На жаль чи на щастя, не зможу розповісти зворушливої легенди, як увійшов у моє життя образ Тараса Шевченка

Вид материалаДокументы

Содержание


Може, саме Карла Брюллова згадував Тарас Шевченко, коли писав: Для чого в світі живемо
Ніжинські гостини...
У седневі, в лизогубів
Як хліб, як сонце, як повітря...
Незгасне світло слова
На священну висоту
Влада шевченка
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Ще хочу сказати ось що. Як важливо, коли з’являються люди, яким чужа біда не байдужа. Не знаю, як склалася б доля Шевченка, якби випадок не звів його з особистостями, яких Бог обдарував розумом, любов’ю і милосердям. Звичайно, Шевченко неодмінно відбувся б і сам собою, бо такий талант у скриньку не сховаєш, але все ж таки дуже важливо, коли поруч порядні і вірні люди, які допомагають не тільки словом, а й ділом. Мені дуже подобається художник Брюллов, а його “Останній день Помпеї” досі вражає уяву. Це зовсім інша розмова, але ж саме Брюллов брав участь у викупі Шевченка з кріпацтва, і це мені до серця. Брюллов виявився не тільки великим художником, а й великим гуманістом, і цього нам, українцям, не треба забувати ніколи.

Содержание