Навчально-методичний комплекс для слухачів з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня
| Вид материала | Документы |
- Навчально-методичний комплекс із спецкурсу " Правозастосовна практика" для фахівців, 495.37kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Судова бухгалтерія» для підготовки фахівців, 973.91kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ фінансове право для підготовки фахівців, 1125.11kb.
- Навчально-методичний комплекс для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня, 504.34kb.
- Навчально-методичний комплекс «основи фінансів та бухгалтерського обліку» для підготовки, 1065.73kb.
- Навчально-методичний комплекс для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня, 612.18kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни податкове право для підготовки фахівців, 917.84kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни «біржове право» для підготовки фахівців, 680.27kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни " математична статистика. Математичні, 766.11kb.
4.1. Техніка нормотворчості, її зміст та елементи. Нормотворча діяльність органів внутрішніх справ
Право, правотворчість, нормотворчість як правові явища та їх співвідношення.
Нормотворчість як правова форма реалізації функцій державою.
Нормотворчість як офіційна організаційно оформлена діяльність уповноважених державою суб’єктів щодо створення правовстановлювальних, правозмінювальних, правоскасувальних юридичних норм.
Сутність нормотворчого процесу державних органів.
Поняття і призначення відомчої нормотворчості.
Органи внутрішніх справ як суб’єкт нормотворчості.
Принципи нормотворчої діяльності органів внутрішніх справ.
Основні напрями нормотворчості в органах внутрішніх справ.
Стадії нормотворчого процесу в МВС України.
Особливості процедури нормотворчості в органах внутрішніх справ України.
Поняття, основні ознаки, визначення, цілі і значення нормотворчої техніки для зміцнення законності і правопорядку, підвищення рівня правової культури, формування правової держави в Україні.
Місце і значення нормотворчої техніки для юридичної практики.
Правове регулювання процесів створення та використання нормативних актів у системі МВС України.
Закони України “Про інформацію”, “Про державну таємницю”, “Про національний фонд і архівні установи”, “Про звернення громадян”.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України.
Указ Президента України від 26.11.2003 № 1348 “Про поліпшення організації законопроектної діяльності”.
Указ Президента України від 09.02.1999 № 145 “Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади” (зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 06.04.2011 № 395/2011).
ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів.
ДСТУ 3582-1997. Державний стандарт України. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові. Загальні вимоги та правила.
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 № 1153 “Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561-12 “Про порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях”.
Накази МВС України від 22.05.1992 № 285 “Про заходи щодо удосконалення нормотворчої діяльності МВС України”, від 20.01.2004 № 55 “Про вимоги щодо оформлення документів у системі МВС України”, від 22.02.2004 № 185 “Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення”, від 14.04.2004 № 400 “Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються”, від 10.10.2004 № 1177 “Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України”, від 04.10.2003 № 1155 “Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України”, від 15.05.2007 № 157 “Про додаткові заходи щодо дотримання працівниками органів внутрішніх справ принципів законності, забезпечення прав і свобод громадян”, від 24.11.2003 № 1440 “Про затвердження Інструкції з організації діловодства в системі МВС України”, від 25.05.2006 № 530 “Про організацію архівної роботи в ОВС”, від 04.06.2002 № 519 “Про затвердження Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій системи МВС України, із зазначенням строків зберігання документів, та Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності внутрішніх військ МВС України, із зазначенням строків зберігання документів”.
4.2. Правова природа нормативно-правових та індивідуальних актів органів внутрішніх справ, їх класифікація
Поняття документа, юридичного документа, правового акта, нормативно-правового акта та індивідуального акта.
Визначення названих вище понять у державних стандартах, нормативно-правових актах, лексикографічних джерелах.
Класифікація юридичних документів.
Види нормативно-правових актів.
Місце відомчих нормативних актів у структурі правових актів України.
Сфера застосування, призначення, види відомчих нормативних актів.
Класифікація нормативних актів органів внутрішніх справ, їх місце в системі нормативно-правових актів держави.
Правові властивості нормативно-правових та індивідуальних актів органів внутрішніх справ.
Поділ документів органів внутрішніх справ за напрямом діяльності: управлінські, адміністративно-правові, кримінально-процесуальні, таємні.
4.3. Юридична техніка як інструмент укладання текстів правових актів. Система засобів, прийомів і правил формування змісту нормативно-правових та індивідуальних актів
Юридична техніка як чинник ефективності правотворчої, правореалізаційної та правозастосовної діяльності.
Визначення понять “юридична техніка”, “правотворча техніка”, “законодавча техніка”, “нормотворча техніка” у нормативно-правових актах, наукових працях, лексикографічних джерелах.
Мета юридичної техніки.
Види юридичної техніки: правотворча, правореалізаційна, правозастосовна, нормотворча, правотлумачна.
Залежність якості нормативно-правових та індивідуальних актів від рівня їх юридико-технічної досконалості.
Засоби, прийоми, правила нормотворчої техніки, що використовуються при формуванні змісту правових актів.
Правила й засоби структурування відомчих нормативних правових актів.
Юридико-технічні критерії точності, чіткості, ясності, логічності, повноти і стислості нормативно-правових та індивідуальних актів.
Юридико-технічна досконалість нормативно-правових та індивідуальних актів органів внутрішніх справ.
4.4. Система структурних одиниць нормативно-правових та індивідуальних актів
Внутрішня форма відомчих нормативно-правових актів.
Характеристика композиційно-структурних вимог до оформлення актів: раціональна структура, поділ на частини, аспекти уніфікації композиційної будови, загальна характеристика реквізитів документів.
Вимоги до змісту, розташування й оформлення реквізитів у документах.
Загальні правила оформлення основних реквізитів документа: назва документа, заголовок до тексту, текст, адресат, дата, підпис, печатка, грифи погодження й затвердження, резолюції.
Реквізити нормативно-правових актів.
Реквізити індивідуальних актів.
Рубрики нормативно-правових актів.
Назви нормативно-правового акта та його окремих структурних частин.
Погодження й затвердження відомчих нормативно-правових актів.
4.5. Правотворчі і правозастосовні помилки, їх класифікації
Поняття правотворчих і правозастосовних помилок.
Види правотворчих і правозастосовних помилок.
Види помилок, що виникають при написанні нормативно-правових та індивідуальних актів: правові, логічні, фактичні, структурні, синтаксичні, стилістичні, логіко-лінгвістичні та технічні.
Аналіз текстів нормативно-правових та індивідуальних актів у аспекті дотримання логічних, структурних, мовностилістичних вимог.
Лінгвістичний аналіз текстів нормативно-правових та індивідуальних актів.
Редагування текстів відомчих нормативно-правових актів.
Посилання як прийом юридичної техніки.
Посилання, відсилання як основні засоби фіксування зв’язків між нормативно-правовими актами й окремими нормативно-правовими приписами.
Оформлення посилань на інші тексти. Точність і стислість посилань.
Порядок цитування правових приписів.
Порядок написання чисел, дат, цифр, грошових сум.
Види правозастосовних помилок, що виникають при написанні відомчих нормативно-правових актів, та їх усунення.
Редагування й усунення помилок у текстах управлінських, адміністративно-правових, кримінально-процесуальних, таємних документів.
4.6. Техніка складання, особливості оформлення розпорядчих, організаційно-правових, кадрових, інформаційних, планових та звітних документів
Сутність та призначення, склад і види розпорядчих (розпорядження, вказівки, накази із загальних питань) та організаційно-правових (положення, інструкції, статути) документів. Вимоги до складання й оформлення розпорядчих та організаційно-правових документів. Характеристика й основні реквізити розпорядчих документів. Характеристика й основні реквізити організаційно-правових документів. Підготовка, правила складання й оформлення розпорядчих та організаційно-правових документів.
Сутність, призначення, склад і види кадрової документації. Вимоги до складання й оформлення кадрової документації. Характеристика й основні реквізити кадрових документів. Підготовка, правила складання й особливості оформлення основних документів з кадрових питань.
Призначення, склад і види інформаційних документів. Вимоги до оформлення й складання інформаційних документів. Правила складання інформаційних документів.
Сутність, призначення, склад і види планових та звітних документів. Підготовка, правила складання й особливості оформлення планових та звітних документів.
4.7. Техніка складання й оформлення адміністративно-правових документів
Сутність, призначення, склад і види адміністративно-правових документів. Вимоги до їх складання й оформлення.
Характеристика й основні реквізити адміністративно-правових документів.
Підготовка, правила складання й оформлення постанов у справах про адміністративне правопорушення, постанов про накладення адміністративного стягнення, постанов про закриття справи про адміністративне правопорушення, протоколів про адміністративне правопорушення, протоколів про адміністративне затримання, рішення про розгляд скарги (протесту) на постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Підготовка й складання допоміжних адміністративних документів (акт, висновок, рапорт, звіт, план, пояснення). Правила їх оформлення.
4.8. Особливості, підготовка, техніка складання й оформлення кримінально-процесуальних документів
Сутність, призначення, склад і види кримінально-процесуальних документів.
Вимоги Кримінально-процесуального кодексу України до форми й змісту кримінально-процесуальних документів (постанов, обвинувального висновку, протоколів допиту, обшуку, виїмки, огляду місця події тощо).
Підготовка й складання процесуальних документів стадії порушення кримінальної справи.
Підготовка й складання процесуальних документів досудового розслідування.
Підготовка й складання процесуальних документів, що стосуються провадження слідчих дій.
Підготовка й складання процесуальних документів, що стосуються притягнення особи як обвинуваченого.
Підготовка й складання процесуальних документів, що стосуються обрання запобіжних заходів/застосування заходів процесуального примусу.
Підготовка й складання процесуальних документів, що стосуються зупинення і відновлення досудового слідства.
Підготовка й складання процесуальних документів, що стосуються закінчення досудового слідства.
4.9. Особливості, підготовка, техніка складання й оформлення таємних документів
Поняття цінної інформації, конфіденційних документів.
Склад і напрями захисту документної інформації. Загальні вимоги до систематизації документів і формування справ.
Система захисту цінної інформації та конфіденційних документів: елементи правового, організаційного, технічного, програмно-математичного захисту інформації.
Технологія захисту документаційної інформації: захищений документообіг; обробка документів, які надходять до і виходять з установи; облік і зберігання справ з конфіденційними документами; порядок роботи персоналу з цінною інформацією та конфіденційними документами.
Закон України “Про державну таємницю”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561-12 “Про порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях”.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 625-р “Про заходи щодо вдосконалення системи охорони державної таємниці”.
Наказ МВС України від 06.03.2003 № 207 “Про оголошення Розгорнутого переліку відомостей, що становлять державну таємницю в системі МВС України, та затвердження Переліку конфіденційної інформації в системі МВС України, якій надається гриф обмеженого доступу “Для службового користування”.
Наказ Служби безпеки України від 18.02.2005 “Про забезпечення охорони державної таємниці та затвердження Інструкції щодо заповнення форми звіту про стан забезпечення охорони державної таємниці та порядку його подання”.
Підготовка й техніка складання таємних документів.
Вимоги до оформлення таємних документів.
4.10. Номенклатура справ. Експертиза цінності документів. Архівне зберігання, фондування та облік документів архіву
Поняття номенклатури справ.
Вимоги до складання номенклатури справ.
ДСТУ 2732-2004. Державний стандарт України. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять.
Прийом, первинна обробка, попередній розгляд і розподіл документів. Виконання документів. Контроль за виконанням документів.
Експертиза цінності документів. Принципи і критерії експертизи цінності документів.
Архівна робота в ОВС.
Наказ МВС України від 25.05.2006 № 530 “Інструкція з організації архівної роботи в органах внутрішніх справ, внутрішніх військ, навчальних закладах, науково-дослідних установах та організаціях системи МВС України”.
Підготовка та передача справ на архівне зберігання. Складання описів справ. Фондова система організації документів. Облік документів в архіві.
5. САМОСТІЙНА ТА ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СЛУХАЧІВ
Вимоги до організації самостійної та індивідуальної роботи слухачів і структура навчальних завдань визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.
Основними завданнями самостійної та індивідуальної роботи слухачів є підготовка і виконання завдань, а також самостійне вивчення окремих розділів.
6. ОЦІНКА ЯКОСТІ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
Оцінка якості засвоєння навчальної програми з дисципліни “Техніка нормотворчості” включає поточний контроль успішності та складання підсумкового заліку.
Для атестації слухачів на відповідність їх знань вимогам, які викладені в цій навчальній програмі, у робочих навчальних програмах дисципліни “Техніка нормотворчості” та у відповідних освітньо-професійних програмах за спеціальностями, створюються фонди засобів педагогічної діагностики, які включають типові завдання, тести тощо. Вони повинні забезпечувати об’єктивність оцінки знань, умінь та рівнів набутих компетенцій з техніки нормотворчості.
Якість засвоєння навчальної програми визначають за результатами заліку.
- МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ВИМОГИ ДО РОЗРОБКИ
РОБОЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ
Навчальна програма є загальною для підготовки магістрів за спеціальностями “Правознавство”, “Правоохоронна діяльність” та “Управління у сфері правопорядку”.
При розробці робочої навчальної програми окремі питання змістової частина навчальної програми розширюються та конкретизуються відповідно до специфіки спеціальності, умов і типових завдань відповідної професійної діяльності.
8. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Для найкращого засвоєння дисципліни «Техніка нормотворчості» слухачам магістратури рекомендується звертатися до різноманітних наукових і нормативних джерел. Вивчення будь-якої теми передбачає використання не тільки матеріалів лекції, прочитаної викладачем, проте й самостійного дослідження наукових концепцій, які існують, чинного законодавства.
При засвоєнні навчального матеріалу, слухачі повинні вміти користуватися правовою інформацією, що міститься не лише на традиційних паперових носіях, проте й на електронних. Використання сети Інтернет поощряется, проте як допоміжного, а не основного інструменту, а також за умови дотримання авторських прав. У письмових роботах (реферати, доповіді, наукові доповіді) необхідно вказувати електронну адресу використаного матеріалу.
Основні законодавчі та нормативно-правові акти
1. Закон України “Про державну таємницю”. – К. : Парламент. вид-во, 2010.
2. Закон України ”Про нотаріат”. – К. : Парламент. вид-во, 2010.
3. Закон України “Про національний фонд і архівні установи”. – К. : Парламент. вид-во, 2009.
4. Закон України “Про звернення громадян”. – К. : Парламент. вид-во, 2009.
5. Закон України “Про захист інформації в автоматизованих системах”. – К. : Парламент. вид-во, 2008.
6. Закон України “Про інформацію”. – К. : Парламент. вид-во, 2002.
7. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К. : Парламент. вид-во, 2010.
8. Кримінальний кодекс України. – К. : Парламент. вид-во, 2010.
9. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К. : Парламент. вид-во, 2010.
10. Наказ МВС України від 15.05.2007 № 157 “Про додаткові заходи щодо дотримання працівниками органів внутрішніх справ принципів законності, забезпення прав і свобод громадян”.
11. Наказ МВС України від 25.05.2006 № 530 “Про організацію архівної роботи в ОВС”.
12. Наказ МВС України від 20.01.2004 № 55 “Про затвердження Інструкції з оформлення документів у системі МВС України”.
13. Наказ МВС України від 22.02.2004 № 185 “Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення".
14. Наказ МВС України від 14.04.2004 № 400 “Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються”.
15. Наказ МВС України від 10.10.2004 № 1177 “Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України”.
16. Наказ МВС України від 06.03.2003 № 207 “Про оголошення Розгорнутого переліку відомостей, що становлять державну таємницю в системі МВС України, та затвердження Переліку конфіденційної інформації в системі МВС України, якій надається гриф обмеженого доступу “Для службового користування”.
17. Наказ МВС України від 04.10.2003 № 1155 “Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України”.
18. Наказ МВС України від 24.11.2003 № 1440 “Про затвердження Інструкції з організації діловодства в системі МВС України”.
19. Наказ МВС України від 04.06.2002 № 519 “Про затвердження Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій системи МВС України, із зазначенням строків зберігання документів, та Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності внутрішніх військ МВС України, із зазначенням строків зберігання документів”.
20. Наказ МВС України від 22.05.1992 № 285 “Про заходи щодо удосконалення нормотворчої діяльності МВС України”.
21. Наказ СБ України від 18.02.2005 “Про забезпечення охорони державної таємниці та затвердження Інструкції щодо заповнення форми звіту про стан забезпечення охорони державної таємниці та порядку його подання”.
22. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 № 1561-12 “Про порядок організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях”.
23. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 № 1153 “Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади”.
24. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 625-р “Про заходи щодо вдосконалення системи охорони державної таємниці”.
25. Розпорядження МВС України від 05.06.2006 № 470 “Про забезпечення функціонування державної мови в організаціях, підрозділах внутрішніх справ України та відомчих навчальних закладах”.
26. Указ Президента України від 26.11.2003 № 1348 “Про поліпшення організації законопроектної діяльності”.
27. Указ Президента України від 09.02.1999 № 145 “Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади” (зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента України від 06.04.2011 № 395/2011).
Основна література
1. Бержерон Р. Український посібник з нормопроектування / Р. Бержерон. – К., 1999.
2. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – К. : ТОВ Видавництво «Юридична думка», 2007.
3. Загальні елементи нормопроектування: Канадська перспектива. – К., 1998.
4. ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. Вид. оф. – (Чинний від 01.09.2003). – К. : Держспоживстандарт, 2003. – 21 c.
5. ДСТУ 2732-2004. Державний стандарт України. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. Вид. оф. – (Чинний від 01.07.2005). – К. : Держстандарт України, 2005. – 24 c.
6. ДСТУ 3582-1997. Державний стандарт України. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові. Загальні вимоги та правила. Вид. оф. – (Чинний від 01.07.98). – К. : Держстандарт України, 1998. – 24 c.
7. Збірник тез лекцій з нормопроектування. – К. : Мінюст України. Центр правов. реформи і законопр. робіт, 2005. – 159 с.
8. Ковальський В. С., Кузінцев І. П. Правотворчість: теоретичні та логічні засади / В. С. Ковальський, І. П. Кузінцев. – К. : Юрінком Інтер, 2005.
9. Красницька А. В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування : посібник / А. В. Красницька. – 2-ге вид., доповн. і переробл. – К. : Парламентське вид-во, 2006. – С. 295.
10. Нормотворча діяльність : зб. норм.-прав. актів та метод. реком. / Міністерство юстиції України. – К. : Вид. Дім „Ін Юре”, 2001.
11. Проценко Г. П. Правнича лінгвістика : навч. посіб. / Г. П. Проценко та ін. ; за заг. ред. С.М. Гусарова. – К. : А.В.Паливода, 2010. – 312 с.
12. Шугрина Е. С. Техника юридического письма : учеб.-практ. пособ. / Е. С. Шугрина. – М., 2010.
Додаткова література
1. Ануфрієв М. І. Систематизація нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та вдосконалення його правотворчої діяльності / М. І. Ануфрієв // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики : матеріали міжнар. наук.-практ. конф.– К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1999. – С.71-75.
2. Биля І. Нормотворча техніка (поняття і загальна характеристика) / І. Биля // Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, Ю. С. Шемшученко. – К. : Концерн “Вид. Дім “Ін Юре”, 2003. – Т. 1 : Теоретико-методологічні та концептуальні засади поліцейського права та поліцейської деонтології. – 1232 с.
3. Бобровник С. Принципи нормотворчої техніки / С. Бобровник . – Там само.
4. Бобровник С. Юридична техніка / С. Бобровник. – Там само.
5. Бондар Ю. М. Правозастосовні помилки / Ю. М. Бондар. – Там само.
6. Дутко А. Загальна характеристика техніко-юридичного нормотворення / А. Дутко // Вісник Львів. ун-ту. – 2000. – Вип. 35. – С. 48-51.
7. Железняк Н. Нормотворча діяльність як форма реалізації державної правової політики / Н. Железняк // Право України.– 2004.– № 7.– С.94-99. – (Серія юридична).
8. Зайцев Ю. Автентичність правового тексту та проблеми його термінологічно-мовного оформлення (на матеріалі проекту Цивільного кодексу) / Ю. Зайцев // Українське право. – 1997. – № 3.
9. Кашанина Т. В. Юридическая техника : учебник / Т. В. Кашанина. – М. : Эксмо, 2010.
10. Красницька А. В. Проблеми формування визначення поняття юридичної техніки у пострадянські часи / А. В. Красницька // Науковий вісник КНУВС. – 2010.
11. Красницька А. В. Правозастосовні помилки у текстах процесуальних актів кримінального судочинства / А. В. Красницька // Судова апеляція. – 2009. – №1. – С. 28-33.
12. Красницька А. В. Типові помилки процесуального характеру, яких припускаються у процесуальних актах судового провадження / А. В. Красницька // Держава і право : зб. наук. праць. – Вип. 43. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. – С. 500-505. – (Юрид. і політ. науки).
13. Красницька А. В. Типові помилки, яких припускаються у постановах про призначення експертизи / А. В. Красницька // Юриспруденція: теорія і практика. – 2009. – № 2. – С. 11-16.
14. Красницька А. В. Правила-вимоги юридичної техніки щодо процесуальних актів кримінального судочинства / А. В. Красницька // Юриспруденція: теорія і практика. – 2009. – № 1. – С. 7-13.
15. Красницька А. В. Процесуальні акти кримінального судочинства: юридична техніка, шляхи вдосконалення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / А. В. Красницька. – К., 2008.
16. Красницька А. В. Удосконалення мови процесуальних актів кримінального судочинства / А. В. Красницька // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи : зб. матеріалів наук.-практ. конф. – К., 2006. – С. 79-82.
17. Красницька А. В. Юридична техніка процесуальних актів кримінального судочинства / А. В. Красницька // Науковий вісник НАВСУ. – № 2. – 2003. – С. 120-128.
18. Ольховський Б. Дещо про нормотворчість у сучасних умовах / Б. Ольховський, Є. Ольховський // Віче. – 1999. – № 10. – С. 6-14.
19. Петрова І. Вимоги, пред'явлені до нормативно-правових актів МВС України / І. Петрова // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 8.
20. Справочник по нормотворческой технике / пер. с нем. – 2-е изд., перераб. – М. : Изд-во БЕК, 2002.
21. Чухвичев Д. В. Законодательная техника : учеб. пособ. / Д. В. Чухвичев. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2010.
22. Шестопалова Л. Особливості нормотворчості в органах внутрішніх справ / Л. Шестопалова, М. Мельничук // Вісник Академії управління МВС. – 2009. – № 2.
Інтернет-ресурси
- ссылка скрыта – Офіційний сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
- ссылка скрыта – Офіційний веб-сайт Верховної Ради України.
- a – Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)».
- Небеська М. С. Роль відомчих нормативних актів у правовому регулюванні діяльності ОВС щодо забезпечення прав і свобод людини у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки [Електронний ресурс] / С.М. Небеська. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2010_1/PB-1/PB-1_10.pdf.
15
ІІ. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ
Для зручності користування подаються визначення основних понять, що вивчаються при засвоєнні дисципліни.
Нормотворчість у сфері права – це державна діяльність, що завершує формування права, означає процес пізнання й оцінки правових потреб суспільства і держави, формування та прийняття правових актів уповноваженими суб`єктами в межах відповідних процедур; це основний шлях впливу на суспільні відносини, головний засіб надання праву юридичної сили.
Юридична техніка – це система принципів, засобів, прийомів, правових, логічних, мовностилістичних, структурних правил-вимог щодо підготовки текстів правових та індивідуальних актів, що застосовуються при виробленні і систематизації актів для забезпечення їх досконалості.
Нормотворча техніка – це система правил підготовки досконалих за формою, структурою і змістом нормативних правових актів та їх проектів
Відомча нормотворчість – це діяльність органів виконавчої влади, міністерств, комітетів, відомств щодо створення вторинних підзаконних нормативно-правових актів, що видаються у межах компетенції того чи іншого органу, та містять похідні норми права, що розкривають і конкретизують первинні норми права, приймаються на їх основі та спрямовані на їх виконання.
Документ — це результат відображення фактів, подій, явищ об’єктивної дійсності та розумової діяльності людини за допомогою письма, графіки, малюнка, фотографії, звукозапису на спеціальному матеріалі — папері, фотоплівці, магнітній і перфострічці, диску, перфокарті, дискеті тощо.
Юридичний документ — це письмовий акт, який складається згідно з правовими вимогами та містить правову інформацію (підтвердження прав, обов’язків або підтвердження юридичних фактів, подій чи дій, що тягнуть виникнення певних прав та обов’язків). Він є письмовим актом, який встановлює, розвиває, змінює чи припиняє певні правовідносини або фіксує юридично значущі факти й дії.
Правовий акт — це письмовий акт, виданий державним органом, установою, організацією, в якому міститься припис, обов’язковість виконання якого забезпечує держава; висловлює владні веління та спрямований на регулювання суспільних відносин.
Основні загальні риси правових актів:
Нормативно-правовий акт – офіційний письмовий документ, який приймається уповноваженим органом держави і встановлює, змінює, припиняє, конкретизує певну норму права.
Підзаконні нормативно-правові акти – це результат нормотворчої діяльності компетентних органів держави (їх посадових осіб), уповноважених на те державою громадських об’єднань по встановленню, впровадженню в дію, зміні чи відміні нормативних письмових документів, що розвивають чи деталізують окремі положення законів.
Відомчі акти – це підзаконні нормативні акти, які приймаються органами спеціальної компетенції (відомствами) і поширюються на організації та осіб, що входять до їх складу.
Індивідуальні правові акти - це акти державних органів, недержавних організацій, посадових осіб, що виражають рішення суду (вирок, наказ);
акти застосування права. Вони мають, як правило, разове застосування, адресуються конкретним особам або організаціям, є обов’язковими для виконання тільки ними.
Кримінально-процесуальним документом слід вважати документ, у якому відповідно до кримінально-процесуального закону засобами письмової мови зафіксована інформація, що безпосередньо відображає хід і результати діяльності суб’єктів кримінального судочинства, який містить правові висновки стосовно питань, що виникли під час досудового розслідування і судового слідства, і має певне правове значення.
Правотворча помилка – це результат недотримання правотворчим органом будь-яких загальноприйнятих правил, стандартів, вимог; відхилення від вимог юридичної техніки, логіки і граматики, яке понижує якість правового акта, викликає труднощі в тлумаченні його змісту, перешкоджає його реалізації на практиці
Помилки правозастосування – це результат необережного чи ненавмисного недотримання правозастосувачем будь-яких загальноприйнятих правил, вимог, стандартів; відхилення від вимог юридичної техніки, логіки, граматики, яке понижує якість акта правозастосування.
ІІІ. ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
Лекція є організуючим початком роботи слухачів магістратури. На лекціях розвивається інтерес до матеріалу, що вивчається, формується мотивація для подальшого самостійного вивчення курсу. На лекції розглядаються найбільш складні проблеми, розкриваються теоретичні положення, показується їх практичне значення, даються рекомендації для поглибленого вивчення предмета “Техніка нормотворчості”.
4.1. Техніка нормотворчості, її зміст та елементи. Нормотворча діяльність органів внутрішніх справ
Лекція – 2 години
Перелік проблемних питань, що складають сутність теми
1. Право, правотворчість, нормотворчість як правові явища та їх співвідношення.
2. Нормотворчість як правова форма реалізації функцій державою. Поняття і призначення відомчої нормотворчості.
3. Нормотворча діяльність органів внутрішніх справ: принципи, основні напрями, способи, особливості процедури.
4. Правове регулювання процесів створення та використання нормативних актів у системі МВС України.
- Юридична техніка як інструмент укладання текстів правових актів. Система засобів, прийомів і правил формування змісту нормативно-правових та індивідуальних актів
Лекція – 2 години
Перелік проблемних питань, що складають сутність теми
1. Юридична техніка як чинник ефективності правотворчої, правореалізаційної та правозастосовної діяльності.
2. Види юридичної техніки. Визначення понять “юридична техніка”, “правотворча техніка”, “законодавча техніка”, “нормотворча техніка” у нормативно-правових актах, наукових працях, лексикографічних джерелах.
3. Засоби і прийоми юридичної техніки, що використовуються при формуванні змісту нормативно-правових та індивідуальних актів.
4. Правила-вимоги юридичної техніки, що використовуються при формуванні змісту нормативно-правових та індивідуальних актів.
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРІВ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Семінари і практичні заняття дозволяють слухачам магістратури найкращим чином засвоїти матеріал найбільш важливих тем курсу «Техніка нормотворчості». Вони будуть проходити у формі обговорення найбільш суперечливих і проблемних питань, а також шляхом виконання завдань практичного характеру. Для успішної підготовки до занять рекомендується: мати зошит із конспектами лекцій; у зошиті обов’язково виконувати домашні (самостійні) завдання, обговорення яких буде здійснено на семінарі або практичному занятті; використовувати рекомендовану для кожної теми літературу, а також джерела, що не наведені у списку рекомендованих до вивчення; самостійно визначати суперечливі для юридичної науки і практики визначення понять, які формулюються вченими чи містяться у чинних нормативно-правових актах; самостійно обнаруживать помилки, що містяться в нормативно-правових чи індивідуальних актах; фіксувати питання, що викликають труднощі.
Семінари проводяться з тем, які зачіпають найбільш складні проблеми техніки нормотворчості. Вони покликані поглибити знання слухачів, навчити їх аргументувати теоретичні положення.
Практичні заняття проводяться за темами, які зачіпають проблеми техніки нормотворчості, що виникають на практиці. Вони покликані розширити знання слухачів, навчити їх застосовувати теоретичні положення у практичній діяльності.
На семінар або практичне заняття може бути підготовлено наукову доповідь, наукове повідомлення, реферат, тематика яких подана у навчально-методичному комплексі.
ІY. ТЕМАТИКА І ПЛАНИ СЕМІНАРІВ
4.2. Правова природа нормативно-правових та індивідуальних актів органів внутрішніх справ, їх класифікація
Семінар – 2 години
Перелік проблемних питань, що складають сутність теми
1. Визначення понять “документ”, “юридичний документ”, “правовий акт”, “нормативно-правовий акт”, “відомчий нормативно-правовий акт”, “індивідуальний акт” у державних стандартах, нормативно-правових актах, науковій літературі.
2. Класифікація юридичних документів.
3. Види нормативно-правових актів. Сфера застосування, призначення, види відомчих нормативних актів.
4. Юридична природа нормативно-правових та індивідуальних актів органів внутрішніх справ України: місце в ієрархії джерел права, основні класифікації та види.
Перелік ключових термінів і понять теми
Документ, юридичний документ, нормативно-правовий акт, відомчий нормативно-правовий акт, документи органів внутрішніх справ за напрямом діяльності, юридична природа актів
Теми рефератів
1. Роль і місце відомчих нормативних актів у механізмі правового регулювання.
2. Місце відомчих нормативних актів у структурі правових актів України.
3. Сфера застосування, призначення, види нормативно-правових та індивідуальних актів органів внутрішніх справ.
4. Систематизація нормативних та нідивідуальних актів як необхідна умова підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ.
5. Особливості нормотворчої діяльності органів внутрішніх справ України.
6. Місце нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України в ієрархії джерел права.
7. Нормативно-правовий акт як різновид юридичного документа.