Робоча навчальна програма складена у відповідності до програми "Інфекційні хвороби з основами епідеміології" для студентів медичних училищ, спеціальність "Лабораторна справа", затвердженої моз україни 1995 р.

Вид материала

Документы

Содержание Робоча навчальна програма схвалена на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології 29.09.2008 р., (протокол №2) І. Мета та завдання курсу 2. Зміст навчальної програми Протиепідемічні заходи в епідемічному вогнищі. Дезінфекція Діагностика та лікування хворих і догляд за ними. Черевний тиф. Вірусний гепатит Грип. Парагрип. Аденовірусна інфекція. Скарлатина. Кір. Краснуха. Коклюш. Паракоклюш. Коклюш. Паракоклюш. Вітряна віспа. Паротитна хвороба (епідемічний паротит). Менінгококова хвороба. Вірусна паротитна хвороба Висипний тиф. Хвороба Брілла. Поворотний тиф (епідемічний). Поворотний тиф (епідемічний). Бруцельоз. Лептоспіроз. Сибірка. Сказ. Схвалено на засіданні кафедри інфекційних хвороб та епідеміології 29.09.2008 р., (протокол №2) Тематичний план Тематичний план Специфічна профілактика інфекційних хвороб. Періоди перебігу ... Полное содержание

Подобный материал:

• Курс 1 Семестр 2 Лекції 18 годин Практичні заняття 16 годин Самостійна робота 18 годин, 282.79kb.
• Робоча навчальна програма з культурології на 2007 -2008 навчальний рік Факультет фармацевтичний, 197.02kb.
• Робоча навчальна програма з урології на 2010- 2011 навчальний рік Факультет, 471.9kb.
• Робоча навчальна програма з фізичного виховання І здоров’Я на 2007 2008 навчальний, 266.71kb.
• Робоча навчальна програма з фізичного виховання І здоров’Я на 2007 2008 навчальний, 275.05kb.
• Робоча навчальна програма з медичної І біологічної фізики на 2007 2008 навчальний рік, 747.81kb.
• Курс Семестр Лекції Практичні заняття Самостійна підготовка Всьог, 347.03kb.
• Робоча навчальна програма з вибіркової дисципліни «основи профілактики алкоголiзму, 578.51kb.
• Робоча навчальна програма з топографічної анатомії та оперативної хірургії на 2008/2009, 629.89kb.
• Проректор з навчальної роботи, 492.46kb.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра внутрішньої медицини, фізіотерапії, ендокринології та інфекційних хвороб


“ЗАТВЕРДЖЕНО”

Проректор з навчальної роботи

професор М.Ю.Коломоєць


“____” _________ 2008 р

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

3 ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ З ЕПІДЕМІОЛОГІЄЮ

Факультет	- Медичний №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців
Спеціальність	- лабораторна діагностика
Освітньо-кваліфікацій-ний рівень	- лаборант - бакалавр
Курс	- 3, семестр 6
Лекції	- 36 годин
Практичні заняття	- 36 годин
Самостійна робота	- 36 годин
Іспит	- 6 семестр
Всього	- 108 годин

Робоча навчальна програма складена у відповідності до програми “Інфекційні хвороби з основами епідеміології” для студентів медичних училищ, спеціальність “Лабораторна справа”, затвердженої МОЗ України 1995 р.

Робоча навчальна програма схвалена на засіданні кафедри інфекційних хвороб та

епідеміології 29.09.2008 р., (протокол №2)

Завідувач кафедри

інфекційних хвороб

та епідеміології, д.мед.н. В.Д.Москалюк

Схвалена на засіданні предметної методичної комісії з сестринської справи

та лабораторної діагностики 2008 р. (протокол № )


Голова предметної методичної комісії

з сестринської справи та лабораторної

діагностики, професор Т.В.Сорокман

І. Мета та завдання курсу

“Інфекційні хвороби з епідеміологією”, його місце в навчальному процесі.


Інфекційні хвороби з епідеміологіє є одним з допоміжних предметів у загальній підготовці лаборантів.

Мета курсу – дати студентам теоретичні і практичні знання для вивчення основних предметів: мікробіології з технікою мікробіологічних досліджень, методів клінічних лабораторних досліджень, паразитології з ентомологією, гігієни з технікою санітарно-гігієнічних досліджень.

Знання студентами загальних законів епідемічного процесу і чинників, які впливають на його розвиток, патогенезу, основних клінічних симптомів і форм інфекційних хвороб, профілактичних і протиепідемічних заходів мають допомагати кваліфіковано і своєчасно збирати матеріал від хворого, транспортувати його до лабораторії та виконувати лабораторні дослідження.

Особливу увагу треба приділяти лабораторній діагностиці інфекційних хвороб, питанням методики і техніки взяття та посіву інфікованого матеріалу біля ліжка хворого, консервації та транспортуванню його до лабораторії, строкам взяття матеріалу, його кількості та інтервалу між взяттям і посівом. Важливо підкреслити значення усіх цих моментів для одержання точних результатів лабораторних досліджень.

На практичних заняттях з інфекційних хвороб та епідеміології студенти вивчають карти епідеміологічного обстеження вогнища інфекційної хвороби, препарати для щеплення, дезінфікуючі засоби, знайомляться з організацією протиепідемічної роботи санітарно-епідеміологічної станції, поліклініки, дитячої установи.

На практичних заняттях в інфекційному відділенні слід спрямувати увагу студентів на найважливіші симптоми хвороби: температуру тіла, забарвлення шкіри і слизових оболонок, виснаження тощо. При цьому потрібно зупинитися на лабораторній діагностиці: оцінці результатів аналізів, посіві крові на гемокультуру, взятті крові для проведення серологічних реакцій, збиранні фекалій і сечі, слизу із мигдаликів і носа, проведенні люмбальної пункції.

Міжпредметна інтеграція з кафедрами медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології, загальної гігієни та екології.


2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

1	Предмет епідеміології. Інфекційний процес. Епідемічний процес. Умови, які впливають на перебіг епідемічного процесу. Специфічна профілактика інфекційних хвороб. Предмет, методи і завдання курсу інфекційних хвороб з основами епідеміології. Зв’язок її з іншими науками. Історія, етапи її розвитку. Вітчизняні і зарубіжні вчені, їх місце у розвитку інфекційних хвороб. Досягнення останніх років. Інфекція та інфекційний процес, інфекційна хвороба. Мінливість збудників хвороб під впливом організму людини та навколишнього середовища. Епідемічний процес. Три ланки епідемічного процесу. Джерело збудників інфекції: хвора людина, бактеріоносій, хвора тварина. Заразність хворого в окремі періоди хвороби. Класифікація посівів. Поняття про антропонозні і зоонозні хвороби. Поняття про епідемічне вогнище. Механізм передачі збудника хвороби. Три фази механізму передачі інфекції. Шляхи поширення інфекції, його чинники. Поширення інфекції через повітря, воду, їжу, грунт, предмети догляду за хворими, членистоногими. Специфічні і неспецифічні переносники інфекції. Схема механізму передачі інфекції за Л.В.Громашевським. Поняття про імунітет. Залежність сприйнятливості людини до інфекції від різних чинників навколишнього середовища: соціального, природного. Поняття про імунну структуру населення, її вплив на перебіг епідемічного процесу. Деякі особливості епідемічного процесу в сучасних умовах. Спорадичні хвороби, епідемії та пандемії. Ендемія, екзотичні інфекційні хвороби. Класифікація інфекційних хвороб.
2	Протиепідемічні заходи в епідемічному вогнищі. Дезінфекція, дезінсекція, дератизація. Поняття про епідемічне вогнище., його обстеження, завдання і методи. Поняття про карантинні інфекції. Заходи щодо ліквідації збудника інфекції та бактеріоносія. Заходи щодо шляхів передачі інфекції. Дезінфекція, стерилізація, дезінсекція і дератизація. Види дезінфекції: поточна, заключна, профілактична. Способи дезінфекції, дезінсекції, дератизації: фізичні, хімічні, біологічні. Апаратура, дезінфекційні камери, гідропульти. Порядок роботи з ними. Контроль ефективності дезінфекції.
3	Діагностика та лікування хворих і догляд за ними. Значення догляду за хворими та роль молодших медичних спеціалістів. Лікування специфічне і неспецифічне. Види спеціального лікування: антибіотики, сульфаміламідні препарати, сироватки, вакцини, імуноглобуліни – шляхи введення і дозування. Дезінтоксикаційне, симптоматичне лікування.
4	Черевний тиф. Черевний тиф. Етіологія, епідеміологія, клінічна картина. Інкубаційний період; різні види температурної кривої. Основні симптоми хвороби. Типова картина крові. Ускладнення. Лабораторна діагностика. Техніка взяття матеріалу від хворого для лабораторного дослідження (гемокультура, копрокультура, уринокультура, кров на серологічні реакції). Лікування і профілактика. Планові заходи щодо профілактики черевного тифу, заходи в епідемічному вогнищі. Специфічна профілактика. Паратиф А і В. Етіологія, епідеміологія, клінічна картина. Значення тифу і паратифу. Ускладнення. Лікування і профілактика.
5	Холера. Збудник, стійкість його в навколишньому середовищі. Історичні дані щодо епідемій холери. Епідеміологія. Джерело інфекції: хворий, реконвалесцент і носій. Значення хворих з легким перебігом хвороби в поширенні інфекції. Механізм передачі інфекції. Провідна роль води у поширенні холери. Епідемічні вогнища холери. Епідеміологічні особливості холери Ель-Тор. Роль соціального чинника в поширенні холери. Патогенез, клініка. Інкубаційний період, основні симптоми хвороби. Нетипові форми холери; ускладнення. Діагностика. Техніка взяття і доставки до лабораторії матеріалу від хворого. Лабораторна діагностика. Лікування і профілактика. Заходи профілактики серед медичного персоналу. Санітарна охорона території України від завезення холери з-за кордону. Заходи при завезенні холери. Карантинні заходи. Активна імунізація. Заходи у вогнищі інфекції. Дезінфекція.
6	Дизентерія Етіологія, епідеміологія. Характеристика збудника інфекції. Механізм і шляхи поширення дизентерії. Патогенез, клініка. Інкубаційний період, симптоми хвороби. Нетипові і тяжкі форми дизентерії. Особливості клінічного перебігу дизентерії Зонне і Флекснера. Затяжні і хронічні форми дизентерії Ускладнення. Лабораторна діагностика. Лікування і профілактика. Дезінфекційні заходи у вогнищі. Виявлення хворих і бактеріоносіїв, обстеження.
7	Сальмонельоз. Ботулізм. Харчові токсикоінфекції Етіологія, епідеміологія. Джерела збудників інфекції та шляхи її передачі. Роль харчових продуктів у виникненні хвороби. Клінічна картина. Техніка взяття матеріалу від хворого та доставка його до лабораторії. Лабораторна діагностика. Профілактика.
8	Вірусний гепатит. Етіологія, епідеміологія. Джерела інфекції, механізм її передачі при вірусному гепатиті А і В. Сезонність захворювання на вірусний гепатит. Клінічна картина. Інкубаційний період вірусного гепатиту А і В. Жовтушна, безжовтушна, нетипова, субклінічна та інапарантна форми вірусного гепатиту. Гострий, затяжний і хронічний перебіг вірусного гепатиту. Ускладнення. Лабораторна діагностика. Лікування і профілактика. Заходи щодо ліквідації вогнища. Дезінфекція, стерилізація. Стерилізація медичного інструментарію.
9	Поліомієліт. Етіологія, епідеміологія. Джерела інфекції, основна роль у поширенні інфекції хворих із легким або стертим перебігом хвороби. Механізм передачі інфекції, шляхи передачі. Патогенез, інкубаційний період. Симптоматика хвороби. Лабораторна діагностика. Лікування і профілактика. Вирішальне значення у профілактиці поліомієліту щеплень живою вакциною.
10	Грип. Парагрип. Аденовірусна інфекція. Етіологія, епідеміологія. Джерело інфекції, механізм передачі інфекції, сезонність. Клініка: інкубаційний період, симптоми хвороби, ускладнення. Лікування. Профілактика і заходи боротьби з грипом.
11	Дифтерія. Збудник хвороби, його стійкість у навколишньому середовищі. Епідеміологія. Джерело інфекції, механізм передачі інфекції. Нерівномірність розподілу захворюваності на дифтерію за віковими групами; сезонність. Патогенез клінічні форми хвороби. Дифтерія зіва І-ІІ ступеня; носа і гортані. Нетипові форми дифтерії. Ускладнення. Методи взяття матеріалу і транспортування його до лабораторії. Лікування. Профілактика і заходи боротьби; специфічна профілактика.
12	Скарлатина. Кір. Краснуха. Коклюш. Паракоклюш. Скарлатина. Етіологія, епідеміологія, джерела інфекції. Роль хворих з атиповим перебігом скарлатини і реконвалесцентів у поширенні інфекції. Механізм передачі інфекції. Розподіл захворюваності на скарлатину за віковими групами; сезонність. Основні симптоми, ускладнення. Лікування. Профілактика і заходи боротьби. Заходи щодо джерела інфекції та механізму передачі. Заходи у випадку ізоляції хворого у домашніх умовах. Профілактика скарлатини в дитячих закладах. Кір. Етіологія, джерела інфекції, механізм передачі. Епідеміологічне значення різних періодів хвороби. Розподіл захворюваності на кір за віковими групами; сезонність. Перебіг кору у дітей раннього віку. Ускладнення. Лікування. Профілактика і заходи боротьби. Вирішальне значення активної імунізації. Краснуха. Збудник. Джерело інфекції, механізм передачі. Клініка. Лікування і профілактика. Коклюш. Паракоклюш. Збудники, стійкість їх у навколишньому середовищі. Джерела і механізм передачі інфекції. Розподіл захворюваності за віковими групами; сезонність. Основні симптоми. Техніка взяття матеріалу для лабораторного дослідження при коклюші. Лабораторні дослідження. Профілактика і заходи боротьби. Специфічна імунізація.
13	Вітряна віспа. Паротитна хвороба (епідемічний паротит). Менінгококова хвороба. Вітряна віспа: етіологія, епідеміологія, клініка, лікування, профілактика. Вірусна паротитна хвороба (епідемічний паротит): етіологія, епідеміологія, клінічна картина, ускладнення, діагностика, лікування, профілактика. Менінгококова хвороба. Збудник його стійкість у навколишньому середовищі. Епідеміологія. Джерела і механізм передачі інфекції. Поширення інфекції, сприйнятливість; сезонність. Клінічна картина менінгококового. менінгіту. Менінгококцемія і ринофарингіт. Ускладнення. Техніка взяття матеріалу для лабораторних досліджень. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика і заходи боротьби.
14	Висипний тиф. Хвороба Брілла. Поворотний тиф (епідемічний). Висипний тиф. Хвороба Брілла. Етіологія, епідеміологія, джерела і механізм передачі інфекції. Поширення інфекції; сезонність. Особливості сучасної епідеміології висипного тифу. Клініка, ускладнення. Особливості сучасного перебігу висипного тифу. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика і заходи боротьби. Заходи щодо джерела і механізму передачі інфекції. Значення ранньої діагностики. Заходи у вогнищі. Поворотний тиф (епідемічний). Етіологія, епідеміологія, клініка лабораторна діагностика, лікування. Профілактика і заходи боротьби.
15	Бруцельоз. Лептоспіроз. Бруцельоз. Збудники, їх стійкість у навколишньому середовищі. Джерела і шляхи поширення інфекції. Інкубаційний період. Клінічний перебіг. Характер температурної кривої. Субхронічний і хронічний перебіг. Рецидиви, ускладнення. Лабораторна діагностика. Реакція аглютинації, прискорений метод аглютинації. Шкірні алергічні проби. Показання до дослідження крові на гемокультуру. Лікування. Профілактика. Лептоспіроз. Етіологія. Джерела і шляхи передачі інфекції, їх епідемічне значення; сезонність. Основні клінічні симптоми. Терміни і методи взяття матеріалу для лабораторного дослідження. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика і заходи боротьби. Показання до вакцинації.
16	Сибірка. Сказ. Сибірка. Етіологія. Джерела і шляхи передачі. Зараження людини від хворих тварин. Клінічні прояви. Шкірна форма сибірки. Сепсис. Кишкові і легеневі форми хвороби. Техніка взяття матеріалу і транспортування його до лабораторії. Лабораторні методи дослідження. Лікування. Профілактичні заходи у сільському господарстві, на сировинних базах і промислових підприємствах. Специфічна профілактика. Особливості дезінфекції. Сказ. Етіологія, епідеміологія. Джерела інфекції і шляхи зараження. Тривалість інкубаційного періоду залежно від місця укусу. Клінічна картина, наслідки хвороби. Лікування. Організація профілактики сказу; специфічна профілактика. Показання до застосування вакцини і антирабічного імуноглобуліну.
17	Чума. Етіологія, епідеміологія. Джерела інфекції і шляхи поширення. Природні вогнища чуми. Закономірності епідемічного процесу. Різні клінічні форми чуми та їх епідеміологічні особливості. Клініка, ускладнення. Методи взяття і правила транспортування до лабораторії матеріалу для дослідження. Лабораторна діагностика. Лікування. Профілактика і заходи боротьби. Специфічна профілактика. Ліквідація чуми в Україні і в СНД. Заходи щодо запобігання завезенню чуми на територію України.
18	ВІЛ/СНІД. Актуальність теми. Етіологія СНІД; сприйнятливість. Джерела збудника інфекції, механізм передачі. Захворюваність. Клінічна картина. Лабораторна діагностика. Лікування. Протиепідемічні заходи. Епідеміологічний нагляд.