Василенко Ж. А., ст викладач, Глушенкова Н. О., ст

Вид материалаДокументы

Содержание


Оцінка фінансового стану підприємства
I. Взаємозв’язок «витрати-обсяг-прибуток»
Рівень (точка) беззбитковості
Маржинальний метод
Точку беззбитковості в грошових одиницях
II. Аналіз чутливості прибутку
IV.Аналіз фінансової стану (ДП «Рівненська сірникова фабрика»)
V. Шляхи забезпечення беззбитковості
Підсумовуючи сказане
Подобный материал:
УДК 338. 658 (075. 8)


Василенко Ж.А., ст. викладач, Глушенкова Н.О., ст. 4 курсу ФЕіП

(Національний університет водного господарства та природокористування,

м. Рівне)


ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗЗБИТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Розкрита суть поняття беззбитковості підприємства та шляхи її

забезпечення. Наведені результати дослідження фінансового стану ДП «Рівненська сірникова фабрика».


The essence of value of break-even of the enterprise and methods of its

maintenance is opened. The induced results of studying of a financial

situation of the State enterprise " Rivne match factory ".


Оцінка фінансового стану підприємства є досить важливою для побудови стратегічного плану розвитку підприємства, мінімальним завданням якого буде забезпечення беззбитковості підприємства.

I. Взаємозв’язок «витрати-обсяг-прибуток»

Щоб зрозуміти суть поняття беззбитковості підприємства, слід розглянути взаємозв’язок категорій «витрати-обсяг-прибуток».

Аналіз взаємозв’язку категорій «витрати-обсяг-прибуток» (Cost-Volume-Profit Analysis) – це метод системного дослідження взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку підприємства .

Аналіз взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток» здійснюється за допомогою різних методів, а саме математичних (до яких належать маржинальний метод та метод рівняння) і графічних методів (ця група включає графік беззбитковості, графік взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибуток» та графік маржинального доходу).

Важливим елементом аналізу взаємозв’язку категорій «витрати-обсяг-прибуток» є аналіз беззбитковості [1].

Економічний аналіз, орієнтований на оцінку взаємозв’язку між витратами та доходами в короткостроковому періоді, називається аналізом беззбитковості.

Аналіз беззбитковості передбачає розрахунок точки (рівня) беззбитковості (break-even point - BEP). Рівень (точка) беззбитковості – це такий обсяг виробництва або рівень експлуатації, при якому загальний дохід (total revenue – TR) і загальні витрати (total cost – TC) рівні. Це точка, в якій немає ні прибутку, ні збитку.

Точка беззбитковості залежить від наступних факторів:
  • ціни реалізації;
  • середніх змінних витрат;
  • постійних витрат [2].

Точку беззбитковості можна виразити в натуральних (кількість продукції), грошових (виручка) одиницях, або у відсотках до нормальної потужності.

Точку беззбитковості у грошових одиницях можна вивести з рівняння:

Продаж(S) = Змінні витрати (VC)+ Постійні витрати(FC) + Операційний прибуток (Pr), (1)

Оскільки прибуток у точці беззбитковості дорівнює нулю, то маємо:

Точка беззбитковості в грошових одиницях = VC+FC, (2)

Маржинальний метод визначення точки беззбитковості:

(Ціна x Обсяг)=(Змінні витрати на одиницю x Обсяг) + FC, (3)

Звідси:

Точка беззбитковості Постійні витрати

в натуральних од. = Ціна за од. – Змінні витрати на од. , (4)

Оскільки знаменник означає Маржинальний дохід на одиницю, то:

Точка беззбитковості Постійні витрати

в натуральних одиницях = Маржинальний дохід на од., (5)

Для обчислення точки беззбитковості у грошових одиницях можна використати коефіцієнт маржинального доходу. Маржинальний дохід

Коефіцієнт маржинального доходу =

Продаж ,(6)

або

коефіцієнт Маржинальний дохід на од.

маржинального доходу =

Ціна за од. ,(7)

Точку беззбитковості в грошових одиницях обчислюється за такою формулою:

Точка беззбитковості Постійні витрати

в грошових од. = , (8)

Коефіцієнт маржинального доходу

Аналіз взаємозв’язку категорій «витрати-обсяг-прибуток» можна здійснити також за допомогою графіків:

1) Беззбитковості;

2) Взаємозв’язку обсягу та прибутку;

3) Маржинального доходу.

Графік беззбитковості показує прибуток чи збиток при певних витратах (рис.1). [1]

Цей графік показує обсяг випущеної продукції в одиницях по горизонталі і величину доходів чи витрат в грошовому виразі по вертикальній осі. Потрібно відмітити, що коли обсяг випуску рівний 0, загальні витрати не рівні нулю, а рівні лінії від початку витрат до т. А на графіку (тобто постійним витратам, понесеним незалежно від того, є виробництво чи ні).

Витрати і дохід, грн. прибутку

Лінія доходу

Точка беззбитковості від продажу Зона

прибутку



Лінія

загальних витрат

Зона Змінні витрати Лінія постійних

А

збитків

Постійні витрати




Обсяг продажу, од.

Рис.1. Графік беззбитковості

Лінія загального доходу з лінією загальних витрат визначає точку беззбитковості, в якій загальний дохід = загальним витратам. Будь-яка різниця по вертикалі між лінією загального доходу і лінією загальних витрат праворуч від точки беззбитковості. показує прибуток при даному обсязі виробництва (продажу), збитки показані на графіку зліва від точки беззбитковості. Аналіз графіка беззбитковості може дати необхідну інформацію про те, як буде змінюватися рівень беззбитковості і який прибуток (чи збиток) можна чекати при прийнятті різноманітних передбачуваних рівнів цін і витрат. [2]

Нижче наведено графік взаємозв’язку прибутку та доходу від продажу (рис.2).



Точка

Прибуток беззбитковості



0

Обсяг продажу, од.

Збиток




Рис.2. Графік взаємозв’язку «обсяг-прибуток»


З наведеного графіка видно, що в разі відсутності доходу від продажу підприємство має збитки. Величина збитків знижується в залежності від збільшення обсягу продажу і дорівнює нулю, коли дохід від продажу досягає точки беззбитковості.

Графік маржинального доходу ілюструє залежність маржинального доходу від обсягу продажу і витрат підприємства (рис.3).

Витрати

і дохід, грн.

Маржинальнийгрн.. Точка Постійні дохід



Прибуток

Точка

беззбитковості Постійні Змінні

витрати




Маржинальний

дохід Змінні

витрати



Лінія постійних витрат





Обсяг продажу, од.

Рис.3. Графік маржинального доходу


На відміну від графіка беззбитковості, на цьому графіку спочатку проводять лінію змінних витрат, до яких потім додають постійні витрати. Це вможливлює ілюстрацію величини маржинального доходу, зона якого розташована між лініями доходу від продажу та змінних витрат. На графіку добре видно, що маржинальний дохід зростає мірою зростання обсягу продажу.

II. Аналіз чутливості прибутку

Важливим напрямком аналізу взаємозв’язку категорій «витрати-обсяг-прибуток» є аналіз чутливості прибутку до зміни інших параметрів діяльності.

Аналіз чутливості прибутку – це визначення впливу на прибуток зміни витрат, ціни та обсягу продажу.

Для цього використовують такі показники:
  • коефіцієнт маржинального доходу (зміна прибутку визначається як добуток зміни обсягу продажу на коефіцієнт маржинального доходу);
  • операційний важіль (співвідношення постійних та змінних витрат, що забезпечує більший відсоток зростання прибутку, ніж відповідний відсоток зростання обсягу продажу. Тому операційний важіль більший у тієї компанії, що має більшу питому вагу постійних витрат і, як результат, більший коефіцієнт маржинального доходу);
  • запас міцності (Запас міцності = Продаж - Точка беззбитковості).

Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажу без ризику зазнати збитків (рис.4).

Дохід і

витрати, грн.

Запас

Запас міцності


Обсяг продажу

Запас

міцності





Обсяг продажу, од.

Рис.4.Графік беззбитковості з відображенням запасу міцності

Ш. Припущення, покладені в основу аналізу взаємозв’язку категорій «витрати-обсяг-прибуток»

При використанні даних для аналізу беззбитковості слід враховувати деякі припущення:

Припущення 1. Всі інші змінні, крім тієї, яка аналізується, залишаються постійними.

Аналіз передбачає, що фактором витрат і доходів є лише обсяг діяльності (обсяг продажу), а решта факторів (ціна, технологія тощо) не змінюються впродовж аналізованого періоду.

Припущення 2. Реалізується один вид продукції або номенклатура продукції залишається постійною.

Припущення 3. Прибуток визначають на основі калькулювання змінних витрат.

Припущення 4. Сукупні витрати та сукупні доходи є лінійними функціями обсягу виробництва.

Припущення 5. Витрати можна точно розділити на змінні та постійні.

Оскільки в основу аналізу покладено розподіл витрат на змінні та постійні, точність аналізу залежить від того, наскільки надійною є функція витрат [1].

Припущення 6. Аналізується тільки можливий діапазон обсягу виробництва, тобто той рівень виробництва, який підприємство підтримувало в минулому і для якого є інформація про витрати, і рівень виробництва, який підприємство намагається досягнути в майбутньому [2].

Наведені припущення певною мірою обмежують можливості аналізу категорій «витрати-обсяг-прибуток». Однак обережне застосування такого аналізу дозволяє отримувати необхідну інформацію для планування, ціноутворення та прийняття рішень [1].

IV.Аналіз фінансової стану (ДП «Рівненська сірникова фабрика»)

Оцінка фінансової стійкості на підприємстві має на меті об’єктивний аналіз величини і структури активів і пасивів підприємства, а також визначення на цій основі міри його фінансової стійкості та незалежності. Для визначення фінансової стійкості підприємства розглянемо відповідні коефіцієнти.

Таблиця 1

Показники фінансової стійкості підприємства

Показники


2004 рік

2005 рік

2006 рік

Коефіцієнт автономії

Нормативне значення – 0,5

-0,43

-0,63

-0,85

Коефіцієнт фінансової залежності

-2,33

-1,59

-1,18

Коефіцієнт маневреності власного капіталу, нормативне значення – 0,5

3,03

2,39

2,05

Коефіцієнт фінансового ризику

-3,33

-2,6

-2,17

Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел

32

1

1


На основі показників можна зробити висновок, що підприємство має кризове фінансове становище. Власний капітал підприємства через непокритий збиток є від’ємним. Ми бачимо, що не зменшується залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Коефіцієнт фінансової залежності також є негативним, але зменшення даного коефіцієнта говорить про зменшення залежності підприємства від позичкового капіталу. Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел тримається на рівні 1 в 2005 і 2006 році, бо підприємство не має довгострокових зобов’язань.

Фінансовий стан компанії характеризується також платоспроможністю та ліквідністю. Ліквідність компанії – це здатність виконувати свої зобов’язання у встановлені строки.

За коефіцієнтом маневреності можна зробити висновок, що власні обігові кошти підприємства є не ліквідними. Зменшення даного показника в динаміці є негативною тенденцією. Коефіцієнт покриття загальний показує, яка сума поточних активів підприємства припадає на 1 грн. поточних зобов’язань. В 2006р. підприємство мало лише 1 коп. ліквідних активів на кожну гривню поточної заборгованості. Розглянемо також показники ділової активності підприємства.


Таблиця 2

Показники ліквідності та платоспроможності

Показники


2004 рік

2005 рік

2006 рік

Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів, нормативне значення – 0,5

-1,3

-1,5

-1,75

Коефіцієнт покриття загальний, нормативне значення – 2

0,11

0,08

0,06

Коефіцієнт швидкої ліквідності, нормативне значення – 1

0,05

0,019

0,012

Коефіцієнт абсолютної ліквідності, нормативне значення – 0,2-0,35

0,003

0,0014

0,001

Коефіцієнт покриття запасів, нормативне значення – 1

-5,9

-6,5

-10

Таблиця 3

Показники ділової активності

Показники


2004 рік

2005 рік

2006 рік

Загальна оборотність капіталу

0.9

1

1.3

Оборотність готової продукції

49.9

49.6

250

Оборотність дебіторської заборгованості

43.4

76.3

89.6

Оборотність кредиторської заборгованості

4.3

0.6

6.8

Оборотність власного капіталу

-2.2

-1.6

-1.5


В 2006 році виручка від реалізації продукції становила 19653,4 тис. грн., що на 239,8 тис.грн. більше, ніж в попередньому році. Оборотність готової продукції є досить високою. Оскільки коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості в 2006р. становив 6,8, то кредиторська заборгованість виникала і сплачувалась 6,8 разів за період, у 2005р. – 0,6 разів.

Таблиця 4

Показники рентабельності

Показники


2004 рік

2005 рік

2006 рік

Рентабельність продажу

0

0

0

Рентабельність основної діяльності

0

0

0

Рентабельність власного капіталу

0

0

0

Період окупності власного капіталу

-9034,5

-11937,7

-12892,6

Рентабельність усього капіталу підприємства

0

0

0

Прибуток є абсолютним вираженням результатів діяльності підприємства, а відносним показником, який відображає результативність діяльності підприємства, є рентабельність. Рентабельність — один з основних показників ефективності виробництва. Він характеризує рівень ефектив­ності витрат, здійснених у процесі виробництва та реалізації продукції, робіт і послуг. Використовують багато видів показників рентабельності. Але всі вони є відносними і показують, скільки одиниць прибутку (валового, операційного, чистого) отримують на одиницю елементів виробництва (реалізованої продукції, загального капіталу, виробничих фондів, власного капіталу тощо), що сприяли його створенню. Фінансовий аналіз рівня рентабельності та причин її зміни має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.

Так як прибутку підприємство не отримувало протягом досліджуваного періоду, то рентабельність також відсутня. Це є катастрофічним становищем для підприємства.

V. Шляхи забезпечення беззбитковості

Забезпечення беззбитковості включає максимізацію прибутку підприємства. Ціна та обсяг реалізації продукції – одні з найважливіших параметрів, що визначають прибутковість підприємства, тому їх оптимізація є першочерговим завданням.

Підсумовуючи сказане, можна відмітити, що кожне рішення щодо зміни ціни на продукцію або збільшення (зменшення) обсягів реалізації продукції має бути відповідним чином проаналізовано, мають бути чітко визначені його наслідки для ефективності діяльності підприємства [3]. Визначення оптимального обсягу виробництва потрібне для того, щоб обсяг виробництва збігався з обсягом реалізації (зменшення залишків нереалізованої продукції). Прибуток безпосередньо залежить від обсягу реалізації продукції та її собівартості. На собівартість впливає зміна умовно-постійних витрат (за зміни обсягу виробництва), витрати на зберігання продукції, інші витрати. Для підвищення прибутку собівартість продукції повинна зменшуватися.

На підприємстві також можуть впроваджуватися такі заходи, як:
  • скорочення браку;
  • вдосконалення організації робочих місць, підвищення кваліфікації кадрів;
  • модернізація обладнання;
  • розширення виробництва;
  • вдосконалення матеріально-технічного забезпечення;
  • вдосконалення матеріального стимулювання;
  • залучення інвесторів.


1. С.Ф.Голов, Управлінський облік. Підручник. – К.: «Лібра», 2003р., с.177-2015. 2.Н.Иванова, Практические аспекты анализа безубыточности производства // Економіка. Фінанси. Право., №11,12, 1998р. 3. Растяпін А.В., Губенко С.П., Максимізація прибутку підприємства // Фінанси України, № 02’2002.