Geum.ru

2 Аналіз основних проблем управлінської культури, самодостатності громад, їх спроможності до самоврядування

Вид материалаДокументы

Содержание


І. потенціал запорізького регіону
Соціальна сфера
SWOT-аналіз потенціалу Запорізької області
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

І. ПОТЕНЦІАЛ ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ



Запорізька область посідає особливе місце в історії становлення незалежної України, входить до числа регіонів - “локомотивів” економічного розвитку держави та прагне більш активно задіяти наявні можливості задля поліпшення добробуту кожного мешканця.

Запорізька область розташована у південно-схід­ній частині України на півдні Східноєвропейської рівнини на чорноземах степової зони, межує з Херсонсь­кою, Дніпропетровською та Донецькою областями. Півден­ні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км.

Територія області займає 27,2 тис. км2, що стано­вить 4,5% території України. Клімат - помірно-континентальний, характеризуєть­ся чітко визначеною посушливістю. Умовно область поділяється на три природно-сільсь­когосподарські зони: зону степу (50,8%), степну посушливу (34,8%) та сухо степну (14,4 %) зони.

Такі природнокліматичні умови дозволяють вирощу­вати в області майже всі сільськогосподарські культури, отримуючи високі врожаї, а також максимально сприяють розвиткові курортно-туристичної діяльності.

Для області є характерним рівнинний ландшафт. Се­ред ґрунтів переважають чорноземи. За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область посідає одне з провідних місць в Україні. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит - 88,06%, марганцева руда - 69,1%, апатит - 63,42%, вторинні каоліни - 22,9%, залізна руда - 10%, вогнетривкі глини - 8,6%.

Територія Запорізької області поділена на два водо­забірних басейни: басейн ріки Дніпро і басейн Азовського моря.

Басейн р. Дніпра (третьої за розміром ріки в Європі) охоплює північно-західну частину області та складається з Каховського й Дніпровського водосховищ, трьох середніх річок (річки Молочна, Конка, Гайчур) і 118 малих річок з 28 водосховищами та 849 ставками.

Басейн Азовського моря омиває південно-західну частину Приазовського взгір'я і східну частину Причор­номорської низини; практично всі відтоки басейну відно­сяться до малих. Найбільші серед них - річки Молочна, Берда, Збиточна та Великий Утлюк.

Північна частина Азовського моря розглядається як ціннісна рибогосподарська та рекреаційна зона області. Узбережжя багате на мінеральні лікувальні ресурси: ліку­вальні грязі (озера "Велике" та "Кирилівське"), мінеральні води ("Бердянські" та "Кирилівські").

Водні ресурси р. Дніпро є основним джерелом во­допостачання на промислові об'єкти області, враховуючи такі енергетичні гіганти як Запорізька атомна електростан­ція й Запорізька теплова електростанція, забезпечення питною водою близько 50% населення області - у пер­спективі - до 90%, зрошування земель та задоволення інших потреб. Крім того, р. Дніпро є джерелом електро­енергії, працює Дніпровська гідроелектростанція, викорис­товується як транспортна артерія й цінний курортно-рек­реаційний ресурс.

Населення області складає 1853,2 тис. осіб, що ста­новить 4% населення України. Рівень урбанізації в області перевищує середній в Україні і становить 76,2%. Більше 43% населення області меш­кає в м. Запоріжжі, яке є значним промисловим центром і відіграє особливо важливу роль у соціально-економічному розвитку як області, так і держави в цілому. Етнічний склад населення області: українці – більше 70% загальної чисельності населення області, росіяни – близько 28%, болгари, білоруси та інші, всього понад 130 національностей. Гендерний склад населення – 45,6% чоловіків та 54,4% жінок.

При цьому область забезпечує 7,3% обсягу промислового виробництва країни та 4% обсягу сільськогосподарського виробництва.

Людина – це найголовніше багатство регіону, основний потенціал його розвитку. Причому до цього потенціалу відносяться як сьогоднішні жителі області, так і ті, хто мешкав на її території та своєю діяльністю створив підґрунтя поточних та передумови для майбутніх досягнень прийдешніх поколінь.

Знання своєї історії – це невичерпний ресурс при розбудові сьогодення.

Історія області сягає коріннями в багату історію запорізького козацтва. Історичні та археологічні дослідження підтверджують, що наприкінці XV – початку XVI століть господарями земель за дніпровськими порогами стали запорізькі козаки. Неприступний острів Хортиця перетворився на один із центрів формування козацького війська, яке стало грізною силою у боротьбі українського народу за свою незалежність.

Саме нашому регіону судилося стати колискою української демократії, тому що запорізькі козаки першими створили на території України політичне формування з усіма атрибутами республіки. У процесах державотворення в козацькій України Запорозька Січ посідала вагоме місце: тривалий час вона була військово-політичним центром українського козацтва, головним осередком народної опозиції, національно-визвольної боротьби українців проти іноземного панування. Це значно збільшує потенціал регіону при формуванні соціальної активності громади, її спроможності до самоврядування.

З метою вивчення козацької спадщини, відтворення її традицій створено обласні загальноосвітні заклади – Запорізький Січовий колегіум, військово-патріотичний ліцей „Захисник”, а також Інститут козацтва на базі Запорізького державного університету. Починаючи з 2000 року, в загальноосвітніх навчальних закладах області запроваджено проведення уроку “Історія Запорізького краю” за підручниками, розробленими викладачами Запорізького державного університету.

Якість людського потенціалу визначається тим, наскільки забезпечуються умови для гармонійного розвитку особистості. Свій вклад в цей розвиток вносять освіта, культура і мистецтво, фізкультурно-оздоровчі установи, громадський уклад оточуючого середовища.

В області в галузі освіти працюють 668 загальноосвітні заклади (ЗНЗ) та 37 вищих навчальних закладів (ВНЗ), з яких 12 закладів мають III–IV рівень акредитації.

Останніми роками відбувається стабільне зменшення кількості учнів ЗНЗ, що пояснюється негативною демографічною ситуацією (у 2006/07 навчальному році кількість учнів складала 68,3% від кількості їх у 1990/91 році). Разом з тим кількість студентів щороку зростає завдяки збільшенню кількості ВНЗ, розширенню номенклатури спеціальностей і форм навчання, а також прагнення населення здобути якісну освіту (у 2006/07 році в 2,5 раза проти 1990/91 року). Основними проблемами розвитку освіти, зокрема вищої, можна вважати недоступність комерційних форм освіти для більшості населення, незбалансованість структури попиту на фахівців з боку економіки регіону і структурою спеціальностей, що забезпечують ВНЗ, відсутність єдиної системи безперервної освіти, збільшення кількості дітей та підлітків, що не відвідують зайняття в школі.

Реалії сьогодення визначають культуру як один із пріоритетних напрямів розвитку суспільства. Мережу закладів культури в області представляють 513 масових бібліотек з книжковим фондом понад 10 млн. примірників, 412 закладів культури клубного типу, 5 театрів, Запорізький державний цирк, обласна філармонія, 22 музеї, у т. ч. 3 заповідники, 69 дитячих шкіл естетичного виховання.

Запорізький край виключно багатий на пам’ятки історії та культури. В області нарахо­вується 8 тис. пам’яток, у тому числі понад 6,2 тис. пам’яток ар­хеології (край славиться своїми курганами, могильниками).

Візитними картками області є легендарна Хортиця, уславлений Дніпрогес, всесвітньо відомі пам’ятки ар­хеології: Кам’яна Могила (біля Мелітополя) - XIV ст. до н.е., Кам’яне городище (Кам’янка Дніпровська) - IV ст. до н.е. Мамай-гора, курган Солоха; пам’ятки архітектури: Святотроїцька церква (м. Приморськ) - початок XIX століття, церкви в селах Девненському, Верхньому Токмаку, Кінських Роздорах, садиба Попова (м. Василівка), старовинні будівлі Старого Олександрівська (м. Запоріжжя), Мелітополя, Бердянська, Молочанська та ін.

За кількістю пам’яток археології, історії, монументального мистецтва Запорізька область посідає 4 місце в Україні (після Криму, Львівської та Харківської областей), за кількістю пам’яток археології - 2 (після Криму). Все це є важливим фактором формування національної свідомості громадян, значним історико-культурним потенціалом регіону.

З метою розвитку фізичної культури населення в області функціонує 67 ДЮСШ, в т.ч. 15 спеціалізованих, школа вищої спортивної майстерності, обласний інтернат спортивного профілю, центр олімпійської підготовки з 13 видів спорту, обласний центр інвалідного спорту, обласний центр фізичного здоров'я населення та обласний лікарсько-фізкультурний диспансер. Всього фізкультурно-оздоровчими і спортивними заняттями охоплено майже 200 тис. жителів області (у т.ч. 55 тис. займаються у спортивних секціях і відділеннях дитячо-юнацьких спортивних шкіл).

Громадська свідомість населення області формується під впливом громадських організацій та осередків політичних партій, кількість яких щорічно збільшується. На початок 2007 року в області було легалізовано 8485 об’єднань громадян, з них осередки міжнародних та всеукраїнських об’єднань складають 80,8%, 72,27% - політичні партії. Серед 1627 регіональних громадських організацій 174 молодіжних, 37 жіночих та 112 об’єднань ветеранів та інвалідів. Це яскраве свідчення активізації процесу демократизації суспільства.

Взаємовідносини між облдержадміністрацією та представниками обласних осередків політичних партій, громадських організацій різного спрямування можна вважати толерантними і виваженими.

Стабільність міжнаціональних відносин, відсутність гострих конфліктів і протистоянь в області – це закономірний наслідок і незаперечний доказ виваженості та ефективності державної й регіональної політики в міжнаціональній сфері. Потреби освіти національних меншин рідною мовою задовольняють 193 школи з російською мовою навчання, Приморський україн­сько-болгарський ліцей, школи “Алеф” та “Хабат Любавич” для дітей єврейської національності в Запоріжжі, у ЗНЗ вивчаються болгарська, грецька, че­ська та ін. мови. Для задоволення етнокультурних потреб найбільш чисельних націй і народностей створено 60 національно-культурних товариств.

Досягнутий результат взаємодії у міжетнічних стосунках міг би бути більш результативним при наявності гарантованого державою фінансування. Кошти обласного бюджету, що виділяються на розвиток культур національних меншин у незначній мірі покривають потреби товариств краю. Залучення коштів різних джерел фінансування сприятиме відтворенню та збереженню культурних надбань національних меншин регіону, а також підтримки української діаспори за кордоном.

Складною є ситуація із забезпеченням правопорядку та громадської безпеки в області. Загальна кількість злочинів по області, зареєстрованих по усіх лініях протягом 1993 – 2003 років зростала, рівень злочинності на 10 тис. населення по області в 2003 році склав 168,4 (в Україні - 113), в останні роки ситуація почала поліпшуватись, так в 2005 році цей показник був на рівні 149,4, а в 2006 році – 136, але у порівнянні з показником по Україні – 89,4 видно, що співвідношення в 1,5 раза регіону до України зберігається. Запорізька область стабільно посідає перше місце серед всіх регіонів за рівнем злочинності і це є значною проблемою розвитку регіону.

З проблемою забезпечення правопорядку безпосередньо пов’язана проблема дитячої бездоглядності та безпритульності. З 370 тис. неповнолітніх, які проживають в області, близько 20% проживають в складних і надзвичайних умовах. Для розв’язання проблем неблагополучних родин прийняті Обласна програма попередження насильства в сім’ї на 2007-2010 роки (рішення обласної ради від 30.11.2006 № 13), Обласна Програма подолання дитячої безпритульності і безоглядності на 2006-2010 роки (рішення обласної ради від 28.07.2006 № 4).

З метою надання соціального захисту дітям, які опинилися в надзвичайно важких життєвих обставинах, їх тимчасового влаштування, визначення статусу та подальшого місця проживання створено 7 притулків для неповнолітніх, в яких протягом 2006 року отримали допомогу 1624 підлітки.

Соціальна сфера забезпечує умови та якість життя населення, включаючи до себе медичне обслуговування, соціальний захист, забезпечення житлом, комунальне обслуговування, стан довкілля та курортно-рекреаційне обслуговування.

На сьогодні в області функціонують 54 обласних лікувально-профілактичних закладів, 16 міських лікарень, 4 дитячі міські лікарні, «ТМО» Бердянська міська дитяча лікарня та пологовий будинок, 6 пологових будинків, 9 міських поліклінічних закладів для дорослих та 2 дитячих, 10 стоматологічних поліклінік, 20 ЦРЛ, 3 номерні районні лікарні, 23 сільські дільничі лікарні, 116 сільських лікарських амбулаторій, 404 ФАПи та ФП. Підготовку медичних кадрів здійснюють 4 медичні коледжі, медичний університет та академія післядипломної освіти.

Аналіз стану здоров’я населення області та діяльності закладів охорони здоров’я свідчать про незадовільну медико-демографічну ситуацію, низьку народжуваність (у 2006 році народжуваність склала 9,3 на 1000 наявного населення, що складає 75% від рівня 1990 року), зростання смертності (смертність зросла на 38,7% у порівнянні з 1990 роком та склала 16,5 на 1000 наявного населення), від’ємний природний приріст населення (у 2006 році - 7,2 на 1000 наявного населення), зростання поширеності хвороб.

Порівняно з 1995 роком майже у 2 рази збільшилась захворюваність населення на активний туберкульоз і за підсумками 2006 року становила на 100 тис. населення 89,8 (у 1995 – 45,9). Показники захворюваності населення області на активний туберкульоз на 100 тис. населення стабільно перевищують середні в Україні.

У 2006 році кількість ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД у розрахунку на 100 тис. населення відповідно становила 23,38 і 4,89 (у порівнянні з 2000 роком - 7,15 та 0,89). Захворюваність населення на злоякісні новоутворення збільшилась з 310,6 на 100 тис. населення у 1990 році до 369,1 на 100 тис. населення у 2006 році (на 19,4%).

На протязі багатьох років залишається гострим питання щодо високого рівня показника малюкової смертності. З 2007 року Запорізька область розпочала впровадження проекту USIAD «Здоров’я Матері та Дитини», метою якого є покращання здоров’я матерів та дітей, зниження рівня малюкової смертності.

Заклади охорони здоров’я області працюють над реалізацією 10-ти обласних програм за основними проблемними напрямами.

Причинами проблемного медико-демографічного стану можна вважати як незадовільну екологічну ситуацію в регіоні, так і довготривалі наслідки соціальної і економічної кризи.

В області проводиться значна робота щодо забезпечення соціального захисту ветеранів війни та праці, малозабезпечених громадян та сімей з дітьми.

У 2005 році у порівнянні з 2004 скоротилась частка населення з середньо-душовими сукупними витратами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму з 65,3% до 56,1%, але вона ще залишається занадто великою. Співвідношення сукупних витрат 10% найбільш та 10% найменш забезпеченого населення (децильний коефіцієнт фондів) складає 7,3 раза, що свідчить про значну диференціацію в матеріальній забезпеченості населення.

Третину населення регіону складають люди пенсійного віку. За станом на 01.01.2007 кількість пенсіонерів у регіоні в розрахунку на 1000 населення становила 304 особи проти 247 осіб на 01.01.91.

На 01.01.2007 в області налічувалось 87180 інвалідів, або 4,7% населення, кількість місць у 11 будинках-інтернатах для інвалідів складає 2568.

У 2006 році в області було надано натуральну та грошову допомогу 27972 непрацездатним громадянам з мінімальними доходами та 37327 громадянам з малозабезпечених верств населення (допомогу отримало 3,5% населення).

В області реалізуються соціальні програми:

Програма зайнятості населення Запорізької області на 2006-2007 роки (рішення обласної ради від 23.12.2005 № 2);

Обласна програма “Швидка соціальна допомога” (рішення обласної ради від 15.04.2005 № 3)";

Обласна програма соціальної підтримки ветеранів війни, праці, інвалідів та інших малозабезпечених громадян, які потребують допомоги, на 2007-2010 роки “Назустріч людям” (рішення обласної ради від 30.11.2006 № 9);

Обласна програма соціальної адаптації бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі на 2006-2009 роки (рішення обласної ради від 30.11.2006 № 10);

Житлова сфера є важливою складовою якості життя населення.

Житловий фонд області характеризується загальною площею 40,23 млн.м2. Середня забезпеченість житлом одного мешканця області складає 21,5 м2. Суттєво відрізняється забезпеченість житлом сільських та міських мешканців – відповідно 25 м2 та 20,4 м2 .

Щороку скорочуються обсяги будівництва житла. Так, протягом 1991-2006 років загальна площа введеного в експлуатацію житла скоротилась у 5,6 раза, що суттєво загострює проблему забезпечення населення житлом.

На початок 2007 року на квартирному обліку перебувало майже 58,3 тис. сімей. У 2006 році одержали житло лише 556 сімей, що складає 18,6% від 1995 року.

Такий стан зумовлюється відсутністю асигнування в житлове будівництво області з державного бюджету та його обмеженістю з місцевих бюджетів; скороченням інвестицій в житлове будівництво підприємствами і організаціями; збільшенням вартості спорудження житла через зростання вартості будівельних матеріалів; низьким рівнем доходів населення.

З метою покращання справ у житловому будівництві втілюються в життя відповідні заходи щодо поширення досвіду іпотечного кредитування як реального механізму залучення інвестицій для забезпечення житлом населення.

Створенню умов для забезпечення населення житлом сприяє реалізація цільових програм житлового будівництва: Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2002 № 1089), Обласної програми “Молодій запорізькій родині - доступне житло” (рішення обласної ради від 31.01.2003 № 5), та Програми забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас або відставку (постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.99 № 114), Обласної цільової програми “Сільське подвір’я” (рішення обласної ради від 27.11.98 № 7).

Житловий фонд, який знаходиться на обслуговуванні житлово-комунальних підприємств області складає 7499 будинків загальною площею 17,2 млн. кв. м, з яких 5-ти і більш поверхові – 2947 будинків, що становить 40%. До категорії ветхих віднесено 484 житлових будинків загальною площею 97,7 тис. м2, аварійних - 67 будинків загальною площею 38,6 тис.м2..

Протягом 1993-2006 років у власність громадян перейшло 281,4 тис. квартир та одноквартирних будинків , що становить 86,9% їх наявності у державному житловому фонді на початок приватизації. Загальна площа приватизованого за цей період житла складає 14,5 млн.кв.м.

У сфері обслуговування та утримання житлового фонду надають послуги 43 підприємства з них 3 – приватні, 3 – орендні.

На 01.01.2007 в жилому фонді області зареєстровано 5114 ліфтів, з яких 4582 – диспетчеризовані (90%). Відпрацювали більш 25 років та потребують заміни або модернізації 1809 ліфтів (35%).

На 01.10.2007 в області функціонує 200 об’єднань співвласників, які об’єднують 246 житлових будинків (або 3,3%). За 2006 рік в області зареєстровано 36 таких об’єднань, за 9 місяців 2007 року – 29.

Підприємства, що мають житловий фонд, а також органи місцевого самоврядування продовжують виконувати функції з утримання житла, у тому числі приватизованого, що є значним гальмом на шляху створення дійсно ринкових відносин в обслуговуванні житла та наданні комунальних послуг.

В області прийнята та виконується Програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2006-2010 роки (рішення обласної ради від 18.01.2006 № 10).

На початок 2007 року природним газом користуються – 14 міст, 10 селищ міського типу, 195 сільські населені пункти.

Високим рівнем газифікації характеризуються такі райони: Запорізький, Вільнянський, Бердянський, Кам’янсько-Дніпровський, Мелітопольський, Токмацький, Новомиколаївський.

У решті районів побудовані магістральні газопроводи та газопроводи-відводи до райцентрів, міст районного значення та окремих сільських населених пунктів, але потребує розвитку газифікація об'єктів соціальної сфери, переведення на газ котелень, газифікація житлових будинків.

Разом з тим в регіоні ще не газифіковано шість районів: Веселівський, Великобілозерський, Куйбишевський, Приазовський, Розівський, Чернігівський.

Централізованим питним водопостачанням в області забезпечено 14 міст, 18 із 23 селищ міського типу, а також 430 із 918 сільських населених пунктів. Обсяги водопостачання склали 481 тис. м3/добу при потребі 650 тис. м3/добу.

Найгострішою соціальною проблемою області залишається проблема водопостачання сільських населених пунктів. Привізною водою користуються 220 сільських населених пунктів Оріхівського, Гуляйпільського, Пологівського, Приморського, Бердянського, Чернігівського, Приазовського, Якимівського районів.

Не якісною питною водою користуються 448 населених пунктів області.

В аварійному стані перебуває 31 % протяжності водопроводів, 29 % вуличних водопровідних мереж та 42 % внутрішньо-квартальних і внутрішньо-дворових мереж. У місті Запоріжжі, яке має найбільшу протяжність цих споруд – складає відповідно 58 %, 44 % та 96 %. Аварійність на водопровідних мережах зростає щорічно приблизно на 10 %, а втрати води при цьому за рік становлять близько 35%.

В області на обліку 60 каналізацій і 20 окремих каналізаційних мереж. Мають каналізацію та окремі каналізаційні мережі 14 міст, 12 селищ міського типу та 11 сільських населених пунктів (3 % загальної кількості).

Пропускна спроможність каналізації комунальної власності становить 686 тис. м3/добу. Діючі потужності очисних споруд каналізації складають 537,7 тис. м3/добу при потребі 892,9 тис. м3/добу. На цей час в експлуатації знаходяться 20 каналізаційних очисних споруд, з них 8 очисних споруд знаходяться в стадії реконструкції. Щороку через очисні споруди каналізації у середньому по області пропускається до 65 % відведених стоків. Технічний стан очисних споруд каналізації незадовільний (знос – 70 %) і щорічно погіршується. Технології очистки стоків застаріли. Відсутні каналізаційні очисні споруди в сел. Приазовське, сел. Кирилівка, які є санаторно-курортними та оздоровчими зонами Республіканського значення на узбережжі Азовського моря. Особливе занепокоєння викликає відсутність очисних споруд каналізації у виправних закладах області.

Для розв’язання проблем газопостачання, водопостачання та каналізації в області прийнято спеціальні програми:

Програма газопостачання Запорізької області на 2007-2014 роки (затверджена рішенням обласної ради від 30.03.2007 № 9),

Програма “Питна вода Запорізької області” на 2007 – 2020 роки (затверджена рішенням обласної ради від 30.03.2007 № 8).

Екологічна ситуація в області в цілому характеризується як кризова, що обумовлено великою концентрацією потенційно-небезпечних підприємств у місті (Область входить у п’ятірку областей України, на території яких розташована найбільша кількість небезпечних виробництв), перевагою ресурсно- і енергомістких виробництв; значним рівнем зносу основних фондів; неконтрольованим накопиченням відходів, які самі по собі можуть створити небезпечні екологічні проблеми, не виключаючи і надзвичайних; низькою ефективністю очисних споруд; дефіцитом власних коштів підприємств і коштів екологічних фондів.

Найбільш екологічно небезпечними районами в області є: м. Запоріжжя та м. Енергодар. Кількість забруднюючих речовин, які викидаються щорічно в атмосферу підприємствами міста Запоріжжя складає понад 50% всіх викидів по області, м. Енергодар – майже 40%.

На сьогодні в Запорізькій області, як і в цілому в Україні, особливо гостро постає проблема поводження з твердими побутовими відходами. На 54 взятих на облік сміттєзвалищах, полігонах, шламонакопичувачах, відвальних господарствах регіону, які займають площу 1061,5 га, розміщено близько 146,6 млн. т твердих побутових та промислових відходів. На промислових, сільськогосподарських та інших підприємствах щороку утворюється більше 5,5 млн. тонн відходів.

У містах і селищах міського типу щороку нагромаджується близько 2 млн. м3 сміття, яке розміщується в місцях видалення відходів. Особливо гостро постає проблема поводження з твердими побутовими відходами.

В області практично відсутні полігони, які б відповідали сучасним санітарним та природоохоронним вимогам. Відсутня інфраструктура по збору, сортуванню та використанню відходів як вторинної сировини.

Протягом останніх років погіршення стану водних ресурсів області не відбувалося, але загострилась проблема підтоплення територій, що загрожує безпеці проживання населення та негативно впливає на ведення сільського господарства. Періодичне підтоплення в області трапляється в понад 100 населених пунктів, страждає близько 70 тис. га сільськогосподарських угідь.

Великої шкоди завдає берегова абразія, яка приводить до втрати цінних прибережних земель. Береговій абразії найбільш піддаються узбережжя Азовського моря та береги р. Дніпро.

Існуючий рівень забруднення довкілля області не відповідає сучасним вимогам до середовища проживання людини.

Така екологічна ситуація вимагала та продовжує вимагати нових підходів до її поліпшення шляхом наближення економіки та екології до вимог єдиної економічної системи, переходу до системного методу вивчення екологічних проблем, раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища на підставі аналізу сукупності економічних, науково-технічних і соціальних питань.

Курортно-рекреаційна сфера діяльності набуває дедалі більшого значення для соціального розвитку Запорізької області.

На території області знаходиться 194 санаторно-курортних закладів і закладів відпочинку).

Унікальними є можливості використання мінеральних вод і лікувальних грязей, що видобуваються на території області.

Збільшується питома вага оздоровчих закладів, які знаходяться у приватній власності, що позитивно впливає на поліпшення якості послуг, але призводить до подорожчання вартості відпочинку. У результаті зменшується кількість осіб, у яких є матеріальна можливість відпочити та покращити стан здоров’я в санаторно-курортних закладах та базах відпочинку. Так, за оздоровчий сезон 2005/2006 року в санаторно-курортних (оздоровчих) закладах області було оздоровлено 219,6 тис. осіб, або в 1,8 раза менше порівняно з 1990 роком.

Таким чином, відсутність цілісної системи державного управління курортно-рекреаційними закладами, недостатність методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб'єктів підприємництва цієї галузі з боку владних структур, повільні темпи зростання обсягів інвестицій у розвиток матеріальної бази галузі, незбалансованість соціальної та економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів, недосконалість та невідповідність курортної інфраструктури міжнародним стандартам гальмує розвиток цієї сфери діяльності.

Фактори економічного розвитку регіону


В області з 1999 року відмічається стабільне зростання валової доданої вартості (ВДВ), яка є своєрідним індикатором структурних зрушень в економіці області. У 2005 році ВДВ складала 17112 млн. грн., або 9155 грн. на душу населення. Тенденція зростання реального обсягу ВДВ зумовлена передусім пожвавленням як внутрішнього, так і зовнішнього сукупного попиту, покращанням фінансового стану підприємств і зростанням реальних грошових доходів населення.

У структурі ВДВ області за 2005 рік питома вага промисловості складає 39,9%, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 8%, будівництво – 2,8%, сільського господарства – 8,8%. Порівняно низьким залишається внесок сфери послуг у формування ВДВ. Частка видів економічної діяльності, що формують сферу послуг, склала 40,4 %.

Область виробляє 4,3% ВДВ України (2005 рік) займає 6 місце серед областей України, а в розрахунку на душу населення – 5 місце.

У 2007 році (січень-липень) значно зросли прибутки прибуткових підприємств (на 57,2%) та зменшилися збитки збиткових (на 1,4%), рівень рентабельності операційної діяльності підприємств – 8,6% - четверте місце по Україні після Києва, Дніпропетровської та Миколаївської областей.

Запорізька область - регіон, який щедро наділений розмаїттям геологічних споруд та потужними мінеральними ресурсами. На території області налічується 20 видів корисних копалин, розвідано 131 родовище (експлуатується лише 36), 114 родовищ враховано Державним балансом України. Найважливіше значення мають родовища залізних руд Білозерської магнітної аномалії, марганцевих руд Великотокмацького родовища, глин для вогнетривів і будівельних матеріалів.

Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматит – 88,06%, апатит – 63,42%, марганцева руда – 69,1%, вторинні каоліни – 22,9%, вогнетривкі глини – 8,6%.

Принципове значення для області має питання відновлення розробки родовища марганцевих руд у селищі Степногірськ. Внаслідок закриття у 1995 році Таврійського гірничо-збагачувального комбінату смт Степногірськ перетворився на депресивну територію. Щорічно виділяються значні бюджетні кошти, а соціальні проблеми так і залишаються нерозв’язаними. Найбільш реальний варіант розв’язання проблем степногірців – відновлення роботи комбінату.

Сьогодні Запорізька область – регіон із значним виробничим потенціалом, один із базових регіонів у промисловому комплексі України.

Основу промисловості регіону складають металургійний, машинобудівний та енергетичний комплекси, де виробляється 17,6% сталі та готового прокату, майже весь обсяг первинного алюмінію та титанової губки, 50,9% легкових автомобілів, 26,5% всієї електроенергії в Україні.

За підсумками 2006 року область посідає 5 місце серед регіонів України за обсягом реалізованої промислової продукції, зберігаються високі темпи зростання обсягів – 110% до рівня 2005 року.

Найбільш вагомою галуззю в промисловості області залишається металургійний комплекс.

Якщо в 1990 році показник питомої ваги галузі у загальному обсязі промислового виробництва регіону складав 26,8%, то за підсумками 2006 року частка металургійного виробництва у реалізації промислової продукції по області складає вже 37,9%. У порівнянні з 1990 роком питома вага металургійної галузі в загальному обсязі виробництва зросла на 11,1 %.

Переважна частка продукції металургійного комплексу виробляється для поставки на експорт (62,2%). Така спрямованість розвитку металургійної галузі викликає занепокоєння щодо залежності її від світової економічної структури і практично виключає можливість стійкого зростання.

Величезне значення для загальних економічних показників і подальшого розвитку області має машинобудування.

Це найбільш чисельна галузь промисловості в регіоні, яка відображає зміни, що відбуваються за роки незалежності в процесі реформування. Негативні явища в економіці нашої країни мали вагомий вплив на роботу підприємств машинобудування.

З точністю до навпаки (порівняно з металургією) змінилася питома вага обсягів виробництва машинобудування в загальнообласному обсязі виробництва.

Якщо в 1990 році вона складала 40,6%, то за підсумками 2006 року - лише 22,5%, тобто зменшилась майже вдвічі. Водночас варто відзначити, що протягом останніх років цей показник незмінно зростає.

Запорізька область має унікальний енергетичний комплекс, що складається з Дніпровської гідроелектростанції, Запорізької атомної та теплової електростанцій.

Динаміка обсягів виробництва електроенергії генеруючими потужностями Запорізького краю свідчить про стабільну тенденцію до зростання та виходу на рівень 1990 року - 53,1 млрд. кВт. на рік (51,3 млрд. кВт. у 2006 році). На Запорізькій АЕС збудовано у 2001 році сухе сховище відпрацьованого ядерного палива СВЯП, яке розв’язало проблему його збереження на 50 років. До цього часу відпрацьоване ядерне паливо вивозилося у Російську Федерацію, на що витрачалися значні обсяги коштів.

Особливої уваги потребують соціально важливі галузі, які працюють переважно на внутрішньому ринку та забезпечують населення продуктами харчування і товарами народного споживання.

Харчова промисловість одна з перших серед інших галузей економіки змогла подолати наслідки кризи 90-х років і досягти позитивної динаміки розвитку. Сьогодні в галузі працює понад 240 підприємств різної потужності, призначення і форм власності. Вже сім років галузь забезпечує збільшення обсягів виробництва, в 2006 році індекс обсягу продукції харчової промисловості склав 119,4%, частка в загальному обсязі випуску промислової продукції – 8,6%.

Основним фактором позитивної динаміки розвитку підприємств стали своєчасні та цілеспрямовані зусилля з технічного переоснащення, запровадження сучасних технологій, вдосконалення маркетингової діяльності.

Підприємства легкої промисловості одні з перших вступили на шлях реформування та приватизації, але зміна форми власності у 90-х роках не принесла миттєвих результатів у їх господарській діяльності.

Обвальний спад виробництва в галузі припадає на 1993-1996 роки. У 1997- 1999 роках щорічне зниження обсягів виробництва уповільнилось і в середньому склало 5,0%. Суттєво скоротилась питома вага галузі в загальнопромисловому випуску продукції: в 1990 році становила 3,7%, протягом 1997-2003 років – 0,3%, у 2006 році – 0,38%.

Основними причинами критичного стану галузі стали відсутність обігових коштів, низька купівельна спроможність населення та неконтрольований ввіз імпортних товарів при розвалі оптової ланки торгівлі.

З метою зупинення негативних тенденцій розвитку на державному рівні вжито ряд заходів щодо підтримки вітчизняного товаровиробника. Як результат, шість років (2000 – 2005 рр.) відбувалось нарощування обсягів виробництва галузі, але в 2006 році індекс обсягу продукції легкої промисловості склав лише 97,5%.

Промисловість регіону за видами економічної діяльності дуже різноманітна і використовує технологічні процеси різних ступенів складності. Високий рівень енерго- та капіталоємності виробництва, деформованість структури у бік сировинних галузей за роки реформ значною мірою посилились.

Ринкова економіка не має проблеми дефіциту товарів і послуг, але передбачає конкуренцію їх якості. Конкуренція виробників вимагає все нових рішень та науково-технічних досліджень, які підвищували б ефективність виробництва за рахунок використання наукового потенціалу.

В сучасних умовах конкурентоспроможний продукт може бути виготовлений лише за допомогою наукомістких і передових технологій, розробка яких є головною метою діяльності наукових і науково-дослідних організацій.

У галузі металургії з підприємствами найбільш активно співпрацюють Державний науково-дослідний та проектний інститут титану, Український державний науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів.

Підприємства машинобудування впроваджують науково-технологічні розробки ЗМКБ “Прогрес”, ВАТ “Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування”, ВАТ “НДІ “Перетворювач”.

Незважаючи на скорочення фінансування у сфері науки, в області функціонує мережа наукових організацій з певним науковим потенціалом.

У 2006 році загальна кількість працівників, що виконували наукові та науково-технічні роботи дорівнювала 8049 осіб, у т.ч. 6542 працювали за основним місцем роботи. Порівняно з 1990 роком загальна кількість працівників скоротилася у 2,42 раза (у цілому по Україні – в 3,12 раза). Серед загальної кількості виконавців у 2004 році наукові та науково-технічні роботи виконували 110 докторів та 732 кандидати наук. При цьому порівняно з 1990 роком кількість докторів наук зросла приблизно в 1,4 рази, а кількість кандидатів наук – зменшилася в 1,2 раза. Слід також зазначити, що 89 % докторів і 84 % кандидатів наук виконували наукові та науково-технічні роботи як сумісники.

У 2006 році загальна кількість докторів наук в регіоні дорівнювала 286 осіб (152 % до 2000 р.), кандидатів наук – 2056 (126 %), професорів – 162 (132 %), доцентів – 1080 (124 %), старших наукових співробітників – 103 (75 %). При цьому слід зазначити, що серед професорів порівняно з 2000 р. істотно, з 26,6 до 46,2 %, зросла частка працівників пенсійного віку. Для кандидатів наук цей показник істотно не змінився і дорівнював у 2006 році 24,9 %.

Загальний обсяг наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами підприємств і організацій у 2006 році, дорівнював 292,5 млн. грн. (5,5 % від загальноукраїнського показника, 1,4 % валового регіонального продукту), у т.ч.: фундаментальних досліджень – 5,7 млн. грн. (0,5 %); прикладних досліджень – 11,9 млн. грн. (1,4 %); науково-технічних розробок – 264,8 млн. грн. (9,6 %); науково-технічних послуг – 10,1 млн. грн. (1,6 %). У цілому по Україні частка наукових та науково-дослідних робіт ВВП у 2006 році дорівнювала 1,0 %.

Загальний обсяг фінансування наукових і науково-технічних робіт у 2006 році дорівнював 257,1 млн. грн., у т.ч. за рахунок: держбюджету – 13,2 млн. грн. (5,1 %); власних коштів – 14,9 млн. грн. (5,8 %); вітчизняних замовників – 91,6 млн. грн. (35,6 %); іноземних джерел – 137,3 млн. грн. (53,4 %). Тобто понад половину усього фінансування здійснено за рахунок іноземних замовників.

Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації у 2006 році дорівнювала 29. Протягом останніх років цей показник коливався в межах від 22 у 2005 році до 39 у 2000 році, тобто переважна більшість підприємств регіону не впроваджує інновацій. Загальний обсяг інноваційних витрат у промисловості в 2006 році дорівнював 91,5 млн. грн., у т. ч. за напрямом "дослідження і розробки" – 27,9 млн. грн. Фінансування інноваційної діяльності підприємств здійснюється переважно за рахунок власних коштів: у 2006 році – 98,7 % з 91,5 млн. грн.

На 01.01.2007 у Запорізькому регіоні діють 40 науково-технічних товариств та творчих об’єднань зі статусом легалізованих об’єднань громадян, у т.ч. 17 осередків міжнародних та всеукраїнських об’єднань.

Інвестиції в основний капітал в галузі досліджень і розробок у 2006 році дорівнювали 8,893 млн. грн., що складало 0,23% від загального обсягу інвестицій.

Загальний обсяг реалізованих послуг у сфері досліджень і розробок протягом 2002 – 2006 років постійно зростав і у 2006 році дорівнював 122,4 млн. грн., що складає 4,3 % від загального обсягу реалізованих послуг регіону. Експорт послуг, пов’язаних з дослідженнями і розробками у 2006 році дорівнював 15,8 млн. доларів США, або 12,6 % від загального експорту послуг з регіону.

У 2006 році науковцями регіону отримано 330 вітчизняних та 26 іноземних охоронних документів на об’єкти права інтелектуальної власності (винаходи, корисні моделі та промислові зразки).

Одним із найважливіших напрямів реструктуризації економіки регіону є створення сприятливого середовища для формування і функціонування малого підприємництва. За підсумками 2006 року в області кількість малих підприємств становила 11718 одиниць, або 63 малих підприємства, на 10 тис. осіб наявного населення, 13,5% з них здійснює діяльність в промисловості, 4,6% - у сільському господарстві, 37,1% - в торгівлі та наданні побутових послуг. Постійно зростає частка малих підприємств, які займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям, – в 2006 році вона досягла 20,6%. Малі підприємства створюють значну частку робочих місць, у них працюють 11% від загальної кількості найманих працівників підприємств, установ, організацій. Загальний фінансовий результат діяльності малих підприємств за 2006 рік від’ємний, що свідчить скоріше не про низьку рентабельність, а про значну непрозорість діяльності.

Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) малих підприємств в 2006 році - 3791,8 млн. грн., що складає майже 7% загальнообласного обсягу випуску товарів та послуг, тому нагального вирішення потребує питання реального відображення фінансових результатів діяльності малих підприємств.

Реструктуризація реального сектора економіки потребує залучення фінансових ресурсів. Необхідно забезпечити чітку взаємодію науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери щодо розвитку інноваційної діяльності.

У Запорізькій області протягом останніх п’яти років спостерігається позитивна динаміка інвестицій в основний капітал. За 2006 рік в економіку області вкладено 4545 млн.грн капітальних інвестицій, з них за рахунок коштів державного бюджету 5,1%, коштів місцевих бюджетів – 4,2%, основним джерелом є власні кошти підприємств та організацій – 76,9%, кредити банків – 10,2%. В структурі інвестицій найбільшу частку займають інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) – 85,7%, у той час як інвестиції в нематеріальні активи (зокрема людський капітал) лише 0,8%.

Аналіз структури інвестицій за 2006 рік, залучених на оновлення основних фондів з усіх джерел фінансування, свідчить про недостатній розвиток фінансового ринку регіону.

В області функціонує 592 організації, які займаються фінансовою діяльністю, з них 330 юридичних осіб, 34 кредитні спілки.

Аналіз регіонального страхового ринку свідчить про високі темпи розвитку цього сектору економіки. Збільшуються суми надходжень страхових платежів, зростають страхові резерви, розміри сплачених статутних фондів, але в 2006 році видатки страхових організацій на 4,8 мільйона перевищували доходи.

Агропромисловий комплекс є одним з найбільших і важливих секторів економіки області, в якому формується основна частина продовольчих ресурсів і майже 75% роздрібного товарообігу, що має визначальний вплив на гарантування продовольчої безпеки як регіону, так і держави, розвитку внутрішнього ринку, поліпшення якості життя населення.

Агропромисловий комплекс має значні перспективи розвитку, основою чого є плодородні землі та можливість отримання екологічно чистої продукції.

Площа сільськогосподарських угідь (2248,7 тис. га) складає 5,4% сільгоспугідь України. На одного мешканця регіону припадає 1,01 га орної землі, тоді як в цілому в Україні цей показник становить 0,66 га, в Європі – 0,25 га.

Разом з тим інтенсивно збільшуються площі деградованих земель, що призводить до зниження їх плодородності, а відповідно – і урожаїв. Високі температури у поєднанні з надзвичайно низькою влажністю повітря, пересихання верхніх шарів ґрунту, суховії, пильові бурі наносять значний урон посівам сільськогосподарських культур, особливо озимих зернових.

Запорізька область - стратегічний регіон у забезпеченні держави високоякісним зерном. Другою економіковизначальною для області сільськогосподарською культурою є соняшник.

У кінці 2006 року в області діяло 2700 сільськогосподарських, підприємств. Із діючих сільськогосподарських підприємств 2602 підприємства, що мають сільськогосподарські угіддя, площа яких складає 1515,2 тис. га. Із загального числа сільгосппідприємств в 234 – площа сільськогосподарських угідь перевищує 2,5 тис. га. Площа сільськогосподарських угідь, що знаходиться в користуванні господарств населення, – 629,7 тис. га.

За 2006 рік виробництво валової продукції сільського господарства (в порівняльних цінах 2000 року) в усіх категоріях господарств склало 2625,7 млн. грн., що становить 103,2% до рівня 2005 року. Валова продукція рослинництва складає 1770 млн. грн. (102,3% до 2005 р.), тваринництва – 855 млн. грн. (105,1%). Темп росту виробництва валової продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах складає 106,8%, господарствах населення - 99,7%.

Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств в 2006 році складає: зернові та зернобобові культури - 1762 тис. тонн в заліковій вазі при урожайності 23,1 ц/га, в тому числі пшениця – 864,7 тис. тонн (28,6 ц/га), ячмінь – 699,8 тис. тонн (19,5 ц/га), кукурудза на зерно – 130,9 тис. тонн (21,3 ц/га); соняшник – 801 тис. тонн при урожайності 13,8 ц/га; овочеві культури – 366,1 тис. тонн (104,8 % програми); картопля – 366,1 тис тонн (114,9 %).

Протягом 2006 року в усіх категоріях господарств збільшилась чисельність поголів'я свиней – на 18 % і становить 340,9 тис. гол., овець та кіз – на 3 % і становить 45,1 тис. гол.

Реалізовано на забій худоби та птиці 81,5 тис. тонн, що на 6,1 % більше минулорічного рівня, вироблено 375,9 тис. тонн молока, 659,1 млн. штук яєць (118,3 % до 2005 року), настриг вовни склав 64 тонн (106,8 % до 2005 року). На 6,2 % (254 кг) підвищилась продуктивність корів, покращились процеси з відтворення та збереження поголів'я.

Чисельність поголів'я великої рогатої худоби складає 105,8 тис. гол (95,8 % до 2005 року), в тому числі корів – 80,7 тис. гол. (93,8 %). Зменшення чисельності великої рогатої худоби зафіксовано як в господарствах населення (– 4 %), так і в сільськогосподарських підприємствах (– 13 %) області. Основна причина – суттєве зменшення закупівельних цін на молоко протягом січня-жовтня 2006 року (на 11-14 % залежно від каналу реалізації). У результаті, незважаючи на значне підвищення продуктивності корів, виробництво молока за 2006 рік склало 375,9 тис. тонн, або 97,9 % минулорічного рівня.

Транспортно-дорожній комплекс регіону – система транспортних підприємств та комунікацій, що об'єднує всі сучасні види транспорту. За структурою та розміщенням транспортна система в цілому відповідає господарсько-економічним зв'язкам регіону та забезпечує високу транзитну здатність, але потребує істотного вдосконалення та модернізації для підвищення якості транспортних послуг.

Стан транспортного сектору економіки в останні роки можна охарактеризувати неоднозначно. Деякі підгалузі та підприємства працюють досить стабільно, наприклад, залізничний транспорт, порти, тоді як значно знизилися обсяги перевезень автомобільним та авіаційним транспортом. Загальний обсяг вантажообороту протягом 2004 – 2006 року зменшувався, пасажирообігу залишався майже незмінним.

Запорізька область має значну розгалужену транспортну інфраструктуру.

Мережа шосейних доріг довжиною 6808,9 км (майже 4% всіх доріг України) з’єднує всі населені пункти області. Через територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких, як: Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, Харків-Сімферополь-Севастополь, Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя.

Мережа залізничних доріг з’єднує всі основні промислові центри регіону з містами України та країнами СНД.

Запорізька область, одна із трьох в Україні, має вагомий потенціал - річковий та морський порти.

Значна доля загального потоку вантажів у регіоні приходиться на Запорізький річковий вантажний порт, один з десяти річкових портів України, який є спеціалізованим по переробці промислових, у тому числі, металургійних вантажів.

Бердянський морський порт - морські ворота області (на території України 19 морських торговельних портів). Портове обладнання дозволяє приймати та зберігати всі види вантажу та обслуговувати всі типи судів, у тому числі річкові та океанські.

Запорізький регіональний аеропорт має статус міжнародного і займає одне з провідних місць в Україні за інтенсивністю потоку пасажирів. Аеропорт м. Бердянськ також має статус міжнародного, таким чином, на території області розташовано 2 із 30 аеропортів України.

В області розвинуті всі види зв’язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного зв’язку, впроваджено цифрові телефонні станції. Глобальна мережа “Інтернет” у режимі “он-лайн” використовується в усіх галузях господарського життя.

Розвиток споживчого ринку насамперед залежить від реальних доходів населення, витрат та заощаджень.

Протягом 2001–2006 років спостерігається тенденція зростання доходів населення. Наявні доходи мешканців області зросли в 3 раза (5267 млн. грн. у 2001 році та 16214 млн. грн. у 2006 році). У 2006 році наявні доходи у розрахунку на одну особу становили 8745,4 грн. За співвідношенням середньої заробітної плати та фактичної величини прожиткового мінімуму для працездатної особи в 2006 році Запорізька область посідала 4 місце серед регіонів України, поступаючись лише м. Києву та Дніпропетровській і Донецькій областям.

Основним джерелом доходів населення області залишається заробітна плата - 46% у загальному обсязі доходів. Значну частку доходів складають соціальні допомоги та інші трансферти – 34,6%, прибуток та змішаний доход – 16,2% (за 2006 рік).

Рівень середньомісячної заробітної плати працівників області постійно зростає. Якщо у 1996 році середньомісячна заробітна плата в розрахунку на одного працівника складала 146,4 грн., то у 2006 році її рівень склав 1091 грн. За цим показником область протягом останніх років стабільно посідає одне з перших місць Україні. Разом з тим середньомісячна заробітна плата на територіях області та працівників за окремими видами діяльності (особливо у сфері освіти, охорони здоров’я та соціальної допомоги, відпочинку, культури та спорту) значно нижча від середньої, частка працівників, яким нарахована заробітна плата, нижча від прожиткового мінімуму в області складає 19,6%, тобто значним залишається рівень диференціації заробітної плати.

Для структури витрат та заощаджень населення характерно зниження частки придбання товарів та послуг. Питома вага заощаджень, навпаки, збільшилась у 2006 році майже у 3,4 раза порівняно з 2002 роком (з 4,4% до 14,9%).

Зростання реальних грошових доходів населення за останні роки позитивно впливає на платоспроможний попит населення і призводить до удосконалення соціальної стратифікації суспільства. Так, співвідношення витрат 10% найбільш та 10% найменш забезпеченого населення зменшилося з 9 разів у 2000 році до 7,8 раза в 2005 році.

Стабільно збільшується загальний обсяг роздрібного товарообігу, відкриваються сучасні торговельні підприємства. Оборот роздрібної торгівлі в 2006 році становив 4804,4 млн. грн., або на 29% більше, ніж у 2005 році. Оборот ресторанного господарства за цей період збільшився на 12,6% і становив 178 млн. грн. Але визиває занепокоєння тенденція зниження питомої ваги торгівлі у сільській місцевості у загальному обсязі товарообігу: у 2006 році вона складала лише 6,5%, в той час, як у 2000 році досягала 13,4%.

Значні територіальні розбіжності спостерігаються в Запорізькій області в різних соціально-економічних сферах. Так, за обсягом реалізованої промислової продукції в розрахунку на одну особу в I півріччі 2007 року Запорізький район (10 тис. грн.) у 1266 разів відрізняється від Михайлівського району (7,9 грн.), а в двох районах – Великобілозерському та Приморському зовсім відсутня промисловість (якщо і є, то у формі малих підприємств).

Співвідношення між максимальним та мінімальним значеннями показнику виробництва продукції тваринництва на 100 га сільгоспугідь становить майже 20 разів (Михайлівський район – 38,94 од., Розівський район – 1,94 од.).

Стосовно фінансової діяльності основним показником можна вважати рівень бюджетної забезпеченості в розрахунку на одного жителя – в Пологівському районі він складає 236, 39 грн. (максимальне значення серед районів), а в Михайлівському районі – 104, 38 грн.

Середньомісячна заробітна плата за I півріччя 2007 року по області склала 1269,6 грн., але якщо в м. Енергодар заробітна плата в 3,68 раза перевищувала рівень прожиткового мінімуму, то в Приазовському районі всього в 1,44 раза.

Такі значні розбіжності в соціально-економічному розвитку районів є потенційним джерелом соціальної нестабільності, забезпечення стійкого розвитку потребує вирівнювання стану шляхом прискорення темпів розвитку у найбільш проблемних містах та районах.


SWOT-аналіз потенціалу Запорізької області


Сильні сторони регіону
Слабкі сторони регіону

Сприятливі природно-кліматичні умови, які дозволяють розвивати курортно-рекреаційний та аграрний потенціали

Значний науково-освітній потенціал, висококваліфіковані кадри

Розвинутий індустріальний сектор

Забезпеченість області продуктами харчування власного виробництва

Значні енергогенеруючі потужності
Значний рівень техногенного навантаження на навколишнє природне середовище, загострення екологічних проблем

Значний рівень зносу основних виробничих фондів

Незадовільний технічний стан автомобільних доріг

Проблеми із забезпеченням якісною питною водою

Недостатній рівень газифікації населених пунктів

Незадовільний стан охорони здоров’я, високий рівень захворюваності на хвороби системи кровообігу, новоутворення, вроджені аномалії

Повільний розвиток будівництва, зокрема будівництва житла

Значна частка збиткових суб’єктів господарювання




Можливості
Загрози

Вигідне територіальне розташування у центрі Східної України та розгалужена транспортна система

Значні запаси мінерально-сировинних ресурсів

Активізація співпраці місцевої влади, громадськості та представників бізнесу щодо зусиль, спрямованих на розвиток регіону

Зростання внутрішніх джерел інвестування – заощаджень населення та прибутку прибуткових підприємств регіону

Видатні історичні корені, наявність козацької спадщини, історико-культурних пам’яток
Значний рівень експорто-орієнтованості індустріального сектору економіки регіону

Високий рівень конкуренції з боку регіонів-сусідів: Дніпропетровського, Донецького, тощо

Розташування у зоні «ризикованого землеробства»

Низький рівень активності місцевих громад

Складна демографічна ситуація: збільшення частки населення похилого віку

Нерівномірність розвитку територій області