Спецвипуск присвячено 45-річчю ду нді ств київ 2011 Луганськ 2011 ббк 65. 5-183

Вид материалаДокументы

Содержание


Кравченко О.С.
Мельник С.В.
Постановка питання.
Аналіз досліджень та публікацій.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Фінансування витрат на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи
Бюджет чорнобильських витрат, у тому числі на соціальний захист (у млн. дол. США)
Подобный материал:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33

УДК 364.254:340.134(477)

Кравченко О.С.,

к.ю.н., директор Департаменту соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Мінсоцполітики України

Мельник С.В.,

к.е.н., директор, ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінсоцполітики України

Кошелева Г.Б.,

к.е.н., с.н.с. ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінсоцполітики України, м. Луганськ


ПІДХОДИ ТА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО СТАТУС І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ" ТА ЙОГО НОРМАТИВНИХ ВЕЛИЧИН


Розглядаються суттєві зміни в підходах до планування витрат з держбюджету на вирішення чорнобильських проблем з 1991 р. до 2010 р. Надається оцінка фінансування потреб Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (1991 р.).


Постановка питання. За результатами аналізу даних ЄДАРП, що здійснюється в ДУ НДІ соціально-трудових відносин, чисельність окремих категорій громадян (та членів їхніх сімей), які користуються послугами на пільгових умовах, становить 26,8 млн. осіб (за станом на 01.01.2010 р.). Питома вага кожної категорії в загальній чисельності пільговиків становить: пенсіонерів за віком – 35,3%, дітей війни – 21,8%, ветеранів праці – 17,3%, ветеранів війни – 9,6%, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, – 7,1% та інших категорій – 8,9% [1].

Із наведених даних можна зробити висновок про те, що "чорнобильці" в загальній сукупності основних категорій пільговиків займають останню позицію. Однак питання фінансування доплат, допомог, пільг та компенсацій відповідно до чинного Закону України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі – Закон) є вкрай проблематичним та актуальним. Так, за проведеними розрахунками ДУ НДІ соціально-трудових відносин, витрати з держбюджету на соціальний захист одного "чорнобильця" в теперішній час становлять 927,6 грн. на рік та 77,3 грн. за місяць у середньому. За 12 років (із 1998 р. до 2010 р.) ці витрати збільшилися у 2,5 раза.

Цей результат можна розглядати як позитивний, але якщо порівнювати темпи збільшення витрат на одного "чорнобильця" із темпами зростання таких показників, як прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата, то результат дещо інший. Так, за ті ж 12 років рівень загального показника прожиткового мінімуму збільшився в 9,9 раза, а рівень мінімуму заробітної плати – у 40,6 раза. Коли б витрати на одного "чорнобильця" зростали такими ж темпами, то діапазон обсягу цих витрат коливався б у межах від 3637,3 грн. до 18223,0 грн. [2].

Низькі темпи зростання витрат на одного "чорнобильця" в порівнянні з темпами зростання рівня прожиткового мінімуму та мінімуму заробітної плати створюють умови, за яких "чорнобильці" все більше прирівнюються до пересічних громадян, які не мають ніяких привілеїв.

У теперішній час, при запланованих щорічних виплатах із держбюджету на соціальний захист "чорнобильців" у розмірі 2–3 млрд. грн., фактично для повного виконання фінансових зобов'язань норм існуючого Закону необхідно 40–50 млрд. грн. Така ситуація зумовлена невідповідністю правових норм, що були закладені до Закону ще в 1991 р., сьогоднішнім можливостям державного фінансового забезпечення. Це стало основною причиною негативної оцінки Закону. Тому в 2006 р. чинний Закон (із змінами та доповненнями) був оцінений депутатами Верховної Ради України як популістський, що не має наукового, методологічного та економічного підґрунтя та містить чимало протиріч.

У цій ситуації важливо відзначити підходи до умов фінансування потреб Закону, які складалися з 1991 р. і до теперішнього часу та, як наслідок, чинники, що зумовили формування такої складної ситуації.

Аналіз досліджень та публікацій. Слід зазначити, що фінансове забезпечення потреб Закону до теперішнього часу не відносилося до питань, які вимагали окремого дослідження. Традиційно воно розглядалося в сукупності з іншими чорнобильськими проблемами, дослідженнями яких займалися вчені Академії будівництва України, Інституту соціології НАН України, ДУ НДІ праці та зайнятості населення Мінсоцполітики та НАН України, ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінсоцполітики України та Київського національного економічного університету імені В. Гетьмана тощо.

Проблеми фінансування, спрямованого на вирішення чорнобильських питань, нерідко розглядаються також такими міжнародними організаціями, як Програми Розвитку ООН, МАГАТЕ і ЮНІСЕФ.

Таким чином, вивчення підходів до фінансування потреб Закону здійснюється вперше.

Виклад основного матеріалу дослідження. Підходи до фінансового забезпечення ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту постраждалого населення, що склалися в перші 10 років після катастрофи, суттєво відрізняються від підходів до відповідного фінансування, які сформувалися в останнє десятиріччя. Про цю різницю свідчать показники, які використовувалися при планування обсягів фінансування з 1991 до 2001 рр. Зокрема, основними показниками в той час були:

Внаслідок запровадження такого підходу в 1991 р. Закон було реалізовано на 57,0%.

У 1996 р. потреба в коштах із держбюджету на реалізацію Закону була задоволена на 57,4%, у 1997 р. – на 54,7% та в 1998 р. – на 56,2%. Із 1999 р. намітилася тенденція значного зниження рівня показника, що вивчається, а саме: у 1999 р. потреба в коштах для виконання Закону була задоволена лише на 29,7%, у 2001 р. – на 23,2%, у 2005 р. – на 14,3%, 2008 р. – на 6,0%. Спостерігається також зростання заборгованості з 101,1 тис. грн. у 1996 р. до 837,5 тис. грн. у 2000 р. (або у 8,3 раза). Для наступних років характерне незначне зниження заборгованості – на 28,8% у 2004 р. у порівнянні з 2000 р. (Таблиця 1) [2].

Таблиця 1

Фінансування витрат на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи

Роки
Передбачено держбюджетом на відповідний рік відносно потреб Закону, %
Фактично профінансовано до потреби згідно із законодавством, %
Заборгованість на початок року, тис. грн.

1991
57,0
н.д.
н.д.

1996
57,4
49,8
101,1

1997
54,7
36,0
207,5

1998
56,2
30,2
315,7

1999
29,7
27,4
655,0

2000
27,3
27,3
837,5

2001
23,2
23,2
737,7

2003
н.д.
н.д.
698,0

2004
н.д.
н.д.
596,4

(на 1 жовтня)

2005
14,3
н.д.
н.д.

2006
12,5
н.д.
н.д.

2008
6,0
н.д.
н.д.


Слід відзначити, що питома вага видатків на соціальний захист постраждалих у загальному обсязі витрат на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи до 2000 р. постійно збільшувалася. Так, за даними звіту, який було підготовлено міжнародною групою фахівців (у 2001 р.) за дорученням Програми Розвитку ООН та ЮНІСЕФ, витрати збільшилися з 38,6% у 1992 р. до 87,2% у 2000 р. (відносно загальних витрат).

У той же час, витрати на переселення, забезпечення житлом та поліпшення умов життя зменшилися з 54,1% у 1992 р. до 4,1% у 2000 р. (Таблиця 2) [2].

Таблиця 2

Бюджет чорнобильських витрат, у тому числі на соціальний захист (у млн. дол. США)

Статті витрат
1992 р.
1995 р.
1998 р.
1999 р.
2000 р.

Соціальний захист
197,3
384,0
429,1
292,5
290,1

У т.ч. питома вага цих витрат у загальних витратах, %
38,6
60,2
73,4
78,7
87,2

Спеціальне медичне обслуговування
6,3
22,8
8,2
6,6
6,4

Наукові дослідження
3,2
3,9
8,9
2,6
1,8

Радіаційний контроль
2,0
3,1
8,7
4,1
2,7

Екологічне відродження
–
0,4
0,2
0,1
0,04

Радіологічна реабілітація та захоронення радіоактивних матеріалів
0,3
0,1
0,2
0,1
0,05

Переселення, забезпечення житлом і поліпшення умов життя
276,1
167,4
86,5
39,5
13,7

У т.ч. питома вага цих витрат у загальних витратах, %
54,1
26,2
14,8
10,6
4,1

Обслуговування зони відчуження
19,7
44,9
42,5
25,6
17,4

Інші витрати
17,7
41,9
0,3
0,7
0,4

УСЬОГО:
510,8
638,3
584,7
371,8
332,7