Передмова 2 Мета надання документів
| Вид материала | Документы |
- Аналіз регуляторного впливу до проекту рішення Чернівецької міської ради «Про впорядкування, 73.95kb.
- І нформаці я про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник, 9.76kb.
- Тема: Текстовий процесор ms word. Форматування документів. Застосування стилів. Створення, 188.67kb.
- Ломбардний (разовий) кредит, 116.02kb.
- Загальні положення, 229.12kb.
- План заходів з виконання покладених на Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській, 307.24kb.
- Тема: Інтернет. Електронна пошта І пошук інформації, 220.57kb.
- Проект укра ї н а клішковецька сільська рада хотинського району чернівецької області, 9.37kb.
- Додаток до листа Мін’юсту від 16. 11. 2010 року, 309.83kb.
- Лабораторна робота №8: " Автоматизація розробки документів у ms word, 283.85kb.
Зміст
стор.
| 1. | Передмова | 2 |
| 2. | Мета надання документів | 2 |
| 3. | Контактні дані суб'єкта ведення господарювання – власника джерела | 2 |
| 4. | Нетехнічне резюме проекту | 4 |
| 5. | Технічне резюме проекту | 5 |
| 6. | Межі проекту | 12 |
| 7. | Базовий сценарій проекту | 13 |
| 8. | Додатковість проекту | 15 |
| 9. | Моніторинг проекту | 17 |
| 10. | Вартість проекту та узагальнена структура капітальних витрат | 18 |
| 11. | Фінансування проекту | 19 |
| 12. | Ризики проекту | 20 |
Передмова
У межах пропонованого проекту реалізується можливість одного з «гнучких механізмів» Кіотського протоколу до РУЗК ООН, а саме механізму Спільного Впровадження, що дозволить знизити рівень емісії парникових газів шляхом утилізації метану у вуглевидобувній промисловості.
Основні результати проекту можуть бути досягнуті в результаті подальшого вирішення організаційних, методичних і процедурних питань, а також розробки необхідної документації відповідно до міжнародних вимог, встановлених стосовно проектів Спільного Впровадження.
1. Мета надання документів
Метою підготовки документів є одержання листа-підтримки проекту Спільного Впровадження «Утилiзацiя метану шляхом когенерації на ВАТ «Вугiльна компанiя «Шахта «Красноармiйська – Захiдна № 1».
2. Контактні дані суб'єкта ведення господарювання – власника джерела
Найменування: ВАТ „ Вугільна Компанія „Красноармійська-Західна № 1”.
Місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Красноармійськ,
Площа Шибанкова, 1а.
Розробник документа: ЗАТ “Донецьксталь”-металургійний завод”
Місцезнаходження: 83055, м. Донецьк, вул. Челюскінцев, 174
Контактні особи: Гоцуцов Павло Іванович, головний консультант проекту,
тел. (062) 3325475, тел/факс (062)3325432
Буждежан Володимир Володимирович, технічний
консультант проекту, тел.(062)3325319,
тел/факс (062)3325373
Код ЄДРПОУ: 13498562
Основні види діяльності (КВЕД):
Видобуток і збагачення кам'яного вугілля(10.10.1)
Інші види оптової торгівлі(51.90.0)
У процесі підготовки проектної ідеї була виявлена зацікавленість у співробітництві з боку постачальників когенераційного устаткування і потенційних інвесторів проекту:
Фірма “DEUTZ”, Німеччина
Михаель фон Хайден - Президент генерального представництва АТ “ДОЙТЦ” в Україні
м. Київ, вул. Мельникова, 12а, офіс 1.
тел. 044 206 52 21
факс: 044 206 52 26
E-mail: heyden@automot.kiev.ua
Король Роман Романович – Технічний директор
тел. 044 206 52 28.
Фірма «СІНАПС», Україна
Федоров Савелій Дмитрович – генеральний директор
м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7
тел. 044 238 09 80
факс: 044 238 09 70
E-mail: svl@sinapse.ua
Фірма «MITSUI and CO UK PLK», Японія
Кенжи Гото – Директор департаменту
м. Київ, Міжнародний Офісно-Готельный Центр
вул. Велика Васильківська, 92
офіс № 66
тел. 044 289 67 10
факс: 044 289 44 54
E-mail: K.Goto@mitsui.com
Європейський банк реконструкції та розвитку, Об'єднане Королівство
Иоаннис Папаиоанноу – старший інженер відділу енергоефективності та зміни клімату
One Exchange Square
London EC2A 2JN
тел. (44-20) 7338 6737
факс: (44-20) 7338 6942
E-mail: hobsonp@ebrd.com
Фірма Cargill Emission Reduction Services
Дмитро Громов
Тел. +1-952-742-3390
+ 1-612-860-6851
3. Нетехнічне резюме проекту
У процесі видобутку кам'яного вугілля підземним засобом виділяється газ метан, що знаходиться у вугільних шарах у зв'язаному стані.
Це газ є отруйним і вибухонебезпечним вже при малій концентрації, що може привести до нещасних випадків на робочих місцях шахтарів.
З метою забезпечення безпеки ведення гірничих робіт впроваджуються заходи щодо витягу газу метану з вуглевміщуючих товщ вугільних шарів шляхом вакуумування (відсмоктування) газу метану з попередньо пробурених свердловин і транспортування його по спеціальній трубопровідній системі на поверхню землі. Через те що газ метан є одним з видів парникових газів його викидання в земну атмосферу дуже негативно впливають на неї.
З метою запобігання цього цим проектом передбачається використання метану як палива, що спалюється в газопоршневих когенераційних установках для отримання теплової та електричної енергій, що будуть спрямовані на власне споживання ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1», що призвиде до зниження викидів парникових газів в атмосферу.
ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська – Західна №1» розташована в Красноармійському районі Донецької області України, є самостійним суб'єктом господарювання до складу якої входить філія ЦЗФ «Чумаківська». Вугільна компанія не є підлеглою Мінвуглепрому України.
Район розташування ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» займає вигідне географо-економічне положення, знаходячись у 12 км від районного центру – міста Красноармійськ. Місто Красноармійськ з'єднане з обласними містами Донецьк і Дніпропетровськ. Найближчими населеними пунктами є: міста – Димитрів, Селідово, Родинське; селища – Димитрово, Удачне, Шевченко, Сергіївка; села – Кирилівка, Новосергіївка, Новотроїцьке, Зверево.
4. Технічне резюме проекту
За попередніми оцінками щорічна емісія метану українськими шахтами досягає порядку 2000 млн.м3 або 28,1 млн. тон СО2. Системами шахтної дегазації каптирується близько 257 млн.м3 метану (13% від загального обсягу), з яких лише 79 млн.м3 утилізується. Приблизно 1981 млн.м3 СН4 або 27,8 млн. тон СО2 викидається в атмосферу, що призводить до посилення парникового ефекту.
ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська– Західна № 1» введена в експлуатацію в грудні 1990 року в обсязі першого пускового комплексу з виробничою потужністю 1500 тис.т/рік.
Фактичний видобуток вугілля за останні роки наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Динаміка видобутку вугілля ВАТ «Вугільна компанія
«Шахта «Красноармійська – Західна №1»
| Роки роботи | Видобуток шахти, тис.т |
| 2000 | 3802,0 |
| 2001 | 4251,8 |
| 2002 | 4617,3 |
| 2003 | 4903,0 |
| 2004 | 6111,0 |
| 2005 | 6241,0 |
За 11 місяців 2006 року видобуто 6237,2 тис.тон вугілля. Очікуваний обсяг видобутку вугілля в 2006 році складає 6878 тис.тон. Комплексною програмою розвитку Вугільної компанії передбачається видобуток вугілля в 2007 році - 7,2 млн.тон, у 2008 році – 9 млн.тон і, починаючи з 2009 року по 2015 рік – по 12,0 млн.тон на рік.
На балансі Вугільної компанії знаходиться один вугільний шар d4. До існуючих запасів шахти «Красноармійська – Західна № 1» була прирізана частина запасів вільної ділянки «Красноармійський – Західний» №2-3. За станом на 01.12.2006 року загальний обсяг балансових запасів вугілля склав 255,8 млн.тон і метану – 7900 млн.м3 або 111,2 млн. тон СО2.
У межах шахтного поля потужність вугільного шару d4 коливається від 0,95м до 2,0м. Шар небезпечний за раптовими викидам вугілля і газу, вугільний пил вибухонебезпечний. Природна метанообільність вугілля –
20 м3/т.с.б.м. Абсолютна багаторазовість шахти в 2006 році складає
291 м3/хв. або 4,1 т/хв. СО2. З розвитком Вугільної компанії і зростанням глибини робіт багаторазовість підвищується. На даний час для провітрювання в шахту надходить 44100 м3/хв. свіжого повітря. У роботі знаходяться три вентиляційних установки (ВЦД-47,5У на скіповому стовбурі, ВЦД-31,5 на вентиляційному стовбурі і ВЦД-31,5 на вентиляційній свердловині). Крім того, впроваджуються засоби з дегазації вуглевміщуючої товщі підземними дегазаційними свердловинами на поверхневу вакуумнасосну станцію.
ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» має два джерела викидів парникового газу метану в атмосферу: вентиляція та підземна дегазація.
Існуюча структура використання емісії повітряно-метанової суміші така: близько 75,3% повітряно-метанової суміші (зміст метану 0,5% - 0,7%) видаляється в атмосферу за допомогою системи вентиляції, залишок 24,7% (зі змістом метану 37% - 40%) видаляється в результаті процесу дегазації. На теперішній час тільки 36% метану, отриманого від підземної дегазації використовується на вироблення тепла для задоволення потреб підприємства в опаленні та гарячій воді. Інша частина метану викидається в атмосферу, що може бути використана в когенераційних установках для одержання електричної та теплової енергії.
В даний час у вакуумнасосній станції змонтовано чотири насоси ВВН2-150, два з яких знаходяться в одночасній експлуатації. Свердлення дегазаційних шпар здійснюється верстатами GBH-1-89-12 та СБГ-1М. Свердловини обсаджуються герметизаторами ГДПМ-89 і ГДПМ-93. Свердловини через вологовідділювачи і дільничний металевий трубопровід Ø325мм підключені до магістрального трубопроводу Ø426мм.
У вакуумнасосній станції каптується 195-205 м3/хв. газоповітряної суміші зі змістом метану 37-40%.
У процесі вивчення технічними фахівцями Вугільної компанії питання утилізації метану, одержаного при дегазації, був розглянутий один з варіантів використання газопоршневих когенераційних установок. Основною перевагою цього варіанта є одержання не тільки електричної, але і теплової енергії, що дозволить відмовитися від використання шахтної котельні. Виходячи з обсягу газу, що отримується від підземної дегазації передбачається будівництво двох комплексів (перша черга -4х4-16 МВт/год., друга черга –4х6 - 24 МВт/год.) з наступними технічними характеристиками, наведеними в таблиці 2.
Таблиця 2
Технічні характеристики когенераційних установок
| № п/п | Найменування показника | Од. вим. | Технічні дані |
| 1. | Електрична потужність | КВт | 3916 |
| 2. | Електричний ККД | % | 41,9 |
| 3. | Теплова потужність | КВт | 2248 |
| 4. | Тепловий ККД | % | 44,7 |
| 5. | Частота електроенергії, що виробляється | Гц | 50 |
| 6. | Питома витрата газу | Нм3/квт.година | 0,260 |
| 7. | Мінімальна концентрація СН4 | % | 30 |
| 8. | Тиск газу | бар. | 0,02-0,01 |
| 9. | Ресурс роботи установки до капітального ремонту | година | 64000 |
Отримана електроенергія в обсязі 40 Мвт/год буде використана Вугільною компанією безпосередньо для власних виробничих потреб.
Вироблена теплова енергія дозволить цілком покрити потреби шахти в літній період, а в зимовий період, у разі потреби, додаткове тепло може бути отримане на існуючих котельнях.
Робота високозавантажених лав вимагає здійснення їхнього безпечного провітрювання. Стримуючим фактором у забезпеченні провітрювання є продуктивність вентиляторів і обмеження швидкості повітря в гірничних виробленнях. Вирішенням з існуючої ситуації є відвід газоповітряної суміші високої концентрації з виробленого простору через дегазаційні свердловини по ізольованому трубопроводі на поверхню.
Таким чином, утилізація метану вугільних родовищ на ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» дозволить значно зменшити обсяг парникового газу, що викидається в атмосферу, і тим самим поліпшити екологічну ситуацію в Красноармійському районі Донецької області.
В даний час річне споживання шахтою електроенергії складає в середньому 230,4 млн. КВт/год або 78,4 млн.грн.
Прогнозований обсяг видобутку метану в 2007 році складе 48 млн.м3 або в перерахуванні на СО2 - 675,36 тис.тон, що дозволить здійснити будівництво когенераційних установок першої черги.
Введення в експлуатацію першої черги в 2008 році забезпечить шахту власною електричною енергією в розмірі 37% і тепловою енергією в розмірі 12,6% її річного споживання.
З урахуванням росту видобутку вугілля до 12 млн.тон на рік і одержання газу метану зі свердловин з поверхні, кількість каптуємого метану може збільшитися до 100-120 млн.м3 (1,4–1,7 млн.тон СО2) на рік у перерахуванні на 100% метану. Це дозволить здійснити будівництво другої черги когенераційних установок.
Введення в експлуатацію другої черги дозволить довести забезпечення шахти власною електроенергією до 93%.
Проект припускає використання сучасних західних когенераційних технологій і устаткування, що успішно застосовуються в інших країнах світу. Існують усі підстави сподіватися, що обсяг каптуємого метану буде не нижче прогнозованого.
Таким чином, виробництво ВАТ “Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1” електричної та теплової енергії з використанням метану на власних когенераційних установках дозволить знизити навантаження на генеруючи потужності теплоелектростанцій України, в наслідок чого зменшиться споживання ними палива (природного газу і вугілля) та зменшаться викиди парникових газів в атмосферу.
Метан як побічний продукт процесу видобутку вугілля накопичується у вугільних шарах і виділяється під час і після виконання гірничих робіт. При вибуху метан викликає аварії зі значними людськими втратами і з нанесенням збитку інфраструктурі шахт. У середньому, число загиблих гірників на українських шахтах складає 3,7 чоловік на 1 млн.т добутого вугілля. Цей трагічний показник відноситься до числа найбільш високих у світі.
За період існування ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» відбулося дві аварії в результаті підвищення концентрації метану в повітрі гірничих виробок:
- 14.02.2002 р. – вибух метаноповітряної суміші в третій південній лаві
блоку № 6;
- 07.12.2005 р. - вибух метаноповітряної суміші в другій південній лаві
блоку № 2.
З метою зниження ризиків вибухів метану на шахті впроваджена система підземної дегазації і вентиляції, що включає мережу підземних трубопроводів і вакуумну насосну станцію. У найближчому майбутньому запланована дегазація метану вугільних шарів за допомогою буравлення свердловин з поверхні.
В даний час провадиться модернізація системи підземної дегазації, що дозволить підвищити концентрацію метану в метаноповітряній суміші, що відводиться від робочих місць шахтарів і забезпечити стійку роботу когенераційного устаткування.
Таким чином, застосування утилізації шахтного метану від підземної дегазації буде сприяти підвищенню безпеки праці шахтарів.
У цілому, реалізація проекту по утилізації метану шляхом когенерації з використанням гнучкого механізму Кіотського протоколу на ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» дозволить:
для держави:
- поліпшити екологічну ситуацію в Красноармійському районі й у цілому в Донецькому регіоні за рахунок скорочення Вугільною компанією викидів парникового газу метану;
- дозволить опосередковано знизити споживання теплоелектростанціями України природного газу і вугілля для вироблення електроенергії, що зробить Україну менш залежною від імпорту палива, зокрема природного газу з Росії та інших республік СНД завдяки виробництву Вугільною компанією власної електричної і теплової енергії шляхом когенерації з використанням шахтного метану і, крім того, зменшити викиди парникових газів в атмосферу теплоелектростанціями;
- поліпшити баланс між попитом та пропозицією в області енергетики за рахунок використання джерел палива з одного боку, і більш ефективного використання електроенергії, з іншого боку;
для ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-
Західна № 1»:
- підвищити безпеку проведення гірничих робіт, скоротити аварійність і травматизм на виробництві;
- знизити енергозалежність шахти;
- збільшити видобуток вугілля за рахунок скорочення простоїв, зв'язаних з небезпечною концентрацією метану;
- знизити витрати шахти на реалізацію проекту по утилізації метану за рахунок одержання від іноземного інвестора додаткових фінансових ресурсів в обмін на зниження викидів парникових газів, що прискорить впровадження проекту по утилізації метану з метою скорочення викидів парникових газів;
- поліпшити соціальний стан на підприємстві;
- підвищити продуктивність праці;
- підвищити рейтинг Вугільної компанії, як підприємства з високою екологічною культурою виробництва.
Будівництво і введення в експлуатацію когенераційних установок з метою зниження антропогенних викидів буде здійснюватися двома чергами відповідно до графіка, наведеного у таблиці 3.
Таблиця 3
Графік фінансування і введення в експлуатацію когенераційних установок
| Інвестиції | Од.вим. | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. |
| Будівництво когенераційної установки I черги | млн.грн | 10,4 | 69,7 | | |
| Будівництво когенераційної установки II черги | млн.грн | | | 32,0 | 59,4 |
Будівництво I черги потужністю 4*4=16МВт вимагає витрат орієнтовно в обсязі 80,1 млн.грн. і дозволить скоротити викиди метану в атмосферу в обсязі 34000 тис.м3 на рік або 478,4 тис.тон СО2 на рік.
Будівництво II черги потужністю 4*6=24МВт вимагає витрат орієнтовно в обсязі 91,4 млн.грн. і дозволить скоротити викиди метану в атмосферу в обсязі 51000 тис. м3 на рік або 717,6 тис.тон СО2 на рік.
Після введення в експлуатацію когенераційних установок обох черг викиди метану в атмосферу скоротяться на 85000 тис.м3 на рік або 1196 тис. тон СО2 на рік.
В основу розрахунку антропогенних викидів від підземної дегазації закладений контроль приладами безперервної дії на вакуумнасосній станції. Скорочення викидів метану розраховано на підставі характеристик когенераційних станцій і наведено в таблиці 4.
Таблиця 4
Динаміка розрахункових обсягів викидів метану
| | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. | 2010р. | 2011р. | 2012р. |
| Виділення СН4 (у перерахуванні на 100%), тис.м3 до впровадження когенераційних установок, тис м3 тис.тон СО2 | 40100 564,2 | 48000 675,4 | 75000 1055,3 | 110000 1547,7 | 120000 1688,4 | 120000 1688,4 | 120000 1688,4 |
| Скорочення СН4 за рахунок когенерації, тис.м3 тис.тон СО2 | - | - | 34000 478,4 | 34000 478,4 | 85000 1195,9 | 85000 1195,9 | 85000 1195,9 |
| Викиди СН4 в атмосферу (у перерахуванні на 100%) після впровадження когенераційних установок, тис.м3 тис.тон СО2 | 40100 564,2 | 48000 675,4 | 41000 576,9 | 76000 1069,3 | 35000 492,5 | 35000 492,5 | 35000 492,5 |
Таким чином, заходи, що передбачаються проектом, є додатковими до базового сценарію.
Розробка всіх технічних, фінансово-економічних і соціально-екологічних аспектів буде здійснена після одержання листа-підтримки для підготовки повної проектної документації проекту, завершення якої планується в I кварталі 2007 року.
5. Межі проекту
Діяльність шахти, що безпосередньо не є діяльністю по проекту Спільного Впровадження здійснюється шляхом безперервного процесу видобутку кам'яного вугілля з вугільних вибоїв. Цей процес супроводжується рясним виділенням газу метану як безпосередньо з вугільних шарів, так і з порід, які їх вміщують, що у - покрівлі і підошві вугільного шару. Видалення газу метану згідно правил безпеки ведення гірничих робіт здійснюється шляхом загальношахтної вентиляції гірничих вироблень через вентиляційний стовбур в атмосферу землі, а також засобом підземної дегазації через систему підземних трубопроводів і вакуумнасосну установку.
Обсяги викидів газу метану в атмосферу від загальношахтної вентиляції гірничих вироблень визначаються і контролюються приладами системи КАГІ, які фіксуються і архівуються у рукописному та електроному видах, починаючи з 1995 року.
Обсяг викидів газу метану від підземної дегазації визначається і контролюється приладами безперервної дії, що знаходяться на вакуумнасосній установці. Показання приладів фіксуються і архівуються, в електронному та рукописному видах, починаючи з 2002 року.
Таким чином, впровадження і реалізація проекту Спільного Впровадження по утилізації газу метану від підземної дегазації шляхом когенерації вплине на зниження викидів шахтного метану в атмосферу. Динаміка обсягів зниження викидів СО2 приведена в таблиці 4 з якої витікає, що у разі реалізації проекту Спільного Впровадження з утилізації шахтного метану шляхом когенерації обсяги знижень викидів парникових газів за період з 01.01.2008 - 01.01.2013рр. складатимуть 4544,5 тис. тон СО2.
6. Базовий сценарій проекту
Для визначення базового сценарію проекту були використані наступні матеріали:
«Геологічний звіт про доопрацювання та переоцінку запасів кам'яного вугілля поля шахти «Красноармійська-Західна №1» (Красноармійський-Західний - промисловий район Донбасу), складений Димітровськой ГРЕ ВО «Укруглегеологія» в 1997 році.
«Геологічний звіт про результати детальної розвідки ділянки «Красноармійська-Західна №2-3», складений Червоноармійською ГРЕ тресту «Артемгеологія» в 1974 році.
«Оцінка перспектив газоносності углевміщуючій товщі шахти «Красноармійська-Західна №1» і ділянки «Красноармійська-Західна» №2-3 з метою дегазації», проведена Харківським науково-виробничим підприємством «ТЕП» в 2004 році.
Аналіз газопроявів, що відбулися під час будівництва шахти і її експлуатації проводився, починаючи з грудня 1990 року.
Розрахунок категорійності шахти «Красноармійська-Західна №1», виконаний відповідно до «Інструкції по відбору проб копальневого повітря, визначенню багаторазовості і встановленню категорійності шахти по метану», «Правилами безпеки у вугільних шахтах».
При підготовці цих матеріалів була використана методологія, опис якої зводиться до наступного:
-природна газоносність вугільних пластів вивчається шляхом:
а) відбору проб вугілля в герметичні газокернонаборники і вакуумні стакани;
б) пластоіспитів в свердловинах;
в) каротажу свердловин в період буріння.
- газоносність углевміщуючих порід вивчається шляхом:
а) випробування пластів пластовипробувачами КИИ-65;
б) періодичними вимірами газоаналізаторами виділень газу з
суфляров і микросуфляров.
Оскільки газоносність вугілля визначається ступенем метаморфізму і глибиною їх залягання, то об'єми отримання шахтного метану за роками визначаються на 1 тонну вугілля, що здобувається, у м3 за рік шляхом накладення таблиць з метаморфизмами пласта, що здобувається, на сітку глибини його залягання.
Результати цих розрахунків приведені в таблиці 5.
Таблиця 5
Динаміка розрахунків об'ємів викидів метану
| | 2006р. | 2007р | 2008р. | 2009р. | 2010р. | 2011р. | 2012р. |
| Вилучення СН4 (у перерахуванні на 100%), тис.м3 до впровадження когенераційних установок, тис м3 тис.тон СО2 | 40100 564,2 | 48000 675,4 | 75000 1055,3 | 110000 1547,7 | 120000 1688,4 | 120000 1688,4 | 120000 1688,4 |
7. Додатковість проекту
Відповідно до Програми підвищення безпеки роботи на вуглевидобувних і шахтобудівних підприємствах ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» здійснює діяльність, спрямовану на підвищення безпеки праці й у тому числі в частині поліпшення пилогазового режиму в гірничих виробленнях і безпосередньо на робочих місцях шахтарів.
Інтенсивний видобуток вугілля на даний час (20 тисяч тонн гірничої маси на добу) і заплановане зростання видобутку вугілля до 36-37 тисяч тонн на добу в 2009 році, а також розроблений комплекс заходів, спрямованих на поліпшення роботи системи підземної дегазації приведе до того, що обсяги викидів газу метану в перерахуванні на СО2 зростуть з 564,2 тисяч тонн на рік до 1688,4 тисяч тонн на рік.
Це спричинить погіршення екологічної ситуації в Красноармійському районі Донецької області.
З метою поліпшення екологічної ситуації в даному регіоні ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» намітила здійснення утилізації шахтного метану від підземної дегазації шляхом когенерації. Попередні розрахунки показали, що вартість зазначених робіт складе орієнтовно 193,8 млн. грн.
Діяльність з фінансування проекту з утилізації шахтного метану за рахунок власника проекту без обліку можливості дістати кошти от продажу ОСВ вважається неефективною і недоцільною з точки зору формування економіки шахти, що підтверджується попередніми розрахунками показників чистої приведеної вартості проекту і внутрішньої норми рентабельності.
| Показники через 5 років | Без обліку грошових надходжень від продажу ОСВ | З урахуванням грошових надходжень від продажу ОСВ |
| Чиста приведена вартість (NPV),тис.грн. Внутрішня норма рентабельності(IRR),% | -23,6 -8,2 | 265,7 73,0 |
З огляду на те, що при розрахунку для спрощення не враховувалися податки, амортизації й інші аспекти витрат, показник рентабельності в першому варіанті збільшить своє негативне значення, що є доказом додатковості проекту.
Крім того на даний час на шахті існує пріоритетна у фінансовому відношенні альтернатива утилізації метану, що виключає можливість швидкого впровадження і реалізації проекту по утилізації метану шляхом когенерації, а саме: ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» проводить виконання програм технічного переозброєння прохідницького та очисного циклів, удосконалення шахтного фонду, оснащення нових гірничих обріїв, будівництва нової збагачувальної фабрики на промисловому майданчику шахти, спорудження об'єктів другого пускового комплексу, у т.ч. повітряноподавального стовбура №2 і скіпового стовбура, модернізації і будівництва системи дегазації, оснащення видобувних рядів новою прогресивною високопродуктивною технікою. Проектом програми перспективного розвитку Вугільної компанії в період з
2007-2011р.м. заплановане освоєння 1500-2000 млн.грн. капітальних вкладень. Крім того, здійснюється модернізація філії Вугільної компанії – ЦЗФ «Чумаківська» з метою збільшення обсягів виробництва і підвищення якості вугільного концентрату для коксування. Ведеться широкомасштабне виконання програм соціального розвитку – порядку 25 млн. грн. на рік.
Фінансування перелічених програм Вугільна компанія здійснює тільки за рахунок власних коштів.
Використання гнучких механізмів Кіотського Протоколу при реалізації проекту Спільного Впровадження по утилізації метану шляхом когенерації дозволить забезпечити додаткове фінансування проекту за рахунок надходження коштів від продажу ОСВ, що прискорить процес його впровадження.
- Моніторинг проекту
У процесі розробки проекту і подальшої його реалізації будуть проведені заходи щодо організації обліку і фіксування обсягів знижень викидів парникових газів.
Моніторинг проекту з утилізації метану шляхом когенерації включає наступні етапи:
| Тип діяльності | Тимчасові рамки |
| Звіт про початок роботи | Відразу після проведення установчої конференції |
| Оцінка інструментів верифікації успішності виконання проекту | Початок, середина і завершення проекту |
| Контроль за обсягами зниження викидів СО2 шляхом використання приладів безперервної дії на когенераційній установці з архивірованням їхніх показників в електроному вигляді | Постійно |
| Річний звіт і огляд виконання проекту | Щорічно |
| Технічні звіти | Визначається командою проекту |
| Незалежна експертиза на серединному етапі виконання проекту | На серединному етапі виконання проекту |
| Незалежна експертиза наприкінці проекту | Наприкінці проекту |
| Кінцевий звіт | Щонайменше за 1 місяць до кінця проекту |
9. Вартість проекту та узагальнена структура капітальних витрат.
Попередня розрахункова вартість проекту складає
193,8 млн.грн. і складається з витрат на:
- придбання і монтаж "під ключ" когенераційної установки 171,5 млн.грн.
Вартість когенераційних установок містить у собі витрати на придбання безпосередньо обладнання в сумі 152 млн.грн. (згідно з проектом договору з фірмою постачальником “Deutz” (Німеччина) та вартості 19,5 млн.грн. будівнично-складальних робіт згідно з попередньої домовленості із потенціальним генеральним підрядником в особі Генерального представництва АТ “Deutz” в Україні).
- поточні витрати в рамках діяльності по Кіотського протоколу –
0,8 млн.грн.
- непередбачені витрати, що виникають у період Кіотського протоколу і взаємодії з інвестором – 18,1 млн.грн. Розраховані за методикою, рекомендованою у методичних матеріалах, підготовлених згідно проекту Європейської Комісії “Техническая поддержка процесса выполнения Украиной и Беларусью обязательств в сфере сдерживания глобального изменения климата” в методичних матеріалах “Подготовка Проектов Совместного Осуществления в Украине. Процедурно-методические аспекты (2006г.)”;
- витрати на оформлення і супровід проекту відповідно до
вимог Кіотського протоколу – 3,4 млн.грн. Необхідні для підготовки PDD, проведення моніторингу, детермінації та верифікації, сертифікації проекту згідно з рекомендаціями “Bureau Veritas Qualaty International Holding S.A.”.
Розрахунок вартості проекту не містить у собі акцизний збір та інші податки і збори, а також відсотки за користування банківським кредитом.
10. Фінансування проекту
У даний момент ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» відчуває дефіцит фінансових ресурсів через виконання програм технічного переозброєння прохідницького та очисного циклів, удосконалення шахтного фонду, озброєння нових гірничих обріїв, будівництва нової збагачувальної фабрики на промисловому майданчику шахти, спорудження об'єктів другого пускового комплексу, у т.ч. повітряноподавального стовбура №2 і скіпового стовбура, модернізації і будівництва системи дегазації, оснащення видобувних лав новою прогресивною високопродуктивною технікою. Проектом програми перспективного розвитку Вугільної компанії в період з
2007-2011р.р. заплановане освоєння 1500-2000 млн.грн. капітальних вкладень. Крім того, здійснюється модернізація філії Вугільної компанії – ЦЗФ «Чумаківська» з метою збільшення обсягів виробництва і підвищення якості вугільного концентрату для коксування. Провадиться широкомасштабне виконання програм соціального розвитку – порядку
25 млн. грн. на рік.
Фінансування перелічених програм Вугільна компанія здійснює тільки за рахунок власних коштів.
Механізм Спільного Впровадження може забезпечити додаткове фінансування в обмін на скорочення викидів парникових газів і є свого роду важелем, що дозволить перерозподілити сукупні інвестиційні ресурси в область енергозбереження і, як наслідок, привести до зниження обсягу емісії парникових газів.
Таким чином, упровадження проекту по утилізації метану шляхом когенерації в рамках Кіотського протоколу дозволить Вугільній компанії одержати додаткові фінансові ресурси в обмін на одиниці скорочення викидів парникових газів, що прискорить впровадження інвестиційного проекту по утилізації метану шляхом когенерації з метою скорочення викидів парникових газів в атмосферу.
Фінансування проекту поряд з використанням власних оборотних коштів можливо за рахунок наступних джерел:
1.Залучення кредитів банків на придбання техніки і технологій по утилізації і раціональному використанні парникових газів.
Сума залучених кредитних ресурсів повинна планово покривати недолік фінансових засобів Вугільної компанії на будівництво споруд, придбання і монтаж устаткування, на оформлення документів відповідно до вимог Кіотського протоколу.
Як забезпечення кредиту у ряді інших застав може бути наданий договір з купівлі-продажу одиниць скорочення викидів парникових газів.
2.Продаж очікуваних ОСВ
Первісну цінову пропозицію може бути визначено лише на основі експертних оцінок ціни на ОСВ для проектів з аналогічними характеристиками. При визначенні ціни ОСВ для Вугільної компанії найбільш цікавий варіант, при якому одна частина ціни твердо фіксується при укладенні контракту, інша частина встановлюється в динамічній формі, виходячи з біржового курсу, що дозволить страхувати ризики біржових коливань.
Згідно з попередніми домовленостями із потенційними інвесторами отримано згоду за умов попередньої оплати передачі ОСВ у розмірі 20-30% авансових надходжень від суми продажів, за рахунок яких будуть впроваджуватися передінвестиційні витрати за проектом Спільного Впровадження.
11. Ризики проекту
У ході реалізації проекту можливе виникнення непередбачених обставин, що можуть негативно вплинути на результати проекту, а саме:
- зміна обсягу видобутку вугілля убік зменшення і, як наслідок, зниження обсягу каптуємого газу метану;
- зниження ефективності роботи існуючої системи дегазації, обумовлене тим, що при возвратноточному провітрюванні виємочних ділянок, дегазаційні свердловини за лавою залишаються неконтрольованими. Можливе порушення дегазаційного постава та утворення шпар у виробленому просторі і, як наслідок, зниження концентрації метану в газоповітряній суміші.
Для зниження цих ризиків Вугільною компанією розроблені технічні заходи щодо підвищення ефективності існуючої дегазації, виробляється буравлення дегазаційних свердловин з поверхні на техногенні поклади метану.
Приєднання свердловин з поверхні в когенераційну мережу забезпечить надійність її роботи.
Крім виробничих ризиків існують ризики, обумовлені недосконалістю регуляторних механізмів в українському законодавстві:
- відсутність законодавчої і нормативної бази оподатковування і бухгалтерського обліку одиниць скорочення викидів та їхньої реалізації;
- неможливість обліку всіх витрат, що можуть виникнути в процесі підготовки і реалізації проекту в зв'язку з недостатньою законодавчою урегульованістю всього механізму реалізації проекту Спільного Впровадження в рамках Кіотського протоколу.
У процесі подальшої підготовки проектної документації і договору на реалізацію ОСВ з метою зменшення ризиків будуть пророблені питання їхнього страхування, а також резервування частини скорочень викидів парникових газів.
На підставі вищевикладеного, просимо розглянути Заявку Вугільної компанії і надати лист-підтримки проекту Спільного Впровадження «Утилізація метану шляхом когенерації на ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1» для його подальшої розробки.