Geum.ru

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Трудове навчання
Для педагогічних працівників шкіл-інтернатів
Подобный материал:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Д.Г. Малайко,

методист Захисту Вітчизни

Трудове навчання


Предмет трудове навчання обов’язково вивчається у 1-12 (11) класах усіх загальноосвітніх навчальних закладів.

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 № 66) на вивчення трудового навчання передбачено:
  • у 5, 6, 9 класах – 1 год. на тиждень;
  • у 7-8 класах – 2 год. на тиждень;
  • у 10 – 11 класах універсального профілю – 2 год. на тиждень;
  • у 10 – 11 класах технологічного профілю – 5 (+1) год. на тиждень.

Крім цього, кількість годин на вивчення предмета у 5-9 класах може збільшуватись до 2-х за рахунок додаткового часу варіативної складової навчальних планів, передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації.

Учні 5-9 класів навчатимуться за програмою з трудового навчання для 12-річної школи (лист Міністерства освіти і науки України від 23.12.2004р. №1/11-6611).

Учні 10-11 класів, за рішенням педагогічної ради, можуть навчатися за одною з перерахованих програм (термін дії програм подовжено):
  1. Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. «Основи підприємницької діяльності. Основи фермерської діяльності», 8-11 класи, Перун, 1998.
  2. Програма «Агротехніка сільськогосподарського виробництва», 8-11 класи, Перун, 1998.
  3. Програми трудового навчання «Плодівництво», «Овочівництво», 8-11 класи, Перун, 1998.
  4. Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. Профіль: деревообробка. Професії: столяр (будівельний), тесляр. 8-11 класи, Перун, 1998.
  5. Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. Профілі: основи кулінарії, основи швейного виробництва. Професії: кухар, кондитер, кравець. 8-11 класи, Перун, 1998.
  6. Програми трудового навчання для середніх закладів освіти. Профілі: основи слюсарної справи, металообробка. Професії: слюсар механоскладальних робіт, токар, фрезерувальник. 8-11 класи, Перун, 1998.
  7. Орієнтовні тематичні плани з трудового навчання. 8-11 класи, Перун, 1998.
  8. Програми трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. «Трудове навчання (обслуговуючі види праці)». 8-11 класи, Шкільний світ, 2001.
  9. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. «Основи менеджменту».10-11 класи, Навчальна книга, 2004.
  10. Основи сучасного виробництва. 10-11 класи, Форум, 2006.
  11. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. «Основи інтелектуальної власності». 11клас, Інститут інтелектуальної власності і права, 2003.
  12. Програма з трудового навчання «Сюжетна пластика з елементами „Техно"». Автор: Лук'яненко С.Д. 10-11 класи, Вінниця, 2006.
  13. Програма з трудового навчання «Основи бджільництва». Автор: Дубчак В.Я.10-11 класи, Вінниця, 2007.
  14. Трудове навчання. Технічні види праці. 9 кл. (авт. Терещук Б.М., Туташинський В.І., Загорний В.К.) в-во «Генеза».
  15. Трудове навчання. Технічні види праці. 9 кл. (авт. Мадзігон В.М. та ін.) в-во «Педагогічна думка».
  16. Трудове навчання. Обслуговуючі види праці. 9 кл. (авт. Богданова С.І.) в-во «Літера».
  17. Трудове навчання. Обслуговуючі види праці. 9 кл. (авт. Денисенко Л.І. та ін.) в-во «Педагогічна думка».

У межах профільного навчання можлива як допрофесійна так і професійна підготовка старшокласників. При цьому, професійна підготовка проводиться згідно ліцензійних вимог до зазначеного напряму навчальної діяльності (постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.03 р. №1380). Мережа навчальних груп визначається на основі контингенту учнів старших класів, яких направляє школа, а їх наповнення регламентується ліцензійними нормами.

Триває перехід старшої школи на профільне навчання. Концепцією профільного навчання, затвердженою рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 25.09.2003 р. № 10/12-2, передбачено упровадження допрофільної підготовки, яка здійснюється у 8-9 класах з метою профільної орієнтації учнів.

Формами реалізації навчальними закладами допрофільної підготовки є: вивчення окремих предметів на диференційованій основі; упровадження профорієнтаційних курсів, курсів за вибором, позакласної та гурткової роботи відповідного напряму.

Допрофільні курси за вибором є, як правило, короткочасними і розраховані на 9, 18, 35 годин. Програми курсів друкуються на сторінках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» (6 випусків на рік) та фахової газети «Трудове навчання» (12 випусків на рік). Упровадження зазначених курсів покликане ознайомити учнів з різними напрямами технологічного профілю навчання.

Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтаційні курси за вибором. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчальним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри» для учнів 10-11 класів. Програма курсу «Людина і світ професій» була надрукована у журналі «Трудова підготовка в закладах освіти» № 1 за 2008 рік.

Вивчення трудового навчання відбувається окремо для хлопців та дівчат. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. №128, і відбувається при наявності в класі більше 27 учнів для шкіл розташованих у містах, і більше 25 учнів для шкіл, розташованих у сільській місцевості.

Навчальними програмами передбачено два варіанти організації навчального процесу: перший варіант – для хлопців, другий – для дівчат. Однак не виключається можливість комплектування змішаних груп у малокомплектних школах або за бажанням учнів. Для спільного навчання слід застосовувати поєднання обох варіантів навчальних програм. Співвідношення навчального матеріалу при цьому залежить від контингенту учнів у класі (більшість хлопців чи дівчат), матеріально-технічної бази закладу, регіональних умов та спеціалізації вчителя (обслуговуючі чи технічні види праці). Не допускається навчання змішаних груп лише за одним з варіантів програми. При плануванні практичних робіт слід враховувати фізіологічні особливості хлопців і дівчат, їх інтереси та нахили.

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класі технологічного та фізико-математичного напрямів (1 год. на тиждень).

У перехідних навчальних планах 11-річної школи передбачено також можливість вивчення креслення окремо або інтегровано з іншими предметами. Якщо креслення викладається у 8-9 класах як окремий предмет, то на його вивчення використовуються години з варіативної складової навчального плану (в обсягах, передбачених навчальними програмами). Міністерство освіти і науки України рекомендує програму “Креслення. 8-11 класи” (В.К.Сидоренко. – К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками „Креслення” для загальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. – К.: Школяр, 2004) і “Технічне креслення” для професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів (В.К.Сидоренко. – Львів: Оріяна-Нова, 2000).

Ведення класних журналів у 2009/2010 н.р. повинно здійснюватись відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 406 від 03.06.2008 р. та методичних рекомендацій ОІППО щодо ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів (класні журнали), виданих у 2008 році.

Рівень якості уроків трудового навчання в значній мірі залежить від професійності вчителя. Саме на зростання професійної майстерності вчителів повинна бути спрямована робота методичних об’єднань, які є основною формою роботи щодо удосконалення їх професіоналізму. З огляду на склад шкільних, міжшкільних, кущових, районних (міських) методичних об’єднань зміст їх роботи має носити навчально-методичний характер. На їх засіданнях повинні розглядатися нормативно-правові документи щодо організації навчально-виховного процесу при викладанні трудового навчання, актуальні питання методики викладання цієї дисципліни, проведення позакласних заходів тощо. Крім того члени методичних об’єднань мають знайомитися з методикою вивчення складних тем навчальних програм, моніторингу навчально-виховного процесу, аналізувати рівень і якість навчальних досягнень учнів, обмінюватися досвідом, проводити огляди навчально-методичної літератури, педагогічної преси тощо.

Особливе місце в цій роботі посідає самоосвітня робота вчителів, як один з найважливіших чинників підвищення їх кваліфікації.

Керівникам навчальних закладів необхідно сприяти цьому процесу, надавати педагогам постійну допомогу, створювати необхідні умови щодо вдосконалення їхньої майстерності, здійснювати змістовний контроль.

З метою ефективної організації уроків трудового навчання започатковано серію зошитів з трудового навчання для учнів 5-9 класів (авт.: Терещук А.І. та інші). Наразі підготовлено «Зошит з трудового навчання. 5 клас. Технічні види праці».

Дидактичний посібник складається з двох частин. У першій частині розміщено навчальний проект, виконуючи який учень засвоює основи проектної діяльності, набуває вмінь продуктивного мислення.

Друга частина містить технічні задачі та вправи, які допоможуть навчати учнів творчо та сміливо мислити, бачити у звичайних речах нові якості, долати труднощі під час розв’язку практичних нестандартних завдань.

Додаткову інформацію щодо організації трудового навчання, його методичного забезпечення можна отримати на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) і у фаховому журналі “Трудова підготовка в закладах освіти”.


Ю.М. Воскобойник,

методист трудового навчання


ДЛЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ШКІЛ-ІНТЕРНАТІВ


Школи-інтернати


Реформування освіти в Україні передбачає розбудову та оновлення змісту освіти, тому сучасна школа-інтернат повинна створити оптимальні умови для розвитку й реалізації освітніх потреб дітей, сформувати життєві компетенції учнів, що забезпечать самовдосконалення та корекцію особистості, допоможуть самореалізуватися у системі соціальних відносин, успішно адаптуватися у суспільстві.

Навчально-виховний процес у 2009/2010 н.р. у загальноосвітніх та спеціальних інтернатних закладах здійснюватиметься відповідно до нормативно-правової бази, інструктивно-методичних листів Міністерства освіти і науки, зокрема, листа МОН України від 20.02.2009 р. № 1/9-120 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2009/2010 н.р.», «Плану дій управління освіти і науки облдержадміністрації, управління освіти Чернівецької міської ради, відділів освіти Новодністровської міської ради, райдержадміністрацій», затвердженого наказом управління освіти і науки від 28.03.2005 р. № 120, Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженого наказом МОН України № 852 від 15.09.2008 р., наказу Головного управління освіти і науки облдержадміністрації від 05.03.09 № 91 «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2009/2010 н.р., його структуру і забезпечення організованого початку навчання», рішення Колегії Головного управління освіти і науки облдержадміністрації від 24.06.2009 р., методичних рекомендацій ОІППО щодо викладання навчальних дисциплін та організації виховної роботи у 2009/2010 н.р.

У загальноосвітніх школах-інтернатах навчально-виховний процес організовується відповідно до робочого навчального плану, складеного на основі Типових навчальних планів початкової школи, затверджених наказом МОН України від 29.11.2005 р. № 682; для 5-9 класів – за Типовими навчальними планами у загальноосвітніх навчальних закладах 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66 (додатки 1-4); для 10-11 класів – за Типовими навчальними планами для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженими наказом МОН України від 20.05.2003 р. № 306.

Навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку: І ступінь – за Типовими навчальними планами спеціальних шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 03.11.2004 р. № 849; 5-7 класи – за тимчасовими Типовими навчальними планами спеціальних шкіл цих типів, затвердженими наказом МОН України від 26.08.2008 р. № 778; 8-11 (12) класи – за Типовими навчальними планами спеціальних шкіл цих типів, затвердженими наказом МОН України від 02.11.2004 р. № 842, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 22.08.2005 р. № 489.

Повноцінність базової та загальної середньої освіти забезпечується комплексною реалізацією інваріантної, варіативної та корекційної частини робочого навчального плану. Не допускається зменшення кількості годин, відведених на інваріантну та корекційну частини. Години варіативної складової адміністрації шкіл-інтернатів використовують на курси за вибором, враховуючи освітні потреби учнів, кадрове забезпечення, рекомендації МОН України, пропозиції Головного управління освіти і науки облдержадміністрації, ОІППО.

На виконання наказу Головного управління освіти і науки облдержадміністрації від 06.03.2009 р. № 94 «Про вивчення стану контролю і керівництва навчально-виховним процесом та рівнів навчальних досягнень учнів у школах-інтернатах області» вивчався стан організації навчально-виховного процесу, корекційно-відновлювальної, методичної, виховної роботи, ведення шкільної документації тощо.

Недоліки, виявлені в ході перевірки:
  • не впорядковані матеріали шкільних методичних об’єднань, згідно з рекомендаціями ОІППО;
  • неактуальною в ряді шкіл є тематика засідань методичних об’єднань;
  • недостатня увага приділяється плануванню роботи шкільних методичних об’єднань, вибору форм їх проведення;
  • потребує вдосконалення зміст наказу «Про організацію методичної роботи» щодо відображення єдиної науково-методичної проблеми, чіткої структури, форм роботи, звітності та контролю за станом методичної роботи;
  • не в усіх закладах методична робота планується на діагностичній основі;
  • відсутній особисітсно зорієнтований підхід до зростання професійної майстерності педагогів;
  • спостерігається формалізм при проведенні шкільної атестації педагогів;
  • недостатньо вивчається передовий педагогічний досвід та впроваджуються інноваційні технології;
  • слід вдосконалити роботу «Школи молодого вчителя», запровадивши дієві форми співпраці молодих педагогів із наставниками;
  • потребує вдосконалення самоосвітня робота педагогів;
  • у наказах з основної діяльності відсутня аналітика, результати моніторингу, терміни виконання та виконавці;
  • не дотримуються вимоги «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої наказом МОН № 496 від 03.06.2008 р.;
  • окремими педагогами не ведеться поточне оцінювання навчальних досягнень учнів;
  • неефективною є робота органів учнівського самоврядування в класних колективах, не практикується звітність про виконання доручень дітьми;
  • потребує вдосконалення та оновлення зміст дозвілля учнів, гурткова робота.

У 2009/2010 н.р. педагогічним колективам інтернатних закладів слід спрямувати роботу на виконання рішення Колегії Головного управління освіти і науки облдержадміністрації від 24.06.2009 р., усунення недоліків, виявлених в ході перевірки, завдань щодо реалізації єдиної науково-методичної проблеми закладу, корекційно-виховних, лікувально-реабілітаційних заходів, психолого-педагогічного супроводу.

Якість освітніх послуг закладу залежить від рівня фахової майстерності педагогів. Учитель – ключова фігура, яка забезпечує навчально-виховний процес з урахуванням новітніх технологій та особливостей психічного і фізичного розвитку вихованців.

Підвищенню професійної компетентності педагогів сприяє методична робота, побудована на діагностичній основі, що дає можливість вивчити індивідуальні запити педагогів, проблемні фахові питання, уникнути формалізму в роботі методичних об’єднань, створити умови для самореалізації та становлення творчого вчителя.

Кожне методичне об’єднання закладу, плануючи роботу на рік, повинно заслухати актуальні питання навчання, виховання, корекційно-розвивальної роботи, шляхи вдосконалення ефективності уроку, самопідготовки, підвищення рівня навчальних досягнень учнів, вдосконалення фахової майстерності педагогів, впровадження інноваційних форм і методів роботи, інтерактивних технологій, самоосвітню діяльність педагогів. Вирішити цей блок завдань допоможуть творчі динамічні групи, де вчителі об’єднані за рівнем фахової майстерності: «Школа вищої педагогічної майстерності», «Школа вдосконалення майстерності», «Школа становлення молодого вчителя», «Школа створення позитивної мотивації до творчості».

Особливу увагу слід звернути на змістовну роботу «Школи молодого вчителя», адаптацію молодих спеціалістів до педагогічного та учнівського колективів, вимог навчально-виховного процесу, оволодіння сучасною методикою уроку, творчу співпрацю з наставниками.

Росту фахової майстерності педагогів сприяє атестація, форми проведення якої потребують вдосконалення.

Нові підходи щодо атестації педагогів практикуються у Чернівецькій спецшколі № 1, де проводяться методичні тижні «Таланти і творчість», творчі звіти на педагогічних радах, у Чернівецькій спецшколі № 2 – «Атестаційний марафон», презентації досвіду роботи вчителів, у Чернівецькій спецшколі № 4 ведуться методичні щоденники, в яких відображена робота вчителя протягом 5 років.

Заслуговує на увагу досвід проведення шкільних конкурсів педагогічної майстерності «Вихователь року» у спецшколі-інтернаті № 1 та спецшколі № 3 м. Чернівців, Сторожинецькій школі-інтернат.

На базі Чернівецької спецшколи-інтернату № 1 у квітні цього року проведено майстер-клас для заступників директорів шкіл-інтернатів області з виховної роботи «Презентація шкільного конкурсу «Вихователь року»», де свій досвід демонстрували учасники шкільного конкурсу Кияшко Н.С., Ланівська М.Г., Фуштей О.О.

З 2009/2010 н.р. в усіх інтернатних закладах області слід започаткувати проведення шкільного конкурсу «Вихователь року» з метою участі переможців в обласному етапі.

У практиці шкіл-інтернатів варто ширше використовувати нетрадиційні форми методичної роботи: фестивалі творчих уроків, методичні ринги, творчі вернісажі, методичні вітальні, тижні молодого спеціаліста, тижні наставника, презентації творчих проектів, методичні турніри, аукціони, ярмарки педагогічних ідей, тренінги, ділові ігри, майстер-класи.

Реалізація освітніх потреб закладу неможлива без здійснення внутрішкільних моніторингових досліджень. Результати моніторингу рівня навчальних досягнень учнів, фахової компетентності педагогів, освітнього середовища забезпечать успішну діяльність педагогічного колективу щодо вирішення завдань навчально-виховного процесу.

Значну увагу слід звернути на організацію виховної роботи та змістовного дозвілля учнів. Головне завдання педагогів – допомогти дитині знайти для себе такі позаурочні заняття, які допоможуть їй самореалізуватися і самоствердитись, забезпечити реальний успіх у найбільш привабливій для неї сфері діяльності, пробуджувати та підтримувати вияви творчої уяви, фантазії вихованців, активізувати їхні пізнавальні можливості, досягти органічного поєднання змістовного, емоційно-ціннісного та діяльнісного компонентів розвитку з урахуванням індивідуальних особливостей, здібностей, інтересів і потреб кожного учня.

В інтернатних закладах області діє розгалужена мережа гуртків. Зокрема, із 242 гуртків: 76 – художньо-естетичного спрямування, 44 – декоративно-прикладного мистецтва, 31 – спортивно-масових, 16 – технічної творчості, 11 – туристсько-краєзнавчих, 13 – по програмі «рівний-рівному», 37 гуртків позашкільних навчальних закладів; функціонує 20 дитячих об’єднань, клубів за інтересами.

Планування виховної роботи у 2009/2010 н.р. варто здійснювати на діагностичній основі, згідно з нормативно-правовою базою, Основними орієнтирами виховання учнів 1-12-х класів. Поряд з цим висвітлювати проблему виховної роботи, враховувати можливості закладу, особливості контингенту дітей, наповнюючи кожний захід цікавим змістом, новизною, творчістю. Це, в свою чергу, сприятиме вихованню у дітей національної свідомості, людської гідності, навичок культурної поведінки, здорового способу життя, особистої гігієни та самообслуговування, почуття прекрасного, позитивне ставлення до життя, довкілля, свідомого вибору професії та соціалізації у суспільстві.

Формуванню соціально активної та творчої особистості сприяє робота учнівського самоврядування, метою якого є залучення учнів до соціально значущої діяльності, розвиток життєвих комптенцій, організаторських здібностей, відповідальності за доручену справу.

Класні та загально шкільні форми учнівського самоврядування свою діяльність будують на принципах відкритості, системності, активності, доступності. Класні керівники, вихователі здійснюють консультування органів учнівського самоврядування на засадах гуманізму, довіри, взаєморозуміння, «суб’єкт – суб’єктних» відносинах. Важливу роль при цьому відіграють людські якості особистості педагога: чуйність, доброта, щирість, розуміння, милосердя, що дає можливість бути справжнім захисником дитячих сподівань, допомогти кожній дитині досягнути успіху. Про важливість виховання успіхом І.Д. Бех зазначає: «Виховання успіхом є однією з важливих умов розвитку особистості. Лише успіх молодої людини формує у неї достатню віру в себе і на цій основі – прагнення стати кращою. Виховання успіхом, надання допомоги в прагненні вихованця задовольнити потребу в гідному місці у колективі однолітків – шлях до створення довірливих взаємин, творчої співдружності дорослих і дітей».

Педагогам-організаторам шкіл-інтернатів слід вдосконалити роботу органів учнівського самоврядування, дитячих об’єднань, переглянути роботу «Школи лідерів», уникнути формальних заходів шляхом діагностування учнів, вивчення їх запитів та потреб.

Корекційна спрямованість навчально-виховного процесу в спецшколах-інтернатах зумовлює здійснювати корекційно-відновлювальну, індивідуальну роботу з учнями на основі всебічного обстеження та вивчення стану здоров’я дітей, вад фізичного та (або) розумового розвитку, психіки. Корекційна робота в закладах повинна відповідати вимогам VІ розділу «Особливості навчально-виховної, корекційно-розвиткової, лікувально-профілактичної роботи у спеціальних школах (школах-інтернатах) різних видів» Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Комплексне використання всіх методів, форм роботи, корекційних засобів навчання сприятиме становленню особистості учня.