Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property
| Вид материала | Книга |
- Intellectual property fundamentals summary of the lecture, 20.48kb.
- Правила составления, оформления заявки на выдачу патента (свидетельства) Patenting, 838.35kb.
- Доклад по основным результатам реализации в Узбекистане Программы tacis «Статистика, 180.96kb.
- Программа tacis-democracy Европейского Союза, в партнерстве с организацией Deutsch-Russischer, 2510.81kb.
- The property right as a basis of functioning of any lawful state always submits, 194.75kb.
- Ch specifies on to, that on the row of questions single approaches were formed to the, 295.82kb.
- Книга представляет собой курс лекций, прочитанный в Новосибирском государственном университете, 1064.29kb.
- Обработка и передача изображений, 203.92kb.
- Семинары в Академии предпринимательства по линии tacis в 1995-1996гг с получением сертификата, 19.41kb.
- Тема итого, 43.79kb.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
с) були дотримані всі митні формальності.
Гарантія повинна бути достатньою для захисту інтересів правоволодільця. Призначення цієї гарантії не впливає на інші можливості клопотань, які має правоволоділець. У разі, якщо до компетентних органів для прийняття рішення по суті звернулися інакше, ніж за ініціативою володільця патенту, володільця сертифікату або володільця права на рисунки чи моделі, ця гарантія не надається, якщо цей володілець не заявив право подавати позов до суду протягом двадцяти робочих днів від моменту одержання ним повідомлення про відмову арешту або затримання. В разі застосування параграфа 1, другий абзац, цей строк може бути продовжений максимум на тридцять робочих днів».
12. Назву розділу V замінено на наступний текст:
«Положення застосовні до товарів, що визнаються як товари, які завдають шкоди праву інтелектуальної власності».
13. Стаття 8 замінена на наступний текст: «Стаття 8
1. Не завдаючи шкоди іншим способам клопотань, до яких може вдатися правововолоділець, держави-члени вживають заходи, необхідні, щоб дозволити компетентним органам:
a) як правило, і відповідно до чинних положень державного законодавства, знищувати товари, визнані товарами, зазначеними в статті 1, параграф 2, пункт а), або вміщувати їх поза торговельною мережею для уникнення завдання шкоди правоволодільцю, і все це без будь-якої компенсації і без будь-яких витрат з Державної скарбниці;
b) вживати відносно цих товарів будь-які інші заходи, метою яких є дійсно позбавити зацікавлених осіб одержання економічного прибутку від операції. Якщо не вважати особливі випадки, то не вважається таким, що має відповідний ефект, просте усунення марки, незаконно проставленої на фальсифікованих товарах.
2. Товари, зазначені у статті 1, параграф 2, пункт а), можуть стати предметом відмови на користь Державного казначейства. В цьому разі застосовується параграф 1, пункт а).
3. Крім відомостей, повідомлених відповідно до статті 6, параграф 2, другий абзац і згідно з передбаченими ними умовами, митний офіс або компетентна служба інформує, за його проханням, правоволодільця про найменування і адресу відправника, імпортера або експортера і виробника товарів, визнаних товарами, зазначеними в статті 1, параграф 2, пункт а), а також про кількість товарів, про які йдеться».
14. У статті 9, параграфи 1 і 2 замінені на наступний текст: «1. Прийняття запиту, складеного відповідно до статті 3, параграф 2, дає правоволодільцю право на відшкодування в разі, якщо товари, зазначені у статті 1, параграф 2, пункт а), уникнули б митного офісу шляхом відміни затримання або відсутності стримуючого заходу, відповідно до статті 6, параграф 1, тільки на умовах, передбачених законодавством держави-члена, в якій був зроблений запит, або коли цей запит був зроблений відповідно до статті 3, параграф 1, другий абзац, на умовах, передбачених законодавством держави-члена, в якій ці товари уникнули контролю митного офісу.
61
КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________
2. Здійснення митним офісом або іншою уповноваженою на те службою ком-петенцій, які на них покладені для боротьби проти товарів, зазначених у статті 1, параграф 2, пункт а), і в статті 4, у разі шкоди, зазнаної цими особами внаслідок їх втручання, тільки на умовах, передбачених законодавством держави-члена, в якій був зроблений запит або коли цей запит, зроблений відповідно до статті 3, параграф 1, другий абзац, на умовах, передбачених законодавством держави-члена, в якій завдана шкода».
15. У статті 11, друга фраза замінена наступним текстом: «Ці санкції повинні мати ефективний, пропорційний і застережний характер».
Стаття 2
Цей Регламент вступає в силу на наступний день після його опублікування в Офіційних відомостях Європейського Співтовариства.
Він набуває чинності з 1 липня 1999 року.
Цей Регламент обов'язковий у всіх своїх елементах і безпосередньо застосовний у всіх державах-членах.
62
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
ДИРЕКТИВА 89/552 ЄЕС РАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА
від 3 жовтня 1989 року,
спрямована на координацію деяких адміністративних,
нормативних і законодавчих положень держав-членів,
що відносяться до телемовної діяльності
(«Телебачення без кордонів»)
Рада Європейського Співтовариства,
Відповідно до Договору про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС), зокрема, його статей 57 (2) і 66, Враховуючи пропозицію Комісії, У співробітництві з Європейським Парламентом, Зважаючи на думку Комітету з економічних і соціальних питань,
(1) Оскільки цілі Співтовариства, викладені в Договорі, полягають у здійсненні постійного зближення європейських народів, встановленні тісних зв'язків між державами, які входять до Співтовариства, забезпеченні економічного і соціального прогресу держав шляхом усунення бар'єрів, що розділяють Європу, реалізації зусиль, спрямованих на поліпшення життя її народів, а також збереженні та зміцненні миру і свободи;
(2) Оскільки Договір передбачає створення спільного ринку, який усуває перешкоди між державами-членами, що заважають вільному обміну послугами, і встановлює режим, який забезпечує здорову конкуренцію;
(3) Оскільки передачі завдяки сучасній техніці не «визнають» кордонів і є одним із засобів, що дозволяє досягнути цілей, визначених Співтовариством;
(4) Оскільки необхідно вжити заходів, які забезпечують перехід від національних ринків до спільного ринку виробництва і розповсюдження програм та створюють умови для добросовісної конкуренції без шкоди для діяльності в інтересах суспільства, яка припадає на організації телевізійного мовлення;
(5) Оскільки Рада Європи затвердила Європейську конвенцію з телевізійного транскордонного мовлення;
(6) Оскільки Договір передбачає прийняття директив з метою координації постанов, призначених для полегшення доступу до неоплачуваної діяльності (на громадських засадах);
(7) Оскільки телевізійне мовлення в нормальних умовах є послугою з точки зору Договору;
(8) Оскільки Договір передбачає вільне переміщення всіх послуг, що надаються звично за певну плату, пов'язану без винятку з їх культурним або іншим змістом, і без обмеження щодо громадян держав-членів, які проживають у країні Співтовариства, що не є адресатом (одержувачем) послуги;
(9) Оскільки це право, застосовне до мовлення і розповсюдження телевізійних послуг, також є особливим виявом, відповідно до права Співтовариства, більш загального принципу, а саме свободи виявлення, як це випливає з статті 10 (1)
63
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________
Конвенції про охорону прав людини та її основних свобод, ратифікованої всіма державами-членами;
(10) Оскільки через цю обставину прийняття директив, які стосуються діяльності щодо передачі і розповсюдження програм телемовлення, повинно забезпечувати вільне проведення цієї діяльності у світлі зазначеної статті за умови тільки тих обмежень, які передбачені параграфом 2 тієї ж статті і статтею 56 (1) Договору;
(11) Оскільки адміністративні, нормативні і законодавчі постанови, застосовні державами-членами до здійснення телевізійного і кабельного мовлення, мають відмінності, при цьому деякі з них перешкоджають вільному обміну передач у Співтоваристві і спотворюють правила конкурентної гри всередині спільного ринку;
(12) Оскільки всі ці перешкоди вільному мовленню всередині Співтовариства повинні бути, відповідно до Договору, усунені;
(13) Оскільки усунення повинні відбуватися паралельно з координацією тих законодавчих актів, які можуть бути застосовані;
(14) Оскільки метою усунення повинно бути поліпшення здійснення професійної діяльності, а якщо говорити в більш широкому розумінні, то здійснення вільного руху інформації, ідей всередині Співтовариства;
(15) Оскільки віднині необхідно і достатньо, щоб усі передачі здійснювалися з дотриманням законодавства тієї держави-члена, звідки вони передаються;
(16) Оскільки ця Директива передбачає мінімальні положення, необхідні для забезпечення вільного поширення передач;
(17) Оскільки з цієї причини вона не зачіпає повноважень, які мають держа-ви-члени та їх владні структури стосовно організації, — включаючи системи надання, адміністративного дозволу або оподаткування, — і фінансування передач, а також змісту програм;
(18) Оскільки незалежність культурної еволюції від однієї держави-члена до іншої і культурна багатогранність Співтовариства залишаються таким чином збереженими;
(19) Оскільки необхідно, щоб у межах спільного ринку всі передачі, які ведуться із Співтовариства і призначені для приймання в ньому ж, а саме передачі, призначені для іншої держави-члена, дотримувалися законодавства, яке застосовується до передач, призначених для невизначеного кола осіб держави-члена, звідки ведуться передачі, а також дотримувалися положень цієї Директиви;
(20) Оскільки, однак, держава-член, яка приймає передачі, може як виняток і за певних умов тимчасово призупинити ретрансляцію телемовлення;
(21) Оскільки основною турботою держав-членів є уникнення актів, що завдають шкоди вільному рухові і комерції телевізійного мовлення або можуть сприяти створенню домінуючих позицій, які обмежують плюралізм і свободу телевізійної, а також взагалі всієї інформації;
(22) Оскільки ця Директива, обмежуючись регламентом, спрямованим спеціально на телевізійне мовлення, не визначає питання про чинні акти Співтовариства з уніфікації або майбутні акти, мета яких полягає в тому, щоб змусити дотримуватися вимог щодо захисту споживачів, добросовісності комерційних угод та конкуренції;
64
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
(23) Оскільки координація разом з тим необхідна для забезпечення особам і промисловим виробникам телевізійних програм культурного призначення більш вільного доступу до професії та до її реалізації;
(24) Оскільки мінімальні вимоги, які можна ставити до всіх телевізійних програм Співтовариства, приватних або громадських, стосовно аудіовізуальної продукції є засобом, що дозволяє здійснювати виробництво, незалежне виробництво і розповсюдження стосовно зазначених видів промисловості, і доповнюють інші документи, які вже запропоновані або будуть запропоновані в цьому напрямку;
(25) Оскільки віднині необхідно втілювати в життя створення ринків, які мали б достатні розміри для того, щоб телевізійна продукція держав-членів могла погашати необхідні інвестиції, але не лише за рахунок створення загальних правил, що відкривають національні ринки один одному, а також і за рахунок їх відкриття (кожного разу, коли це можливо) належними для цього способами, щоб європейська продукція займала переважну частину телевізійних програм держав-членів;
(26) Оскільки для застосування цих правил і досягнення поставлених цілей держави-члени повинні зробити доповіді в Комісії щодо тієї частки, яку ця Директива передбачає зарезервувати для європейських творів і для незалежної продукції;
(27) Оскільки для розрахунку цієї частки необхідно врахувати особливий стан Еллінської Республіки (Греції) і Португальської республіки; Комісія повинна довести доповідь кожної держави-члена до відома інших, додавши до неї за необхідності відзив з врахуванням прогресу, досягнутого за попередні роки, обсягу, який займають у складанні програм твори першої передачі, особливих умов нових організацій телемовлення і специфічної ситуації країн з малою потужністю аудіовізуального виробництва або з обмеженим лінгвістичним простором;
(28) Оскільки для вищезазначених цілей необхідно визначити поняття «європейський твір», не відкидаючи можливості держав-членів уточнити це визначення стосовно організацій телевізійного мовлення, що відносяться до їх компетенції відповідно до статті 3(1), дотримуючись права Співтовариства і враховуючи цілі цієї Директиви;
(29) Оскільки необхідно запроваджувати інструменти та процедури, відповідні і узгоджені із правом Співтовариства, які сприяють здійсненню цих цілей, маючи на увазі вжиття належних заходів, щоб підтримати діяльність і розвиток європейського аудіовізуального виробництва і його розповсюдження, особливо в країнах з малою потужністю цього виробництва або з обмеженим лінгвістичним простором;
(30) Оскільки національні засоби підтримки розвитку європейського виробництва також можуть бути використані в тій мірі, в якій вони відповідають праву Співтовариства;
(31) Оскільки передача, по можливості, певної частки незалежних творів по телебаченню, створених незалежними продюсерами телемовних організацій, сприяє виникненню нових джерел телевізійної продукції, а саме створенню невеликих і середніх підприємств;
(32) Оскільки внаслідок цього виникнуть нові можливості і нові ринки збуту для творчості, для професій, пов'язаних з культурою, і для працівників у галузі
51-319
65
КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________
культури; визначаючи поняття «незалежний продюсер», держави-члени повинні будуть врахувати цю обставину і для цього — звернути максимум уваги на невеликі і середні підприємства і прослідкувати за тим, щоб стала можливою фінансова участь дочірніх компаній щодо спільного виробництва радіомовними організаціями;
(33) Оскільки необхідні заходи для того, щоб держави-члени могли прослідкувати певну хронологію між першою кінематографічною передачею твору і першою телевізійною передачею;
(34) Оскільки з метою активного просування тієї або іншої мови держави-члени повинні зберігати право встановлювати більш суворі або більш детальні правила залежно від лінгвістичних критеріїв, тим більше, що ці правила базуються на праві Співтовариства і не можуть застосовуватися до ретрансляції програм, створених в інших державах-членах;
(35) Оскільки для повного і адекватного забезпечення захисту інтересів споживачів, якими є телеглядачі, необхідно, щоб телереклама підпадала під певну кількість мінімальних норм і критеріїв, і щоб держави-члени мали право встановлювати більш суворі і більш детальні правила, а в деяких випадках — інші умови для телевізійних організацій, які перебувають у їх віданні;
(36) Оскільки при дотриманні права Співтовариства держави-члени повинні мати можливість встановлювати для передач, призначених виключно для національної категорії і які не можуть бути прийняті, прямо або опосередковано, в одній або в кількох державах-членах, інші умови стосовно рекламних вставок та інших обмежень до обсягу реклами, щоб сприяти цьому типу передач;
(37) Оскільки необхідно заборонити будь-яку рекламу сигарет та інших тютюнових виробів, включаючи опосередковані форми реклами, які без прямого нагадування про продукт намагаються обійти заборону на рекламу, використовуючи назви марки, символів або інших розпізнавальних рис тютюнових виробів або підприємств, діяльність яких відома або основна діяльність яких пов'язана з виробництвом чи продажем таких виробів;
(38) Оскільки необхідно також заборонити будь-яку телевізійну рекламу лікування і медикаментів, що надаються тільки за приписом лікаря у державі-члені, у віданні якої перебуває телемовна організація, і крім того передбачити суворі критерії в галузі телереклами алкогольної продукції;
(39) Оскільки роль спонсорства у фінансуванні програм постійно зростає, необхідно розробити в цій галузі відповідні правила;
(40) Оскільки, крім того, необхідно передбачити правила щодо захисту фізичного, інтелектуального і морального розвитку неповнолітніх у програмах і телевізійній рекламі;
(41) Оскільки якщо телевізійні організації нормально слідкують за тим, щоб їх передачі добросовісно (лояльно) подавали факти і події, необхідно підпорядкувати їх чітким зобов'язанням стосовно права на опублікування спростування або на прийняття рівноцінних заходів, щоб кожна людина, законним правам якої було завдано шкоди в результаті висловленого в телевізійній передачі твердження, могла б подати відповідні вимоги (претензію),
приймає цю Директиву:
66
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
РОЗДІЛ І
Визначення
Стаття 1
Згідно з даною Директивою розуміють під:
a) «телевізійним мовленням» первинну передачу, бездротову або по проводах, наземну або через супутник, кодовану або ні, телевізійних програм, призначених для невизначеного кола осіб. Мається на увазі обмін програм між підприємствами з метою ретрансляції для споживачів. Не маються на увазі служби зв'язку, що постачають за індивідуальним запитом елементи інформації або такі послуги, як телекопіювання, електронні банки даних та інші подібні послуги;
b) «телевізійною рекламою» будь-яку форму телесповіщення за певну винагороду або плату, що вноситься державним або приватним підприємством у межах комерційної, промислової і кустарної діяльності або вільної професії з метою надання за плату товарів або послуг, включаючи нерухомість, права і облігації. За винятком цілей, зазначених у статті 18, це не включає прямі пропозиції споживачам з метою продажу, купівлі або прокату виробів або з метою надання послуг за винагороду;
c) «підпільною рекламою» словесне або візуальне подання товарів, послуг, найменування, марки або діяльності виробника товарів або виробника послуг у програмах, коли це подання робиться навмисно телевізійною організацією з рекламною метою і може ввести споживачів в оману стосовно природи такого подання. Подання розглядається навмисним, коли воно здійснюється за винагороду або відповідну плату;
d) «спонсорством» будь-який внесок приватного або державного підприємства, яке не займається радіомовною діяльністю або діяльністю по створенню аудіовізуальних творів, до фінансування телевізійних програм з метою рекламування свого імені, своєї марки, свого іміджу, своєї діяльності або своїх досягнень.
РОЗДІЛ II
Загальні положення
Стаття 2
1. Кожна держава слідкує за тим, щоб усі телевізійні передачі, здійснювані:
— телемовними організаціями, що входять до її компетенції, або
— телемовними організаціями, що використовують частоту чи потужність супутника, наданого цією державою-членом, або зв'язок, що йде до супутника, який знаходиться в даній державі-члені, і все це не входить до компетенції жодної держави, дотримувалися права, що застосовується до передач, призначених для невизначеного кола осіб цієї держави-члена.
2. Держави-члени забезпечують свободу прийому і не перешкоджають ретрансляції на їх території телевізійних передач з інших держав-членів на тих підставах, які були скоординовані даною Директивою. Вони можуть тимчасово призупинити ретрансляцію телевізійних передач за таких умов:
а) телепередача з іншої держави-члена відверто і серйозно порушує статтю 22;
л-з»
67
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України_________________
b) протягом попередніх дванадцяти місяців телемовна компанія вже принаймні двічі порушила одне й те ж положення;
c) держава-член, про яку йдеться, письмово повідомила телемовній організації і Комісії про вчинені порушення і про свій намір обмежити ретрансляцію в тому разі, якщо подібне порушення відбудеться знову;
d) консультації з державою, яка транслює передачі, і з Комісією не призвели до взаємного врегулювання протягом п'ятнадцяти днів, рахуючи від моменту повідомлення в установленій формі, передбаченого пунктом с), і зазначене порушення продовжується.
Комісія слідкує за тим, щоб тимчасове припинення передач відповідало праву Співтовариства. Вона може вимагати від відповідної держави-члена терміново відмінити призупинення передач, що суперечать праву Співтовариства. Це положення не зачіпає застосування будь-якої процедури, заходу або санкції до порушень, про які йдеться, в державі-члені, до компетенції якої належить відповідна телемовна організація.
3. Ця Директива не стосується телевізійних передач, призначених виключно для прийому в інших державах, ніж держави-члени, і які приймаються безпосередньо або опосередковано в одній або кількох державах-членах.
Стаття З
1. Держави-члени мають право стосовно телемовних організацій, які перебувають в їх компетенції, передбачати більш суворі або більш детальні правила у сфері дії цієї Директиви.
2. Держави-члени, за допомогою відповідних засобів, слідкують, у межах свого законодавства, за дотриманням телемовними організаціями, які перебувають в їх компетенції, положень даної Директиви.
РОЗДІЛ III
Просування розповсюдження (прокату) і продукції телевізійних програм
Стаття 4
1. Держави-члени слідкують за тим, щоб здійснювати це просування, і, за допомогою відповідних засобів, за тим, щоб телемовні організації резервували європейським творам, відповідно до статті 6, переважну частину свого ефірного часу, за винятком часу, що відводиться для інформації, спортивним змаганням, іграм, рекламі або послугам телетексту. Ця пропорція з врахуванням відповідальності телемовних організацій перед своїм споживачем (публікою) у сфері інформації, виховання, культури і розваг, повинна бути досягнута поступово на основі відповідних критеріїв.
2. Якщо пропорція, визначена у пункті 1, не може бути досягнута, вона разом з тим не повинна бути нижчою за ту, яка зафіксована в середньому в 1988 році у відповідних державах-членах. Відносно ж того, що стосується Греції та Португалії, то для них 1988 рік замінюється 1990-им.
3. Від 3 жовтня 1991 року держави-члени подають Комісії один раз на два роки доповідь щодо втілення у життя цієї статті і статті 5.
Ця доповідь містить статистичний огляд щодо впровадження зазначеної в цій статті і в статті 5 пропозиції для кожної з телевізійних програм, що входять
68
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
до компетенції відповідної держави-члена, а також містить причини, за яких в кожному окремому випадку стало можливим досягнути цієї пропорції та прийняті або передбачувані заходи для досягнення мети.
Комісія доводить ці доповіді до відома інших держав-членів і Європейського Парламенту, супроводжуючи в разі необхідності відповідним відзивом. Вона слідкує за застосуванням цієї статті і статті 5 відповідно до положень Договору. У своєму відзиву вона може повідомити про прогрес, досягнутий порівняно з попередніми роками, про ту частку, яку займають твори першого поширення (першої передачі) у складанні програм, про особливі умови нових телемовних організацій і про особливий стан країн із слабкою базою аудіовізуального виробництва або з обмеженим лінгвістичним простором.
4. Рада перевіряє застосування на практиці цієї статті на підставі доповіді Комісії, доповненої пропозиціями про перегляд, які Комісія вважала б відповідними по закінченні не менше п'яти років після прийняття цієї Директиви.
З цією метою доповідь Комісії повинна враховувати, на основі одержаної інформації, повідомленої державами-членами відповідно до пункту 3, зміни, що відбулися на ринку Співтовариства, а також міжнародну обстановку.