Geum.ru

Методичні рекомендації написання курсових робіт > Теми курсових робіт: Тема Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі…12 Тема 2 Об’єкт злочину

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Тема 16. поняття співучасті та її форми
Методичні рекомендації
Основний та додатковий списки літератури та матеріали судової практики
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Х Х Х


Иванов В. Добровольный отказ от совершения преступления при соучастии // Сов. юстиция. – 1992. – №23-24. – С. 10,11.

Иванов В.Д. Понятие добровольного отказа от начатой преступной деятельности // Правоведение. – 1992. – №1. – С. 60-63.

Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. Часть вторая. Виды соуча­стников и формы участия в преступной деятельности / Под ред. канд. юрид. наук М.А. Ефимова. – Свердловск, 1962. – 276 с.


ТЕМА 16. ПОНЯТТЯ СПІВУЧАСТІ ТА ЇЇ ФОРМИ

План
  1. Поняття співучасті у злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
  2. Форми співучасті за об’єктивними ознаками:

а) проста співучасть – співвиконавство;

б) складна співучасть – співучасть з розподілом ролей.
  1. Форми співучасті за суб’єктивними ознаками:

а) співучасть без попередньої змови;

б) співучасть за попередньою змовою;

в) організована група;

г) злочинна організація.
  1. Особливості відповідальності при різних формах співучасті.

Методичні рекомендації:


При характеристиці поняття співучасті необхідно ретельно проаналізувати положення, сформульовані в ст. 26 КК України. При цьому слід розкрити об’єктивні (участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні злочину та спільність їх дій) та суб’єктивні (спільність умислу) ознаки співучасті в злочині, а також показати значення цього інституту в кримінальному праві. Особливу увагу слід приділити аналізу ознак спільності дій та спільності умислу співучасників злочину.

Приступаючи до аналізу форм співучасті, слід показати, на підставі яких критеріїв співучасть поділяється на форми.

Аналізуючи форми співучасті за об’єктивними ознаками (за характером ролі, яку виконують співучасники у злочині), необхідно докладно охарактеризувати просту співучасть – співвиконавство, враховуючи те, що при цій формі співучасті кожний із співучасників є виконавцем злочину, тобто своїми безпосередніми діями виконує ознаки об’єктивної сторони конкретного складу злочину. При цьому виконавцем є не тільки той, хто повністю виконує об’єктивну сторону злочину, але й та особа, яка безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчиняє хоча б частину діяння, яке описане у диспозиції статті Особливої частини КК. З цього питання бажано навести приклади з судової практики.

Розглядаючи співучасть з розподілом ролей, слід показати, що тут лише виконавець (співвиконавці) безпосередньо виконує об’єктивну сторону злочину, а інші співучасники (організатор, підбурювач, пособник) діють “через” виконавця, тобто об’єктивізують свій злочинний намір у діянні виконавця.

Аналізуючи форми співучасті за суб’єктивними ознаками (за ступенем стійкості зв’язків між співучасниками), треба звернутись до ст.28 КК та показати, що, хоча співучасть і передбачає домовленість поміж співучасниками, однак ця домовленість може бути досягнута не тільки перед, але й у процесі вже розпочатого злочину, за відсутністю попередньої змови про це (ч.1 ст.28).

Розглядаючи співучасть за попередньою змовою ч.2 ст.28 КК, слід враховувати, що при цій формі співучасті домовленість (змова) про спільне вчинення злочину повинна відбутися заздалегідь, тобто до початку вчинення злочину. Слід звернути увагу на те, як у теорії кримінального права та судовій практиці визначається поняття “попередня змова”.

Особливу увагу важливо приділити аналізу ознак організованої групи ч.3 ст.28 КК, враховуючи, що ця форма співучасті має місце лише там, де декілька осіб (три і більше) заздалегідь зорганізувалися у стійке злочинне об’єднання для спільного вчинення одного або кількох злочинів. Далі слід показати, у чому полягає специфіка цієї форми співучасті. Розглядаючи поняття злочинної організації (ч.4 ст. 28 КК) треба назвати її ознаки і показати, чим вона відрізняється від інших форм співучасті.

Завершуючи роботу, необхідно, проаналізувавши ст. ст. 29, 30 КК, розглянути питання про відповідальність співучасників при різних формах співучасті; треба показати, як вирішується питання про кваліфікацію дій співучасників при співвиконавстві, співучасті з розподілом ролей, при вчиненні злочину за попередньою змовою, групою осіб та при скоєнні злочину організованою групою чи злочинною організацією.

Основний та додатковий списки літератури

та матеріали судової практики:


Бажанов М.И. Понятие организованной преступной группы и пре­ступной организации // Збірник наукових праць Харківського Центру вивчення організованої злочинності. Випуск перший. – Харків, Харківський Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, 2000. – С. 7–25.

Бурчак Ф. Г. Соучастие: социальное, криминологическое и правовые проблемы. – Киев: Выща шк., 1986.

Бурчак Ф. Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву. – Киев: Наукова думка, 1969.

Гришаев П. И., Кригер Г. А. Соучастие по советскому уголовному праву.– М.: Госюриздат, 1959.

Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины: Уч. пособие. – Х.: Изд. Рубикон. – 1997. – 102 с.

Демидова Л. М. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації. – Х.: СПД ФО Вапнярчук Н. М.. 2005.

Ковалев М.И. Соучастие в преступлении. Часть первая. Понятие соучастия. – Свердловск, 1960.

Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України: Наук.–практ. посіб. – К.: Вища шк.., 2001.

Тельнов П. Ф. Ответственность за соучастие в преступлении. – М.: Юрид. лит., 1974.

Хавронюк М., Мельник Н. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації (кримінально–правовий аспект) // Право України. – 2000 – № 4 – с.59–64.