Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності «інфекційні хвороби» суми

Вид материала

Содержание

1 Кількість годин
3 Навчальна мета
4 Матеріали та оснащення
6 Реферат (тези) лекції за планом
Тема. Шигельоз, діагностика, лікування
3 Навчальна мета
4 Матеріали та оснащення
6 Реферат (тези) лекції за планом
7 Контрольні питання
2 Актуальність теми
3 Навчальна мета
4 Матеріали та оснащення
Основний етап
Заключний етап
6 Реферат (тези) лекції за планом
Тема. Грип. Гострі респіраторні вірусні хвороби (парагрип, аденовірусна хвороба, риновірусне, реовірусне, респіраторно-синцитіал
2 Актуальність теми
3 Навчальна мета
4 Матеріали та оснащення
6 Реферат (тези) лекції за планом
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 22

Тема. Принципи лікування інфекційних хвороб

1 Кількість годин – 2.

2 Актуальність теми: з погляду еволюційної теорії інфекційні хвороби – це прояв загострення міжвидової боротьби між організмом-хазяїном та зануреним в нього патогенним збудником. Інфекційні хворі у заразливий період складають потенційну загрозу здоров`ю та життю не лише своєму, а й оточуючих здорових людей. Тож в лікуванні таких хворих зацікавлені не лише вони самі, а й суспільство, частиною якого вони є.

3 Навчальна мета: означити принципи лікування інфекційних хвороб – етіотропної, специфічної, патогенетичної, дезінтоксикаційної, регідратаційної, десенсибілізуючої, імунокорегуючої терапії; передбачити ускладнення медикаментозної терапії; визначити показання до госпіталізації.

4 Матеріали та оснащення: план-конспект лекції, мультимедійне та комп’ютерне устаткування, архівні та теперішні історії хвороб, виписки з них.

5 Організаційна структура лекції

№ п/п	Основні етапи лекції	Тривалість (хв)
1	Підготовчий етап: Організація лекції. Функція – налаштування на продуктивну працю, усунення відволікаючих факторів. Зміст – привітання, облік присутніх, запитання щодо готовності до співпраці. Постановка навчальної мети. Функція – конкретизація майбутньої роботи. Зміст – доведення до групи навчальної мети	5
2	Основний етап: 1 Історичні дані щодо питання лікування інфекційних хворих. 2 Принципи госпіталізації хворих. 3 Принципи організації режиму та дієти. 4 Етіотропна терапія. 5 Принципи хіміотерапії (антибактеріальні препарати, похідні різних хімічних сполук, противірусні препарати, “хвороба ліків”). 6 Поняття про біологічні препарати. 7 Патогенетична терапія інфекційних хвороб. 8 Симптоматична терапія інфекційних хвороб.	65
3	Заключний етап: Контроль рівня професійних знань. Функція – визначення рівня засвоєних знань. Зміст – індивідуальний контроль. Підведення підсумків лекції. Функція – розкриття змісту помилок. Зміст – аналіз типових помилок. Домашнє завдання з переліком тематичної і навчальної літератури. Функція – довести напрям самостійної роботи. Зміст – тема наступної лекції, рекомендована до неї література.	10

6 Реферат (тези) лекції за планом

Додаток мультимедійна презентація з теми лекції

7 Контрольні запитання:

1 Які історичні дані відомі щодо питання лікування інфекційних хворих?

2 Які принципи діють відносно госпіталізації хворих?

3 Які принципи організації режиму та дієти?

4 Що таке етіотропна терапія?

5 Що таке хіміопрепарати (антибактеріальні препарати, похідні різних хімічних сполук, противірусні препарати, “хвороба ліків”)?

6 Що таке біологічні препарати?

7 Що таке патогенетична терапія?

8 Що розуміють під симптоматичною терапією?

8 Список рекомендованої літератури

1. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. - К.: Здоров'я, 2001. - Т. 1. – С. 37 – 59.

2. Инфекционные болезни: Учебник / Е.П. Шувалова, М.М. Антонов, Т.В. Антонова и др. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 2001. – С. 7 – 66.

3. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – С. 8-25.

4. Клінічна фармакологія: Підручник / О.М. Біловол, О.Ф. Возіанов, І.К. Латогуз, В.Ф. Москаленко, А.Я. Циганенко. У 2 т. – Київ: Здоров`я, 2005. – Т. 1-2 - 705, 684 с.

5. Москалев А.В., Сбойчаков В.Б. Инфекционная иммунология: Учеб. пособие. - СПб.: ФОЛИАНТ, 2006. - 172 с.

6. Барановский А.Ю. Лечебное питание при инфекционных заболеваниях: Учебно-метод. пособие. - СПб.: Диалект, 2006. - 111 с.

7. Чемич М.Д., Ільїна Н.І. Невідкладні стани в клініці інфекційних хвороб: Навч. посібник. - Суми: Вид-во СумДУ, 2000. - 157 с.

9 Завдання для самостійної підготовки:

- робота з рекомендованою літературою та періодичними виданнями.

Тема. Шигельоз, діагностика, лікування

1 Кількість годин – 2.

2 Актуальність теми: шигельоз належить до найпоширеніших в усьому світі кишкових інфекцій. У більшості країн він є однією з основних причин смерті дітей віком до 5 років. В останні роки відзначено тенденцію до росту захворюваності на шигельоз, спалахи його все частіше набувають епідемічного характеру. Своєчасна діагностика та адекватна терапія попереджують поширення хвороби.

3 Навчальна мета: дати визначення хвороби, розглянути етіологію, епідеміологію, патогенез, класифікацію, основні клінічні прояви, диференціальну діагностику хвороби, принципи лікування, профілактику та протиепідемічні заходи.

4 Матеріали та оснащення: план-конспект лекції, мультимедійне та комп’ютерне устаткування, архівні та теперішні історії хвороб, виписки з них.

5 Організаційна структура лекції

№ п/п	Основні етапи лекції	Тривалість (хв)
1	Підготовчий етап: Організація лекції. Функція – налаштування на продуктивну працю, усунення відволікаючих факторів. Зміст – привітання, облік присутніх, запитання щодо готовності до співпраці. Постановка навчальної мети. Функція – конкретизація майбутньої роботи. Зміст – доведення до групи навчальної мети	5
2	Основний етап: 1 Класифікація збудників шигельозу. 2 Джерела та шляхи передачі інфекції. 3 Класифікація шигельозу. 4 Лабораторно-інструментальні методи дослідження та їх клінічна оцінка. 5 Диференційна діагностика шигельозу з захворюваннями, що мають подібну клініку. 6 Етіотропна та патогенетична терапія шигельозу	65
3	Заключний етап: Контроль рівня професійних знань. Функція – визначення рівня засвоєних знань. Зміст – індивідуальний контроль. Підведення підсумків лекції. Функція – розкриття змісту помилок. Зміст – аналіз типових помилок. Домашнє завдання з переліком тематичної і навчальної літератури. Функція – довести напрям самостійної роботи. Зміст – тема наступного лекції, рекомендована до нього література.	10

6 Реферат (тези) лекції за планом

ШИГЕЛЬОЗИ – інфекційне захворювання людини, викликане бактеріями роду шигел, з фекально-оральним механізмом передачі, яке проявляється ураженням дистального відділу товстої кишки та супроводжується явищами інтоксикації та проносом.

Назва хвороби була дана Гіпократом у V ст. до н.е., до 19 століття під цією назвою об’єднувалися всі захворювання, які супроводжувалися проносом.

Заразність цієї хвороби доведена голландським лікарем Ван Гейнс у кінці 18 століття.

Самою великою була епідемія 1400 – 1401 р. у Франції, під час якої тільки в Бордо загинуло 14000 осіб.

У 1891 р. А.В. Григор’єв знайшов у трупах загиблих збудника дизентерії та описав його.

1898 Шига виділив збудник від хворих та довів їх етіологічну роль.

1900 р. Флекснер відкрив ще один вид збудника. Пізніше були виділені збудники дизентерії Зонне (1915 р.), Штутцера-Шмитца (1916-17), Бойда (1932-33 рр.)

Етіологія.

Збудники з роду Shiqella, родини Enterobacteracoae.

Розрізняють 4 види шигелл:

Sh. dysenteria – Григор’єва-Шига, Штуцера-Шмитца і Ларджа-Сакса;
Sh. flexnen з підвидом Ньюкастл;
Sh. boydi;
Sh. sonnei.

Морфологічно вони всі сходні, мають вид паличок розміром 0,3 – 0.6 · 1- 3 мкм, із закругленими кінцями, нерухомі, спор і капсул не утворюють, грам (-), добре ростуть у простих поживних середовищах.

Містять термостабільний соматичний О-антиген. Виділяють ендотоксин (при руйнуванні). Продукують екзотоксини серед них:

а) ентеротоксини (термолабільний та термостабільний) – посилюють секрецію рідини та солей;

б) цитотоксин – порушує мембрани епітеліальних клітин.

Бактерії Григор’єва-Шига продукують сильнодіючий нейротоксин.

Можуть довгий час зберігатися в зовнішньому середовищі до декількох місяців. Sh. sonnei – у молоці та молочних продуктах не тільки довго зберігаються, але й розмножуються. Витримують висихання, низькі температури, гинуть при дії сонячних променів, нагріванні до 60⁰С – через 30 хв., 100⁰С – миттєво. Деззасоби в звичайних концентраціях вбивають диз. бактерії протягом декількох хвилин.

З 60-років в етіологічній структурі переважає Sh. sonnei.

Поділ на групи має значення:

При постановці діагнозу.
Госпіталізації – госп. в різні палати (так як не дає перехресного імунітету).
Має різну клінічну картину.

Джерело – хворий гострою або хронічною формою дизентерії, реконвалесцент, особи з субклінічною формою (бактеріоносії).

Транзиторне носійство (не має суттєвого значення).

Одноразове видалення МКО (при багаторазовому бактеріологічному дослідженні).
В останні 2 місяці не було розладів з боку ш.к.т.
У людини нормальна копрограма.
Нормальна RRS картина.
Негативні серологічні реакції.

Механізм зараження фекально-оральний, реалізується харчовим, водним та контактно-побутовим шляхом.

Фактори передачі: харчові продукти, вода, предмети побуту та ін.

Властива осіннє-літня сезонність.

Захворюваність висока, частіше хворіють діти.

Постінфекційний імунітет недовгий та носить видо- та типоспецифічний характер у межах року.

Патогенез: 1 фаза: проникнення Sh. в ш.к.т.: частина проникає в цитоплазму, частина гине, частина фагоцитується.

1 фаза проходить у тонкому кишечнику, закінчується протягом 1 – 3 днів.

Далі друга фаза проникнення шигел в епітеліальні клітини товстої кишки – характеризується розвитком типової симптоматики.

Проявляється місцева та системна дія на організм.

Патолого-анатомічні зміни при шигельозі найбільш виражені в дистальному відділі товстої кишки (сигма і пряма кишка).

Спостерігаємо 4 стадії ураження:

Катаральне запалення.
Фибріозно-некротичне.
Стадія утворення виразок.
Стадія загоєння виразок.

Особливості дизентерійних виразок:

Поверхневі.
Розміщені упоперек до просвіту кишки.
Кількість виразок збільшується в дистальному напрямі.
Виразки, як правило, не перфорують.
Спостерігається поліморфізм (загоєння та свіжі виразки).

Клініка:

Інкубація від 1 до 7 днів частіше біля 2 днів. Характерна циклічність течії.

Клінічна класифікація:

Форма	Гостра	Хронічна	Бактеріоносійство
Клінічний варіант	Колітичний, гастроентероколіт, гастроентерит
Особливості перебігу	Стертий, затяжний	Рецидивуючий, безперервний	Субклінічне, реконвалісцентне
Тяжкість перебігу	легкий	Середньої тяжкості	Тяжкий

Колітичний варіант:

Гострий початок, підвищення температури до 38 – 40⁰С, температура тримається до 2 – 5 днів, але може бути субфебрильною, а іноді без підвищення.

Потім додається урчання та біль в животі, часте рідке випорожнення – ентеритичне (калових мас багато, зловонні, зі слизом), далі кал стає колітичним – його мало, слиз і кров на поверхні калу. Хворі скаржаться на ріжучі, переймоподібні болі в животі, локалізовані в здухвинних областях, більше зліва – інтенсивність залежить від тяжкості хвороби. Болі в животі звичайно попереджають кожну дефекацію. Позиви частіше безплідні – несправжні позиви на низ (позиви без дефекації). Ректальний плювок – слиз і кров (при дуже тяжкому перебігові).

Випорожнення до 15 – 20 разів на добу, можуть бути судоми. Ps підв., А/Т зниж. Язик – обкладений. Живіт – запавший. Біль при пальпації по ходу товстої кишки, сигма спазмована, пальпується у вигляді щільного, інфільтрованого, малорухомого, різко болючого шнура.

Cecum – бурчить. У дітей податливий анус. У калі – еритроцити, лейкоцити, слиз, епітеліальні клітини, бактерії. З 6 – 7 дня стан покращився. Клінічне видужання швидше від морфологічного.

Ступені тяжкості.

Симптоми	Легкий	Середній	Тяжкий
Температура Частота стільця Слиз Еритроцити Лейкоцити RRS	Нормальна або субфебрильна 3 – 10 р. на добу + ± ± Катаральне запалення; геморагії та ерозії поодинокі	38 – 39⁰С 10 – 15, до 25 р. ++ ++ ++ Геморагії, ерозії та виразки	39⁰С та вище більше ніж 25 р. +++ +++ +++ Виразки та ерозії

Гастроентероколітичний варіант:

Бурхливий початок, після короткої інкубації (звичайно молоко, молочні продукти), симптоми інтоксикації, протікає по типу ХТІ (блювання, профузний пронос, рясні водянисті випорожнення без домішку крові та слизу, дифузні болі в животі), потім випорожнення стає менш рясним, з’являється слиз і кров.

При оцінці ступеня тяжкості враховують ступінь зневоднення.

Гастроентероколітичний варіант – відсутність симптомів коліта. Ведучими є симптоми гастроентериту та дегідрації.

Стертий перебіг – незначні клінічні прояви, виявляється при обстежені в епідосередку.

Затяжний перебіг – реєструється менше, ніж в 10% випадків, вважається затяжною, якщо захворювання продовжується більше одного місяця, до 3-х місяців.

Дифдіагноз: ХТІ, холера, отруєння грибами, солями важких металів, сальмонельоз, злоякісні новоутворення товстої кишки.

Балантідіаз - зоонозне, протозойне захворювання, яке характеризується виразковими ураженнями товстої кишки, інтоксикацією, викликається Balantidium coli.

Balantidium coli – війчастий тип інфузорій. Має дві стадії - вегетативну та цистну. Вегетативна форма – малостійкі (гинуть в зовнішньому середовищі швидко, у випорожненнях через 5 – 6 годин). Цисти зберігаються в зовнішньому середовищі протягом декількох тижнів.

Це кишковий зооноз.

Джерело збудників – свині.

Механізм передачі – фекально-оральний, передається через воду, забруднену випорожненнями свиней.

Частіше реєструється у сільській місцевості серед людей, які займаються тваринництвом. Реєструється в Азії, Європі та Америці.

Клініка:

Інкубація - 1-3 тижні. Початок гострий; підвищення температури, лихорадка неправильного типу; головний біль; нудота; багаторазове блювання; прогресуюча слабкість.

Постійне явище – сильний біль у животі та діарея. Випорожнення рясне, рідке, гнилісний запах, часто домішки крові та гною. Частота випорожнень 3-20 р. на добу. Зниження маси тіла хворих. Гостра форма тримається близько 2-х місяців.

Діагноз: знаходження вегетативних форм у фекаліях.

Лікування:

Моноколіцин 250000 4 р. 5 днів, 2 цикли з інтервалом у 5 – 7 днів. Можна назначати з окситетрацикліном у дозі 0,2 4 р. 7 днів.

Можна – ампіцилін, ятрен, метранідазол.

Діагноз шигельозу:

Копровоскопія – еритроцити, лейкоцити, слиз, бактерії, епіт. клітини.
РНГА діагн. титр 1:200, зростання.

ИФА 100%

МФ Антитіл

RRS.
Бактеріологічне дослідження калу.

Правила збору калу:

а) до початку лікування;

б) при можливості раніше;

в) забір проводити з нативного матеріалу;

г) не забирати кров та гній;

д) забір проводити у посуд стерилізований фізичними методами.

Лікування

Дієта № 4, виключаються молочні продукти. Потім поступовий перехід до дієти № 15.
Антибактеріальна терапія:

фуразолідон 0,1·4 р. (фурагін, фурадонін); інтестопан; бісептол (бактрім); напівсинтетичні: пеніцилін, ампіцилін.

Регідраційна терапія.
Вітамінотерапія. Загальнозміцнюючі.
Усунення дисбактеріозу: колібактерін, біфідумбактерін, лактобактерін.

Амебіаз (Amoebiasis) – інфекційне захворювання викликане Ent. Histolytica, яке характеризується ураженням товстої кишки та дуже часто печінки.

Етіологія:

Ent. Histolytica може існувати в трьох формах:

циста (до місяця зберігається в зовнішньому середовищі);
вегетативна форма –

а) просвітна (малорухома, мешкає у верхньому відділі товстої кишки, у нижньому обертається в цисту);

б) тканинна (паразитує у тканинах, швидко гине в зовнішньому середовищі).

Епідеміологія

Джерело: хворі, реконвалесценти, цистоносії.

Механізм передачі фекально-оральний.

Фактори передачі – вода, харчові продукти, фрукти, овочі, забруднені фекаліями, які мають цисти амеб.

Частіше хворіють чоловіки 20 – 50 років, діти від року до 14 років.

Висока захворюваність у районах тропічного та субтропічного клімату.

Клініка:

Інкубація до декількох днів до 2 – 3 міс.

Клінічна класифікація:

І. Кишковий амебіаз

а) гострий;

б) хронічний;

в) кишкові ускладнення;

г) латентний амебіаз кишечника.

ІІ. Позакишковий амебіаз

а) амебний гепатит;

б) амебні процеси інших органів (легенів, мозку, шкіри та ін.).

ІІІ. Амебіаз та супроводжуючі захворювання.

Початок гострий, слабкість, нерізка біль у животі, випорожнення рідке, може бути незначне підвищення температури. Поступове зростання симптоматики, часті випорожнення до 6 – 8 разів. З’являється слиз, кров, рівномірно зафарбовуючи калові маси (“малинове желе”).

При ураженні сигми – несправжні позиви. Спостерігається схуднення, здуття живота, болючість по ходу товстої кишки. У 1/3 спостерігається збільшення печінки.

Особливості ураження товстої кишки

Здебільшого уражуються висхідний та несхідний відділи товстого кишечника.
Ерозії та виразки з нерівними краями, діаметром 0,5 – 2 см, схильні до перфорації.
Набряк та некроз слизової оболонки.

Діагностика

Мікроскопія калу (взятого в теплому вигляді)

знаходження вегетативних форм.

Серологічні методи в динаміці

РНГА, РФА, РСК.

Ендоскопія.

Дифдіагноз: дизентерія, неспецифічний виразковий коліт, рак кишечника.

Лікування:

І гр. амебоцити прямої дії (у кишечнику) похідні хиноліна – дийодоксинолін, йодоксинолін.

Похідні миш’яку – карбарсон, амінорсон приймають у середину по 0,25 3 р. на добу 7 – 10 днів.

ІІ гр. амебоцити непрямої дії – еметин з розрахунку 1мг/кг маси тіла, але не більше 60 мг/на добу – 10 днів.

Йодний еметин та вісмут по 195 мг на ніч 19 днів.

Дигідроеметин – 1,5/кг маси 10 днів.

ІІІ гр. тканинні амебоцити

хлорохін 1 день 600 мг, через 6 г. 300 мг, а потім по 150 мг 2 – 3 р. на добу 2 – 3 тижні.

IV гр. – амебоцити універсальної дії

нірідазол 25 мг/кг маси на добу 7 – 10 днів.

Можливі комбінації: тетерациклін + флагін, тетерациклін + еметин, еметин + метранідазол.

Правила виписки

Клінічна дизентерія – по нормалізації клініки та випорожнень. Декретовані – одноразове бактеріологічне дослідження.
Бактеріологічно підтверджена дизентерія.

Не декретована група – по клінічному одужанню, однократне бактеріологічне дослідження за епідеміологічними показаннями.

Декретовані – двохразове бактеріологічне дослідження, з інтервалом в 1 день, проведене не раніше, ніж через 2 дні після відміни антибактеріальної терапії.

Профілактика

Джерело інфекції

хворий (бактеріоносій) – госпіталізація, ізоляція хворого, лікування.

Механізм передачі

санітарний нагляд (за виробництвом та зберіганням, реалізацією продуктів, водозабезпеченням)
дезінфекція – поточна, заключна (проводиться населенням)

Контактні

харчовики та декретована група, діти дошкільних закладів, шкіл – інтернатів, неорганізовані діти до 2 років:

спостереження протягом 7 днів не відриваючи від колективу (термометрія 2 рази в день, пальпація живота, огляд випорожнення, одноразове бактеріологічне дослідження калу, повідомлення по місцю роботи, в дитячі заклади.

діти шкіл, дорослі – не спостерігаються, не обстежуються.

Диспансеризація перехворілих

декретовані, діти дошкільних закладів, шкіл-інтернатів.

а) гостра форма – спостереження 1 місяць, бактеріологічні дослідження двічі з інтервалом 2 – 3 дні в кінці спостереження (крім дітей);

б) хронічний перебіг – спостереження 6 місяців, клінічне та бактеріологічне обстеження 1 раз на місяць.

7 Контрольні питання:

1 Класифікація збудників шигельозу.

2 Джерела та шляхи передачі інфекції.

3 Класифікація шигельозу.

4 Лабораторно-інструментальні методи дослідження та їх клінічна оцінка.

5 Диференційна діагностика шигельозу з захворюваннями, що мають подібну клініку.

6 Етіотропна та патогенетична терапія шигельозу.

8 Список рекомендованої літератури

Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. - К.: Здоров'я, 2001. - Т. 1. – С. 494-530.
Руководство по инфекционных болезням / Под. ред. Ю.В. Лобзина, А.П. Казанцева. – СПб.: “Издательство Фолиант”, 2006. - С. 48-62.
Инфекционные болезни: Учебник / Е.П. Шувалова, М.М. Антонов, Т.В. Антонова и др. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 2001. – 959 с.
Чемич М.Д. Епідеміологічні, клінічні та лабораторні особливості епідеміологічного шигельозу // Інфекційні хвороби. - 2005. № 3. - C. 52-56.
Козько В.Н., Юрко Е.В., Бондаренко А.В. Принципы рациональной терапии острых шигелезов // Врачебная практика. 2006. № 1. - C. 47-51.
Андрейчин М.А., Руденко А.О., Івахів О.Л., Чемич М.Д. Класифікація інфекційних та паразитарних хвороб. - К: Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - C. 79-80.
Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – C. 334-349.
Андрейчин М.А. Шигельоз: Монографія. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 655 с.

9 Завдання для самостійної підготовки:

робота з рекомендованою літературою та періодичними виданнями.

Тема. Вірусні гепатити А, E, В, С, D, G

1 Кількість годин – 4.

2 Актуальність теми: велика поширеність, постійний ріст кількості захворілих у популяції, висока частота формування цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми, розвиток різних позапечінкових проявів обумовлюють необхідність досконалого знання етіології, патогенезу, клінічної картини, своєчасної діагностики і лікування вірусних гепатитів.

3 Навчальна мета: визначення поняття вірусних гепатитів, принципи класифікації, загальні та провідні симптоми захворювання, епідеміологічні особливості гепатитів, патогенез, основні діагностичні критерії.

4 Матеріали та оснащення: план-конспект лекції, мультимедійне та комп’ютерне устаткування, архівні та теперішні історії хвороб, виписки з них.

5 Організаційна структура лекції

№ п/п	Основні етапи лекції	Тривалість (хв)
1	Підготовчий етап: Організація лекції. Функція – налаштування на продуктивну працю, усунення відволікаючих факторів. Зміст – привітання, облік присутніх, запитання щодо готовності до співпраці. Постановка навчальної мети. Функція – конкретизація майбутньої роботи. Зміст – доведення до групи навчальної мети	10
2	Основний етап: 1 Епідеміологічні особливості вірусних гепатитів з фекально-оральним та парентеральним механізмом передачі. 2 Патогенез вірусних гепатитів. 3 Класифікація вірусних гепатитів. 4 Основні клінічні симптоми та синдроми різних клінічних форм вірусних гепатитів. 5 Ускладнення вірусних гепатитів. 6 Лабораторна діагностика вірусних гепатитів (біохімічні, імунологічні, серологічні методи дослідження). 7 Інструментальні методи діагностики вірусних гепатитів. 8 Принципи лікування	130
3	Заключний етап: Контроль рівня професійних знань. Функція – визначення рівня засвоєних знань. Зміст – індивідуальний контроль. Підведення підсумків лекції. Функція – розкриття змісту помилок. Зміст – аналіз типових помилок. Домашнє завдання з переліком тематичної і навчальної літератури. Функція – довести напрям самостійної роботи. Зміст – тема наступного лекції, рекомендована до нього література	20

6 Реферат (тези) лекції за планом

Додаток мультимедійна презентація з теми лекції

7 Контрольні питання:

1 Епідеміологічні особливості вірусних гепатитів з фекально-оральним та парентеральним механізмом передачі.

2 Патогенез вірусних гепатитів.

3 Класифікація вірусних гепатитів.

4 Основні клінічні симптоми та синдроми різних клінічних форм вірусних гепатитів.

5 Ускладнення вірусних гепатитів.

6 Лабораторна діагностика вірусних гепатитів (біохімічні, імунологічні, серологічні методи дослідження).

7 Інструментальні методи діагностики вірусних гепатитів.

8 Принципи лікування.

8 Список рекомендованої літератури

1. Андрейчин М.А., Руденко А.О., Івахів О.Л., Чемич М.Д. Класифікація інфекційних та паразитарних хвороб. - К:. Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - C. 33.

2. Барановский А.Ю. Лечебное питание при инфекционных заболеваниях: Учебно-метод. пособие. СПб.: Диалект, - 2006. - 112 с.

3. Вирусные гепатиты: клиника, диагностика, лечение / Под ред. Ю.В. Лобзина. – СПб.: ФОЛИАНТ, 2006. - 192 с.

4. Вирусные гепатиты: Монография / Ю.П. Харченко и др. Одесса: ОГМУ, 2006. - 219 с.

5. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. - К.: Здоров'я, 2001. - Т. 1. – С. 566-664.

6. Івахів О.Л., Грицко Р.Ю, Кіселик І.О. Кабінет інфекційних захворювань: Навчальний посібник. - Тернопіль, 2006. – 233 с.

7. Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині / За ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – 500 с.

8. Інфекційні хвороби: класифікація та схеми діагностики: Навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів освіти 3-4-го рівня акредитації / М.Д. Чемич, З.Й. Красовицький та ін. – Суми: Вид-во СумДУ, 2000. – 205 с.

9. Інфекційні хвороби: ситуаційні завдання: Навчальний посібник / М.Д. Чемич, Н.І. Ільїна, А.О. Сніцарь та ін. – Суми: Вид-во СумДУ, 2000. – 175 с.

10. Чемич М.Д. Жовтяниці: Діагностика, диференціальна діагностика: Навч. посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2005. – 175 с.

11. Чемич М.Д., Ільїна Н.І. Інфекційні хвороби: вірусні гепатити, токсоплазмоз: Конспект лекцій. – Суми: Вид-во СумДУ, 2001. - 47 с.

12. Инфекционные болезни: Учебник / Е.П. Шувалова, М.М. Антонов, Т.В. Антонова и др. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 2001. – 959 с.

9 Завдання для самостійної підготовки:

- робота з рекомендованою літературою та періодичними виданнями.

Тема. Грип. Гострі респіраторні вірусні хвороби (парагрип, аденовірусна хвороба, риновірусне, реовірусне, респіраторно-синцитіальне захворювання)

1 Кількість годин – 2.

2 Актуальність теми: грип є найпоширенішою, майже некерованою інфекцією на земній кулі, яка здатна за три тижні поширитись на велику країну при чому він забирає у людини не менше одного року життя, вірус грипу здатен до мутації і обміну інформації з вірусами тварин і птахів, а це загроза виникнення небезпечних, невідомих хвороб.

Гострі респіраторні вірусні захворювання відносяться до числа поширених захворювань, як дитячого так і дорослого віку. На даний час відомо понад 200 видів збудників ГРВІ. За ВООЗ ГРВІ складають 60-80 % в структурі інфекційних хвороб, через легкість передачі повітряно-краплинним шляхом, що призводить до високої захворюваності у всіх вікових групах.

3 Навчальна мета: висвітлити основи діагностування захворювань на ранніх стадіях з урахуванням епідеміологічних та клініко-лабораторних даних, методи лікування цих захворювань, диференційну діагностику і протиепідемічні заходи.

4 Матеріали та оснащення: план-конспект лекції, мультимедійне та комп’ютерне устаткування, архівні та теперішні історії хвороб, виписки з них

5 Організаційна структура лекції

№ п/п	Основні етапи лекції	Тривалість (хв)
1	Підготовчий етап: Організація лекції. Функція – налаштування на продуктивну працю, усунення відволікаючих факторів. Зміст – привітання, облік присутніх, запитання щодо готовності до співпраці. Постановка навчальної мети. Функція – конкретизація майбутньої роботи. Зміст – доведення до групи навчальної мети	5
2	Основний етап: Класифікація грипу, ГРВІ. Етіологія грипу, ГРВІ. Епідеміологія грипу, ГРВІ. Основні клінічні симптоми та синдроми грипу, ГРВІ. Додаткові методи дослідження. Принципи диференційної діагностики грипу з іншими ГРВІ, вірусним гепатитом у переджовтяничному періоді, висипним тифом, тифо-паратифозними захворюваннями, лептоспірозом, менінгококовою хворобою, інфекційним мононуклеозом. Сучасні принципи лікування грипу, ГРВІ. Порядок надання невідкладної допомоги при ускладненнях. Протиепідемічні заходи. Профілактика грипу, ГРВІ	65
3	Заключний етап: Контроль рівня професійних знань. Функція – визначення рівня засвоєних знань. Зміст – індивідуальний контроль. Підведення підсумків лекції. Функція – розкриття змісту помилок. Зміст – аналіз типових помилок. Домашнє завдання з переліком тематичної і навчальної літератури. Функція – довести напрям самостійної роботи. Зміст – тема наступного лекції, рекомендована до нього література	10

6 Реферат (тези) лекції за планом

Грип (Grippe)

Грип – гостре респіраторне вірусне захворювання з повітряно – краплинним механізмом передачі, яке характеризується гострим початком, переважним ураженням верхніх дихальних шляхів і загальною інтоксикацією.

Актуальність. Це найбільш поширена інфекція, що реєструється на всіх континентах. Для грипу характерна дуже швидка поширюваність: за 1,5 – 2 тижні охоплює велике місто. Під час епідемії хворіє 30 – 50 % населення. Грип належить до інфекцій, які важко контролювати. Вірус грипу людини обмінюється генетичною інформацією зі збудниками грипу птахів і тварин, це потребує подальшого вивчення цього захворювання.

Етіологія. Вірус грипу належить до родини ортоміксовірусів, має сферичну форму, діаметр 80 – 120 нм, ядро містить РНК і рибонуклеїд, який визначає належність до серотипів А, В і С. Ядро оточене мембраною, яка складається з подвійного ліпідного шару. Він містить гемаглютинін і нейрамінідазу - фактори агресії вірусу грипу. Гемаглютинін спричиняє інтоксикацію, нейрамінідаза - імуносупресивну дію. Вірус грипу має 12 типів Н і 9 типів N. Гемаглютинін - 1,2,3 типів і нейрамінідаза 1,2 типів властиві вірусам грипу людини. Нейрамінідаза і гемаглютинін мають високу мінливість. Антигенний дрейф – невеликі зміни в структурі гемаглютиніна, він здійснюється постійно, з року в рік. Повна заміна Н і N новим антигенним варіантом називається антигенним шифтом (зсувом). Шифт реєструється 1 раз у 10 - 12 років.

Віруси нестійкі у зовнішньому середовищі, руйнуються при кімнатній температурі через декілька годин. При 50-60⁰ С інактивуються через декілька хвилин, при заморожуванні зберігаються роками.

Епідеміологія. Джерело інфекції – хвора людина або вірусоносій (що не доведено). Нійбільш заразна людина в перші 2 дні захворювання. Вірус грипу А найбільш мінливий в антигенному відношенні. Він викликає щорічне сезонне підвищення захворюваності, кожні 2 – 3 роки – епідемічні спалахи, кожні 10-30 років – пандемії (внаслідок антигенного шифта). Вірус грипу В не викликає пандемії. Викликає підвищення захворюваності через 3-4 роки, епідемії – через 5-7 років. Вірус грипу С викликає спорадичні випадки. Механізм передачі – повітряно-краплинний. Сприйнятливість - дуже висока у всіх вікових групах. Сезонність - в зимові місяці.

Патогенез. розрізняють такі фази патогенезу:

Проникнення і розмноження вірусу в клітинах верхніх дихальних шляхів. Головна мішень вірусу – циліндричний війковий епітелій. Вірус долає фактори неспецифічної резистентності верхніх дихальних шляхів: в’язкість слизу, постійний рух війок епітелію, неспецифічні інгібітори реплікації вірусу, макрофаги, секреторні Ig A, інтерферони.
Вихід вірусу в міжклітинний простір, руйнування уражених клітин – катаральний синдром, вірусемія.
Токсемія – нейротоксична дія, лихоманка, капіляротоксикоз, імуносупресія, органні ураження, вторинна інфекція, ускладнення.
Реконвалісценція, формування імунітету.

Класифікація грипу.

Серологічниі типи вірусу: А (H1N1, H2N2, H3N2), В, С.
Клінічні форми:

- типова (синдроми інтоксикації, катаральний);

- атипова:

афебрильна;
акатаральна;
блискавична.

За ступенем тяжкості: легкий перебіг, середньої тяжкості, тяжкий, гіпертоксичний.
За наявністю ускладнень:

- з ускладненнями: синусити, отити, менінгіти, енцефаліти, міокардити, пневмонія, бронхіт, бронхіоліт, пієлонефрит;

- без ускладнень.

Приклад формулювання діагнозу:

Грип А (H2N2), типова форма, легкий перебіг.

Клініка. Інкубаційний період від декількох годин до 1 доби. Виділяють два основних синдроми – інтоксикаційний и катаральний. Початок гострий з ознобу. Температура підвищується до 39-40⁰ С. Максимальна вираженість хвороби в перший день. Турбує головний біль у лобно-скроневій і надбрівній ділянках, фотофобія, біль в очних яблуках, що посилюється при їх русі, м’язовий біль, розбитість, адинамія. При огляді гіперемія обличчя, ін’єкція судин склер, герпетичні висипання на губах та крилах носа, яскрава гіперемія слизової ротоглотки, зернистість задньої стінки глотки (с-м Морозкіна), тахікардія, систолічний шум на верхівці, гіпотонія. З 2-3-го дня помірно виражений катаральний синдром, синдром трахеїту.

Температура тримається 2-3 дні, потім критично або скороченим лізисом знижується.

Ускладнення грипу.

Ускладнення, обумовлені безпосередньою дією вірусу: токсичний геморагічний набряк легень, несправжній круп, гломерулонефрит, набряк мозку, арахноїдит, синдром Рея, синдром раптової смерті.
Ускладнення, обумовлені вторинною інфекцією: пневмонія, захворювання ЛОР-органів (синусит, отит, фарингіт, гайморит та ін.).

Діагностика грипу

- РІФ (слиз з ротоглотки);

- вірусологічне дослідження на курячих ембріонах, культурах клітин;

- серологічне дослідження – РГГА, РЗК, РН з парними сироватками.

Критерії діагнозу:

- епідеміологічний діагноз (підвищення захворюваності в холодну пору року);

- гострий початок хвороби;

- переважання інтоксикаційного над катаральним синдромом (трахеїт);

- зовнішній вид хворого («обличчя заплаканої дитини»);

- розлита гіперемія слизової оболонки порожнини рота;

- лейкопенія з відносним лімфоцитозом при нормальному ШОЕ.

Лікування грипу. Госпіталізація за епідеміологічним показанням (проживання в гуртожитку, готелі) і клінічним (тяжкий перебіг з гіпертермією, менінгеальними симптомами, блюванням, судомами та ін.).

Етіотропна терапія:

- ремантадин: 1-й день 0,1 г х 3 рази, 2-й і 3-й день по 0,1 г х 2 рази на день;

- протигрипозний гамаглобулін – по 3-6 мл х 2 рази на день в/м;

- інтерферон лейкоцитарний або рекомбінантний α-інтерферон (інгаляції, закапування в ніс);

- 0,25 % оксолінова мазь у носові ходи.

Патогенетична терапія:

- легкі жарознижуючі при дуже високій температурі тіла (анальгін, мефенамова кислота);

- посилене пиття (2-2,5 л у день) із відварів і настоїв лікарських рослин (липовий цвіт, чай з лимоном, малиною);

- гірчичники (рефлекторно покращують кровообіг в органах дихання);

- аскорбінова кислота, аскорутин;

- антигістамінні препарати (тавегіл, діазолін);

- імуномодулятори (метилурацил 0,5 г х 4 рази на день 4-5 днів; амізон 0,25 г х 3 рази на день 5 днів; арбідол та ін.);

- відхаркуючі засоби (трава термопсиса, мукалтін, АЦЦ та ін.).

Показання до призначення антибіотиків при грипі:

- наявність хронічного вогнища інфекції;

- ознаки приєднання вторинної інфекції (ускладнення);

- тривала лихоманка (більше 5 днів);

- діти перших 2-х років життя та особи похилого віку.

Профілактика грипу

Неспецифічна сезонна профілактика: загартовування, вітаміни, адаптогени (настойка елеутерокока, заманіхи, ехінацеї), імуномодулятори (мефенамова кислота, арбідол, амізон, інтерферон, аміксин та ін.).

Специфічна профілактика: протигрипозні вакцини «Ваксигрипп» (Франція), «Флюарикс» (Бельгія), «Инфлувак» (Нідерланди), «Гриппол» (Росія), «Инфиксал В» (Швейцарія). Вакцина містить епідемічно актуальні штами вірусу грипа трьох типів, рекомендованих ВООЗ на епідемічний сезон.

7 Контрольні питання:

Класифікація грипу, ГРВІ.
Що відомо про етіологію грипу, ГРВІ?
Епідеміологія грипу, ГРВІ.
Основні клінічні симптоми та синдроми грипу, ГРВІ.
Що належить до додаткових методів дослідження?
Принципи диференційної діагностики грипу з іншими ГРВІ, вірусним гепатитом у переджовтяничному періоді, висипним тифом, тифо-паратифозними захворюваннями, лептоспірозом, менінгококовою хворобою, інфекційним мононуклеозом.
Які сучасні принципи лікування грипу, ГРВІ?
Який порядок надання невідкладної допомоги при ускладненнях?
Які застосовуються протиепідемічні заходи?
Що належить до профілактики грипу, ГРВІ?

Blog

Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності «інфекційні хвороби» суми

Содержание