Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни київський національний лінгвістичний університет

Вид материалаДокументы

Содержание


Завдання для індивідуальної роботи
Завдання для індивідуальної роботи
Завдання для індивідуальної роботи
Завдання для індивідуальної роботи
V. Завдання для позааудиторної самостійної роботи студента
Б. Виконати запропоновані практичні завдання.
Тематика рефератів
VI. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни
Модульно-рейтинговий контроль знань студентів
Аудиторна робота (50 балів)
Модульна контрольна робота
VII. Зразки завдань до модульних контрольних робіт
Зразок модульної контрольної роботи
Подобный материал:
1   2   3   4
Тема: Історія порівняльно-історичного мовознавства


План


  1. Чотири наукові традиції описового мовознавства: давньоіндійська, давньокитайська, класична, арабська.
  2. Європейське мовознавство епохи Середньовіччя та Відродження.
  3. Основоположники порівняльно-історичного мовознавства.
  4. Порівняльно-історичний метод (проблема мови – еталону порівняння).
  5. Лінгвістична концепція Вільгельма фон Гумбольдта.


Ключові слова: tertium comparationis, анкетні мови, граматика Паніні, словник “Амаракоша”; граматика Сібавейхі, логіко-граматична школа “модистів”, емпірична концепція Ф. Бекона, націоналістська концепція Р.Декарта, науково-філософська концепція Г.-В. Лецбніца, “Всезагальна раціональна граматика” А. Арно і К. Лансло; граматика Пор-Рояля.


Завдання для індивідуальної роботи:

1) Розробити порівняльну таблицю лінгвістичних відкриттів у арабській та класичній описовій традиції;

2) Законспектувати основні теоретичні положенні лінгвістичної концепції В. фон Гумбольдта.


Література

основна:

  1. Бурлак С. А. Сравнительно-историческое языкознание / С. А. Бурлак, С. А. Старостин. – М. : Academia, 2005. – 432 с.
  2. Виноградов В. В. Методы типологии Общее языкознание: Методы лингвистических исследований / Отв. ред Б. А. Серебренников. – М., 1973. – С. 224–253.
  3. Звегинцев В. А. История языкознания XIX и XX веков в очерках и извлечениях / Владимир Андреевич Звегинцев. – М. : Просвещение, 1965. – Т. 1. – 406 с.
  4. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Вид. центр “Академія”, 2006. – С. 24–40, 76–107.
  5. Кибрик А. Е. Очерки по общим и прикладным вопросам языкознания (универсальное, типовое и специфичное в языке) / Александр Евгеньевич Кибрик. – М. : Изд-во МГУ имени М. В. Ломоносова, 1992. – 336 с.

додаткова

  1. Арнольд И. В. Основы научных исследований в лингвистике : [учеб. пособ.] / Ирина Владимировна Арнольд. − М. : Высшая школа, 1991. – 140 с.
  2. Степанов Ю. С. Методы и принципы современной лингвистики / Юрий Сергеевич Степанов. – 4. изд., стер. – М. : Едиториал УРСС, 2003. – 311 с.
  3. Сусов И. П. Введение в теоретическое языкознание [Электронный учебник] / Иван Павлович Сусов. – Тверь, 1999. – Режим доступу : .tversu.ru/%7Eips/LingFak1.php">



Практичне заняття № 3

Тема: Типологія мовних систем і підсистем

План

  1. Фонетико-фонологічні системи різних мов
  2. Граматичні системи різних мов
  3. Методика зіставно-типологічного аналізу мовних одиниць різних систем


Ключові слова: вокалічні та консонантні мови, синтетичні й аналітичні мови, аглютинація, фузія, тонічні й атонічні мови, зіставний метод, конгруентність, компонентний аналіз, граматична категорія, граматичне значення, граматична форма.

Завдання для індивідуальної роботи:

1) Описати одну з неслов’янських мов за схемою, довівши прикладами зроблені висновки:

– за ступенем вокалічності;

– за способом вираження граматичного значення;

– за характером сполучення морфем;

2) Порівняти граматичні системи української та іноземних мов, які вивчаються.

Література

основна:

  1. Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и русского языков / Владимир Дмитриевич Аракин. – М. : Просвещение, 1979. – 216 с.
  2. Гринберг Дж. Квантитативный подход к морфологической типологии языков / Дж. Гринберг // Новое в лингвистике. – 1963. – Вып. III. – М. : Прогресс. – С. 60–94
  3. Корунець І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов. [Навчальний посібник] / Ілько Вакулович Корунець. – [2-ге вид., доп. і перероб.] – Вінниця : Нова Книга, 2003. – 464 с.
  4. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Вид. центр “Академія”, 2006. ― С. 107–260.
  5. Мечковская Н. Б. Общее языкознание: Структурная и социальная типология языков: Учебное пособие для студентов филологических и лингвистических специальностей. –2-е изд. – М. : Флинта : Наука, 2001. – 312 с.

додаткова

  1. Георгиев В. Исследования по сравнительно-историческому языкознанию / В. Георгиев. – М. : Изд-во иностранной литературы, 1958. – 320 с.
  2. Динамика и структура современного русского языка ; [отв. ред. проф. В. В. Колесов]. – Л. : Изд-во Ленинградск. ун-та, 1982. – 135 с.
  3. Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении : [монография] / Елена Самойловна Кубрякова. – М. : Наука, 1978. – 116 с.
  4. Мельникова А. А. Язык и национальный характер. Взаимосвязь структуры языка и ментальности / Алла Александровна Мельникова. – СПб. : Речь, 2003. – 320 с.

Практичне заняття № 4


Тема: Лексико-семантичні системи мов

у порівняльно-історичному та зіставно-типологічному аспектах


План


1. Семантичний обсяг слів. Гіперо-гіпонімія.

  1. Фонова лексика. Слова-символи.
  2. Полісемія. Специфіка переносних значень.
  3. Омонімія й омографія. Міжмовна омонімія.
  4. Безеквівалентна лексика. Лексичні лакуни. Емоційна лексика.


Ключові слова: обсяг словникового фонду, лексика з національним асоціативним ореолом, полісемія, слова-дублети, абсолютні та відносні лакуни, слова-кореляти, полісемія, багатозначність слів, метафора, метонімія, синекдоха, персоніфікація.


Завдання для індивідуальної роботи:


1) Виписати основні характеристики поняття “слово-символ”. Визначити слова символи в англійській, французькій та китайській мовах.


2) Підібрати приклади безеквівалентної лексики для трьох груп (Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Вид. центр “Академія”, 2006. – С. 298)


Література

основна:

  1. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Нина Давидовна Арутюнова. – 2-е изд., испр. – М. : Языки русской культуры, 1999. – 896 с.
  2. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Анна Вежбицкая. – М. : Языки славянской культуры, 2001. – 272 с.
  3. Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / Владимир Николаевич Манакин. – К. : Знання, 2004. – 326 с.
  4. Мечковская Н. Б. Общее языкознание: Структурная и социальная типология языков: Учебное пособие для студентов филологических и лингвистических специальностей. –2-е изд. – М. : Флинта : Наука, 2001. – 312 с.
  5. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Вид. центр “Академія”, 2006. – С. 294–339.

додаткова
  1. Алефиренко Н. Ф. Проблема фразеологического значения и смысла (в аспекте межуровневого взаимодействия) / Н. Ф. Алефиренко, Л. Г. Золотых. – Астрахань : Изд-во Астраханск. гос. пед. ун-та, 2000. – 220 с.
  2. Блэк М. Метафора / М. Блэк // Теория метафоры. – М. : Прогресс, 1990. – C. 153–172.
  3. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов / Лідія Георгіївна Верба. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 160 с.
  4. Забуранна О. В. Антропоцентризм фразеологічної семантики (на матеріалі фразеологічних одиниць української, перської, японської мов зі значенням відносного часу) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 “Загальне мовознавство” / О. В. Забуранна. – К., 2003. – 18 с.
  5. Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / Владимир Николаевич Манакин. – К. : Знання, 2004. – 326 с.


Практичне заняття № 5


Тема: Міжкультурна комунікація

План


  1. Принципи формування мовних картин світу різних носіїв мови.
  2. Типологія стереотипів.
  3. Міжкультурний етикет.
  4. Національно-культурна семантика різнорівневих мовних одиниць та їх значення для успішного міжкультурного спілкування.


Ключові слова: мовна картина світу, стереотип, гендерний стереотип, національно-культурна семантика, концепт.


Завдання для індивідуальної роботи:

1) Підготувати презентацію у Power Point про те, які подарунки можна дарувати у різних країнах світу. Що ці подарунки означатимуть? Пояснити, з чим пов’язаний такий вибір, які культурні коди закодовані в цих подарунках.


Література

основна:

  1. Кибрик А. Е. Очерки по общим и прикладным вопросам языкознания (универсальное, типовое и специфичное в языке) / Александр Евгеньевич Кибрик. – М. : Изд-во МГУ имени М. В. Ломоносова, 1992. – 336 с.
  2. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Анна Вежбицкая. – М. : Языки славянской культуры, 2001. – 272 с.
  3. Бурлак С. А. Сравнительно-историческое языкознание / С. А. Бурлак, С. А. Старостин. – М. : Academia, 2005. – 432 с.

додаткова:

  1. Архангельська А .М. “Чоловік” у словянських мовах : [монографія] / Алла Мстиславівна Архангельська. – Рівне : РІС КСУ, 2007. – 448 с.
  2. Березович Е. Л. Язык и традиционная культура : Этнолингвистические исследования / Елена Львовна Березович. – М. : Индрик, 2007. – 600 с.
  3. Жайворонок В. B. Українська етнолінгвістика : Нариси : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл / Віталій Вікторович Жайворонок. – К. : Довіра, 2007. – 262 с.
  4. Забуранна О. В. Антропоцентризм фразеологічної семантики (на матеріалі фразеологічних одиниць української, перської, японської мов зі значенням відносного часу) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 “Загальне мовознавство” / О. В. Забуранна. – К., 2003. – 18 с.
  5. Корнилов О. А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов / Олег Александрович Корнилов. – [2-е изд., испр. и доп] – М. : ЧеРо, 2003. – 349 с.
  6. Крысин Л. П. Лингвистический аспект изучения этностереотипов (постановка проблемы) / Л. П. Крысин // Встречи этнических культур в зеркале языка : в сопоставительном лингвокультурном аспекте. – М : Наука, 2002. – С. 171–175.


V. Завдання для позааудиторної самостійної роботи студента

Репродуктивний рівень


1) Дібрати наукові дослідження, які ілюструють різні погляди вчених на проблему типологічної класифікації мов та законспектувати основні положення 2–3 першоджерел. Обґрунтувати переваги та недоліки опрацьованих класифікацій.

2) Виписати з тлумачного словника усі значення слова “тип”, з’ясувати особливості його вживання.

3) Законспектувати основні теоретичні положенні лінгвістичної концепції В. фон Гумбольдта.

4) Виписати основні характеристики поняття «слово-символ». Визначити слова символи в англійській, французькій та китайській мовах.


Б. Виконати запропоновані практичні завдання.


1) Розробити порівняльну таблицю лінгвістичних відкриттів у арабській та класичній описовій традиції;

2) Описати одну з неслов’янських мов за схемою, довівши прикладами зроблені висновки:

– за ступенем вокалічності;

– за способом вираження граматичного значення;

– за характером сполучення морфем;

3) Підібрати приклади безеквівалентної лексики для трьох груп (Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства / Михайло Петрович Кочерган. – К. : Вид. центр “Академія”, 2006. – С. 298)


Творчий рівень

Завдання 2. Порівняти граматичні системи української та іноземних мов, які вивчаються.


Інноваційний рівень

Завдання 3. Підготувати презентацію у Power Point про те, які подарунки можна дарувати у різних країнах світу. Що ці подарунки означатимуть? Пояснити, з чим пов’язаний такий вибір, які культурні коди закодовані в цих подарунках.


ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

ІЗ ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНОГО МОВОЗНАВСТВА

ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА


1. Внесок вітчизняних учених у зіставне мовознавство.

2. Етапи зіставного аналізу.

3. Склад і суперсегментні засоби.

4. Методика зіставного дослідження словотвору.

5. Словотвірна потенція різних класів слів.

6. Аспекти і константи зіставного дослідження морфологічних систем

7. Способи вираження граматичних значень у мовах світу.

8. Категорія роду у різних мовах світу.

9. Категорія числа у різних мовах світу.

10. Категорія відмінка у різних мовах світу.

11. Обсяг словникового фонду мови.

12. Типологічні відмінності у звуковій організації мови та їх можливі наслідки у граматиці, лексиці та віршуванні.

13. Соціальні та внутрішньомовні передумови запозичень.

14. Комунікативні ранги мов.

15. Соціолінгвістичний зміст поняття «класична мова».

16. Етнічна та культурна двомовність.

17. Спеціалізовані штучні мови.

18. Діаспори і компактне проживання етномовних груп.

19. Соціолінгвістичні універсалії.

20. Типи мов та історія цивілізацій.


Критерії оцінювання рефератів


Оцінка виставляється з урахуванням двох параметрів: 1) обсяг виконаного реферату; 2) якість написання.

1. Оцінка “відмінноч ставиться за реферат, який має обсяг 15–20 або більше друкованих (рукописних) сторінок; проблема, яка в ньому розглядається, викладена повно, послідовно, логічно; список використаної наукової літератури нараховує 6–10 джерел, відповідає сучасним правилам оформлення бібліографії.

2. Оцінка “добреч ставиться за реферат, який має обсяг 11–14 сторінок; тема реферату викладена досить повно, але є певні недоліки у логіці викладу; бібліографічний список нараховує 5 джерел, відповідає сучасним правилам, але містить певні помилки.

3. Оцінка “задовільно” ставиться, коли обсяг реферату є недостатнім для викладення обраної проблеми, і тому проблема розглядається поверхово; у бібліографічному списку менше чотирьох наукових джерел і є помилки.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо тема реферату зовсім не розкрита, у бібліографічному списку менше 2 наукових джерел, і він подається не за сучасними правилами.


VI. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни


Курс порівняльно-історичне і типологічне мовознавство включає

90 годин, з яких 20 годин – лекції, 10 годин – практичні заняття,

60 годин – самостійна робота студентів.

МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

здійснюється за 100-бальною шкалою:

50 балів – аудиторна робота (лекційні та семінарські заняття) + самостійна робота.

20 балів – модульна контрольна робота.

30 балів – екзамен.


Аудиторна робота (50 балів) складається з рейтингової оцінки лекцій (3 бали за роботу на лекції х на 10 лекцій = 30 балів) та семінарів з урахуванням самостійної роботи (4 бали – оцінка “5” х 5 семінарських занять = 20 балів).

Разом максимальна кількість балів, яку набирає студент за аудиторну роботу, становить 50. Лекційні бали не трансформуються в оцінку. Бали за семінарські заняття трансформуються в оцінки за такими критеріями:

1. Студенту виставляється максимальна кількість балів 4 – оцінка “5” за одне семінарське заняття, якщо він виконав:

– теоретичні завдання, самостійні завдання (склав та розв’язав лінгвістичну задачу, підготував мультимедійну презентацію теоретичного питання, склав словник лінгвістичних термінів з їх тлумаченням) та індивідуальну роботу.

2. Студенту виставляється 3 бали – оцінка “4” за одне семінарське заняття, якщо він не повністю виконав або теоретичні завдання, або самостійні завдання, або індивідуальну роботу.

3. Студенту виставляється 2 бали – оцінка “3” за одне семінарське заняття, якщо він не виконав теоретичні та самостійні завдання або теоретичні завдання та індивідуальну роботу, або самостійні завдання та індивідуальну роботу.

4. Студенту виставляється мінімальний 1 бал за присутність на семінарському занятті, проте не виконав теоретичні завдання, самостійні завдання та індивідуальну роботу.

Модульна контрольна робота оцінюється в балах та трансформується в оцінки:

20 балів – оцінка “5”

16 балів – оцінка “4”

12 балів – оцінка “3”

8 балів – оцінка “2”

0 балів – неявка на модульну контрольну роботу.

Екзамен оцінюється в балах та трансформується в оцінки:

30 балів – оцінка “5” (студент ґрунтовно відповів на всі питання білету і виконав практичне завдання).

23 бали – оцінка “4” (відповіді на питання білету не є вичерпними, зокрема визначення базових термінів не аргументуються).

18 балів – оцінка “3” (відповіді є стислими, практичне завдання не виконане).

0 балів – оцінка “2” (студент не відповів на питання білету і не виконав практичне завдання).


VII. Зразки завдань до модульних контрольних робіт

та критерії їх оцінювання


Модульна контрольна робота складена з метою перевірки знань студентів професійного спрямування 8.030302 “Мова та література”, 8.030303 “Переклад”. Вона дає можливість виявити й оцінити рівень знань та вмінь, а також у цілому визначити якість підготовки магістрів.

До фонду контрольних завдань включено найважливіші поняття, які пов’язані з професійною діяльністю.

Завдання складено відповідно до вузівської програми курсу “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство”. Для правильної відповіді на питання студент повинен добре знати теоретичний матеріал, уміти ним користуватися.

Для виконання модульної контрольної роботи кожному студентові необхідно дотримуватися такого алгоритму розв’язання завдань:
  • прочитати умови І завдання;
  • ознайомитися з матеріалом, на основі якого пропонується розв’язувати подане завдання;
  • знайти правильну відповідь;

● записати поруч із номером завдання свою правильну відповідь.
  • прочитати умови ІІ та ІІІ завдання;
  • дати відповідь на теоретичні та практичні запитання;


Зразок модульної контрольної роботи


Модульна контрольна робота

з порівняльно-історичного та типологічного мовознавства

для магістрів

(V курс, стаціонар)

Варіант 1


Завдання I. Дайте відповідь на запитання тесту, виберіть варіант правильної відповіді, поряд з номером запитання зазначте літеру своєї відповіді.


1. Основоположником системного вивчення мови у мовознавстві є:

а) О. Шахматов;

б) М. Трубецькой;

в) Ф. де Соссюр;

г) Л. Щерба.


2. Ареальна лінгвістика вивчає:

а) територіально споріднені мови;

б) генетично споріднені мови;

в) неспоріднені мови;

г) різноструктурні мови.


3. Окремі ознаки інших типів у мові певного типу – це:

а) тип у мові;

б) мовний тип;

в) фреквенталії;

г) універсалії.


4. Кому належить перша спроба типологічної (морфологічної) класифікації мов:

а) Б. Уорфу;

б) В. фон Гумбольдту;

в) братам Шлегелям;

г) Л. Вайсгерберу.


5. Метод, за допомогою якого здійснюється реконструкція прамовних станів, – це:

а) зіставний;

б) зіставно-типологічний;

в) відносної хронології;

г) порівняльно-історичний.


6. Фонетична таблиця “Дзеркало рим” (960 р.) належить:

а) мовознавству Давнього Сходу;

б) китайському мовознавству;

в) мовознавству Давньої Греції;

г) індуському мовознавству.


7. Перша праця в історії компаративістики, де була розроблена методика реконструкції і встановлено поняття “прамова”, має назву:

а) “Компендіум порівняльної граматики індоєвропейських мов”;

б) “Німецька граматика”;

в) “Порівняльна граматика індоєвропейських мов”;

г) “Про порівняльне вивчення мов стосовно різних епох їхнього розвитку”.


8. Створене у V ст. до н. е. “Восьмикнижжя” Паніні належить:

а) китайському мовознавству;

б) індійському мовознавству;

в) класичному мовознавству;

г) арабському мовознавству.


9. Формалістичний напрям у мовознавстві, що виник на основі вчення Н. Хомського у 50–60-х рр. ХХ ст., називається:

а) дескриптивною лінгвістикою;

б) математичною лінгвістикою;

в) генеративною лінгвістикою;

г) психолінгвістикою.


10. До анакцентних мов належать:

а) монгольські й тюркські;

б) слов’янські;

в) германські;

г) скандинавські.


11. На основі співвідношення голосних і приголосних звуків мови поділяють на:

а) вокалічні та консонантні;

б) акцентні й тональні;

в) синхронічні та діахронічні;

г) вільні та зв’язані.


12. Сукупність прийомів дослідження мови шляхом її системного зіставлення з іншою мовою з метою виявлення її специфіки на тлі спільних характеристик називається:

а) порівняльно-історичним методом;

б) структурним методом;

в) зіставно-типологічним методом;

г) описовим методом.


13. Представниками глоссематики як напряму структуралізму є:

а) Н. Хомський;

б) Л. Єльмслев;

в) Л. Блумфільд;

г) В. Матезіус.

14. Основною одиницею контрастивної лексикології є:

а) грамема;

б) лексема;

в) морфема;

г) фонема.


15. Як називаються універсалії, характерні майже для всіх мов світу:

а) абсолютні;

б) статистичні;

в) морфологічні;

г) фреквенталії.


16. За характером сполучення морфем виучувана вами іноземна мова належить до:

а) інкорпоруючих мов;

б) аглютинативних мов;

в) ізолюючих мов;

г) флективних.


17. За характером генетичного споріднення мови об’єднуються у:

а) мовні союзи;

б) мовні сім’ї;

г) мовні ареали.


18. Завданням лінгвістичної типології є:

а) виявлення закономірностей і відмінностей у процесі зіставлення;

б) виявлення закономірностей і відмінностей у процесі порівняння;

в) виявлення закономірностей і відмінностей у процесі реконструкції.


19. Пріоритет у вивченні “живих” аніж “мертвих” мов надавали у своїх працях представники:

а) психологічного напряму;

б) соціологічного напряму;

в) структуралізму;

г) функціоналізму.


20. Контрастивна лінгвістика ставить за мету:

а) виявити генетичну спільність (спорідненість) мов у їх розвитку;

б) виявлення подібностей і відмінностей на всіх рівнях мовної структури двох чи кількох мов незалежно від їхньої спорідненості;

в) охарактеризувати територіальний розподіл мовних особливостей;

г) вивчити процеси паралельної зміни мов.