СПб.: “Алетейя”, 1996.)

Тексти:

1. Абеляр, Пьер. История моих бедствий. (Любое издание. Напр.: Петр Абеляр. История моих бедствий. М.: Изд-во АН СССР, 1959. С. 9 – 60.)

2. Аверинцев С. С. Греческая «литература» и ближневосточная «словесность» (Противостояние и встреча двух творческих принципов) // Вопросы литературы, 1971, № 8, С. 40 – 68; Сб. Типология и взаимосвязь литератур древнего мира. М., 1971. С. 206 – 266; Аверинцев С. С. Риторика и истоки европейской литературной традиции. М., 1996. С. 13 – 77.

3. Аристотель. Метафизика. Кн. I. / Аристотель. Соч. в 4-х тт. Т. 1. М.: Мысль, 1975. С. 65 – 93.

4. Аристотель. Поэтика. (Любое издание, напр.: Аристотель. Соч. в 4-х тт. Т. 4. М.: Мысль, 1984. С. 645 – 680.).

5. Блаженный Августин (Аврелий Августин). Исповедь. (Любое издание. Напр.: Блаженный Августин. Творения. Т. 1. Об истинной религии. СПб: «АЛЕТЕЙЯ», К.: УЦИММ-Пресс, 1998. С. 469 – 741.)

6. Дионисий Ареопагит. Мистическое богословие. (Любое издание. Напр.: Мистическое богословие. К.: Путь к истине, 1991. С. 3 – 10.)

7. Из произведений Фомы Аквинского / Боргош Ю. Фома Аквинский. Пер. с польск. М. Гуренко. М.: «Мысль», 1975. С. 141 – 176.

8. Ксенофонт. Пир / Ксенофонт. Воспоминания о Сократе. М.: Наука, 1993. С. 160 – 196.

9. Материалисты Древней Греции. Собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура. М.: Госполитиздат, 1955.

10. Платон. Государство. Кн. 6. / Платон. Соб. соч. в 4-х тт. Т. 3. М.: Мысль, 1994. С. 262 – 295.

11. Платон. Евтифрон / Платон. Соб. соч. в 4-х тт. Т.1. М.: Мысль, 1990. С. 295 – 313.

12. Платон. Пир / Платон. Соб. соч. в 4-х тт. Т. 2. М.: Мысль, 1993. С. 81 –134.

13. Платон. Протагор / Платон. Соб. соч. в 4-х тт. Т.1. М.: Мысль, 1990. С. 418 – 476.

14. Платон. Федр / Платон. Соб. соч. в 4-х тт. Т.2. М.: Мысль, 1993. С. 135 – 191.

15. Сенека. Нравственные письма к Луцилию. Письма 1 - 10. (Любое издание. Например: Сенека. Нравственные письма к Луцилию. Трагедии. М.: Худож. лит., 1986. С. 33 – 50.)

16. Фрагменты ранних греческих философов. Ч. 1. От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики. М.: Наука, 1989.

17. Ямвлих. Теологумены арифметики / Лосев А. Ф. История античной эстетики: Последние века. М.: Искусство, 1988. С. 395 – 419.

Розділ II – філософія Відродження, Нового часу та німецької класичної філософії.

Підручники:

1. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Часть 3. СПб.: ТОО ТК “Петрополис”, 1997.

2. Соколов В. В. Европейская философия XV – XVII вв. М.: Высшая школа, 1984.

Тексти:

1. Беркли Дж. Трактат о принципах человеческого знания / Беркли Дж. Сочинения. М.: Мысль, 1978. С. 149 – 248.

2. Абеляр П. История моих бедствий. М.: Изд-во АН СССР, 1959.

3. Бурхард Я. Культура Возрождения в Италии. М.М.: Юрист, 1996. Гл. I. Государство как произведение искусства. С. 8 – 88.

4. Гегель Г. В. Ф. Эстетика Введение., Ч. 1. Введение. / Гегель Г. В. Ф. Эстетика. В 4-х тт. Т. 1. М.: Искусство, 1968. С. 7 – 113.

5. Декарт Р. Рассуждение о методе… / Декарт Р. Соч. в 2-х тт. Т. 1. М.: Мысль, 1989. С. 250 – 273.

6. Макиавелли Н. Государь. Любое издание (Напр.: Макиавелли Н. Избранные сочинения. М., 1982. С.301 – 378.).

7. Кант И. Первое введение в критику способности суждения / Кант И. Соч. в 6-ти тт. Т. 5. М.: «Мысль», 1966. С. 99 – 160.

8. Шеллинг В. Ф. Й. Философия искусства. Введение. Ч. I. Раздел 1. / Шеллинг В. Ф. Философия искусства. М.: «Мысль», 1966. С. 47 – 87.

9. Лейбниц Г. Монадология / Лейбниц Г. Соч. в 4-х тт. Т. 1. М.: Мысль, 1982. С. 413 – 429.

10. Шефтсбери. Моралисты. Философская рапсодия… / Шефтсбери. Эстетические опыты. М.: Искусство, 1975. С. 79 – 236.

Розділ III - філософія Сходу.

Підручники:

1. Костюченко В. С. Классическая веданта и неоведантизм. - М. : Мысль, 1983.

2. Лысенко В. Г. Ранняя буддийская философия. Философия джайнизма. - М. : Восточная литература, 1994.

3. Классическая буддийская философия: Учебник для студ. вузов. - СПб. : Лань, 1999.

4. Томпсон М. Восточная философия. - М. : Гранд ; Фаир-Пресс, 2002.

5. Чаттерджи С., Датта Д. Введение в индийскую философию. - М. : Изд-во иностр. лит., 1955

Тексти:

1. Радхакришнан С. Индийская философия. - М. : Альма Матер ; Акад. проект, 2008

2. Древнеиндийская философия. Начальный период: пер с санскрита / подгот. текста и коммент.: В. В. Бродова - М. : Мысль, 1972.

Розділ IV – історія російської філософії.

Підручники:

1. Громов, М. Н., Козлов Н. С. Русская философская мысль X-XVII веков: учеб. пособие. - М: Изд-во МГУ, 1990.

2. Лосский Н. О. История русской философии. - М: СВАРОГ и К, 2000.

Тексти:

Антология русской философии : Учебн. пособие для студ. ВУЗов: В 3-х т. - СПб: Сенсор, 2000.
Бердяев Н. А. О русской философии: В 2-х томах. Свердловск : Изд-во Уральского ун-та, 1991.

Розділ V – історія української філософії.

Підручники:

1. Горський В. С. Iсторiя української фiлософiї : Навч. посiбник. К. : Наукова думка, 2001.

2. Федiв Ю. О. Iсторiя української фiлософiї : Навч. посiбник. К. : Україна, 2000.

Тексти:

1. Сковорода Г. Твори у двох томах. – К.: Обереги, 1994

2. Чижевський Д. Філософські твори у чотирьох томах. – К.: Смолоскип, 2005

3. Драгоманов М. Вибране. – К., 1991

Blog

Програма вступного іспиту з історії філософії

Содержание

Філософська думка епохи російського просвітництва. Реформи Петра I та їхній вплив на духовну атмосферу Росії XVIII ст.

Філософська думка епохи російського просвітництва. Реформи Петра I та їхній вплив на духовну атмосферу Росії XVIII ст.