Geum.ru

Львівський національний університет імені Івана Франка ватаманюк остап Зіновійович

Вид материалаАвтореферат

Содержание


Визначники особистих заощаджень в Україні, 1992–2004 роки
Подобный материал:
1   2   3   4

Визначники особистих заощаджень в Україні, 1992–2004 роки


(залежна змінна – частка валових заощаджень домогосподарств у ВВП)


Змінні / моделі
1
2
3
4

X1

0,097*

(2,79)
0,183***

(7,80)






X2






0,184***

(7,28)



X3
-0,261*

(-2,94)









X4



-0,302*

(-3,11)
-0,286*

(-2,78)



X5
0,594**

(3,75)
0,601**

(3,95)
0,509*

(3,10)
0,955***

(6,23)

X6









0,459***

(6,94)

Const
-7,309

(-1,89)
-7,863

(-2,22)
-9,477*

(-2,49)
-11,4***

(-5,26)

Кількість спостережень

13

13

13

13



0,919
0,923
0,914
0,893



0,892
0,898
0,885
0,871

Статистика

Дарбіна–Уотсона

2,684

2,751

2,695

2,440

F-статистика

34,035
36,124
31,704
41,564

* – значущість з , ** – , *** – .

Обчислено за статистичним збірником “Національні рахунки України за 1990–2000 роки”, статистичними щорічниками України за 2001, 2002, 2003, 2004 роки, статистичним довідником “Україна у цифрах у 2005 році” та даними В.Пріснякова (Прісняков В.Ф. Детінізація економіки // Фінанси України.– 2005.– № 3.– С.72–81).


де X1 – реальний ВВП на одну особу, у % до 1990 р.; X2 – реальний ВВП на одну особу з урахуванням тіньової економіки, у % до 1991 р; X3 – державні заощадження як частка ВВП, у %; X4 – частка податкових надходжень у ВВП, у %; X5 – частка суми соціальних допомог (крім допомог у натурі) у ВВП, у %; X6 – частка валових заощаджень сектору домашніх господарств у ВВП у попередньому році, у %.

Як видно з табл.1, є декілька варіантів моделей, які описують динаміку частки валових заощаджень домогосподарств у ВВП. Високі значення скоригованого коефіцієнта детермінації та F-статистик свідчать про наявність суттєвого зв’язку між рівнем особистих заощаджень і змінними X1–X6 та достовірність отриманих результатів. Варто додати, що ці ж чинники визначають і динаміку чистих заощаджень, що логічно з огляду на незначні відмінності між показниками валових і чистих заоща-джень домогосподарств. Достовірність результатів додатково підтверджу-ється побудовою регресій за логарифмічного перетворення усіх змінних.

У четвертому розділі “Заощадження інших економічних суб’єктів в економіці України” простежено динаміку компонентів національних заощаджень у 1992–2004 роках і з’ясовано особливості впливу їх визначників, проаналізовано роль амортизаційної політики як ключового чинника заощаджень підприємств, розглянуто теоретичні аспекти і методологічні підходи до аналізу державних заощаджень, досліджено причини виникнення та особливості фінансування дефіциту бюджету у трансформаційній економіці України.

Аналізуючи роль заощаджень у процесі ринкової трансформації економіки України, дисертант зосереджує увагу на підході, запро-понованому американським дослідником П.Конвеєм. Згідно з ним, розвиток економічної ситуації у країнах з перехідною економікою варто аналізувати передовсім з огляду на заощаджувальну поведінку економічних суб’єктів і динаміку компонентів національних заощаджень. З погляду П.Конвея, більшість проблем перехідного періоду пов’язані саме з нестачею заощаджень, опосередкованих через фінансові ринки.

Незважаючи на різке зниження у роки трансформаційного спаду, у 2004 році показники валових і чистих національних заощаджень в Україні фактично повернулися до своїх рівнів початку 1990-х років. Проте у реальних величинах вони не досягли ще й 60% рівня 1990 року. Дисертант показує, що роль компонентів валових внутрішніх заощаджень як джерел інвестування вітчизняної економіки помітно змінювалася на різних етапах трансформаційного періоду. Після остаточної ліквідації у 1993 році монетарного надлишку, нагромадженого за останні роки директивно-планової економіки, приватних заощаджень стало недостатньо для нейтралізації від’ємних державних заощаджень і забезпечення процесу інвестування. У 1994–1998 роках окрім приватних заощаджень суттєву роль у фінансуванні інвестицій відігравали заощадження іноземців, а у 1999–2004 роках – державні заощадження.

Згідно з результатами регресійного аналізу, основними визнач-никами валових національних заощаджень в Україні у 1992–2004 роках були рівень заощаджень попереднього року, рівень державних заощаджень, частка суми усіх соціальних допомог сектору домогосподарств у ВВП, рівень монетизації та політичні чинники (нестабільність, спричинена проведенням виборів); див. табл.2. Тут ужито такі позначення:

X1 – частка валових заощаджень у ВВП в попередньому році, у %; X2 – відношення грошового агрегату М2 до ВВП, у %; X3 – частка суми усіх соціальних допомог включно з соціальними трансфертами в натурі сектору домашніх господарств у ВВП, у %; X4 – державні заощадження як частка ВВП, у %; X5 – змінна, що враховує вплив політичних чинників, зокрема президентських та парламентських виборів; вона набуває значення ”1” у 1994, 1998, 1999, 2002 та 2004 роках і “0” у решті випадків.

Таблиця 2