Geum.ru

Національна академія наук україни

Вид материалаДокументы

Содержание


І. Найважливіші досягнення в галузі природничих, соціогуманітарних та технічних наук Проекти Державного фонду фундаментальних до
Теоретико-методичні засади ефективного функціонування національної інноваційної системи (на прикладі країн, що розвиваються)
Програмно-цільова та конкурсна тематика НАН України
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

І. Найважливіші досягнення в галузі природничих, соціогуманітарних та технічних наук

Проекти Державного фонду фундаментальних досліджень

  1. «НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ ТА БІЛОРУСІ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПАРИТЕТНЕ ЗРОСТАННЯ ЧАСТКИ ІННОВАЦІЙНОЇ (ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОЇ) ПРОДУКЦІЇ У ВЗАЄМНОМУ ТОВАРООБІГУ КРАЇН» (затверджено наказами Міністерства освіти і науки України від 19.03.2009р. № 256 та від 14.05.2009р. № 401): виконані дослідження світових та міжнародних підходів та розроблено методологічні підходи до обчислення рівня наукоємності та угруповання галузей української промисловості. Наукова значимість дослідження полягає в тому, що вперше розроблено методологію оцінювання наукоємності української промисловості на галузевому рівні з сукупним урахуванням науково-технічного, інноваційного і виробничого потенціалів в рамках діючих показників державної статистики. Практична значимість полягае у здійснені на основі розробленої методології авторських розрахунків та оцінки наукоємності об'єктів промисловості Україна за показниками 2008 року. Встановлено, що група з низьким рівнем наукоємності притягує більше трьох чвертей інноваційних витрат і випускає 87% усієї продукції промисловості (навіть при вилученні з розгляду видобувних галузей та виробництва електроенергії, газу і води на її частку прийде 62,6%). Ненабагато краще становище в реалізації інноваційної політики: дві провідні групи об'єктів високотехнологічні та середньо-високотехнологічні галузі української промисловості сукупно акумулюють менше 7% національних інноваційних витрат по промисловості, а інноваційні витрати науково-технічної спрямованості ледь перевищили рівень 15%. Таким чином, слід говорити про низький потенціал практичного розвитку цих передових галузей в Україні. Виконані дослідження вказують на необхідність узгодження в країні науково-технічної та інноваційної політики для забезпечення стратегії структурної перебудови обробної промисловості України. (Маліцький Б.А., Соловйов В.П., Попович О.С., Денисюк В.А., Булкін І.О.)



  1. « ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ (НА ПРИКЛАДІ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ)» (затверджена наказом МОН України №29 від 29 січня 2010 - грант Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених на 2009 рік)

Характеристика рівня дослідження – не існує аналогів в України. Наукова значимість полягає в тому, що вперше в Україні зроблена спроба узагальнення особливостей національних інноваційних систем країн, що розвиваються. Практична значимість полягає у розробці рекомендацій щодо формування ефективної національної інноваційної системи, які можуть бути використані центральними та місцевими органами влади з метою удосконалення інноваційною політики. Також результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі вищих навчальних закладів при викладанні курсів з інноваційної діяльності. Встановлено, що для країн, що розвиваються, найважливішим, з погляду розбудови ефективної НІС, є розвиток власних можливостей поглинання технологій, тобто їхня здатність залучати в країну нові технології, досліджувати, впроваджувати їх, а також пов’язані з ними практики й досвід розвинених країн. Причому придбання іноземних технологій з подальшою їх адаптацією до місцевих умов є ключовим елементом стратегії розвитку технологій в країнах, що розвиваються. Виконане дослідження показує, що в Україні недостатньо використано можливості технологічного навчання, що має стати предметом державної політики у сфері інноваційної та науково-технологічної діяльності. А подальший розвиток НІС України повинен передбачати розвиток інноваційної інфраструктури, зокрема центрів трансферу технологій та інших організацій, що сприятимуть налагодженню зв’язків між підприємствами, науковими установами та державними органами (Грига В.Ю.. Красовська О.В., Чехун В.О.).

Програмно-цільова та конкурсна тематика НАН України

  1. «НАУКОВЕ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗРОБЛЕННЯ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СИСТЕМНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ ПРОГНОЗІВ ВПЛИВУ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА» (затверджено постановою Бюро Відділення інформатики НАН України від 17.01.07 р., пр. № 6).

Запропоновано організаційно-методичні принципи функціонування регіональної системи інформаційно-аналітичної підтримки розвитку інноваційно активних малих та середніх підприємств (МСП) на базі сучасних мережевих технологій. Розроблено рекомендації щодо стандартизованого опису діяльності МСП для розміщення їх технологічних профілів на порталі консорціуму EEN-UN (Європейської мережі підприємств Європейського Союзу). Для експериментальної апробації пропозицій обрано Житомирську область (Соловйов В.П., Сенченко В.В., Казьміна О.П., Кот О.В.).

В межах розвитку ідей фізико-хімічної інформатики запропоновано ряд прогресивних технологій з керованого синтезу та діагностиці властивостей речовин, що дозволяє вирішувати прикладні завдання на стику наук, зокрема, енерго- і ресурсозбереженню, дешифрації прихованих обєктів тощо (Богорош О.Т., Соловйов В.П.)

Визначено поняття «високотехнологічні товари виробничого призначення» (ВТТ ВП). Сформовано Перелік високотехнологічних товарів виробничого призначення, якій складається із 112 номенклатурних позицій за УКТ ЗЕД на базі таких міжнародних стандартів, як Класифікація за широкими економічними категоріями ООН та Перелік високотехнологічних товарів ОЕСР. Проаналізовано існуючі теоретико-методологічні підходи економіко-математичного моделювання впливу імпорту ВТТ ВП на економічне зростання країн-реципієнтів та емпіричні дослідження залежності між імпортом ВТТ ВП та результатами діяльності промислових секторів, що їх споживають (Саліхова О.Б.).