Нено експлуатацію 87 державних автомобілів І 383 автомобілів індивідуальних власників, складено протоколів про адміністративні правопорушення: всього 472, в т

Вид материалаДокументы

Содержание


Характеристика річок Полтавської області
Таблиця 2.2.6. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів
Водний об’єкт
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   31

Що стосується державного контролю в області охорони водних ресурсів, то в 2002 р. держуправлінням екоресурсів проведено 929 перевірок дотримання вимог водного законодавства. За результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто 268 посадових осіб, накладено стягнень на суму 22722 грн., підприємствам пред’явлено 100 претензій на суму 111,3 тис.грн. Призупинялась діяльність 11 об’єктів, одну справу передано до органів прокуратури для порушення кримінальної справи.

За підтримки Президента України з 1998 року в області проводиться щорічна акція “До чистих джерел”, мета якої – збереження та відтворення джерел, колодязів, струмків, витоків в річки та інших природних вод. В 2002 р. в ході акції проведена значна робота по поліпшенню екологічного стану водойм Полтавщини в Гадяцькому, Решетилівському, Пирятинському районах та в м. Полтаві.


Характеристика річок Полтавської області


р.ДНІПРО

Річка Дніпро у вигляді Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ розташована на півдні області, і лише в районі м.Кременчука вона має статус річки. На території області в неї впадають три річки державного значення – Сула, Псел, Ворскла та декілька малих річок.

Площа водного дзеркала Кременчуцького водосховища 225 тис.га, а Дніпродзержинського – 62 тис.га.

На водосховищах і річці є 13 створів спостережень.

Стан води в Кременчуцькому водосховищі на межі з Черкаською областю відповідає ГДК за всіма показниками, крім БСКп і заліза.

Скиди з очисних споруд мм. Кременчука (правий берег, об’єм скиду – 5948 тис. м3/рік), Світловодська негативно не впливають на стан річки.

За даними хіміко-аналітичних досліджень річки Псел, Крива Руда не здійснюють негативного впливу на якість води в р. Дніпро.

Показники якості води р. Дніпро в межах ГДК, крім БСКп, заліза, та марганцю, в липні спостерігалися заморні явища.


р.СУЛА

Річка Сула від межі з Сумською областю протікає по території 4-х районів (195 км), впадає в Кременчуцьке водосховище, має 8 створів спостережень.

В створі на межі Полтавської і Сумської областей спостерігаються перевищення ГДК по БСКп, але в цілому якість води річки не погіршилась, залишаючись на рівні попереднього року.

Нижче м. Лубни в р. Сула скидаються недостатньо очищені стічні води з очисних споруд ДП ”Екологія” фірми ”Валтекс” (об’єм скиду – 827 тис.м3/рік), які негативно впливають на якість води в річці по завислих речовинах, амонію сольовому, БСКп. Скид з о/с Лубенського ВУВКГ (об’єм скиду – 1212 тис.м3/рік) негативного впливу на річку не здійснює.

На території області в р. Сулу впадає річка Удай, яка за даними аналітичних досліджень не погіршує її стану.

Від кордону з Сумською областю до гирла річки показники якості не погіршуються, спостерігається зменшення вмісту завислих речовин та заліза. Вміст заліза у гирлі річки перевищує ГДК.

Кисневий режим – задовільний. Значних змін в якості води в створах спостережень р. Сула у порівнянні з 2001 роком не відбулося.


р.ПСЕЛ

Річка Псел протікає від межі з Сумською областю по території 8 районів Полтавської області (334 км) і впадає в Дніпродзержинське водосховище. На річці встановлено 18 створів спостережень.

Показники якості води в створі на межі з Сумською областю – в межах ГДК, окрім заліза.

Річки Хорол, Говтва, Рудька негативного впливу на стан р. Псел не здійснюють. Не впливає на якість річної води скид з очисних споруд ДП ”Гадячсир” АТ ”Надія” (об’єм скиду – 128 тис.м3/рік), Гадяцького ВУЖКГ (об’єм скиду – 876 тис.м3/рік), Кременчуцького ВУВКГ (об’єм скиду – 25034 тис.м3/рік).

Від кордону з Сумською областю до гирла річки спостерігається зменшення БСКп, вмісту завислих речовин, сухого залишку, амонію сольового. У гирлі річки спостерігається перевищення ГДК по вмісту заліза.

Кисневий режим – задовільний. Якість води в спостережних створах – в межах ГДК, крім БСКп, заліза, марганцю.


р.ВОРСКЛА

Річка Ворскла протікає територією Полтавської області (206 км) від кордону з Сумською областю і впадає в Дніпродзержинське водосховище, має 9 створів спостережень.

В створі на межі з Сумською областю показники якості води в межах ГДК, крім БСКп, заліза та марганцю.

В річку Ворскла здійснюються скиди з очисних споруд смт. Котельва (об’єм скиду – 81 тис.м3/рік) та Супрунівських очисних споруд м. Полтави (об’єм скиду – 19903 тис.м3/рік), які на стан річки негативно не впливають.

Річка Коломак, що впадає в р. Ворскла, якість води в ній не погіршує.

Від кордону з Сумською областю до гирла річки спостерігається зростання вмісту сухого залишку, хлоридів, сульфатів та фосфатів, але ГДК не перевищується; вміст заліза перевищує ГДК.

Якість води р. Ворскла – в межах ГДК, крім БСКп, заліза. Кисневий режим – задовільний.


р.УДАЙ

Річка Удай є правою притокою р.Сула. Протікаючи територією Полтавської області від кордону з Чернігівською областю і до гирла (129 км), вона впадає в р.Сула на території Лубенського району (с.Березоточа). Спостереження ведуться на 4 створах.

У створі на кордоні з Чернігівською областю показники якості води в межах ГДК, окрім БСКп та заліза.

На стан річки Удай негативно впливає скид з Пирятинських госпрозрахункових очисних споруд (об’єм скиду – 412 тис.м3/рік) по сухому залишку.

Від кордону з Чернігівською областю до гирла річки спостерігається зменшення вмісту амонію сольового та заліза.

Взимку в річці спостерігалося різке зниження вмісту розчиненого кисню до 1,5- 2,2 мгО2/л. Але в цілому показники якості води залишались в межах ГДК, крім БСКп та заліза.


р.КОЛОМАК

Річка Коломак є лівою притокою р. Ворскли, в яку вона впадає в межах м. Полтави. Вона протікає від кордону з Харківською областю по території двох районів Полтавської області. Довжина річки на території області становить 60 км, має 6 створів спостережень.

У створі на кордоні з Харківською областю стан річки задовільний. Усі показники, за винятком БСКп і заліза, – в межах ГДК.

Скид стічних вод із Затуринських очисних споруд м.Полтави (об’єм скиду- 8699 тис. м3/рік) в незначній мірі впливає на стан р. Коломак по фосфатах, а скид ВАТ ”Тепловозоремонтний завод” (об’єм скиду – 170 тис.м3/рік) здійснює негативний вплив на якість води у річці по вмісту заліза.

Від кордону з Харківською областю до гирла річки спостерігається зменшення вмісту амонію сольового та нітратів.

В цілому показники якості води в річці не перевищують ГДК, крім БСКп і заліза. Кисневий режим – задовільний.


р. ХОРОЛ

Річка Хорол є найбільшою притокою р.Псел. Вона протікає по території Полтавської області від кордону з Сумською областю по 4-х районах. Довжина річки на території області становить 252 км. На річці встановлено 8 створів спостережень.

Стан річки на межі з Сумською областю задовільний, спостерігаються перевищення нормативів ГДК по БСКп і залізу.

Скиди стічних вод з о/с Миргородського ВУВКГ (об’єм скиду – 2220 тис.м3/рік) та о/с ВАТ ”Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів” (об’єм скиду – 936 тис.м3/рік) не здійснюють негативного впливу на якість води р. Хорол.

При протіканні річки територією області від кордону з Сумською областю до гирла спостерігається зростання вмісту завислих речовин, амонію сольового і хлоридів.

Показники якості води в р. Хорол протягом року в межах ГДК, крім марганцю. Кисневий режим – задовільний.


Для проведення досліджень на мікробіологічні показники в 2002 році обласною СЕС було відібрано 11257 проб питної води . Відсоток невідповідності по бактеріологічних показниках лабораторних досліджень всіх джерел централізованого водопостачання склав 3,7% проти 4% в 2001 році та 3,6% в 2000 році; комунальних водопроводів – 2,8% (2001 р. – 2,8%, 2000 р. – 2,6%); відомчих водопроводів – 5% (2001 р. – 4,9%, 2000р. – 4,8%); сільських водопроводів – 4,8% (2001 р. – 5,9%, 2000 р. – 5,1%); джерел децентралізованого водопостачання (колодязі громадського користування) – 18,8% (2001 р. – 22,3%, 2000 р. – 17,8%).

Загрозливою залишається ситуація з бактеріальною забрудненістю питної води в районах: Кременчуцькому – 10%, Глобинському – 10,3%, Полтавському – 9,6%, Козельщинському – 9,4% та Зіньківському – 8,2% від усіх проб питної води не відповідають стандарту.

За виявлені порушення санітарних норм і правил на об’єктах водопостачання за рік було накладено 95 штрафів (в 2001 р. – 69, в 2000 р. – 55) та винесено 170 постанов про припинення експлуатації об’єктів водопостачання.

Таблиця 2.2.6. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів




Рік

Відомство

Підприємство - забруднювач


Водний об’єкт

Об’єм скидання, тис. куб.м

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються,

т/рік


разом


НО


НДО