Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 4238.41kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 130.04kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 137.53kb.
- Відділ освіти радивилівської райдержадміністрації навчально-методичний центр Особливості, 409.52kb.
- Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
- Рекомендації методичних структур щодо організації навчально-виховного процесу в закладах, 493.72kb.
- Методичні рекомендації щодо окремих аспектів організації навчання історії в школі, 206.38kb.
- Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи, 5230.96kb.
- Надати методичні рекомендації учасникам серпневих студій щодо впровадження новітніх, 170.05kb.
Тематична оцінка не корегується. Вільного стовпчика після тематичної у журналах не пропускається.
Оскільки, як показує практика, систематичний контроль за рівнем навчальних досягнень учнів зміцнює і регулює навчальний процес, вчасно коректує допущені учнями помилки, підвищує якість їх знань. При цьому вчасне коректування знань школярів ефективніше у процесі їх формування. Тому наголошуємо, що поточне оцінювання учнів учитель повинен здійснювати обов’язково із відповідним фіксуванням оцінок у журналі.
Таким чином, при вивченні кожної теми вчитель підтримує зворотній зв'язок через: поточне оцінювання; перевірку виконання домашніх завдань; ведення зошита; проведення 1-2 коротких самостійних робіт (10-15 хвилин), однієї діагностичної самостійної роботи (25-45 хвилин), письмової контрольної роботи (з використанням тестових технологій). У структурі викладу теми рекомендуємо використовувати різні типи уроків, в тому числі урок узагальнення знань, умінь, навичок (після діагностичної самостійної роботи) та урок корекції знань, умінь, навичок (після контрольної роботи).
На основі всіх перелічених вище оцінювань, учителем підводиться підсумок – виставляється відповідно тематична, семестрова, річна оцінка. Семестрова оцінка виставляється вчителем опираючись на тематичні, а річна – на основі семестрових.
При формуванні такої оцінки вчитель має оцінювати реальні досягнення учня, а не підраховувати його середній бал.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів єдині для загальноосвітніх і профільних класів (журнал «Математика в школі», №4, 2001р). Під час контролю результатів навчання в класах з поглибленим вивченням математики рекомендують не завищувати вимоги до виставлення відповідних балів, оскільки це негативно впливатиме на розвиток творчих здібностей учнів. Такими ж критеріями користуються при оцінюванні учнів у класах гуманітарного спрямування.
Зауважуємо, що покращити умови організації навчально-виховного процесу вивчення математики може добре оснащений навчально-методичними та технічними засобами навчання кабінет математики. У випадку наявності стендів, вони повинні бути змістовними, дієвими, естетичними.
Важливим питанням навчання математики у 2009/2010 навчальному році є те, що учні 9-х класів вперше розпочнуть навчання за новими навчальними планами і програмами 12 річної школи, які будуть продовжувати вивчення двох математичних курсів: алгебри та геометрії.
Особливості навчальної програми для учнів 9 класу ЗНЗ
За новою програмою на вивчення математики у 9 класі відводиться 140 годин (70 год – алгебра і 70 год – геометрія).
Алгебра. Програма з алгебри змінилася мало. Як і раніше, тут вивчаються 4 розділи (змінився тільки їхній порядок): нерівності; квадратична функція; елементи прикладної математики; числові послідовності.
Новим у вивченні алгебри 9 класу є виокремлення таких змістових одиниць: Числові проміжки. Об’єднання та переріз числових проміжків. Випадкова подія. Ймовірність випадкової події. Статистичні дані. Способи подання даних. Частота. Середнє значення.
Розподіл годин на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт можуть бути такими:
9 клас. Алгебра
(2 год на тиждень: у І семестрі – 32 год,
у ІІ семестрі – 38 год, всього 70 год)
| № п/п | Назва теми | Кількість годин | Кількість контрольних робіт |
| I | Нерівності | 16 | Діагностична + 2 |
| II | Квадратична функція | 22 | 2 |
| III | Елементи прикладної математики | 10 | 1 |
| ІV | Числові послідовності | 12 | 1 |
| V | Повторення і систематизація навчального матеріалу | 10 | 1 |
9 клас. Геометрія
( 2 год на тиждень: у І семестрі – 32 год,
у ІІ семестрі – 38 год, всього 70 год)
| № п/п | Назва теми | Кількість годин | Кількість контрольних робіт |
| I | Розв’язування трикутників | 16 | Діагностична + 2 |
| II | Правильні многокутники | 6 | 1 |
| III | Декартові координати на площині | 10 | 1 |
| ІV | Геометричні перетворення | 10 | 1 |
| V | Вектори на площині | 10 | 1 |
| VІ | Початкові відомості з стереометрії | 8 | 1 |
| VІІ | Повторення і систематизація навчального матеріалу | 10 | 1 |
Навчально-методичне забезпечення вивчення математики
у 9-х класах
Навчання математики у 9-х класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за новими підручниками: «Алгебра. 9 клас» (автори А.Г.Мерзляк, В.Б.Полонський, М.С. Якір) видавництва «Гімназія», «Алгебра. 9 клас» (автори Бевз Г.П. і Бевз В.Г.) видавництва «Зодіак – ЕКО», «Алгебра. 9 клас» (автори Кравчук В., Підручна М., Янченко Г.М.) видавництва «Підручники і посібники», «Алгебра. 9 клас» (автори Мальований Ю. І., Литвиненко Г.М., Возняк Г.М.) видавництва «Навчальна книга – Богдан»; «Геометрія. 9 клас» (автори А.Г.Мерзляк, В.Б.Полонський, М.С. Якір) видавництва «Гімназія», «Геометрія. 9 клас» (автори Бурда М.І., Тарасенкова Н.А.) видавництва «Зодіак – ЕКО», «Геометрія. 9 клас» (автор Апостолова Г.В.) видавництва «Ґенеза», «Геометрія, 9 клас» (автори А.П.Єршова, В.В.Голобородько, О.Ф.Крижановський, С.В.Єршова) видавництва «Ранок».
Ці підручники створено у відповідності до Державного стандарту та нових програм з алгебри та геометрії для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів.
Поглиблене вивчення математики
Курс 9 класу є другим роком поглибленого вивчення математики за новими програмами і водночас випускним роком навчання в основній школі, після якого учень має прийняти рішення щодо способу подальшого навчання: продовження навчання в 10 класі з поглибленим вивченням математики, вибору іншого напрямку спеціалізації, вступу до навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за відповідним фахом тощо. Тому учень, який навчається в класі з поглибленим вивченням математики, має постійно оцінювати ступінь свого інтересу до предмету і можливості оволодіння ним з тим, щоб по закінченні 9 класу він міг зробити свідомий вибір на користь подальшого поглибленого вивчення математики або вивчення в рамках загальноосвітнього курсу.
У відповідності до листа МОН від 18.02.2008 року №1/9-83 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2008/2009 навчальний рік» робочі навчальні плани для 8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням математики складаються за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 18.02.2008 р. № 99.
Навчальний час на поглиблене вивчення математики у 9-х класах формується таким чином: до годин інваріантної складової (рівень стандарту – 4 години), додаються години варіативної складової (4 години). Отже, на алгебру виділяється 5 годин на тиждень, на геометрію – 3 години на тиждень. Решта годин варіативної складової навчального плану (2,5 години) використовується на вивчення курсів за вибором, факультативів тощо.
Вивчення математики у 9-х класах з поглибленим вивченням математики відбуватиметься за новою програмою для 8-9 класів з поглибленим вивченням математики, видрукуваній у Інформаційному збірнику МОН № 16-17, 2008 року, науково-методичному журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» (№ 6, 2008 рік) та розміщеною на сайті Міністерства освіти і науки України (ссылка скрыта ).
Програма подана у формі таблиці, яка містить дві частини: зміст навчального матеріалу і вимоги до підготовки учнів.
Програма передбачає можливість різного рівня поглиблення під час вивчення матеріалу. У частині «Зміст навчального матеріалу» виокремлено три рівні складності навчального матеріалу: такий, що вивчається в рамках загальноосвітнього курсу; матеріал для поглибленого вивчення (виділений курсивом); додаткові питання і теми (узято у квадратні дужки).
Зазначимо деякі особливості програми.
Складові частини поглибленого вивчення математики споріднені із загальноосвітнім курсом. Поглиблення здійснюється за рахунок розширення і застосування набутих в основному курсі знань до більшого кола задач, а також розширене вивчення властивостей об’єктів, що вивчаються в основному курсі. Розглядаються додаткові методи для розв’язування задач на базі теоретичного матеріалу, поданого в основному курсі. Утім, до поглибленого курсу включено кілька тем, які в загальноосвітньому курсі вивчаються на рівні означень і найелементарніших понять. Це – множини і операції над ними; множини в теорії чисел; основні формули комбінаторики; метод математичної індукції; елементи аналітичної геометрії; застосування векторів і геометричних перетворень до розв’язування задач.
Розподіл годин на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт можуть бути такими:
9 клас
Алгебра
( 5 год на тиждень: у І семестрі – 80 год,
у ІІ семестрі – 95 год, всього 175 год)
| № п/п | Назва теми | Кількість годин | Кількість контрольних робіт |
| І | Повторення і систематизація навчального матеріалу | 10 | Діагностична |
| ІІ | Доведення нерівностей | 15 | 1 |
| ІІІ | Квадратична функція | 45 | 3 |
| ІV | Системи рівнянь і нерівностей | 33 | 2 |
| V | Елементи прикладної математики | 25 | 2 |
| VІ | Послідовності | 32 | 2 |
| VІІ | Повторення і систематизація навчального матеріалу | 15 | 1 |
9 клас
Геометрія
( 3 год на тиждень: у І семестрі – 48 год,
у ІІ семестрі – 57 год, всього 105 год)
| № п/п | Назва теми | Кількість годин | кількість контрольних робіт |
| І | Повторення і систематизація навчального матеріалу | 6 | Діагностична |
| IІ | Розв’язування трикутників | 16 | 2 |
| ІІІ | Правильні многокутники | 8 | 1 |
| ІІІ | Декартові координати на площині | 18 | 2 |
| ІV | Вектори на площині | 19 | 2 |
| V | Геометричні перетворення | 20 | 2 |
| VІ | Початкові відомості із стереометрії | 8 | 1 |
| VІІ | Повторення і систематизація навчального матеріалу | 10 | 1 |
Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.
Навчально-методичне забезпечення поглибленого вивчення математики
Підручники «Алгебра. 9 клас. Для класів з поглибленим вивченням математики», автори Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С. та «Геометрія. 9 клас. Для класів з поглибленим вивченням математики», автори Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С., видавництва «Гімназія».
Реалізація основної мети курсу математики вимагає введення профільного і допрофільного навчання математики, яке дозволяє повніше враховувати індивідуальні особливості учнів. Таким чином за допомогою різноманітних форм навчання вчитель зможе різноманітними технологіями удосконалювати профільне викладання математики.
Допрофільна підготовка учнів
Навчання у 9 класі – це особливий етап у становленні особистості учнів. Протягом року дев’ятикласники мають засвоїти нові теми, ґрунтовно повторити вивчені раніше і добре підготуватися до державної підсумкової атестації. Крім цього, їм необхідно визначитися з подальшим навчанням – обрати відповідний напрям і профіль. Все це вимагає відповідної уваги як з боку вчителів математики, так і з боку класних керівників та батьків.
Щоб правильно зорієнтувати учнів 9 класу та їх батьків на вибір напряму і профілю навчання, бажано провести кілька батьківських зборів (можливо й разом з учнями ), на яких пояснити:
- як учні можуть продовжити освіту після 9-го класу;
- які напрями і профілі навчання передбачені державною програмою у старшій школі;
- за якими напрямами і профілями буде організоване навчання у школі, де навчаються учні;
- скільки тижневих годин математики буде в тому чи іншому класі і чи зможуть учні за цих умов гідно пройти зовнішнє незалежне оцінювання з математики;
- які умови вступу до того чи іншого класу;
- де учні та батьки можуть детальніше ознайомитися з сучасними тенденціями організації навчання у старшій та вищій школах;
- умови вступу у вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації;
- що таке «Зовнішнє незалежне оцінювання».
Така роз’яснювальна робота ще на початку 9-го класу дозволить учням та їх батькам уникнути багатьох прикрих помилок і буде стимулювати навчально-пізнавальну діяльність дев’ятикласників.
Перехід до профільного навчання має на меті: забезпечити поглиблене вивчення математики; створити умови для диференціації змісту освіти; сприяти рівному доступу до повноцінної освіти всіма учнями, відповідно до їхніх здібностей і потреб. Важливим завдання навчання є знайомство з математикою, як із загальнокультурною цінністю, усвідомлення того, що математика є інструментом пізнання навколишнього світу і самого себе.
Запровадження трикомпонентної структури навчального процесу (базис, профіль, курси за вибором) має вирішити проблему створення освітньої траєкторії для кожної дитини. Курси за вибором у системі допрофільної підготовки і профільного навчання сприятимуть вдосконаленню змісту програми і стандарту з математики з урахуванням потреб учнів і суспільства, впровадженню нових методів і форм навчання, підвищенню мотивації і пізнавальних інтересів школярів.
Курси за вибором реалізуються за рахунок шкільного компоненту і виконують такі функції: доповнюють зміст профільного курсу, поглиблюють зміст одного з базових курсів, задовольняють пізнавальні інтереси учнів поза обраним профілем.
Курси за вибором з математики для профільної школи можна умовно поділити на такі типи:
І. Предметні курси, метою яких є поглиблення і розширення знань з математики, у свою чергу поділяються на кілька груп:
1) курси з математики підвищеного рівня, які узгоджуються з програмовими темами предмету «математика» на тому чи іншому профілі і у відповідному періоді їх вивчення. Вибір таких курсів за вибором дозволить вивчати математику поглиблено і на нематематичному профілі. Такі курси можуть обирати учні, які вивчають математику на рівні стандарту або академічному рівні та планують вступати до ВУЗів, де потрібен сертифікат ЗНО з математики а також для підготовки до державної підсумкової атестації. Відвідування таких курсів надасть можливість переходу з профілю на профіль.
2) курси, в яких поглиблюється вивчення окремих розділів, що входять до обов’язкової програми з математики на математичному профілі або профілі, де математика є інструментарієм дослідження процесів науки профільного предмета. Назви таких курсів можуть співпадати з назвами відповідних тем або елементів знань, які їх доповнюють. Зрозуміло, що в курсах такого типу обрана тема вивчається глибше, ніж в курсі типу «підвищеного рівня»;
3) курси, в яких вивчаються окремі розділи, що не входять до обов’язкової програми з математики на математичному профілі, наприклад, «Методи геометрії», «Стратегія розв’язування нестандартних задач», «Теорія груп» та ін., або іншому профілі природничо-математичного чи технологічного напрямків, які забезпечують їх вивчення, наприклад, «Основи лінійного програмування» для економічного профілю та ін.
4) прикладні курси за вибором з математики, що мають за мету ознайомити учнів зі шляхами та методами застосування математичних знань на практиці, розвиток інтересу учнів до сфери сучасного виробництва і техніки. Наприклад, «Елементи фінансової математики», «Математика у будівництві і архітектурі» та ін.;
5) курси, присвячені вивченню математичних методів пізнання навколишнього світу. Наприклад, «Геометричне моделювання навколишнього світу», «Елементи теорії матричних ігор», «Симетрія в природі» та ін.;
6) курси, присвячені історії математики. Курси такого і двох попередніх типів призначені для учнів, які цікавляться математикою для підвищення свого загальнокультурного рівня;
7) курси за вибором з вивчення методів розв’язування задач з математики («Методи доведення нерівностей», «Розв’язування завдань з модулями», «Задачі з параметрами», «Стереометричні задачі на побудову», «Розв’язування задач економічного змісту» та ін.). Такі елективні курси можуть доповнювати програму з математики для математичного та буд-якого іншого профілю за умови врахування наявності в учнів математичних знань, необхідних для їх вивчення. Наявність відповідних вказівок у анотації до курсу є обов’язковою.
ІІ. Міжпредметні курси за вибором з математики, завданнями яких є інтеграція математичних знань з іншими навчальними предметами, наприклад, «Математичні основи інформатики», «Математичне моделювання в екології» та ін., інтеграція між складовими предмета математика – алгеброю та геометрією («Геометрична інтерпретація тригонометричних функцій», «Стереометричні фігури в координатах» та ін.), а також інтеграція знань учнів про природу і суспільство, формування наукового світогляду, усвідомлення філософської складової математики («Природа математичних аксіом», «Практичне застосування результатів математичних досліджень» та ін.)
ІІІ. Позапредметні, тобто курси за вибором, зміст яких не належить до жодного навчального предмета базового навчального плану, однак певною мірою пов’язаний з математикою (має за інструментарій математику чи містить математичні об’єкти, наприклад, «Методика швидкого запам’ятовування чисел, та виконання дій», «Сімейна економіка», «Вплив ігор на розвиток логічного мислення» та ін.
Курси за вибором мають стати засобом впровадження інтерактивних методів навчання математики у профільній школі відповідно до індивідуальних особливостей і потреб учнів, реалізації особистісно-орієнтованого підходу. Серед таких методів актуальними є: метод проектів (самостійна діяльність учнів з вирішення самостійно поставленої проблеми та презентація кінцевого продукту, як результату діяльності); метод реферативно-дослідної діяльності (теоретико-методичне дослідження поставленої проблеми, результатом якої є реферат); метод застосування інформаційних і комунікаційних технологій (використання комп’ютера як засобу вивчення курсів з математики дозволяє вчителю економити час, здійснювати диференціацію навчання, реалізувати принцип наочності, оперативно контролювати і оцінювати результати навчання, а учню – працювати у комфортному для нього темпі; метод контекстного навчання (дозволяє познайомити учнів з азами майбутньої професії засобом математики).
Ще одна особливість елективних курсів з математики (як і з інших предметів) пов’язана вибором кожного з них порівняно невеликою аудиторією учнів різного рівня математичних здібностей, навченості та інших індивідуальних особливостей. Тому, допомагаючи учням обрати елективний курс з математики, потрібно орієнтуватися на те, до якої типологічної групи вони належать.
Для учнів здібних та тих, які успішно оволодівають програмовим матеріалом, перемагають на олімпіадах і мають за мету займатися науковою діяльністю з математики, цікавими і корисними будуть курси, зміст яких виходить за межі програми, узагальнює і систематизує знання, задовольняє пізнавальні інтереси таких учнів і реалізує їх математичні здібності.
Учні, які здібні і мають високі навчальні досягнення з математики, але не планують пов’язувати свою майбутню діяльність з математичною наукою, оберуть переважно курси прикладного і міжпредметного характеру.
Старшокласникам, які досягли високих результатів навчання з математики завдяки наполегливості і систематичній роботі, але не мають особливих математичних здібностей, однак планують вступати до вищих навчальних закладів, де потрібен певний рівень сертифікату ЗНО з даного предмета, доцільно пропонувати, насамперед, курси за вибором підвищеного рівня для належної математичної підготовки.
Школярів, здібних до математики, тих, які з легкістю досягли певних фрагментарних результатів навчання і, як результат, не набули належних навичок систематичної роботи і техніки обчислень, зацікавлять курси історичного і прикладного характеру. Також їх можуть зацікавити позапредметні курси. Таким учням слід запропонувати курси підвищеного характеру або курси за вибором, в яких вивчаються методи розв’язування задач.
Рекомендації щодо використання сучасних інформаційних технологій на уроках математики, матеріали щодо зовнішнього незалежного оцінювання та результати моніторингу рівня якості природничо-математичної освіти, програми курсів за вибором для профільного навчання, анотації нової навчально-методичної літератури, поради щодо роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів кращих учителів України друкуються на державному рівні у науково-методичному журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» видавництва «Педагогічна преса», в газетах «Математика» та «Математика в школах України», а кращих вчителів області – в газеті «Освіта Буковини».
Серед можливостей підвищення рівня якості математичної освіти головною для вчителів є удосконалення підготовки та проведення уроків математики з використанням активних форм організації діяльності учнів.
Інноваційними підходами до організації навчання залишаються інтерактивні технології, що допомагають зробити процес навчання цікавішим, різноманітнішим і ефективнішим.
У 2008/2009 навчальному році ділилися своїм досвідом щодо використання інноваційних технологій навчання під час проведення обласних курсів підвищення кваліфікації вчителів математики, семінарів, участі в круглих столах, проведення майстер-класів такі вчителі: Кінащук Н.Л., вчитель-методист Чернівецької гімназії № 2, Заслужений вчитель України; Крецу Д.М., Білик В.Д., вчителі-методисти Глибоцького ліцею; Алієва С.П., вчитель-методист Великокучурівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Сторожинецького району; Іліка Л.Г., Григоращук Л.М., вчителі-методисти Киселівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кіцманського району; Агатій В.О., вчитель-методист Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2; Весела К.М., вчитель-методист Хотинської гімназії; Агатій Т.В., Шевага Г.М., вчителі-методисти Заставнівської гімназії; Барабас М.В., вчитель-методист ГорішньоШерівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Заставнівського району; Сопетик В.І., Коробова Л.Г., Гуска О.С., Жук І.В., Харитон О.О., Кейван П.М. – вчителі Чернівецького ліцею економічного та математичного профілів та інші.
На сьогодні важливими питаннями у навчальному процесі є рівневий, диференційований та індивідуальний підходи в роботі з учнями. Тому ефективними на уроці стають групові та індивідуальні форми навчання в оптимальному поєднанні з фронтальними. Урізноманітнюючи у такій композиції форми навчання, вчитель створить умови для більш прийнятного навчання. Особливо це сприяє підвищенню математичної підготовки і створенню умов для навчання на більш високому рівні тих учнів, які мають здібності та інтерес до предмета.
Розвитку інтересу до вивчення математики сприяє використання відповідного історичного матеріалу. Він не тільки підвищує інтерес учнів до вивчення математики, а й стимулює потяг до наукової творчості, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про математику як невід'ємну складову загальнолюдської культури. На дохідливих змістовних прикладах слід показувати учням, як розвивалися математичні поняття і відношення, теорії і методи, ознайомлювати їх з біографіями видатних учених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків. Тобто кожна нова тема має бути вмотивована у попередні.
Важливою умовою організації навчально-виховного процесу є вибір учителем найраціональніших методів і прийомів активного навчання та використання нових інформаційних технологій у поєднанні з традиційними засобами.
МОНУ продовжує рекомендувати навчаючі програми GRAN 1, GRAN –2D, GRAN - 3D , призначені для використання на уроках математики у старших класах. За їх допомогою доступнішим стає вивчення ряду тем курсу алгебри та початків аналізу, геометрії: побудова графіків функцій, розв’язування систем рівнянь і нерівностей, знаходження площ фігур, обмежених графіками функцій, об’ємів тіл обертання.
Пакет динамічної геометрії DG створено для комп’ютерної підтримки шкільного курсу планіметрії і призначений для використання вчителями математики і учнями 7-9 класів на уроках геометрії. Пакет може бути використаний для створення інтерактивних навчальних посібників з гіперпосиланнями, підказками, динамічними ілюстраціями та мультимедійними можливостями; для створення динамічних опорних конспектів з коментарями; розробки довідників.
Програмно-методичний комплекс (ПМК) ТЕРМ VII-ІX призначений для використання на уроках алгебри у 7-9 класах, а також вчителям математики – при підготовці до проведення уроків, самостійних або контрольних робіт, учнями – при виконанні домашніх завдань. ПМК всебічно підтримує практичну діяльність учнів та вчителів, надаючи їм одночасно необхідну інформацію навчального та довідникового характеру.
Педагогічний програмний засіб «Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів «ОЛІМП» дає можливість проводити тестування учнів за питаннями, які створює сам викладач. Дає можливість полегшити та прискорити перевірку та оцінювання результатів тестових завдань.
Глобальна мережа Інтернет відкриває реальні можливості повсякденного співробітництва і спілкування вчителів та учнів різних навчальних закладів. У зв’язку з цим усі фахівці освіти повинні володіти знаннями про принципи пошуку й обміну інформацією в мережі. Наведемо групи відібраних посилань на найбільш відомі ресурси WWW, присвячені освітній тематиці:
- ссылка скрыта – освітянська мережа України;
- ссылка скрыта – українська система дистанційного навчання;
- ссылка скрыта – офіційний сервер Міністерства освіти і науки України;
- ссылка скрыта – електронна бібліотека;
- ссылка скрыта – інформаційно-пошукова система;
- ссылка скрыта – математичні сайти;
- ссылка скрыта – Київські міські олімпіади з математики;
- ссылка скрыта – сайт Чернівецького ОІППО.
Також вимагає уваги від учителя робота зі здібними дітьми у напрямку підготовки до олімпіади. Цьому питанню у новому навчальному році слід приділити ще більше уваги, адже аналізуючи результати ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади, робимо висновок, що рівень якості виконання завдань є достатньо низьким. Однак, на ІV етапі Всеукраїнської олімпіади з математики наша команда показала непогані результати. Двоє учнів здобули перемогу: Придій Ріхард (учень 8 класу) та Расщектаєв Антон (учень 10 класу), а один – Сорочан Олександр (учень 9 класу) – вміє добре розв’язувати олімпіадні задачі, сподіваємось на його подальші успіхи. Основу знань учасників закладено вчителями Чернівецького ліцею економічного та математичного профілів (Жук І.В., Харитон О.О.) та Чернівецької гімназії № 1 (Когут Т.Г.).
О.Я. Біляніна,
викладач-методист кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін
Інформатика
Шкільний курс інформатики в 10-11 класах ЗНЗ області вивчатиметься відповідно до Інструктивно-методичного листа про вивчення інформатики у 2008-2009 н.р. (лист МОН від 07.07.08 р. №1/9-439) за програмами, надрукованими у збірнику “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика”, видавництва “Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р., у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, 2003, 2004 р.р., “Навчальною програмою з інформатики для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів”, надрукованою у науково-методичному журналі “Комп’ютер у школі та сім’ї”, №1, 2005 р., «Програмами для профільного навчання. Інформатика», надрукованими у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах», №4–5, 2006 р. та №2-3, 2008 р.
Розподіл годин на вивчення окремих розділів та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видруковано у Інформаційному збірнику МОН №№5, 14-15, 2003 р., №№13-14, 2004, 2005 р.р. та у науково-методичному журналі “Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах”, №1 та №4–5 за 2006 р., №1, 2007 р., №2-3, 2008 р.
Особливості навчальної програми для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів
У 2009/2010 н.р. учні 9-х класів вперше розпочнуть вивчення інформатики за новою програмою (автори І.О. Завадський, Ю.О. Дорошенко, Ж.В. Потапова) із розрахунку 1 година на тиждень.
Програма, згідно з типовими навчальними планами, розрахована на учнів, які до 9 класу ще не вивчали інформатики.
Розподіл навчальних годин на вивчення розділів програми і кількість практичних робіт може бути таким:
9 клас
(1 година на тиждень, всього - 32 години + 3 години резервного часу)
| № розділу | Розділ навчальної програми | кількість години | кількість практичних робіт |
| 1 | Інформація. Інформаційні процеси та системи. | 2 | |
| 2 | Апаратне забезпечення інформаційних систем | 3 | 1 |
| 3 | Системне програмне забезпечення | 7 | 3 |
| 4 | Службове програмне забезпечення | 3 | 2 |
| 5 | Комп’ютерні мережі | 6 | |
| 5.1 | Поняття про комп’ютерні мережі. Робота в локальній мережі | 3 | 1 |
| 5.2 | Основи Інтернету. Всесвітня павутина й пошук в Інтернеті | 3 | 1 |
| 6 | Основи роботи з текстовою інформацією | 4 | 2 |
| 7 | Комп’ютерна графіка | 7 | |
| 7.1 | Засоби перегляду й перетворення графічної інформації | 1 | |
| 7.2 | Основи растрової графіки | 3 | 1 |
| 7.3 | Основи векторної графіки | 3 | 1 |
Проте викладання за цією програмою може проводитися і в освітніх закладах, де навчання інформатики починається раніше, ніж з 9 класу.
В цьому випадку ті теми програми, які учні вже вивчали, можуть бути скорочені або замінені уроками узагальнення й систематизації знань з обов’язковим виконанням практичних робіт, що передбачені програмою.
Вивільнений час може бути використаний для поглибленого вивчення інших тем курсу за програмами курсів за вибором «Основи Інтернету» та «Основи комп’ютерної графіки».
Звертаємо увагу на те, що незалежно від того, в якому обсязі інформатика вивчалася до 9 класу, має бути проведено принаймні один урок узагальнення й систематизації знань з кожної теми даної навчальної програми, а також всі 12 практичних робіт, передбачених програмою (за винятком практичних робіт у тих темах, що викладаються за програмами курсів за вибором).
Використовуючи вказані програми курсів за вибором, вивчення окремих тем можна поглиблювати і в тому випадку, коли у 9 класі основної школи на інформатику виділяється більше 1 години на тиждень.
Програмою передбачено виконання 12 практичних робіт, оцінки за які обов’язково заносяться в колонку на лівій стороні журналу з написом Практична робота (П/р № ) без запису дати. Зміст всіх практичних робіт добирається так, що їх тривалість не має перевищувати 25 хвилин (відповідно до санітарних норм щодо тривалості безперервної роботи за комп’ютером учнів даної вікової категорії).
Учитель може самостійно добирати засоби подання теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою мультимедійного проектора, презентація, що відтворюється на екранах учнівських комп’ютерів, спільна робота учнів та учителя над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми). Оскільки на етапах актуалізації, мотивації та безпосереднього вивчення теоретичного матеріалу уроку учням пропонується перегляд презентаційних матеріалів в електронному вигляді, методика проведення кожного уроку має бути ретельно опрацьована вчителем із урахуванням зазначених вище санітарних норм.
Обов’язковими умовами навчання за програмою є наявність комп’ютерного класу та встановленого програмного забезпечення (орієнтовний перелік програм наведено у додатках до програми). Комп’ютерний клас має використовуватися на кожному уроці. Бажаною умовою є наявність у школі швидкісного каналу підключення до Інтернету (від 128 Кбіт/с).
Найпершим завданням курсу інформатики має бути формування базового понятійного апарату, у якому найважливішими є поняття інформації, об’єкта, інформаційної системи та її складових. Це завдання має бути в цілому вирішено протягом вивчення теми «Інформація. Інформаційні процеси та системи», а також перших уроків теми «Апаратне забезпечення інформаційних систем», і теми «Системне програмне забезпечення».
Уроки, основним завданням яких є формування понятійного апарату, за формою навчання мають суттєво відрізнятися від інших уроків, оскільки на них відводиться мінімум часу або зовсім не виділяється час для самостійного виконання учнями завдань за комп’ютером. Таких уроків у курсі інформатики 9-го класу може бути 8–9. Натомість завданням всіх інших уроків, крім отримання учнями певних знань, має бути отримання навичок роботи в різноманітних програмних середовищах та закріплення знань на практиці. Отже, обов’язковим компонентом таких уроків є виконання учнями завдань на комп’ютері.
Одним із засобів систематизації й узагальнення знань є виконання практичних робіт, кожна з яких узагальнює матеріал певної теми або частини теми. Проте цих робіт недостатньо для формування стійких умінь та навичок використання IT-технологій і тому вчитель має давати учням додаткові вправи, що виконуються на комп’ютері.
Навчально-методичне забезпечення вивчення інформатики
у 9-х класах
Навчання інформатики у 9-х класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за новими підручниками: «Інформатика. 9 клас» (автори Т.І.Лисенко, Й.Я.Ривкінд, Л.А.Чернікова, В.В.Шакотько) видавництва “Ґенеза”, «Інформатика. 9 клас» (автори І.О. Завадський, І.В. Стеценко, О.М. Левченко) видавництва “BHV”, «Інформатика. 9 клас» (автори В.В.Володін, І.Л.Володіна) видавництва “Гімназія”, «Інформатика. 9 клас» (автори Н.В.Морзе, В.П.Вебер, О.Г.Кузьминська) видавництва “Школяр”.
Поглиблене вивчення інформатики
Відповідно до Примірного Положення про класи з поглибленим вивченням окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах затвердженого наказом МОН України від 08.04.09 р. № 312 класи з поглибленим вивченням окремих предметів формуються, як правило, у складі школи ІІ ступеня (8-9 класи) та ІІІ ступеня (10-12 класи). З окремих предметів можливе запровадження поглибленого вивчення з більш раннього віку.
У відповідності до листа МОН від 18.02.2008 року №1/9-83 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2008/2009 навчальний рік» робочі навчальні плани для 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням інформатики складаються за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 18.02.2008 р. № 99.
Навчальний час на поглиблене вивчення інформатики у 8, 9-х класах (із розрахунку 3 години на тиждень) формується таким чином: до годин інваріантної складової (технології – 2 години, з відповідним поділом класу на дві групи), додаються години варіативної складової (2 години, без поділу для кожної з двох груп класу), що разом становить 3 години на тиждень для кожної окремої групи у класі.
Вивчення інформатики у 8, 9-х класах з поглибленим вивчення інформатики відбуватиметься за програмою поглибленого вивчення інформатики для 8-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів (автори: Караванова Т.П., Костюков В.П.), видрукуваній у науково-методичному журналі «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» №2-3, 2008 рік та розміщеній на сайті Міністерства освіти і науки (ссылка скрыта)
У 10-11 класах з поглибленим вивченням математики та інформатики курс інформатики в може вивчатися за такими програмами:
- “ Програми для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика і програмування. 8-11 класи” з розрахунку 4 години на тиждень;
- “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв. Інформатика (поглиблений курс). 8-11 класи” (“Прем’єр”, Запоріжжя, 2003р.) з розрахунку 2 години на тиждень у 9 класах і 4 години на тиждень у 10-11 класах.
Допрофільна підготовка з інформатики
У спеціалізованих школах (класах), гімназіях, ліцеях, колегіумах, зокрема з поглибленим вивченням курсу інформатики, години варіативної частини робочого навчального плану та навчально-виробничої практики можуть використовуватися для вивчення курсів за вибором професійного спрямування, курсу інформатики у 7-9 класах, пропедевтичного курсу у 2-8 класах за авторськими програмами з відповідним грифом Міністерства освіти і науки України.
Навчальний курс «Основи інформатики, 7- 9 класи» (автори: В.В.Володін, І.Л.Володіна, Ю.О.Дорошенко, Ю.О.Столяров) розрахований на вивчення у 7-х, 8-х та 9-х класах 12-річної школи протягом 35 годин (1 година на тиждень) або 70 годин (2 години на тиждень). Пропоновані авторські навчальні курси є двонапрямленими і складаються з двох змістово-процесуальних частин: комп'ютерні технології та комп'ютерні науки, які можуть вивчатися як незалежно одна від одної, так і взаємоузгоджено, з певним тематичним чергуванням.
Метою курсу за вибором «Основи робототехніки» (укладач Кожем’яка Д.І.) є навчання основам об’єктно-орієнтованого та графічного програмування та підвищення мотивації учня до навчання програмуванню. Курс спрямований на популяризацію галузі робототехніки в Україні, підготовку учнів середнього шкільного віку до вивчення мов програмування для створення програмних засобів, розуміння принципів подання алгоритмів та способів їх реалізації.
Курс «Основи робототехніки» призначений для вивчення у 5-8 класах протягом одного року із розрахунку 1 година на тиждень. Обов’язковими умовами навчання за програмою є наявність комп’ютерного класу та навчально-методичного комплекту. Комп’ютерний клас має використовуватися на кожному уроці.
Програма пропедевтичного курсу «Кроки до інформатики. Шукачі скарбів» (автор Коршунова О.В.) призначена для учнів 2-4 класів із розрахунку 1 година на тиждень. Курс має чітко виражену практичну спрямованість.
При організації навчально-виховного процесу і оснащенні навчального середовища в кабінеті інформатики слід користуватись „Положенням про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів”, (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 20.05.2004 №407, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. № 730/9329) та Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16.03.2004 року № 81 „Про затвердження Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.05.2004, за № 620/9219.
Використання комп’ютерної техніки на уроках збільшує навантаження на дитину. Тому керівникам навчальних закладів необхідно постійно контролювати дотримання вимог Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 та Державних санітарних норм і правил улаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп’ютерах, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30.12.98 № 9.
Усі навчальні програми з інформатики (крім безмашинного варіанту) розраховані на вивчення інформатики за умов постійного доступу учнів до комп’ютерів. На кожному уроці інформатики класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем, але не менше 8 учнів у підгрупі (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року №128).
За рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, за рахунок бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів (лист Міністерства освіти і науки України від 07.05.2004 року №1/9-252).
Ведення класних журналів у 2009/2010 н.р. повинно здійснюватись відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 406 від 03.06.2008 р. та методичних рекомендацій ОІППО щодо ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів (класні журнали), виданих у 2008 році. Звертаємо вашу увагу, що при викладанні інформатики із розрахунку 1 година на тиждень кількість тематичних повинна бути не менше 2-х в семестр.
У 2009/20010 навчальному році проведення державної підсумкової атестації з інформатики передбачається на вибір учня в усній формі (за білетами), у формі захисту творчих робіт зі створення прикладного програмного забезпечення підтримки навчально-виховного процесу та проведенням тестування.
Міністерство освіти і науки України рекомендує проводити обов’язкову державну підсумкову атестацію з інформатики для класів інформаційно-технологічного профілю та класів із поглибленим вивченням інформатики.
Л.А. Безручак,
методист інформатики