Хроніки Львова (1946 2006)

Вид материалаДокументы
1 січня Дорогі співвітчизники!
5 січня «Тисяча дрібниць»
За минуле семиріччя випуск промислової продукції збільшився в 2,1 рази. За сім років ріст склав
Судовий процес у справі А.Синявського і Ю.Даніеля.
27  березня
Затвердження п'ятирічного плану.
Акорди вічних партитур.
Нарис львівського ватерполіста А.Баланюка про спортивні досягнення львівського «Динамо».
25 червня минає 80 років від дня народження відомого радянського вченого, дійсного члена Академії Наук Української РСР професора
За свідченням знавців, продукція фірми «Світоч» здатна задовольнити вимоги найвибагливішого покупця.
Музика О.Білаша, слова М.Ткача «Ясени»
20 років від початку Нюрнберзького процесу.
Урочисте засідання в Києві, присвячене 110-річчю з дня народження І.Франка.
На вулицях Львова - нові трамваї.
Читачка Л.Савченко
За зраду Батьківщини, вбивства ні в чому не повинних радянських людей всіх шістьох до смертної кари - розстрілу.
Подобный материал:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   61

1966-й

1966-й рік не був для Львова якимось знаковим. Та й для СРСР теж. На планеті Земля американці воювали у В’єтнамі, хунвейбіни в Китаї відправляли столичну професуру на земляні роботи. В межах своєї «культурної революції».


 

З метою трудового перевиховання. І взагалі робили чорт-зна що – до цього часу не розумію, як вони з того викараскалися.

У Москві відбувся ХХІІІ з'їзд КПРС, Леонід Ілліч став Генеральним секретарем і Героєм Радянського Союзу, у цьому ж славетному місті судили перших радянських дисидентів Синявського і Даніеля.

 

У Львові судили колишніх вахманів Янівського табору смерті та обговорювали плани музею під відкритим небом у Шевченківському гаї. Окрім цього, відкрили Аптеку-музей, заснували Товариство охорони пам'ятників історії та культури та зробили перший кольоровий кінескоп.

А Манкурт цілий рік в селі Старичі Яворівського району марширував на плацу, бігав кроси в протигазі і без нього - служба не мед!

 

1 січня

Дорогі співвітчизники!

В історію відходить рік 1965-й. З добрим почуттям проводжає його радянський народ. Це був рік напруженої праці і творення, нових перемог і звершень. Успішно завершено семирічний план, майже в два рази зріс за  семиріччя обсяг промислової продукції.

Просунулось вперед наше сільське господарство. Трудівники колгоспів і радгоспів перевиконали річний план по виробництву продуктів тваринництва, зібрано багатий урожай бавовни.

Зверніть увагу - у два рази промисловість і скромне згадування тільки річного плану по сільському господарству та чомусь бавовни, якби ми її їли.

Хоча з півроку тому чув від авторитетного історика, що саме з другої половини 60-х галицьке село в цілому почало жити краще, аніж у післявоєнні роки, а також краще, аніж у передвоєнні роки. Точка відліку.

 

1  січня

За рішенням ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, з 1 січня 1966 року знижуються в сільській місцевості державні роздрібні ціни на цукор, кондитерські вироби, бавовняні тканини, трикотажні вироби та інші товари до рівня роздрібних цін, які діють у містах.

А про це я навіть і не знав. Тобто, до 1966-го кіло цукру на селі було дорожчим, ніж для городян.

 

5 січня

«Тисяча дрібниць»

Таку назву має магазин Львівського міськпромторгу, який відкрився на вул. Проїжджій. Тут покупець знайде різні товари, які досі продавалися у різних магазинах, йому не треба витрачати багато часу на пошуки потрібної речі.

Так, цей магазин знали всі.

 

25 січня

Сходинки до успіху

Фотонарис про художника Івана Крислача.

Соромно  признаватися, але нічого не знаю про Івана - живий, неживий...

Звернув увагу на підбірку фоторепродукції екслібрисів роботи Крислача: М.Петренко, Р.Лубківський, Р.Іваничук, В.Грабовецький, І.Сварник. Розумієте? Молоді, може, і не дуже розуміють. Всі прізвища «з першого ряду» - ще тоді, у 1966-му.

 

9 лютого

Про підсумки виконання державного плану розвитку народного господарства Львівської області.

За минуле семиріччя випуск промислової продукції збільшився в 2,1 рази. За сім років ріст склав:

Паливна промисловість - у 3,1 рази, виробництво електро- і теплоенергії - у 5,4 рази, машинобудування і металообробка - у 3,5 рази, хімічна промисловість - у 5,4 рази, лісова, паперова і деревообробна - у 1,5 рази, промисловість будматеріалів - у 1,9 рази, легка промисловість - у 1,5 рази, харчова промисловість - у 1,5 рази.

Отже, економіка розвивалася ще достатньо інтенсивно, до років «застою» було ще далеко.

 

12 лютого

Обличчя наклепників

Судовий процес у справі А.Синявського і Ю.Даніеля.

...Під час допиту наводяться цитати з їх книг і стає ясно, що Даніель і Синявський кощунствують над святими для кожної радянської людини поняттями, ідеалами.

Один з перших, найбільш знаменитий судовий процес над радянськими дисидентами. Синявський одержав сім років суворого режиму, Даніель - п'ять років суворого режиму. З протестом проти вироку - десятки знаменитих радянських письменників, секретаріат СП відстоював офіційну позицію.

Реабілітовані в жовтні 1991 - за відсутністю складу злочину.

 

9 березня

Нові лауреати Шевченківської премії - письменник Петро Панч, художниця Марія Приймаченко, композитор Лев Ревуцький.

От кожного року звертаю увагу на недовгий список лауреатів - видатні, талановиті люди.

 

20 березня

Створимо архітектурний заповідник

В один із сонячних березневих днів в Будинку архітектора зібралися представники партійних, радянських, комсомольських організацій міста і районів, працівники культури, музеїв, архітектори. Вони обговорювали проект музею, запропонований  художником міста Ярославом Новаківським.

Йшлося про музей під відкритим небом у Шевченківському гаї. Ідея була дійсно непоганою. Та й ім'я автора ідеї - горде.

 

27  березня

За успіхи  у розвитку тваринництва звання Героя Соціалістичної Праці з врученням Золотої медалі «Серп і молот» і ордена Леніна присвоєне чотирьом дояркам і трьом головам колгоспів Львівщини.

Не називаю тут їх прізвищ - голови колгоспів були вже тоді не хлопчики, навряд чи живі, а доярки молоді, скоріше за все - «живуть і здравствують». Зараз ці звання неактуальні, та й взагалі....  Цікаво, чи їм держава доплачує хоч би по півсотні гривень, чи це так само неактуально...

 

29 березня

У Москві розпочав роботу ХХІІІ з'їзд КПРС

Затвердження п'ятирічного плану.

 

Підшивки «Вільної України» за другий, третій і четвертий квартали були «на видачі», а «Львовской правды» брати на цей раз не хотілося. Взяв підшивки «Ленінської молоді». Редактором її у ці роки був Б.Машталярчук. До речі (я про це не писав) - багаторічним редактором «Вільної України» був Л.Ступницький, якого свого часу мав честь знати.

 

5 квітня

Інтернаціонал звучить у всесвіті. Нове велике досягнення Радянського Союзу. Перший у світі штучний супутник Місяця.

Акорди вічних партитур.

У невимовно прекрасному пориві застигли делегати партійного з'їзду, слухаючи безсмертні акорди «Інтернаціоналу». Їх передав з глибин Всесвіту наш космічний посланець - перший у світі штучний супутник Місяця.

Невимовно прекрасний стиль. Молодіжний.

Ну, так було би дивно, якби у якості «безсмертних акордів» тоді зазвучала оперна арія, російська народна пісня або наша «Ой, чий то кінь стоїть» (більш підходяща - «За туманом нічого не видно»), і взагалі це питання - які партитури більш «вічні» :))

 

10 квітня

ХХІІІ з'їзд КПРС завершив свою роботу

Затверджені плани чергової п'ятирічки. Леонід Ілліч з Першого став Генеральним секретарем ЦК КПРС.  Дивлюся на фотографії членів і кандидатів у члени Політбюро - впізнаю в обличчя всіх дев'ятнадцять. З певними змінами це Політбюро функціонувало до смерті Генерального Секретаря - складно було би не запам'ятати.

 

13 травня

Кубок «Ленінської молоді»  присуджено Павлу Ледньову.

П'ятиборець Павло Ледньов - наш видатний земляк, учасник чотирьох (!) Олімпіад, олімпійський чемпіон. Ще буду про нього писати.

 

18 травня

Битва на воді

Нарис львівського ватерполіста А.Баланюка про спортивні досягнення львівського «Динамо».

Львівська команда ватерполістів «Динамо» у ці роки була грізним суперником для будь-якої, і не тільки в Союзі. За підсумками першого кола чемпіонату СРСР  у вищий лізі динамівці поки що на 4 місці. 18-річний В.Жмудський, наймолодший член команди - член збірної СРСР.

 

5 червня

Передрук з «Літературної газети» статті Енцо Рави «Добрі вісті»

Звістка про те, що італійське товариство ФІАТ візьме участь у створенні в Радянському Союзі комплексу підприємств для виробництва легкових автомобілів, нас, італійців, сповнила радістю і навіть гордістю: адже з багатьох країн, що виробляють машини такого типу, СРСР вибрав саме Італію.

Доба «Жигулів» ще не почалася, але рішення було прийнято саме у 1966-му.

 

24 червня

Знавець рідного краю

25 червня минає 80 років від дня народження відомого радянського вченого, дійсного члена Академії Наук Української РСР професора Івана Петровича Крип'якевича.

 

3 липня

Фото: недавно Олександра Хмельницька зробила свій тисячний стрибок з парашутом. Вона стала третьою «тисячницею» України. Олександра -  майстер спорту, неодноразовий чемпіон світу, серед її призів - 7 золотих, 2 срібні і 3 бронзові медалі.

У Львові, між іншим, були непогані парашутисти. Манкурт у юні роки сам стрибав у Цуневі і, безумовно, тоді знав і зараз пам'ятаю наших відомих спортсменів тих років - Івана Чумакова, Олександра Артемова, Олександру Хмельницьку та й інших.

 

31 липня

Дві сторінки, присвячені  4 обласній художній виставці молодих у залах Львівської Картинної галереї . Статті А.Будзана, О.Ріпко, М.Токар та інших.

Ще багато днів після події у газеті друкували фоторепродукції з виставки. Молодіжні виставки були серйозними подіями у культурному житті Львова.

 

31 липня

 У широкоформатних кінотеатрах «Львів» та «Мир» починається демонстрація  нового широкоформатного кольорового фільму «Війна і мир».

Режисер Сергій Бондарчук. Знаменитий фільм. Премія «Оскар». За різними даними, бюджет фільму становив до 500 млн доларів. Десятки тисяч статистів. Альтернатива американській стрічці 1956 року.

Зараз кожного дня бачу у Львові зображення сина Сергія Бондарчука Федора. На рекламі пива.

 

21 серпня

«Повпреди львівської промисловості». Цукерки, запаковані в гарні сюрпризні коробки, на яких краєвиди Радянського Львова, народний український орнамент. Це - ще один львівський «повпред» на всесвітню виставку в Канаді.

За свідченням знавців, продукція фірми «Світоч» здатна задовольнити вимоги найвибагливішого покупця.

За свідченням кондитерського дилетанта Манкурта - так само.

 

28 серпня

У кінотеатрах Львова

«Війна і мир», «Ніхто не хотів помирати», «Удвоє більше, або нічого», «Карнавальна ніч», «У джазі лише дівчата», «Гангстери і філантропи», «Лимонадний Джо», «Чудова сімка», «П'ять мільйонів свідків».

А що - не такий вже й поганий репертуар. Про «Війну і мир» написав, помирати в режисера Жалакявічуса не хотіло - Регімантас Адомайтіс, Юозас Будрайтіс, Альгимантас Масюліс,  Бруно Оя, Донатас Баніоніс, Вія Артмане - прибалтійське сузір'я. Суперечки про фільм, де брат йшов на брата, тривають до цього часу. Для нас в Галичині - актуальний і сьогодні. Просто добрий фільм «Гангстери і філантропи», блискуча чехословацька пародія на вестерн «Лимонадний Джо» і класика вестерну - «Чудова сімка» з Юлом Брінером.

 

2 вересня

Аптека-музей

Коротенька Ставропігійська вулиця вливається в площу Ринок. На першому поверсі будинку №1 розташована найстаріша у Львові аптека. Перший відвідувач прийшов сюди за ліками у 1735 році.

Понад 15 років директор Львівської фармацевтичної фабрики Л.С.Крилов невтомно розшукує старовинне аптекарське обладнання, цінні видання з фармакології. Зібрано їх вже понад 2 000. Незабаром ці речі стануть експонатами першої на Україні аптеки-музею у цьому ж будинку.

Де на площі Ринок насправді була найстаріша аптека, здається, нам сьогодні невідомо, але це несуттєво. В моїй персональній екскурсії для гостей міста - обов'язковий об'єкт показу і заходу, принаймні у першій зал. Всіх захоплює факт, що аптека діюча. Пишаюся нашою аптекою.

 

18 вересня

На ваше замовлення.

Музика О.Білаша, слова М.Ткача «Ясени»

Ясени, ясени,

Бачу вас за селом край дороги,

Бачу вас у красі,

Коли світиться ранок в росі.

Ви приходите в сни,

У дитинство моє босоноге,

Ви приходите в сни,

Кучеряві мої ясени.

«Ленінська молодь» часто давала ноти і тексти пісень. Захотів передрукувати, хоча  зробив це напам'ять, не заглядаючи в текст - класика все ж таки.

Через пару днів - слова і ноти  «Чорнобривців». До речі, слова до цієї знаменитої пісні написав М.Сингаївський, рідний брат Павла Сингаївського, відомого львівського художника. Талановиті брати. Слів вже не цитую - і так всі знають.

 

23 вересня

Золото з басейну «Кромме»

Розповідь В.Жмудського про чемпіонат Європи з водних видів спорту. Сам ватерполіст Жмудський та пловець Г.Прокопенко повернулися до Львова із золотими медалями чемпіонів Європи.

 

30 вересня

Свідки обвинувачення - 670 000 жертв

20 років від початку Нюрнберзького процесу.

Сьогодні ми розповідаємо про катів Янівського табору смерті, львівського гетто та лисиницького лісу - понад 670 тисяч мирних жителів та радянських військовополонених були жертвами.

Цифра, можливо, дещо завищена.

 

«Ленінська молодь» мені не сподобалася - було багато матеріалів про спорт, про світ і замало про Львів. Пішов до читального залу і взявся знову за «Вільну Україну».

 

15 жовтня

Всенародна шана великому Каменяреві

Урочисте засідання в Києві, присвячене 110-річчю з дня народження І.Франка.

Газетна кампанія була довга.

 

15 жовтня

«Культурна революція» в Пекіні і на периферії

Пекін, як і раніше, заповнений хунвейбінами. З настанням у місті холодної погоди їм почали видавати зимове обмундирування армійського зразка. Не припиняються атаки хунвейбінів і проти партійних організацій на периферії.

Хунвейбіни - «червона гвардія» китайських студентів, основна рушійна сила так званої «культурної революції», відомі масовими погромами і нищенням культурних цінностей. Володимир Висоцький співав:

Возле города Пекина ходят-бродят хунвейбины

И старинные картины ищут-рыщут хунвейбины

И не то, что хунвейбины любят статуи-картины -

Вместо статуй будут урны революции культурной.

И ведь главное, знаю отлично я,

Как они произносятся.

Но что-то весьма неприличное

На язык ко мне просится:

Хун-вей-бины...

У пісні був неприхований натяк не тільки на китайських ультралівих.

 

28 жовтня

З маркою німецьких друзів

На вулицях Львова - нові трамваї.

На маршруті «двійки» з'явився новий трамвай з двох вагонів, сполучених гармошковим міхом. Удосконалені електропоїзди закуплено в Німецький Демократичній республіці. Прибула перша партія вагонів, а до кінця року ми одержимо ще п'ятдесят найсучасніших вагонів. Вони будуть обслуговувати маршрути №№ 2, 1 і 9.

При згадуванні відразу півсотні новеньких трамваїв хотів вже звично заскиглити про нинішні часи, але вчасно згадав про маршрутки і передумав. Все нормально.

 

7 листопада

Відомий український скульптор Яків Чайка завершив роботу над скульптурною композицією «Ярослав Галан - трибун». Її буде встановлено на площі Перемоги.

В газеті було фото. Добре, що не поставили. Там зараз Юрій-Змієборець з міліціонерами воює.

 

13 листопада

Є кольорові кінескопи!

На Львівському ордена Трудового Червоного Прапора заводі кінескопів виготовлені та випробувані перші електронно-променеві трубки для кольорового телебачення. Цієї події багатотисячний колектив чекав давно.

 

3 грудня

Чому бракує взуття?

В магазинах, на жаль, ще важко придбати пару туфель, черевиків, чобіток. Взуття буває переважно зранку. Завозять його в обмеженій кількості, через що не всім пощастить купити потрібну річ. А так хотілося би, щоби кожна людина заставала на полицях широкий вибір взуття, щоб поверталася з магазину задоволеною, а не розчарованою.

Читачка Л.Савченко

Взуття буває переважно зранку. Я плакав...

 

13 грудня

У них: все для експансії, все для війни.

Воєнні видатки США зростають тепер швидше, ніж припускав уряд у січні. За попередніми даними, у фінансовому році, що закінчився у червні, сума воєнних контрактів становила в цілому 36 мільярдів доларів - на 8 мільярдів більше, ніж у попередньому році. Весь воєнний бюджет досяг фантастичної цифри - 60 мільярдів доларів.

Це у 1966 було фантастикою. На 2008-й заплановано майже 700 мільярдів - і цілком реально. Воювати - дорого.

 

20 грудня

Указ Президії Верховної Ради СРСР

Про присвоєння звання Героя Радянського Союзу товаришеві Брежнєву Л.І за видатні заслуги перед партією і великі заслуги в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників. 

Це була поки що друга Золота Зірка. Потім на грудях не вистачало Леоніду Іллічу місця для Зірок і орденів.

 

25 грудня

З 14 по 24 грудня в філіалі окружного Будинку офіцерів проходив судовий процес над шістьма зрадниками батьківщини, вбивцями радянських людей, колишніми вахманами військ СС Станковим, Міночкіним, Лагутіним, Приходько, Панкратовим, Жуковим.

За зраду Батьківщини, вбивства ні в чому не повинних радянських людей всіх шістьох до смертної кари - розстрілу.

Вирок був схвально зустрінутий всіма присутніми у залі.

Про цей процес писали цілий грудень, та й протягом року було дуже багато матеріалів на цю і подібні теми.

 

В останні дні грудня пошукав на газетних сторінках якоїсь більш новорічної та оптимістичної інформації, але нічого не знайшов. Хіба що Л.І.Брежнєву монголи вручили орден Сухе-Батора.

Будемо вважати це смішним і веселим.