Хроніки Львова (1946 2006)
| Вид материала | Документы |
- «Є вропейский калейдоскоп», 164.9kb.
- Иркутск в 1946 году, 79.62kb.
- «М. Фридмен», 244.14kb.
- Моу сош №45. Золотарёва Лариса Анатольевна, 53.55kb.
- Геологическое строение и полезные ископаемые, 628.58kb.
- Василь симоненко, 72.16kb.
- Туры львов «веселье на день львова», 220.52kb.
- А. Д. Азербаев историография сельского хозяйства казахстана в послевоенный период (1946-1985, 2394.97kb.
- Шевченка Український культурологічний центр (м. Донецьк) Олександр Задніпровський хроніка, 5193.46kb.
- Российская федерация федеральный закон о государственной регистрации прав на недвижимое, 771.16kb.
1978-й
1978-му СРСР далі впадав у застій, а Генсекретар і Голова Президії Верховної Ради СРСР Леонід Ілліч Брежнєв – в дитинство. Він щиро вірив у власну геніальність і з якимось дитячим нетерпінням чекав на нові звання, нагороди і подарунки.
Просто черговий рік Леоніда Ілліча.
Він раз за разом одержував свої коштовні цяцьки. Народ відверто сміявся, але в цілому незлобно: на якості життя це позначалося мало. Принаймні, нам так здавалося. Воно позначилося пізніше.
Невеличкий особистий відступ.
Більше десяти років тому, коли Манкурт тільки познайомився з нині близькою йому жінкою, її подруга з сумнівом похитала головою і сказала:
- Н-да.... Мужчина с прошлым...
Вона помилялася. З минулим ми всі, а я - людина з минулого. З дещо специфічними поглядами, баченням світу і Львова. Це я у відповідь нашим інтелектуальним жіночкам, які останнім часом іноді лишають в'їдливі коментарі під Хроніками. Зрештою, на ZAXID.NET вистачає матеріалів інтелектуалів обох статей, які репрезентують більш сучасний погляд на улюблене нами усіма місто.
Розслабтеся, дівчата...
1 січня
Журналіст Володимир Здоровега:
Мудрість життя - у вічному оновленні, у постійному проростанні все нових зерен. Линуть вершниками роки. Їм нема вороття. Лише пам'ять людська може повернути їх.
Рік, що минає, був щедрим на хліб і на працю, на видатні політичні події, щедрим він був і на роздуми та спогади. Бо цей рік був ювілейним, бо людство мало ще одну нагоду замислитись над буйними сходами червоного засіву Жовтня 1917-го.
Архітектор Роман Мих:
Сума капіталовкладень, асигнована Львову в нинішній п'ятирічці, втричі більша від трьох попередніх. Протягом п'ятирічки львів'яни одержать 46 тисяч квартир зі всіма вигодами. В районі вулиць Боженка-Артема планується завершення спорудження поліклініки на 2 000 відвідувань за зміну, АТС на 20.000 номерів, дитячого кінотеатру, плавального басейну, на вулиці Кульпарківській буде введено в дію шляхопровід, а на вулицях Шевченка і Першотравневій таке будівництво буде розпочато.
Ну, і куди валили народні гроші?! Ур-роди....
Та ці їхні квартири - просто жах. А кінотеатр дитячій - хто туди піде, якщо є телевізор з цілодобовими мультиками? АТС з совєцькими стойками - просто сміх, у всіх мобілки є. Про охорону здоров'я взагалі мовчу, бо зараз тебе у будь-якій платній поліклініці продіагностують краще і ліки випишуть імпортні - і ніяких дефіцитів!
6 січня
Вшанування ювіляра
У Львівському Будинку вчених відбувся літературний вечір, присвячений творчості письменниці і журналістки Ангеліни Олександрівни Буличової.
Пам'ятаємо - «Носики-курносики». Валентина Толкунова співала цю пісню на слова Буличової. Знаменита була пісня. Щоправда, тільки одна. Ну і що з того, що одна. «Бесаме мучо» також тільки одна вдала в авторки, але всі знають. Може, колись і «Носики» будуть знати.
4 лютого
Велика стаття «Повпред пролетаріату».
А посередині статті - чомусь фотографія Дмитра Табачника. Придивився - ні, це Григорій Іванович Петровський. Ну, чисто Табачник, тож тре таке...
17 лютого
60 років В.В.Щербицькому
Поздоровлення на першій сторінці газети від ЦК КПРС, Президії ВР СРСР та Ради Міністрів СРСР. Орден Жовтневої революції.
Взагалі політиків такого рангу прийнято було до 60-річчя нагороджувати другою Зіркою Героя соціалістичної праці. Проблема була в тому, що керівник України вже мав дві Зірки Героя, наздоганяти Леоніда Ілліча нікому не можна було - дали орден.
18 лютого
Велика стаття «Обрядовість радянського шлюбу».
Новим елементом весільних обрядів стало покладання молодожонами квітів до пам'ятника В.І.Леніну...
«Молодожонами»! Більше тексту не цитую, і двох львівських вчених авторів не називаю - пошкодую.
Радянська обрядовість лишилася. Вчені так само. Пам'ятники помінялися.
21 лютого
Указ про нагородження Леоніда Брежнєва орденом «Перемога».
Молодим читачам нагадаю, що орден «Перемога» був унікальним твором ювелірного мистецтва розміром понад 7 сантиметрів, виготовлений з платини, золота та срібла, і оздоблений 5 крупними рубінами та 174 діамантами.
1 березня
У Держкомцін Ради Міністрів СРСР
Знижені ціни:
Чорно-білі телевізори - 20%, холодильники - 15%, одяг та взуття - 15-30%, миючі засоби - 18%.
Підвищені ціни:
Ювелірні вироби - 60%, бензин - до 15-20 коп. за літр, в залежності від октанового числа, автосервіс - 35%, кава та шоколад - 30%.
У зв'язку з подорожчанням обручальних перснів, особам, що вперше одружуються, виплачується компенсація.
Зниження якось гірше пам'ятається, а ось підвищення - дуже добре. Бо на каву часто ходив. Зрештою, як і зараз.
8 березня
Слава вам, доньки вітчизни!
Весь номер, присвячений жінкам.
Хороший номер.
Бо жінки були хороші.
І знову - зрештою, як і зараз.
10 березня
Присудження Державний премій Української РСР імені Т.Г.Шевченка.
Заньківчани: Н.П.Доценко В.Г.Максименко, Ф.М.Стригун, М.В.Кипріян, С.В.Данченко - за виставу «Тил».
Творча співдружність скульптора В.Н.Борисенко та архітектора А.Д.Консулова - за пам'ятник бійцям Першої кінної армії в Олесько.
12 березня
Пропонує Львівська облспоживспілка
Водонепроникне, носке.
Кирзові чоботи потрібні в будь-яку погоду.
А як вони потрібні школярам, які проживають в сільській місцевості і в негоду добираються до школи.
Шановні покупці!
В магазинах споживчої кооперації в широкому асортименті є кирзове взуття - чоловіче, жіноче та дитяче. Запрошуємо вас у наші магазини!
Чудова річ - кирзаки! Сам три роки проходив в армії, коли нові - дійсно не промокали. Про те, що догляду не вимагають, могли би у нашого старшини спитати - він би пояснив.
Ну й, звичайно, особливо сексапільно виглядали жінки в кирзаках. Про діточок взагалі мовчу.
15 березня
На слова львівських поетів
Днями всесоюзна фірма «Мелодія» видала платівку «Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару». На ній - твори композитора переважно на слова львівських авторів Р.Братуня, Р.Кудлика, Б.Стельмаха.
6 квітня
Стаття «Хто вийде із «зони».
Ви знаєте, це було не про ту зону. Бо в мене в голові вже готові шаблони існують: «Зона» - ясно що, «авторитет» - обов'язково кримінальний, «режим» - виключно злочинний, іноді кучмівський, часами інший. Хвороба.
А тут у Львові стартував зональний турнір першості світу з шахів. З восьми найбільш авторитетних шахістів - двоє львів'ян: Романишин і Дорфман.
16 квітня
Опубліковані Заклики ЦК КПРС до 1 травня.
Такі заклики публікували перед кожним святом, щоби трудящі знали, що їм треба вигукувати перед трибуною, а також для відділів пропаганди і агітації. Особисто мені вони були не потрібні, я сам складав тексти для наочної агітації, тим більше, що особливої фантазії не вимагалося. Навіть навпаки.
20 квітня
Вручення товаришеві Е.Гереку ордена Жовтневої революції.
Не буду тут в оригіналі наводити старий анекдот про товариша Герека (альбо Ґієрка). У переказі: стояв Ґерек з дружиною в костелі і відмовлявся поцілувати розп'яття, бо «єст п'єрфшим секретажем ПеЗетПееРу», а дружина наполягала. Поцілував і почув голос просто з неба, що має щастя. А яке щастя - не спитав. Малжонка муви - ідзь, поцалуй ешче раз і спитай! Спитав і одержав відповідь, що щастя полягало у наявності цвяхів в ногах Господа, бо інакше так би його копнув, що летів би секретаж п'юрком з того костелу!
21 квітня
Прийнято Конституцію Української РСР.
Вся газета під гаслом «В інтересах народу». А на останній, шостій сторінці ще й стаття зав. відділом пропаганди і агітації Львівського обкому партії В.Михайлова «Під зорею ленінських ідей».
Михайлов, до речі, був мудрий. Його скоро забрали в Москву, де він досяг неабияких успіхів.
29-30 квітня
У двох номерах опублікована книжка Л.І.Брежнєва «Відродження» про повоєнне відродження промисловості.
2 травня
Репортажі про святкування 1 травня в Москві та у Львові.
Подивився на фотографії - чи себе не побачу. Не побачив. Багато чого міг би розповісти про святкові демонстрації. Колона Ленінського району формувалася біля універу. Я відповідав за наочну агітацію в голові колони. Одного разу вже на Галана (Лепкого) побачили, що у Леоніда Ілліча не вистачає однієї Золотої зірки на грудях, бігом принесли набір учнівських олійних фарб і Манкурт власноручно в найближчій брамі геніально домалював її.
Рембрандт!
8 травня
Досвід, який збагачує, вчить, кличе.
Збори активу Львівської обласної, міської партійних організацій і Прикарпатського військового округу, присвячені обговоренню книг Генерального секретаря ЦК КПРС, Голови Президії Верховної Ради СРСР товариша Л.І.Брежнєва «Мала земля» та «Відродження».
Доповідь першого секретаря обкому В.Ф.Добрика.
13 травня
Постанова зборів партійного активу республіки «Про завдання партійних організацій республіки по дальшому вдосконаленню стилю методів організаторської і політичної роботи, посиленню партійного керівництва економікою, що випливають з положень книги товариша Л.І.Брежнєва «Відродження».
Пропагандистська кампанія навколо книг Брежнєва набувала характеру параної.
Насправді книги були написані відомими радянськими журналістами. Через два роки Леонід Ілліч одержав Ленінську премію з літератури за ці книги.
Тогочасний жарт: поховаємо Леоніда Ілліча на «Цілині», накриємо «Малою землею», тільки без «Відродження».
13 травня
Є 300-тисячний львівський автонавантажувач!
14 травня
І впав солдат лицем до сонця
Репортаж про відкриття на вул. Єгорова меморіальної дошки на честь міліціонера Єгорова, який загинув 1957 році від рук оунівського бандита.
Нічого не знаю про цей випадок. Цікаво, що подібні випадки траплялися ще у 1957-му. Все ж таки не 47-й. І про дошку так само цікаво. Що старої нема - ясно, але чи є «альтернативна»?
26 травня
Ходи, Грицю, на вечорниці...
У Львові відбулися вечорниці для американців українського походження.
Грянули троїсті музики, хвацько витинала скрипка. Її солідно підтримували цимбали і в химерних гостро-синкопових ритмах гудів контрабас.
Коли змовкає музика, ведучий задає присутнім питання вікторини «Чи знаєте ви радянську Україну?»
По-журналістськи дуже добре зроблений текст. Вечорниці у Львові відбувалися виключно для американців. Пригадав старий віц:
- Але, это русское радио? А можно Рабиновича?
- Рабиновича нет, он ушел на шевченкови вечорныци.
30 травня
Сторінка «Львів'янка». Фоторепортаж про художницю Зіновію Зіновіївну Масляк.
Художниця - учасниця всесоюзних і міжнародних виставок. Її тематичні композиції з кольорового скла «П'ятнадцять сестер», «Урожай» оспівують дружбу радянських республік й багатство рідної землі.
Та не так важливо, що там вони оспівували, бо роботи дуже хороші.
Намагаюся давати по дві-три цитати на місяць, іноді вже вистачає, а побачиш чиєсь ім'я - як не згадати! Така славна родина - знаменитий львівський хірург Володимир Масляк і його дружина - знаменита художниця Зіновія Масляк, Зена, як називали її близькі друзі (я так не називав).
От ви знаєте, часто перевіряю себе через гугл на прізвища відомих львів'ян - пустеля! Пустеля! І негайно стає «за державу обидно!» Набрав «Масляк», переглянув перші дві сторінки з лінками на біографію мого тезки Олександра Васильовича Маслякова, плюнув і закрив той гугл - я взагалі КВНу не люблю.
На фото декілька робіт художниці і вона сама - гарна, вродлива жінка. Померла молодою від невиліковної хвороби.
Вічна пам'ять.
3 червня
Роман Лубківський «Огоньки»
Я шлю український привіт
Російському братові нині,
Братерства нев'янучий квіт
Вінчає чоло Батьківщини.
До спільного столу пісні,
Не наче хліб-сіль принесли ми,
І Леніна думи ясні
У серце беруть побратими.
Гарний вірш. Краще би, пане Романе, ви зараз посилали привіти російському братові, бо перегавкаємось скоро, як пси.
14 червня
Крізь літа полум'яні. Художнику С.Б.Грузбергу - 60 років.
Досить велика стаття вченого секретаря Львівської картинної галереї Оксани Пеленської.
Сяня Пеленська! Декілька років слухав її матеріали як власкора радіо «Свобода» у Празі. А потім перестав слухати, бо набридло це радіо. Підкреслюю - радіо, а не Оксана Пеленська.
18 червня
День медичного працівника
Чекання - вимір особливий
Під керівництвом львівського професора Караванова виконано і захищено 13 докторських і 56 кандидатських дисертацій, його перу належить понад 250 праць з хірургії, співробітники його кафедри опублікували понад 1 500 наукових праць.
Фотонарис про Юрія Григоровича Караванова, легендарну постать львівської медицини.
9 липня
Скарбниця для кожного
Реклама ощадних кас.
Щоб позбутися сумнівів щодо зберігання цінностей, радимо скористатися послугами Центральної ощадної каси Залізничного району міста Львова, яка надає індивідуальні сейфи для зберігання документів та цінностей.
Оце і треба було - в індивідуальних сейфах зберігати! Може, тоді б не чекали тої агітаційної тисячі від Юлі. Хоча Манкурт нічого не втратив.
Бо й не мав.
Бо манкурт...
18 липня
Єднання братніх сердець
Свято польсько-радянської дружби в Перемишлі.
1 і 3 сторінка газети, багато фотографій.
Я на тому святі майже був. Тобто з урочистої частини в Перемишлі втік, щоби годинку погуляти містом. Потім на великий лісовій галявині відбулася грандіозна пиятика, влаштована хлібосольними господарями для приблизно двох тисяч учасників з обох сторін. У результаті поляки падали вже години через дві, а ми трималися добре, бо нам пити багато заборонили.
Ми напилися вже потім, коли перетнули кордон назад.
У нас з собою було.
Абсолютне єднання братніх сердець.
19 липня
Указ про присвоєння заступнику директора Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка Вірі Лук'янівні Бонь звання Заслуженого працівника культури УРСР.
Ну, хтось мусив керувати музеєм. Спочатку його директором зробили колишнього Голову обласної Ради Семена Стефаника, потім полковника КДБ Струтинського, а музейну роботу комусь треба було вести весь час.
От Віра Лук'янівна і тягнула, як віл...
Відзначили...
11 серпня
Указ Президії ВР СРСР про присвоєння члену-кореспонденту Академії медичних наук СРСР Даниленку М.В. звання Героя Соціалістичної праці.
Ректор медичного. Ще одна легенда.
10 вересня
Творчий вечір Тетяни Шмиги.
Народна артистка СРСР, лауреат Державної премії СРСР, солістка Московського театру оперети.
Видатна особистість.
Хоч і не львів'янка.
12 вересня
Героєм СРСР став громадянин НДР Зігмунд Йєн - космонавт.
Пам'ятаєте, як німецький космонавт фігурував у класному фільмі «Good bye, Lenin!»?
Мене колись питали:
- Це що, фільм про Леніна?
- Ні.
- А що, про повалення комуністичного режиму в НДР?
- Ні.
- ???
- Ясно, про що. Про любов сина до мами.
17 вересня
Постанова ЦК Компартії України про підготовку до святкування 325-річчя возз'єднання України з Росією.
23 вересня
Нагорода Батьківщини на прапорі Баку.
Нагороду вручав сам Брежнєв. Як згадували потім очевидці подій, тодішній керівник Азербайджану Г.Алієв проголошував у своєму виступі стільки здравиць на честь Генсека, що «сам» декілька разів його зупиняв і казав:
- Хватит, Алиев!
На другий день надійшло розпорядження обрізати компліменти на дві третини.
Що не заважало Леоніду Іллічу щиро любити Гейдара Алієвича.
11 жовтня
На екранах Львова «Мій ласкавий і ніжний звір»
Пропустив би це, якби буквально за хвилину до того, як надибав цей текст, не слухав у навушниках чудовий вальс Євгена Доги з цього фільму. Направду чудовий.
15 жовтня
Львів сьогодні. Новобудови у селищі Жовтневому.
Не пам'ятаю, може вже колись розповідав, як мене років з двадцять тому зустрів вночі незнайомий і довго розпитував, як йому попасти «в посёлок Октябрьский», а я ошелешено перепитував, чи він усвідомлює, що він у Львові, де такого «посёлка» нема і ніколи не було. Він, у свою чергу, підозріло приглядався до мене і стверджував, що тільки зранку вийшов з дому саме в «посёлке Октябрьский», але, оскільки приїжджий, - не може знайти дороги назад. Потім до мене дійшло, я пояснив дорогу і вже коли він віддалявся, ще кричав йому навздогін:
- Запомните, это называется Левандовка! Левандовка!!!
До речі, неодноразово звертав увагу, що багато корінних львів'ян кажуть чомусь саме Левандовка, а не Левандівка.
17 жовтня.
Господар неба
Нарис про чемпіона світу з парашутного спорту Ігоря Терло.
Вихованець заслуженого майстра спорту Олександри Хмельницької (так само львів'янки) 4 400 стрибків з парашутом, перемога на чемпіонаті світу в югославському Загребі. Абсолютний чемпіон.
Взагалі абсолютний чемпіон світу - круто. Свого часу Манкурт знав і Олександру Хмельницьку, і автора замітки майстра парашутного спорту Валерія Новікова, а ось вже чемпіона - не знав. Тому і не знаю, як прізвище правильно пишеться, бо раніше в газетах писали Терло, а потім почали писати Тьорло. Я обрав перший варіант, якщо чемпіон живий і прочитає - нехай не ображається.
29 жовтня
Комсомолу - шістдесят!
«Не расстанусь с комсомолом, буду вечно молодым!»
Не раз чув цю пісню у хоровому виконанні дуже різних людей старшого віку, в тому числі й однозначних українських націоналістів. Це не туга за комсомолом. Це туга за віком. Так само, як позавчора випадково «на каві» опинився за сусіднім столиком з актором Петром Бенюком, який тихенько своєму співбесіднику проспівав слова «день за днем идут года, зори новых поколений...» з «Пісні про Леніна» .
То не тому, що він Леніна любить, а тому, що дні швидко минають.
3 листопада
Вручення нагороди товаришеві Д.Ф.Устинову.
Міністру оборони виповнилося сімдесят. Воїн! Козак! Дали чергового Героя Радянського Союзу.
15 листопада
Видатний митець
Стаття О.Сидора «До 100-річчя з дня народження М.І.Паращука»
У Львові, куди молодий скульптор невдовзі приїхав, його чекало перше визнання. У співавторстві з А.Попелем він стає переможцем конкурсу у 1898 році на кращий проект пам'ятника Адаму Міцкевичу.
Спеціально ретельно переглянув текст статті. Згадки про бюст Леніна авторства М.Паращука немає. Написати статтю про Паращука у 1978 році і не згадати бюсту Леніна міг тільки Олег Федорович.
Людина з принципами.
26 листопада
У сім'ї єдиній, радянській
На Львівщині стартувала естафета культури, присвячена 40-річчю возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною.
«Ми зачаровані на Схід» - у цих словах наш земляк, поет-революціонер Олександр Гаврилюк натхненно висловив захоплення трудового люду західноукраїнських земель...
Куди зачаровані, куди?..
5 грудня
На екранах Львова новий фільм «На вас чекає громадянка Никанорова». Фото Бронислава Брондукова.
Який був актор, який актор!
А як помер, як помер...
Сором...
20 грудня
Вручення товаришеві Л.І.Брежнєву найвищої нагороди Батьківщини.
Тобто ордена Леніна і третьої Золотої зірки героя Радянського Союзу. З нагоди дня народження.
Не ювілею, звичайного дня народження.
27 грудня
Республіканська науково-практична конференція «Творчий розвиток ленінських принципів кадрової політики у творах товариша Л.І.Брежнєва «Мала земля», «Відродження», «Цілина».
Пригадую, як на нараді в райкомі партії перший секретар ділився з нами власним досвідом:
- Вы что, товарищи, думаете, мне анекдотов про товарища Брежнева не пытаются рассказать? Еще как пытаются! Так я, товарищи, что делаю в таких случаях - ты что, говорю, не знаешь, кем я работаю? Тебе что - в морду дать за такие анекдоты? Помогает...
З чого випливало, що ми всі, включно з жінками, повинні пропонувати зарядити в писок кожному, хто буде намагатися розповісти анекдот про Брежнєва. Хоча ми самі їх розповідали. «Смеяться, право, не грешно над тем, что истинно смешно».
Безумовно, за винятком найбільш свідомих комуністів - працівників райкому партії, які за дивним збігом обставин у 1991 всі поголовно стали найбільш свідомими націоналістами.
Але вони і про Бандеру не розповідають.
Бо досвідчені...