Наукових праць

Вид материала

Документы

Содержание УДК 37.013.3 О.В. Левчук Форми та методи впровадження «рідний край» «рідний край»

Подобный материал:

• Реферат циклу наукових праць к е. н. Яроцької Ольги Валентинівни, 132.07kb.
• Вимоги до оформлення статей у збірнику наукових праць пдату, 24.02kb.
• Ають до приймальної комісії університету разом з необхідними документами, передбаченими, 438.7kb.
• Правила представлення рукописів в міжнародний збірник наукових праць Луцького національного, 74.13kb.
• Бібліографічний покажчик наукових праць, 3125.96kb.
• Наукова робота за 2008-2009, 347.53kb.
• Реферат цикл наукових праць "Інформаційно-еволюційна економіка І проблеми її становлення, 196.89kb.
• Основні види студентських наукових досліджень види науково-дослідної продукції, 366.46kb.
• Список наукових праць, 17.93kb.
• Список наукових праць, 140.8kb.

УДК 37.013.3

О.В. Левчук

аспірант,

Вінницький державний

педагогічний університет

імені М. Коцюбинського


МАТЕМАТИКО – СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ДАНИХ НА ОСНОВІ ЕКСПЕРТНОГО ОПИТУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИКЛАДНОГО МАТЕМАТИЧНОГО ПАКЕТУ MathСad


Стаття присвячена проблемі обробки експериментальних даних на основі експертного опитування в дослідженнях інтеграційних зв’язків між дисциплінами з використанням прикладного математичного пакету MathСad.


The article is appointed to the problem of the experimental data processing on the basis of the expert questioning in researches of integration communications between disciplines with the use of the applied mathematical package MathСad.


Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. Теорія експертного оцінювання результатів навчання розкрита в наукових працях Н. Акінфієвої, Н. Балик, Ю. Гільбуха, Р. Ільясова, А. Субетто. Слід зауважити, що залучення експертних оцінок щодо проблем інтеграції не набуло поширення, що пояснюється нерозробленістю теоретичних положень експертного оцінювання інновацій, пов’язаних з інтеграційними дослідженнями. Проте М. Чапаєв, розглядаючи основні математичні методи, що можуть бути застосовані для дослідження інтеграційних процесів у педагогіці, зауважує, що з-поміж інших, експертні методи є «найбільш ефективними в дослідженні інтеграційних процесів» [1, 360]. Г. Білецькою для підтвердження позитивних змін у дослідженні педагогічих умов інтеграції фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін, окрім іншого, використані результати експертного опитування фахівців-екологів [2]. Є різні визначення поняття «експерт», «метод експертних оцінок» [3; 4].

У дослідженні ми покладалися на таке розуміння методу експертних оцінок, як «метод прогнозування, заснований на досягненні узгодженості групою експертів» [5]. Експерт – «expertus» (досвідчений) – носій спеціальних, важкодоступних або формалізованих знань, так званих глибинних знань.

Так, наприклад, Ю. Сідєльніков експертом називає людину, що є фахівцем і (або) має практичний досвід, який:

• має і дає об’єктивні і повні відомості про особливості і властивості зовнішнього об’єкту і (або) рекомендації щодо переважних (кращих) варіантів рішень, що стосуються даного об’єкту;
  
• володіє правами, обов’язками і відповідальністю за свій експертний висновок, певними нормативними документами;
  
• включений в процес ухвалення рішень, виконуючи спеціальну функцію, і поставлений перед задачею їх наукового обґрунтовування;
  
• висловлює думки з питання з галузі його спеціальних ссылка скрытаь і (або) практичного досвіду, поставленому перед ним деякою особою, незалежно від зовнішніх впливів і власної вигоди [6].
  

Мета. Обґрунтування доцільності залучення експертних оцінок до визначення числових характеристик вибірок з використанням прикладного математичного пакету MathCad для обробки даних.

Виклад основного матеріалу. Вивчення методики залучення експертних оцінок дозволило обґрунтувати власний підхід до вибору описаного вище прийому. Відомо, що увесь навчальний матеріал для підготовки фахівців складається з набору дисциплін, що належать до трьох циклів : гуманітарного, природничо-наукового та загальноекономічного, професійно орієнтованого. Більшість курсів інформативно зв’язані між собою, тобто наступні у вивченні дисципліни спираються на матеріал раніше вивчених.

Перспективною метою експертизи в нашому дослідженні був збір інформації, котра забезпечить підвищення якості навчання фахівця за рахунок більш ефективного здійснення інтеграції математичних та спеціальних дисциплін. Критеріями оцінки ефективності інтеграції цих дисциплін ми вважаємо: обґрунтований вибір базової дисципліни та кооперуючих дисциплін, кількості дисциплін, що беруть участь в інтеграції.

Специфікою дослідження зумовлені такі завдання:

• визначення абсолютних та відносних показників значущості математичних дисциплін для спеціальних;
  
• визначення базової та кооперуючих дисциплін у процесі інтеграції математичних та спеціальних предметів.
  

Для одержання кількісних оцінок поточна експертиза мала на меті оцінити ступінь значущості природничо-математичних дисциплін для професійної підготовки фахівців. Зрозуміло, експертиза може бути реалізована самим дослідником за наявності достатніх знань, проте специфіка поставленого нами завдання вимагає врахування думок фахівців – викладачів різних дисциплін, спеціалістів-практиків, що може бути досягнуте тільки залученням сторонніх експертів. Для цього було здійснено підбір експертної групи і формування анкет. Групі експертів було запропоновано здійснити оцінку за десятибальною шкалою, виходячи з того, яка частина матеріалу запропонованих курсів і наскільки інтенсивно використовується у процесі вивчення матеріалу спеціальних.

Дослідження зазначеної проблеми дозволило нам зробити висновок, що груповий експертний підхід в аналізі зв’язків між курсами не може бути використаний для великих сукупностей дисциплін, оскільки це потребує надмірно значних об’ємів експертних оцінок, що неможливо за умов обмеженої кількості експертів. Ми обмежилися дисциплінами, котрі входять у межі нашого дослідження.

Основні етапи процесу експертного оцінювання:

• формування мети і задач експертного оцінювання;
  
• вибір методу одержання експертної інформації і способів її обробки;
  
• підбір експертної групи і формування за необхідністю анкет;
  
• опитування експертів (експертиза);
  
• обробка і аналіз результатів експертизи;
  
• інтерпретація одержаних результатів.
  

Основною вимогою до відбору експертів було вміння проявити максимальну здатність до передбачення майбутнього і адекватного відображення тенденції та закономірності розвитку досліджуваного процесу.

Для цього ми сформулювали такі критерії відбору:

1. Рівень компетентності експерта в даній предметній галузі, показниками якого в сукупності є:

• рівень і профіль освіти;
  
• профіль роботи (зв’язок з даною предметною галуззю);
  
• досвід роботи за профілем (загальний стаж роботи за профілем і стаж роботи безпосередньо в даній предметній галузі);
  
• рівень вирішуваних проблем (відповідність посади характеру і рівню проблеми);
  
• кількість і якість раніше виконаних вдалих експертиз.
  

2. Ступінь об’єктивності і неупередженості експерта під час аналізу й оцінки явищ у даній предметній галузі (незацікавленість експерта в ухваленні певного рішення).

У процесі оцінювання експертів за названими критеріями і виборі експертів ми використовували такі процедури:

• самооцінка експертів за об’єктивними параметрами;
  
• взаємна оцінка експертів;
  
• оцінка експертів незалежними фахівцями.
  

Експертні методи передбачали індивідуальну роботу експертів зі стандартизованими анкетами. Індивідуальність полягала в тому, що експерти не збиралися разом та не знайомилися з оцінками інших експертів. Анкетування проводилося як під час особистої бесіди інтерв’юєра з експертом, так і шляхом «самозаповнення» (відправлялося електронною поштою за попередньої домовленості). Метод проведення групової експертизи був заочним, оскільки були охоплені експерти з різних регіонів України.

Експертиза проводилася індивідуально без зворотного зв’язку з метою уникнення тиску з боку більш авторитетних учасників, які можуть краще, ніж інші, обґрунтовувати свою точку зору. До того ж експерти добре інформовані в межах поставленого завдання, про що свідчать критерії їх відбору.

Обробка і аналіз результатів експертизи. Визначення методу обробки і інтерпретації інформації, одержаної від експертів.

Число експертів у групі ми визначали на основі теорії вибіркового спостереження [7, 80] :, де n – необхідна кількість членів групи експертів; P – питома вага експертів, які мають певні ознаки, що встановлені організаторами експертизи (наприклад, стаж роботи в даній сфері не менше 15 років, або кількість публікацій з прогнозованого питання не менше п’яти і ін.); t – критерій Ст’юдента при заданому рівні істотності (інтервал довіри); – середня гранична помилка.

Розглянемо приклад обчислення числа експертів групи в нашому дослідженні. У загальному списку експертів, складеному з 200 фахівців, 182 відповідають вимогам. При заданій ймовірності р = 0,95, середній помилці 0,1, питомій вазі P = 182 : 200 = 0,91 : 33 (експерти).

Увазі експертів пропонувалася анкета експертних оцінок, в якій здійснено опис трьох математичних дисциплін, пропонованих для навчання фахівців спеціальності 6.050100, 7.050100, 8.050100 – «Облік і аудит». У дослідженні використовувався метод безпосередньої оцінки. Досліджуваним об’єктам приписувалось числове значення (бальна оцінка) в межах від 0 до 10, які виражали ступінь їхньої значущості для спеціальних дисциплін.

Розглянемо процедуру обробки даних анкет опитування. Оцінки, здійснені групою експертів, були занесені в таблиці та подальша їхня обробка здійснювалась у середовищі MathСad. Для обробки даних ми обрали цю універсальну інтегровану систему, оскільки вона має значні можливості в роботі з задачами математичної статистики, зокрема, містить чисельну кількість вбудованих спеціальних функцій, що дозволяють швидко опрацювати вибірку випадкових величин [8; 9; 10]. У процесі статистичного аналізу MathСad дає змогу уникнути громіздких обчислень з використанням усім відомих формул для знаходження числових характеристик випадкових величин [11, 92-96], – достатньо тільки ввести дані спостережень чи результати опитування. З метою оцінки та порівняння вибірок, було знайдено середнє арифметичне, моду, медіану, дисперсію, середнє квадратичне відхилення, використовуючи вбудовані функції: mean(A), mode(A,B,C,…), median(A,B,C…), Var(A,B,C…), Stdev(A).

Для початкової обробки даних ми обмежились знаходженням числових характеристик вибірок оцінок, виставлених експертами окремо кожній дисципліні. У прикладі використано такі позначення: вибірка оцінок вищої математики – матриця – рядок А, теорії ймовірностей та математичній статистиці – матриця – рядок В, інформатиці та комп’ютерній техніці – матриця – рядок D. Результати обробки даних подані на рис. 1.





Рис. 1. Знаходження числових характеристик вибірок оцінок

у середовищі MathСad.


На рис. 1. продемонстровано знаходження середніх величин та відхилення від середніх: середнього арифметичного значення, медіани, моди, дисперсії та середнього квадратичного відхилення.

Середнє арифметичне оцінок свідчить про те, що найбільшу середню оцінку має вища математика (8,455), за нею, приблизно в однаковій мірі, йде теорія ймовірностей і математична статистика (5,848), інформатика та комп’ютерна техніка (5,818).

Аналіз величини медіани дозволяє зробити висновок про те, що для вищої математики оцінка 8 ділить усіх експертів на дві рівні частини: перша частина експертів оцінює дисципліну по значущості до 8 балів; друга, яка рівна за величиною першій, оцінює значущість вищої математики вище 8 балів з початку відліку. Аналогічно, для двох інших дисциплін це 5 та 6.

Мода вказує на оцінки, що найчастіше зустрічаються: для вищої математики – 8, для теорії ймовірностей 4, для інформатики та комп’ютерної техніки – 6.

Оцінки дисперсії та середнього квадратичного відхилення вказують на те, що відхилення в оцінці ступеня значущості дисциплін від середнього для вищої математики найменше (1,006 та 1,003), для інформатики більше – 3,716 і 1,928, та найбільше для теорії ймовірностей та математичної статистики – 9,008 та 3,001.

Отже, середні оцінки свідчать, що найбільш значущою дисципліною є вища математика. А оскільки відхилення від середнього незначне, то вона є значущою практично для всіх дисциплін. Теорія ймовірностей, математична статистика та інформатика і комп’ютерна техніка мають середні приблизно однакові, проте ступінь відхилення від середнього для теорії ймовірностей більший. Це свідчить про те, що для спеціальних дисциплін теорія ймовірностей та математична статистика мають різний ступінь значущості. Інформатика та комп’ютерна техніка є значимою помірно для всіх дисциплін.

Така ситуація пояснюється тим, що оскільки в експертному оцінювання брали участь різні фахівці, то неоднорідність оцінок свідчить про значне відхилення рівня значущості досліджуваних дисциплін на спеціальні дисципліни (для одних він високий, для інших – значно нижчий). До того ж їхня середня оцінка менш надійна. Навпаки, однорідність в оцінці вищої математики свідчить про те високий ступінь узгодженості експертів, тобто вона є значущою для усіх дисциплін з точки зору викладачів цих дисциплін і практиків.

Отже, проведене дослідження дає нам підстави зробити попередній висновок, що базовою дисципліною варто обрати вищу математику, а кооперуючими дисциплінами дві інші. Проте для здійснення остаточного висновку потрібно оцінити відносні показники досліджуваного явища, що і є метою наших подальших досліджень.

Висновок. Отже, залучення експертних оцінок для визначення числових характеристик вибірок є доцільним та обґрунтованим. Використання прикладного математичного пакету MathСad для обробки даних має низку переваг у порівнянні з традиційними підходами до обробки статистичних даних.


ЛІТЕРАТУРА

1. Чапаев Н.К. Структура и содержание теоретико-методологического обеспечения педагогической интеграции: Дис. ... докт. пед. наук: 13.00.01 – общая педагогика / Уральский гос. профессионально-педагогический университет. – Екатеринбург, 1998. – 564 с.
   
1. Білецька Г.А. Педагогічні умови інтеграції фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін у підготовці екологів: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Хмельницький національний ун-т. – Хмельницький, 2004. – 208 с.
   
2. Теорія ймовірностей та математична статистика. Дисперсійний аналіз. Експертні оцінки: Метод. матеріали для самостійної роботи для студ. всіх спец. / Львівська комерційна академія / І.М. Копич (уклад.). – Л.: Видавництво Львівської комерційної академії, 2003. – 56 с.
   
3. Циганюк В.В. Методи отримання та обробки кардинальних експертних оцінок: Дис. ... канд. техн. наук: 01.05.03 / Інститут проблем реєстрації інформації НАН України. – К., 2003. – 198 с.
   
4. Междисциплинарный словарь по менеджменту / Под общей редакцией: С.П. Мясоедова. – М.: «Дело», 2005. – 108 с.
   
5. Сидельников Ю.В. Теория и организация экспертного прогнозирования. – М.: «ИМЭМОАН», 1990. – 195 с.
   
6. Статистика: теоретичні засади і прикладні аспекти. Навчальний посібник / Р.В. Фещур, А.Ф. Барвінський, В.П. Кічор та інші; За наук. ред. Р.В. Фещура. – 2-е вид. Оновлене і доповнене. –Львів: «Інтелект-Захід», 2003. – 576 с.
   
7. Кудрявцев Е.М. MathСad 2000 Pro. – М.: ДМК Пресс, 2001. – 576 с.
   
8. Плис А.И., Сливина Н.А. MathСad. Математический практикум для инженеров и экономистов: Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 656 с.
   
9. Черняк А.А., Новиков В.А., Мельников О.И., Кузнецов А.В. Математика для экономистов на базе MathСad. – СПб.: БХВ – Петербург, 2003. – 496 с.
   
10. Уманець Т.В., Підгарєв Ю.Б. Статистика: Навч. посіб. – К.: Вікар, 2003. –623 с.
    

УДК 372.48(477)

М. Мартинюк

ст. вчитель гуманітарної гімназії № 2,

здобувач, Житомирський державний

університет імені Івана Франка


ФОРМИ ТА МЕТОДИ ВПРОВАДЖЕННЯ

НАЦІОНАЛЬНОГО КРАЄЗНАВСТВА В ШКОЛІ

(з досвіду роботи Бердичівської гуманітарної гімназії № 2)


У статті розглядаються основні аспекти національного краєзнавства, визначено мету, функції та завдання авторської навчальної програми гуртка «Рідний край», подано його орієнтовний план.


The article deals with the mare aspects of national country study. The purpose, the functions and the tasks of the author’s educational program «Native Land» are presented here.


У розгляді даного питання ми виходили з наукових засад розробки теорії краєзнавства сучасними вченими. Зокрема, Я.І. Жупанський та В.П. Круль розглядають національне краєзнавство як цілісну, динамічну, нерозривну й відкриту систему, яка функціонує у світі тривимірних системних моделей: простір (географічне краєзнавство), час (історичне краєзнавство), соціум (соціальне краєзнавство). Останнє є інтегруючою похідною активної соціальної функції людини і включає літературу, мистецтво, етнографію, архітектуру, краєзнавство тощо [1, 69].

Відбір найістотніших чинників та елементів національної культури дозволили нам виокремити такі функції національного краєзнавства:

1 функція – педагогічна. Вона визначає національне краєзнавство як дидактичні принципи та методи, за допомогою яких можна підвищувати ефективність навчального процесу в загальноосвітній школі, формувати практичні навички та вміння учнів.

2 функція визначає національне краєзнавство як пропедевтичний курс елементарної історії, географії, народознавства тощо.

3 функція – наукова. Вона визначає національне краєзнавство складовим компонентом географії як галузі науки [2, 236].

В умовах школи, де повинна реалізуватись концепція національного виховання особистості, національне краєзнавство стає методом, завдяки якому можна досягти підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

У Бердичівській міській гуманітарній гімназії № 2 розроблено Модель краєзнавчої діяльності (МКД), яка діє у межах краєзнавчого гуртка «Рідний край» (Таблиця 1).

Таблиця 1




Програма занять краєзнавчого гуртка

«РІДНИЙ КРАЙ»


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Духовне відродження в Україна зумовлює необхідність активізації художньо-естетичних, національних факторів формування творчої особистості, здатної успадкувати та збагачувати культурні надбання свого народу. З огляду на це зростає роль національного краєзнавства, зокрема, його культурно-мистецьких напрямків у навчально-виховній роботі школи (гімназії). Важливим завданням національного краєзнавства є розвиток художньо-образного мислення й творчих здібностей, виховання патріотизму.

Дана програма розрахована на учнів початкових класів та передбачає ознайомлення школярів з культурою та мистецтвом рідного краю, оволодіння основами методики краєзнавчої роботи. Рекомендоване тижневе навантаження – одна година на тиждень, річне навантаження – 36 годин. Форми роботи: екскурсії, лекції, бесіди, походи, вікторини, проектні роботи.

Програма має на меті створення загальної картини розвитку культури й мистецтва, закріплення знань про державну символіку країни, розширення знань про ландшафт мікрорайону, ознайомлення з тваринним й рослинним світом та з історичним минулим малої Батьківщини.

Упровадження такої програми у систему позакласної роботи сприятиме підвищенню рівня естетичної та загальної культури особистості.


«РІДНИЙ КРАЙ»

(орієнтовний план роботи)


І семестр

1. Вступне заняття.
   
2. Краєзнавство – наука про Батьківщину.
   
3. Моя держава – Україна.
   
4. Ми – українці.
   
5. Ой роде наш красний (екскурс в історію).
   
6. Символіка України: а) державна, б) рослинна.
   
7. Рідна мова – пісня солов’їна.
   
8. Книги – ріка мудрості (основи літературного краєзнавства).
   
9. Історія в струнах бринить (основи музичного краєзнавства).
   
10. Долі, пов’язані з краєм (музичне мистецтво) (проект).
    
11. Весь світ – театр (з історії театрального мистецтва).
    
12. Долі пов’язані з краєм (театр).
    
13. Рідний край в образотворчому мистецтві.
    
14. Долі, пов’язані з краєм (образотворче мистецтво).
    
15. Вікторина. Повтор вивченого матеріалу.
    
16. Узагальнення.
    
17. Підсумкове заняття.
    

ІІ семестр

1. Вступне заняття.
   
2. Цікава географія. Моя вулиця (екскурсія).
   
3. Цікава географія. Мій район.
   
4. Моя маленька Батьківщина.
   
5. Моя родина (складання генеалогічного дерева).
   
6. Моя гімназія.
   
7. Мій край – моє Полісся (підбір приказок, поговірок, загадок краю).
   
8. Походження та розвиток міста (елементи історичного краєзнавства).
   
9. Моє місто. Легенди про місто (проект).
   
10. Пам’ятні міста краю. Костел Святої Варвари (екскурсія).
    
11. Пам’ятні місця краю. Монастир Босих кармелітів (екскурсія).
    
12. Природа і ми. Явища природи (народні прикмети).
    
13. Людина та її діяльність у природі (екологічна доцільність поведінки). Похід до міського парку відпочинку ім. Т. Шевченка.
    
14. Беремо під свій захист. Звірі рідного краю.
    
15. Беремо під свій захист. Комахи рідного краю.
    
16. Беремо під свій захист. Рослини рідного краю.
    
17. Беремо під свій захист. Водойми рідного краю (екскурсія).
    
18. Узагальнення та повторення вивченого матеріалу (вікторина).
    
19. Підсумкове заняття.
    

Загальна мета такої програми конкретизується в основних завданнях, що інтегрують навчальні, виховні та розвиваючі аспекти:

• збагачення емоційно-естетичного досвіду, формування культури почуттів, загальних та художніх цінностей, художньо-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості;
  
• виховання в учнів естетичного ставлення до дійсності та мистецтва, світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій, розуміння зв’язків мистецтва з природним та предметним середовищем, життєдіяльністю людини, зокрема, сучасною технікою, засобами масової інформації;
  
• виховання здатності сприяти, інтерпретувати та оцінювати художні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки та оцінки;
  
• розширення та збагачення художньо-естетичного досвіду, опанування художніми вміннями та навичками в практичній діяльності, формування художньої компетентності – здатності керуватися набутими художніми знаннями та вміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями та власними духовно-світоглядними позиціями;
  
• формування системи знань та уявлень про сутність, види та жанри мистецтва, особливості художньо-образної мови мистецтва: музичного, візуального, театрального;
  
• виховання художніх інтересів, смаків, морально-естетичних ідеалів, потреб в художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні відповідно до індивідуальних можливостей формування навичок художньої самоосвіти та самовиховання.