Класичний приватний університет управління агролізингом при здійсненні інвестиційної діяльності аграрних підприємств

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ 2. аналіз стану і напрямів реалізації лізингу та критерії ефективності його проектів при інвестуванні аграрних підприємст
Розділ 3. удосконалення управління агролізингом та підвищення обґрунтованості його проектів в інвестуванні аграрних підприємств
Висновки до розділу 3
ВСТУПАктуальність теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Мета й завдання дослідження.
Об'єктом дослідження
Предметом дослідження
Методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів
Практичне значення одержаних результатів
Особистий внесок здобувача.
Апробація результатів дисертації.
Структура та обсяг роботи.
Теоретичні засади розвитку лізингу та управління ним при інвестуванні аграрних підприємств
Таблиця 1.3 Інтереси учасників агролізингових відносин
Таблиця 1.4 Групи об'єктів (предметів) агролізингу
Купівля-продаж Інвестиції в основні фонди Фінансова Отримання
Розвиток конку-рентних відносин Способи реалізації відносин власності Форма підприєм-ницької діяльності Володіння та користу
1.2. Роль агролізингу в активізації інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9



КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


УПРАВЛІННЯ АГРОЛІЗИНГОМ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ


08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)


ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук


Запоріжжя – 2008

ЗМІСТ





ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ ТА УПРАВЛІННЯ НИМ ПРИ ІНВЕСТУВАННІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

10

1.1. Економічна сутність лізингу, його види і функції

10

1.2. Роль агролізингу в активізації інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств

32

1.3. Інструменти управління агролізингом при інвестуванні підприємств

46

Висновки до розділу 1

65

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ І НАПРЯМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ЛІЗИНГУ ТА КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ПРОЕКТІВ ПРИ ІНВЕСТУВАННІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

68

2.1. Дослідження напрямів реалізації лізингу в інвестуванні підприємств ринково розвинених країн

68

2.2. Рівень агролізингу та оцінка лізингових послуг в Україні

88

2.3. Характеристика критеріїв ефективності лізингових проектів та їх інвестиційних можливостей для підприємств

124

Висновки до розділу 2

141

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ АГРОЛІЗИНГОМ ТА ПІДВИЩЕННЯ ОБҐРУНТОВАНОСТІ ЙОГО ПРОЕКТІВ В ІНВЕСТУВАННІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

144

3.1. Розвиток організаційних форм управління агролізингом

144

3.2. Обґрунтування вибору і оцінки ефективності інвестиційного лізингового проекту в агарних підприємств

176

3.3. Удосконалення системи платежів інвестиційних лізингових проектів аграрних підприємств

188

Висновки до розділу 3


206

ВИСНОВКИ

209

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

214

ДОДАТКИ

228


ВСТУП


Актуальність теми. В сільському господарстві України ускладнюються негативні процеси інвестиційної та інноваційної діяльності. У результаті у багатьох господарствах спостерігається припинення простого відтворення, загальне зниження економічної і соціальної стійкості на фоні загострення конкурентної боротьби та підвищення активності транснаціональних корпорацій. У таких умовах суб’єктам аграрного господарства потрібні потужні джерела інвестицій у відновлення і переоснащення виробництва. Одним з них може бути агролізинг як специфічний вид агробізнесу, де об’єктом інвестицій виступають будівлі, споруди, техніка, машини, обладнання та племінна худоба в сільському господарстві. Активне використання агролізингу в управлінні капіталовкладеннями підприємств може стати найважливішим імпульсом до розвитку, важелем забезпечення безперервності відтворювального кругообігу основного капіталу у виробничій діяльності на селі. Тому глибоке наукове опрацювання інвестиційних можливостей агролізингу як складного соціально-економічного явища в сільському господарстві, розробка теоретичних і практичних засад його розвитку та впливу на стан ресурсного потенціалу підприємств є актуальними і практично значимими завданнями сьогодення.

Світовою та українською наукою, економічною практикою накопичений певний досвід управління лізингом. Методологічні аспекти теорії інвестування через лізингові проекти були відображені у наукових працях вітчизняних фахівців: І. Агєєвої, М.Дем’яненка, С. Іванюти, В.Івашина, К.Ковальчук, О.Ляхова, Ю.Макаренко, В.Міщенко, Г.Підлисецького, Л.Прилуцького, П.Саблука, О.Слав’янської, Ю.Сосюрко, Н. Коваленко, О.Селехман та інших науковців. Важливу роль у формуванні поглядів автора відіграли також праці закордонних дослідників з питань управління лізингом в інвестиційній діяльності підприємств, серед яких: С.Амембал, В.Дж.Брагг, Дж.Дж.Голдберг, М.Е.Доллингер, Х.Е.Канні, Б.Б.Лоу, А.Р.Макмии, Х.А.Розен, Т.Х.Фраермен, З.Д.Халадай, Х.Й.Шпиттлер, А.Д.Шугарман.

При цьому, низка питань щодо розвитку інвестиційних можливостей через лізингові послуги залишається дотепер не вивченою, а значна частина діючих способів і моделей застосування лізингу в інвестиційній діяльності аграрних підприємств вимагає їх корегування з урахуванням завдань інтеграції України у світове співтовариство та уніфікації економічних параметрів господарювання. Малодослідженим залишається коло питань, пов’язаних з розвитком організаційних форм управління агролізингом, обґрунтуванням відбору інвестиційних лізингових проектів аграрних підприємств і критеріїв оцінки їх ефективності, удосконалення системи платежів в управлінні лізинговими послугами в сільському господарстві.

Важливість проблем інвестування через лізинг у вітчизняному сільському господарстві, недостатній рівень її вивчення та розробки, необхідність дослідження теоретико-методичних основ лізингу, формування організаційно-економічного механізму лізингових операцій для активізації інвестиційного процесу в аграрній сфері України, встановлення шляхів удосконалення його організації і механізмів функціонування зумовили напрям дисертаційного дослідження, визначили його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Класичного приватного університету “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур – системи ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197). Роль автора полягає у розробці механізмів управління лізинговими операціями аграрних підприємств.

Мета й завдання дослідження. Мета полягає в розробці науково-теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо управління агролізингом, спрямованого на максимально ефективне використання його інвестиційних можливостей на підприємствах аграрної сфери.

Відповідно до мети дослідження поставлені і вирішувались наступні завдання:

- узагальнити економічну сутність лізингу, його види і роль активізації інвестиційно-інноваційної діяльності аграрних підприємств;

- встановити інструменти управління лізингом при інвестуванні аграрних підприємств;

- проаналізувати стан і напрями реалізації лізингу та критерії ефективності його проектів при інвестуванні аграрних підприємств;

- визначити організаційні форми управління агролізингом при здійсненні інвестиційної діяльності в сільському господарстві;

- обґрунтувати вибір й оцінку ефективності інвестиційного лізингового проекту аграрних підприємств;

- удосконалити систему платежів в управлінні інвестиційними лізинговими проектами аграрних підприємств.

Об'єктом дослідження є процес управління інвестиційною діяльністю на основі агролізингу, учасниками якого є аграрні підприємства і спеціалізовані організації, якими надаються лізингові послуги.

Предметом дослідження є система організаційно-економічних відносин між господарюючими суб'єктами, які беруть участь у процесі управління інвестиційною діяльністю на основі агролізингу, що спрямована на раціональне підвищення інвестиційного потенціалу аграрних підприємств країни.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали закони діалектичної логіки, єдність логічного, еволюційного та історичного. У процесі роботи застосовувалися загальнонаукові методи: наукова абстракція, класифікація, порівняння, системний аналіз, дослідження операцій, моделювання взаємин між сторонами, систематизація даних, експертний підхід. Сукупність використаної методологічної бази дозволила забезпечити в остаточному підсумку вірогідність і обґрунтованість висновків та практичних рішень.

Теоретичною основою роботи є праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі інвестиційної діяльності та у сфері управління лізинговими операціями та проектами. У ході дослідження вивчено загальну та спеціалізовану літературу.

Використано законодавчі та нормативно-правові документи, річні звіти й офіційні публікації із проблем організації агролізингових операцій і визначення ролі лізингових проектів у поточній інвестиційній діяльності агропромислових підприємств, матеріали наукових конференцій, семінарів, а також загальнодержавні, регіональні та корпоративні статистичні й аналітичні матеріали.

Низку методологічних положень і висновків, які містяться у дисертації, ілюстровано розрахунковими таблицями та графічними схемами, підготовленими автором на основі статистичних даних Міністерства аграрної політики України.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена формуванням на засадах комплексного теоретико-методологічного аналізу лізингу концепції здійснення інвестиційної діяльності аграрних підприємств.

Найбільш важливими результатами, що характеризуються новизною і розкривають логіку, складність причинно-наслідкових взаємозв’язків, повноту дисертаційного дослідження, є такі:

вперше:

- аргументовано необхідність створення при інвестиціях в основний капітал аграрних господарств агролізингових консорціумів і компаній з банківським капіталом на постійній основі та авалювання векселів чи надання гарантій забезпечення агролізингодавцями (лізинговими компаніями) зобов’язань перед їх товарними кредиторами;

удосконалено (доповнено):

- організаційні форми регулювання агролізингових операцій, які впливають на формування структури інвестиційної програми підприємств через запровадження основних механізмів управління агролізингом і формування системи лізингових проектів;

- механізми підтримки розвитку агролізингу: шляхом стимулювання державою приватних лізингових компаній для активізації співпраці з аграрними підприємствами шляхом часткової компенсації лізингової ставки процента на рівні, що становить розмір облікової ставки НБУ; через часткову компенсацію вартості об’єкта лізингу після внесення авансового платежу лізингоотримувачем за ставкою, еквівалентною авансовому платежу, але не більше як 30%;

- модель ефективного управління агролізинговими проектами, яка сприяє знаходженню припустимих параметрів оптимізації ресурсів, залучених у сферу інвестиційної діяльності підприємства, і дозволяє провести класифікацію та запропонувати найбільш перспективні напрями діяльності лізингової компанії, спрямовані на одержання максимально можливого прибутку від агролізингу та забезпечення стабільності капітальних вкладень аграрних підприємств;

набуло подальшого розвитку:

- авторське визначення понять “агролізинг” та його складових – “агротехлізинг” й “агроплемтваринлізинг”, де об’єктами поряд із будівлями та спорудами є сільськогосподарська техніка, машини і устаткування та племінні тварини, суперелітне насіння в селекції і насінництві, а суб’єктами виступають юридичні особи трьох сфер АПК;

- дослідження теоретичних засад вибору й обґрунтування схем та організаційно-економічних механізмів здійснення агролізингових угод за участю комерційних банків через опрацювання схеми організації агролізингу, яка включає поетапне проведення робіт і розрахунків: підготовчий (розгляд лізингового проекту), укладання лізингової угоди, реалізації, завершальний;

- основні характеристики та критерії відбору агролізингових проектів при побудові системи управління лізингом на аграрних підприємствах, яка заснована на вдосконаленні механізмів управління, мінімізації інвестиційних ризиків, класифікації внутрівиробничих резервів і впровадженні бізнес-планів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення та висновки, відображені в дисертації, використані Запорізькою обласною державною адміністрацією при реалізації Програми стабілізації та розвитку агропромислового комплексу Запорізької області на період до 2010 року (довідка № 15-1133 від 04.03.2008 р.) з метою підвищення ефективності управління інвестиційною діяльністю аграрних підприємств при реалізації ними лізингових операцій.

Пропозиції автора щодо удосконалення організаційної форми регулювання агролізингових операцій використані фахівцями ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” (довідка №04-9/7965 від 22.02.2008) та ТОВ “Євро Лізинг” (довідка №795-1 від 12.03.2008) при розробленні системи заходів щодо ефективного використання інвестиційних можливостей лізингу, обліку, звітності та управління агролізинговими операціями.

Теоретичні та методичні положення і пропозиції з проблем управління агролізингом при здійсненні інвестиційної діяльності аграрних підприємств запроваджені в навчальний процес Класичного приватного університету і використовуються при викладанні дисциплін: “Менеджмент організацій”, “Економіка АПК”, “Економіка підприємства”, “Основи підприємництва” (довідка № 9-11-27 від 02.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження розроблені автором самостійно й опубліковані в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях: “Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів” (м. Запоріжжя, 2007), “Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України” (м. Харків, 2007), “Актуальні проблеми економіки 2007” (м. Київ, 2007), “Інноваційні стратегії економіки регіонів” (м. Київ, 2007), “Європейські орієнтири муніципального управління” (м. Київ, 2008), “Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 5 статей у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 3,9 обл. вид. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 153 найменувань та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 246 сторінок комп’ютерного тексту; робота містить 38 таблиць, 32 рисунки, 13 додатків.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГУ ТА УПРАВЛІННЯ НИМ ПРИ ІНВЕСТУВАННІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ


1.1. Економічна сутність лізингу, його види і функції


На сьогодні в умовах ринкового розвитку багатоукладної економіки лізинг стає значним доповненням до джерел інвестування основних засобів виробництва. Саме лізинг сприяє проведенню політики прискореного оновлення машин і устаткування на кожному підприємстві чи в тій або іншій галузі виробництва. У наукових і навчальних літературних джерелах подаються різні визначення сутності лізингу і залежать від точки зору: юридичної, економічної, фінансової. Існуючі визначення можна згрупувати у 3 блоки. Так, А. Барабаш, М. Пастернак визначають лізинг як вид підприємницької діяльності [5, с. 76; 93], О. Вінник, А. Митяков ототожнюють його з інвестиційною діяльністю [20], І. Покотило розглядає лізинг як господарську операцію [117]. Всі ці визначення лізингу, а точніше віднесення лізингу до зазначених сфер, тісно пов’язані. Лізингова діяльність може бути віднесена, без сумніву, і до підприємництва. Виходячи із цього, вона є господарською діяльністю, і, без сумніву, одним із важливих інструментів інвестування.

О.М.Левковець вважає: “що коли другорядні наслідки оренди приймаються як істотні, тоді і звичайна оренда перетворюється на лізинг. Коли орендодавець стає фінансовим посередником і податкові наслідки оренди розглядаються як досить важливі, тоді і фінансовий мотив оренди розглядається як один із основних, а сама оренда називається фінансовою» [72, с.14]. А раз так, то фінансова оренда виступає як особливий вид інвестування інвестиційної діяльності. Основні взаємозв’язки лізингових відносин показані в табл..1.1 (Додаток А). Лізинг має подвійну природу. З одного боку, його можна охарактеризувати як вкладення ресурсів на зворотних засадах в основний капітал. Надаючи орендаторові компоненти основного капіталу, власник у визначені терміни одержує їх назад. Отже, за своєю суттю лізинг відповідає кредитним відносинам і зберігає суть кредитних операцій. З іншого боку, оскільки позикодавець і позичальник оперують капіталом в грошових одиницях, то за формою лізинг подібний до інвестиційного фінансування. Між лізинговими і кредитними відносинами також є багато спільних рис, однак існують і певні відмінності (Додаток Б).

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.


Постачальником (продавцем) об'єкта агролізингу може бути підприємство-виробник, торгівельна організація або інші суб'єкти підприємницької діяльності, які продають майно, яке передається за договором агролізингу.

Слід відмітити, агролізинг може бути і тристороннім комплексом відносин, до складу якого вхо­дять два елементи: відносини з купівлі-продажу та відносини у зв'язку з тимчасо­вим використанням устаткування. Ці відно­сини закріплюються договорами:

1) купівлі-продажу (між лізинговою ком­панією і заготівником на придбання устаткування, де заготівник - продавець, а агролізин­гова компанія - покупець);

2) лізингу (між лізингодавцем і користу­вачем, який перший передає другому в тимчасове користування устаткування, куп­лене в заготівника спеціально з цією ме­тою).

Тобто останньою групою суб’єктів агролізингових відносин є інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатосторонього договору агролізингу.

Права і обов'язки сторін, які випливають з умов агролізингового контракту, не є суворо фіксованими і можуть зазнавати різних змін залежно від тих традицій, що склалася на практиці. Це пояснюється тим, що кожний агролізинговий контракт є індивідуальним, спе­ціально «скроєним» відповідно до конкретних обставин і вимог зацікавленого користувача. Саме ця обставина, індивідуальний підхід до формування кожного договору та можли­вість урахування різних інтересів обох сто­рін, вважається у світовій практиці однією з найважливіших причин швидкого і стійкого розвитку агролізингу [5].

Виходячи з вишезазначеного, узагальнемо переваги агролізингових відносин для основних учасників через їх інтереси (табл. 1.3).

Об'єктом (предметом) агролізингу аналогічно, як і об’єктом звичайного лізингу відповідно до Закону України від 11 грудня 2003 р. «Про фінансовий лізинг» п. 1 ст. 3, може бути неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

З урахуванням цього можна виділити наступні групи об'єктів (предметів) агролізингу (табл. 1.4).

Таким чином, у агролізинг може передаватися будь-яке майно, яке не заборонене до вільного обігу на ринку і не знищується в процесі виробничого циклу.

Згідно Закону України від 11 грудня 2003 р. «Про фінансовий лізинг» п. 2 ст. 3, не можуть бути предметом агролізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).


Таблиця 1.3

Інтереси учасників агролізингових відносин

Учасники лізингових відносин

Загальноекономічні інтереси

Специфічні інтереси

Лізингодавець

Отримання прибутку у вигляді лізингової маржі або процентів за лізингом

Посередництво між суб’єктами різних ринків, зведення їх інтересів в одній угоді, отримання знижок від виробників обладнання

Лізингоодержувач

Вивільненя частини власного капіталу, необхідного для придбання основних засобів

Збільшення або модернізація виробничих потужностей; нема потреби у великих одноразових вкладеннях капіталу

Банк

Отримання нових довготермінових джерел доходів у вигляді процентів та комісійних

Розширення спектора послуг, залучення нових клієнтів, надання супутніх послуг

Постачальник

Збільшення обсягів реалізації продукції

Розповсюдження продукції на ринку, альтернативні шляхи збуту продукції

Страхова

Компанія

Збільшення обсягів страхових винагород

Залучення нових клієнтів, оптових покупців страхових послуг

Консалтингова фірма

Отримання доходів від консультацій

Накопичення досвіду з питань лізингу


Тобто існують агролізингові операції, як по відношенню до рухомого майна (машинно-технічний лізинг), так і нерухомого майна. До рухомого майна відноситься: технологічне устаткування, транспортні засоби, будівельна техніка та ін.; до нерухомого майна – будинки та споруди виробничого призначення. Отже, агролізингова операція – особливий вид підприємницької діяльності, яка будується на підставі різноманітних організаційно-економічних форм відносин. Як складне соціально-економічне явище, він охоплює найважливіші функції по формуванню багатоукладної економіки: фінансову, виробничу, постачання, використання податкових і амортизаційних пільг (рис. 1.4), при цьому використання останніх має деякі особливості:


Таблиця 1.4

Групи об'єктів (предметів) агролізингу

Рухоме майно

Обладнання промислового призначення (верстати, устаткування, технологічні лінії, енергетичне обладнання, складське обладнання і майно); транспортне обладнання: повітряні, наземні та водні транспортні засоби, обладнання для їх експлуатації (судна, літаки, вертольоти, автомобілі, в тому числі спеціальні, залізничні вагони, контейнери і т.ін.); будівельна техніка; засоби телевізійного і дистанційного зв'язку; оргтехніка, конторське обладнання;

ліцензії, ноу-хау, комп'ютерні програми та ін.;

Нерухоме майно

Будівельні споруди і споруди виробничого, торгівельного або комунально-побутового призначення; споруди (нафтові та газові свердловини, гідротехнічні та транспортні споруди).