Класичний приватний університет управління агролізингом при здійсненні інвестиційної діяльності аграрних підприємств

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2.3. Характеристика критеріїв ефективності лізингових проектів та їх інвестиційних можливостей для підприємств

Оцінка лізингового проекту є необхідною для прийняття рішення комерційним банком фінансувати чи не фінансувати лізинговий проект. Повнота аналізу ефективності лізингових проектів значною мірою обумовлюється використанням сучасних принципів і методів його проведення. Сучасний процес оцінки ефективності лізингових проектів ґрунтується на таких принципах:

- обов’язкового проведення оцінення лізингових проектів на основі показника чистих грошових потоків;

- приведення усіх розрахункових показників до показника теперішньої вартості;

- застосування диференційованої відсоткової ставки у процесі дисконтування грошових потоків;

- зміни дисконтних ставок залежно від мети аналізу лізингових проектів;

- оцінки ефективності лізингових проектів, яка повинна здійснюватися на основі зіставлення обсягів лізингових витрат, термінів і сум повернення інвестованих коштів;

- оцінки обсягу лізингових витрат, що мають охоплювати всю сукупність використаних ресурсів, пов’язаних з реалізацією проекту.

Система ж методів, що застосовуються у процесі вивчення та оцінки ефективності лізингових проектів, включає статичні та динамічні методи. Статичні методи не враховують часового фактора і зводяться до дослідження показників періоду окупності та облікової норми прибутку. Динамічні або ж дисконтні методи враховують чинник часу і відображають сучасні принципи та підходи щодо оцінки ефективності лізингових процесів. Саме ці методи найчастіше застосовуються у сучасній аналітичній практиці зарубіжних країн і включають дисконтований період окупності, метод чистої теперішньої вартості, індекс рентабельності проекту, внутрішню норму доходності.

З метою спрощення аналітичних процедур у системі аналітичного дослідження зводяться певні припущення, а саме: заздалегідь визначається норма дисконту, відповідно до якої можуть інвестуватися кошти в даний лізинговий проект і яка, у свою чергу, визначається середньою чи граничною вартістю капіталу для підприємства, процентними ставками за довготерміновими кредитами, необхідною нормою дохідності на вкладені кошти та іншими припущеннями, а також вважаються заздалегідь відомими потоки грошових коштів на початок і кінець кожного періоду реалізації проекту.

Показники оцінки ефективності лізингових проектів можна згрупувати в такі основні групи 54:

Показники ефективності виробничої діяльності, а також поточного і перспективного фінансового стану підприємства, організації, які реалізують проект. Джерелом даних для розрахунку цієї групи показників служить баланс і бухгалтерський звіт про прибутки та збитки.
Показники ефективності інвестицій (на основі даних плану грошових потоків та капіталовіддачі); чистий дохід; індекс доходності, окупність; внутрішня норма дохідності.
Показники зіставлення вартості майна за умови його купівлі в кредит з вартістю майна за умов договору лізингу.
Розрахунок варіантів ставок фінансування договору лізингу.
Показники, які формуються завдяки наявності додаткових переваг перед простим кредитом або фінансовою підтримкою.
Показники зіставлення надходжень виручки від експлуатації предмета лізингу у власника майна з надходженнями від використання його.
Інші показники, які характеризують економічну ефективність лізингових угод у конкретних умовах їх реалізації.

Наведемо кілька рекомендацій щодо розрахунку ефективності [54]. Так, фінансово-лізинговий дім банку “Україна” практикує здійснення оцінки лізингового проекту в цілому із застосуванням нерівності:

Вліз<

; (2.1)

де Вліз - вартість предмета лізингу;

Чпі - чистий прибуток і-го періоду;

Кліз - лізинговий коефіцієнт;

т - строк лізингу;

і - періоди договору лізингу (і = 1, 2, ....., n).

Чистий прибуток (ЧП) підприємства визначається на основі “Балансу грошових надходжень і витрат”, який розробляється у бізнес-плані під час підготовки лізингового проекту.

Наведена нерівність показує ефективність лізингового проекту. Якщо значення Кліз перетворює нерівність у рівність (гранична ефективність лізингового проекту), то в даному випадку необхідно враховувати ступінь ризику реалізації проекту, тобто укладати з лізингоодержувачем додаткові заставний і страховий договори.

Проте, оцінка ефективності лізингового проекту лише на основі нерівності є недостатньою. Тому при експертизі проекту доцільно також використовувати показники, які застосовуються при оцінці ефективності інвестицій: чистий наведений дохід; індекс доходності; період окупності; внутрішня норма доходності [63].

Використання запропонованої системи показників оцінки ефективності лізингового проекту в цілому дає змогу значно підвищити ефективність лізингових угод завдяки якісному вибору проектів. Оскільки вітчизняного досвіду оцінки економічної ефективності лізингових операцій недостатньо, необхідно приділити увагу вивченню зарубіжних методик, зокрема тих, що використовуються учасниками лізингових операцій на ринку США.

Порівняння вартості майна, що здається в лізинг, з його вартістю під час купівлі в кредит, дозволяє учасникам угоди враховувати, поряд з умовами надання кредиту, податкові пільги, які можуть бути отримані як лізингодавцем, так і лізингоодержувачем. У цьому випадку розрахунок можна провести за такими формулами:

Вкр=ВТ+

; (2.2)

де Вкр - вартість купівлі на умовах кредиту;

ВТ - вартість товару;

Пп - платежі за процентами;

Ппод - прибутковий податок;

Пкр.ам. - податковий кредит на прискорену амортизацію.

Вліз=

; (2.3)

де Вліз - вартість об’єкта лізингу;

Пл - щорічні платежі за договором лізингу;

З - знижки лізингоодержувача;

Т - строк дії лізингового договору;

Ппод – податок з прибутку;

ЗВ - залишкова вартість об’єкта лізингу (майна).

Розрахунок ставки фінансового лізингу здійснюється за порівняння умов, що пропонуються кредиторами, з умовами лізингової пропозиції для визначення найвигіднішого варіанта. У спрощеному вигляді такий розрахунок здійснюється за формулою:

Сфл=

; (2.4)

де Сфл - ставка фінансового лізингу;

Пл - щорічні платежі за договором лізингу;

А - щорічна амортизація обладнання без урахування платежів за послуги лізингодавця нефінансового характеру;

ПВ - первинна вартість майна;

ЗВ - залишкова вартість майна.

Розрахунок очікуваної норми прибутку здійснюється з метою зіставлення його величини при використанні майна за лізингом та експлуатації на умовах купівлі.

Проведення розрахунків з метою спрощення порівняням результатів виконується у такий спосіб:

- здійснюється оцінковий розрахунок розміру вкладення капіталу для варіанта купівлі майбутнього предмета лізингу;

- розмір лізингового платежу зменшується на величину оцінкової вартості сплати процентів за залученою для купівлі майна позикою;

- сукупні доходи від використання майна при купівлі і при лізингу прирівнюються.

Лізингоодержувач визначає свій прибуток шляхом зменшення валового доходу на суму лізингових платежів, що не включають у себе виплату процентів, а лізингодавець зменшує свій прибуток на суму амортизації.

Норму прибутку можна розрахувати за такими формулами.

При купівлі майна:

Нп=

; (2.5)

де Нп - норма прибутку при володінні майном;

ВД - щорічний валовий дохід;

Век - експлуатаційні витрати;

Ар - середня амортизація за рік;

ПВ - первинна вартість майна.

При лізингу майна:

Нп.ліз=

; (2.6)

де Нп.ліз - норма прибутку при лізингу;

Пл - лізингові платежі;

С - сума процентів лізингодавцеві;

ПВ - первинна вартість майна;

ЗВ - залишкова вартість майна.

Зіставлення отриманих результатів дозволяє зробити відповідну оцінку ефективності того чи іншого варіанта лізингу [63].

У зарубіжній практиці також широко застосовується еквівалент купівельної ціни лізингу (ЕКЦ) - ставки лізингових платежів та втрачених податкових знижок до купівельної ціни майна.

Держава, регулюючи розміри податків, норми амортизації, кредитних і тарифних ставок, мит, стимулює тим самим залучення інвестицій, досягнення вищих кінцевих результатів. Ці показники потрібно включати в розрахунок оцінки ефективності того чи іншого лізингового проекту.

Ефективність інвестиційної діяльності підприємства досягається лише тоді, коли зміна його організаційної структури супроводжується прийняттям та здійсненням концепції маркетингу, а також забезпеченням контролю з боку керівництва підприємства [54].

Зупинимось тепер на розгляді концептуально-ресурсної складової прояву інвестиційних можливостей підприємства при реалізації бізнес-плану лізингової операції - виробничого плану. Розділ виробничого плану в бізнес-плані агролізингової операції формується на підставі плану маркетингу. У даному розділі:

1) дається обґрунтування діючого або новоствореного виробництва, необхідного для випуску запланованої продукції.

2) визначаються необхідні потужності для виробництва продукції відповідно до динаміки росту її обсягів за роками. При цьому для оцінки потужності використовуються як вартісні, так і натуральні показники.

У бізнес-плані агролізингової операції необхідно привести елементарний розрахунок залежно від пріоритетності: або ж за оптимальним обсягом продукції, або за номенклатурою, або за провідною ланкою, тобто за підрозділом, у якому виконуються основні технологічні операції. Крім цього можна використовувати найбільш простий і доступний метод розрахунку виробничої потужності лізингової операції за окремими видами робочих місць, який проводиться за наступною по формулою:

Мвп = ∑ТН * Тф * Кв* Кн (2.7)

де Мвп - загальна кількість робочих місць;

Т- кількість робочих місць, необхідне для виробництва продукції;

Н - норматив чистої продукції, виробленої на одному робочому місці за одну годину, грн.;

Тф - фонд робочого часу за зміну;

Кв - коефіцієнт виконання норм виробітку;

Кн - нормативний коефіцієнт змінності робочого місця.

Для забезпечення гнучкості виробництва продукції агролізингової операції доцільно передбачати й резервні потужності. Тому в бізнес-плані лізингової операції необхідно провести й елементарний розрахунок резервної потужності по формулі:

Мр = Мнп(Кпт - 1) (2.8)

де Мр – резервні потужності;

Мнп - потужності, що забезпечують виробництво нової продукції, грн.;

Кпт - коефіцієнт підвищення трудомісткості.

Резерв потужностей може бути забезпечений як за рахунок гнучкої перебудови устаткування з урахуванням кон'юнктури ринку, так і за рахунок створення постійного резерву. При цьому загальний резерв потужності підприємства при реалізації лізингової операції визначається по формулі:

Мо = Мр + Мп+ Мт (2.9)

де Мо – загаьний резерв потужності підприємства;

Мп - потужність підприємства, що забезпечує підготовку виробництва нової продукції, грн.;

Мт - потужність для підтримки поточного виробництва, грн.

3) визначається вид устаткування, що необхідний для організації виробництва агролізингової операції, можливість його оренди в конкретних постачальників.

4) вказуються постачальники сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, а також альтернативні постачальники. При цьому їхній вибір здійснюється виходячи з надійності партнера й економічної доцільності. Із цією метою елементарним розрахунком провадиться оцінка транспортних витрат:

В₃ = С_о х Р_п х t/ (Р_т х К_т х Т_ф) (2.10)

де В_з – загальна сума транспортних витрат;

Со - витрати на один транспортний засіб, грн.;

Р_п - обсяг перевезень;

Р_т - вантажопідйомність транспортної одиниці, т;

К_т - коефіцієнт використання транспортної одиниці;

Тф - фонд робочого часу за добу, год.;

t - загальний час зайнятості транспортної одиниці, ч.

t = [(1₁/u₁) + (1₂/u₂) + t_п+ t_р (2.11)

де 1₁,1₂ - довжина шляху до пункту, призначення, км;

u₁, u₂- швидкість транспортних засобів, з вантажем і без, км/год;

t_п, t_р - час навантажування й розвантаження відповідно, ч.

5) даються можливі обмеження по поставках, інвестиційним ресурсам. У зв'язку із цим у бізнес-плані агролізингової операції необхідно передбачати додаткові кошти для забезпечення підприємства ресурсами у випадку їхнього лімітування.

6) наводяться дані по забезпеченості підприємства кваліфікованою робочою силою та стан ринку праці в регіоні. Крім того, у бізнес-плані агролізингової операції вказується, які фахівці (профіль, утворення, досвід роботи, оплата праці) потрібні підприємству. Тут же розкривається організаційна структура управління підприємством, у якій конкретно вказується участь кожного фахівця в створенні кінцевого продукту лізингової операції, показується взаємодія різних структур і конкретних фахівців.

7) вказується порядок контролю якості продукції. У бізнес-плані агролізингової операції приводяться відповідні посилання на документи (стандарти, інструкції, методики і т.д.) [59].

У цьому ж розділі бізнес-плану агролізингової операції вирішується й проблема внутрівиробничих резервів, необхідних для максимального прояву інвестиційних можливостей підприємства (Додаток Д).

Внутрівиробничі резерви залежать від діяльності самого підприємства, від того, наскільки ефективно їм використовуються трудові, матеріальні ресурси.

Ефективність же використання інвестиційних ресурсів забезпечується окремими підрозділами підприємства й, як правило, впливає на обсяг, структуру та напрямок капітальних вкладень. Аналіз резервів дозволяє підприємству формувати відповідну стратегію виробництва продукції лізингової операції й завдяки цьому домагатися більшої його ефективності.

Наступною складової, що дозволяє виявити формально-змістовні аспекти інвестиційних можливостей підприємства при реалізації лізингової операції, є організаційна складова. У цьому розділі бізнес-плану передбачається рішення проблем забезпечення гнучкості виробництва за рахунок організаційних методів, які містять у собі всі елементи виробничо-господарської діяльності підприємства - від забезпечення необхідними видами сировини та матеріалів, економії витрат праці, часу і інших ресурсів, організації гнучкого виробництва, здатного модернізуватись на випуск інших видів продукції з урахуванням вимог ринкової кон'юнктури, до моменту одержання виторгу за реалізовану продукцію.

У бізнес-плані агролізингової операції це відображається як процес безперервної координації дій, починаючи зі служби маркетингу, що формує ринок збуту, як забезпечення оптимального сполучення організаційних елементів виробництва, управління, виходу на більше високий рівень розвитку. При цьому нова форма інновацій управління повинна ґрунтуватися на глибокому розумінні доцільності використання людських ресурсів для досягнення поставлених цілей.

Форма управління, що передбачається, повинна бути орієнтована на менеджмент як науку та мистецтво управляти підприємством. При цьому гнучкість підприємства, як системи має важливе значення, особливо в ринкових умовах. Коефіцієнт гнучкості (Кг) можна визначити по формулі:

Кг = 1- t ср.н./ Тф (2.12)

де t ср.н. - середній час переналагодження технологічної системи, год.;

Тф - фонд часу технологічної системи, год..

Показник же оперативної гнучкості підприємства (Ко.г) визначається по формулі:

Ког = Впг х Мг (2.13)

де Ког – коефіцієнт оперативної гнучкості;

Впг - витрати на підвищення гнучкості виробничої системи, грн.

Мг - коефіцієнт гнучкості, встановлений під час організації виробничого процесу.

Інтегральний показник гнучкості підприємства (Кіг) визначається по формулі:

Кіг = Ког - ∑tij х Тф (2.14)

де Кіг - інтегральний показник гнучкості підприємства;

tij - час переналагодження системи, год..

∆С (норма капіталізації) розраховується за наступною формулою:

∆С < Р х Кп (2.15)

де Р - прибуток, який отримає підприємство внаслідок виробництва нової продукції, грн.;

Кп - частка прибутку, яка інвестується у подальший розвиток виробництва.

Підвищення організаційно-технічного рівня виробництва продукції агролізингової операції є основою поліпшення використання основних і оборотних фондів підприємства та поліпшення прояву його інвестиційних можливостей. Економічну ефективність підприємства визначають нова техніка, прогресивна технологія, так і зниження собівартості продукції, прибуток, фінансова стабільність і ін. Основною умовою успішної реалізації продукції є її якість і конкурентоспроможність.

Результативною складовою прояву інвестиційних можливостей підприємства при реалізації бізнес-плану агролізингової операції, є фінансова результативність. Бізнес-план агролізингової операції являє собою документ, у якому подаються видатки підприємства, джерела їх покриття, платіжний баланс і ін. У ньому також дається оцінка економічної ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства, запропонованих заходів щодо лізингової операції, інвестицій і виробничих фондів. Як правило, оцінка ефективності здійснюється за загальноприйнятими методами. Однак економічну ефективність інвестицій (Еі) у агролізингову операцію можна визначити по формулі:

Еі = ( Сц - Сс)/ Ск (2.16)

де Сц - річний обсяг виробництва в оптових цінах, грн.;

Сс - собівартість річного обсягу продукції, грн..;

Ск - кошторисна вартість об'єкта, грн.

При цьому ефективність інвестицій у агролізингову операцію визначається в основному при виборі варіантів технічних рішень, нових виробництв і ін. Порівняльним показником у цьому випадку може бути і мінімум виробничих витрат (min ВВ):

min ВВ = В₁ + В₂ х Ен (2.17)

де В₁ - поточна собівартість продукції, що випускається, грн.;

В₂ - капітальні вкладення в поточне виробництво, грн.;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності інвестицій у лізингову операцію, (прирівнюється до 0,15).

Також варто визначити і коефіцієнт приведення різночасових витрат (Кпр):

Кпр = 1 / (1+Ен.п)^t (2.18)

де Ен.п - нормативний коефіцієнт приведення (прирівнюється 0,08);

t - період приведення, рік.

Використання ж виробничих фондів, які беруть участь у реалізації агролізингової операції, визначається за формулою ефективності використання виробничих фондів (Евф):

Евф = Пр / Свф (2.19)

де Пр - прибуток підприємства, грн.;

Свф – середньорічна вартість виробничих фондів (основних та оборотних), грн.

Виробнича собівартість продукції розраховується за формулою:

Сн = Сс.м. + Со.з + Сд.з + Сн.з. + Со.п + Сц.в + Сз.в (2.20)

де Сс.м - витрати на сировину, матеріали й комплектуючі, грн.;

Со.з - основна заробітна плата, грн.;

Сд.з - додаткова заробітна плата, грн.;

Сн.з. - нарахування на заробітну плату, грн.;

Со.п - видатки на освоєння продукції, грн.;

Сц.в_. - цехові видатки, грн.;

Сз.в. - загальвиробничі видатки, грн.

Основні виробничі фонди можна оцінити коефіцієнтом придатності (Кпр) по формулі:

Кпр = Свф - ∑Сз / Свф (2.21)

де Свф - первісна вартість виробничих фондів, грн.;

Сз – знос виробничих фондів за період експлуатації, грн.

При цьому загальна норма амортизації основних виробничих фондів визначається по формулі:

А = (Свф + Скр + Сам + Сл + Слв) х (Свф х Там) (2.22)

де Скр - витрати на капітальний ремонт, грн.;

Сам - витрати на амортизацію, грн.;

Сл - видатки на ліквідацію виробничих фондів, грн.;

Слв - ліквідаційна вартість виробничих фондів, грн.;

Там - термін корисного використання, років.

Як відомо, фондовіддача визначається відношенням обсягу виготовленої продукції від реалізованої агролізингової операції за певний період часу до загальної середньорічної вартості всіх виробничих основних та оборотних фондів, залучених під забезпечення лізингової операції [63].

Використання виробничих потужностей (Кввп), від яких залежить максимально можливий річний випуск продукції, визначається в такий спосіб:

Кввп = Мос / Моб (2.23)

де Мос - освоєна виробнича потужність, грн.;

Моб - середньорічна виробнича потужність поточного року, грн.

Оборотні фонди характеризуються в основному середньою тривалістю оборотності в днях, місяцях, кварталах, роках і визначаються по формулі

Тоб = (Соз х t_п) / Срп (2.24)

де Соз - середній залишок оборотних коштів, грн.;

Срп - обсяг реалізованої продукції, грн.;

t_П - календарний період днів, місяців, кварталів, років.

При цьому коефіцієнт оборотності буде дорівнює:

Коб = Срп / Зоз (2.25)

Виробничі запаси оборотних фондів, які беруть участь у реалізації лізингової операції, розраховуються як у натуральній, так і в грошовій формі:

Спз ⁼ Сзт ⁺ Сзп + Сзс (у грошовій формі) (2.26)

де Сзт, Сзп - відповідно норма поточного та підготовчого запасу оборотних фондів, грн.;

Сзс - страховий запас, грн.

Норма незавершеного виробництва визначається по формулі:

Снв = Твц х Кнв (2.27)

де Твц - тривалість виробничого циклу, днів;

Кнв – коефіцієнт незавершених витрат.

Середньодобова потреба підприємства в оборотних фондах визначається із співвідношення:

Qсп = Qп / tк (2.28)

де Qп - потреба в коштах на планований період (рік, квартал) в натуральному вираженні;

tк - календарний період, днів.

Прибуток від реалізації виготовленої продукції (Пр) визначається по формулі:

Пр = Сго + Соб + Соп + Ср (2.29)

де Сго - річний обсяг виготовленої продукції, грн.;

Соб, Соп - вартість залишків продукції відповідно на кінець базисного та планованого року, грн.;

Ср - собівартість реалізованої продукції, грн.

Рентабельність продукції агролізингової операції визначається зі співвідношення:

Кн = 100 * Пр / Спс (2.30)

де Пр - прибуток, отриманий від реалізації продукції, грн.;

Спс – повна собівартість продукції, грн.

При цьому загальна рентабельність виготовленої продукції за агролізинговою операцією (Кор,%), визначається зі співвідношення суми загального балансового прибутку (Пр, грн.) і загальної середньорічної вартості основних виробничих фондів (Свф, грн.) і нормативних оборотних коштів (Соз, грн.), тобто:

Кор = 100 * Пр / (Свф + Соз) (2.31)

При розробці фінансового плану робиться прогноз обсягів реалізації (продажу); будується баланс грошових видатків і надходжень; складається таблиця доходів і видатків; формується зведений баланс активів і пасивів підприємства, графік забезпечення роботи підприємства основними інвестиційними ресурсами, а також здійснюється розрахунок (оцінка) ризику.

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте www.mydisser.com.

Blog

Класичний приватний університет управління агролізингом при здійсненні інвестиційної діяльності аграрних підприємств