Нормативно-правове

Вид материалаДокументы

Содержание


Конституції України
Охорона інтелектуальної власності в Україні
Проблеми охорони інтелектуальної власності в Україні.
Аналітична доповідь складається з чотирьох розділів.
4. Сучасний стан та перспективи.
Захист прав інтелектуальної власності в Україні: сучасний стан та перспективи
Тип носія
Розмір файлів
Атрибути файлу
Тема файлу
Ключові слова
Подобный материал:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇННИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

Кафедра гуманітарних дисциплін


ЗАЛІКОВА РОБОТА

Дисципліна: ІНФОРМАТИКА

Тема: Нормативно-правове регулювання інтелектуальної власності в Україні на межі ХХХХІ ст


Виконали: студенти II курсу

Група ПБ – 21

Пархоменко А.В.

Сивопляс О. К.


Київ-2011


ПЛАН
  1. Вступ
  2. Поняття інтелектуальної власності та основні нормативні акти, які регулюють відносини у сфері інтелектуальної власності .
  3. Охорона інтелектуальної власності в Україні
  4. Сучасний стан та перспективи.
  5. Проблеми охорони інтелектуальної власності в Україні.
  6. Висновки



Поняття інтелектуальної власності та основні нормативні акти, які регулюють відносини у сфері інтелектуальної власності .


Частиною 1 статті 41 ссылка скрыта передбачено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності.

Згідно частини 1 статті 54 Конституції, громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 54 Конституції, кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Основні нормативні акти, які регулюють відносини у сфері інтелектуальної власності:
  • ссылка скрыта;
  • Кодекси України: ссылка скрыта та господарський;
  • Закон України ссылка скрыта;
  • Закон України «Про видавничу справу»;
  • Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»;
  • Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;
  • Закон України «Про електронний цифровий підпис»;
  • Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції»;
  • Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»;
  • Закон України «Про інформаційні агентства»;
  • Закон України «Про інформацію»;
  • Закон України «Про кінематографію»;
  • Закон України «Про науково-технічну інформацію»;
  • Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу»;
  • Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»;
  • Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»;
  • Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»;
  • Закон України «Про охорону прав на промислові зразки»;
  • Закон України «Про охорону прав на сорти рослин»;
  • Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем»;
  • Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»;
  • Закон України «Про рекламу»;
  • Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних»;
  • Закон України «Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України»;
  • Закон України «Про телебачення і радіомовлення»;1

Охорона інтелектуальної власності в Україні


Одним із визначальних зрушень у світовій економіці наприкінці ХХ – початку ХХІ століття стала принципова зміна співвідношення чинників ефективного економічного розвитку – з надзвичайно швидким піднесенням ролі інтелектуального капіталу. Саме інтелектуальний капітал дедалі більше перетворюється на провідний чинник економічного зростання та міжнародного обміну, радикальних структурних зрушень, стає головним у визначенні ринкової вартості високотехнологічний компаній і формуванні стало високого рівня конкурентоспроможності.

Значення охорони інтелектуальної власності для розвитку України визначається обраною Україною стратегією інноваційного соціально-економічного розвитку, що має спиратися насамперед на активізацію власного інтелектуального капіталу.

Інтелектуальний капітал – структурно складне явище. Поряд з елементами гуманітарного та споживчого капіталу, він охоплює так званий структурний капітал, який, у свою чергу, включає в себе інноваційний капітал, а останній – комплекс об’єктів, що становлять інтелектуальну власність. Отже, інтелектуальна власність є важливим елементом інтелектуального капіталу.

Формування з інтелектуальних ресурсів суспільства інтелектуального капіталу прямо залежить від рівня захисту інтелектуальної власності. Його можна вважати важливою передумовою нарощування інтелектуального капіталу, та, як наслідок, - конкурентоспроможності компанії в умовах зростаючої конкуренції у галузі високих технологій. Не випадково найбільш авторитетні рейтинги міжнародної конкурентоспроможності зараз обов’язково використовують критерії патентно-ліцензійної діяльності та оцінки рівня ефективності охорони інтелектуальної власності.

Існують два шляхи забезпечення технологічного прогресу. Перший базується, передусім, на розвитку власного науково-технологічного потенціалу; другий – на запозиченні інновацій з-за кордону. Активне патентування та взагалі захист інтелектуальної власності більшою мірою відповідає першому шляху, тоді як для другого шляху високий рівень охорони інтелектуальної власності є менш значимим фактором. Тобто, за відсутності ефективної охорони інтелектуальної власності, саме шлях запозичень (імітаційного технологічного розвитку) є для країни найбільш імовірним.

Актуальність питань охорони інтелектуальної власності зумовлюється також необхідністю забезпечення умов добросовісної конкуренції у будь-якій сфері національної економіки (не лише пов’язаній з наукою і високими технологіями). Без нього неможливо забезпечити права власних громадян як споживачів, боротися з фальсифікацією споживчих товарів, що часто маскуються товарними знаками відомих фірм.

У світі сформувалася глобальна система регулювання охорони інтелектуальної власності. Центральне місце в ній займають Всесвітня організація інтелектуальної власності та Світова організація торгівлі. Вирішення проблеми охорони інтелектуальної власності в сучасному світі відбувається в межах цієї системи. Базові характеристики її мають враховуватися будь-якою країною світу, яка намагається реалізувати інноваційну модель розвитку.

Нагальна необхідність ефективної охорони інтелектуальної власності для України зумовлюється обраною нею стратегією побудови цивілізованих ринкових відносин, забезпеченням соціальної орієнтації економіки та інноваційного соціально-економічного розвитку, що має спиратися, насамперед, на активізацію власного інтелектуального потенціалу.

Протягом останніх років Україна значно активізувала свою діяльність щодо входження до світових структур, що регулюють інтелектуальну власність, і стала учасницею більшості міжнародних конвенцій та договорів у цій сфері.

Однак, участь України у глобальній системі регулювання охорони інтелектуальної власності є недостатньою. Головними проблемами є: відсутність членства в СОТ, участі в Угоді про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності, незавершеність приєднання до ряду нових конвенцій і договорів у сфері охорони інтелектуальної власності.

Україна має двосторонні угоди про охорону інтелектуальної власності з Австрією, Білоруссю, Грузією, Росією, Таджикистаном, Узбекистаном, а також статі щодо інтелектуальної власності в інших угодах – з Азербайджаном, Болгарією, Вірменією, В’єтнамом, Ізраїлем, Канадою, Киргизією, Молдовою, США, Хорватією, Швейцарією, Швецією та ін. На міжвідомчому рівні такі угоди чинні з Болгарією, Казахстаном, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Чехією та ін. Проте домінуюче значення для розвитку системи охорони інтелектуальної власності в Україні мають відносини з США.

Інтеграція України до європейських структур є пріоритетом, тому велике значення для ефективної охорони інтелектуальної власності має процес входження України до регіональних європейських структур регулювання цієї сфери. В цьому процесі спостерігаються як позитивні тенденції, так і невирішені проблеми. Серед невирішених проблем найбільш гострими є невизначеність позиції України щодо стосунків з Євразійською патентною організацією, відсутність пророблених на перспективу програм взаємодії з Європейським патентним відомством та адаптації до європейської патентної системи й системи Відомства з гармонізації на внутрішньому ринку (товарні знаки ЄС).

Важливу роль у стимулювання вдосконалення української системи охорони інтелектуальної власності відіграють двосторонні договірно-правові відносини України з іншими державами, що включають двосторонні угоди щодо охорони інтелектуальної власності.

Якісне вдосконалення системи охорони інтелектуальної власності в Україні прискорить економічний розвиток та підвищить міжнародний імідж держави.2


Проблеми охорони інтелектуальної власності в Україні.


Проблеми інтелектуальної власності в світі вийшли на перший план і стали вже не просто юридичним або комерційним питанням. Внаслідок всеосяжної інтелектуалізації сучасної економіки вони дедалі більше стають політичною проблемою, яка вимагає стратегічних комплексних підходів до вирішення. За цих умов, проблеми стимулювання розвитку та охорони інтелектуальної власності набувають ролі одного з найважливіших чинників всього комплексу політико-економічних відносин та економічної безпеки як всередині кожної цивілізованої країни, так і в міжнародних відносинах.

Складність розв'язання зазначених проблем полягає в надзвичайно високому ступені динамічності й різнобічності відносин, пов'язаних з інтелектуальною власністю. Самий зміст поняття "інтелектуальна власність", його структура постійно розширюються та якісно оновлюються. Відносини, що виникають у зв'язку з цим, тісно пов'язані з найновітнішими технологіями — не лише в сенсі об'єкту цих відносин, але й їх регулювання, застосування нетрадиційних підходів до забезпечення прав власності.

Сьогодні в Україні механізми охорони інтелектуальної власності знаходяться в стадії інтенсивного формування. В період 1990-х років були закладені основи цілісної системи регулювання цієї надзвичайно важливої сфери. Водночас, виявилися серйозні проблеми й недоліки її функціонування, що істотно позначилися на розвитку національного науково-технологічного і загалом творчого потенціалу, стримують становлення нової інноваційної моделі розвитку України, ускладнюють її відносини з провідними державами світу. Стало зрозумілим, що без ефективного й невідкладного вирішення цих проблем перспективи соціально-економічного прогресу України, її національної безпеки, входження в світове співтовариство як розвинутої держави — можуть бути поставлені під сумнів.

Метою цього дослідження є: визначення ролі та місця охорони інтелектуальної власності в сучасному соціально-економічному розвитку України; аналіз еволюції системи охорони інтелектуальної власності в країні за період державної незалежності; виявлення найбільш гострих проблем у цій сфері, що потребують вирішення; систематизація основних напрямів розвитку системи охорони інтелектуальної власності в перспективі; розробка й обґрунтування пропозицій, що могли б сприяти вирішенню найбільш гострих проблем у згаданій сфері.

Аналітична доповідь складається з чотирьох розділів.
  1. розглядаються роль і місце інтелектуального капіталу в сучасному економічному розвитку, процеси глобалізації, регіонального та двостороннього міжнародного регулювання відносин щодо інтелектуальної власності.
  2. досліджуються основні напрями становлення й розвитку системи охорони інтелектуальної власності в Україні в період 1991-2001рр.; систематизуються пріоритетні напрями й перспективні заходи розвитку охорони інтелектуальної власності на найближчі роки, які випливають з прийнятих програмних документів і державних рішень, а також міжнародних зобов'язань України.
  3. аналізуються тенденції та невирішені проблеми стосовно охорони інтелектуальної власності в Україні; виявляються головні проблеми в цій сфері.
  4. наводяться загальні висновки стосовно розвитку системи охорони інтелектуальної власності в Україні; формулюються пропозиції, спрямовані на вирішення актуальних проблем у цій сфері.3

4. Сучасний стан та перспективи.

19 травня 2010 року Держдепартамент інтелектуальної власності спільно з Українським незалежним інформаційним агентством новин УНІАН провів круглий стіл на тему: «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: сучасний стан та перспективи».

На обговорення було винесено такі питання:
- законодавче забезпечення правової охорони інтелектуальної власності в Україні та шляхи його вдосконалення;
- механізми захисту прав на об’єкти промислової власності в адміністративному та судовому порядку;
- особливості надання правової охорони об’єктам інтелектуальної власності;
- захист прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Розпочав захід і представив учасників круглого столу заступник голови Держдепартаменту Володимир Дмитришин. Він, зокрема, зазначив, що нині одним з найважливіших напрямів державної політики в Україні є сприяння розвиткові та ефективному використанню досягнень вчених, винахідників, авторів, творців – людей, здатних генерувати нові ідеї, виробляти конкурентоздатну продукцію.

Загалом в Україні на сьогодні створено сучасну нормативно-правову базу у сфері інтелектуальної власності, сформовано дієздатну інфраструктуру, яка забезпечує реалізацію державної політики в цій галузі, – наголосив Володимир Дмитришин.

Про законодавство України у сфері інтелектуальної власності більш детально розповіла начальник управління правового забезпечення промислової власності Держдепартаменту Ірина Василенко. За її словами, законодавче поле, яке врегульовує питання інтелектуальної власності, наразі в цілому відповідає вимогам, встановленим міжнародними правовими актами, і забезпечує належний рівень вирішення питань набуття, здійснення та захисту прав інтелектуальної власності. Але, звичайно, вдосконалення правової бази повинне відбуватися й надалі, що особливо важливо у зв’язку з потребою України привести своє законодавство у сфері інтелектуальної власності в повну відповідність до законодавства ЄС.

Про правові норми, які регулюють правовідносини, пов`язані із захистом прав інтелектуальної власності, розповіла начальник відділу організації захисту прав Держдепартаменту Інна Шатова.

У разі порушення прав інтелектуальної власності кожна особа може звернутися до суду для захисту свого права. Законодавство України передбачає також кримінальну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності. Зокрема, задля підвищення ефективності захисту таких прав до Цивільного та Кримінального кодексів України внесені норми стосовно знищення контрафактної продукції з метою недопущення її повторного введення в цивільний оборот, а також знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для виготовлення такої продукції, – прокоментувала Інна Шатова.

Вона також наголосила, що захист прав інтелектуальної власності здійснюється шляхом використання передбачених законом форм, засобів і способів захисту. Загальним є судовий порядок, а захист прав в адміністративному порядку здійснюється у випадках, прямо вказаних у законі. Так захист прав інтелектуальної власності здійснюється в межах цивільного, адміністративного, кримінального, митного законодавства, а правовласник має можливість звернутися з питань захисту своїх прав до суду або до відповідних правоохоронних та контролюючих органів.

Держдепартаментом планомірно проводяться заходи, направлені на реалізацію норм чинного законодавства з питань захисту прав інтелектуальної власності.4

Зміст права інтелектуальної власності

Отже, зміст права інтелектуальної власності ми визначаємо так, як він визначається для звичайного права власності. Зміст правомочностей звичайного права власності також в залежності від його об'єкту відрізняється одне від другого. Так, наприклад, право власності на землю, безумовно, відрізняється від права власності на шкарпетки. Але повернемося до змісту права інтелектуальної власності.

Вище ми вже підкреслювали, що власник результату творчості може ним володіти і володіє так же, як і звичайний власник. Але особливість об'єкту інтелектуальної власності полягає в тому, що він має здатність до тиражування і його копією можуть володіти треті особи, яким належить право власності на носій самого результату інтелектуальної діяльності, Власники зазначених носіїв володіють результатом інтелектуальної власності від імені самого власника цього результату.

Як відомо, володіння може бути також двох видів володіння фактичного володільця чи власника і похідне володіння, яке здійснюється від імені власника третіми особами.


Захист прав інтелектуальної власності в Україні: сучасний стан та перспективи


19 травня 2010 року Держдепартамент інтелектуальної власності спільно з Українським незалежним інформаційним агентством новин УНІАН провів круглий стіл на тему: «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: сучасний стан та перспективи».

На обговорення було винесено такі питання:
- законодавче забезпечення правової охорони інтелектуальної власності в Україні та шляхи його вдосконалення;
- механізми захисту прав на об’єкти промислової власності в адміністративному та судовому порядку;
- особливості надання правової охорони об’єктам інтелектуальної власності;
- захист прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Розпочав захід і представив учасників круглого столу заступник голови Держдепартаменту Володимир Дмитришин. Він, зокрема, зазначив, що нині одним з найважливіших напрямів державної політики в Україні є сприяння розвиткові та ефективному використанню досягнень вчених, винахідників, авторів, творців – людей, здатних генерувати нові ідеї, виробляти конкурентоздатну продукцію.

Загалом в Україні на сьогодні створено сучасну нормативно-правову базу у сфері інтелектуальної власності, сформовано дієздатну інфраструктуру, яка забезпечує реалізацію державної політики в цій галузі, – наголосив Володимир Дмитришин.

Про законодавство України у сфері інтелектуальної власності більш детально розповіла начальник управління правового забезпечення промислової власності Держдепартаменту Ірина Василенко. За її словами, законодавче поле, яке врегульовує питання інтелектуальної власності, наразі в цілому відповідає вимогам, встановленим міжнародними правовими актами, і забезпечує належний рівень вирішення питань набуття, здійснення та захисту прав інтелектуальної власності. Але, звичайно, вдосконалення правової бази повинне відбуватися й надалі, що особливо важливо у зв’язку з потребою України привести своє законодавство у сфері інтелектуальної власності в повну відповідність до законодавства ЄС.

Про правові норми, які регулюють правовідносини, пов`язані із захистом прав інтелектуальної власності, розповіла начальник відділу організації захисту прав Держдепартаменту Інна Шатова.

У разі порушення прав інтелектуальної власності кожна особа може звернутися до суду для захисту свого права. Законодавство України передбачає також кримінальну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності. Зокрема, задля підвищення ефективності захисту таких прав до Цивільного та Кримінального кодексів України внесені норми стосовно знищення контрафактної продукції з метою недопущення її повторного введення в цивільний оборот, а також знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для виготовлення такої продукції, – прокоментувала Інна Шатова.

Вона також наголосила, що захист прав інтелектуальної власності здійснюється шляхом використання передбачених законом форм, засобів і способів захисту. Загальним є судовий порядок, а захист прав в адміністративному порядку здійснюється у випадках, прямо вказаних у законі. Так захист прав інтелектуальної власності здійснюється в межах цивільного, адміністративного, кримінального, митного законодавства, а правовласник має можливість звернутися з питань захисту своїх прав до суду або до відповідних правоохоронних та контролюючих органів.

Держдепартаментом планомірно проводяться заходи, направлені на реалізацію норм чинного законодавства з питань захисту прав інтелектуальної власності.

Про важливий напрям роботи Держдепартаменту, а саме про співпрацю з органами судової влади з метою вдосконалення механізмів такого захисту, доповів Володимир Дмитришин.

Зокрема, було відзначено, що Держдепартаментом протягом 2008–2009 років було проведено низку організаційних заходів, спрямованих на забезпечення його співпраці із судовою гілкою та Міністерством юстиції України. Основними напрямами партнерської діяльності було забезпечення спеціалізації судів та суддів і підвищення ефективності експертного забезпечення та рівня судово-експертних досліджень під час судового розгляду справ з питань інтелектуальної власності.

Важливим результатом співпраці Держдепартаменту із судовою гілкою можна вважати утворення в системі господарських судів спеціалізованих колегій суддів, судової палати з розгляду справ, пов’язаних із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності, Вищого господарського суду України, запровадження відповідної спеціалізації суддів (у тому числі в місцевих господарських судах). У Вищому господарському суді України та в апеляційних господарських судах утворені й діють спеціалізовані судові палати (колегії) з розгляду справ, пов’язаних із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Зважаючи на те, що розгляд певної категорії спорів, пов’язаних з правами інтелектуальної власності, віднесено до компетенції загальних (неспеціалізованих) судів, то на найближчий час пріоритетними для Держдепартаменту визначені зусилля, спрямовані на допомогу в забезпеченні спеціалізації суддів таких судів.

Держдепартамент бере активну участь у розробці рекомендацій та роз’яснень судових органів. Запровадження таких рекомендацій можна вважати одним з найважливіших кроків, направлених на ефективне застосування судами норм законодавства України у сфері інтелектуальної власності.

Перший заступник директора з питань експертизи ДП „Український інститут промислової власності” Лев Глухівський зазначив, що, незважаючи на світову економічну кризу, на сьогодні поступово збільшується кількість поданих заявок на видачу охоронних документів майже на всі об’єкти промислової власності. Наразі важливим напрямом роботи для Інституту є здійснення комплексу робіт, пов’язаних з практичним застосуванням нової безпаперової (електронної) технології документообігу. Такий перехід на прийняття заявок в електронному вигляді планується вже найближчими місяцями.

Про особливості експертизи, критерії охороноздатності заявок на винаходи та корисні моделі, можливість оскарження видачі патенту розповіла Наталія Петрова, начальник відділення експертизи заявок на винаходи, корисні моделі та топографії інтегральних мікросхем ДП „Український інститут промислової власності”.

- Нині вкрай важливим для України є виконання норм Закону України „Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу в Україні”. Питання, які стосуються забезпечення прав інтелектуальної власності УЄФА, зокрема під час проведення експертизи заявок в основному на торговельні марки, - прокоментував заступник директора ДП „Український інститут промислової власності” Анатолій Горнісевич.

Директор патентно-юридичної Агенції „Дубинський і Ошарова” Михайло Дубинський у промові зазначив, що Україна впевнено здобуває авторитет держави з високим інтелектуальним потенціалом та сучасною державною системою правової охорони інтелектуальної власності, але є певні проблеми в реалізації та застосуванні чинних законодавчих норм.

– Звичайно, необхідно продовжувати вдосконалювати законодавство, працювати над забезпеченням ефективного адміністративного й судового захисту прав на результати інтелектуальної діяльності. Тому для цього важливо поглиблювати конструктивну співпрацю між усіма відповідними органами, які забезпечують захист інтелектуальної власності в Україні, – підсумував Володимир Дмитришин.

Отже, результати інтелектуальної діяльності корис­туються в Україні різносторонньою правовою охороною. Конститу­ційне, адміністративне, митне, податкове, бюджетне, трудове та кри­мінальне законодавство включають їх до предмета своєї охорони. Ци­вільне законодавство закріплює загальні умови їх охороноздатності (юридичної значимості), правові конструкції різноманітних ступенів цивільної свободи при користуванні ними, надає механізм доступу до цих нематеріальних благ у розпорядження осіб, які проявляють до них ту чи іншу зацікавленість, а також власні (внутрішні) матеріальні пра­вові засоби, що покликані підтримувати весь комплекс правових норм у чинному стані, попереджаючи весь закріплюваний

ссылка скрыта

ним механізм правового регулювання від розпаду, викликаного актами деструктив­ної поведінки.

Запровадження механізмів захисту прав на результати інтелек­туальної діяльності – завдання, котре не можна вирішити за короткий період часу, оскільки воно передбачає не лише зміну законодавчої сис­теми та становлення правових механізмів, але й часткову перебудову суспільної свідомості.


ссылка скрыта


Електронний паспорт:

Тип носія

Flash Card

Типи файлів

Документ Microsoft Office Word 97-2003

Розмір файлів

86,3 КБ (88 435 байт)

Дата створення

5 грудня 2011 р.

Атрибути файлу

Архівний

Назва файлу

Нормативно-правове регулювання інтелектуальної власності в Україні на межі ХХ – ХХІ ст

Тема файлу

Дослідження нормативно-правового регулювання в інтелектуальної власності в Україні

Автор

Сивопляс О.К, Пархоменко А.В

Категорія

Залікова робота

Ключові слова

Інтелектуальна власність

Коментарі

-



3 Журнал «Національна безпека і оборона» ссылка скрыта