Закону України "Податковий Кодекс України"

Вид материалаЗакон
Не підтримується до розділу ХІV.
Подобный материал:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

Не підтримується до розділу ХІV.

Виручка від реалізації продукції платників єдиного податку відповідно до положень Указу визначається за касовим методом.

З прийняттям Податкового кодексу операції, визначені у пунктах 1 і 2 будуть оподатковуватись за правилами, визначеними для цілей розділу 3.

Згідно із положеннями Закону України "Про господарські товариства" засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, з огляду на що фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку не можуть вносити майно до статутного фонду. При цьому, порядок оподаткування доходів від операцій з корпоративними правами визначений у розділі IV.









-468- Н.д.Каплієнко В.В. (Реєстр.картка №321)

Н.д.Задирко Г.О. (Реєстр.картка №286)

&&

у пп.24) підпункт стосовно змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення викласти в наступній редакції:

"доповнити Кодекс статтею 1635 такого змісту:

"Стаття 1635. Порушення порядку справляння місцевих податків і зборів

Надання юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими (структурними) підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, постійними представництвами нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також фізичними особами - підприємцями, водіями місць для здійснення паркування транспортних засобів без рішення органу місцевого самоврядування, згідно з яким такі особи уповноважені організовувати та провадити діяльність, пов’язану з паркуванням транспортних засобів, або самостійне збільшення кількості місць паркування, -

тягне за собою накладення на посадових осіб таких суб’єктів штрафу у розмірі від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виручки, отриманої незаконно.

Справляння юридичною або фізичною особою - підприємцем туристичного збору без укладеного з органом місцевого самоврядування договору відповідно до законодавства, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб таких суб’єктів у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виручки, отриманої незаконно."

абзац двадцять шостий пункту 1 частини першої статті 255 викласти в такій редакції:

„органів державної податкової служби (частина перша статті 41 (у частині дотримання термінів та виплати у повному обсязі заробітної плати), статей 512, 1551, частина перша статті 156, статей 1631 - 1635, 164, 1641, 1645, 1772)";











-469- Н.д.Каплієнко В.В. (Реєстр.картка №321)

Н.д.Задирко Г.О. (Реєстр.картка №286)

&&

у пп.42) стосовно змін до Кодексу адміністративного судочинства України:

статтю 183-4. викласти в наступній редакції:

"Стаття 183-4. Особливості провадження у справах щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платників податків; щодо адміністративного арешту

1. Суд у дводенний строк після надходження заяви розглядає за участю сторін заяву органу державної податкової служби та виносить постанову про відмову у задоволенні такої заяви або про задоволення такої заяви, якою зобов’язує:

банки та інші фінансові установи зупинити видаткові операції на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, крім сплати грошових зобов’язань та погашення податкового боргу;

платника податків виконати законі вимоги податкового керуючого, у строк до двох робочих днів та не відчужувати майно, що є власністю такого платника податків, на період застосування права податкової застави та дня складення податковим керуючим відповідного документа, який підтверджує виконання платником податків законних вимог податкового керуючого;

платника податків не відчужувати майно (у разі його наявності), що є власністю такого платника податків, на період до дня закінчення процедури оскарження грошових зобов’язань, визначеної Податковим кодексом, та/або погашення податкового боргу.

Рішення суду про відмову в задоволенні вимог органу державної податкової служби є остаточним і не підлягає подальшому оскарженню.

2. Суд не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви розглядає за участю сторін заяву органу державної податкової служби та виносить постанову про відмову у задоволенні такої заяви або про задоволення такої заяви, якою зобов’язує банки та інші фінансові установи накласти адміністративний арешт на здійснення видаткових операцій за рахунками платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, на період дії адміністративного арешту майна такого платника податків, крім сплати грошових зобов’язань та погашення податкового боргу.

Рішення суду про відмову в задоволенні вимог органу державної податкової служби є остаточним і не підлягає оскарженню.

3. Суд не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви розглядає заяву органу державної податкової служби про подовження строку адміністративного арешту майна платника податків та виносить постанову про відмову у задоволенні такої заяви або про задоволення такої заяви.

Рішення суду про відмову в задоволенні вимог органу державної податкової служби є остаточним і не підлягає оскарженню.

1. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справах даної категорії, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення."











-470- Н.д.Мартиненко М.В. (Реєстр.картка №379)

Н.д.Корж П.П. (Реєстр.картка №60)

&&

Пункт 22 доповнити новим підпунктом 24) такого змісту:

24) У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" викласти п.16 у такій редакції:

"16. Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Підприємство також може відображати переоцінку, застосовуючи коефіцієнт індексації та порядок, передбачені Податковим кодексом. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт."











-471- Н.д.Давимука С.А. (Реєстр.картка №308)

&&

У Розділі XIX Прикінцевих та перехідних положень до пункту 22 додати підпункт 43 у наступній редакції:

22. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

"43) У Законі України "Про кооперацію" ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 5, ст.35 )

Статтю 2. Визначення термінів викласти у наступній редакції

" У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:



пайовий фонд - фонд, який формується з пайових внесків членів кооперативу при створенні кооперативу та на протязі усієї його діяльності, і є одним iз джерел формування пайового капіталу кооперативу;

резервний фонд - фонд, що формується за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, від створених програм розвитку кооперативу та інших не заборонених законодавством надходжень для усунення та покриття можливих збитків кооперативу;

неподільний фонд - обов'язковий фонд, що формується за рахунок вступних членських внесків, цільових внесків до фонду та відрахувань від доходу кооперативу, і не підлягає розподілу між пайовиками.



Статтю 19 Майно кооперативу та джерела його формування викласти у наступній редакції:

"Для досягнення мети своєї діяльності кооператив може застосовувати як своє майно, так і майно, майнові права, або гроші пайовиків. Кооператив має право придбавати майно тільки за власний кошт, або після згоди з іншими пайовиками і за їхні кошти. Може застосовувати і інші фінансові ресурси.

Джерелами формування майна кооперативу є:

вступні, членські, цільові внески до неподільного, резервного та інших фондів;

майно, добровільно передане кооперативу його членами;

кошти, що надходять від проведення господарської діяльності;

кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій;

грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти,

безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних, інші надходження, не заборонені законодавством.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів до неподільного, резервного та інших фондів, окрім пайового фонду, виготовленої продукції, доходів, отриманих від її реалізації, та здійснення іншої, викладеної в статуті діяльності, а також іншого майна, придбаного на законних підставах.

За володіння, розпорядження майном кооперативу відповідають виборні органи управління кооперативом на правах колективної власності, cтатуту та норм законодавства."

Частину 2 Статті 20 Фонди кооперативу викласти у наступній редакції:

"Пайовий фонд - майно членів кооперативу, що формується за рахунок їх пайових внесків ( у тому числі додаткових) та пайових внесків асоційованих членів кооперативу."











-472- Н.д.Мельник П.В. (Реєстр.картка №6)

&&

Доповнити прикінцеві та перехідні положення пунктом 23

Запровадити в порядку експерименту механізм сплати податку з доходів фізичних осіб, передбачений нормами 168.4.1-168.4.4 наступним чином. Юридичні особи з місцем знаходження в м. Києві податок на доходи фізичних осіб, нарахований їх працівникам які зареєстровані у Києво-Святошинському районі, м. Ірпінь, м. Буча та селищі Ворзель Київської області, перераховують до відповідних місцевих бюджетів, за місцем реєстрації таких працівників в податкових органах.

Кабінету Міністрів України забезпечити механізм запровадження зазначеного експерименту.











-473- Н.д.Мошак С.М. (Реєстр.картка №122)

&&

3) у РОЗДІЛ XIX.Прикінцеві та перехідні положення доповнити п. 22 підпунктом 23 такого змісту:

п.23. У Законі "Про Митний тариф Украиїни", затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №24, ст.125; Офіційний вісник України, 2001 р., №18, ст. 781; Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №45, ст. 239; 2002 р., №9, ст. 68, №18-19, ст. 133, №32, ст. 233, №33, ст. 237; 2003 р., №7, ст. 64, №8-9, ст. 85, №26, ст. 187, ст. 188, №29, ст. 235, №39, ст. 335; 2004 р., №2, ст. 7, №5, ст. 24, №26, ст. 360, №29, ст. 368, №33-34, ст. 402, ст. 408, ст. 409, №43-44, ст. 493; 2005 р., №5, ст. 110, ст. 123, №14, ст. 242, №18-19, ст. 267, №21, ст. 304, №40-41, №43, №44-45 ст. 463, №46-47, ст. 468; 2006 р., №27, ст. 233) внести наступні зміни:

1) у групі 41 розділу ХVIII ввести ставку експортного мита у розмірі 15 % на товари згідно УКТЗЕД 4104 11, 4104 11 10 00, 4104 11 51 00, 4104 11 59 00, 4104 11 90 00, 4104 19 10 00, 4104 19 51 00, 4104 19 59 00, 4104 19 90 00, крім шкіряного красту - із 01.01.2012 року.

Підпункт 23 пункту 22 Розділу вважати підпунктом 24 пункту 22.











-474- Н.д.Баранов В.О. (Реєстр.картка №435)

&&

доповнити новими підпунктами 43-44 такого змісту:

"43) у Кодексі України про адміністративні правоворушення:

доповнити Кодекс новими статтями 152-1 та 152-2 такого змісту:

"Стаття 152-1. Порушення правил паркування транспортних засобів.

Порушення правил паркування транспортних засобів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати.

Стаття 152-2. Пошкодження паркувальних автоматів та інших технічних пристроїв, призначених для сплати збору за паркування.

Пошкодження паркувальних автоматів та інших технічних пристроїв, призначених для сплати збору за паркування - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі мінімальної заробітної плати.";

в статті 218:

в частині першій після цифр "149 - 152" доповнити цифрами: "152 - 1, 152 - 2";

в частині другій після цифр "150 - 152" доповнити цифрами: "152 - 1, 152 - 2";

в статті 219 після цифр "152" доповнити цифрами "152 - 1, 152 - 2";

44) у Законі України „Про благоустрій населених пунктів":

пункт 6 частини 1 статті 10 після слів "територій наслених пунктів" доповнити словами "правил паркування транспортних засобів";

доповнити Закон статтею 34-1 такого змісту:

"Стаття 34-1. Правила паркування транспортних засобів.

1. Правила паркування транспортних засобів (Правила паркування) - нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок надання послуг з паркування та їх оплати.

Правила розробляються для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил паркування.

2. Правила складаються з текстової та графічної частини.

3. Текстова частина Правил паркування включає:

1) визначення сфери дії Правил та учасників правовідносин у цій сфері;

2) забезпечення державних, громадських та приватних інтересів, відкритості та доступності Правил;

3) участь громадян, громадських організацій у виконанні Правил;

4) порядок громадського обговорення проекту Правил;

5) порядок внесення змін до Правил;

6) регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях, дорогах, спеціально обладнаних місцях населених пунктів;

7) вимоги до визначення місць та майданчиків для паркування;

8) вимоги до впорядкування та утримання місць та майданчиків для паркування;

9) порядок надання послуг з паркування та їх оплати;

10) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами, нормативно-правовими актами;

11) здійснення контролю за виконанням Правил паркування;

12) встановлена законом відповідальність громадян та юридичних осіб

за порушення Правил паркування;

13)перелік законодавчих та нормативно-правових актів, на основі яких

діють Правила паркування;

Текстова частина Правил паркування може включати інші питання відповідно до законодавства.

4. Графічна частина Правил паркування включає:

1) план благоустрою території населеного пункту з визначенням місць та майданчиків для паркування;

2) схему обмежень використання місць та майданчиків для паркування;

До складу графічної частини Правил може бути включена інша технічна документація з питань благоустрою територій населених пунктів.";

в пункті 4 частини 1 статті 42 після слів "територій населених пунктів" доповнити словами "правил паркування транспортних засобів".".











-475- Н.д.Ващук К.Т. (Реєстр.картка №450)

&&

П.22. Внести зміни до таких законодавчих актів України) у Законі України "Про нафту і газ" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 50, ст. 262)

Після статті 4 додати статтю 4¹ у такій редакції:

"Стаття 4¹.Особливості регулювання відносин у нафтогазовій галузі підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій

Установити, що підприємства, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, видобутих на підставі спеціальних дозволів на користування надрами (крім обсягів, які використовуються на власні технологічні потреби), а також газу скрапленого - виключно на біржових аукціонах.

Рівень стартових цін з ПДВ (без урахування витрат на транспортування, постачання та зберігання) на біржових аукціонах для нафти та газового конденсату визначається на підставі митної вартості нафти за даними Державної митної служби України за 15 днів, що передують даті реєстрації заявок на проведення біржового аукціону, та з урахуванням надбавки за якість для нафти сирої та газового конденсату. Зниження ціни на нафту або на газовий конденсат на біржових аукціонах нижче стартових цін не допускається. Порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, визначення стартових цін на цих аукціонах, надбавок за якість для нафти сирої та газового конденсату, а також порядок визначення обсягів реалізації на біржових аукціонах скрапленого газу для потреб населення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Установити, що передача покупцям нафти сирої і газового конденсату здійснюється на родовищах або вузлах обліку суб'єктів господарювання, визначених частиною першою цієї статті. Відвантаження придбаних на біржових аукціонах нафти сирої та газового конденсату здійснюється залізничним, автомобільним або трубопровідним транспортом. Спосіб відвантаження та напрямок транспортування визначаються покупцем у відповідних договорах купівлі-продажу.

У разі якщо ціна, за якою здійснюється реалізація нафти сирої і газового конденсату на біржових аукціонах, нижча за стартову ціну, яка визначена згідно з частиною другою цієї статті, суб'єкти господарювання, визначені частиною першою цієї статті, сплачують до державного бюджету штраф у розмірі 100 відсотків різниці вартості, обчисленої за стартовою ціною та фактичними цінами реалізації. Стягнення таких штрафів здійснюється органами державної податкової служби за поданням Міністерства палива та енергетики України.

За умови якщо під час чергового біржового аукціону виставлені на продаж обсяги нафти сирої або газового конденсату не були реалізовані повністю або частково, вони виставляються на додатковий біржовий аукціон, який проводиться того ж календарного місяця. У разі якщо продаж зазначених обсягів нафти сирої та газового конденсату не відбувся на додатковому біржовому аукціоні або додатковий біржовий аукціон не був проведений, нереалізовані обсяги нафти сирої та газового конденсату на підставі договору купівлі-продажу за стартовою ціною додаткового біржового аукціону реалізуються Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України". Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" оплачує відвантажені обсяги нафти сирої і газового конденсату протягом 30 днів з дати укладення договору купівлі-продажу.

З метою дотримання норм цієї статті передання нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу на умовах договорів комісії, давальницької переробки, інших договорів, які не передбачають передання права власності на них, не допускається.

Дія цієї статті поширюється виключно на тих учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств, складає 50 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.".











-476- Н.д.Хомутиннік В.Ю. (Реєстр.картка №90)

&&

Пункт 22 Розділу XIX. доповнити новими підпунктами:

43) викласти статтю 13 Закону України „Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490) у такій редакції:

„Стаття 13. Декларування майнового стану і доходів державних службовців та осіб, які претендують на зайняття посади державного службовця.

Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, подає за місцем майбутньої служби довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). В декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) зазначаються відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, а також інформація щодо відображення таких відомостей членами його сім’ї в поданих ними деклараціях.

Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця першої і другої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, та члени його сім’ї повинні відобразити в деклараціях також відомості про належні їм нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери.

Декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) державним службовцем та членами його сім’ї подається щорічно до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою.

Порядок зберігання і використання довідок та цих відомостей встановлюється Кабінетом Міністрів України.”.

44) викласти статтю 13 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р, № 33, ст. 175) у такій редакції:

„Особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування третьої - сьомої категорії, подає за місцем майбутньої служби довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). В декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) зазначаються відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, а також інформація щодо відображення таких відомостей членами його сім’ї в поданих ними деклараціях.

Особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування першої і другої категорій та члени його сім’ї повинні відобразити в деклараціях також відомості про належні їм нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери.

Декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається посадовою особою органів місцевого самоврядування та членами його сім’ї щорічно до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою.”.

45) викласти статтю 25 Закону України „Про статус народного депутата України” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 3, ст. 17) у такій редакції:

„Стаття 25. Декларування майнового стану і доходів народного депутата України

Народний депутат та члени його сім’ї (дружина, чоловік, батьки, повнолітні діти) зобов'язаний при оформленні на роботу у Верховну Раду України, а потім щорічно протягом здійснення своїх повноважень, але не пізніше 1 березня року наступного за звітним фінансовим роком подавати до органів податкової служби України декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) із відображенням відомостей про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, а також про нерухоме та цінне рухоме майно, вклади у банках і цінні папери.”.

46) внести до Закону України „Про вибори народних депутатів України” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 27–28, ст. 366) такі зміни:

пункт 10 частини першої статті 58 викласти у такій редакції:

„10) довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) кожного кандидата у депутати відповідно до статті 60 цього Закону;”;

статтю 60 викласти у такій редакції:

„Стаття 60. Декларування майнового стану і доходів кандидатом у депутати

1. Декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається кандидатом у депутати та членами його сім’ї до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою за рік, що передує року початку виборчого процесу. При цьому, кандидат у своїй декларації відображає відомості, задекларовані членами його сім’ї в поданих ними деклараціях.

2. Державна податкова адміністрація за дорученням Центральної виборчої комісії надає інформацію про результати перевірки відомостей, зазначених у деклараціях про майновий стан і доходи (податкових деклараціях) кандидата у депутати.

3. Помилки і неточності, виявлені в декларації підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата у депутати.”;

частину шосту статті 1024 викласти у такій редакції:

„При проведенні позачергових виборів депутатів декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) кандидатами в депутати не подається.”.

47) внести до Закону України „Про вибори Президента України” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 14, ст. 81) такі зміни:

у частині другій статті 48 слова „декларації про майно та доходи” замінити словами „декларації про майновий стан і доходи (податкові декларації)”.

статтю 50 викласти у такій редакції:

„Стаття 50. Декларування майнового стану і доходів кандидатом на пост Президента України.

1. Декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається кандидатом на пост Президента України та членами його сім’ї до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою за рік, що передує року початку виборчого процесу. При цьому, кандидат у своїй декларації відображає відомості, задекларовані членами його сім’ї в поданих ними деклараціях.

2. Державна податкова адміністрація за дорученням Центральної виборчої комісії надає інформацію про результати перевірки відомостей, зазначених у деклараціях. Помилки і неточності, виявлені в декларації, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата на пост Президента України.

3. Центральна виборча комісія публікує декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) кожного кандидата на пост Президента України у триденний строк після реєстрації кандидата в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр", а також розміщує на офіційному сайті Центральної виборчої комісії.”;

у статті 51:

у пункті 5 частини першої слова „декларації про майно та доходи” замінити словами „копії декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)”;

у пункті 6 частини другої слова „декларації про майно та доходи” замінити словами „декларації про майновий стан і доходи (податкові декларації)”.

48) внести до Закону України „Про Кабінет Міністрів України” (Голос України, 2010, 10, 13.10.2010 N 191) такі зміни:

підпункт 4 частини третьої статті 8 викласти у такій редакції:

„6) довідка органу державної податкової служби про подану за своєю податковою адресою декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). В декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) зазначаються відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру за рік, що передує року подання.”;

підпункт 4 частини п’ятої статті 9 викласти у такій редакції:

„6) довідкою органу державної податкової служби про подану за своєю податковою адресою декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). В декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація) зазначаються відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру за рік, що передує року подання.”.

49) у Законі України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” (Відомості Верховної Ради України, 2010, N 35-36 (10.09.2010), ст. 491):

пункт 7 частини першої статті 37 викласти у такій редакції:

„7) довідки органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) кожної особи, включеної до виборчого списку кандидатів у депутати від відповідної місцевої організації партії, за останній рік, термін звітності щодо якого минув;”;

пункт 6 частини першої статті 38 викласти у такій редакції:

„6) довідки органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) кожного кандидата в депутати, за останній рік, термін звітності щодо якого минув;”;

пункт 6 частини першої статті 39 викласти у такій редакції:

„6) довідки органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) кожного кандидата в депутати, за останній рік, термін звітності щодо якого минув ”;

назву статті 43 та частини першу цієї статті викласти у такій редакції:

„Стаття 43. Декларування майнового стану і доходів кандидатами у депутати та на посаду сільського, селищного, міського голови

1. Декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається кандидатом у депутати, на посаду сільського, селищного, міського голови до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою.”.

50) пункт 6 частини другої статті 29 Закону України „Про Вищу раду юстиції” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 25, ст. 146; 2004 р., № 29, ст. 369; 2006 р., № 15, ст. 1068) викласти у такій редакції

„6) довідка органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за останній рік кандидата на пост судді”.

51) у Законі України „Про судоустрій і статус суддів” (Офіційний вісник України, 2010, N 55/1 (30.07.2010), ст. 1900):

пункт 7 частини четвертої статті 54 викласти в такій редакції:

„7) подавати щорічно не пізніше 1 квітня до Державної судової адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади, ведення якого забезпечує Державна судова адміністрація України, копію декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація), поданої до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою”.

частину п’яту статті 54 викласти у новій редакції:

„5. Декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) повинна містити відомості про доходи, цінні папери, нерухоме, цінне рухоме майно, вклади у банках, фінансові зобов'язання та про видатки судді, якщо разові видатки перевищують розмір його місячного заробітку.”

підпункт 7 частини четвертої статті 75 викласти у новій редакції:

„7) довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)”;

підпункт 6 частини першої статті 83 викласти у новій редакції:

„6) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація), відображення в ній завідомо неправдивих відомостей.”.

52) у Законі України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 24 (16.06.92), ст. 350):

абзац другий частини першої статті 6 викласти у новій редакції:

„У разі придбання об'єкта малої приватизації за рахунок грошових коштів покупці - фізичні особи подають до органу приватизації довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).”;

абзац п’ятнадцятий частини четвертої статті 7 викласти у новій редакції:

„довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) (для покупців - фізичних осіб) у випадках, передбачених частиною першою статті 6 цього Закону.”;

абзац п’ятий частини п’ятої статті 16 викласти у новій редакції:

„довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), у разі придбання об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів - для покупців - фізичних осіб;”.

53) в абзаці другому частини першої статті 12 Закону України „Про приватизацію державного майна” (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 24 (16.06.92), ст. 348) слова „декларацію про доходи” замінити словами „довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію)”.











-477- Н.д.Пінчук А.П. (Реєстр.картка №5)

&&

2. Пункт 22 Розділу XIX «Прикінцеві та перехідні положення» доповнити новим підпунктом із відповідною нумерацією такого змісту:

«пункт 2 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу» (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 26, ст. 323) викласти у такій редакції:

«Встановити, що норми Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» не поширюються на товари, які підпадають під визначення 1 - 24 груп УКТ ЗЕД, крім спирту етилового денатурованого (спирту технічного)».






6737.

23. Кабінету Міністрів України внести до 1 січня 2014 року до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до цього Кодексу щодо переходу до системи платежів за видобуток корисних копалин із застосуванням принципу рентного доходу.

-478- Н.д.Мартиненко М.В. (Реєстр.картка №379)

9.13) пункт 23 Розділу ХІХ «Прикінцеві та перехідні положення» виключити.

Відхилено


(Суперечить заходам, визначеним у розділі «Реформа податкової системи» Програми економічних реформ Президента України).

23. Кабінету Міністрів України внести до 1 січня 2014 року до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до цього Кодексу щодо переходу до системи платежів за видобуток корисних копалин із застосуванням принципу рентного доходу.






-479- Н.д.Корж П.П. (Реєстр.картка №60)

Таким чином Пункт 23 РОЗДІЛУ ХІХ «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» пропонується виключити.

Відхилено


(Суперечить заходам, визначеним у розділі «Реформа податкової системи» Програми економічних реформ Президента України).








-480- Н.д.Воропаєв Ю.М. (Реєстр.картка №73)

91. Пункт 23 із Розділу ХІХ «Прикінцеві та перехідні положення» пропонується виключити.

Відхилено


(Суперечить заходам, визначеним у розділі «Реформа податкової системи» Програми економічних реформ Президента України).








-481- Н.д.Сушкевич В.М. (Реєстр.картка №214)

26. Пункт 23 розділу XIX “Прикінцеві та перехідні положення’’ викласти у такій редакції:

23. Кабінету Міністрів України

’’1) запровадити починаючи з 1 січня 2011 року механізм компенсації втрати частини доходів, у зв’язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного збору з пального, для фізичних осіб, які користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м, а саме: осіб, які зазначені: у пунктах 1 і 2 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; статтях 4-11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"; а також інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту). Щорічно передбачати кошти на зазначені цілі у державному бюджеті на відповідний рік.

2) внести до 1 січня 2014 року до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до цього Кодексу щодо переходу до системи платежів за видобуток корисних копалин із застосуванням принципу рентного доходу. ’’