Кримінальний процес та його учасники

Вид материалаДокументы

Содержание


Юнака на вулиці зупинив наряд міліції та пропонує пред’явити документи, перевіряє кармани, сумку.
Мовою документів. Ситуація № 1
Стаття 11. Права міліції
Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Стаття 261. Адміністративне затримання.
Зразок відповіді учня.
Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї
Стаття 13. Застосування заходів фізичного впливу
Стаття 14. Застосування спеціальних засобів
Стаття 15. Застосування вогнепальної зброї
Наші поради. Якщо вас затримав міліціонер
Порядок проведення обшуку.
Проблемне запитання. Розповісти про порядок проведення обшуку.
Зразок відповіді учня.
Якщо вас викликали на допит
Гумористична - ділова гра- суд (“Червона шапочка”)
Суддя: Ваш сімейний стан і де працювали до затримання. Підсудний
Суддя: Дякую пане прокурор. Підсудний, Вам зрозуміло у чому вас звинувачують. Підсудний
1-й (Червоний Чепчик)
2-й (Бабуся)
...
Полное содержание
Подобный материал:


Тема : Кримінальний процес та його учасники.


  • Чи доводилося вам стикатися з органами міліції, судом?
  • Чи знаєте ви, як слід поводитись в таких ситуаціях? Як убезпечити себе від неприємностей?
  • Коли відкривається судова справа?
  • Порядок розгляду справ у судах

Саме ці запитання ми розглянемо сьогодні на уроці.

План:
  • Порядок застосування прав міліції;
  • Порядок проведення обшуку;
  • Як поводитися під час допиту;
  • Коли порушується кримінальна справа;
  • Як розглядається кримінальна справа;
  • В якому суді розглядається кримінальна справа.


А)Порядок застосування прав міліції.

Рольова гра.( Імітаційні вправи)Ситуація 1
  • Юнака на вулиці зупинив наряд міліції та пропонує пред’явити документи, перевіряє кармани, сумку.

Вирішення правової ситуації на основі побаченого та дослідження документів чинного законодавства.

(Учням пропонуються витяги із правових документів.)

Проблемне запитання. Розповісти про порядок адміністративного затримання.

Мовою документів. Ситуація № 1

Закон про міліцію.

Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

… При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.

Стаття 11. Права міліції

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:

1) вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу;

2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - на строки і в порядку, передбачені законом;

осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, - на строк, встановлений органом попереднього розслідування, прокурором, судом, але не більше десяти діб;

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, - на строк до трьох годин, а у необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання;

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, - на строк до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники, але не більш як на 8 годин;

осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, - до розгляду справи народним суддею;

осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких - до їх витвереження;

осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом, - на строк до 30 діб з санкції прокурора;

осіб, які ухиляються від виконання постанови суду про направлення на примусове лікування від хронічного алкоголізму або наркоманії, - на строк до 3 діб;

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, - до передачі їх військовим патрулям, представникам військової комендатури, військових частин або військових комісаріатів;

осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, - до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години;

Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускається адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів.

Стаття 261. Адміністративне затримання.

Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються:дата і місце його складення; посада прізвище, ім’я та по батькові особи, що складала протокол, відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання, Протокол підписується посадовою особою, яка його склала

І затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації, або уповноважений орган.

Стаття 262.Органи (посадові особи) правомочні здійснювати адміністративне затримання.

Адміністративне затримання проводиться: органами внутрішніх справ; органами прикордонної служби; старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони; органами СБУ, посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних силах України.


Зразок відповіді учня.

Згідно із Законом України «Про міліцію», статей 261, 262, 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення міліція має право перевіряти документи в осіб при підозрі у вчиненні ними правопорушень. Для встановлення особи правопорушника тощо, у разі затримання особи правопорушника міліція має право оглянути речі затриманого. Затримання можливе у разі підозри щодо скоєння злочину; для складання протоколу про адміністративне правопорушення, якщо це неможливо зробити на місці, для встановлення особи порушника. Про затримання і огляд має бути складений протокол, Затриманий має право вимагати пред’явлення службового посвідчення, зафіксувати відомості про того, хто його затримав.


Розділ III
ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ, СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ І ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ


Стаття 12. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї

Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.

Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк.

Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів примусу працівник міліції рапортом доводить до відома безпосереднього начальника.

Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування фізичного впливу і спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування зброї працівник міліції зобов'язаний негайно і письмово повідомити своєму начальникові для сповіщення прокуророві.

Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 13. Застосування заходів фізичного впливу

Працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на неї обов'язків.

Стаття 14. Застосування спеціальних засобів

Працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у таких випадках:

1) для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

2) для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;

3) для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення;

4) для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;

5) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей;

6) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю;

7) для звільнення заложників.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

Повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України за висновком Міністерства охорони здоров'я України і Генеральної прокуратури України і публікуються в засобах масової інформації.

Стаття 15. Застосування вогнепальної зброї

Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

1) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників;

2) для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;

3) для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;

6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.


Наші поради. Якщо вас затримав міліціонер

ПАМ'ЯТАЙТЕ:

працівники міліції мають право затримати підозрілого неповноліт­нього тільки на три години для з'ясування його особи. Відлік часу починається з моменту складання протоколу про затримання;
  • при складанні протоколу краще бути ввічливим і чемним, давати загальну інформацію про себе (прізвище, ім'я, вік та адресу), інак­ше вас можуть помістити на 30 діб до дитячого приймальника-розподільника для встановлення особи;
  • про затримання мають бути негайно повідомлені ваші батьки або особи, які їх заміняють;
  • важливо, щоб протокол затримання був оформлений правильно, тому прочитайте його уважно і зверніть увагу на зазначені в ньо­му дату і час затримання, бажано запам'ятати зміст протоколу, а також прізвища та посади працівників міліції, дії яких, можливо, доведеться оскаржити;
  • вам зобов'язані надати медичну допомогу при пораненні, хронічній хворобі (наприклад, діабеті), дозволити скористатися туалетом, ви маєте право зателефонувати батькам; вас не мають права три­мати у камері попереднього затримання разом з дорослими;
  • щире розкаяння може полегшити вашу долю: краще, щоб вас мали за налякану дитину, ніж за досвідченого і самовпевненого злодія; триваліше затримання (арешт) можливе тільки з санкції прокуро­ра у випадках, передбачених кримінальним законодавством;
  • міліція не має права допитувати вас інакше, ніж у присутності ваших законних представників - батьків, адвоката, педагога, ліка­ря; адвокат має бути допущений до участі у вашій справі не пізні­ше 24 годин після затримання.


Порядок проведення обшуку.

Рольова гра.( Імітаційні вправи)Ситуація 2

До шкільного класу завітала оперативно - слідча група, яка повідомила, про те в класі знаходиться украдений мобільний телефон.

Вирішення правової ситуації на основі побаченого та дослідження документів чинного законодавства.

(Учням пропонується витяг із юридичної енциклопедії.)

Проблемне запитання. Розповісти про порядок проведення обшуку.

ОБШУК — слідча дія, що полягає у примус. обстеженні приміщення та ін. місць або окр. осіб з метою відшукати й вилучити знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочин, шля­хом, а також ін. предмети і док-ти, що мають значення для встановлення істини в справі чи забезпечення цив. позову. О. проводиться також у випадку, коли є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знахо­дяться розшукувані особи. Така слідча дія мо­же бути проведена за вмотивованою поста­новою органу дізнання чи слідчого і тільки з санкції прокурора або його заступника, за ви­нятком житла чи ін. володіння особи. У невідклад. випадках О. може бути здійснено без санкції прокурора, але з наст, повідом­ленням прокурора в добовий строк про про­ведений О. та його результати (ст. 177 КПК України). Напр., при затриманні з реч. дока­зами, одержанні даних про те, що заінтересо­вані особи вживають заходів до знищення або переховування предметів чи док-тів то­що. Відповідно до ст. ЗО Конституції України проникнення до житла чи до ін. володіння особи, проведення у них О. допускаються не інакше як за вмотивованим рішенням суду, за винятком невідклад. випадків. При необхідності провести О. слідчий за по­годженням з прокурором звертається з по­данням до судді за місцем провадження слідства. Суддя негайно розглядає подання і мат-ли справи, а в разі необхідності ви­слуховує слідчого, прокурора і за наявності підстав виносить постанову про проведення О. чи постанову про відмову в проведенні О. Постанова судді про проведення О. оскар­женню не підлягає. На постанову судді про відмову в проведенні О. протягом 3 діб з дня її винесення прокурором може бути подана апеляція до апеляц. суду. У невідкладних ви­падках, пов'язаних із врятуванням життя та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, О. житла чи ін. володіння особи може бути проведено без постанови судді. При цьому в протоколі зазначаються причини, що обу­мовили проведення О. без постанови судді. Протягом доби з моменту проведення цієї дії слідчий направляє копію протоколу О. про­куророві.

Як правило, О. проводиться вдень у присут­ності двох понятих і особи, яка займає дане приміщення, а в разі її відсутності — пред­ставника житл.-експлуатац. організації або місц. ради. В приміщеннях підприємств, ус­танов, організацій О. проводиться у присутно­сті їх представників. Під час О. по можливості має бути забезпечена присутність обшукува­ного або повноліт. члена його родини, а при необхідності — й потерпілого. Ст. 183 КПК встановлює процесуальний по­рядок проведення О. Так, перед О. слідчий пред'являє постанову особам, які займають приміщення, або представникові підприємст­ва, установи чи організації, де проводиться О., і пропонує їм видати зазначені в постанові предмети чи док-ти, а також вказати місце, де переховується злочинець. У разі відмови вико­нати його вимоги слідчий проводить О. в при­мус, порядку. Якщо особи, що займають при­міщення, відсутні, постанова про проведення О. пред'являється представникові житл.-екс­плуатаційної організації або місцевої ради і О. проводиться в їх присутності. Проводячи О., слідчий має право відкривати замкнені приміщення і сховища, якщо воло­ділець відмовляється їх відкрити. При цьому слідчий повинен уникати не викликаних не­обхідністю пошкоджень дверей, замків та ін. предметів.

Слідчий має право заборонити особам, що перебувають у приміщенні під час О., а та­кож особам, які під час О. увійшли в це при­міщення, виходити з приміщення і спілкува­ тися один з одним аоо з іншими осооами до закінчення О.

В необхід. випадках слідчий має право залу­чати до участі в проведенні О. працівників ор­ганів внутр. справ та відповід. спеціалістів. Закон зобов'язує особу, яка проводить О., вживати заходів, щоб не були розголошені виявлені під час О. обставини особистого життя обшукуваного та інших осіб, які про­живають або тимчасово перебувають у примі­щенні, де проводився О. (ст. 185). У примі­щеннях, що їх займають дип. представництва, а також у приміщеннях, де живуть члени дип. представництв та їх сім'ї, які користую­ться правом дип. недоторканності, О. можна проводити тільки за згодою дип. представни­ка в присутності прокурора та представника МЗС України (ст. 182). Про проведення О. складається протокол, копія якого вручаєть­ся особі, в якої проведено О. Відповідно до ст. 184 з метою вилучення предметів і док-тів, які можуть мати доказове значення і які зна­ходяться при певній особі, слідчий може про­вести О. особи або виїмку у неї цих пред­метів чи док-тів у порядку, передбаченому ст. 177, 178. О. особи може бути проведений без постанови у таких випадках: 1) при фіз. захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є достатні підстави вважа­ти, що затриманий має при собі зброю або ін. предмети, які становлять загрозу для оточую­чих, чи намагається звільнитися від доказів, які викривають його чи ін. осіб у вчиненні злочину; 2) при затриманні підозрюваного; 3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту; 4) за наявності достатніх підстав вважа­ти, що особа, яка знаходиться у приміщенні, де проводиться О., приховує при собі пред­мети або док-ти, які мають значення для встановлення істини в справі. Особи, які бе­руть участь у виконанні цієї слідчої дії, по­винні бути однієї статі з особою, яку обшу­кують.

Зразок відповіді учня.

Згідно з Кримінально-процесуальним Кодексом України для проведення обшуку має бути пред’явлено рішення суду ( для житлового приміщення) або постанова прокурора ( в інших випадках). У рішенні має бути зазначено адресу та справу у зв’язку з якою проводиться обшук. Обшук проводиться в присутності не менше двох понятих, а також повнолітніх мешканців житла, а в службовому приміщенні – представників адміністрації. Перед початком обшуку господарям пропонується самостійно видати предмети, які мають відношення до справи. У разі відмови проводиться обшук. При цьому всі присутні на початок обшуку можуть бути затримані на час його проведення, а також можуть бути відкриті будь які схованки в приміщенні. Однак у невідкладних випадках ( повідомленні про вибухівку) обшук може проводитись і без санкції прокурора, але він повинен бути повідомлений.

Ситуація 3

Дівчину (15років) викликали до слідчого для допиту. Після проведення допиту її було затримано і взято під варту.

Наші поради

ЯКЩО ВАС ВИКЛИКАЛИ НА ДОПИТ:
  • з'ясуйте, в якості кого вас викликали (свідка, потерпілого, підозрю­ваного чи обвинуваченого);
  • якщо вас допитують як підозрюваного чи обвинуваченого - вима­гайте присутності адвоката;
  • уважно слухайте запитання слідчого, яке запитання незрозумі­ле, ви можете з'ясувати його;
  • відповідайте, зважаючи на свої права, особливо, якщо ви підозрю­ваний чи обвинувачений;
  • пам'ятайте про своє право давати свідчення проти себе або відно­сно своїх близьких родичів (батьків, братів, сестер);
  • після закінчення допиту уважно перечитайте протокол (запис вашої розповіді та відповідей на запитання), якщо щось записано невірно, ви масте право зробити необхідні виправлення, підпишіть прото­кол на кожній сторінці, а також біля кожного виправлення (якщо вони вами зроблені).


Коли порушується кримінальна справа


Робота по таблиці «Попереднє досудове розслідування»


Скласти розповідь по опорній схемі «Попереднє досудове розслідування»



Підозрювальний – особа, яка затримана за підозрою і вчиненні злочину

Потерпілий

свідок

Обвинувачуваний – особа, згідно якої зібрано достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину і щодо якої слідчим винесено постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого

Підсудний

Засуджений

Виправданий




Як розглядається кримінальна справа


Проблемне завдання. Прошу переглянути гумористичну гру – суд «Червона шапочка" та дати відповіді на запитання:

Назвати основні етапи судового процесу.

Охарактеризувати основні права учасників суду.


Гумористична - ділова гра- суд (“Червона шапочка”)


Секретар: Прошу всіх встати. СУД іде.

Суддя: Пані та панове прошу сідати. Я оголошую сьогоднішнє засідання відкритим (удар молотком) Слухається справа по обвинуваченню Вовка у скоєнні злочину передбаченого ч2. ст.115 Кримінального кодексу України. Прошу секретаря доповісти про явку учасників судового засідання.

Секретар: Ваша честь. Доставлений під вартою, підсудний Вовк. Також до судового засідання з’явилися потерпілі: Червоний чепчик , бабуся, та свідки:

мати Червоної шапочки, мисливець. Усі учасники попереджені про поведінку у суді.

Суддя: Дякую секретарю судового засідання. Тепер відповідно до статі 286 Кримінально Процесуального кодексу України, переходимо до встановлення особи підсудного. Назвіть своє прізвище, ім’я по батькові, де і коли народились, де проживали.

Підсудний: Я Вовк Батькович. Народилася 17 липня 1943 р. в районному лісі.

Суддя: Ваш сімейний стан і де працювали до затримання.

Підсудний: Я самотня і в мене нікого немає. Заробляла на життя шукаючи всяку дрібну здобич.

Суддя: Тоді відповідно до статі 287 КПКУ, я оголошую склад суду:

“Сьогодні головувати буде суддя (( вказати ініціали учня)

прес-секретар судового засідання ( вказати ініціали учня), за участю адвоката (вказати ініціали учня) та прокурора (вказати ініціали учня).

Прошу свідків залишити залу судового засідання і очікувати виклику в

кімнаті для свідків.

А я прошу пана прокурора оголосити винувальний висновок. Будь-ласка пане прокуроре.

Прокурор: Коротко по суті обвинувачення. Органами судового слідства

встановлено, що підсудний Вовк вчинив злочини при наступних

обставинах: “Червоний Чепчик йдучи провідати бабусю, що жила далеко

за лісом, натрапила на вовка, яка тікала від переслідування мисливців,

при цьому не посмівши з’їсти Чепчика, навела його на невірний шлях. За

допомогою маскування підсудному вдалося ввести потерпілого в оману

задля здійснення наступного злочину. Свідок Мати Червоного Чепчика

заявила про зникнення свого сина. Вході слідства і допиту ми з'ясували

наявність важливого свідка Мисливця, який помітив вчинення злочину.

який саме звільнив потерпілих ”. Таким чином Вовк обвинувачується в

умисному вбивстві, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.115 ККУ.

В мене все Ваша честь.

Суддя: Дякую пане прокурор. Підсудний, Вам зрозуміло у чому вас звинувачують.

Підсудний:Так, Ваша честь, мені все зрозуміло.

Суддя: Добре, тоді переходимо до допиту потерпілих. Потерпілі Суд вас уважно

слухає. Назвіть свої прізвище, ім'я, по батькові , дату народження, місце проживання, і ваш погляд на те що відбувалося того дня.

1-й (Червоний Чепчик): Я, Червоний Чепчик, народився у хатинці в лісі , мама не

казала коли. Того трагічного дня приблизно о 1200 , я вийшов з дому,

щоб відвідати свою бабусю за дорученням мами. От іду, я іду. Бачу з

далеку йде вовк, так нічого дівка, культурна. Але якби ж я знав, що

вона мене з’їсть з капцями!

2-й (Бабуся): А, а я бабуся Червоного Чепчика, живу далеко за лісом у своїй хатинці, землю нікому не продаю, а то чула що земля дорожчає, ті олігархи

чекають дня коли я вмру, щодня навідують, я вже й почала

закриватися, ох як надоїдають. А тут лежу собі спокійно дивлюся кіно

по телику. Тут бац вікно розбивається і вовк виплигує прямо на мене, і

з’їв Собака паршива. Далі нічого не пам’ятаю.

Суддя: Дякую сідайте. А зараз ми переходимо до допиту свідків.

Прошу розпоряднику, запросіть до залу Мати Червоного Чепчика.

Розпорядник: Викликається свідок, Мати Червоного Чепчика !

Суддя: Свідок , назвіть своє прізвище, ім'я, та по батькові , дату народження , місце проживання, місце роботи.

Мати Червоного Чепчика : Я, Мати Червоного Чепчика, проживаю у своїй хатинці, домогосподарка.

Суддя: (до адвоката і прокурора) Прошу, задавати питання!

Адвокат:Розкажіть ,свідок, про події що тоді сталися, все що вам відомо.

Мати Червоного Чепчика : Ми приїхали сюди недавно. Приблизно о 1200, я

відправила цього урвителя до бабусі, хай хоч щось корисне зробить, а то лиш валяється перед телевізором цілими днями. І то він умудрився вляпатись. Після трьох днів, замітила, що когось не вистачає і згадала про сина. Тут же я й звернулася до міліції.

Адвокат: Дякую вам. В мене все Ваша честь.

Суддя: У вас пане прокурор є запитання!

Прокурор:Ні ваша честь , але я просив би викликати на допит свідка Мисливця!

Суддя: Дякую Мати Червоного Чепчика ви можете присісти поки що.

Запрошується свідок Мисливець.

Мисливець:Доброго вечора!

Суддя: Свідок , назвіть своє прізвище, та ініціали , дату народження , місце проживання, місце роботи.

Мисливець:Я Мисливець , народився в період після першої світової, постійного

місця проживання не маю.

Суддя: (до адвоката і прокурора) Прошу пане прокурор.

Прокурор: Так, дякую! Свідок назвіть причини і обставини, якими ви пов’язані з

даною справою!

Мисливець: Все трапилось так. От одного дня я іду біля хатинки, ввесь такий при

параді, на побачення. І тут чую хтось кричить не своїм голосом. Я ввесь

такий залізаю через вікно. Бачу, аж не повірив своїм очам. Сидить оскаженілий вовк і лиш капці Чепчика облизує.

Прокурор:Розкажіть будь-ласка свідок як же вам вдалося звільнити потерпілих.

Мисливець: Як-як? Все було дуже просто. При мені ,як завжди, була моя вірна

рушниця. Недовго думаючи я як стрельнув Вовкові солі в зад, то він їх аж повипльовував. От вони живі й здорові.

Прокурор:Дякую. В мене все ваша честь.

Адвокат: В мене теж немає запитань до свідка.

Суддя: Ну що ж свідків більше немає отже переходимо до судової дискусії.

Прошу пане прокурор.

Прокурор: Дякую ваша честь!

Коротко по суті обвинувачення. Органами судового слідства встановлено, що підсудний Вовк вчинив злочини при наступних обставинах: “Червоний Чепчик йдучи провідати бабусю, що жила далеко за лісом, натрапила на Вовка, яка тікала від переслідування мисливців, при цьому не посмівши з’їсти Чепчика, навела його на невірний шлях. За допомогою маскування підсудному вдалося ввести потерпілого в оману задля здійснення наступного злочину. Також з показів свідків випливає що підсудний Вовк дійсно винний . Його вину доводить те, що свідок Мисливець бачив, та документально засвідчив, що вовк дійсно вчинив даний злочин. В якості доказів на судовому засіданні було представлено капці потерпілого ”. Таким чином прошу Суд признати підсудного винним в умисному вбивстві, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.115 ККУ і назначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 15 років.

В мене все Ваша честь.

Суддя: Прошу пане адвокат!

Адвокат: Дякую ваша честь!

З показів свідків та потерпілих можна сказати що вина мого підзахисного не доведена повністю. А саме те що його звинувачують у скоєнні обтяжуючого злочину. Проте прошу Суд звернути увагу на причини, які привели підзахисного до такого життя. Прошу Суд бути більш милосердним до підсудного. Він просто не зміг стриматися просто він не їв три дні й три ночі. Це несвідомий злочин, це інстинкт самозбереження. В зв’язку з вищесказаним прошу суд віднестися до мого підзахисного милосердно і призначити якомога м’якше покарання.

Суддя: Потерпілі Вам слово!

Потерпілі: Ми повністю згодні з прокурором.

Суддя: Підсудний, вам надається останнє слово.

Вовк: Мені нема чого казати!(тут вона хоче йти, але повертається і каже) Не винна я, він сам прийшов

Суддя: Все! Суд іде до нарадчої кімнати для винесення вироку.

Секретар: Прошу всіх встати суд іде.

(СУДДЯ ВИХОДИТЬ)

(СУДДЯ ЗАХОДИТЬ)

Секретар: Прошу всіх встати суд іде.

Суддя: Проголошується вирок. Від імені народу України я проголошую наступний вирок. Суд у складі судді ( вказати ініціали ), прес-секретаря судового засідання ( вказати ініціали ), за участю адвоката ( вказати ініціали ), та прокурора ( вказати ініціали ), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу по обвинуваченню Вовка раніше не судимого встановив: Оцінивши на судовому слідстві покази свідків Матері Червоного Чепчика та Мисливця, а також оцінивши докази які були представлені сторонами суд прийшов до висновку про доведеність вини підсудного у вчинені злочину передбаченого ч2 ст115 КК, а саме у вчинені умисного вбивства що мало тяжкі наслідки.

При призначенні виду та міри покарання підсудного суд приймає до уваги характер, ступінь тяжкості і громадську небезпеку вчинених підсудним Вовком злочинів і вважає, що підсудному необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

На підставі викладеного суд присудив: Вовка визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч2. ст. 115 ККУ та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років. Судові витрати покласти на підсудного . Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити без змін. Вирок протягом встановленого законодавством строку може бути оскаржений в вищестоящий суд через суд що постановив вирок.

Прошу всіх сідати!


Підсудний, вам зрозуміло обвинувачення.

Підсудний:Так .

Суддя:порядок і строки оскарження зрозуміло.

Підсудний: Так ваша честь.

Суддя: Засідання Суду оголошується закритим. (удар молотком).

Аналіз гумористичної ділової гри.

(Розповідь вчителя про подальший розгляд судових справ у разі незгоди із рішенням суду.)