Geum.ru

Національна академія наук україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Відомча тематика
Теоретико-методичні засади реформування науково-технічного потенціалу україни в контексті євроінтеграціних процесів
Дослідження інноваційних процесів як джерела синергізму в економіці: проблеми моделювання та використання в системах підготовки
Дослідження проблем трансформації наукового потенціалу нан україни з урахуванням кризових явищ в економіці україни
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Відомча тематика

  1. «ІСТОРІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ КОНТЕКСТІ» (затверджено постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 08.06.06 р., пр. №2), підготовлено рукопис «Наукові школи в НАН України» загальним обсягом 70 автор. арк., в якому вперше в узагальненому вигляді висвітлено історію зародження академічних наукових шкіл, їх еволюцію, внесок у науку, розкрито їх персональні склади, характерні особливості, значення для розвитку науки України, показано роль лідерів цих шкіл. Доведено, що 90 неформальних наукових академічних колективів на чолі з їх лідерами — відомими українськими ученими справді є науковими школами, відповідно до моделі сучасної школи, яка була розроблена у відділі (уточнена останнім часом) і нині є загальноприйнятою. Частина колективів (близько 30) вперше ідентифіковано як наукові школи, загалом близько 70 шкіл вперше описано. В результаті отримано ще один зріз історії академічної науки через призму наукових шкіл. Під час проведеного дослідження виявлено низку пріоритетних результатів, одержаних у школах, правильно проставлено акценти в ряді історичних фактах. Отже, рукопис містить 90 історичних сюжетів шкіл (Храмов Ю.О., Паллій В.М., Литвинко А.С., Гамалія В.М., Колтачихіна О.Ю.).



  1. «СОЦІОКУЛЬТУРНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ В ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ПІД ВПЛИВОМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ЗНАНЬ ТА ТЕХНОЛОГІЙ: ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ЗРУШЕННЯ, ПЕРЕВАГИ, НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ» (затверджена постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 21 січня 2010 р. № 6). Встановлено головні риси інформаційно-комунікаційних технологій як соціокультурного феномену, визначено поняттєву базу цього феномену, класифікацію технологій, етапи їх розвитку і суспільно-культурного впливу. Аналізуючи специфіку гуманітраного знання, встановлено, що прогрес наративної методології в психології, антропології, історичної науці, інших галузях соціогуманітарного знання пов’язаний з тим, що наративність притаманна людському тлумаченню світу, діям, соціальним інститутам. Програму наративізації науки слід розглядати як завдання перетворення концептів в технології конструювання соціальності. Доведено стимулюючий вплив інформаційно-комунікаційних технологій та методології інформатики на конвергенцію природознавства і гуманітаристики, на продуктивний діалог і співробітництво між природничонауковою і гуманітарними культурами. Виникнення міждисциплінарних і трансдисциплінарних наукових напрямків – кібернетики, теорії систем, синергетики, соціобіології, етології, екології, еволюційної епістемології, теорії геннокультурної коеволюції, когнітивної психології, теорії штучного інтелекту, що тісно пов’язані з інформаційно-комунікаційними технологіями, є свідченням того, що сучасне природознавство і гуманітаристика досліджують нову гібридну реальність і знаходять для цього нові трансдисциплінарні методи. Обмірковано революційний вплив інформатизації на природу наукового знання і форм його організації. Комп'ютеризація науки виступає інструментом вирішення протиріччя між отримуваним обсягом наукового знання і можливістю його ефективного використання. Інформатизація пронизує всі галузі наукового пізнання - від емпіричного до теоретичного рівня, активно бере участь в інтеграції різних галузей науки, у виникненні нових наук. Під впливом ІКТ кардинально змінюються методологія і практика наукового експерименту, моделювання, обгрунтування та підтвердження теорій. Вельми істотною є роль інформатики в процесі трансформації наукових знань в навчальні. Універсальність впливу ІКТ породжує низку нових проблем для наукознавства. Показано, що для освітньої системи України, що знаходиться в процесі реформування, пошука нової інноваційної моделі, більш ефективних форм організації навчального процессу, реалізації принципів відкритості, доступності та гибкості освіти, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, інформатизація навчального та управлінського середовища є нагальною потребою. Інформатизація стимулює процеси, що прискорюють децентралізацію освітньої системи, зростання самостійності навчальних закладів і мобільності викладачів та студентів. Під впливом інформатизації почалася радикальна трансформація методів, змісту і форм навчання, збагачується практика викладання та засвоєння знань. Отримані результати є результатами фундаментального рівня дослідження. Вони можуть бути використані в ході цілеспрямованого застосування логіко-методологічних засобів сучасної науки для аналізу різних станів наукового знання, передбачення можливих перспектив його розвитку, з метою уникнення кризових, проблемних ситуаций. Результати дослідження можуть представляти інтерес для науковців різних галузей знань і особливо для представників наукознавчого загалу, які цікавляться механізмами та інструментарієм інституціалізації наукових досягнень, а також використовуватися при розробці спецкурсів з філософії науки, філософських проблем природознавства, історії науки і культури (Онопрієнко В.І., Рижко Л.В., Чирков В.Г., Бессалова Т.В.).



  1. « ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІНИХ ПРОЦЕСІВ» (затверджена постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 21 січня 2010 р. № 6). Досліджено особливості та динаміку розвитку науково-технічного потенціалу України в останні роки (кадровий потенціал, фінансове забезпечення, рівеньінноваційної активності). Вплив економічної кризи на процеси науково-технологічного розвитку. Сутність процесів євроінтеграції у науково-технічній та економічній сферах. Проаналізовано динаміку показників, що відображають процеси євроінтеграції, зокрема показники Європейського інноваційного табло. Аналіз динаміки євроінтеграційних процесів у деяких сусідніх країнах, зокрема Росії та Білорусі, як основа для проведення порівняльного аналізу. Запропонована робота спрямована в першу чергу на вивчення проблем розвитку саме науково-технологічної сфери, аналіз її внутрішніх перетворень та пошук можливостей ефективного використання науково-технічного потенціалу у нових умовах. Для успішного виконання теми було використано методи системного аналізу, статистичної обробки інформації, експертного аналізу варіантів та інші. Оцінка науково-технічного рівня - немає аналогів в Україні. Наукові та практичні результати полягають у розробці відповідних рекомендацій в контексті євроінтеграційних процесів щодо реформування науково-технічної системи України (Єгоров І.Ю., Кавуненко Л.П., Лобанова Л.С., Ісакова Н.Б., Грига В.Ю.).



  1. « ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЯК ДЖЕРЕЛА СИНЕРГІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ: ПРОБЛЕМИ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ В СИСТЕМАХ ПІДГОТОВКИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ» (затверджена постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 08.06.06 р., пр. №2), розроблено принципи державної підтримки територіальних інноваційних утворень кластерного типу, які дозволяють цілеспрямовано формувати регіональні інноваційні пріоритети, планувати реструктуризацію економіки регіону, здійснювати моніторинг регіональних програм соціально-економічного розвитку з використанням сучасних інформаційних технологій. Запропоновані принципи укладені в основу Меморандуму співробітництва ЦДПІН ім.Г.М.Доброва НАН України та Житомирської обласної Державної адміністрації, який підписаний в кінці грудня 2010 року директором Центру та Губернатором області (Маліцький Б.А., Соловйов В.П., Сенченко В.В.). Узагальнено особливості розвитку територіальної структури національної економіки за рівнем економічної привабливості регіональних економік упродовж 1990-2005 років на основі використання модифікованого автором методу вроцлавської таксономії. Виявлено характерні ознаки деформації національної економіки за вказаний період, а також наявність ознак економічних кластерів у межах територій, що охоплюються регіональними науковими центрами НАН України та Центрально-Київським економічним районом. (Для зручності аналізу регіони, що не охоплюються жодним регіональним науковим центром зведено до умовного Центрально-Київського економічного району. Сюди входять: м.Київ, Черкаська, Вінницька, Чернігівська, Київська, Житомирська області). (Головатюк В.М.). Виявлено сутнісні взаємозв’язки ключових детермінант інноваційного процесу «освіта-дослідження-інвестиції-виробництво» у системі розробки та прийняття виважених управлінських рішень щодо інституціональних змін в системі управління регіональним інноваційним розвитком (Кот О.В.). Запропоновано технологію прийняття управлінських рішень в економічній системі на основі проблемно-орієнтованої організації обміну інформацією між джерелом постановки завдання про прийняття рішення особою, що приймає рішення, виконавцем рішення та потенціальним споживачем результатів рішень (Чирков В.Г,).



  1. « ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАН УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ КРИЗОВИХ ЯВИЩ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ» (затверджена постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 28 травня 2010 р. № 5), на основі існуючих методологічних підходів і застосування вебометричних методів аналізу для здійснення моніторингу в сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, виявлено тенденції зростання обсягів як теоретичних, так і прикладних досліджень, а також тенденцію динамічного поширення практики використання вебометрії з метою оцінювання розвитку наукового потенціалу і результативності науки на інституціональному, державному і глобальному ієрархічних рівнях. Проаналізовано методичні підходи, що застосовуються у світових наукометричних веб-пошукових системах і базах даних (“Scopus”, “Google-scholar”, “WebofSciens”) та рейтингових системах (“Academic Ranking of World Universities”, “Ranking Web of World Research Centers”, “Performance Ranking of Scientific Papers for World Universities”, “SCImago Institutions Rankings”, “The Top American Research Universities”, “Рейтинг сайтов научных учреждений СО РАН”). Порівняно можливості і обмеження їх застосування, передусім з точки зору релевантного представлення наукових публікацій вітчизняних авторів. Зроблено висновок, що на сьогодні не існує ні вітчизняної, ні зарубіжної повної бібліографічної бази даних публікацій українських вчених, доступної в Web. Тому будь-які наукометричні оцінки повинні бути співвіднесені з обмеженнями вибраної інформаційної системи, причому як щодо механізму формування індексу пошукової машини чи бази даних, так і особливостей застосованих в них алгоритмів роботи машинних ідентифікаторів. Безумовною потребою виступають завдання створення повних бібліографій наукових праць на платформі „Українського реферативного журналу. На основі здійснення огляду сучасних методологічних підходів щодо застосування бібліометричних методів для оцінювання результативності наукових установ та укладанню бібліографії наукової літератури з проблеми (1996-2009 рр.). показано, що в сучасній практиці оцінювання найбільшого поширення набули такі бібліометричні індикатори як кількість статей в рецензуємих наукових журналах, частка цитованих публікацій, індекс Гірша та імпакт-фактор журналу. Досліджено представленість і рейтинг наукових установ Відділення інформатики НАН України за цими індикаторами в наукометричній базі даних “Scopus”. Доведено, що механістичне використання машинного пошуку в даній веб-інформаційній системі не дає повних і релевантних результатів. Необхідним методичним етапом оцінювання стає попередня розробка і апробація алгоритму пошуку, зокрема визначення пошукового завдання (ключа) в залежності від формату мета-даних публікації, що застосовується авторами і машинним ідентифікатором. Розроблено пропозиції щодо застосування бібліометричних індикаторів для оцінювання результативності наукових установ НАН України (Грачев О.О., Рибачук В.П., Віденіна Н.Г., Донець Ф.Д.).



  1. «РОЗРОБКА МЕТОДОЛОГІЇ ТА МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТВОРЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ЕКСПЕРТНОЇ СИСТЕМИ НАН УКРАЇНИ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ» (затверджено постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 06 червня 2008, пр.№3). В контексті пошуку найбільш перспективних напрямів обміну технологіями між Україною і Білоруссю розроблено проблемно-орієнтовану опитувальну анкету, за якою опитані спеціалісти з кількох інститутів НАН України, а також з Білорусі. Перший тур опитування дозволив виявити кілька десятків напрямів посилення товарообміну, обміну технологіями, виробничої кооперації обох країн в науково-технологічній та інноваційній сфері. Їх уточнення і рейтингування має бути здійснено в наступних турах. В межах співпраці з Інститутом проблем математичних машин і систем по створенню програмного забезпечення системи прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України сформульовано принципи використання ситуаційного центру у форсайтних дослідженнях. (Попович О.С., Мех. О.А., Онопрієнко М.В., Велентейчик Т.М.).