Філософський дискурс концептів сталого розвитку, його імперативів гідного життя людства в умовах глобалізаційної інтеграції. Завдання

Вид материала

Содержание

Виконання індивідуальних завдань: есе, тестів, складання заліку.
Філософські інтенції поем Юрія Клена:„Прокляті роки” і „Попіл імперій” ,доцент В.В.Джунь
Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.
Філософія свободи, автор курсу професор А.Ф.Карась
Філософія міста, автор курсу доцент Б.Ю.Поляруш
Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.
Проблеми гендерної філософії, автор курсу доцент І.О. Добропас
Завдання вивчення
Скотт Дж.
Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.
Філософське джерелознавство, укладач курсу - асистент Т.Борис
Українська (радо вітається знання латинської, польської, російської мов)
Категорії свідомості у текстах Віджнянавади, автор курсу доцент Р.Р. Якуц
Українська, бажане знання англійської
Феноменологія простору-часу, автор курсу доцент Р.Р.Якуц
Українська, російська,бажане знання німецької
Завдання вивчення курсу
Заблуждающийся разум.
Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.
Мета курсу
...
Полное содержание

Подобный материал:

Анотації дисциплін вільного вибору

Назва курсу	Філософія сталого розвитку людства, автор курсу доцент Л.В.Рижак
ECTS	2-кредити
Рівень	Бакалавр, спеціаліст,магістр
Метод викладання	Дискусія, проблемний підхід
Додаткові методи	Інтерактивні методи
Опис курсу	Мета: Філософський дискурс концептів сталого розвитку, його імперативів гідного життя людства в умовах глобалізаційної інтеграції. Завдання: Проаналізувати глобалізаційні тенденції та їх соціальні наслідки. Розкрити сучасний етап науково-технологічної революції (НТР) та глобальні проблеми людства. Простежити історію формування ідеї сталого розвитку. З’ясувати категоріальну структуру та принципи концепції сталого розвитку. Розглянути “сталий розвиток” як принцип самоорганізації людства з метою не лише виживання та подолання мегазагроз, а й гідного життя для кожної людини. Аргументувати необхідність формування етики довкілля та дискурсивної етики відповідальності. Дати загальну характеристику концепції сталого розвитку для України, основні напрями та пріоритети забезпечення сталого розвитку з урахуванням національних інтересів. Вимоги до знань та умінь студентів: Знати: основні риси глобалізаційної інтеграції, етапи глобалізаційної інтеграції та їх зміст; головні глобальні проблеми людства на початку ХХІ ст. та їх загрози життю на планеті Земля; зміст ідеї сталого розвитку як стратегії виживання людства; імперативи сталого розвитку як принципи екологічно безпечного та соціально-гармонійного життя людства загалом та кожного народу зокрема; екоетичну відповідальність людства за майбутнє; головні принципи етики відповідальності; зміст концепції сталого розвитку для України та її світоглядно-гуманістичну спрямованість. Уміти: працювати з філософською літературою (книгами, словниками Інтернет-джерелами); логічно мислити, послідовно та аргументовано розвивати свою думку; аналізувати глобальні проблеми людства на теоретичному рівні; застосовувати філософську методологію до розв’язання екзистенційних проблем; критично мислити, утверджувати екогуманістичні цінності; аргументувати значення імперативів сталого розвитку для цивілізаційного поступу України та національного відродження України;
Обов'язкова література	Рижак Л. Філософія сталого розвитку людства : навч.-методичний посібник. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені І. Франка, 2011. – 518 с. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с. Ґіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. – К. : Альтерпрес, 2004. - 100 с. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. – К. : Лібра, 2001. – 399 с. Кайку М. Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя. – Львів : Літопис, 2004. – 544 с. Маєр-Абіх К. Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту. – К. : Лібра, 2004. –196 c. Фермеерс Е. Очі панди. Філософське есе про довкілля. – Львів : Стрім, 2000. - 65 с. Фрідмен Т. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію. – Львів : Б.в., 2002. - 624 с. Фукуяма Ф. Великий крах. Людська природа і відновлення соціального порядку. – Львів : Кальварія, 2005. – 380 с.
Умови зарахування курсу	Виконання індивідуальних завдань: есе, тестів, складання заліку.
Мова викладання	українська

Назва курсу	Філософські інтенції поем Юрія Клена:„Прокляті роки” і „Попіл імперій” ,доцент В.В.Джунь
ECTS	2-кредити
Рівень	Бакалавр,спеціаліст,магістр
Метод викладання	Коментування змісту поем з пов’язуванням із дискусією.
Додаткові методи	Вихід на світоглядні і методологічні проблеми філософії 20 століття,кейс-метод.
Опис курсу	Спецкурс якраз і має на меті зазнайомити студентів як із персоналістичним, так і соціальним виміром філософських рефлексій у зазначених поемах українського поета – неокласика Юрія Клена. Останній вимір, направду, дещо ширше репрезентований у відповідній літературі. Лише у його двох поемах:”Прокляті роки”(1937) і „Попіл імперій”(1944-1947) зінстальована чи не вся філософська проблематика “напівбожевільного” 20 століття, органічно при цьому пов’язуючись із екскурсами в історичне минуле України. Завданнями пропонованого спецкурсу є: розглянути доважки раціоналізму загалом, а разом і при втіленні ідеалів Просвітництва в раціоналізованих міфологіях 20 ст. і відповідних практиках комунізму і нацизму, зокрема; зхарактеризувати хибні філософсько-натуралістичні методології 20 ст., їх замах на всезнайство; зкритикувати хибні соціально-педагогічні настанови радянського часу у міжвоєнний період; оцінити Голодомор як геноцид українців, етно-генетичний матеріал яких не дуже піддавався „соціальному експериментуванню”,тощо; репрезентувати досить потужний аксіологічний потенціял означених поем. У підсумку дуже важливо студентам: – уміти орієнтуватися у багатоманітні філософських інтенцій зауважених творів, –знати і переконатися у тому, що українська філософська думка має специфічну здатність: виказувати себе не лише у творах професійних філософів, а й насамперед у високохудожній літературі, зокрема, у поетичних творах. На це, свого часу, звертав увагу, маючи на увазі поетичну творчість Лесі Українки, у своїй літературознавчих працях Дмитро Донцов. Окрім Юрія Клена не позбавлена філософських рефлексій і літературознавча творчість Юрія Шевельова, і поетична творчість Миколи Руденка, який у 1967 року видав у світ філософську збірочку поезій „Всесвіт у тобі”. Приклади можна наводити і далі. Гармонійно поєднувати філософське і поетичне – це той змаг, якого не вдалося успішно здійснити навіть давньогрецькому філософу Платону, а Юрію Клену, володіючи українським поетичним словом на рівні сонетів В.Шекспіра – вдалося. Україна має ряд мистців, які успішно впоралися з подібним завданням.
Обов'язкова література	Клен Ю. Вибране / Упорядн., авт передм. та прим. Ю.Ковалів. – К., 1991.
Умови зарахування курсу	Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.
Мова викладання	українська

Назва курсу	Філософія свободи, автор курсу професор А.Ф.Карась
ECTS	2-кредити
Рівень	Бакалавр,магістр,спеціаліст
Метод викладання	Проблемний підхід, дискусія
Додаткові методи	Кейс-метод
Опис курсу	Мета курсу «Філософія свободи» визначається у кількох аспектах: а) вивчити основні етапи розвитку концептуальних уявлень про свободу у її зв’язку з концептом свободи волі; б) ознайомитися з їх впливом на формування різних типів соціальності та правової культури, в) свобода і відповідальність у контексті розвитку прав людини і громадянських свобод. Проблематика свободи бувала рушійною силою і творчої, і деструктивної волі у людському житті. Цей курс може бути покладений в основу засвоєння фундаментального знання, яке допоможе студентам краще розуміти суперечності, що є іманентними для сучасного цивілізаційного розвитку. Завданнями курсу є: критичне освоєння історико-філософської спадщини в аспекті ознайомлення з найвагомішими концепціями свободи упродовж інтелектуального і цивілізаційного розвитку людства; ознайомити студентів з формуванням філософії природного права як такого, що випливає з визнання онтології свободи людини; засвоєння тези, яка полягає в тому, що індивідуальна свобода не є чимось таким, що дається людині само по собі у суспільстві і є гарантованою поза особистими зусиллями. виявити в історико-філософському процесі низку концепцій, у яких свобода тлумачиться через потреби розвитку громадянського суспільства як опозицію до авторитарних, деспотичних і тоталітарних режимів; з’ясувати концептуальні й практичні особливості взаємовідношення свободи-демократії-націоналізму; Прослухавши курс, студенти повинні здобути компетенції: Знати: відмінності між розумінням свободи у філософії античності, Нового часу і в сучасній філософії; зміст концепту «свобода вибору» та його зв'язок з «вільною людиною», або громадянином; що означає концепт «свободи волі», взятий в історико-філософському контексті; характеристику індивідуальної свободи у порівнянні з приватною і публічною свободами; що таке вольності і привілеї; суть проблеми свободи волі і культурного вкорінення; відмінність між обставинною, набутою і природною свободою; ідейні джерела і практичні наслідки ліберальної і комунітаристської концептуалізації свободи; Уміти: назвати основні концептуальні особливості і відмінності у тлумаченні свободи; оперувати поняттям «політичний режим» відповідно до вчення Аристотеля і могти визначити кожен з його типів; охарактеризувати свободу вибору в аспектах емпіричного, аксіологічного та екзистенційного самоздійснення людини; характеризувати свободу волі в контексті природного та мотиваційного детермінізму; пояснити сенс свободи через самовизначення людини та її відповідальність; пояснити комунікативний підхід до розуміння свободи як відповідальності; застосовувати набуті знання для аналізу української дійсності, визначення демократичних і авторитарних дискурсивних тенденцій соціального, правового і політичного розвитку.
Обов'язкова література	Курс забезпечений програмою і планами семінарських занять; виклад і засвоєння матеріалу відбувається на основі низки основних джерел: 1) Хрестоматії: "Соціальні, економічні та релігійні виміри свободи: Збірник текстів" / Уклали: А. Карась, В. Терещенко, О. Фешовець. – Львів, 2002. 2) Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – Київ-Львів, 2003; Арендт Х. Що таке свобода? // Арендт Х. Між минулим і майбутнім. – Київ: Дух і Літера, 2002.- С. 151-182. Гаєк Ф. Конституція свободи. – Львів: Літопис, 2002. – С. 77-91. Грінфельд Л. Типи націоналізму//Націоналізм. Антологія. – К.:Смолоскип, 2000.– С.688–704. Констан Б. Про свободу древніх у її порівнянні зі свободою сучасних людей // Лібералізм. Антологія.- К.: Смолоскип, 2002.- С. 411-424. Марітен Ж. Завоювання свободи // Соціальні, економічні та релігійні виміри свободи: Зб. текстів.–Львів,2002.– С. 14-28. Маланюк Є. Малоросійство / Книга спостережень. Том другий.- Торонто: Гомін України, 1966. – С. 229-247. Тейлор Ч. Непорозуміння: дебати між лібералами і комунітаристами // Сучасна політична філософія. Антологія. – С. 524 – 544. Тейлор Ч. Етика автентичності. – К.: Дух і літера, 2002. – С. 5-47; 89-100. Хвильовий М. Україна чи Малоросія? // Хвильовий М. Твори у двох томах. Том 2. – К.: Дніпро, 1991. С. 576 – 622.
Умови зарахування курсу	Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.
Мова викладання	українська

Назва курсу	Філософія міста, автор курсу доцент Б.Ю.Поляруш
ECTS	2-кредити
Рівень	Магістр,спеціаліст,бакалавр
Метод викладання	Дискусія, проблемний підхід
Додаткові методи	Кейс-стаді
Опис курсу	Мета курсу: набуття студентами знань з найбільш впливових теоретичних парадигм філософії та соціології міста ХХ-ХХІ ст. Завдання: ознайомлення студентів з базовими категоріями та поняттями, основними теоретичними проблемами сучасної філософської урбаністики: становлення філософії міста в XIX-поч.XX ст. (М.Вебер, Г.Зіммель, Чикаг.школа); філософія міста ХХ ст. (А.Лефевр, Д.Гарві, М.Кастельс, Ж. Бодріяр; становлення міського типу мислення в Україні; аналіз проблем української міської сім’ї та трансформація гендерних ролей в місті; висвітлення проблем соціальної нерівності та девіантної поведінки в українському місті; дослідження ролі релігії в сучасному місті: традиційні та новітні релігійні організації; конструювання публічного та приватного простору міста; майбутнє сучасного українського міста. Вимоги до знань та умінь студентів: Знати: праці провідних дослідників філософії т соціології міста XIX- XX ст.; основні категорії та поняття філософії та соціології міста; основні підходи до визначення та інтерпретації понять«місто», «село»; проблеми «глобального міста» та «глобального села» на початку ХХІ ст.; основні періоди становлення європейського міста специфіка становлення міського типу мислення в Україні перспектива досягнення соціокультурного паритету українського міста-села. Уміти: розрізняти особливості різних підходів, що пропонуються в різних течіях флософії та соціології міста. критично осмислити класичні теорії філософії та соціології міста; толерантно захищати свою позицію в теоретичній дискусії; самостійно готувати матеріали для власних лекцій з філософії.
Обов'язкова література	Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. К., 1999; Вебер М. История хозяйства: Город. М.: 2001. Зіммель Ґ.Великі міста і духовне життя//Культурологічний часопис «Ї», 2003, №29. Бодріяр Ж. Симулякри і симуляції. К., 2004. Амін Еш, Тріфт Найджел Виразність повсякденного міста//Культурологічний часопис «Ї», 2003, №29. Пирогов С.В. Конспект лекций по курсу социология города. Томск, 2003. Вагин В.В Социология города//www.gumer. info/bibliotek_buks/sociolog/ vagin. Казанцев В.И. Светуньков М.Г. Социология города Ульяновск, 2004. Линч. К. Образ города./ Пер с англ. М:. 1982. Мамфорд Л. Истоки урбанизации. Появление города. // Смит Р.Л. Наш дом планета Земля. – М.,1982. Э. Сойя. Как писать о городе с точки зрения пространства? // Логос (2008) №3 М.Л. Чернов Урбанізм як предмет соціально-філософського аналізу//Мультиверсум. К.: Центр духовної культури, - 2005. - № 51. Герхард Штромаєр. Простір. Територія. Новий час. Історія европейської ментальности. – Львів, Літопис, 2004. – С. 671. Андреев Ю.В. Раннегреческий полис (гомеровский период). – Санкт-Петербург, Издательский центр «Гуманитарная Академия», 2003. – С. 62.
Умови зарахування курсу	Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.
Мова викладання	українська

Назва курсу	Проблеми гендерної філософії, автор курсу доцент І.О. Добропас
ECTS	2-кредити
Рівень	Магістр
Метод викладання	Дискусія, інтерактивний метод
Додаткові методи	Кейс-метод
Опис курсу	Метою вивчення курсу “Основні проблеми гендерної філософії” є формування гендерної толерантності та гендерної чутливості студентів в процесі вивчення основних проблем та понять гендерної теорії. Завдання вивчення курсу “Основні проблеми гендерної філософії” полягає у засвоєнні основних понять гендерної теорії, формуванні навичок гендерного аналізу, вмінні застосовувати його до різних сфер суспільного життя. Завдання: Проаналізувати сутність поняття гендер та гендерні відносини та розкрити їх специфіку як форми репрезентації владних відносин у суспільному житті. Розглянути специфіку гендерних досліджень як навчальної дисципліни та проаналізувати її структуру тендерної теорії. З’ясувати специфіку дослідження гендерної проблематики в сфері культури, історії, релігії, філософії, політики, мистецтва. Розглянути основні концепції та підходи гендерної теорії та проаналізувати їх значення для розвитку соціальної теорії та соціальної практики. Дати загальну характеристику гендерних відносин в українському контексті та простежити їх вплив на всі сфери життя українського суспільства. Вимоги до знань та умінь студентів: Знати: предмет та специфіку гендерної теорії, як самостійної галузі соціальної філософії логіку розвитку гендерних систем в контексті культурних та цивілізаційних викликів форми реалізації гендерних політик у всіх сферах суспільного життя: економіці, політиці, релігії, мистецтві, моралі, праві специфіку гендерних відносин в європейському та українському контексті Вміти: працювати з філософською літературою (книгами, словниками Інтернет-джерелами); логічно мислити, послідовно та аргументовано розвивати свою думку; аналізувати глобальні проблеми людства на теоретичному рівні; застосовувати філософську методологію до розв’язання тендерної проблематики; критично мислити, утверджувати демократичні цінності;
Обов'язкова література	Антологія гендерной философии. Минск 2000; Введение в гендерные исследования. Харьков, 2005; Кімелл М.С. Гендеризоване суспільство. К., 2003; Основні проблеми гендерної теорії. К., 2006; Хрестоматия феміністических текстов. М. 2008; Бовуар С. де Друга стать. К., 2000. Т.2 До визволення. К. 2000; Елштайн Д. Б. Громадський чоловік, приватна жінка. К., 2002; Скотт Дж. Теоретичні міркування про гендер та політику.//Гендерний підхід: історія, культура, суспільство. Львів 2003 С.231-251; Коган И.Л.Гендерная культурология. Минск 2003; Маланюк-Рибак Жінка в історії. Львів 2007; Про рівність статей. К..2007.
Умови зарахування курсу	Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.
Мова викладання	українська

Назва курсу	Філософське джерелознавство, укладач курсу - асистент Т.Борис
ECTS	2- кредити
Рівень	Бакалавр, спеціаліст
Метод викладання	Комбінований (лекція, дискусія, ), частково-пошуковий (евристичний), репродуктивний. досліджувальний
Додаткові методи	Аналіз конкретних ситуацій, методи активного програмового навчання, пояснювально-ілюстраційний
Опис курсу	Мета: Створення умов для формування у слухачів курсу набір навиків і вмінь професійної і самостійної роботи з аналізу і опрацювання над філософськими, історичними, літературними текстами. Реалізація індивідуального творчого потенціалу та підвищення ефективності науково-пошукової діяльності, формування концептуальних уявлень про роль і значення вивчення і інтерпретації джерел в ході вивчення філософії, навколо філософської літератури, культурологічних джерел і текстів. Завдання: Формування у студентів концептуальних уявлень про місце і роль джерелознавчих досліджень у філософському знанні і філософських течіях, школах, напрямах, розуміння джерелознавства як інтердисциплінарної дисципліни, що дозволяє зрозуміти походження філософських текстів, суть наукової творчості, літературних і культурологічних джерел. В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: види текстів, способи і методи їх аналізу. вміти: аналізувати джерела.
Обов'язкова література	Білуха М. T. Основи наукових досліджень. — К.: Вища шк., 1997. — 271 с. Лудченко А. А. и др. Основы научных исследований. — К.: т-во “Знання”, 2000. — 114с. Горський В.С. Дмитро Чижевський як фундатор історико-філософського українознавства // Філософія в українській культурі. – К.: Центр практичної філософії, 2001. Горський В.С. Поняття “філософська культура” в історико-філософській науці // Філософська думка. – 1980.–№ 4. Горский В.С. Контекстуальный анализ в историко-философском истолковании // Филос. науки. – 1980. – №5. Историко-философское истолкование текста. –К.: Наукова думка, 1981. – 205с. Переклад як інтерпретація по-українськи // Філософія в українській культурі: (методологія і історія). – К., 2001. Горський В.С. Структура простору історико-філософського дослідження // НаУКМА. – К., 2005. – Т. 37. Емельянов Б.В. Источниковедение истории философии как научная и учебная дисциплина // Методология и методика преподавания истории философии. – Свердловск, 1982 . Кушаков Ю.В. О перспективных направлениях разработки историко-философской методологии // История философии и культура. – К.: Наукова думка, 1991. Печеранський І.П. Категорія “культури” в історико-філософському українознавстві // Українознавство.– 2006. – №2. – С.110–113.
Умови зарахування курсу	Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.
Мова викладання	Українська (радо вітається знання латинської, польської, російської мов)

Назва курсу	Категорії свідомості у текстах Віджнянавади, автор курсу доцент Р.Р. Якуц
ECTS	2-кредити
Рівень	Магістр,спеціаліст,бакалавр
Метод викладання	Коментування текстів
Додаткові методи	Дискусія
Опис курсу	Мета спецкурсу – познайомити студентів з базовими категоріями текстів Віджнянавади та їх інтерпретацією. Студент повинен знати: категорії свідомості сутр Віджнянавади;базові онтологічні категорії Віджнянавади; концепцію свідомості Віджнянавади; Студент повинен уміти: мислити категоріями сутр Віджнянавади;інтерпретувати сутри Віджнянавади; Даний спецкурс буде опиратись на такі тексти: «Ланкаватара сутра» Дашабхуміка-сутра Асанга «Йогачарабхуми шастра» Васубандху «Трісвабхава нірдеша»
Обов'язкова література	1. Ланкаватара-сутра. /Lankavatara/lanka_full/lanka_ogl.htm
Умови зарахування курсу	Написання есе, складання заліку.
Мова викладання	Українська, бажане знання англійської

Назва курсу	Феноменологія простору-часу, автор курсу доцент Р.Р.Якуц
ECTS	2-кредити
Рівень	Магістр,спеціаліст,бакалавр
Метод викладання	Коментування текстів
Додаткові методи	Дискусія
Опис курсу	Мета спецкурсу – познайомити студентів з феноменологічною інтерпретацією часу і простору, в межах якої час і простір являють собою форми та феномени мислення, апріорні умови трансцендентальної рефлексії та інтенціональні об’єкти. Студент повинен знати: як інтерпретується час і простір в межах феноменологічної концепції; відмінність між фізичним розумінням часу та простору та феноменологічним; феноменологічний статус часу і простору у акті трансцендентальної рефлексії; Студент повинен уміти: логічно і послідовно мислити; аргументувати власну позицію; інтерпретувати феноменологічні тексти;
Обов'язкова література	Хайдеггер М. Время и бытие : статьи и выступления ; [пер. с нем., составл., вступ. статья, комент. В. В. Бибихин]. – М. : Республика, 1993.
Умови зарахування курсу	Написання есе, складання заліку.
Мова викладання	Українська, російська,бажане знання німецької

Назва курсу	Основи постмодернізму автор-лектор: канд. філос. наук, доц. Лосик О.М.
ECTS	1 кредит — 36 год.
Рівень	Магістр, спеціаліст, бакалавр
Метод викладання	Нормативний (лекції + семінари) з урахуванням методично-навчальних вимог Болонського процесу
Додаткові методи	Інтерактивні презентації
Опис курсу	Мета: Навчальний спецкурс присвячений академічному ознайомленню з новітнім явищем - постмодернізмом в історії культури, соціальності, творчості й повсякдення та його аналізу в контексті сучасних підходів у гуманістиці та парадигмі “некласичного” знання. Завдання: Систематизувати основні поняття постмодерністичного глосарію. Висвітлити історичні, соціальні, культурно-естетичні та ідейно-політичні передумови становлення й поширення постмодерного свтіогляду людської думки та уяви в історії саме Західної цивілізації ХХ століття. Навчити підходів та методик тлумачення постмодерністських витоків, аргументованої інтерпретації й відчитування закладених в них смислів. На прикладі теоретичного текстового доробку провідних постатей постмодернізму (філософів, культурологів, мистецтвознавців, режисерів, драматургів, соціологів, антропологів та ін.) вивчити оригінальні риси постмодерністського світорозуміння та їх взаємозв'язки з іншими ознаками сучасності. За допомогою вибраних слайдів, фільмів, фотографій тощо розглянути характерні ознаки головних постмодерністичних напрямів у візуальній художій культурі, а також можливості й результати їх впливів на трансформацію публічного й приватного простору життєдіяльності сучасної людини. Проблематика спецкурсу передбачає введення у кожну з тем українського контексту. Вимоги до знань та умінь студентів: Знати: основні поняття й терміни постмодерністського словника філософські та культурознавчі особливості постмодерністського світогляду базову систематизацію постмодерністських підходів та напрямів концепції провідних представників європейського та американського постмоедрнізму Уміти: опрацьовувати фахову бібліографію на засадах міждисциплінарності розуміти витоки та ідейно-семіотичні змісти постмодерністських концепцій типологізувати й проводити порівняльну характеристику постмодерністських теорій здійснювати критично-інтерпретаційний аналіз постмодерних ознак у українському контексті аналізувати контексти та значення ключових постмодерністичних концепцій та способи їх використання у методології гуманітарних й природничих дисциплін.
Обов'язкова література	1. Вельш В. Наш постмодерний модерн/ пер. з нім. – К., 2004. 2. Лук'янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн. — К., 1998. 3. На путях постмодернизма. - М., 1995. 4. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. – М., СПб., 1998. 5. Ситуація постмодернізму в Україні. Круглий стіл.
Умови зарахування курсу	Активна участь у семінарських заняттях; написання одного індивідуального науково-дослідного завдання (есе) та його презентація; наявність конспекту обов'язкових першоджерел та потянть; складання заліку ( тестова письмова форма).
Мова викладання	українська
Назва курсу	Ідентичність у сучасній історії ідей автор-лектор: канд. філос. наук, доц. Лосик О.М.
ECTS	1 кредит — 36 год.
Рівень	Магістр, спеціаліст, бакалавр
Метод викладання	Нормативний (лекції + семінари) з урахуванням методично-навчальних вимог Болонського процесу
Додаткові методи	Інтерактивні презентації
Опис курсу	Мета: Тематичний спецкурс за вільним вибором базується на висвітленні й аналізі базових соціально-історичних передумов та культурно-духовних основ формування колективної та індивідуальної форм ідентичностей на сучасному цивілізаційному етапі. Завдання: Провести системний огляд особливостей класичного й новітнього розуміння категорії ідентичності у гуманітарних дисциплінах (соціології, психології, культурній антропології, семіотиці, мовознавстві). Розглянути природознавчі, релігійно-теологічні та біоетичні аспекти функціонування даного поняття в умовах технологізації знання й довкілля, глобалізму й секуляризації. Здійснити порівняльний аналіз вибраних концепцій та підходів, які використовуються в актуальних міждисциплінарних аналізах спільноти та її конституюючих форм — етнічної, регіональної, національної, культурної, громадянської. Окрему увагу присвятити історіософським та культурознавчим змістам ідентичності особи та спільноти, які відображають ціннісні, нормативні, символічні й ментально-психічні орієнтири їх буття. На прикладі “українського” контексту окреслити основні тенденції трансформації української колективної ідентичності в історії, зокрема у призмі імперської та постколоніальної самоідентифікацій. Вимоги до знань та умінь студентів: Знати: ключові терміни, що стосуються ідентичнознавства як наукового дискурсу еволюцію соціально-історичних та культурно-ментальних передумов появи “ідентичності” у життєвій повсякденноті Заходу та Сходу типологічну характеристику різновидів та форм ідентичностей провідні концепції провідних гуманітарних осередків та персоналій Уміти: характеризувати специфіку цивілізаційного й локального постання колективних ідентичностей розрізняти індивідуалізуючі моделі “буття собою” у контексті Модерну й Постмодерну аналізувати феномени “багатоетнічності” та етноцентризму в умовах мультикультуралізму інтерпретувати особливості “автентичного самоздійснення” спільноти та особи на прикладі українського контексту в історичній ретроспективі та сучасності прослідковувати вектори конструювання “колективної свідомості” у колоніальній та постколоніальній “картинах світу” аналізувати етичні та політичні змісти ідейно-національної секуляризації
Обов'язкова література	1. Сміт Е. Нації та націоналізм у глобальгу епоху. - К., 2006. 2. Тайлор Ч. Етика автентичності. – К., 2002. 3. Козеллек Р., Шеррер Ю., Сігов К. Історичні пошуки ідентичності: Українсько-німецький колоквіум. К., 2004. 4. Коннертон П. Як суспільства пам’ятають / Пер. з англ. – К., 2004.
Умови зарахування курсу	Активна участь у семінарських заняттях; написання одного індивідуального науково-дослідного завдання (есе) та його презентація; наявність конспекту обов'язкових першоджерел та потянть; складання заліку ( тестова письмова форма).
Мова викладання	українська
Назва курсу	Позанаукові форми знання, автор курсу доцент І.О.Добропас
ECTS	2-кредити
Рівень	Магістр,спеціаліст,баклавр
Метод викладання	Дискусія, конференція
Додаткові методи	Кейс-метод
Опис курсу	Мета: ознайомлення з багатоманітністю видів та форм пізнавальної діяльності, які окреслюються поняттями ненаукове та поза наукове (філософське,релігійне, художньо-образне, міфологічне, езотеричне, особистісне, практичне та інш.) знання з для виявлення їх евристичного потенціалу для розвитку сучасної науки Завдання вивчення курсу: полягає у розгляді та аналізі основних форм знання, які не вписуються в стандарти науковості, розкритті історичних та культурних контекстів їх формування та функціонування. Завдання: Ознайомити студентів зі специфікою різноманітних видів ненаукового пізнання (релігійне, художньо-образне, міфологічне, езотеричне, особистісне, практичне та інш.). Проаналізувати основні засоби, що використовуються у ненауковому пізнанні: віра, інтуїція, граничні стани. Виявити основні тенденції розвитку сучасного наукового пізнання, що потребують залучення потенціалу ненаукового пізнання. Дослідити структуру системи поза наукового знання. Вимоги до знань та умінь студентів: Знати: основні структурні елементи ненаукового, поза наукового, псевдонаукового знання та їх взаємозвязок; основні закономірності виникнення та функціонування різних форм поза наукового знання місце та роль різних форм поза наукового знання в структурі сучасної пізнавальної діяльності; Вміти:* розрізняти наукові, позанаукові,псевдонаукові, ненаукові знання; аналізувати основні підходи до розуміння причин та умов виникнення та функціонування різноманітних форм ненаукового знання; критично аналізувати першоджерела,присвячені викладенню або аналізу основних принципів певного виду ненаукового знання висловлювати власну позицію з приводу розглянутих в курсі проблем аналізувати вплив ненаукових форм пізнавальної діяльності на генерування нового наукового знання
Обов'язкова література	Заблуждающийся разум. Сб. ст. М., 1985; Касавин Креативность. Миграция . Текст. М 2000; Касавин Рациональность и экзистенция. М., 2009; Магический кристалл. М., 1992; Малиновский Магия, наука, религия. М., Рабинович С. Алхимия как культурно-историческое явление. М., 1995.Фрезер Д. Золотая ветвь М.,2000; Мамардашвили М. Как я понимаю философию ссылка скрыта; Смит Дж. Псевдонаука и паранормальные явления. Критический взгляд. ссылка скрыта Интуиция чувственная, интеллектуальная,мистическая//ссылка скрытаикиссылка скрыта
Умови зарахування курсу	Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.
Мова викладання	українська

Назва курсу	Філософія любові, доц. Одушкін О.В.
ECTS	3 кредити – 72 год.
Рівень	Бакалавр
Метод викладання	Лекції, семінари
Додаткові методи	Презентації, дискусії, кіно, мініпроекти, гостьові лекції (запрошені лектори)
Опис курсу	Мета курсу – дослідити та спробувати ближче зрозуміти, що таке філософування та філософія, промислюючи підставову філософську категорію «любові», її первинність у філософії, розглянути філософію як дію та мудрість любові, а філософування як мистецтво любити. Курс досліджує любов з філософської, культурологічної, теологічної та психологічної перспектив. Завдання курсу - розглянути філософські проблеми любові; спробувати дати відповіді на питання про природу любові: почуття, емоція, дія, бажання, відношення, брехня, обов’язок, хитрість природи, криза, природне/неприродне, духовна/тілесна, суб’єктивна чи ні; висвітлити проблему еротичної любові (Платон, Плотін), християнських інтерпретацій любові як агапе (Августин, Тома Аквінський, А.Нигрен, К.Барт, П.Тілліх), природу романтичної та куртуазної любові (Ортега-і-Гассет, Д. де Ружмон); розглянути розуміння любові у модерному світі (раціоналістичні концепції Декарта, Спінози, владні концепції любові, любов як творча фрустрація) та постмодерному світі (З.Бауман, Р.Барт), психологічні та аксіологічні теорії любові, моральну та досконалу любов; окреслити її ознаки, властивості, форми та критерії, ознайомитись з міфологією любові, теоріями, видами та історичними концепціями любові, нормами та практиками пов’язаними з нею, раціональністю емоцій, відношеннями між любов’ю та близькими до неї категоріями; осмислити любов та свободу, буття як любов та біологію любові, діалогічність любові, любов як дарування та ціннісна відповідь.
Обов'язкова література	На семінарах будемо читати і обговорювати винятково першоджерела, філософські статті та тексти, які стосуються історичних та концептуальних інсайтів та рефлексій про любов. Література включатиме тексти сучасних та класичних філософів: Платона (Бенкет, Федр), Арістотеля (Нікомахова етика), Томи Аквінського (уривки з «Суми теології»), Монтеня (Проби), Спінози (Етика), Канта (Лекції з етики), Шопенгауера (МСЛ), Кєркегора (Або/або), Ніцше (Весела наука) Сартра, Фромма (Мистецтво любити), Папи Бенедикта XVI (енцикліка Deus Caritas Est); а також К.Льюїс, Любов та Алегорія любові; Д. де Ружмон «Любов та західна культура»; Д.фон Гильдебранд Метафизика любви; Е.Левінас, Філософія, справедливість і любов; М.Мамардашвили, В поисках утраченого времени; Ж.Дерріда, Дарувати час; Р.Барт, Фрагмент мови закоханого
Умови зарахування курсу	Контрольна робота
Мова викладання	Українська

Назва курсу	Ф. Шеллінг “Система трансцендентального ідеалізму”,автор курсу проф. В.П.Лисий
ECTS	2-кредити
Рівень	Магістр,спеціаліст,бакалавр
Метод викладання	Дискусія, проблемний підхід
Додаткові методи	Інтерактивні методи
Опис курсу	Мета курсу: ознайомити студентів зі змістом трансцендентальної філософії, що викладена в основній праці німецького філософа ХІХ ст. Ф.Шеллінга «Система трансцендентального ідеалізму», виявити специфіку її предмету стосовно його натурфілософії та дати поняття трансцендентального методу творцем якого був Ф.Шеллінг. Завдання: забезпечити ґрунтовне опанування студентами змісту «Системи трансцендентального ідеалізму», теоретичного джерела написання мислителем цієї праці та особливості застосованого ним методу «потенціювання». В результаті осягнення курсу студент повинен Знати: структуру праці Ф. Шеллінга «Системи трансцендентального ідеалізму», принципи її побудови, основні епохи самосвідомості, розкриті філософом в цій роботі, природу методу «потенціювання» та механізм його застосування. Вміти: викласти зміст праці «Система трансцендентального ідеалізму» як єдине ціле, як систему філософського знання. Розкрити зв'язок та відмінність між трансцендентальним методом «потенціювання» та діалектичним методом. Органічно поєднати предмет праці та її метод.
Обов'язкова література	Шеллинг Ф. Система трансцендентального идеализма // Шеллинг Ф.В.Й. Соч. в 2 т. – Т.1. – М.: Мысль, 1987. – С. 227-489.; Шеллинг Ф. Бруно, или О божественном и природном начало вещей. Беседа // Шеллинг Ф.В.Й. Соч. в 2 т. – Т.1. – М.: Мысль, 1987. – С. 490-586.; Шеллинг Ф. К истории новой философии (Мюнхенские лекции) (Из рукописного наследства) // Шеллинг Ф.В.Й. Соч. в 2 т. – Т.2. – М.: Мысль, 1989. – С. 464-495.; Булатов М.А. Немецкая классическая философия. Часть 1. Кант. Фихте. Шеллинг. – К.: Стилос, 2003. – С. 266-284.; Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И.Канта. – К.: Наукова думка, 1974. – С. 218-231.
Умови зарахування курсу	Написання есе, виконання тестових завдань, складання заліку.
Мова викладання	українська

Blog

Філософський дискурс концептів сталого розвитку, його імперативів гідного життя людства в умовах глобалізаційної інтеграції. Завдання

Содержание