Вип. 2 Суми 20 10

Вид материалаДокументы

Содержание


Корпоративна культура покликана підвищувати цінність закладу
Міський конкурс творчих робіт «Райдуга професій»
Значну допомогу надають сільським бібліотекам місцеві адміністрації
Цікава нов
Подобный материал:
1   2   3

«Корпоративная культура – условие развития всех и каждого» – за такою назвою в журналі «Библиотека» (2009. – № 5. – С. 46-47) була надрукована стаття провідного бібліотекаря Республіканської юнацької бібліотеки (місто Сиктивкар, Комі) С. Воробйової.

В економічній ситуації, яка швидко змінюється, вирішення практично всіх проблем зводиться до людського фактору.

В будь-якій організації, в тому числі і в бібліотеці, існує та чи інша форма конкуренції, яка виявляється в усьому, що робить людина: у виконанні обов’язків, досягненні результатів. Конкурують колеги, відділи та інші структурні одиниці для знаходження найкращого рішення в розподілі ресурсів: бюджету, персоналу, матеріалів, устаткування.

Елементи корпоративної культури, які людина приносить в колектив, найрізноманітніші. Пояснити це можна унікальністю кожної особи.

Існує ряд ситуацій, які перешкоджають формуванню позитивних якостей особи, серед яких можна виділити:
  • незмінність оточення людини;
  • стійкий низький рівень культурного оточення;
  • особливості географічного середовища.

Зовнішні умови дуже впливають на формування особистості. Найбільш вагомими факторами, які впливають на особу і її поведінку, є влада, конкуренція, мікроклімат організації.

В контексті корпоративної культури необхідно враховувати наступні якості особистості: позитивне відношення до влади, бажання конкурувати, терпимість до рутинної роботи, здатність переконувати.

Влада – це обов’язкове явище в організації, і відношення до неї може бути різним. Щоб працювати ефективно, керівник повинен використовувати особливий підхід до особи, щоб уникнути негативної реакції зі сторони підлеглих. В свою чергу, працівники організації повинні поважати владу як обов’язковий атрибут керівництва.

«Кодекс професійної етики бібліотекарів» призваний регулювати взаємовідносини. Але на практиці існує розбіжність принципів поведінки з тими завданнями, які заявлені в кодексі. Так, в ньому сказано, що «…бібліотекар забезпечує високу якість і комфортність послуг, їх доступність і різноманітність всім бажаючим; будує свої взаємовідносини з користувачами на основі поваги до особистості та її інформаційних потреб». Ці тези можна назвати ідеалом, до якого потрібно прагнути, тому що у нас, мабуть, не знайдеться жодної бібліотеки, яка б змогла гарантувати їх виконання.

Можна пригадати ще один постулат Кодексу «…бібліотекар з повагою відноситься до всіх колег, захищає їх права, якщо вони не суперечать етичним нормам і сприяють авторитету професії». Як і в будь-якому колективі, в бібліотеці можуть виникати міжособові протиріччя.

Як результат кризи – незадоволення, яке затягнулося чи непорозуміння між людьми – виникає конфлікт. Іноді професійні суперечки, які виникли в колективі, стають відомі за межами колективу і підривають авторитет бібліотеки. Краще, щоб об’єктивно існуюче протиріччя було вирішене мирними, цивілізованими методами.

Створюючи здорову атмосферу в організації, підтримуючи дух товариськості і взаєморозуміння між колегами, керівництво може керувати рівнем моральної свідомості працівників.

Корпоративна культура покликана підвищувати цінність закладу. Вона повинна мати ознаки і характеристики, не схожі з аналогами в інших організаціях, і бути неповторною, тобто мати риси, які не піддаються точному копіюванню.

Символіка, стиль приміщення, комфортність робочих місць – важливі показники, які впливають на відношення працівників до своєї роботи і організації, а, значить, і на позитивне становлення корпоративної культури.

Важливим фактором формування корпоративної культури є розробка мотиваційної політики і гнучкої системи відзначення. Працівники повинні відчувати себе корисними і розуміти свою роль в загальній місії організації.

Корпоративна культура дозволяє відрізняти одну організацію від іншої. Для успішного розвитку бібліотеки необхідно, щоб корпоративна культура і внутрішня культура особистості не суперечили одна одній.


***

Слід звернути увагу на статтю провідного спеціаліста по роботі з юнацтвом Прокоп’євської ЦБС Кемеровської області Олени Чуміріної «Все работы хороши, выбирай на вкус…» в журналі «Библиотека» (2009. – № 2. – С. 14-19).

Безталанних людей немає, є люди, які займаються не своєю справою. В цих словах відображається основний закон профорієнтації і вони стали девізом конкурсу творчих робіт.

Міський конкурс творчих робіт «Райдуга професій» є тим унікальним проектом, який дає можливість нашим читачам не тільки виявити різноманітні таланти, а й зробити свій професійний вибір.

Світ професій різноманітний: добре відомо – чим більший вибір, тим важче вирішити, яким шляхом іти. Зробити правильний вибір підліткам допомагають батьки, вчителі, бібліотекарі, спеціалісти різноманітних служб. Проводяться консультації і ділові ігри, зустрічі з цікавими людьми різних професій, екскурсії на підприємства і в учбові заклади, організовуються кільцеві виставки. Молодих людей запрошують взяти участь в різних акціях і конкурсах, щоб юнаки і дівчата визначились з колом своїх інтересів, розвивали свої вміння і навики.

Систематичні заняття з профорієнтації ввійшли в практику роботи ЦБС. В арсеналі бібліотекарів багато різних форм і методів:
  • книжкові виставки «Ким ти будеш?»;
  • бесіди і огляди: «Нові професії», «Професія на все життя», «Акцент професії», «Знайти своє покликання»;
  • день вибору професії;
  • година майбутньої професії;
  • година знайомства «Серпантин професій»;
  • цикли профорієнтаційних уроків «Ми вибираємо, нас вибирають», «Школа абітурієнта», «Світ професій».

Об’єднати зусилля бібліотекарів міста в цьому напрямку допомагає проведення навесні кожного року для випускників шкіл Місячника абітурієнта.

В ЦБС також діють довготривалі програми з профорієнтації – вони включають комплекс заходів, до участі в яких запрошуються педагоги, психологи, викладачі професійних учбових закладів та інші спеціалісти.

Дякуючи щорічній подорожі учбовими закладами і бібліотеками-філіями кільцевої виставки «Абітур», відбувається знайомство старшокласників зі світом професій і професійно важливими якостями, з системою професійної освіти в нашій країні, області, місті.

В юнацькій бібліотеці діє програма «Вибір професії – вибір майбутнього». Форми і методи її різноманітні – перш за все, це організація і проведення міського конкурсу «Райдуга професій», а також днів професій, прес-конференцій, зустрічей з представниками різних учбових закладів.

Традиційними стали квітневий «День абітурієнта» і щорічна «Школа абітурієнта» для випускників 9-11 класів.

Систематична участь старшокласників в подібних заходах сприяє виявленню у підлітків їх інтересів, нахилів, пріоритетів, що в кінцевому результаті приводить до професійного самовизначення та вибору учбового закладу.

Кожного року серед нових учасників «Школи абітурієнта» працівники юнацької бібліотеки проводять тестування «Ти і твоє майбутнє». Як свідчать результати анкетування, не всі підлітки знають професії своїх батьків, деякі можуть назвати лише посади; більшість старшокласників хочуть навчатися очно. В п’ятірці найпопулярніших професій – юрист, програміст, психолог, економіст, дизайнер. Таким чином, ідеал майбутнього у сучасного підлітка – це вища освіта, кваліфікована робота, яка дає гарні заробітки. На питання «Чи потрібні вам заходи профорієнтаційної тематики?» 80 % підлітків відповіли, що потрібні. Це дозволяє зробити висновок про необхідність і важливість роботи, яку проводить бібліотека.

Метою і завданням конкурсу «Райдуга професій» стали:
  • надання юному поколінню допомоги в розумінні і осмисленні свого життєвого і професійного шляху;
  • розвиток дитячої фантазії і підтримка молодіжної творчості;
  • привернення уваги соціальних інститутів і громадськості до проблеми професійного самовизначення школярів;
  • виховання патріотизму, любові до малої батьківщини.

Конкурс «Райдуга професій» проводиться з 2001 року, з кожним роком стаючи все більш популярним і чисельним. Конкурс допоміг багатьом юним жителям міста проявити себе в різних видах творчості і став дійсно скарбничкою нових ідей. Дякуючи фантазії дітей, постійно з’являються нові номінації – якщо в першому конкурсі їх було лише дві – «Твір» і «Малюнок», то сьогодні їх вісім – «Письмова робота», «Малюнок», «Плакат», «Фоторепортаж», «Кросворд», «Мультимедійний проект», «Сценарій», «Краща колективна творча робота». Для участі в конкурсі підліткам пропонується декілька тем:
  • Моя майбутня професія;
  • Головна професія ХХІ століття;
  • Всі професії важливі;
  • Ким бути?
  • Для чого потрібна робота?

Діти пишуть не тільки прозові твори, а й невеликі вірші і навіть поеми про представників різних професій: шахтаря, столяра, вчителя, бібліотекаря та інших. Організаторів конкуру радує те, що рівень оформлення, а, головне, якість робіт, постійно зростають. Якщо перші були написані простою ручкою, то тепер вони набрані на комп’ютері, яскраво оформлені, заламіновані. Прекрасним доповненням до робіт стали цифрові фото. В номінаціях «Малюнок» і «Плакат» художні роботи, за бажанням учасників, можуть бути виконані в живописній чи графічній формі. Крім олівців та фарб юні художники використовують в своїх роботах і інші матеріали – такі, як пластилін, соломка... Навіть складання кросвордів про професії і знаряддя праці стало для підлітків таким захоплюючим, а бажання перемогти таким сильним, що оригінальності їх виконання можна було лише дивуватися.

В розробці сценаріїв також знаходиться місце фантазії і творчості. Молоді педагоги пропонують різноманітні форми профорієнтаційних заходів: подорожі в професію, усні журнали, захист професії, КВН «Кар’єра», профорієнтаційні ігри.

Які ж професії вибирають конкурсанти? Найпопулярніші серед них: програміст, юрист, економіст, модельєр, еколог, менеджер, журналіст, дизайнер, лікар (особливо хірург, стоматолог).

Конкурс 2007 року був присвячений Року сім’ї. В зв’язку з цим учасникам були запропоновані нові теми «Професії моєї сім’ї», «Професійні династії». Продовжилася ця тема і в 2008 році. Одна із конкурсанток представила всі професії своєї родини у вигляді фігурок із пап’є-маше. В номінації «Краща колективна творча робота» найоригінальнішими стали збірки «Казки про професії» та «Всі професії гарні».

З упевненістю можна сказати, що конкурс «Райдуга професій» завоював визнання юних жителів міста.

Будь-який масштабний проект чи серйозний напрям роботи потребує підтримки надійних і ефективних союзників. Конкурс не міг би відбутися без допомоги ділових партнерів і спонсорів – Відділу молодіжної політики і туризму, Обласного центру профорієнтації молоді, Центру зайнятості населення, Центру додаткової освіти дітей.

Багато років разом з представниками Обласного центру профорієнтації молоді бібліотекарі беруть участь у проведенні таких міських конкурсів, як «Фестиваль робочих професій», конкурсів агітбригад.

Плідна співпраця зв’язує ЦБС і міські засоби масової інформації – у випусках міських теленовин розповідається про підсумки конкурсу, з’являються статті і в місцевій пресі.

Всі переможці щорічно отримують не тільки грамоти від організаторів конкурсу, а й солодкі призи (шоколадки, коробки цукерок) і подарунки (книги, фотоальбоми, канцтовари) від спонсорів – ними виступають підприємства міста, мережа аптек.


***

Цікавою є і стаття завідувачки відділу обслуговування центральної міської бібліотеки муніципального закладу «Абаканська централізована бібліотечна система» Людмили Кирилової «Сделай вибор» – журнал «Библиотека» (2009. – № 3. – С. 56-57).

Професійне самовизначення – подія, яка впливає на подальше життя людини. Серед читачів бібліотеки 30 % складають старшокласники, тому профорієнтаційний напрям вважається найбільш важливим і життєво необхідним.

Основою цієї роботи є співпраця з Міським центром зайнятості населення в рамках договору «Про творчу співпрацю Центральної міської бібліотеки муніципального закладу «Абаканська ЦБС» і Міського центру зайнятості населення з професійного самовизначення учнів». Книжкові фонди бібліотеки, які в повній мірі не можуть задовольнити потреби підлітків, доповнюють періодичні видання «Кар’єра», «Куди піти вчитися?», «Навчання в Росії і за кордоном», «Абітурієнт».

Гордість нашої бібліотеки – тематичні папки-досье, присвячені різноманітним професіям – всього їх скомплектовано 57. Серед них «Перукар – майстер краси», «Професія – менеджер», «Кар’єра фінансиста», «Дизайнер». В читальній залі постійно діє виставка «Вибираємо професію» за розділами «Як вибрати професію?», «Вчитися: Де? Чому?».

Увагу старшокласників привертає стенд «Інформація для Вас» Міського центу зайнятості. Тематичні закладки, буклети, листівки, які представлені на стенді, діти можуть брати з собою. В читальній залі популярністю користуються бази даних «Світ професій», «Зроби вибір», «Покликання чи спосіб заробляти гроші». Щоквартально випускається рекомендаційний список літератури «Світ професій», який розповсюджується в школах, ліцеях, гімназіях. Крім того, регулярно оновлюються списки «Твої складові успіху» (для учнів професійно-технічних училищ», «Вибираємо професію» (для старшокласників).

Протягом ряду років бібліотекарі разом з працівниками центру займаються підготовкою і випуском методичних посібників – професіограм. Підготовлено вже 25 таких посібників. В них включена інформація про професію, необхідні якості, список літератури, перелік профільних закладів.

Бібліотекарі – активні учасники щорічних комплексних міських заходів – «Ярмарок професій» та «Ярмарок вакансій».

Робота з профорієнтації не призупиняється і в період шкільних канікул. Протягом п’яти років бібліотекарі та спеціалісти центру регулярно виїжджають в табори відпочинку. Такі зустрічі завжди перетворюються у свято. Для дітей проводяться ігрові вікторини «Відгадай професію», «Хай мене навчать», ситуативні ігри «Ким мені стати?», «Якщо б я був…». Психологи Центру зайнятості проводять тестування з виявлення схильності до якоїсь професії.

Кожної весни для випускників шкіл в читальній залі проводяться Дні абітурієнта: оформляються профорієнтаційні виставки літератури, організовуються зустрічі з представниками затребуваних професій, тестуються професійні нахили.

Поєднання сучасних технологій бібліотечного обслуговування і професійності працівників Міського центру зайнятості приносить свої плоди. Тільки за останній рік проведено 15 комплексних заходів, котрі відвідали більше 500 осіб.

***

В статті заступника директора з науково-методичної роботи обласної державної наукової бібліотеки міста Нижній Новгород «Территория красы» (журнал «Библиополе» – 2009. – № 10. – С. 40-47) йде мова про проведення в області конкурсу сільських бібліотек «Краса навколо нас». В конкурсі, який проводився за ініціативою департаменту культури, взяли участь працівники більше 200 сільських бібліотек – кожна четверта бібліотека області. Переможцям конкурсу були вручені дипломи та цінні призи: телевізори з плоским екраном, музичні центри з карооке, цифрові фотоапарати.

Якщо говорити про бібліотеки-переможці, то всі вони розміщені на впорядкованій території, в найбільш відвідуваному місці села, поряд з адміністративними будівлями, в культурному і торговому центрі. Бібліотеки мають відремонтовані приміщення, необхідні меблі і технічні засоби. Дизайн приміщень відповідає сучасним вимогам, вони мають підтримку місцевих адміністрацій, спонсорів.

Перед Будинком культури, де розміщена одна із бібліотек-переможниць, тротуари викладені плиткою, засіяний газон, є дитячий майданчик, стоянка для автомобілів, місце для велосипедів і дитячих візочків.

Клумби перед будівлею, де розміщена інша бібліотека, – результат спільної праці бібліотекарів і юних читачів. Перед вікнами сільської бібліотеки створена «Галявина читання», посаджені дерева, розбиті квітники. Влітку на свіжому повітрі проводяться екологічні читання, ігри. Біля входу до бібліотеки зі смаком оформлені вивіски, розміщені плакати з рекламою послуг, в деяких знаходяться інформаційні стенди з фотографіями кращих читачів, волонтерів, афіші масових заходів, рекламні видання бібліотеки.

Просторе приміщення в гарному стані – запорука успішної роботи закладу. В одній із сільських бібліотек простір поділений на зони – перша з яких – це зона для дітей, де господинею книжкових скарбів є ворона Шумка. Її образ використовується в оформленні, щоб привернути увагу дітей до правил користування бібліотекою, допомагаючи орієнтуватися в бібліотечному фонді. Юні відвідувачі мають змогу прогулятися по «Бульвару знань» і ознайомитися з науково-пізнавальною літературою, разом з Бабою Ягою зупинитися в «Казковому перевалку», завернути в «Зелений двір», де живуть книги про природу. Виділені також зони «Світова література», «Улюблений край», «Улюблене читання», зона ділового читання, інформаційна зона для дітей і батьків.

Бібліотеки, які мають статус сільських інформаційних центрів, оснащені сучасними технічними засобами – комп’ютерами, принтерами, сканерами, факсами, мають доступ до мережі Інтернет.

В бібліотеках створені «Куточки інформації», «Куточки читача», де розміщена інформація про бібліотеку, правила користування, перелік послуг, дані про періодичні видання, які передплачує бібліотека, інформація про кращих читачів, спонсорів, читаючі сім’ї.

Книжковий фонд, довідковий апарат в більшості бібліотек-переможниць оформлені з використанням комп’ютерних технологій. Сільські бібліотеки активно рекламують свої послуги і ресурси за допомогою інформаційних буклетів, рекомендаційних списків, пам’яток, книжкових закладок. Цікава серія буклетів однієї з бібліотек під назвою «Народжені в провінції», присвячена землякам. Буклети розміщуються на інформаційному стенді бібліотеки, в громадських місцях. Щоб продукцію бібліотеки можна було легко впізнати, працівники придумали свій логотип. Якщо сільські бібліотеки не мають власних комп’ютерів, вони використовують можливості центральних бібліотек. Діяльність бібліотек регулярно висвітлюється на сторінках періодичних видань.

Підвищення комфортності обслуговування, використання сучасних технічних засобів дозволяють сільським бібліотекам розширювати репертуар послуг, які вони надають користувачам, в тому числі і платних. Одержані кошти використовуються на поповнення фондів, покращення матеріально-технічної бази.

Створені комфортні умови позитивно вплинули на популярність закладів серед населення, збільшилась кількість користувачів таких бібліотек. Покращення матеріально-технічної бази сільських бібліотек дає їм змогу брати участь в обласних програмах, обласних і районних конкурсах, перемагаючи в яких, вони покращують рівень обслуговування жителів населеного пункту.

Значну допомогу надають сільським бібліотекам місцеві адміністрації – на їх кошти придбаються меблі, установлюється пожежна та охоронна сигналізації, оплачується користування Інтернетом, додатково передплачуються періодичні видання. Фінансову підтримку надають і депутати різних рівнів. Сільські бібліотеки стають місцем проведення районних і обласних навчально-методичних заходів не тільки для працівників ЦБС, а й педагогів, голів місцевих адміністрацій.

Деякі сільські бібліотекарі мріють створити власний сайт, стати учасниками міжрегіональної віртуальної довідкової служби. В бібліотеках працюють зацікавлені, захоплені своєю професією працівники.

Конкурс допоміг виявити кращі сільські бібліотеки з точки зору організації бібліотечного простору, створення комфортних умов для користувачів, перспективи їх модернізації. Одночасно виявились і проблеми – матеріально-технічна база ряду бібліотек не відповідає вимогам умов конкурсу.

Матеріали про переможців конкурсу стали надбанням бібліотечної спільноти. Електронне видання «Краса навколо нас», яке підготовлене співробітниками науково-методичного відділу і відділу автоматизації бібліотечних процесів, одержали всі бібліотечні системи області.


***

«Инновационное развитие библиотечно-информационной сферы» – за такою назвою в журналі «Научные и технические библиотеки» (2009. – № 11. – С. 7-15) надрукована стаття кандидата педагогічних наук, завідувачки сектору інноваційної сфери Науково-дослідного відділу бібліотекознавства РДБ Є. Гусєвої. Про інноватику, яка стосується бібліотечної справи, почали говорити близько 10 років тому. Зараз уже можна підвести деякі підсумки:
  1. Інноваційний розвиток визнаний бібліотечною спільнотою одним із реальних (якщо не єдиним) способом модернізації галузі;
  2. Інноваційний розвиток визнається важливим фактором розвитку як самої бібліотеки, так і суспільства, яке її оточує;
  3. Інноваційний розвиток бібліотеки вбудовано в розвиток культури, економіки, освіти – в розвиток усього суспільства;
  4. Основою інноваційного розвитку визнані інформаційно-комунікативні технології і їх програмно-апаратне забезпечення;
  5. Результатом інноваційного розвитку визнається якісне покращення продуктів і послуг, які надає бібліотека (іншими словами, те, що називається бібліотечним обслуговуванням).

Серед результатів є позитивні приклади використання системи інформаційно-стратегічного менеджменту в рамках міської бібліотечної системи (місто Томськ). Ще один результат – методична діяльність, яку здійснює Бєлгородська державна універсальна бібліотека і в цілому Бєлгородська програма організації сільських модельних бібліотек (до речі, і сільських модельних клубів) під керівництвом обласної і місцевої адміністрацій.

Говорячи про створення сільських модельних бібліотек, не можна не сказати про досвід Чувашії, в якій на початок 2008 року вже діяло 500 модельних бібліотек (всього публічних бібліотек 615).

Одним із результатів інноваційного розвитку бібліотечно-інформаційної сфери є підвищення уваги керівників і працівників галузі саме до роботи в умовах інноваційного розвитку. Мова йде про різноманітні програми підготовки і підвищення кваліфікації кадрів: серед них курс-семінар «Інноваційні форми бібліотечного обслуговування» (Томська ОУНБ), «Школа бібліотечної інноватики» (Академія перепідготовки працівників мистецтва, культури і туризму). Одна із форм, яка сприяє інноваційному розвитку – круглі столи по бібліотечно-інформаційній проблематиці, які проводить Російська державна бібліотека на різноманітних конференціях.

Цікава новація, яка може перерости в інноваційну форму організації професійно-бібліотечної самосвідомості – тематичні блоги, які з’являються на сайтах бібліотек, де бібліотекарі обговорюють свої професійні проблеми, в тому числі, і інноваційного розвитку бібліотек. Серед таких блогів – ресурс «Инновации в библиотеке» на сайті центру бібліотечних інноваційних технологій Російської державної бібліотеки, блог «Библиомир: взгляд из Гомеля» Гомельської ОНБ, україномовний блог «Творчість та інновації в українських бібліотеках».

В бібліотечній галузі розповсюджена думка, що впровадження інновацій – це автоматизація бібліотечної діяльності, яка включає придбання парку комп’ютерів, установку на них відповідного програмного забезпечення і зміну таким чином процесів як обслуговування користувачів, так і організації діяльності самої бібліотеки. Хоча вплив комп’ютерних технологій на діяльність бібліотеки – предмет окремого розгляду, однак ставити знак рівності між інновацією і комп’ютером стосовно бібліотеки не можна. Для бібліотеки комп’ютер – це засіб модернізації діяльності, засіб чи умова впровадження інновацій.


***

Стаття головного бібліотекаря відділу бібліотечного розвитку Томської універсальної наукової бібліотеки О. Таращенко «