Законодавчо-нормативні акти

Вид материала

Закон

Содержание Схвалено методичною радою ЦПН ДПАУ 1. Камеральна перевірка З метою проведення такої перевірки доцільно отримати від платника ПДВ За результатами Перший примірник Довідки Рішення про доцільність проведення позапланової виїзної перевірки платника приймається виключно керівником органу державної пода 2. Позапланова виїзна документальна перевірка Закону № 509 Рішення керівника Журналі реєстрації перевірок 2 робочі дні. Підставою для цього буде Що перевіряється у ході позапланової перевірки Результатами позапланової виїзної перевірки є Завищення бюджетного відшкодування Закону про ПДВ 2-й звітний період Пояснення щодо вихідних даних Фрагмент форми (ДЕКЛАРАЦІЯ З ПДВ) Усього податкових зобов'язань Ii. податковий кредит ... Полное содержание

Подобный материал:

• Основні законодавчі акти про охорону праці, 1432.51kb.
• Закони та інші нормативні акти повинні прийматись на основі Конституції І повинні відповідати, 38.58kb.
• Вступ, 1682.9kb.
• Посадова інструкція менеджера (управителя) з логістики (професійна група "Керівники",, 47.95kb.
• Закон як основне джерело права у правовій державі, підзаконні нормативні акти, 96.95kb.
• Кабінет міністрів україни п О С Т А Н О В А від 28 грудня 1992 р. N 731 Київ, 264.45kb.
• Кодекс законів про працю України, інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини,, 267.19kb.
• Законодавчі та нормативні акти 3 охорони праці в україні загального призначення, 4518.86kb.
• Методичні рекомендації на тему, 145.6kb.
• Норми права та нормативні акти, 119.72kb.

Державна податкова адміністрація України

Центр професійного навчання

Науково-методичний відділ


Організація та проведення перевірок

достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ


Навчально-методичні матеріали


Козин

2008


Організація та проведення перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ : Навчально-методичні матеріали /

Уклали : Науково-методичний відділ. – Козин : ЦПН ДПА України, грудень 2008 року. - 64 с.


Схвалено методичною радою ЦПН ДПАУ

Протокол № _ від «_»_________ 2008 року

ЗМІСТ


Передмова.....................................................................................................4

1. Камеральна перевірка..................................................................................5
   
2. Позапланова виїзна документальна перевірка..........................................8
   
3. Новий порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню ПДВ...................................................................................13
   
4. Порядок взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ........................................29
   
5. Основні терміни.......................................................................................... 32
   
6. Законодавчо-нормативні акти.....................................................................34
   
7. Список використаної літератури………………………………………….63
   

Передмова


Згідно норм п. 1.8 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених даним Законом. Іншими словами, щоб сума ПДВ підлягала поверненню, вона повинна бути надмірно сплачена.

Законом № 2505 укладений новий порядок бюджетного відшкодування ПДВ, викладений у п. 7.7 Закону про ПДВ. Так, згідно

пп. 7.7.2 “а” бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто, якщо сума ПДВ нарахована, але не сплачена, то вона може тільки формувати від’ємне значення податкових зобов’язань

у відповідному звітному періоді, а далі – переноситися і включатися до складу податкового кредиту наступного звітного періоду відповідно до пп. 7.7.2”б” даного Закону. При цьому така сума ПДВ не бере участі в розрахунку суми бюджетного відшкодування, тому відшкодуванню не підлягає.

Отже, нові особливості та механізм розрахунку суми бюджетного відшкодування з ПДВ вимагає від податківців детального аналізу.

Згідно пп. 7.7.5 Закону про ПДВ перевірка бюджетного відшкодування може бути :

• невиїзною документальною (камеральною);
  
• позаплановою виїзною.
  

Більш детально кожен із цих видів перевірок, включаючи порядок їх проведення наведено нижче.

З метою запровадження механізму адміністрування податку на додану вартість та відповідно до п. 7.7 статті 7 Закону про ПДВ та на виконання Указу Президента України від 1 червня 2005 року N 901 "Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики" з червня місяця 2005 року застосовуються органами державної податкової служби при здійсненні контролю за правомірністю заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ суб'єктами господарювання - юридичними особами (їх філіями, відділеннями) Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість ( наказ державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350 ).


1. Камеральна перевірка


Невиїзну документальну перевірку (камеральну) підрозділи, що здійснюють адміністрування податку на додану вартість (далі - підрозділи адміністрування ПДВ) проводять в обов’язковому порядку, протягом 30 днів, наступних за днем надходження податкової декларації до податкового органу.

* Згідно п. 2.5. Методичних рекомендацій, зареєстровані у податковій інспекції декларації із заявленим до бюджетного відшкодування податком на додану вартість підлягають обов'язковій документальній невиїзній перевірці.

Невиїзною документальною перевіркою (камеральною) з питань визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування вважається перевірка, яка проводиться :

• У приміщенні органу ДПС.
  
• На підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), незалежно від способу їх подання.
  

Документальна невиїзна перевірка включає в себе :

► доперевірочний аналіз;

► звірку даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних; перевірку на наявність арифметичних та логічних помилок у декларації;

► звірку даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування, із даними поданих платником копій первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) основним постачальникам товарів (послуг), та реєстрів отриманих і виданих податкових накладних.


Результатами камеральної перевірки є :

• Підтвердження правомірності суми бюджетного відшкодування ПДВ, у т.ч. й часткове.
  
• Установлення факту заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ.
  
• Зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у т.ч. й часткове.
  
• Відмова в наданні суми бюджетного відшкодування ПДВ.
  
• Визначення необхідності проведення позапланової виїзної перевірки.
  

З метою проведення такої перевірки доцільно отримати від платника ПДВ :

◙ завірені копії первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) основним постачальникам,

◙ копії реєстрів, отриманих і виданих податкових накладних, форми та порядок ведення яких встановлено наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" (у редакції наказу ДПА України від 30.06.2005 р. N 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 р. за N 769/11049), за попередній податковий період, в якому фактично сплачено суму ПДВ у вартості придбаних товарів (послуг), та податковий період, в якому заявлено бюджетне відшкодування ПДВ.

* Основними постачальниками вважаються суб'єкти господарювання, яким платником ПДВ, що перевіряється, фактично сплачено у попередньому податковому періоді суму ПДВ у вартості придбаних товарів (послуг), що дорівнює 5 та більше відсотків від загальної суми сплаченого ПДВ у такому періоді для юридичних осіб та 3 відсотка - для фізичних осіб.


За результатами камеральної перевірки згідно складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ в порядку, встановленому пп.7.3 п.7 наказу ДПА України від 30.05.97 р. N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (у редакції наказу від 17.03.2008 р. N 159, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.03.2008 р. за

N 224/14915).

У разі якщо за результатами невиїзної документальної перевірки виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у декларації з ПДВ, підрозділ адміністрування ПДВ надсилає платнику ПДВ відповідне податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001 р. N 253 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за N 567/5758 (зі змінами та доповненнями).

На суму, підтверджену до відшкодування, підрозділами адміністрування ПДВ у двох примірниках складається Довідка про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами документальної невиїзної перевірки.

Перший примірник Довідки у день її складання, але не пізніше останнього робочого дня 30-денного терміну, встановленого для проведення такої перевірки, передається до підрозділів обліку та звітності для проведення підтвердження сум бюджетного відшкодування у картках особових рахунків платників ПДВ, а другий знаходиться в матеріалах перевірки.

У разі визначення за результатами документальної невиїзної перевірки необхідності проведення позапланової виїзної перевірки платника підрозділами адміністрування ПДВ по кожному окремому платнику складається доповідна записка на ім'я керівника органу державної податкової служби (або посадової особи, що виконує його обов'язки) з викладенням підстав щодо прийняття такого рішення та пропозицією про проведення позапланової виїзної перевірки.

Рішення про доцільність проведення позапланової виїзної перевірки платника приймається виключно керівником органу державної податкової служби (або посадовою особою, що виконує його обов'язки) шляхом накладання відповідної резолюції з обов'язковим зазначенням дати прийняття такого рішення.


2. Позапланова виїзна документальна перевірка


Позаплановою виїзною є перевірка, яка не передбачена планами роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ст. 11¹ Закону № 509. Здійснюють таку перевірку :

• За місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
  

або

• За місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться перевірка.
  

Підстави для проведення

На практиці позапланові виїзні перевірки відшкодування ПДВ найчастіше проводяться на підставі норм п. 3 або п. 9 ч. 6 ст. 11¹

Закону № 509, а саме в тому разі, якщо :

• У податковій декларації виявлено недостовірні дані, а платником податків при цьому не надані пояснення та їх документальне підтвердження на обов’язковий письмовий запит ДПІ протягом 10 робочих днів із дня отримання запиту (п.3 ч.6 ст.11¹).
  
• Платником податків подано декларацію з відємним значенням ПДВ, що становить понад 100 тис. грн. (п.9 ч. 6 ст.11¹).
  

Обґрунтування пропозиції щодо проведення


Безперечно, кожна пропозиція щодо проведення позапланової перевірки повинна мати чітке обґрунтування, а також відповідну підставу (ст.11¹ Закону № 509). Обґрунтована пропозиція оформляється службовою запискою за підписом керівника підрозділу, який відповідно до своїх функціональних обов’язків має інформацію, що може служити підставою для проведення такої перевірки.

Приймаючи рішення стосовно проведення такої позапланової перевірки, працівники податкової служби керуються також п. 3.11 Методичних рекомендацій №350, зокрема такими підставами :

♦ неподання платником ПДВ для перевірки зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування копій первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) основним постачальникам, та копії реєстрів отриманих і виданих податкових накладних;

♦ встановлення факту про те, що постачальник товарів (послуг) не є платником ПДВ;

♦ заявлення платником ПДВ бюджетного відшкодування, яке вдвічі разів і більше перевищує вартість власних основних фондів;

♦ заявлення платником ПДВ бюджетного відшкодування, яке з урахуванням проведеного бюджетного відшкодування у попередніх періодах за результатами документальної невиїзної перевірки у чотири рази і більше перевищує вартість власних основних фондів;

♦ заявлення бюджетного відшкодування платником ПДВ, що здійснює виробничу діяльність і має власні основні виробничі фонди, без достатньої наявності трудових ресурсів для здійснення такої діяльності;

♦ встановлення факту про те, що розрахунок бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, у тому числі за письмовою інформацією підрозділу податкової міліції.

Кожна з викладених обставин при їх застосуванні повинна мати чітке обгрунтування.


Після складення службової записки діють таким чином.


Дії після оформлення службової записки


Службову записку подають на розгляд керівникові органу ДПС, який приймає рішення щодо проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який її очолить.

Рішення керівника податкового органу оформляється наказом на бланку податкового органу, причому на перевірку кожного суб’єкта наказ видається окремо. Копія наказу вручається платнику податків разом із направленням на проведення перевірки.

Направлення виписується у двох примірниках (один з них – на бланку органу ДПС) на всю бригаду перевіряючих. У направленні вказуються :

• Дата видачі.
  
• Назва органу ДПС.
  
• Мета, вид, підстави, дати початку й закінчення перевірки.
  
• Посади, звання та прізвища посадових осіб органу ДПС, які проводитимуть перевірку.
  

Один примірник направлення в обовязковому порядку вручається (під розписку) платникові податків.

До початку перевірки перевіряючі обовязково повинні зареєструватися та поставити свій підпис у Журналі реєстрації перевірок.


Відповідальність за створення перешкод

проведенню перевірки


За недопущення до перевірки, умисне створення неналежних умов для проведення перевірки, ігнорування законних вимог співробітників, які здійснюють перевірку, та висловлювання при цьому погроз на адресу керівника підрозділу, яким здійснюється перевірка, складається протокол про накладення штрафу (ст.163(3) КпАП). Протокол передається до суду.


Строки проведення перевірки


Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а стосовно платників ПДВ – суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів.

Можна подовжити цей термін, але не більше ніж на 5 робочих днів, а стосовно суб’єктів малого підприємництва – 2 робочі дні. Підставою для цього буде рішення керівника органу ДПС, яке оформляється відповідним наказом.

Якщо буде прийняте рішення про подовження терміну проведення перевірки, доведеться виписати нове направлення на перевірку (у 2-х примірниках). Перший примірник цього документа, разом із копією наказу про подовження терміну проведення перевірки, вручається платникові податків під розписку.


Що перевіряється у ході позапланової перевірки

У ході цієї перевірки в обов’язковому порядку перевіряються :

• Результати перевірки фактів та обставин, які спричинили прийняття рішення про проведення такої перевірки.
  
• Аналіз інформаційних довідок відносно основних постачальників платника ПДВ.
  
• Рух товарно-матеріальних цінностей на складах, якщо розрахунок бюджетного відшкодування проведений за операціями, які склалися на внутрішньому ринку України.
  
• Достовірність складення розрахунку бюджетного відшкодування.
  

У випадку надходження інформації, за результатами аналізу якої виникає сумнів щодо дієздатності та правоздатності суб’єкта господарювання – постачальника (платника ПДВ), а також законності здійснених ним фінансово-господарських операцій, податковий орган може організувати проведення зустрічних документальних перевірок стосовно відповідного ланцюга поставки.

Результатами позапланової виїзної перевірки є :

• Підтвердження правомірності суми бюджетного відшкодування ПДВ, у т.ч. й часткове.
  
• Установлення факту заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ
  
• Зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, у т.ч. й часткове.
  
• Відмова в наданні суми бюджетного відшкодування ПДВ.
  

Якщо виявлено невідповідність сум


За результатами документальної невиїзної (камеральної) та позапланової перевірки податковим органом може бути виявлена невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Законом про ПДВ (пп. 7.7.7) передбачені такі наслідки щодо цих випадків. Так, якщо податковий орган виявив :

• Заниження бюджетного відшкодування : у цьому разі вважається, що платник податків добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування. Інакше кажучи, зазначена сума втрачає статус бюджетного відшкодування й надалі не відображається в деклараціях з ПДВ. Разом із цим дана сума до повного її погашення продовжує зменшувати податкові зобов’язання наступних податкових періодів. Механізм такого зменшення відображається не в декларації з ПДВ, а в Додатку 2 до неї.
  

Отже, тут спостерігається аналогія з урахуванням суми бюджетного відшкодування, заявленої в рахунок майбутніх платежів. За результатами такої перевірки податковий орган направляє платнику податків повідомлення, у якому зазначається сума заниження бюджетного відшкодування.

• Завищення бюджетного відшкодування : платнику податків направляється повідомлення, у якому зазначаються сума завищення та підстави для її вирахування.
  
• Факт, на підставі якого платник податків не має права на бюджетне відшкодування : у надісланому йому повідомленні зазначаються причини відмови у відшкодуванні.
  

На суму, яка підтверджена до відшкодування, складається Довідка про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами документальної невиїзної перевірки ( додаток 2 до Методичних рекомендацій № 584 )

Крім того, за результатами перевірки оформляється акт, а в разі відсутності порушень – Довідка.

З урахуванням вищевикладеного позапланова виїзна перевірка з питань правомірності заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ можуть проводитись або відповідно до п.9 Ст.11¹ Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”, або відповідно до пп.7.7.5 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”.

Між тим пп.7.7.5 Закону про ПДВ більше уваги приділяє камеральній перевірці, а про позапланову перевірку в ньому лише згадується, порядок її проведення не уточнюється.

Відповідно до пп. 7.7.5 ст. 7 Закону про ПДВ, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування

Відповідно до п. 4.1 розділу 4 наказу № 350 протягом

30 календарних днів, наступних після закінчення 30-денного терміну з дня одержання податкової декларації разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування, визначеного Законом про ПДВ для проведення невиїзної документальної перевірки, проводиться позапланова виїзна перевірка податкової декларації з ПДВ платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Державна податкова адміністрація України, в свою чергу роз’яснює, що позапланова виїзна перевірка проводиться в порядку і в терміни, визначені Законом про податкову службу. Так що термін з п.4.1 наказу № 350 ніяк не відповідає нормі Закону.

Також багатьох платників турбує питання щодо підстави для виїзної позапланової перевірки внаслідок встановлення факту, якщо постачальник товарів (послуг) не є платником ПДВ. Розглянемо нюанси :

• якщо у декларації відображене отримання імпортних товарів (послуг), отримання товарів без ПДВ на території України, то проводиться перевірка. Оскільки в цьому випадку нерезиденти – неплатники ПДВ, а отримання товарів на території України без ПДВ можливе й від неплатників податку (“єдинників”, фізичних осіб);
  
• якщо під час невиїзної документальної перевірки зיясується, що суми бюджетного відшкодування платник включив ПДВ постачальника, а він не є платником ПДВ, то перевірка обов’язкова.
  

Отже, платникам ПДВ не потрібно заявляти до відшкодування :

1. “імпортний” ПДВ – це податок, сплачений не постачальникам;
   
2. якщо немає впевненості в податковому статусі свого постачальника.
   

3. Новий порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню ПДВ
   

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з держбюджету (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду (пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно із зазначеним підпунктом, така сума спочатку враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а за його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп..7.7.2 п.7 ст.7 цього Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, розрахованого згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Залишок від’ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в послідуючих звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари (послуги) в частині від’ємного значення податку.

Отже, якщо підрахунки платника виявили перевищення податкового кредиту податкових зобов’язань, то дана різниця :

▪ або зменшить податковий борг з ПДВ за його наявності;

▪ або збільшить податковий кредит наступного звітного періоду.

Згідно п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ встановлені види від’ємного значення (див. табл.1)


Таблиця 1

Види від’ємного значення	Рядки декларації		Формула розрахунку показника
	поточного періоду	наступного періоду
Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду	21	-	Податкові зобов’язання (рядок 9) – податковий кредит (рядок 17) поточного звітного періоду*
*Імпортерам товарів, які сплачують ПДВ на митниці шляхом видачі податкових векселів, у цій формулі варто врахувати векселі видані
Від’ємне значення різниці поточного періоду, що його включають до податкового кредиту наступного звітного періоду	22.2	23.1	Від’ємне значення різниці поточного звітного періоду (рядок 21) – податковий борг* (рядок 22.1)
*За його наявності
Залишок від’ємного значення різниці попереднього періоду, за вирахуванням нарахованого податку у звітному періоді	23.1	-	Від’ємне значення різниці попереднього звітного періоду (рядок 23) – позитивне значення різниці податкових зобов’язань і податкового кредиту звітного періоду (рядок 20)
Від’ємне значення різниці, що підлягає бюджетному відшкодуванню	25.1 або 25.2	-	Показники рядка у межах суми податку, фактично сплаченої у попередніх звітних періодах
Залишок від’ємного значення різниці після бюджетного відшкодування, що його включають до податкового кредиту наступного звітного періоду	26	23.2	Залишок від’ємного значення попереднього періоду, за вирахуванням нарахованого податку у звітному періоді (рядок 24) – від’ємне значення різниці, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25)

Схематично порядок відшкодування має такий вигляд :

Схема 1


1-й звітний період

Податковий кредит > Податкові зобовязанння












Є податковий борг з ПДВ за попередні періоди

Немає податкового боргу за попередні періоди



Зменшуємо такий борг

Зменшуємо податковий кредит наступного звітного періоду



2-й звітний період

Податковий кредит > Податкові зобовязанння